Харківський трамвай: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(→‎Вартість проїзду: оформлення)
Немає опису редагування
Рядок 79: Рядок 79:
[[Файл:Khr scheme routes 200607 x1.gif|міні|ліворуч|800пкс|Схема трамвайних маршрутів м. Харкова, видана до 100-річчя Харківського електричного трамваю]]
[[Файл:Khr scheme routes 200607 x1.gif|міні|ліворуч|800пкс|Схема трамвайних маршрутів м. Харкова, видана до 100-річчя Харківського електричного трамваю]]
=== Ліквідовані ===
=== Ліквідовані ===
березнь - квітень 2009 р. - ліквідовано маршрут №5 (офіційного рішення щодо цього ще не має). Однак на вул. Пушкінській, якою ходив цей маршрут, частково зняли рейки, і вкладають по всій ширіні вулиці нове асфальтне покриття.
{{section-stub}}


== Депо ==
== Депо ==

Версія за 21:23, 12 травня 2009

Харківський трамвай
Kharkov tram 3102.JPG
Опис
Країна Україна Україна
Місто Харків
Дата відкриття 1882 — кінний трамвай
3 липня 1906 р. — електричний трамвай
Оператор ХКП «Міськелектротранс»
Вартість проїзду 1 грн
Сайт gortransport.kharkov.ua
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 16
Довжина мережі 242,4 км
Довжина маршрутів 469,1 км
Рухомий склад
Кількість вагонів ~ 380
Основні типи рухомого складу Tatra-T3
Tatra-T6B5
КТМ-19
«Х» (екскурсійний)
МТВ-82А (екскурсійний)
Кількість депо 2
Технічні дані
Ширина колії 1520 мм
Тип живлення контактна мережа
Схема маршрутів

Tram-ua-kharkiv.jpg

CMNS: Харківський трамвай у Вікісховищі

Харківський трамвай — трамвай міста Харкова, відкритий як електричний 3 липня 1906 року й експлуатований наразі комунальним підприємством «Міськелектротранс» (ХКП «Міськелектротранс», ХКП «МЕТ»).

Історія кінного трамваю

Починаючи з 1871 року в Харківську міську думу почали звертатися люди та компанії з проектами будівництва кінного трамваю в Харкові. 2 березня 1881 року французькі підприємці П.-К. Бонні й Е. Отлє звернулися в думу зі своїм обґрунтуванням побудови в Харкові кінно-залізної дороги, що був прийнятий. 31 травня 1882 року було укладено контракт із ними на будівництво дороги для пасажирського та товарного руху довжиною 17,5 верст. Перша лінія кінно-залізних доріг була побудована 12 вересня 1882 року та належала приватному Бельгійському товариству. Перший маршрут був від вокзалу Азовско-Курської зілізниці (зараз — Південний вокзал) до біржі на Миколаївській площі. Згодом було відкрито лінії:

  • №№ 1 і 1а, відкрито 1882 року: Вокзал — Жандармська площа — Катеринославська — Торговельна площа — Старомосковська — Кінна площа з відгалуженням по Кінній вулиці до Кінного базару, а також до Біржі на Миколаївській площі;
  • № 2, відкритий в 1883 року: Основ'янський міст — Москальовська — Торговельна площа — Миколаївська площа — Сумська — Університетський сад (Ветеринарний інститут);
  • № 3, відкритий в 1883 року: Заіковка — Торговельна площа — Сумська — Університетський сад (Ветеринарний інститут).

Плата за проїзд була визначена в розмірі 5 копійок із пасажира за весь шлях із додатковою платою в 2 копійки у випадку пересадки на іншу лінію. Кінний трамвай працював у середньому 14-15 годин на добу: з 7:00 до 23:00 влітку (до 22:00 взимку).

Перше кінне депо було побудовано в 1885 році. 16 вересня 1917 року міська дума розглянула питання про припинення руху трамваю на кінській тязі. 23 березня 1919 року кінний трамвай припинив своє існування[1].

У липні 1920 р. рух кінного трамваю було тимчасово поновлено на ділянці від вокзалу до площі Рози Люксембург. Але вже в червні 1921 року ця лінія була електрифікована — по ній почав курсувати електричний трамвай. У листопаді 1922 року була електрифікована лінія на Москальовку, а в жовтні 1923 року — лінія по вулицях 1 Травня й Старо-Московської до Червонозаводского театру. Маршрути кінного трамваю по Сумський і Кінній вулицям були скасовані, а лінії розібрані. Вагони кінного трамваю експлуатувалися до кінця 20-х рр. ХХ ст — через нестачу недостачу рухомого складу вони використовувалися в якості причіпних вагонів до електричного трамваю. Але в зв'язку з переходом наприкінці 20-х рр. усіх трамвайних ліній на широку колію вузькоколійні вагони колишнього кінного трамваю були списані остаточно.

Історія електричного трамваю

Рухомий склад

Станом на 1 січня 2008 р. експлуатуються вагони трьох типів:

  • Tatra-T3 — 292 одиниці;
  • Tatra-T6B5 — 48 одиниць;
  • КТМ-19 — 10 одиниць.

Також є два екскурсійних вагони типу «Х» і МТВ-82А, значний парк службових вагонів (66 одиниць).

Раніше в експлутації були вагони, зокрема:

  • КТМ-5 (1976—2002 рр.);
  • Tatra-K2 (1969—1991 рр.);
  • РВЗ-6 (1961—1984 рр.);
  • КТМ-2/КТП-2 (1960—1980 рр.);
  • ВАРЗ (1957—1969 рр.);
  • МТВ-82 (1953—1977 рр.);
  • КТМ-1, КТП-1 (1949—1974 рр.);
  • КП (1931—1964 рр.).

Лінії та маршрути

Існуючі

Схема трамвайних маршрутів м. Харкова, видана до 100-річчя Харківського електричного трамваю

Ліквідовані

березнь - квітень 2009 р. - ліквідовано маршрут №5 (офіційного рішення щодо цього ще не має). Однак на вул. Пушкінській, якою ходив цей маршрут, частково зняли рейки, і вкладають по всій ширіні вулиці нове асфальтне покриття.

Депо

На сьогодні існують два трамвайних депо:

  • Салтівське;
  • Жовтневе.

Пискуновское (вантажне) депо було закрито в 1999 році. В 2002 р. Ленінське трамвайне депо об'єднали із тролейбусним депо № 1 в депо № 1 (що було ліквідовано в 2007 р.). В 2007 р. було закрито Комінтернівське трамвайне депо, що перетворили в КП «Харківський вагоноремонтний завод».

Вартість проїзду

Термін Вартість, грн
1996—2001
0,30
2001—2008
0,40
26 липня 2008 — 18 квітня 2009
0,75
з 18 квітня 2009
1,00

15 квітня 2009 року виконком Харківської міської ради затвердив вартість проїзду в тролейбусі та трамваї Харкова в розмірі 1 грн[2] (рішення вступило в силу 18 квітня).

Цікаві факти

  • Трамвайний маршрут № 1 — найкоротший міський маршрут, із довжиною оборотного кола 5 км 200 м і розрахунковим часом проїзду в обидві боки всього за 27 хв;
  • Трамвайний маршрут № 2 — найдовший міський трамвайний маршрут, із довжиною оборотного кола 47 км 700 м і розрахунковим часом проїзду в обидві боки 3 год 10 хв, у 1970-і рр. він був найдовшим трамвайним маршрутом в УРСР;
  • Салтівське трамвайне депо — найбільше трамвайне депо в колишньому СРСР і нинішньому СНД, його площа становить 20,8 га та місткість — більше 200 вагонів (включаючи технічні);
  • Раритетний трамвай 1920-х рр. типу «Х» (маршрут «А»), відновлений у Харкові в 2005 р., знімався у фільмах «Ліквідація» (2005 року в Одесі) та «Дау» (2008 року в Харкові разом із ще чотирьма снігозбиральними трамваями 1930-х рр.).
История Харьковского конного трамвая.jpg

Джерела