Харківський національний медичний університет: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
мНемає опису редагування
(Актуалізація інформації згідно новим даним станом на червень 2021 року)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Університет
'''Ха́рківський націона́льний меди́чний університе́т''', раніше Харківський державний медичний інститут, має більш ніж 200-річну історію розвитку. Сучасний багатопрофільний навчальний заклад, стратегічною метою якого є підготовка кадрів з вищою освітою, що відповідають сучасним та майбутнім ринковим умовам; підготовка та підвищення кваліфікації; виховання студентів згідно із сучасними стандартами та світовою університетською освітою, формування на базі університету науково-виробничого кластеру, що передбачає єдність навчання, науки та практики.{{Картка:Університет
|назва = Харківський національний медичний університет
| назва = Харківський національний медичний університет
|абревіатура = ХНМУ
| абревіатура = ХНМУ
|емблема =
| емблема =
|зображення = Харківський медичний унівеситет.jpg
| зображення = Харківський медичний унівеситет.jpg
|підпис = Будівля університету
| підпис = Будівля університету
|оригінал =
| оригінал =
|девіз = Valetudo est bonum optimum{{lang-uk|Здоров’я – найвище благо}}
| девіз = Valetudo est bonum optimum{{lang-uk|Здоров’я – найвище благо}}
|рік заснування = 1805
| рік заснування = 1805
|президент =
| президент =
|ректор = Капустник Валерій Андрійович
| ректор = Капустник Валерій Андрійович
|студенти = 6167
| студенти = 6167
|доктори = 129
| доктори = 129
|професори = 114
| професори = 114
|сайт = [http://www.knmu.kharkov.ua/ www.knmu.kharkov.ua]
| сайт = [http://www.knmu.kharkov.ua/ www.knmu.kharkov.ua]
|адреса = пр. Науки, 4, Харків, 61022, Україна
| адреса = пр. Науки, 4, Харків, 61022, Україна
}}'''Ха́рківський націона́льний меди́чний університе́т''', раніше Харківський державний медичний інститут, має більш ніж 200-річну історію розвитку. Сучасний багатопрофільний навчальний заклад, стратегічною метою якого є підготовка кадрів з вищою освітою, що відповідають сучасним та майбутнім ринковим умовам; підготовка та підвищення кваліфікації; виховання студентів згідно із сучасними стандартами та світовою університетською освітою, формування на базі університету науково-виробничого кластеру, що передбачає єдність навчання, науки та практики.
}}Університет має 8 факультетів:  I медичний, II медичний, III медичний, ІV медичний, стоматологічний та V, VI, VIІ факультети з підготовки іноземних студентів Навчально-наукового інституту з підготовки іноземних громадян ХНМУ. Фахова підготовка лікарів і наукових працівників здійснюється в інтернатурі, магістратурі, клінічній ординатурі, аспірантурі та докторантурі.

Університет має 8 факультетів:  I медичний, II медичний, III медичний, ІV медичний, стоматологічний та V, VI, VIІ факультети з підготовки іноземних студентів Навчально-наукового інституту з підготовки іноземних громадян ХНМУ. Фахова підготовка лікарів і наукових працівників здійснюється в інтернатурі, магістратурі, клінічній ординатурі, аспірантурі та докторантурі.


У цілому діяльність і розвиток Університету спрямовані на досягнення позицій інтелектуального, наукового та освітнього лідера у сфері медичних послуг.
У цілому діяльність і розвиток Університету спрямовані на досягнення позицій інтелектуального, наукового та освітнього лідера у сфері медичних послуг.


ХНМУ є членом Міжнародної асоціації університетів (під егідою ЮНЕСКО) з 1998 року, внесений до реєстру медичних університетів Всесвітньої організації охорони здоров'я (Avicenna Directories), член Організації PhD програм з біомедицини та медичних наук в Європі ORPHEUS, має сертифікат міжнародної інституційної акредитації на 5 років (24.12.2020–23.12.2025) від Незалежного агентства з акредитації та рейтингу HAAP / IAAR. У 2016 році в Харківському національному медичному університеті було відкрито український офіс Міжнародної науково-освітньої дослідницької мережі (USERN).
ХНМУ є членом Міжнародної асоціації університетів (під егідою ЮНЕСКО) з 1998 року, внесений до реєстру медичних університетів Всесвітньої організації охорони здоров'я (Avicenna Directories), член Організації PhD програм з біомедицини та медичних наук в Європі ORPHEUS, має сертифікат міжнародної інституційної акредитації на 5 років (24.12.2020–23.12.2025) від Незалежного агентства з акредитації та рейтингу HAAP / IAAR. У 2016 році в Харківському національному медичному університеті було відкрито український офіс Міжнародної науково-освітньої дослідницької мережі (USERN).

== Етимологія ==
17 січня (29 січня за новим стилем) 1805 року у Харкові був відкритий Імператорський Університет. У складі перших 4 факультетів був і медичний.

1920—1921 роки — Харківська державна медична академія.

1921—1994 роки — Харківський медичний інститут.

З 1994 по 2007 рік — Харківський державний медичний університет.

З 22.11.2007 року — Харківський національний медичний університет.


== Історія ==
== Історія ==
[[Файл:Харківський університет. Xarkivśkyj universytet.jpg|thumb|left|250px|Харківський університет (Старий корпус)]]
[[Файл:Харківський університет. Xarkivśkyj universytet.jpg|thumb|left|250px|Харківський університет (Старий корпус)]]
Харківський національний медичний університет пройшов славетний історичний шлях від факультету до вищого навчального закладу, який готує не тільки висококваліфікованих лікарів, а й педагогічні та наукові кадри для медицини.
17 січня (29 січня за новим стилем) 1805 року у Харкові був відкритий Імператорський Університет. У складі перших 4 факультетів був і медичний.


У листопаді 1804 року Імператором Всеросійським Олександром I були підписані Затверджувальна грамота і статут Імператорського Харківського університету, урочисте відкриття якого відбулося 17 (29) січня 1805 року.
1920—1921 роки — Харківська державна медична академія.


Згідно з університетським статутом 1804 р. засновувалися 4 відділення (згодом факультети): словесних наук, моральних і політичних наук, фізичних і математичних наук, лікувальних та медичних наук. Регулярну навчальну роботу на медичному факультеті можливо було розпочати лише в 1809-1810 акад. році, бо в перший рік роботи університету на цей факультет не було прийнято жодного студента через відсутність бажаючих навчатися медицині. Незважаючи на відсутність студентів-медиків у перші роки існування університету, медичний факультет активно працював. Було створено 6 спеціальних кафедр, а саме Анатомії, фізіології і судово-лікарської науки; Патології, терапії та клініки; Лікарського речовинослів’я, фармації та лікарської словесності; Хірургії; Повивального мистецтва; Худоболікування.
1921—1994 роки — Харківський медичний інститут.


На медичному факультеті викладали широко відомі вчені, серед яких професори Д.Ф. Лямбль, Л.С. Ценковський, І.П. Щелков, В.П. Крилов, І.П. Лазаревич, В.Г. Лашкевич та інші. Вони заклали підвалини вітчизняної науки. Тут отримали освіту й стали провідними спеціалістами в різних галузях медицини професори: хірурги А.Г. Подрєз і М.П. Трінклер, терапевт П.І. Шатілов, офтальмолог Л.Л. Гіршман, фізіолог В.Я. Данилевський та багато інших. Професори медичного факультету працювали і в практичній медицині. Саме вони виконали в той час перші в Російській імперії операції оваріотомії, тотальної резекції шлунку, операції на серці тощо.
З 1994 по 2007 рік — Харківський державний медичний університет.


У 1887 р. для медичного факультету була збудована спеціальна споруда для анатомічного театру, а в 1896 р. – чотири самостійні клініки: терапевтична, хірургічна, акушерська та офтальмологічна.
З 22.11.2007 року — Харківський національний медичний університет.


За ініціативою професорів медичного факультету в 1861 р. було створено Харківське медичне товариство, яке існує й сьогодні. У 1910 р. це товариство відкрило в Харкові Жіночий медичний інститут.
== Декани ==


У 1920 р. Харківський університет було скасовано, його медичний факультет об’єднано з Жіночим медичним інститутом, внаслідок чого утворилася Харківська медична академія. У 1921 р. її перейменували в Харківський медичний інститут, у якому було організовано два факультети: медико-профілактичний та одонтологічний.
=== Декани медичного факультету Харківського університету з 1805 по 1920 рік ===

* Шумлянський П. М., 1805—1806, 1808—1812;
У 1935 р. рішенням Ради Народних Комісарів УРСР в Харкові був організований 2-й Харківський державний медичний інститут,у якому, крім медико-профілактичного, був ще й психо-неврологічний факультет.
* Коритарі Г. Г., 1807;

* Дрейсіг В. Ф., 1813—1815;
З перших днів Другої світової війни на території СРСР частина викладачів та випускні курси студентів пішли на фронт, інститути були відправлені в евакуацію, де продовжували роботу з випуску лікарів, таких необхідних і на фронті, і в тилу.
* Книгін І. Д., 1813, 1816—1826;

* Єллінський М. І., 1827—1830;
У грудні 1943 р. наказом по Наркоматуохорони здоров’я СРСР обидва Харківських медичних інститути об’єднані в один під назвою Харківський медичний інститут Наркомату охорони здоров’ я УРСР. У 1944 р. інститут реевакуювався до Харкова.
* Блюменталь А. І., 1831—1837;

* Ган Ф. І., 1837—1857;
У 1949 р. ХМІ перейшов до 6-річного строку навчання. У 1951 р. першими серед усіх медичних вузів інститут почав готувати іноземних студентів. В ювілейному 1955 р. інститут працював у складі 53 кафедр, які очолювали 43 професори і доктори наук та 10 доцентів. В інституті на 3 факультетах навчалося більше 3,5 тис. студентів. У ті роки інститут знаходився у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я СРСР і мав високий професійний статус.
* Альбрехт Ф. К., 1858—1863;

* Дюмонсі К. О., 1864—1867;
У 1978 р. в ХМІ був створений четвертий факультет – стоматологічний.
* Щелков І. П., 1867—1870;

* Зарубін І. К., 1870—1889;
У 1994 р. постановою Кабінету Міністрів України на базі ХМІ створено Харківський державний медичний університет.
* Ковалевський П. І., 1889—1894;

* Бруєв О. Я., 1894—1897;
У 2006 р. в університеті створено ряд підрозділів: Український інститут клінічної генетики ХНМУ; ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №12» (з 2015 р. – ННМК «Університетська клініка ХНМУ»); Університетська стоматологічна клініка (з 2008 р. – Університетський стоматологічний центр ХНМУ); ДП «Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань».
* Кульчицький М. К., 1897—1900;

* Попов М. О., 1901;
У 2007 р. Указом Президента України університету надано статус національного.
* Ломіковський М. М., 1901—1905;

* Орлов Л. В., 1905—1908;
З 2011 р. в університеті діє Навчально-науковий інститут післядипломної освіти.
* Кузнєцов О. Х., 1908—1910;

* Пенський Ю. Р., 1910—1920.
У 2017 р. створено Навчально-науковий інститут з підготовки іноземних громадян.

== Ректори і декани ==


=== Керівники медичної академії, інституту, університету м. Харкова з 1920 року по теперішній час ===
=== Керівники медичної академії, інституту, університету м. Харкова з 1920 року по теперішній час ===
Рядок 78: Рядок 94:
* Капустник В. А. — ректор (2019 — теперішній час)
* Капустник В. А. — ректор (2019 — теперішній час)


=== Декани медичного факультету Харківського університету з 1805 по 1920 рік ===
== Корпуси та кампуси ==
* Шумлянський П. М., 1805—1806, 1808—1812;
Університет має комплекс сучасних споруд для проведення навчального процесу та 5 гуртожитків. Всі суб'єкти навчання на додипломному та післядипломному етапах навчання на 100 % забезпечені гуртожитком.
* Коритарі Г. Г., 1807;
* Дрейсіг В. Ф., 1813—1815;
* Книгін І. Д., 1813, 1816—1826;
* Єллінський М. І., 1827—1830;
* Блюменталь А. І., 1831—1837;
* Ган Ф. І., 1837—1857;
* Альбрехт Ф. К., 1858—1863;
* Дюмонсі К. О., 1864—1867;
* Щелков І. П., 1867—1870;
* Зарубін І. К., 1870—1889;
* Ковалевський П. І., 1889—1894;
* Бруєв О. Я., 1894—1897;
* Кульчицький М. К., 1897—1900;
* Попов М. О., 1901;
* Ломіковський М. М., 1901—1905;
* Орлов Л. В., 1905—1908;
* Кузнєцов О. Х., 1908—1910;
* Пенський Ю. Р., 1910—1920.


=== Знамениті імена університету ===
До складу університету входять 67 кафедр. Кафедри обладнані сучасними аудиторіями і мають всі можливості для якісної підготовки студентів.
[[Алешин Борис Володимирович|Б. Алешин]], [[Альперн Данило Овсійович|Д. Альперн]], [[Аркавін Яків Сергійович|Я. Аркавін]], [[Бєлоусов Володимир Олександрович|В. Бєлоусов]], [[Бокаріус Микола Миколайович|М. Бокаріус]], [[Веґнер Карл Теодорович|К. Веґнер]], [[Воробйов Володимир Петрович|В. Воробйов]], [[Гіршман Леонард Леопольдович|Л. Гіршман]], [[Деркач Василь Степанович|В. Деркач]], [[Палладін Олександр Володимирович|О. Палладін]], [[Протопопов Віктор Павлович|В. Протопопов]], [[Рубашкін Володимир Якович|В. Рубашкін]], [[Ситенко Михайло Іванович|М. Ситенко]], [[Соколянський Іван Опанасович|І. Соколянський]], [[Соловйов Михайло Миколайович|М. Соловйов]], [[Трінклер Микола Петрович|М. Трінклер]], [[Утевський Арон Михайлович|А. Утевський]], [[Файншмідт Ісак Ілліч|І. Файншмідт]], [[Фердман Давид Лазарович|Д. Фердман]], [[Хмельницький Борис Мойсейович|Б. Хмельницький]], [[Черкес Олександр Ілліч|О. Черкес]], [[Юдін Тихін Іванович|Т. Юдін]], [[Шамов Володимир Миколайович|В. Шамов]], [[Томилін Сергій Аркадійович|С. Томилін]], І. Лазаревич, В. Крилов, В. Данилевський, О. Кричевський, Г. Фольборг, С. Коршун, Ю. Гофунг, [[Гейманович Олександр Йосипович|О. Гейманович]], О. Марзєєв, [[Старіков Володимир Іванович|В. Старіков]], [[Ковальова Ольга Миколаївна|О. Ковальова]]
Кафедри, на яких здійснюється підготовка студентів 1-3 курсів, розташовані у чотирьох навчальних корпусах університету. Кафедри, які здійснюють викладання клінічних дисциплін, знаходяться на базах Науково-практичного медичного центру ХНМУ, Українського науково-практичного центру акушерства, гінекології та репродуктології, Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, Українського інституту клінічної генетики. Університетського стоматологічного центру ХНМУ, 9 обласних, 10 міських, 5 відомчих лікувальних установ. Навчально-науковий центр університету обладнаний класами фантомних технологій навчання.


Періодичні публікації: «''Український медичний архів''», «''Одонтологія''».
;Центр медичного краєзнавства імені професора В. Д. Отамановського
Центр медичного краєзнавства імені професора В. Д. Отамановського — структурний підрозділ Харківського національного медичного університету. Створено 2 лютого 2015 року. Директор Центру — доц. Демочко Г. Л., науковий керівник — проф. Робак І. Ю. Мета: координація, наукове і методичне керівництво, контроль за проведенням наукових досліджень із медичного краєзнавства м. Харкова та його популяризація.


=== Відомі випускники ===
== Професори ==
Серед професорів видатні вчені:
* [[Алешин Борис Володимирович|Б. Алешин]], [[Альперн Данило Овсійович|Д. Альперн]], [[Аркавін Яків Сергійович|Я. Аркавін]], [[Бєлоусов Володимир Олександрович|В. Бєлоусов]], [[Бокаріус Микола Миколайович|М. Бокаріус]], [[Веґнер Карл Теодорович|К. Веґнер]], [[Воробйов Володимир Петрович|В. Воробйов]], [[Гіршман Леонард Леопольдович|Л. Гіршман]], [[Деркач Василь Степанович|В. Деркач]], [[Палладін Олександр Володимирович|О. Палладін]], [[Протопопов Віктор Павлович|В. Протопопов]], [[Рубашкін Володимир Якович|В. Рубашкін]], [[Ситенко Михайло Іванович|М. Ситенко]], [[Соколянський Іван Опанасович|І. Соколянський]], [[Соловйов Михайло Миколайович|М. Соловйов]], [[Трінклер Микола Петрович|М. Трінклер]], [[Утевський Арон Михайлович|А. Утевський]], [[Файншмідт Ісак Ілліч|І. Файншмідт]], [[Фердман Давид Лазарович|Д. Фердман]], [[Хмельницький Борис Мойсейович|Б. Хмельницький]], [[Черкес Олександр Ілліч|О. Черкес]], [[Юдін Тихін Іванович|Т. Юдін]], [[Шамов Володимир Миколайович|В. Шамов]], [[Томилін Сергій Аркадійович|С. Томилін]], І. Лазаревич, В. Крилов, В. Данилевський, О. Кричевський, Г. Фольборг, С. Коршун, Ю. Гофунг, [[Гейманович Олександр Йосипович|О. Гейманович]], О. Марзєєв, [[Старіков Володимир Іванович|В. Старіков]], [[Ковальова Ольга Миколаївна|О. Ковальова]]


* Біловол О.М. — перший заступник Міністра охорони здоров’я України (2007– 2008), перший заступник Міністра охорони здоров’я — Головний державний санітарний лікар України (2009), Почесний професор ХНМУ.
Періодичні публікації: «''Український медичний архів''», «''Одонтологія''».
* Богатирьова Р.В. — заступник Міністра охорони здоров’я України (1994–1999), Міністр охорони здоров’я України (1999–2000), секретар Ради національної безпеки та оборони України (2007–2012), віце-прем’єр-міністр України — Міністр охорони здоров’я України (2012–2014)
* Бочоришвілі В.Г. — Міністр охорони здоров’я Грузії (1970–1973), засновник і директор Грузинського республіканського протисепсисного центру (1979-2000).
* Гуревич М.Г. — Народний комісар охорони здоров’я України (міністр) (1920–1925)
* Драннік Г.М. - лікар-імунолог, Керівник Українського центру клінічноїх імунологіїАМН та МОЗ УКраїни (від 1987 р.),зробив вагомий внесок  у створення в Україні служби клінічної імунології, почесний професор ХНМУ.
* Жданов В.М. — заступник Міністра охорони здоров’я  СРСР і Головний державний санітарний інспектор СРСР (від 1955), директор Інституту вірусології ім. Д.Й. Івановського АМН СРСР (1961–1987)
* Кадьян І.О. – Герой Соціалістичної Праці (1969).
* Касьян М.А. – лікар-остеопат, Заслужений лікар УРСР(1989), Народний лікар СРСР (1990).
* Комаровський Є.О. – лікар-педіатр, письменник, телеведучий
* Кононенко І.П. — Народний комісар охорони здоров’я УРСР (міністр) (1944–1946)
* Корж В.П. — Міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту (2006–2007)
* Ладний І.Д.– епідеміолог, заступник Генерального директора ВООЗ (1976–1983)
* Москаленко В.Ф. — заступник Міністра охорони здоров’я України (1998), перший заступник Міністра охорони здоров’я України (1999), Міністр охорони здоров’я України (2000–2002), Почесний професор ХНМУ.
* Овсієнко І.І. — Народний комісар охорони здоров’я УРСР (міністр) (1938–1944)
* Ситенко М.І. – ортопед-травматолог, директор Українського інституту ортопедії і травматології (Харків, 1926–1940)
* Сміян І.С. – педіатр, ректор. Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (1981–1999).
* Шупик  П.Л. — Міністр охорони здоров’я УРСР (1952–1969), перший заступник Міністра охорони здоров’я СРСР (1954–1956)


=== Видатні сучасні науковці ===
== Відомі випускники ==
Бабак О.Я., Бойко В.В., Береснєв О.В., Воронцов М.П., Гречаніна О.Я., Дубенко Є.Г., Капустник В.А., Ковальова О.М., Костюк І.Ф., Лісовий В.М., Лупальцов В.І., Одинець Ю.В., Паращук Ю.С., Пилипенко М.І., Приходько В.С., Семидоцька Ж.Д., Шевченко С.І., Яковцова А.Ф.
* [[Бабич Борис Карлович]] — ортопед, травматолог.

* [[Бассін Філіп Веніамінович]] (1905 —1992) — психолог, нейрофізіолог, професор, доктор медичних наук, дослідник несвідомого.
=== Професорсько-викладацький склад ===
* [[Бєлоусов Юрій Володимирович]] (1936—2012) — доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Інженерної академії України, дійсний член Нью-Йоркської академії наук.
Професорсько-викладацький склад налічує 937 науково-педагогічних працівників, серед них докторів наук — 150, кандидатів наук — 590, викладачів без наукового ступеня — 197.
* [[Варава Георгій Микитович]]

* [[Вітебський Яків Давидович]] (1919—1992) — український і російський лікар, доктор медичних наук, заслужений лікар РРФСР.
Серед них працюють: 1 дійсний член НАМН України, 5 членів-кореспондентів НАМН України, 15 заслужених діячів науки і техніки України, 17 заслужених діячів науки і техніки України, 2 заслужені працівники вищої школи України, 13 заслужених лікарів України, 8 лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки України, 28 академіків громадських академій України.
* [[Гаврилов Андрій Юрійович]] — лікар-онкохірург, торакальний хірург

* [[Гальперін Петро Якович]] — психолог.
Підготовка студентів, післядипломне навчання лікарів організовані на 71 кафедрі.
* [[Горчаков Олександр Кирилович]]

* [[Гулевський Олександр Кирилович]]
Ректоратом здійснюється цілеспрямована робота з підготовки кадрового резерву з числа найкращих випускників, які зарекомендували себе здатними до наукової роботи в студентські роки та пройшли навчання в магістратурі, аспірантурі. Щороку викладачами захищається від 5 до 10 докторських і понад 40 кандидатських дисертацій. У 2021 р. було захищено 7 докторських і 33 кандидатських дисертацій.
* [[Іліаді Ксенія Олександрівна]] — лікар-фтизіатр

* [[Комаровський Євген Олегович]]
В університеті реалізується 17 освітніх і 26 наукових та міжнародних програм. Здійснюється співробітництво за 74 договорами із 66 закладами з 24 країн світу.
* [[Ковальова Ольга Миколаївна]] — доктор медичних наук, професор, дійсний член Європейського товариства кардіологів, заслужений діяч науки і техніки України

* [[Скумін Віктор Андрійович]]&nbsp;— [[доктор наук|доктор медичних наук]], [[професор]], [[громадський діяч]], президент [[:en:Rerikhism#The World Organisation of Culture of Health (WOCH)|Міжнародного громадського Руху «До Здоров’я через Культуру»]]. В [[1978]] році описав захворювання, яке дістало назву [[синдром Скуміна]].<ref>{{Cite web |url=http://aan.sagepub.com/content/early/2013/10/16/0218492313493427 |author=Andrea Ruzza |title=Nonpsychotic mental disorder after open heart surgery |publisher=Asian Cardiovascular and Thoracic Annals October |volume=16 |year=2013 |accessdate=15 липня 2019 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6c2DIcHcL?url=http://aan.sagepub.com/content/early/2013/10/16/0218492313493427 |archivedate=4 жовтень 2015 |deadurl=yes }}</ref>
З 1951 року університет здійснює підготовку іноземних громадян. За 70 років університетом було підготовлено  понад 36 000 спеціалістів для 73 країн  Азії, Африки, Латинської Америки, країн Близького Сходу.
* [[Жабоєдов Геннадій Дмитрович]]

* [[Красовицький Зиновій Йосипович]]&nbsp;— лікар-інфекціоніст, професор, Доктор медичних наук, Заслужений лікар України.
== Матеріально-технічне забезпечення ==
* [[Навроцький Володимир Володимирович]]

* [[Шарлай Михайло Михайлович]] (1937—2000)&nbsp;— заслужений лікар України та заслужений лікар УРСР.
=== Корпуси та кампуси ===
*[[Шарлай Роман Іванович]] (1898 — 1960) — лікар-терапевт, директор Харківського медичного інституту (1945–1949)
На території Головного корпусу ХНМУ розташовані морфологічний корпус, корпуси «А» і «Б», а також Навчально-лабораторний комплекс.

У морфологічному корпусі розміщені теоретичні і професійно-орієнтовані кафедри, які оснащені засобами інтерактивного мультимедійного обладнання та інформаційними системами для проведення освітньої діяльності університету. Загалом аудиторний фонд університету становить 16 лекційних аудиторій. Для виконання завдань спортивно-оздоровчої діяльності університету в корпусі «А» знаходяться  спортивні зали із сучасним спортивним обладнанням.

Для проведення науково-практичних конференцій і студентського дозвілля в університеті існує актовий зал на 800 посадочних місць.

До структури університету належить анатомічний корпус, укомплектований найбільш технологічно системою анатомічної візуалізації в медичній освіті - Anatomage table, у програмному забезпеченні якого є чотири повноцінних тіла людини і п'яте отримане за допомогою КТ досліджень, база анатомічних структур надвисокої чіткості, бібліотека патологічних станів, збірник гістологічних препаратів, каталог тривимірних фотографій анатомічних органів і ділянок тіла людини, ембріологічні зображення, колекція тривимірної анатомії тварин тощо.

Ще одне надбання медичного університету - синтетичний труп Syndaver. Кожна структура або орган муляжу майже повністю імітує фізичні і біомеханічні властивості аналогів живої людини. Він дозволяє наочно демонструвати особливості розташування і характеристику зовнішнього вигляду органу, пояснювати можливі руху в суглобах і ін.

В анатомічному корпусі розташований анатомічний музей кафедри анатомії людини, який складається з 4 залів загальною площею понад 600 кв. м, де знаходиться понад 4500 анатомічних препаратів і лекційна аудиторія-амфітеатр.

Клінічна підготовка студентів відбувається  на  44 кафедрах, які розташовані на базі лікувально-профілактичних закладів міста й області.

Університет має 6 комфортабельних гуртожитків.

=== Міжкафедральні симуляційні класи ===
В університеті  створено симуляційні класи для впровадження симуляційного методу навчання з широким спектром тренажерів для відпрацювання практичних навичок із високим рівнем реалістичності.

Метою даного напрямку є створення організаційних та навчально-методичних умов для підвищення якості підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації лікарів, а також розвиток професійної компетентності спеціалістів системи охорони здоров’я України.

Комп’ютерне та віртуальне моделювання різноманітних клінічних ситуацій являє собою нове спрямування в сучасній школі підготовки висококваліфікованих медичних кадрів вищої та середньої ланки.


'''Види симуляційного навчання на базі міжкафедральних стимуляційних класів Навчально-наукового інституту якості освіти ХНМУ'''

# Індивідуальні тренінги на манекенах (а саме проведення практичних занять, де студенти під керівництвом викладача самостійно відпрацьовують практичні навички та вміння).
# Моделювання ситуаційних задач (а саме багатоступеневі ситуації, коли студент відпрацьовує практичні навички за стандартними схемами з надання медичної допомоги).
# Командне відпрацювання навичок при клінічних ситуаціях (у такому випадку студенти вчаться узгодженій роботі в команді).
# Дистанційне навчання.
# Навчання за допомогою демонстрації навчальних фільмів, створених на тих самих манекенах при різній складній патології.
# Інтерактивне навчання.
# Міжкафедральне інтегрування (а саме одночасна робота двох і більше кафедр на одному манекені у вигляді роботи у віртуальній операційній, наприклад, кафедра анестезіології та кафедра хірургії)

Уже сьогодні на базі Навчально-наукового інституту якості освіти ХНМУ працюють міжкафедральні стимуляційні класи за профілем «Медицина невідкладних станів», «Терапія», «Акушерство та гінекологія», «Хірургія», «Педіатрія», які оснащені новими сучасними симуляторами, манекенами, тренажерами та фантомами для якісного забезпечення навчального процесу.


За кілька останніх років міжкафедральні симуляційні класи ХНМУ були оснащенні симуляторами та медичним обладнанням для моделювання різних клінічних ситуацій для забезпечення на сучасному рівні практичної підготовки студентів, серед яких:

* багатоцільовий симулятор життєдіяльності пацієнта при бойовій травмі і травматичних кровотечах Trauma HAL
* віртуальний 3Д пацієнт для навчання і контролю студентів DrSim (інтерактивний клінічний симулятор пацієнта)
* віртуальний лапароскопічний симулятор Lap Mentor
* симулятор новонародженого пацієнта Super-Tory
* віртуальний симулятор пацієнта Body Interact
* кардіологічний симулятор пацієнта
* гібридний симулятор PELVIC Mentor
* манекен для навчання спеціалізованої медичної допомоги за програмою Advanced Life Support
* біонічний симулятор аускультації серця, легень дорослого
* манекен імітації пологів Ноєль
* гінекологічні симулятори
* тренажери для накладання хірургічних швів
* манекени для складної інтубації
* манекени для індивідуального та групового навчанням навичкам серцево-легеневої реанімації
* манекен для проведення ін’єкцій
* тренажери для навчання навичкам аускультації
* манекени по догляду за немовлям
* тренажер руки для вимірювання артеріального тиску та пульсу
* модель імітації пологів
* симулятор пологів NOELLE з новонародженим PEDI Blue Neonate
* манекен для реанімації новонародженого
* тренажер для практики люмбальної пункції Lumbar Puncture Trainer


== Структура університету ==
== Структура університету ==
До складу університету входят:
Університет складається з таких факультетів:

=== Факультети ===

* I та  II медичні факультети (спеціальності «Лікувальна справа» (ОКР «спеціаліст»), «Медицина» (ступінь «магістр»));
* III медичний медичний факультет (спеціальності «Медицина» (ступінь «магістр») «Педіатрія» (ОКР «спеціаліст») і «Медсестринство» (ступінь «бакалавр», «магістр»);
* IV медичний факультет (спеціальності   «Медицина» ступінь магістр ,  «Технології медичної діагностики та лікування» (ступінь бакалавр, магістр), «Фізична терапія, ерготерапія» (ступінь бакалавр, магістр), «Громадське здоров’я» (ступінь магістр) ;
* V медичний факультет з підготовки іноземних студентів ННІПІГ ХНМУ (спеціальності «Медицина», «Стоматологія» (ступінь «магістр»));
* VI медичний факультет з підготовки іноземних студентів ННІПІГ ХНМУ (спеціальність  «Медицина» і «Стоматологія» (ступінь «магістр»));
* VII  факультет з підготовки іноземних студентів ННІПІГ ХНМУ («Медицина (ступінь «магістр»));
* Стоматологічний факультет (спеціальність «Стоматологія» (ступінь магістр)).

=== Кафедри ===
{| class="wikitable"
|1.      Кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії
|-
|2.      Кафедра хірургії № 3
|-
|3.      Кафедра хірургії № 2
|-
|4.      Кафедра хірургії № 1
|-
|5.      Кафедра фтизіатрії та пульмонології
|-
|6.      Кафедра фармакології та медичної рецептури
|-
|7.      Кафедра філософії
|-
|8.      Кафедра фізичного виховання та здоров’я
|-
|9.      Кафедра фізіології
|-
|10.    Кафедра урології, нефрології та андрології імені проф. А.Г. Подрєза
|-
|11.    Кафедра української мови, основ психології та педагогіки
|-
|12.    Кафедра травматології та ортопедії
|-
|13.    Кафедра терапевтичної стоматології
|-
|14.    Кафедра суспільних наук
|-
|15.    Кафедра судової медицини, медичного правознавства ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса
|-
|16.    Кафедра стоматології дитячого віку та імплантології
|-
|17.    Кафедра стоматології
|-
|18.    Кафедра спортивної, фізичної та реабілітаційної медицини, фізичної терапії та ерготерапії
|-
|19.    Кафедра радіології та радіаційної медицини
|-
|20.    Кафедра психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи
|-
|21.    Кафедра пропедевтики педіатрії № 2
|-
|22.    Кафедра пропедевтики педіатрії № 1
|-
|23.    Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 2 та медсестринства
|-
|24.    Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1, основ біоетики та біобезпеки
|-
|25.    Кафедра педіатрії № 2
|-
|26.    Кафедра педіатрії № 1 та неонатології
|-
|27.    Кафедра патологічної анатомії
|-
|28.    Кафедра офтальмології
|-
|29.    Кафедра оториноларингології
|-
|30.    Кафедра ортопедичної стоматології
|-
|31.    Кафедра онкології
|-
|32.    Кафедра нейрохірургії
|-
|33.    Кафедра неврології № 2
|-
|34.    Кафедра неврології № 1
|-
|35.    Кафедра мовної підготовки іноземних громадян
|-
|36.    Кафедра медичної та біоорганічної хімії
|-
|37.    Кафедра медичної та біологічної фізики і медичної інформатики
|-
|38.    Кафедра медичної генетики
|-
|39.    Кафедра медичної біології
|-
|40.    Кафедра медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії
|-
|41.    Кафедра медицини катастроф та військової медицини
|-
|42.    Кафедра мікробіології, вірусології та імунології імені професора Д.П. Гриньова
|-
|43.    Кафедра латинської мови та медичної термінології
|-
|44.    Кафедра клінічної фармакології та внутрішньої медицини
|-
|45.    Кафедра клінічної лабораторної діагностики
|-
|46.    Кафедра клінічної анатомії та оперативної хірургії
|-
|47.    Кафедра загальної хірургії № 2
|-
|48.    Кафедра загальної хірургії № 1
|-
|49.    Кафедра загальної та клінічної патофізіології імені Д.О. Альперна
|-
|50.    Кафедра загальної практики – сімейної медицини та внутрішніх хвороб
|-
|51.    Кафедра епідеміології
|-
|52.    Кафедра екстреної та невідкладної медичної допомоги, ортопедії та травматології
|-
|53.    Кафедра дитячої хірургії та дитячої анестезіології
|-
|54.    Кафедра дитячих інфекційних хвороб
|-
|55.    Кафедра дерматології, венерології і СНІДу
|-
|56.    Кафедра дерматології, венерології і медичної косметології
|-
|57.    Кафедра громадського здоров’я та управління охороною здоров’я
|-
|58.    Кафедра гістології, цитології та ембріології
|-
|59.    Кафедра гігієни та екології № 2
|-
|60.    Кафедра гігієни та екології № 1
|-
|61.    Кафедра внутрішньої медицини № 3 та ендокринології
|-
|62.    Кафедра внутрішньої медицини № 2, клінічної імунології та алергології ім. академіка Л.Т. Малої
|-
|63.    Кафедра внутрішньої медицини № 1
|-
|64.    Кафедра внутрішніх та професійних хвороб
|-
|65.    Кафедра біологічної хімії
|-
|66.    Кафедра анатомії людини
|-
|67.    Кафедра акушерства, гінекології та дитячої гінекології
|-
|68.    Кафедра акушерства та гінекології № 2
|-
|69.    Кафедра акушерства та гінекології № 1
|-
|70.    Кафедра інфекційних хвороб
|-
|71.    Кафедра іноземних мов
|}

=== Навчально-наукові інститути ХНМУ ===

* Навчально-науковий інститут якості освіти ХНМУ
* Центр тривимірних технологій
* Центр дистанційного навчання
* Психологічна служба університету
* Навчально-науковий інститут підготовки іноземних громадян ХНМУ
* Навчально-науковий інститут післядипломної освіти ХНМУ

=== Навчальні науково-виробничі об'єднання ===

* «Терапія» (керівник –  проф. О. Я. Бабак, Г.Д. Фадєєнко).
* «Хірургія» (керівник –  проф. В. В. Бойко).
* «Акушерство і гінекологія» (керівник –  проф. М. А. Щербина, А. М. Гольцев).
* «Урологія» (керівник – чл.-кор. НАМН України, проф. В. Н. Лісовий).
* «Медрадіології» (керівник – проф. М. В. Красносельскій, В. П. Старенький).
* «Медична генетика» (керівник –  чл.-кор. НАМН України, проф. Є. Я. Гречаніна, проф. Ю.Б. Гречаніна).

=== Науково-дослідні інститути ХНМУ ===

* Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ,
* Український інститут мітохондріальної та епігеномної медицини ХНМУ;
* Науково-дослідний інститут експериментальної та клінічної медицини ХНМУ.

=== Науково-практичні об'єднання ХНМУ ===

* Навчально-науковий медичний комплекс “Університетська клініка ХНМУ”.
* Університетський стоматологічний центр ХНМУ.
* Науково-практичний центр доклінічних і клінічних досліджень ХНМУ.
* Центральна науково-дослідна лабораторія.
* Центр медичного краєзнавства ім. професора В. Д. Отамановського.
* Центр гендерної освіти ХНМУ.

=== Медичний фаховий коледж ХНМУ ===

== Освітня робота ==

=== Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців ===
ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 22 “ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я”,

СТУПІНЬ ОСВІТИ «БАКАЛАВР» за спеціальностями:

* ТЕХНОЛОГІЇ МЕДИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
* ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ, ЕРГОТЕРАПІЯ
* МЕДСЕСТРИНСТВО

СТУПІНЬ ОСВІТИ «МАГІСТР» за спеціальностями:

- МЕДИЦИНА

- ПЕДІАТРІЯ

- СТОМАТОЛОГІЯ

- МЕДСЕСТРИНСТВО

- ТЕХНОЛОГІЇ МЕДИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ

- ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ’Я

- ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ, ЕРГОТЕРАПІЯ


ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 23 “СОЦІАЛЬНА РОБОТА”,

СТУПІНЬ ОСВІТИ «БАКАЛАВР» за спеціальністю:

* СОЦІАЛЬНА РОБОТА


ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 28 “ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ”,

СТУПІНЬ ОСВІТИ «МАГІСТР» за спеціальністю:

- ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ


ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 01 “ОСВІТА/ПЕДАГОГІКА”,

СТУПІНЬ ОСВІТИ «МАГІСТР» за спеціальністю:

- ОСВІТНІ, ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ

=== МЕДИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ===
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНИЙ СТУПІНЬ «ФАХОВИЙ МОЛОДШИЙ БАКАЛАВР»:

223 МЕДСЕСТРИНСТВО за спеціалізацією:

«Лікувальна справа» (на основі 9 класів)

«Сестринська справа» (на основі 9 та 11 класів)


«Акушерська справа» (на основі 11 класів)
I медичний;<br />
II медичний;<br />
III медичний (педіатрія);<br />
IV медичний (медико-профілактична справа);<br />
V факультет з підготовки іноземних студентів (російськомовне навчання);<br />
VI факультет з підготовки іноземних студентів (англомовне навчання);


=== Післядипломна освіта ===
VII факультет з підготовки іноземних студентів (англомовне навчання);<br />
Діяльність Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Харківського національного медичного університету спрямована на підготовку лікарів-інтернів, підвищення кваліфікації та спеціалізації лікарів за акредитованими спеціальностями у галузі знань 22 «Охорона здоров’я», підготовку магістрів за спеціальностями 011 «Освітні, педагогічні науки», 281 «Публічне управління та адміністрування» та підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних працівників, підготовку немедичних працівників з надання першої невідкладної медичної допомоги.
стоматологічний факультет;<br />
Навчально-науковий інститут післядипломної освіти.


== Наукова робота ==
== Наукова робота ==
'''Пріоритетні напрямки наукової діяльності'''
Наукова робота
Харківський національний медичний університет має потужну науково-дослідну базу. В університеті виконується близько 40 НДР з пріоритетних напрямів: профілактика, діагностика та лікування серцево-судинних захворювань; мініінвазивні втручання при гострій та хронічній патології; удосконалення профілактики, діагностики та лікування вірусних, бактеріальних інфекцій на основі вивчення їхніх патогенетичних механізмів; розробка та впровадження ефективних методів і засобів профілактики, діагностики та лікування найважливіших захворювань і травм; відновна медицина (здоров'я здорових). Наукові дослідження проводяться в Центральній науково-дослідній лабораторії, 5-ти проблемних лабораторіях, на кафедрах, а також на базі 2-х наукових інститутів, 6 навчальних науково-виробничих об'єднань («Урологія»&nbsp;— кафедра урології, нефрології та андрології, Харківський обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Шаповала; «Хірургія»&nbsp;— кафедра хірургії №&nbsp;1, Інститут загальної і невідкладної хірургії НАМН України; «Терапія»&nbsp;— кафедра внутрішньої медицини №&nbsp;1 та клінічної фармакології, Інститут терапії НАМН України ім. Л.&nbsp;Т.&nbsp;Малої; «Акушерство та гінекологія»&nbsp;— кафедра акушерства та гінекології №&nbsp;1, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України; «Медрадіологія»&nbsp;— кафедра радіології та радіаційної медицини, Інститут медрадіології НАМН України ім. С.&nbsp;П.&nbsp;Григор'єва; «Медична генетика»&nbsp;— кафедра медичної генетики, Український інститут клінічної генетики ХНМУ).
Щорічно співробітники університету отримують понад 80 патентів України на винаходи та корисні моделі, видають понад 1400 статей у фахових виданнях. У наукометричній базі SCOPUS університет посідає 5 місце серед вищих навчальних медичних закладів України.


Харківський національний медичний університет має потужну науково-дослідну базу. В університеті виконується близько 50 НДР з таких пріоритетних напрямів, як профілактика, діагностика та лікування серцево-судинних захворювань; мініінвазивні втручання при гострій та хронічній патології; вдосконалення профілактики, діагностики та лікування вірусних, бактеріальних інфекцій на основі вивчення їхніх патогенетичних механізмів; розробка та впровадження ефективних методів і засобів профілактики, діагностики та лікування найважливіших захворювань і травм; відновна медицина (здоров'я здорових).
== Міжнародна співпраця ==
ХНМУ&nbsp;— член Міжнародної асоціації університетів (під егідою ЮНЕСКО) з 1998 року, внесений до реєстру медичних університетів Всесвітньої організації охорони здоров'я (Avicenna Directories).


Щорічно співробітники університету отримують понад 80 патентів України на винаходи та корисні моделі, видають понад 1400 статей у фахових виданнях. У наукометричній базі SCOPUS університет посідає 5-е місце серед вищих навчальних медичних закладів України.
Міжнародна діяльність Харківського національного медичного університету спрямована на підвищення рейтингу університету в системі вищої медичної освіти України й подальшу інтеграцію у світову освітню і наукову спільноту. Ця робота здійснюється в рамках програм співробітництва з провідними зарубіжними університетами та науковими центрами, реалізації міжнародних освітніх програм і проектів, здійснення спільної науково-дослідницької діяльності, організації науково-практичних семінарів і конференцій та участі в них, обміну кадрами й розвитку академічної мобільності.


Університет є засновником чотирьох наукових фахових видань, три з яких входять до Переліку наукових фахових видань України.
Серед зарубіжних партнерів, з якими укладено договори про співробітництво, Бєлгородський державний університет, Курський державний медичний університет, Новосибірський державний медичний університет, Самарський державний медичний університет (Російська Федерація); Вільнюський університет (Литовська Республіка), Магдебурзький університет ім. Отто Фон Геріке (Федеративна Республіка Німеччина), меморандум про співпрацю з червня 2019 року з Professional Hypnosis Training Institute (Республіка Польща), Познанський університет медичних наук (Республіка Польща), Інститут фізіології Академії наук Чеської Республіки, Таджицький державний медичний університет (Республіка Таджикистан), Йедитепський університет (Турецька Республіка) та інші. 28 співробітників університету є членами міжнародних медичних асоціацій.

Наукові здобутки співробітників університету знаходять своє відображення в електронній базі Наука онлайн, уперше розробленій та впровадженій у медичному виші України.

В університеті здійснюється підготовка докторів наук і докторів філософії. Наразі в аспірантурі навчається 132 здобувачі наукового ступеня доктора філософії.

Велика увага в університеті приділяється студентській і молодіжній науці, координацією якою опікується Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених.

=== Підготовка наукових кадрів ===
Доктор філософії:

* медицина
* педіатрія
* стоматологія
* технології медичної діагностики та лікування

Наукова бібліотека ХНМУ

== Наукова бібліотека ХНМУ ==
Рік заснування: 1920 р.

Сайт: http://libr.knmu.edu.ua

Facebook https://www.facebook.com/&#x20;knmu.library

Instagram https://www.instagram.com/&#x20;scientific_library_knmu/

YouTube https://www.youtube.com/channel/UC-D3FVVimb5RMDvXzJcy_xg

Профіль у Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?user=tkRq9DkAAAAJ&hl=ua

==== Фонд ====
Понад 1 млн примірників, з них 37 тис. — в цифровому форматі; навчальної літератури — близько 600 тис. примірників, фонд рідкісних та цінних видань — понад 5 тис. примірників.

==== Структура ====

* 8 відділів та 10 секторів:
* відділ комплектування документів;
* відділ наукової обробки документів та організації каталогів;
* відділ зберігання фондів;
* відділ обслуговування навчальною літературою;
* відділ обслуговування науковою літературою;
* відділ літератури іноземними мовами;
* інформаційно-бібліографічний відділ;
* відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення.

==== Пункти обслуговування ====
5 абонементів: 1–3 курсів, 4–6 курсів, наукової літератури, художньої літератури, літератури іноземними мовами;

15 читальних залів та залів для самостійної роботи на 680 посадкових місць, у тому числі 5 читальних залів у студентських гуртожитках і коворкінг.

==== Технічне забезпечення ====
Локальна мережа об’єднує понад 200 комп’ютерів з доступом до мережі Інтернет, безконтактні сканери, мультимедійні комплекси, інтерактивні відеопанелі для проведення освітньої, наукової та культурно-просвітницької діяльності, тощо.

==== Основні показники діяльності ====
Щорічно обслуговує: за єдиним реєстраційним обліком - до 10 тис. користувачів, усіма структурними підрозділами - 25 тис. користувачів

Видача документів: на фізичних носіях - понад 600 тис., в цифровому форматі - 10 млн.

Відвідуваність: фізично - понад 400 тис., віртуально - 15 млн.

==== Основні вектори діяльності ====
Здійснює забезпечення інформаційної складової навчально-виховного та науково-дослідного процесів університету, інформаційно-аналітичний моніторинг та бібліометричний аналіз публікаційної активності вчених університету, патріотичне, морально-етичне та духовне виховання майбутніх лікарів, вивчення історії бібліотеки та університету, організація та репрезентація бібліотечних фондів, впровадження сучасних технологій тощо; сприяє формуванню активної громадянської позиції молоді, пропагує здоровий спосіб життя та ін.

==== Електронні ресурси ====
Сайт бібліотеки — зручна точка доступу до ресурсів власної генерації та віддаленого доступу, поєднує інформаційні, пошукові, освітні, навігаційні функції.

Електронний каталог — навігатор по бібліотечному фонду; спеціалізовані та проблемно-орієнтовані бази даних відповідно до наукових та суміжних напрямів діяльності університету.

Репозитарій ХНМУ — головний електронний архів інтелектуальних здобутків ХНМУ.

==== Громадська діяльність ====
Наукова бібліотека плідно співпрацює зі студентським самоврядуванням, підтримує волонтерський рух університету — реалізує власний благодійний проект «Світ у дитячих долоньках», є офіційним партнером Української бібліотечної асоціації і бере участь у різноманітних бібліотечних проектах.

== Міжнародна співпраця ==
Міжнародна діяльність Харківського національного медичного університету спрямована на підвищення рейтингу університету в системі вищої медичної освіти України й подальшу інтеграцію у світову освітню і наукову спільноту. Ця робота здійснюється в рамках програм співробітництва з провідними зарубіжними університетами та науковими центрами, реалізації міжнародних освітніх програм і проєктів, здійснення спільної науково-дослідницької діяльності, організації науково-практичних семінарів і конференцій та участі в них, обміну кадрами й розвитку академічної мобільності. Міжнародна діяльність університету координується відділом міжнародних зв'язків, який існує в ХНМУ з 1994 року як структурний підрозділ установи.

Сьогодні ХНМУ веде активну науково-освітню співпрацю з 77 освітніми, клінічними, науково-дослідницькими установами в галузі медицини з 24 країн по всьому світу. В рамках договорів про співпрацю проводиться реалізація програм академічної та наукової мобільності. Щорічно співробітники університету здійснюють закордонні відрядження, а студенти університету проходять практичні та тематичні стажування та семестрове навчання в партнерських організаціях. На постійній основі проводяться міжнародні науково-практичні конференції, симпозіуми, семінари та тренінги з підвищення кваліфікації лікарів з різних тематик як в очному, так і онлайн форматах.


== Нагороди та репутація ==
== Нагороди та репутація ==
Рядок 144: Рядок 567:


У 2000 році університет нагороджено Орденом Пошани та срібним дипломом рейтингу «Золота фортуна». ХНМУ став лауреатом рейтингу вищих закладів освіти «Україна-2000». У 2001 році колектив університету нагороджено срібним дипломом VII Міжнародного відкритого рейтингу «Золота фортуна» у номінації «Якість III тисячоліття». У 2010 році університет отримав почесне звання «Лідер сучасної освіти» на Міжнародній виставці «Сучасна освіта України», а у 2011 та 2012 роках&nbsp;— «Лідер національної освіти» на Міжнародних виставках «Освіта та кар'єра&nbsp;— 2011» та «Освіта та кар'єра&nbsp;— 2012».
У 2000 році університет нагороджено Орденом Пошани та срібним дипломом рейтингу «Золота фортуна». ХНМУ став лауреатом рейтингу вищих закладів освіти «Україна-2000». У 2001 році колектив університету нагороджено срібним дипломом VII Міжнародного відкритого рейтингу «Золота фортуна» у номінації «Якість III тисячоліття». У 2010 році університет отримав почесне звання «Лідер сучасної освіти» на Міжнародній виставці «Сучасна освіта України», а у 2011 та 2012 роках&nbsp;— «Лідер національної освіти» на Міжнародних виставках «Освіта та кар'єра&nbsp;— 2011» та «Освіта та кар'єра&nbsp;— 2012».

=== Відзнаки міжнародної виставки «Освіта та кар’єра» ===
2010 – золота медаль у номінації «Розвиток студентської науково-дослідної роботи»;

2011 – гран-прі в номінації «Компетентнісний підхід в освітній діяльності вищої школи», золота медаль у номінації «Профорієнтаційна робота серед молоді», почесне звання «Лідер національної освіти» «За багаторічну науково-педагогічну діяльність по розбудові національної освіти»;

2012 – гран-прі в номінації «Розвиток студентського самоврядування у вищому навчальному закладі», гран-прі в номінації «Розвиток матеріально-технічної бази навчального закладу», почесне звання «Лідер національної освіти» «За багаторічну інноваційну педагогічну діяльність по модернізації освіти в Україні»;

2013 – гран-прі в номінації «Інноваційний розвиток освіти та сучасні педагогічні технології»;

2014 – гран-прі в номінації «Кращий дизайн офіційного сайту вищого навчального закладу»;

2015 – гран-прі в номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки».

2016 – почесне звання «Лідер вищої освіти України» та гран-прі в номінації «Науково-дослідна діяльність навчального закладу»;

2017 – гран-прі в номінації «Досягнення у працевлаштуванні випускників ВНЗ» та почесне звання «Лідер вищої освіти України»;

2018 – гран-прі в номінації «Упровадження сучасних засобів навчання, проектів, програм і технологій для вдосконалення та підвищення ефективності освітнього процесу» та почесне звання «Лідер вищої освіти України»;

2019 – гран-прі в номінації «Інноваційна діяльність з впровадження організаційно-педагогічних процесів у закладах вищої освіти» та почесне звання «Лідер післядипломної освіти» та «Лідер вищої освіти України»; гран-прі в номінації «Розвиток студентської науково-дослідної роботи» та почесне звання «Лідер вищої освіти України»;

2020 – гран-прі в номінації «Упровадження сучасних засобів навчання, проєктів, програм і технологій для вдосконалення та підвищення ефективності освітнього процесу» та почесне звання «Лідер вищої освіти України».

2021 – гран-прі у номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки» та почесне звання «Лідер міжнародної діяльності». Сертифікат міжнародної інституційної акредитації на 5 років (24.12.2020–23.12.2025) від Незалежної агенції з акредитації та рейтингу (HAAP/IAAR);

== Культура в університеті ==

=== Музей ===
Музей Харківського національного медичного університету був створений у 1968 р.

У травні 1971 р. присвоєно звання «Народний музей». Музейне приміщення складається з експозиційної зали розміром 120 кв. м. На 2021 р. музейна колекція нараховує 5549 експонатів, 1026 з яких представлені в діючій експозиції.

Музейна експозиція відображає всі історичні періоди розвитку Харківського національного медичного університету від 1804 р. і дотепер. Перш за все це матеріали медичного факультету Імператорського Харківського університету (1804–1920 рр.), серед яких: білет для входу до університету, правила для студентів, навчальний план медичного факультету, лікарський знак, загальний устав університету, різні дипломи, кондуїтний список (так звана штрафна книга) тощо. У цьому розділі представлені матеріали Харківського медичного товариства та його Жіночого медичного інституту (1910–1920 рр.)

Фотографії, документи та окремі речі дають можливість дослідити історію Харківської медичної академії (1920–1921 рр.) та робітфаку. Особливо широко представлена історія Харківського медичного інституту (1921–1994 рр.). Серед експонатів цього розділу привертають увагу фотографії відомих професорів, їх дипломи, книги, дисертації, накази по інституту. Тут є унікальні документи, до яких належать лист  Комітету з Нобелівських премій до проф. Д.П. Гриньова (1934), сертифікат на поставку радію за підписом М. Кюрі (1927), стаття Ю.Ю. Вороного про роботу з пересадки окремих органів, що передувала проведенню ним першої у світі операції з пересадки нирки людині (1933). Багато цікавих музейних експонатів дають уяву про роботу ХМІ під час Другої світової війни.

У музейній експозиції представлені документи про участь харківських медиків в освоєнні цілини, в роботі з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у війні в Афганістані. Окремі стенди присвячені сьогоденню в житті університету (2005 – наш час).

Музей бере активну і різноманітну участь у житті університету. Він став учасником проєкту зі створення каталогу «Музеи медицины и фармации Восточной Европы и республик бывшего Советского Союза», над яким працюють Музей історії медицини ім. Пауля Страдиня, що у Ризі, сумісно з Інститутом історії медицини ім. Карла Зюдхова Лейпцизького університету.

У 2011 р. «За вагомий внесок у справу виховання учнівської та студентської молоді, примноження надбань національної культури, збереження історичної спадщини українського народу та Музейного фонду України, пропаганди пам'яток історії, культури і природи» Міністерство освіти і науки України присвоїло музею ХНМУ звання «Зразковий музей».

=== Газета ===
Газета «Медичний університет» видається з 1928 р. Упродовж свого існування університетське видання декілька разів змінювало назву: «Рефлекс» (1928–1933), «За радянського лікаря» (1934–1991), «Медвузівець» (1992–1993).

Газета нагороджена дипломом ІІ ступеня Всеукраїнського конкурсу «Вища школа–2008» з врученням срібної медалі, Почесною грамотою Секретаріату Національної спілки журналістів України, Почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації, є неодноразовим переможцем обласного творчого конкурсу журналістів «Часопис».

Газета є літописом університету і на своїх шпальтах пише про проблеми підготовки фахівців, оновлення змісту освіти, сучасні інформаційні та освітні технології, повідомляє про важливі події в житті медичного вишу, кращих викладачів та студентів,  розвиток в університеті спорту, громадської діяльності тощо.

Обсяг випусків газети – 16 друкованих аркушів, тираж – 500 тис., періодичність – 1 раз на місяць.


== Примитки ==
== Примитки ==
Рядок 155: Рядок 629:
== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/4889/xarkivskij-nacionalnij-medichnij-universitet Харківський національний медичний університет] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/4889/xarkivskij-nacionalnij-medichnij-universitet Харківський національний медичний університет] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://knmu.edu.ua офіційний сайт університету] {{ref-uk}}, {{ref-en}}
* [http://knmu.edu.ua Офіційний сайт університету] {{ref-uk}}, {{ref-en}}
* [http://www.ksmu.kharkov.ua/ неофіційний сайт університету] {{ref-en}}
* [http://www.ksmu.kharkov.ua/ Неофіційний сайт університету] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20071012022604/http://hdmu.org.ua/ незалежний Інтернет-Форум ХНМУ]
* [https://web.archive.org/web/20071012022604/http://hdmu.org.ua/ Незалежний Інтернет-Форум ХНМУ]
* [http://libr.knmu.edu.ua/ Наукова бібліотека ХНМУ]
* [http://libr.knmu.edu.ua/ Наукова бібліотека ХНМУ]
* [http://repo.knmu.edu.ua/ Репозитарій ХНМУ]
* [http://repo.knmu.edu.ua/ Репозитарій ХНМУ]

Версія за 14:34, 5 червня 2021

Харківський національний медичний університет
ХНМУ
Харківський медичний унівеситет.jpg
Будівля університету
50°00′32″ пн. ш. 36°13′42″ сх. д. / 50.00910000002777167° пн. ш. 36.22850000002777193° сх. д. / 50.00910000002777167; 36.22850000002777193Координати: 50°00′32″ пн. ш. 36°13′42″ сх. д. / 50.00910000002777167° пн. ш. 36.22850000002777193° сх. д. / 50.00910000002777167; 36.22850000002777193
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Харків
Гасло Valetudo est bonum optimumукр. Здоров’я – найвище благо
Засновано 1805
Ректор Капустник Валерій Андрійович
Студентів 6167
Докторів 129
Професорів 114
Випускники Категорія:Випускники Харківського медичного університету
Адреса пр. Науки, 4, Харків, 61022, Україна
Сайт www.knmu.kharkov.ua
CMNS: Харківський національний медичний університет у Вікісховищі

Ха́рківський націона́льний меди́чний університе́т, раніше Харківський державний медичний інститут, має більш ніж 200-річну історію розвитку. Сучасний багатопрофільний навчальний заклад, стратегічною метою якого є підготовка кадрів з вищою освітою, що відповідають сучасним та майбутнім ринковим умовам; підготовка та підвищення кваліфікації; виховання студентів згідно із сучасними стандартами та світовою університетською освітою, формування на базі університету науково-виробничого кластеру, що передбачає єдність навчання, науки та практики.

Університет має 8 факультетів:  I медичний, II медичний, III медичний, ІV медичний, стоматологічний та V, VI, VIІ факультети з підготовки іноземних студентів Навчально-наукового інституту з підготовки іноземних громадян ХНМУ. Фахова підготовка лікарів і наукових працівників здійснюється в інтернатурі, магістратурі, клінічній ординатурі, аспірантурі та докторантурі.

У цілому діяльність і розвиток Університету спрямовані на досягнення позицій інтелектуального, наукового та освітнього лідера у сфері медичних послуг.

ХНМУ є членом Міжнародної асоціації університетів (під егідою ЮНЕСКО) з 1998 року, внесений до реєстру медичних університетів Всесвітньої організації охорони здоров'я (Avicenna Directories), член Організації PhD програм з біомедицини та медичних наук в Європі ORPHEUS, має сертифікат міжнародної інституційної акредитації на 5 років (24.12.2020–23.12.2025) від Незалежного агентства з акредитації та рейтингу HAAP / IAAR. У 2016 році в Харківському національному медичному університеті було відкрито український офіс Міжнародної науково-освітньої дослідницької мережі (USERN).

Етимологія

17 січня (29 січня за новим стилем) 1805 року у Харкові був відкритий Імператорський Університет. У складі перших 4 факультетів був і медичний.

1920—1921 роки — Харківська державна медична академія.

1921—1994 роки — Харківський медичний інститут.

З 1994 по 2007 рік — Харківський державний медичний університет.

З 22.11.2007 року — Харківський національний медичний університет.

Історія

Харківський університет (Старий корпус)

Харківський національний медичний університет пройшов славетний історичний шлях від факультету до вищого навчального закладу, який готує не тільки висококваліфікованих лікарів, а й педагогічні та наукові кадри для медицини.

У листопаді 1804 року Імператором Всеросійським Олександром I були підписані Затверджувальна грамота і статут Імператорського Харківського університету, урочисте відкриття якого відбулося 17 (29) січня 1805 року.

Згідно з університетським статутом 1804 р. засновувалися 4 відділення (згодом факультети): словесних наук, моральних і політичних наук, фізичних і математичних наук, лікувальних та медичних наук. Регулярну навчальну роботу на медичному факультеті можливо було розпочати лише в 1809-1810 акад. році, бо в перший рік роботи університету на цей факультет не було прийнято жодного студента через відсутність бажаючих навчатися медицині. Незважаючи на відсутність студентів-медиків у перші роки існування університету, медичний факультет активно працював. Було створено 6 спеціальних кафедр, а саме Анатомії, фізіології і судово-лікарської науки; Патології, терапії та клініки; Лікарського речовинослів’я, фармації та лікарської словесності; Хірургії; Повивального мистецтва; Худоболікування.

На медичному факультеті викладали широко відомі вчені, серед яких професори Д.Ф. Лямбль, Л.С. Ценковський, І.П. Щелков, В.П. Крилов, І.П. Лазаревич, В.Г. Лашкевич та інші. Вони заклали підвалини вітчизняної науки. Тут отримали освіту й стали провідними спеціалістами в різних галузях медицини професори: хірурги А.Г. Подрєз і М.П. Трінклер, терапевт П.І. Шатілов, офтальмолог Л.Л. Гіршман, фізіолог В.Я. Данилевський та багато інших. Професори медичного факультету працювали і в практичній медицині. Саме вони виконали в той час перші в Російській імперії операції оваріотомії, тотальної резекції шлунку, операції на серці тощо.

У 1887 р. для медичного факультету була збудована спеціальна споруда для анатомічного театру, а в 1896 р. – чотири самостійні клініки: терапевтична, хірургічна, акушерська та офтальмологічна.

За ініціативою професорів медичного факультету в 1861 р. було створено Харківське медичне товариство, яке існує й сьогодні. У 1910 р. це товариство відкрило в Харкові Жіночий медичний інститут.

У 1920 р. Харківський університет було скасовано, його медичний факультет об’єднано з Жіночим медичним інститутом, внаслідок чого утворилася Харківська медична академія. У 1921 р. її перейменували в Харківський медичний інститут, у якому було організовано два факультети: медико-профілактичний та одонтологічний.

У 1935 р. рішенням Ради Народних Комісарів УРСР в Харкові був організований 2-й Харківський державний медичний інститут,у якому, крім медико-профілактичного, був ще й психо-неврологічний факультет.

З перших днів Другої світової війни на території СРСР частина викладачів та випускні курси студентів пішли на фронт, інститути були відправлені в евакуацію, де продовжували роботу з випуску лікарів, таких необхідних і на фронті, і в тилу.

У грудні 1943 р. наказом по Наркоматуохорони здоров’я СРСР обидва Харківських медичних інститути об’єднані в один під назвою Харківський медичний інститут Наркомату охорони здоров’ я УРСР. У 1944 р. інститут реевакуювався до Харкова.

У 1949 р. ХМІ перейшов до 6-річного строку навчання. У 1951 р. першими серед усіх медичних вузів інститут почав готувати іноземних студентів. В ювілейному 1955 р. інститут працював у складі 53 кафедр, які очолювали 43 професори і доктори наук та 10 доцентів. В інституті на 3 факультетах навчалося більше 3,5 тис. студентів. У ті роки інститут знаходився у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я СРСР і мав високий професійний статус.

У 1978 р. в ХМІ був створений четвертий факультет – стоматологічний.

У 1994 р. постановою Кабінету Міністрів України на базі ХМІ створено Харківський державний медичний університет.

У 2006 р. в університеті створено ряд підрозділів: Український інститут клінічної генетики ХНМУ; ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №12» (з 2015 р. – ННМК «Університетська клініка ХНМУ»); Університетська стоматологічна клініка (з 2008 р. – Університетський стоматологічний центр ХНМУ); ДП «Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань».

У 2007 р. Указом Президента України університету надано статус національного.

З 2011 р. в університеті діє Навчально-науковий інститут післядипломної освіти.

У 2017 р. створено Навчально-науковий інститут з підготовки іноземних громадян.

Ректори і декани

Керівники медичної академії, інституту, університету м. Харкова з 1920 року по теперішній час

  • Гриньов Д. П. президент (липень 1920 — жовтень 1920),
  • Туркельтауб Л. С. — начальник (жовтень 1920 — квітень.1921),
  • Гусаков Г. В. — начальник (квітень 1921 — травень 1922),
  • Коршун С. В.;— ректор (травень 1922 — жовтень 1922),
  • Кавалеров І. М. — ректор (листопад 1922 — вересень 1923),
  • Штрум І. Я. — ректор (вересень 1923—1925),
  • Радченко Г. П. — ректор (1925 — січень 1927),
  • Жук О. П. — ректор (1927 −1929),
  • Ловля Д. С. — директор (1929 −1937),
  • Ткаченко С. З. — директор 2-го мед. інст. (1936 −1940),
  • Гаспарян А. М. — директор (1937 −1944),
  • Шупик П. Л. — директор 2-го мед. інст. (1940—1944),
  • Трутень Н. І. — в. о. директора (1944 −1945),
  • Шарлай Р. І. — директор (1945 −1949),
  • Кононенко І. П. — директор (1949 −1959),
  • Задорожний Б. А. — ректор (1959 −1975),
  • Черненко В. Д. — ректор (1975 −1986),
  • Циганенко А. Я. — ректор (1986 −2005),
  • Лісовий В. М. — ректор (2005 — 2019),
  • Капустник В. А. — ректор (2019 — теперішній час)

Декани медичного факультету Харківського університету з 1805 по 1920 рік

  • Шумлянський П. М., 1805—1806, 1808—1812;
  • Коритарі Г. Г., 1807;
  • Дрейсіг В. Ф., 1813—1815;
  • Книгін І. Д., 1813, 1816—1826;
  • Єллінський М. І., 1827—1830;
  • Блюменталь А. І., 1831—1837;
  • Ган Ф. І., 1837—1857;
  • Альбрехт Ф. К., 1858—1863;
  • Дюмонсі К. О., 1864—1867;
  • Щелков І. П., 1867—1870;
  • Зарубін І. К., 1870—1889;
  • Ковалевський П. І., 1889—1894;
  • Бруєв О. Я., 1894—1897;
  • Кульчицький М. К., 1897—1900;
  • Попов М. О., 1901;
  • Ломіковський М. М., 1901—1905;
  • Орлов Л. В., 1905—1908;
  • Кузнєцов О. Х., 1908—1910;
  • Пенський Ю. Р., 1910—1920.

Знамениті імена університету

Б. Алешин, Д. Альперн, Я. Аркавін, В. Бєлоусов, М. Бокаріус, К. Веґнер, В. Воробйов, Л. Гіршман, В. Деркач, О. Палладін, В. Протопопов, В. Рубашкін, М. Ситенко, І. Соколянський, М. Соловйов, М. Трінклер, А. Утевський, І. Файншмідт, Д. Фердман, Б. Хмельницький, О. Черкес, Т. Юдін, В. Шамов, С. Томилін, І. Лазаревич, В. Крилов, В. Данилевський, О. Кричевський, Г. Фольборг, С. Коршун, Ю. Гофунг, О. Гейманович, О. Марзєєв, В. Старіков, О. Ковальова

Періодичні публікації: «Український медичний архів», «Одонтологія».

Відомі випускники

  • Біловол О.М. — перший заступник Міністра охорони здоров’я України (2007– 2008), перший заступник Міністра охорони здоров’я — Головний державний санітарний лікар України (2009), Почесний професор ХНМУ.
  • Богатирьова Р.В. — заступник Міністра охорони здоров’я України (1994–1999), Міністр охорони здоров’я України (1999–2000), секретар Ради національної безпеки та оборони України (2007–2012), віце-прем’єр-міністр України — Міністр охорони здоров’я України (2012–2014)
  • Бочоришвілі В.Г. — Міністр охорони здоров’я Грузії (1970–1973), засновник і директор Грузинського республіканського протисепсисного центру (1979-2000).
  • Гуревич М.Г. — Народний комісар охорони здоров’я України (міністр) (1920–1925)
  • Драннік Г.М. - лікар-імунолог, Керівник Українського центру клінічноїх імунологіїАМН та МОЗ УКраїни (від 1987 р.),зробив вагомий внесок  у створення в Україні служби клінічної імунології, почесний професор ХНМУ.
  • Жданов В.М. — заступник Міністра охорони здоров’я  СРСР і Головний державний санітарний інспектор СРСР (від 1955), директор Інституту вірусології ім. Д.Й. Івановського АМН СРСР (1961–1987)
  • Кадьян І.О. – Герой Соціалістичної Праці (1969).
  • Касьян М.А. – лікар-остеопат, Заслужений лікар УРСР(1989), Народний лікар СРСР (1990).
  • Комаровський Є.О. – лікар-педіатр, письменник, телеведучий
  • Кононенко І.П. — Народний комісар охорони здоров’я УРСР (міністр) (1944–1946)
  • Корж В.П. — Міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту (2006–2007)
  • Ладний І.Д.– епідеміолог, заступник Генерального директора ВООЗ (1976–1983)
  • Москаленко В.Ф. — заступник Міністра охорони здоров’я України (1998), перший заступник Міністра охорони здоров’я України (1999), Міністр охорони здоров’я України (2000–2002), Почесний професор ХНМУ.
  • Овсієнко І.І. — Народний комісар охорони здоров’я УРСР (міністр) (1938–1944)
  • Ситенко М.І. – ортопед-травматолог, директор Українського інституту ортопедії і травматології (Харків, 1926–1940)
  • Сміян І.С. – педіатр, ректор. Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (1981–1999).
  • Шупик  П.Л. — Міністр охорони здоров’я УРСР (1952–1969), перший заступник Міністра охорони здоров’я СРСР (1954–1956)

Видатні сучасні науковці

Бабак О.Я., Бойко В.В., Береснєв О.В., Воронцов М.П., Гречаніна О.Я., Дубенко Є.Г., Капустник В.А., Ковальова О.М., Костюк І.Ф., Лісовий В.М., Лупальцов В.І., Одинець Ю.В., Паращук Ю.С., Пилипенко М.І., Приходько В.С., Семидоцька Ж.Д., Шевченко С.І., Яковцова А.Ф.

Професорсько-викладацький склад

Професорсько-викладацький склад налічує 937 науково-педагогічних працівників, серед них докторів наук — 150, кандидатів наук — 590, викладачів без наукового ступеня — 197.

Серед них працюють: 1 дійсний член НАМН України, 5 членів-кореспондентів НАМН України, 15 заслужених діячів науки і техніки України, 17 заслужених діячів науки і техніки України, 2 заслужені працівники вищої школи України, 13 заслужених лікарів України, 8 лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки України, 28 академіків громадських академій України.

Підготовка студентів, післядипломне навчання лікарів організовані на 71 кафедрі.

Ректоратом здійснюється цілеспрямована робота з підготовки кадрового резерву з числа найкращих випускників, які зарекомендували себе здатними до наукової роботи в студентські роки та пройшли навчання в магістратурі, аспірантурі. Щороку викладачами захищається від 5 до 10 докторських і понад 40 кандидатських дисертацій. У 2021 р. було захищено 7 докторських і 33 кандидатських дисертацій.

В університеті реалізується 17 освітніх і 26 наукових та міжнародних програм. Здійснюється співробітництво за 74 договорами із 66 закладами з 24 країн світу.

З 1951 року університет здійснює підготовку іноземних громадян. За 70 років університетом було підготовлено  понад 36 000 спеціалістів для 73 країн  Азії, Африки, Латинської Америки, країн Близького Сходу.

Матеріально-технічне забезпечення

Корпуси та кампуси

На території Головного корпусу ХНМУ розташовані морфологічний корпус, корпуси «А» і «Б», а також Навчально-лабораторний комплекс.

У морфологічному корпусі розміщені теоретичні і професійно-орієнтовані кафедри, які оснащені засобами інтерактивного мультимедійного обладнання та інформаційними системами для проведення освітньої діяльності університету. Загалом аудиторний фонд університету становить 16 лекційних аудиторій. Для виконання завдань спортивно-оздоровчої діяльності університету в корпусі «А» знаходяться  спортивні зали із сучасним спортивним обладнанням.

Для проведення науково-практичних конференцій і студентського дозвілля в університеті існує актовий зал на 800 посадочних місць.

До структури університету належить анатомічний корпус, укомплектований найбільш технологічно системою анатомічної візуалізації в медичній освіті - Anatomage table, у програмному забезпеченні якого є чотири повноцінних тіла людини і п'яте отримане за допомогою КТ досліджень, база анатомічних структур надвисокої чіткості, бібліотека патологічних станів, збірник гістологічних препаратів, каталог тривимірних фотографій анатомічних органів і ділянок тіла людини, ембріологічні зображення, колекція тривимірної анатомії тварин тощо.

Ще одне надбання медичного університету - синтетичний труп Syndaver. Кожна структура або орган муляжу майже повністю імітує фізичні і біомеханічні властивості аналогів живої людини. Він дозволяє наочно демонструвати особливості розташування і характеристику зовнішнього вигляду органу, пояснювати можливі руху в суглобах і ін.

В анатомічному корпусі розташований анатомічний музей кафедри анатомії людини, який складається з 4 залів загальною площею понад 600 кв. м, де знаходиться понад 4500 анатомічних препаратів і лекційна аудиторія-амфітеатр.

Клінічна підготовка студентів відбувається  на  44 кафедрах, які розташовані на базі лікувально-профілактичних закладів міста й області.

Університет має 6 комфортабельних гуртожитків.

Міжкафедральні симуляційні класи

В університеті  створено симуляційні класи для впровадження симуляційного методу навчання з широким спектром тренажерів для відпрацювання практичних навичок із високим рівнем реалістичності.

Метою даного напрямку є створення організаційних та навчально-методичних умов для підвищення якості підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації лікарів, а також розвиток професійної компетентності спеціалістів системи охорони здоров’я України.

Комп’ютерне та віртуальне моделювання різноманітних клінічних ситуацій являє собою нове спрямування в сучасній школі підготовки висококваліфікованих медичних кадрів вищої та середньої ланки.


Види симуляційного навчання на базі міжкафедральних стимуляційних класів Навчально-наукового інституту якості освіти ХНМУ

  1. Індивідуальні тренінги на манекенах (а саме проведення практичних занять, де студенти під керівництвом викладача самостійно відпрацьовують практичні навички та вміння).
  2. Моделювання ситуаційних задач (а саме багатоступеневі ситуації, коли студент відпрацьовує практичні навички за стандартними схемами з надання медичної допомоги).
  3. Командне відпрацювання навичок при клінічних ситуаціях (у такому випадку студенти вчаться узгодженій роботі в команді).
  4. Дистанційне навчання.
  5. Навчання за допомогою демонстрації навчальних фільмів, створених на тих самих манекенах при різній складній патології.
  6. Інтерактивне навчання.
  7. Міжкафедральне інтегрування (а саме одночасна робота двох і більше кафедр на одному манекені у вигляді роботи у віртуальній операційній, наприклад, кафедра анестезіології та кафедра хірургії)

Уже сьогодні на базі Навчально-наукового інституту якості освіти ХНМУ працюють міжкафедральні стимуляційні класи за профілем «Медицина невідкладних станів», «Терапія», «Акушерство та гінекологія», «Хірургія», «Педіатрія», які оснащені новими сучасними симуляторами, манекенами, тренажерами та фантомами для якісного забезпечення навчального процесу.


За кілька останніх років міжкафедральні симуляційні класи ХНМУ були оснащенні симуляторами та медичним обладнанням для моделювання різних клінічних ситуацій для забезпечення на сучасному рівні практичної підготовки студентів, серед яких:

  • багатоцільовий симулятор життєдіяльності пацієнта при бойовій травмі і травматичних кровотечах Trauma HAL
  • віртуальний 3Д пацієнт для навчання і контролю студентів DrSim (інтерактивний клінічний симулятор пацієнта)
  • віртуальний лапароскопічний симулятор Lap Mentor
  • симулятор новонародженого пацієнта Super-Tory
  • віртуальний симулятор пацієнта Body Interact
  • кардіологічний симулятор пацієнта
  • гібридний симулятор PELVIC Mentor
  • манекен для навчання спеціалізованої медичної допомоги за програмою Advanced Life Support
  • біонічний симулятор аускультації серця, легень дорослого
  • манекен імітації пологів Ноєль
  • гінекологічні симулятори
  • тренажери для накладання хірургічних швів
  • манекени для складної інтубації
  • манекени для індивідуального та групового навчанням навичкам серцево-легеневої реанімації
  • манекен для проведення ін’єкцій
  • тренажери для навчання навичкам аускультації
  • манекени по догляду за немовлям
  • тренажер руки для вимірювання артеріального тиску та пульсу
  • модель імітації пологів
  • симулятор пологів NOELLE з новонародженим PEDI Blue Neonate
  • манекен для реанімації новонародженого
  • тренажер для практики люмбальної пункції Lumbar Puncture Trainer

Структура університету

До складу університету входят:

Факультети

  • I та  II медичні факультети (спеціальності «Лікувальна справа» (ОКР «спеціаліст»), «Медицина» (ступінь «магістр»));
  • III медичний медичний факультет (спеціальності «Медицина» (ступінь «магістр») «Педіатрія» (ОКР «спеціаліст») і «Медсестринство» (ступінь «бакалавр», «магістр»);
  • IV медичний факультет (спеціальності   «Медицина» ступінь магістр ,  «Технології медичної діагностики та лікування» (ступінь бакалавр, магістр), «Фізична терапія, ерготерапія» (ступінь бакалавр, магістр), «Громадське здоров’я» (ступінь магістр) ;
  • V медичний факультет з підготовки іноземних студентів ННІПІГ ХНМУ (спеціальності «Медицина», «Стоматологія» (ступінь «магістр»));
  • VI медичний факультет з підготовки іноземних студентів ННІПІГ ХНМУ (спеціальність  «Медицина» і «Стоматологія» (ступінь «магістр»));
  • VII  факультет з підготовки іноземних студентів ННІПІГ ХНМУ («Медицина (ступінь «магістр»));
  • Стоматологічний факультет (спеціальність «Стоматологія» (ступінь магістр)).

Кафедри

1.      Кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії
2.      Кафедра хірургії № 3
3.      Кафедра хірургії № 2
4.      Кафедра хірургії № 1
5.      Кафедра фтизіатрії та пульмонології
6.      Кафедра фармакології та медичної рецептури
7.      Кафедра філософії
8.      Кафедра фізичного виховання та здоров’я
9.      Кафедра фізіології
10.    Кафедра урології, нефрології та андрології імені проф. А.Г. Подрєза
11.    Кафедра української мови, основ психології та педагогіки
12.    Кафедра травматології та ортопедії
13.    Кафедра терапевтичної стоматології
14.    Кафедра суспільних наук
15.    Кафедра судової медицини, медичного правознавства ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса
16.    Кафедра стоматології дитячого віку та імплантології
17.    Кафедра стоматології
18.    Кафедра спортивної, фізичної та реабілітаційної медицини, фізичної терапії та ерготерапії
19.    Кафедра радіології та радіаційної медицини
20.    Кафедра психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи
21.    Кафедра пропедевтики педіатрії № 2
22.    Кафедра пропедевтики педіатрії № 1
23.    Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 2 та медсестринства
24.    Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1, основ біоетики та біобезпеки
25.    Кафедра педіатрії № 2
26.    Кафедра педіатрії № 1 та неонатології
27.    Кафедра патологічної анатомії
28.    Кафедра офтальмології
29.    Кафедра оториноларингології
30.    Кафедра ортопедичної стоматології
31.    Кафедра онкології
32.    Кафедра нейрохірургії
33.    Кафедра неврології № 2
34.    Кафедра неврології № 1
35.    Кафедра мовної підготовки іноземних громадян
36.    Кафедра медичної та біоорганічної хімії
37.    Кафедра медичної та біологічної фізики і медичної інформатики
38.    Кафедра медичної генетики
39.    Кафедра медичної біології
40.    Кафедра медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії
41.    Кафедра медицини катастроф та військової медицини
42.    Кафедра мікробіології, вірусології та імунології імені професора Д.П. Гриньова
43.    Кафедра латинської мови та медичної термінології
44.    Кафедра клінічної фармакології та внутрішньої медицини
45.    Кафедра клінічної лабораторної діагностики
46.    Кафедра клінічної анатомії та оперативної хірургії
47.    Кафедра загальної хірургії № 2
48.    Кафедра загальної хірургії № 1
49.    Кафедра загальної та клінічної патофізіології імені Д.О. Альперна
50.    Кафедра загальної практики – сімейної медицини та внутрішніх хвороб
51.    Кафедра епідеміології
52.    Кафедра екстреної та невідкладної медичної допомоги, ортопедії та травматології
53.    Кафедра дитячої хірургії та дитячої анестезіології
54.    Кафедра дитячих інфекційних хвороб
55.    Кафедра дерматології, венерології і СНІДу
56.    Кафедра дерматології, венерології і медичної косметології
57.    Кафедра громадського здоров’я та управління охороною здоров’я
58.    Кафедра гістології, цитології та ембріології
59.    Кафедра гігієни та екології № 2
60.    Кафедра гігієни та екології № 1
61.    Кафедра внутрішньої медицини № 3 та ендокринології
62.    Кафедра внутрішньої медицини № 2, клінічної імунології та алергології ім. академіка Л.Т. Малої
63.    Кафедра внутрішньої медицини № 1
64.    Кафедра внутрішніх та професійних хвороб
65.    Кафедра біологічної хімії
66.    Кафедра анатомії людини
67.    Кафедра акушерства, гінекології та дитячої гінекології
68.    Кафедра акушерства та гінекології № 2
69.    Кафедра акушерства та гінекології № 1
70.    Кафедра інфекційних хвороб
71.    Кафедра іноземних мов

Навчально-наукові інститути ХНМУ

  • Навчально-науковий інститут якості освіти ХНМУ
  • Центр тривимірних технологій
  • Центр дистанційного навчання
  • Психологічна служба університету
  • Навчально-науковий інститут підготовки іноземних громадян ХНМУ
  • Навчально-науковий інститут післядипломної освіти ХНМУ

Навчальні науково-виробничі об'єднання

  • «Терапія» (керівник –  проф. О. Я. Бабак, Г.Д. Фадєєнко).
  • «Хірургія» (керівник –  проф. В. В. Бойко).
  • «Акушерство і гінекологія» (керівник –  проф. М. А. Щербина, А. М. Гольцев).
  • «Урологія» (керівник – чл.-кор. НАМН України, проф. В. Н. Лісовий).
  • «Медрадіології» (керівник – проф. М. В. Красносельскій, В. П. Старенький).
  • «Медична генетика» (керівник –  чл.-кор. НАМН України, проф. Є. Я. Гречаніна, проф. Ю.Б. Гречаніна).

Науково-дослідні інститути ХНМУ

  • Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ,
  • Український інститут мітохондріальної та епігеномної медицини ХНМУ;
  • Науково-дослідний інститут експериментальної та клінічної медицини ХНМУ.

Науково-практичні об'єднання ХНМУ

  • Навчально-науковий медичний комплекс “Університетська клініка ХНМУ”.
  • Університетський стоматологічний центр ХНМУ.
  • Науково-практичний центр доклінічних і клінічних досліджень ХНМУ.
  • Центральна науково-дослідна лабораторія.
  • Центр медичного краєзнавства ім. професора В. Д. Отамановського.
  • Центр гендерної освіти ХНМУ.

Медичний фаховий коледж ХНМУ

Освітня робота

Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 22 “ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я”,

СТУПІНЬ ОСВІТИ «БАКАЛАВР» за спеціальностями:

  • ТЕХНОЛОГІЇ МЕДИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
  • ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ, ЕРГОТЕРАПІЯ
  • МЕДСЕСТРИНСТВО

СТУПІНЬ ОСВІТИ «МАГІСТР» за спеціальностями:

- МЕДИЦИНА

- ПЕДІАТРІЯ

- СТОМАТОЛОГІЯ

- МЕДСЕСТРИНСТВО

- ТЕХНОЛОГІЇ МЕДИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ

- ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ’Я

- ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ, ЕРГОТЕРАПІЯ


ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 23 “СОЦІАЛЬНА РОБОТА”,

СТУПІНЬ ОСВІТИ «БАКАЛАВР» за спеціальністю:

  • СОЦІАЛЬНА РОБОТА


ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 28 “ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ”,

СТУПІНЬ ОСВІТИ «МАГІСТР» за спеціальністю:

- ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ


ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 01 “ОСВІТА/ПЕДАГОГІКА”,

СТУПІНЬ ОСВІТИ «МАГІСТР» за спеціальністю:

- ОСВІТНІ, ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ

МЕДИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНИЙ СТУПІНЬ «ФАХОВИЙ МОЛОДШИЙ БАКАЛАВР»:

223 МЕДСЕСТРИНСТВО за спеціалізацією:

«Лікувальна справа» (на основі 9 класів)

«Сестринська справа» (на основі 9 та 11 класів)

«Акушерська справа» (на основі 11 класів)

Післядипломна освіта

Діяльність Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Харківського національного медичного університету спрямована на підготовку лікарів-інтернів, підвищення кваліфікації та спеціалізації лікарів за акредитованими спеціальностями у галузі знань 22 «Охорона здоров’я», підготовку магістрів за спеціальностями 011 «Освітні, педагогічні науки», 281 «Публічне управління та адміністрування» та підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних працівників, підготовку немедичних працівників з надання першої невідкладної медичної допомоги.

Наукова робота

Пріоритетні напрямки наукової діяльності

Харківський національний медичний університет має потужну науково-дослідну базу. В університеті виконується близько 50 НДР з таких пріоритетних напрямів, як профілактика, діагностика та лікування серцево-судинних захворювань; мініінвазивні втручання при гострій та хронічній патології; вдосконалення профілактики, діагностики та лікування вірусних, бактеріальних інфекцій на основі вивчення їхніх патогенетичних механізмів; розробка та впровадження ефективних методів і засобів профілактики, діагностики та лікування найважливіших захворювань і травм; відновна медицина (здоров'я здорових).

Щорічно співробітники університету отримують понад 80 патентів України на винаходи та корисні моделі, видають понад 1400 статей у фахових виданнях. У наукометричній базі SCOPUS університет посідає 5-е місце серед вищих навчальних медичних закладів України.

Університет є засновником чотирьох наукових фахових видань, три з яких входять до Переліку наукових фахових видань України.

Наукові здобутки співробітників університету знаходять своє відображення в електронній базі Наука онлайн, уперше розробленій та впровадженій у медичному виші України.

В університеті здійснюється підготовка докторів наук і докторів філософії. Наразі в аспірантурі навчається 132 здобувачі наукового ступеня доктора філософії.

Велика увага в університеті приділяється студентській і молодіжній науці, координацією якою опікується Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених.

Підготовка наукових кадрів

Доктор філософії:

  • медицина
  • педіатрія
  • стоматологія
  • технології медичної діагностики та лікування

Наукова бібліотека ХНМУ

Наукова бібліотека ХНМУ

Рік заснування: 1920 р.

Сайт: http://libr.knmu.edu.ua

Facebook https://www.facebook.com/+knmu.library

Instagram https://www.instagram.com/+scientific_library_knmu/

YouTube https://www.youtube.com/channel/UC-D3FVVimb5RMDvXzJcy_xg

Профіль у Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?user=tkRq9DkAAAAJ&hl=ua

Фонд

Понад 1 млн примірників, з них 37 тис. — в цифровому форматі; навчальної літератури — близько 600 тис. примірників, фонд рідкісних та цінних видань — понад 5 тис. примірників.

Структура

  • 8 відділів та 10 секторів:
  • відділ комплектування документів;
  • відділ наукової обробки документів та організації каталогів;
  • відділ зберігання фондів;
  • відділ обслуговування навчальною літературою;
  • відділ обслуговування науковою літературою;
  • відділ літератури іноземними мовами;
  • інформаційно-бібліографічний відділ;
  • відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення.

Пункти обслуговування

5 абонементів: 1–3 курсів, 4–6 курсів, наукової літератури, художньої літератури, літератури іноземними мовами;

15 читальних залів та залів для самостійної роботи на 680 посадкових місць, у тому числі 5 читальних залів у студентських гуртожитках і коворкінг.

Технічне забезпечення

Локальна мережа об’єднує понад 200 комп’ютерів з доступом до мережі Інтернет, безконтактні сканери, мультимедійні комплекси, інтерактивні відеопанелі для проведення освітньої, наукової та культурно-просвітницької діяльності, тощо.

Основні показники діяльності

Щорічно обслуговує: за єдиним реєстраційним обліком - до 10 тис. користувачів, усіма структурними підрозділами - 25 тис. користувачів

Видача документів: на фізичних носіях - понад 600 тис., в цифровому форматі - 10 млн.

Відвідуваність: фізично - понад 400 тис., віртуально - 15 млн.

Основні вектори діяльності

Здійснює забезпечення інформаційної складової навчально-виховного та науково-дослідного процесів університету, інформаційно-аналітичний моніторинг та бібліометричний аналіз публікаційної активності вчених університету, патріотичне, морально-етичне та духовне виховання майбутніх лікарів, вивчення історії бібліотеки та університету, організація та репрезентація бібліотечних фондів, впровадження сучасних технологій тощо; сприяє формуванню активної громадянської позиції молоді, пропагує здоровий спосіб життя та ін.

Електронні ресурси

Сайт бібліотеки — зручна точка доступу до ресурсів власної генерації та віддаленого доступу, поєднує інформаційні, пошукові, освітні, навігаційні функції.

Електронний каталог — навігатор по бібліотечному фонду; спеціалізовані та проблемно-орієнтовані бази даних відповідно до наукових та суміжних напрямів діяльності університету.

Репозитарій ХНМУ — головний електронний архів інтелектуальних здобутків ХНМУ.

Громадська діяльність

Наукова бібліотека плідно співпрацює зі студентським самоврядуванням, підтримує волонтерський рух університету — реалізує власний благодійний проект «Світ у дитячих долоньках», є офіційним партнером Української бібліотечної асоціації і бере участь у різноманітних бібліотечних проектах.

Міжнародна співпраця

Міжнародна діяльність Харківського національного медичного університету спрямована на підвищення рейтингу університету в системі вищої медичної освіти України й подальшу інтеграцію у світову освітню і наукову спільноту. Ця робота здійснюється в рамках програм співробітництва з провідними зарубіжними університетами та науковими центрами, реалізації міжнародних освітніх програм і проєктів, здійснення спільної науково-дослідницької діяльності, організації науково-практичних семінарів і конференцій та участі в них, обміну кадрами й розвитку академічної мобільності. Міжнародна діяльність університету координується відділом міжнародних зв'язків, який існує в ХНМУ з 1994 року як структурний підрозділ установи.

Сьогодні ХНМУ веде активну науково-освітню співпрацю з 77 освітніми, клінічними, науково-дослідницькими установами в галузі медицини з 24 країн по всьому світу. В рамках договорів про співпрацю проводиться реалізація програм академічної та наукової мобільності. Щорічно співробітники університету здійснюють закордонні відрядження, а студенти університету проходять практичні та тематичні стажування та семестрове навчання в партнерських організаціях. На постійній основі проводяться міжнародні науково-практичні конференції, симпозіуми, семінари та тренінги з підвищення кваліфікації лікарів з різних тематик як в очному, так і онлайн форматах.

Нагороди та репутація

Нагороди та репутація У наукометричній базі SCOPUS університет посідає 24-те загальне[1] та 5-те місце серед вищих навчальних медичних закладів України, у рейтингу ВНЗ України ЮНЕСКО «Топ 200» — 47-ме місце.

У 2000 році університет нагороджено Орденом Пошани та срібним дипломом рейтингу «Золота фортуна». ХНМУ став лауреатом рейтингу вищих закладів освіти «Україна-2000». У 2001 році колектив університету нагороджено срібним дипломом VII Міжнародного відкритого рейтингу «Золота фортуна» у номінації «Якість III тисячоліття». У 2010 році університет отримав почесне звання «Лідер сучасної освіти» на Міжнародній виставці «Сучасна освіта України», а у 2011 та 2012 роках — «Лідер національної освіти» на Міжнародних виставках «Освіта та кар'єра — 2011» та «Освіта та кар'єра — 2012».

Відзнаки міжнародної виставки «Освіта та кар’єра»

2010 – золота медаль у номінації «Розвиток студентської науково-дослідної роботи»;

2011 – гран-прі в номінації «Компетентнісний підхід в освітній діяльності вищої школи», золота медаль у номінації «Профорієнтаційна робота серед молоді», почесне звання «Лідер національної освіти» «За багаторічну науково-педагогічну діяльність по розбудові національної освіти»;

2012 – гран-прі в номінації «Розвиток студентського самоврядування у вищому навчальному закладі», гран-прі в номінації «Розвиток матеріально-технічної бази навчального закладу», почесне звання «Лідер національної освіти» «За багаторічну інноваційну педагогічну діяльність по модернізації освіти в Україні»;

2013 – гран-прі в номінації «Інноваційний розвиток освіти та сучасні педагогічні технології»;

2014 – гран-прі в номінації «Кращий дизайн офіційного сайту вищого навчального закладу»;

2015 – гран-прі в номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки».

2016 – почесне звання «Лідер вищої освіти України» та гран-прі в номінації «Науково-дослідна діяльність навчального закладу»;

2017 – гран-прі в номінації «Досягнення у працевлаштуванні випускників ВНЗ» та почесне звання «Лідер вищої освіти України»;

2018 – гран-прі в номінації «Упровадження сучасних засобів навчання, проектів, програм і технологій для вдосконалення та підвищення ефективності освітнього процесу» та почесне звання «Лідер вищої освіти України»;

2019 – гран-прі в номінації «Інноваційна діяльність з впровадження організаційно-педагогічних процесів у закладах вищої освіти» та почесне звання «Лідер післядипломної освіти» та «Лідер вищої освіти України»; гран-прі в номінації «Розвиток студентської науково-дослідної роботи» та почесне звання «Лідер вищої освіти України»;

2020 – гран-прі в номінації «Упровадження сучасних засобів навчання, проєктів, програм і технологій для вдосконалення та підвищення ефективності освітнього процесу» та почесне звання «Лідер вищої освіти України».

2021 – гран-прі у номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки» та почесне звання «Лідер міжнародної діяльності». Сертифікат міжнародної інституційної акредитації на 5 років (24.12.2020–23.12.2025) від Незалежної агенції з акредитації та рейтингу (HAAP/IAAR);

Культура в університеті

Музей

Музей Харківського національного медичного університету був створений у 1968 р.

У травні 1971 р. присвоєно звання «Народний музей». Музейне приміщення складається з експозиційної зали розміром 120 кв. м. На 2021 р. музейна колекція нараховує 5549 експонатів, 1026 з яких представлені в діючій експозиції.

Музейна експозиція відображає всі історичні періоди розвитку Харківського національного медичного університету від 1804 р. і дотепер. Перш за все це матеріали медичного факультету Імператорського Харківського університету (1804–1920 рр.), серед яких: білет для входу до університету, правила для студентів, навчальний план медичного факультету, лікарський знак, загальний устав університету, різні дипломи, кондуїтний список (так звана штрафна книга) тощо. У цьому розділі представлені матеріали Харківського медичного товариства та його Жіночого медичного інституту (1910–1920 рр.)

Фотографії, документи та окремі речі дають можливість дослідити історію Харківської медичної академії (1920–1921 рр.) та робітфаку. Особливо широко представлена історія Харківського медичного інституту (1921–1994 рр.). Серед експонатів цього розділу привертають увагу фотографії відомих професорів, їх дипломи, книги, дисертації, накази по інституту. Тут є унікальні документи, до яких належать лист  Комітету з Нобелівських премій до проф. Д.П. Гриньова (1934), сертифікат на поставку радію за підписом М. Кюрі (1927), стаття Ю.Ю. Вороного про роботу з пересадки окремих органів, що передувала проведенню ним першої у світі операції з пересадки нирки людині (1933). Багато цікавих музейних експонатів дають уяву про роботу ХМІ під час Другої світової війни.

У музейній експозиції представлені документи про участь харківських медиків в освоєнні цілини, в роботі з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у війні в Афганістані. Окремі стенди присвячені сьогоденню в житті університету (2005 – наш час).

Музей бере активну і різноманітну участь у житті університету. Він став учасником проєкту зі створення каталогу «Музеи медицины и фармации Восточной Европы и республик бывшего Советского Союза», над яким працюють Музей історії медицини ім. Пауля Страдиня, що у Ризі, сумісно з Інститутом історії медицини ім. Карла Зюдхова Лейпцизького університету.

У 2011 р. «За вагомий внесок у справу виховання учнівської та студентської молоді, примноження надбань національної культури, збереження історичної спадщини українського народу та Музейного фонду України, пропаганди пам'яток історії, культури і природи» Міністерство освіти і науки України присвоїло музею ХНМУ звання «Зразковий музей».

Газета

Газета «Медичний університет» видається з 1928 р. Упродовж свого існування університетське видання декілька разів змінювало назву: «Рефлекс» (1928–1933), «За радянського лікаря» (1934–1991), «Медвузівець» (1992–1993).

Газета нагороджена дипломом ІІ ступеня Всеукраїнського конкурсу «Вища школа–2008» з врученням срібної медалі, Почесною грамотою Секретаріату Національної спілки журналістів України, Почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації, є неодноразовим переможцем обласного творчого конкурсу журналістів «Часопис».

Газета є літописом університету і на своїх шпальтах пише про проблеми підготовки фахівців, оновлення змісту освіти, сучасні інформаційні та освітні технології, повідомляє про важливі події в житті медичного вишу, кращих викладачів та студентів,  розвиток в університеті спорту, громадської діяльності тощо.

Обсяг випусків газети – 16 друкованих аркушів, тираж – 500 тис., періодичність – 1 раз на місяць.

Примитки

  1. Рейтинг університетів за показниками Scopus 2019 року. Освіта.UA (укр.). Процитовано 12 червня 2019. 

Література

  • Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи: Бібліографічний довідник / За ред. В. М. Лісового- Харків: ХНМУ, 2010. — 208 с., фото.
  • Вчені Харківського державного медичного університету. За ред. акад. А. Я. Циганенка — Харків, 2003. — 470 с.
  • Історія Харківського державного медичного університету: 200 років / За ред. акад. А. Я. Циганенка — Харків: Контраст, 2005. — 742 с.

Посилання