Відмінності між версіями «Харечко Тарас Іванович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (до вікіцитат (оформлення))
(Не показано 4 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 18: Рядок 18:
 
| наступник2 =
 
| наступник2 =
   
  +
| посада3 = Голова [[Центральний Військово-Революційний Комітет Донбасу|Центрального Військово Революційного Комітету Донбасу]]
| посада3 =
 
| початок_терміну3 =
+
| початок_терміну3 = 5 лютого 1919
| кінець_терміну3 =
+
| кінець_терміну3 = 18 березня 1919
| попередник3 =
+
| попередник3 = [[Васильченко Семен Пилипович]]
 
| наступник3 =
 
| наступник3 =
   
Рядок 46: Рядок 46:
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
Народився у 1893 році в українській родині у селі Михайлівка,[[Таганрізька округа|Таганрізької округи,]] [[Область Війська Донського]].
+
Народився у 1893 році в українській родині у селі Михайлівка,[[Таганрізька округа|Таганрізької округи,]] [[Область Війська Донського]].
   
 
Член [[РСДРП(б)]] з 1914 року.
 
Член [[РСДРП(б)]] з 1914 року.
Рядок 52: Рядок 52:
 
Після Лютневої революції Тарас поперемінно працював на різних посадах в партійних і державних структурах. Влітку-восени 1917 він був головою Бахмутського повітового комітету [[РСДРП(б)|РСДРП (б)]] і головою Виконавчого комітету Бахмутського повітового Ради також він був членом член Донецько-Криворізького обласного комітету РКП (б) . 17 грудня 1917 на першій конференції ревкомів Донбасу Тараса обрали керівником Центрального Військово-Реаолюціонного Комітету Донбасу, губернського органу влади на посаді він пробув до травня 1918 року коли Донбас зайняли німці і австрійці.
 
Після Лютневої революції Тарас поперемінно працював на різних посадах в партійних і державних структурах. Влітку-восени 1917 він був головою Бахмутського повітового комітету [[РСДРП(б)|РСДРП (б)]] і головою Виконавчого комітету Бахмутського повітового Ради також він був членом член Донецько-Криворізького обласного комітету РКП (б) . 17 грудня 1917 на першій конференції ревкомів Донбасу Тараса обрали керівником Центрального Військово-Реаолюціонного Комітету Донбасу, губернського органу влади на посаді він пробув до травня 1918 року коли Донбас зайняли німці і австрійці.
   
На початку березня 1918 року Тараса став начальником Штабу Червоної Гвардії Донецького басейну, на цій посаді він перебував до 1 квітня 1918 року,
+
На початку березня 1918 року Тараса став начальником Штабу Червоної Гвардії Донецького басейну, на цій посаді він перебував до 1 квітня 1918 року, З 20 квітня 1918 року Харечко нетривалий час був главнокомандуючім 1-й РККА.
 
З 20 квітня 1918 року Харечко нетривалий час був главнокомандуючім 1-й РККА.
 
   
 
Після заняття України частинами Червоної гвардії під час Другої радянсько-української війни в кінці 1918 року у жовтні його обрали кандидатом у члени [[ЦК КП(б)У]], з 6 березня 1919 року до 5 квітня 1920 він був членом [[ЦК КП(б)У]].25 жовтня він став уповноваженим ЦК РКП (б) по Криму.
 
Після заняття України частинами Червоної гвардії під час Другої радянсько-української війни в кінці 1918 року у жовтні його обрали кандидатом у члени [[ЦК КП(б)У]], з 6 березня 1919 року до 5 квітня 1920 він був членом [[ЦК КП(б)У]].25 жовтня він став уповноваженим ЦК РКП (б) по Криму.
   
З 6 березня 1919 року і до 17 березня 1920 року Тарас був членом Організаційного бюро ЦК КП (б) України і завідувачем Військовим відділом зафронтових бюро ЦК КП (б) України.
+
З 6 березня 1919 року і до 17 березня 1920 року Тарас був членом Організаційного бюро ЦК КП (б) України і завідувачем Військовим відділом зафронтових бюро ЦК КП (б) України.
   
З 22 листопада 1922 року і до 21 липня 1921 року Тараса був кандидатом в члени ЦК КП (б) України. Перебував в Донбасі на партійній роботі був відповідальним секретарем Донецького губернського комітету КП (б) України. У 1921–1922 роках — завідувач Агітаційно-пропагандистським відділом ЦК КП(б)У. З 21 липня до - 9 січня 1921 році був членом ЦК КП (б) України. С14 січня 1921 до - 4 квітня 1923 був кандидатом в члени ЦК КП (б) України. З 15 січня 1921 до - 17 жовтень 1922 був членом Організаційного бюро ЦК КП (б) України.
+
З 22 листопада 1922 року і до 21 липня 1921 року Тараса був кандидатом в члени ЦК КП (б) України. Перебував в Донбасі на партійній роботі був відповідальним секретарем Донецького губернського комітету КП (б) України. У 1921—1922 роках — завідувач Агітаційно-пропагандистським відділом ЦК КП(б)У. З 21 липня до — 9 січня 1921 році був членом ЦК КП (б) України. С14 січня 1921 до — 4 квітня 1923 був кандидатом в члени ЦК КП (б) України. З 15 січня 1921 до — 17 жовтень 1922 був членом Організаційного бюро ЦК КП (б) України.
   
 
В середині 1920-х років Тарас покинув Україну і поїхав до Ленінграда де тимчасово виконував обов'язки завідувача Петроградським відділенням [[Центрархів]]у, згодом&nbsp;— член колегії, завідувач Ленінградським відділенням Центрархіву<ref>[http://www.rusarchives.ru/publication/publ_2010_N06_01.shtml#02 Журнал «Отечественные архивы» №&nbsp;6, 2010 г.{{ref-ru}}]</ref>.
 
В середині 1920-х років Тарас покинув Україну і поїхав до Ленінграда де тимчасово виконував обов'язки завідувача Петроградським відділенням [[Центрархів]]у, згодом&nbsp;— член колегії, завідувач Ленінградським відділенням Центрархіву<ref>[http://www.rusarchives.ru/publication/publ_2010_N06_01.shtml#02 Журнал «Отечественные архивы» №&nbsp;6, 2010 г.{{ref-ru}}]</ref>.
Рядок 66: Рядок 64:
 
18 грудня 1927 року виключений з лав [[ВКП(б)]], залишився в Ленінграді в якому працював учителем до 1928 року поки його не заарештували.
 
18 грудня 1927 року виключений з лав [[ВКП(б)]], залишився в Ленінграді в якому працював учителем до 1928 року поки його не заарештували.
   
Станом на 1935 рік жив у [[Астрахань|Астрахані]], був безробітним. Заарештований за обаинуваченням у приналежності до антирадянської групи. 15 жовтня 1935 року засуджений до заслання у [[Західний Сибір]] на 3 роки<ref>[http://www.old.astrobl.ru/memo/default.asp?a=%D5&n=30 Книга памяти жертв политических репрессий{{ref-ru}}]</ref>, в поселеннях Нарим, Камінь-на-Обі.
+
Станом на 1935 рік жив у [[Астрахань|Астрахані]], був безробітним. Заарештований за обаинуваченням у приналежності до антирадянської групи. 15 жовтня 1935 року засуджений до заслання у [[Західний Сибір]] на 3 роки<ref>[http://www.old.astrobl.ru/memo/default.asp?a=%D5&n=30 Книга памяти жертв политических репрессий{{ref-ru}}]</ref>, в поселеннях Нарим, Камінь-на-Обі.
   
У 1935 -1936 роках проживав в Західно сибірському краї в якому наприкінці 1926 року був заарештований і незабаром 27 листопада 1937 році його розстріляли .
+
У 1935—1936 роках проживав в Західно сибірському краї в якому наприкінці 1926 року був заарештований і незабаром 27 листопада 1937 році його розстріляли .
   
 
Згодом розстріляний. Реабілітований у 1989 році.
 
Згодом розстріляний. Реабілітований у 1989 році.
Рядок 74: Рядок 72:
 
== Твори ==
 
== Твори ==
 
* Харечко Т.&nbsp;И.&nbsp;Накануне февральской революции в Донбассе // Летопись революции.&nbsp;— 1927.&nbsp;— №&nbsp;4.
 
* Харечко Т.&nbsp;И.&nbsp;Накануне февральской революции в Донбассе // Летопись революции.&nbsp;— 1927.&nbsp;— №&nbsp;4.
* Харечко  Т. — І Іамяти  организатора  Красной гвардии  Донбасса // Летопись революции.&nbsp;— 1927.&nbsp;— №&nbsp;5-6.
+
* Харечко&nbsp; Т.&nbsp;— І Іамяти&nbsp; организатора  Красной гвардии  Донбасса // Летопись революции.&nbsp;— 1927.&nbsp;— №&nbsp;5-6.
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 80: Рядок 78:
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* [http://www.knowbysight.info/HHH/04747.asp Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991]{{ref-ru}}
+
* [http://www.knowbysight.info/HHH/04747.asp Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991]{{ref-ru}}
 
* [http://javot.net/arhiv/9.htm Хрущов М. С. «Спогади» (уривки з книги)]{{ref-ru}}
 
* [http://javot.net/arhiv/9.htm Хрущов М. С. «Спогади» (уривки з книги)]{{ref-ru}}
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}

Версія за 12:06, 21 листопада 2018

Харечко Тарас Іванович

Час на посаді:
4 грудня 1917 — 21 квітня 1918

Час на посаді:
1 березня 1918 — 9 квітня 1918

Час на посаді:
5 лютого 1919 — 18 березня 1919
ПопередникВасильченко Семен Пилипович

Народився1893(1893)
Михайлівка, Таганрізька округа, Російська імперія
Помер27 листопада 1937(1937-11-27)
Західний Сибір
ГромадянствоУРСР
Національністьукраїнець
Політична партіяРСДРП
ВКП(б)
Ліва опозиція
Троцькізм
Професіяекономіст[1]

Харечко Тарас Іванович (1893(1893) — 27 листопада 1937) — комуністичний діяч, член ВУЦВК.


Біографія

Народився у 1893 році в українській родині у селі Михайлівка,Таганрізької округи, Область Війська Донського.

Член РСДРП(б) з 1914 року.

Після Лютневої революції Тарас поперемінно працював на різних посадах в партійних і державних структурах. Влітку-восени 1917 він був головою Бахмутського повітового комітету РСДРП (б) і головою Виконавчого комітету Бахмутського повітового Ради також він був членом член Донецько-Криворізького обласного комітету РКП (б) . 17 грудня 1917 на першій конференції ревкомів Донбасу Тараса обрали керівником Центрального Військово-Реаолюціонного Комітету Донбасу, губернського органу влади на посаді він пробув до травня 1918 року коли Донбас зайняли німці і австрійці.

На початку березня 1918 року Тараса став начальником Штабу Червоної Гвардії Донецького басейну, на цій посаді він перебував до 1 квітня 1918 року, З 20 квітня 1918 року Харечко нетривалий час був главнокомандуючім 1-й РККА.

Після заняття України частинами Червоної гвардії під час Другої радянсько-української війни в кінці 1918 року у жовтні його обрали кандидатом у члени ЦК КП(б)У, з 6 березня 1919 року до 5 квітня 1920 він був членом ЦК КП(б)У.25 жовтня він став уповноваженим ЦК РКП (б) по Криму.

З 6 березня 1919 року і до 17 березня 1920 року Тарас був членом Організаційного бюро ЦК КП (б) України і завідувачем Військовим відділом зафронтових бюро ЦК КП (б) України.

З 22 листопада 1922 року і до 21 липня 1921 року Тараса був кандидатом в члени ЦК КП (б) України. Перебував в Донбасі на партійній роботі був відповідальним секретарем Донецького губернського комітету КП (б) України. У 1921—1922 роках — завідувач Агітаційно-пропагандистським відділом ЦК КП(б)У. З 21 липня до — 9 січня 1921 році був членом ЦК КП (б) України. С14 січня 1921 до — 4 квітня 1923 був кандидатом в члени ЦК КП (б) України. З 15 січня 1921 до — 17 жовтень 1922 був членом Організаційного бюро ЦК КП (б) України.

В середині 1920-х років Тарас покинув Україну і поїхав до Ленінграда де тимчасово виконував обов'язки завідувача Петроградським відділенням Центрархіву, згодом — член колегії, завідувач Ленінградським відділенням Центрархіву[2].

18 грудня 1927 року виключений з лав ВКП(б), залишився в Ленінграді в якому працював учителем до 1928 року поки його не заарештували.

Станом на 1935 рік жив у Астрахані, був безробітним. Заарештований за обаинуваченням у приналежності до антирадянської групи. 15 жовтня 1935 року засуджений до заслання у Західний Сибір на 3 роки[3], в поселеннях Нарим, Камінь-на-Обі.

У 1935—1936 роках проживав в Західно сибірському краї в якому наприкінці 1926 року був заарештований і незабаром 27 листопада 1937 році його розстріляли .

Згодом розстріляний. Реабілітований у 1989 році.

Твори

  • Харечко Т. И. Накануне февральской революции в Донбассе // Летопись революции. — 1927. — № 4.
  • Харечко  Т. — І Іамяти  организатора  Красной гвардии  Донбасса // Летопись революции. — 1927. — № 5-6.

Примітки

Джерела