Відмінності між версіями «Холодний Яр»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Мітка: редагування коду 2017
м (Додавання дати до шаблону)
 
(Не показані 17 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
 
| map = Схема Холодного Яру.JPG
 
| map = Схема Холодного Яру.JPG
 
| підпис =
 
| підпис =
| ширина_мапи =330
+
| ширина_мапи =300
 
| локатор_x =
 
| локатор_x =
 
| локатор_y =
 
| локатор_y =
| розташування =
+
| розташування = [[Черкаська область]], [[Україна]]
 
| nearest_city = [[Чигирин]], [[Кам'янка (місто)|Кам'янка]]
 
| nearest_city = [[Чигирин]], [[Кам'янка (місто)|Кам'янка]]
 
| lat_degrees = 49
 
| lat_degrees = 49
Рядок 21: Рядок 21:
 
| long_direction = E
 
| long_direction = E
 
| площа = 6804 [[гектар|га]]
 
| площа = 6804 [[гектар|га]]
| керуюча_організація = Державне підприємство «Кам'янське лісове господарство»
+
| керуюча_організація = Державне підприємство «[[Кам'янське лісове господарство]]»
 
| число_відвідувачів = 40 000
 
| число_відвідувачів = 40 000
 
| рік_відвідувачів =
 
| рік_відвідувачів =
  +
| карта розташування = Україна Черкаська область
 
}}
 
}}
'''Холо́дний Яр''' — реліктовий [[ліс|лісовий масив]], який має історичне та природоохоронне значення.
+
'''Холо́дний Яр''' — реліктовий [[ліс|лісовий масив]] в Україні на [[Черкаська область|Черкащині]], який має історичне та природоохоронне значення.
   
[[Урочище]] має площу 6804 [[гектар|га]] і розташоване на території двох адміністративних районів [[Черкаська область|Черкаської області]] — [[Чигиринський район|Чигиринського]] та [[Кам'янський район (Черкаська область)|Кам'янського]] та двох лісництв Державного підприємства «Кам'янське лісове господарство» — [[Креселецьке лісництво|Креселецького]] та Грушківського.
+
[[Урочище]] має площу 6804 [[гектар|га]] і розташоване на території двох адміністративних районів [[Черкаська область|Черкаської області]] — [[Чигиринський район|Чигиринського]] та [[Кам'янський район (Черкаська область)|Кам'янського]] та двох лісництв Державного підприємства «Кам'янське лісове господарство» — [[Креселецьке лісництво|Креселецького]] та [[Грушківське лісництво|Грушківського]].
   
 
За кількістю унікальних археологічних, історичних, наукових об'єктів, а їх тут налічується понад 150 найменувань, Холодний Яр займає перше місце в [[Україна|Україні]]. У лісовому масиві і на полях навколо нього скрізь розкидані кургани скіфської доби та пізніших епох. У Холодному Яру археологи знайшли сліди всіх [[археологічна культура|археологічних культур]], починаючи з [[трипільська культура|трипільської рільничої культури]], яка зародилася в [[лісостеп|лісостеповій зоні]] України за 5-4 тисячі років до нової ери.
Лісовий фонд урочища Холодний Яр представлений переважно високопродуктивними насадженнями штучного походження.
 
   
  +
У Холодноярських лісах збереглися залишки кількох древніх [[городище (археологія)|городищ]], оточених земляними валами, висота й ширина яких ще й тепер вражає, а також руїни підземних [[Церква (храм)|церков]] і [[печера|печер]]. Найбільше городище — Скіфське або [[Мотронинське городище|Мотронинське]] (VI століття до н. е.) внесене до переліку пам'яток культури, що мають міжнародне значення. В центрі городища височіє пам'ятка архітектури [[XIX століття|XIX ст.]] — [[Свято-Троїцький Мотронинський монастир#Троїцька церква|Троїцька церква Мотронинського монастиря]].
За кількістю унікальних археологічних, історичних, наукових об'єктів, а їх тут налічується понад 150 найменувань, Холодний Яр займає перше місце в [[Україна|Україні]]. У лісовому масиві і на полях навколо нього скрізь розкидані кургани скіфської доби та пізніших епох. У Холодному Яру [[археолог]]и знайшли сліди всіх [[археологічна культура|археологічних культур]], починаючи з [[трипільська культура|трипільської рільничої культури]], яка зародилася в [[лісостеп|лісостеповій зоні]] України за 5-4 тисячі років до нової ери.
 
   
  +
Холодний Яр у XVIII ст. став одним з центрів [[Гайдамаки|гайдмаччини]]. Тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти — [[Коліївщина]] під проводом [[Максим Залізняк|Максима Залізняка]] та [[Іван Ґонта|Івана Гонти]], якому [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]] присвятив свою поему [[Гайдамаки (поема)|«Гайдамаки»]] та вірш [[Холодний Яр (вірш)|«Холодний Яр»]]. Під час [[Українська революція|українських визвольних змагань]] початку XX ст. тут діяла [[Холодноярська республіка]]. Про боротьбу козаків Холодноярської Республіки з більшовиками один з учасників подій [[Юрій Горліс-Горський]] написав книгу спогадів — документальний роман [[Холодний Яр (роман)|«Холодний Яр»]].
У Холодноярських лісах збереглися залишки кількох древніх [[городище (археологія)|городищ]], оточених земляними валами, висота й ширина яких ще й тепер вражає, а також руїни підземних [[Церква (храм)|церков]] і [[печера|печер]].
 
 
Найбільше городище Скіфське або [[Мотронинське городище|Мотронинське]] (VI століття до н. е.) в центрі якого височіє пам'ятка архітектури — [[Свято-Троїцький Мотронинський монастир#Троїцька церква|Троїцька церква Мотронинського монастиря]]. Скіфське городище внесено до переліку пам'яток культури, що мають міжнародне значення.
 
   
 
== Походження назви ==
 
== Походження назви ==
  +
{{Розділ без джерел|дата=березень 2019}}
За [[легенда|легендою]], в часи [[монголо-татарська навала|монголо-татарської навали]] в лісових хащах над річкою Сріблянкою заховалася Меланка Холодна з дітьми. З часом до неї приєдналися інші втікачі і виникло поселення з назвою Холодне. Ніби відтоді й ліси навколо нього назвали Холодноярськими.
+
За легендою, в часи [[монголо-татарська навала|монголо-татарської навали]] в лісових хащах над річкою Сріблянкою заховалася Меланка Холодна з дітьми. З часом до неї приєдналися інші втікачі і виникло поселення з назвою Холодне. Ніби відтоді й ліси навколо нього назвали Холодноярськими.
   
 
Ймовірно, що назва «Холодний Яр» має кліматологічне походження. В глибоких лісистих улоговинах і балках [[літо|влітку]] збирається холодне повітря і з них завжди тягне прохолодою. Тому місцеві жителі і назвали цю територію Холодним Яром.
 
Ймовірно, що назва «Холодний Яр» має кліматологічне походження. В глибоких лісистих улоговинах і балках [[літо|влітку]] збирається холодне повітря і з них завжди тягне прохолодою. Тому місцеві жителі і назвали цю територію Холодним Яром.
Рядок 47: Рядок 47:
 
{{legend|#00008B| 59% Середньовікові}}
 
{{legend|#00008B| 59% Середньовікові}}
 
{{legend|#EEE9BF| 21% Достигаючі}}
 
{{legend|#EEE9BF| 21% Достигаючі}}
{{legend|#A4D3EE| 11% Стиглі та перестійні}}]]
+
{{legend|#A4D3EE| 11% Стиглі та перестійні}}]]{{Розділ без джерел|дата=березень 2019}}[[Файл:Розподіл за рослинність.JPG|right|250px|thumb|Розподіл за породами дерев:
[[Файл:Розподіл за рослинність.JPG|right|250px|thumb|Розподіл за породами дерев:
 
 
{{legend|#0000FF| 81% [[Дуб звичайний]]}}
 
{{legend|#0000FF| 81% [[Дуб звичайний]]}}
 
{{legend|#00008B| 5% [[Ясен звичайний]]}}
 
{{legend|#00008B| 5% [[Ясен звичайний]]}}
Рядок 56: Рядок 55:
 
{{legend|#EEB4B4| 1% [[Граб звичайний]]}}
 
{{legend|#EEB4B4| 1% [[Граб звичайний]]}}
 
{{legend|#0000CD| 2% Інші}}]]
 
{{legend|#0000CD| 2% Інші}}]]
 
Лісовий фонд урочища Холодний Яр представлений переважно високопродуктивними насадженнями штучного походження.
З 6804 га загальної площі урочища — 6509 га (95,7 %) вкрито лісовою рослинністю. За породним складом тут переважають [[дуб]]ові насадження — 81 % площі. Є насадження з переважальною породою [[ясен звичайний|ясенем звичайним]] та [[липа|липові]] насадження з домішками інших листяних порід — 10 %. Хвойні, переважно [[сосна|соснові насадження]] з незначними домішками [[клен]]а та [[ясен]]а займають 6 % площі. У складі насаджень зустрічаються окремі екземпляри дерев високого віку. Загалом на території урочища зростає 46 видів [[дерево|деревних порід]], 48 видів [[кущ]]ів. За віковою структурою переважають середньовікові стиглі та перестійні насадження.
 
  +
 
З 6804 га загальної площі урочища — 6509 га (95,7 %) вкрито лісовою рослинністю. За породним складом тут переважають [[дуб]]ові насадження — 81 % площі. Є насадження з переважальною породою [[ясен звичайний|ясенем звичайним]] та [[липа|липові]] насадження з домішками інших листяних порід — 10 %. Хвойні, переважно [[сосна|соснові насадження]] з незначними домішками [[клен]]а та [[ясен]]а займають 6 % площі. У складі насаджень зустрічаються окремі екземпляри дерев високого віку. Загалом на території урочища зростає 46 видів деревних порід, 48 видів кущів. За віковою структурою переважають середньовікові стиглі та перестійні насадження.
 
{| border=0
 
{| border=0
 
|-bgcolor="#00CD00"
 
|-bgcolor="#00CD00"
Рядок 99: Рядок 100:
 
Є тут велика кількість [[лисиця звичайна|лисиць]], [[заєць сірий|зайців,]] [[сарна|сарн]], [[дикий кабан|диких кабанів]] та інших звірів.
 
Є тут велика кількість [[лисиця звичайна|лисиць]], [[заєць сірий|зайців,]] [[сарна|сарн]], [[дикий кабан|диких кабанів]] та інших звірів.
   
=== Об'єкти [[ПЗФ]] ===
+
=== Об'єкти природно-заповідного фонду ===
 
Значна частина Холодного Яру — 561 га (8 % площі) — включена до складу об'єктів [[Природно-заповідний фонд Черкаської області|природно-заповідного фонду]], серед яких, найбільший, що займає площу 553 га, — [[пам'ятка природи «Холодний Яр»|пам'ятка природи загальнодержавного значення «Холодний Яр»]], створена розпорядженням [[Рада Міністрів УРСР|Ради Міністрів УРСР]] № 1085-р від [[1 жовтня]] [[1968]] року.
 
Значна частина Холодного Яру — 561 га (8 % площі) — включена до складу об'єктів [[Природно-заповідний фонд Черкаської області|природно-заповідного фонду]], серед яких, найбільший, що займає площу 553 га, — [[пам'ятка природи «Холодний Яр»|пам'ятка природи загальнодержавного значення «Холодний Яр»]], створена розпорядженням [[Рада Міністрів УРСР|Ради Міністрів УРСР]] № 1085-р від [[1 жовтня]] [[1968]] року.
   
На території створено ряд об'єктів місцевого значення: «[[Зубівський заказник|Зубівський]]», «[[Оля (заказник)|Оля]]», «[[Білосніжний (заказник)|Білосніжний]]», «[[Сквер учасників партизанського руху]]», «[[Залізнякова криниця]]», «Дуб красень», «[[Тюльпан дібровний (заказник)|Тюльпан дібровний]]», «[[Монастирське джерело]]», мета яких збереження рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України, історичних та природних пам'яток.
+
На території створено ряд об'єктів місцевого значення: заказники «[[Зубівський заказник|Зубівський]]», «[[Оля (заказник)|Оля]]», «[[Білосніжний (заказник)|Білосніжний]]», «[[Тюльпан дібровний (заказник)|Тюльпан дібровний]]», а також інші об'єкти — [[Сквер учасників партизанського руху]], [[Залізнякова криниця]], «Дуб красень», «[[Монастирське джерело]]», мета яких збереження рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України, історичних та природних пам'яток.
   
 
== Історичні події ==
 
== Історичні події ==
 
[[Файл:Мотронинський-монастир.jpg|right|thumb|280px|Троїцька церква Мотронинського монастиря]]
 
[[Файл:Мотронинський-монастир.jpg|right|thumb|280px|Троїцька церква Мотронинського монастиря]]
  +
[[Файл:Kholodny Yar a.jpg|міні|Пам'ятна монета «[[Холодний Яр (монета)|Холодний Яр]]» (аверс)]]
  +
[[Файл:Kholodny Yar r.jpg|міні|Пам'ятна монета «[[Холодний Яр (монета)|Холодний Яр]]» (реверс)]]
 
Перша друкована згадка про Холодний Яр належить [[історик]]ам, що описали битви литовських та руських воїнів з ординцями в 1363—1367 роках «[[Синьоводська битва|на Синій воді]]».
 
Перша друкована згадка про Холодний Яр належить [[історик]]ам, що описали битви литовських та руських воїнів з ординцями в 1363—1367 роках «[[Синьоводська битва|на Синій воді]]».
   
Рядок 111: Рядок 114:
   
 
=== Гайдамаччина ===
 
=== Гайдамаччина ===
Густі [[ліс]]и, горби і [[яр]]и в околицях Холодного Яру здавна служили для населення навколишніх [[село|сіл]] місцем охорони від [[татари|татар]] і [[поляки|поляків]].
+
Густі ліси, горби і [[яр]]и в околицях Холодного Яру здавна служили для населення навколишніх [[село|сіл]] місцем охорони від [[татари|татар]] і [[поляки|поляків]].
   
 
У 30-х роках XVIII століття в Холодному Яру була організована [[Холодноярська Січ]]. Цей ліс на десятки років став головною базою [[гайдамаки|гайдамаків]]. У тридцяті роки їх очолювали Верлан, [[Матвій Грива]] та [[Іван Жила]], в 40-х роках [[Гнат Голий]], Г. Похилий, [[Семен Неживий]].
 
У 30-х роках XVIII століття в Холодному Яру була організована [[Холодноярська Січ]]. Цей ліс на десятки років став головною базою [[гайдамаки|гайдамаків]]. У тридцяті роки їх очолювали Верлан, [[Матвій Грива]] та [[Іван Жила]], в 40-х роках [[Гнат Голий]], Г. Похилий, [[Семен Неживий]].
   
В історію Холодний Яр ввійшов також гайдамацькою [[Коліївщина|Коліївщиною]] [[1768]] року на чолі із запорізьким [[козак]]ом [[Максим Залізняк|Максимом Залізняком]] і [[сотник]]ом [[Іван Гонта|Іваном Гонтою]]. Тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти, якому [[Тарас Шевченко]] присвятив свою [[Гайдамаки (поема)|поему «Гайдамаки»]] та [[вірш]] «Холодний Яр»:
+
В історію Холодний Яр ввійшов також гайдамацькою [[Коліївщина|Коліївщиною]] [[1768]] року на чолі із запорізьким козаком [[Максим Залізняк|Максимом Залізняком]] і сотником [[Іван Ґонта|Іваном Гонтою]]. Тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти, якому [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]] присвятив свою поему [[Гайдамаки (поема)|«Гайдамаки»]] та вірш [[Холодний Яр (вірш)|«Холодний Яр»]]:
 
:::::::::::: ''…В Яру колись гайдамаки табором стояли,''
 
:::::::::::: ''…В Яру колись гайдамаки табором стояли,''
 
:::::::::::: ''Лагодили самопали, ратища стругали.''
 
:::::::::::: ''Лагодили самопали, ратища стругали.''
Рядок 131: Рядок 134:
 
{{Main|Холодноярська республіка}}
 
{{Main|Холодноярська республіка}}
 
[[Файл:Volya abo smert`.jpg|міні|праворуч|250пкс|Бойовий прапор повстанців Холодного Яру]]
 
[[Файл:Volya abo smert`.jpg|міні|праворуч|250пкс|Бойовий прапор повстанців Холодного Яру]]
У [[1918]] році на Чигиринщині з центром у Холодному Яру діяли загони, які боролися проти денікінців (революційний комітет «Чигиринська республіка» під проводом [[Коцур Свирид Дементійович|Свирида Коцура]]), і повстанські загони прихильників [[УНР]], що вели боротьбу проти радянської влади. Повстанські загони Холодного Яру оперували на відтинку [[Черкаси]] — [[Чигирин]] — [[Знам'янка]] — [[Дніпро]], їхнім осередком був Мотронинський монастир, а командував ними вчитель із села [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]] отаман [[Чучупак Василь Степанович|Василь Чучупака]]. Серед повстанців Холодного Яру, які нараховували кілька тисяч, крім селян з навколишніх сіл, були і вояки з [[Кубань|Кубані]] (отаман [[Уваров Федір|Федір Уваров]]), Київщини і [[Галичина|Галичини]].
+
У [[1918]] році на Чигиринщині з центром у Холодному Яру діяли загони, які боролися проти денікінців (революційний комітет «Чигиринська республіка» під проводом [[Коцур Свирид Дементійович|Свирида Коцура]]), і повстанські загони прихильників [[Українська Народна Республіка|УНР]], що вели боротьбу проти радянської влади. Повстанські загони Холодного Яру оперували на відтинку [[Черкаси]] — [[Чигирин]] — [[Знам'янка]] — [[Дніпро]], їхнім осередком був Мотронинський монастир, а командував ними вчитель із села [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]] отаман [[Чучупак Василь Степанович|Василь Чучупака]]. Серед повстанців Холодного Яру, які нараховували кілька тисяч, крім селян з навколишніх сіл, були і вояки з [[Кубань|Кубані]] (отаман [[Уваров Федір|Федір Уваров]]), Київщини і [[Галичина|Галичини]].
   
 
У [[1920]]-[[1922|22]] роках у Холодному Яру діяли повстанські загони отаманів [[Завгородній Іларіон Захарович|Завгороднього]], [[Петренко Іван|Петренка]], [[Хмара Пилип Панасович|Хмари]], Ламайярмо, Нагірного, [[Деркач Іван Тимофійович|Деркача]] та інших. Відстоюючи незалежну Україну, організувавши за козацьким принципом повстанські загони під керівництвом [[отаман]]ів, холодноярці під гаслом '''«Воля України — або смерть»''' з [[1918]] по [[1922]] роки утримували незалежність самопроголошеної [[Холодноярська республіка|Холодноярської Республіки]].
 
У [[1920]]-[[1922|22]] роках у Холодному Яру діяли повстанські загони отаманів [[Завгородній Іларіон Захарович|Завгороднього]], [[Петренко Іван|Петренка]], [[Хмара Пилип Панасович|Хмари]], Ламайярмо, Нагірного, [[Деркач Іван Тимофійович|Деркача]] та інших. Відстоюючи незалежну Україну, організувавши за козацьким принципом повстанські загони під керівництвом [[отаман]]ів, холодноярці під гаслом '''«Воля України — або смерть»''' з [[1918]] по [[1922]] роки утримували незалежність самопроголошеної [[Холодноярська республіка|Холодноярської Республіки]].
Рядок 156: Рядок 159:
   
 
== Пам'ятні місця ==
 
== Пам'ятні місця ==
Наразі є проект створення Національного Природнього Парку, який гальмується місцевими сільрадами<ref name="http://www.lvivpost.net/content/view/11275/">[http://www.lvivpost.net/content/view/11275/ Ганна Власюк «Холодний Парк», Львівська пошта, Субота, 3 вересня 2011 №&nbsp;97 (1129)]</ref>.
+
Наразі є проект створення Національного Природного Парку, який гальмується місцевими сільрадами<ref name="http://www.lvivpost.net/content/view/11275/">[http://www.lvivpost.net/content/view/11275/ Ганна Власюк «Холодний Парк», Львівська пошта, Субота, 3 вересня 2011 №&nbsp;97 (1129)]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
 
[[Файл:Мельники1.JPG|right|250px|thumb|Пам'ятник Шевченку біля садиби Кресельцького лісництва]]
 
[[Файл:Мельники1.JPG|right|250px|thumb|Пам'ятник Шевченку біля садиби Кресельцького лісництва]]
 
[[Файл:Мотронинський монастир1.JPG|right|250px|thumb|Гайдамацький став]]
 
[[Файл:Мотронинський монастир1.JPG|right|250px|thumb|Гайдамацький став]]
Рядок 172: Рядок 175:
 
* '''[[Склик]]'''&nbsp;— традиційне місце збору гайдамаків і козаків. Розміщений за ворітьми [[Мотронинське городище|Мотронинського городища]], що виходили на [[Чорний шлях]]. На великому [[дуб]]і висів [[казан]], дзін якого було чути на кілька [[кілометр]]ів. Неподалік від склику і біля [[хутір|хутора]] [[Буда (Чигиринський район)|Буда]] збереглися рештки виробництва [[залізо|заліза]];
 
* '''[[Склик]]'''&nbsp;— традиційне місце збору гайдамаків і козаків. Розміщений за ворітьми [[Мотронинське городище|Мотронинського городища]], що виходили на [[Чорний шлях]]. На великому [[дуб]]і висів [[казан]], дзін якого було чути на кілька [[кілометр]]ів. Неподалік від склику і біля [[хутір|хутора]] [[Буда (Чигиринський район)|Буда]] збереглися рештки виробництва [[залізо|заліза]];
 
* '''Великодня Гора'''&nbsp;— найбільший земляний насип у холодноярських лісах. Легенди віщують, що там перепоховане тіло [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] і закопані козацькі скарби;
 
* '''Великодня Гора'''&nbsp;— найбільший земляний насип у холодноярських лісах. Легенди віщують, що там перепоховане тіло [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] і закопані козацькі скарби;
* '''[[Дуб Максима Залізняка]]'''&nbsp;— росте на південному схилі Кириківського яру за хутором Буда. Його обіймище 8 метрів 90 сантиметрів, висота&nbsp;— 24 метри<ref>[http://oblrada.ck.ua/media/116.html Сайт Черкаської обласної ради]</ref>. Стовбур шість раз вражали громовиці. Під його шатром відпочивали [[Богдан Хмельницький]], [[Северин Наливайко]], [[Павло Павлюк]], [[Максим Залізняк]], [[Андрій Журба]], [[Семен Неживий]], [[Тарас Шевченко]] та інші;
+
* '''[[Дуб Максима Залізняка]]'''&nbsp;— росте на південному схилі Кириківського яру за хутором Буда. Його обіймище 8 метрів 90 сантиметрів, висота&nbsp;— 24 метри<ref>{{Cite web |url=http://oblrada.ck.ua/media/116.html |title=Сайт Черкаської обласної ради |accessdate=27 липень 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080415035804/http://www.oblrada.ck.ua/media/116.html |archivedate=15 квітень 2008 |deadurl=no }}</ref>. Стовбур шість раз вражали громовиці. Під його шатром відпочивали [[Богдан Хмельницький]], [[Северин Наливайко]], [[Павло Павлюк]], [[Максим Залізняк]], [[Андрій Журба]], [[Семен Неживий]], [[Тарас Шевченко]] та інші;
 
* '''Поташні''' розташовані в Поташному Яру. Цей яр утворився після того, як великий зсув землі розділив Холодний Яр на дві частини. На дні його протікає річка Косарка, понад якою з Холодного Яру пролягав [[Чумацький шлях (торгівля)|Чумацький шлях]];
 
* '''Поташні''' розташовані в Поташному Яру. Цей яр утворився після того, як великий зсув землі розділив Холодний Яр на дві частини. На дні його протікає річка Косарка, понад якою з Холодного Яру пролягав [[Чумацький шлях (торгівля)|Чумацький шлях]];
 
* '''Найбільших городищ''' чотири: [[Мотронинське городище|Мотронинське]], Суздальське, в лісовому квадраті №&nbsp;64, та Жаботинське на Кізій горі. Крім них є ще десять площею від 2 до 35 [[гектар]]ів;
 
* '''Найбільших городищ''' чотири: [[Мотронинське городище|Мотронинське]], Суздальське, в лісовому квадраті №&nbsp;64, та Жаботинське на Кізій горі. Крім них є ще десять площею від 2 до 35 [[гектар]]ів;
Рядок 185: Рядок 188:
 
Джерело поблизу монастиря Мотрони.JPG|thumb|[[Монастирське джерело|Джерело]] поблизу монастиря Мотрони
 
Джерело поблизу монастиря Мотрони.JPG|thumb|[[Монастирське джерело|Джерело]] поблизу монастиря Мотрони
 
Від с. Мельники до Мотронинського монастиря.JPG|thumb|Від с. Мельники до Мотронинського монастиря
 
Від с. Мельники до Мотронинського монастиря.JPG|thumb|Від с. Мельники до Мотронинського монастиря
Гайдамацька січ - пам'ятний знак.JPG|Гайдамацька січ - пам'ятний знак
+
Гайдамацька січ - пам'ятний знак.JPG|Гайдамацька січ&nbsp;— пам'ятний знак
 
</gallery>
 
</gallery>
   
Рядок 202: Рядок 205:
 
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Horlis-Horskyi/Kholodnyi_Yar/ '''Книга Юрія Горліс-Горського про Холодноярську Республіку «Холодний Яр»'''.]
 
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Horlis-Horskyi/Kholodnyi_Yar/ '''Книга Юрія Горліс-Горського про Холодноярську Республіку «Холодний Яр»'''.]
 
* Вєтров, О.&nbsp;В.&nbsp;Таємниця Холодного Яру. Невідома війна: національний рух опору у 1940-1950-х роках [Текст] / О.&nbsp;В.&nbsp;Вєтров.&nbsp;— Черкаси: Вертикаль ; Видавець Кандич С. Г., 2009.&nbsp;— 266 с.
 
* Вєтров, О.&nbsp;В.&nbsp;Таємниця Холодного Яру. Невідома війна: національний рух опору у 1940-1950-х роках [Текст] / О.&nbsp;В.&nbsp;Вєтров.&nbsp;— Черкаси: Вертикаль ; Видавець Кандич С. Г., 2009.&nbsp;— 266 с.
* [http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3695879/ '''Шкляр Василь «Залишенець (Чорний Ворон)»&nbsp;— Наш формат&nbsp;— 2011'''.]
 
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
{{commons|Category:Cold Ravine}}
 
{{commons|Category:Cold Ravine}}
 
* [http://monastir.inf.ua/ Свято-Троїцький Мотронинський монастир]
 
* [http://monastir.inf.ua/ Свято-Троїцький Мотронинський монастир]
 
* [https://web.archive.org/web/20120417074108/http://unknownwar.info/holodniy_yar/hist_geo.html Історико-географічний опис Холодного Яру]
* [http://yar.hol.es/ Блог про Холодний Яр]
 
 
* [https://web.archive.org/web/20090221130747/http://7chudes.ck.ua/index.php?stat=s_hol_jar Сім чудес Черкащини]
* [http://unknownwar.info/holodniy_yar/hist_geo.html Історико-географічний опис Холодного Яру]
 
 
* [https://web.archive.org/web/20120620145132/http://unknownwar.info/holodniy_yar/gal0.html Фотоподорож «Холодний Яр&nbsp;— 2002» (різні цікавинки)]
* [http://7chudes.ck.ua/index.php?stat=s_hol_jar Сім чудес Черкащини]
 
* [http://unknownwar.info/holodniy_yar/gal0.html Фотоподорож «Холодний Яр&nbsp;— 2002» (різні цікавинки)]
 
 
* [http://h.ua/story/359821/ Про проектований національний парк «Холодний Яр» «ЗАПОВІДНІ ПЕРСПЕКТИВИ» З серії «Новий злет природно-заповідної справи на Україні»]
 
* [http://h.ua/story/359821/ Про проектований національний парк «Холодний Яр» «ЗАПОВІДНІ ПЕРСПЕКТИВИ» З серії «Новий злет природно-заповідної справи на Україні»]
* [http://holosua.com/news/pro_borotbu_kozakiv_kholodnojarskoji_respubliki_audiokniga_jurija_gorlisa_gorskogo_kholodnij_jar_chastina_1/2012-02-28-25113 АУДІОкнига Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр». Частина 1]
 
 
* [https://www.youtube.com/watch?v=qYA0FWC4xLo Рутенія - Холодний Яр]
 
* [https://www.youtube.com/watch?v=qYA0FWC4xLo Рутенія - Холодний Яр]
   
 
{{Заповідники Черкащини}}
 
{{Заповідники Черкащини}}
  +
 
{{добра стаття}}
   
 
[[Категорія:Урочища Чигиринського району]]
 
[[Категорія:Урочища Чигиринського району]]
Рядок 222: Рядок 224:
 
[[Категорія:Холодний Яр|*]]
 
[[Категорія:Холодний Яр|*]]
 
[[Категорія:Ліси України]]
 
[[Категорія:Ліси України]]
  +
[[Категорія:Козацька доба Черкаської області]]
 
{{добра стаття}}
 

Поточна версія на 05:52, 29 серпня 2019

Холодний Яр
Дуб Максима Залізняка
49°08′24″ пн. ш. 32°13′48″ сх. д. / 49.14000° пн. ш. 32.23000° сх. д. / 49.14000; 32.23000Координати: 49°08′24″ пн. ш. 32°13′48″ сх. д. / 49.14000° пн. ш. 32.23000° сх. д. / 49.14000; 32.23000
Розташування: Черкаська область, Україна
Найближче місто: Чигирин, Кам'янка
Площа: 6804 га
Число відвідувачів: 40 000 на рік
Керівна
організація:
Державне підприємство «Кам'янське лісове господарство»
Схема Холодного Яру.JPG
Холодний Яр. Карта розташування: Черкаська область
Холодний Яр
Холодний Яр

CMNS: Холодний Яр на Вікісховищі

Холо́дний Яр — реліктовий лісовий масив в Україні на Черкащині, який має історичне та природоохоронне значення.

Урочище має площу 6804 га і розташоване на території двох адміністративних районів Черкаської області — Чигиринського та Кам'янського та двох лісництв Державного підприємства «Кам'янське лісове господарство» — Креселецького та Грушківського.

За кількістю унікальних археологічних, історичних, наукових об'єктів, а їх тут налічується понад 150 найменувань, Холодний Яр займає перше місце в Україні. У лісовому масиві і на полях навколо нього скрізь розкидані кургани скіфської доби та пізніших епох. У Холодному Яру археологи знайшли сліди всіх археологічних культур, починаючи з трипільської рільничої культури, яка зародилася в лісостеповій зоні України за 5-4 тисячі років до нової ери.

У Холодноярських лісах збереглися залишки кількох древніх городищ, оточених земляними валами, висота й ширина яких ще й тепер вражає, а також руїни підземних церков і печер. Найбільше городище — Скіфське або Мотронинське (VI століття до н. е.) внесене до переліку пам'яток культури, що мають міжнародне значення. В центрі городища височіє пам'ятка архітектури XIX ст. — Троїцька церква Мотронинського монастиря.

Холодний Яр у XVIII ст. став одним з центрів гайдмаччини. Тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти — Коліївщина під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти, якому Тарас Шевченко присвятив свою поему «Гайдамаки» та вірш «Холодний Яр». Під час українських визвольних змагань початку XX ст. тут діяла Холодноярська республіка. Про боротьбу козаків Холодноярської Республіки з більшовиками один з учасників подій Юрій Горліс-Горський написав книгу спогадів — документальний роман «Холодний Яр».

Походження назви[ред. | ред. код]

За легендою, в часи монголо-татарської навали в лісових хащах над річкою Сріблянкою заховалася Меланка Холодна з дітьми. З часом до неї приєдналися інші втікачі і виникло поселення з назвою Холодне. Ніби відтоді й ліси навколо нього назвали Холодноярськими.

Ймовірно, що назва «Холодний Яр» має кліматологічне походження. В глибоких лісистих улоговинах і балках влітку збирається холодне повітря і з них завжди тягне прохолодою. Тому місцеві жителі і назвали цю територію Холодним Яром.

Характеристика[ред. | ред. код]

Розподіл рослинності за віком:
   9% Молодняки
   59% Середньовікові
   21% Достигаючі
   11% Стиглі та перестійні
Розподіл за породами дерев:
   2% Інші

Лісовий фонд урочища Холодний Яр представлений переважно високопродуктивними насадженнями штучного походження.

З 6804 га загальної площі урочища — 6509 га (95,7 %) вкрито лісовою рослинністю. За породним складом тут переважають дубові насадження — 81 % площі. Є насадження з переважальною породою ясенем звичайним та липові насадження з домішками інших листяних порід — 10 %. Хвойні, переважно соснові насадження з незначними домішками клена та ясена займають 6 % площі. У складі насаджень зустрічаються окремі екземпляри дерев високого віку. Загалом на території урочища зростає 46 видів деревних порід, 48 видів кущів. За віковою структурою переважають середньовікові стиглі та перестійні насадження.

Площа земель лісового фонду, га 6804
З них вкриті лісовою рослинністю, га 6509
Ліси першої групи, га 749
Ліси другої групи, га 5760
Природно-заповідний фонд, га 561
Середній вік насаджень, років 78
Середня висота лісу, м 26
Середній бонітет лісу, од 1,1
Середній приріст на 1 га, м³ 3

Рельєф урочища горбистий з великою кількістю глибоких балок з крутими схилами. Днищами балок протікають понад 30 джерел та струмків. Кожне урочище, балка, поле, лісок, річечка і струмок має свою назву. Найглибша і найдовша балка називається Холодним Яром, а від неї і вся територія навкруги носить цю назву. Є тут яри Кириківський, Святий, Чорний, Січовий, Гайдамацький, Циганський, Поташний, Гадючий, Червоний, Кривенків, Скарбний, Чернечий та інші. Загальна довжина балок-ярів та їх відгалужень орієнтовно становить 250 км.

Біота[ред. | ред. код]

На території урочища зростає близько 150 видів трав'янистих рослин, серед яких зустрічаються рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України, такі як: бруслина карликова, в'язіль стрункий, підсніжник білосніжний, підсніжник складчастий, цибуля ведмежа, булатка довголиста, гніздівка звичайна, коручка чемерникоподібна. У Холодноярських лісах є великі галявини, вкриті суцільною ковдрою барвінку малого. Таких заростей немає в жодному іншому лісовому масиві України.

Серед їстівних грибів зустрічаються білі, маслюки, підберезники, грузді, сироїжки, опеньки та інші.

У Холодному Яру нараховують 140 видів птахів, серед них 10 занесені до Червоної книги України. Гніздова орнітофауна Холодноярського лісового масиву характеризується одноманітністю та відносно невеликим набором видів. Проте ця частина досліджуваної території становить цінність, оскільки репрезентує типові орнітоасоціації стиглих дубово-ясенових лісів, які раніше були широко розповсюджені в Середньому Подніпров'ї, а нині практично повністю знищені.[1]

Є тут велика кількість лисиць, зайців, сарн, диких кабанів та інших звірів.

Об'єкти природно-заповідного фонду[ред. | ред. код]

Значна частина Холодного Яру — 561 га (8 % площі) — включена до складу об'єктів природно-заповідного фонду, серед яких, найбільший, що займає площу 553 га, — пам'ятка природи загальнодержавного значення «Холодний Яр», створена розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 1085-р від 1 жовтня 1968 року.

На території створено ряд об'єктів місцевого значення: заказники «Зубівський», «Оля», «Білосніжний», «Тюльпан дібровний», а також інші об'єкти — Сквер учасників партизанського руху, Залізнякова криниця, «Дуб красень», «Монастирське джерело», мета яких збереження рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України, історичних та природних пам'яток.

Історичні події[ред. | ред. код]

Троїцька церква Мотронинського монастиря
Пам'ятна монета «Холодний Яр» (аверс)
Пам'ятна монета «Холодний Яр» (реверс)

Перша друкована згадка про Холодний Яр належить історикам, що описали битви литовських та руських воїнів з ординцями в 1363—1367 роках «на Синій воді».

Через небезпечне сусідство Дикого Поля, безперервні напади кочових племен, ці землі були довгий час незаселеними. Окремі міста-фортеці та добре укріплені монастирі протягом століть були єдиними населеними пунктами від Канева і Черкас до Дніпровських порогів.

Гайдамаччина[ред. | ред. код]

Густі ліси, горби і яри в околицях Холодного Яру здавна служили для населення навколишніх сіл місцем охорони від татар і поляків.

У 30-х роках XVIII століття в Холодному Яру була організована Холодноярська Січ. Цей ліс на десятки років став головною базою гайдамаків. У тридцяті роки їх очолювали Верлан, Матвій Грива та Іван Жила, в 40-х роках Гнат Голий, Г. Похилий, Семен Неживий.

В історію Холодний Яр ввійшов також гайдамацькою Коліївщиною 1768 року на чолі із запорізьким козаком Максимом Залізняком і сотником Іваном Гонтою. Тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти, якому Тарас Шевченко присвятив свою поему «Гайдамаки» та вірш «Холодний Яр»:

…В Яру колись гайдамаки табором стояли,
Лагодили самопали, ратища стругали.
У Яр тойді сходилися, мов із хреста зняті,
Батько з сином і брат з братом одностайне стати
На ворога лукавого, на лютого ляха…
…Дуріть себе, чужих людей, та не дуріть Бога.
Бо в день радості над вами, розпадеться кара.
І повіє огонь новий з Холодного Яру.

Діяли тут й гайдамацькі загони під проводом Шелеста, Писаренка, Медвідя, Теслі, Письменного, Швачки, Журби, Бондаренка, Москаля, Середи, Чорного, Бороди, Рудя, Тарана, Невінчаного, Беркута.

Українська революція[ред. | ред. код]

Бойовий прапор повстанців Холодного Яру

У 1918 році на Чигиринщині з центром у Холодному Яру діяли загони, які боролися проти денікінців (революційний комітет «Чигиринська республіка» під проводом Свирида Коцура), і повстанські загони прихильників УНР, що вели боротьбу проти радянської влади. Повстанські загони Холодного Яру оперували на відтинку Черкаси — Чигирин — Знам'янка — Дніпро, їхнім осередком був Мотронинський монастир, а командував ними вчитель із села Мельники отаман Василь Чучупака. Серед повстанців Холодного Яру, які нараховували кілька тисяч, крім селян з навколишніх сіл, були і вояки з Кубані (отаман Федір Уваров), Київщини і Галичини.

У 1920-22 роках у Холодному Яру діяли повстанські загони отаманів Завгороднього, Петренка, Хмари, Ламайярмо, Нагірного, Деркача та інших. Відстоюючи незалежну Україну, організувавши за козацьким принципом повстанські загони під керівництвом отаманів, холодноярці під гаслом «Воля України — або смерть» з 1918 по 1922 роки утримували незалежність самопроголошеної Холодноярської Республіки.

Про боротьбу козаків Холодноярської республіки з більшовиками один із учасників подій Юрій Горліс-Горський написав книгу спогадів — документальний роман «Холодний Яр». В українській радянській літературі ці події були описані у романі «Холодний яр» М. Ф. Негоди. Деякі з подій боротьби повстанців проти більшовиків на теренах Холодного Яру та в його околицях художньо описані також у романі Василя Шкляра «Чорний Ворон».

Друга світова війна[ред. | ред. код]

У роки Другої світової війни діяла дивізія УПА Холодний Яр.

Крім цього в роки війни в Холодному Яру діяло дев'ять радянських партизанських загонів загальною чисельністю понад чотири тисячі людей:

  • імені Ворошилова — командир А. С. Куценко;
  • «За перемогу» — командир О. М. Гунін;
  • з'єднання імені Ворошилова — командир Ілля Діброва, комісар Казимир Сабанський;
  • імені Дзержинського — командир Є. І. Петров, комісар С. С. Гуров;
  • «За Родину» — командир М. П. Кришталь, комісар Я. Г. Тараненко;
  • «Москва» — командир І. М. Боровиков;
  • імені Сталіна — командир Петро Дубовий, комісар І. І. Лисов;
  • імені Суворова — командир Г. М. Володін;
  • загін І. Ф. Присяжнюка.

Крім цих загонів, лісами Холодного Яру в березні 1943 року пройшло рейдом партизанське з'єднання радянського генерала Наумова.

Пам'ятні місця[ред. | ред. код]

Наразі є проект створення Національного Природного Парку, який гальмується місцевими сільрадами[2].

Пам'ятник Шевченку біля садиби Кресельцького лісництва
Гайдамацький став
На цьому місці висів козацький склик
Джерело «Живун»
  • Кресельці — садиба Кресельцького лісництва. У центрі її пам'ятник Тарасу Шевченкові, встановлений працівниками лісництва на відзнаку перебування поета у цих місцях;
  • Гайдамацький (Монастирський) ставок — ставок біля Мотронинського монастиря, де гайдамаки святили ножі. У 1968 році на його дні його було знайдено немало ножів, люльок, кресал та інших речей гайдамаків. Знахідки були передані до Чигиринського краєзнавчого музею. Існує легенда, за якою один з ватажків гайдамацького руху дожив до столітнього віку. На базарі в селі Деренковець (нині Корсунь-Шевченківський район) він здибався з Федором Симиренком, якому вказав на скарб на дні гайдамацького ставу. За цей скарб і розбагатіли цукрозаводчики Симиренки;
  • Печери — розташовані майже навпроти гайдамацького ставка. Зі слів старожилів, довжина підземних ходів близько 28 кілометрів. Вели вони від Мотронинського монастиря до оборонних валів, до Холодного, Червоного, Святого валів. Є печери між стародавніми городищами, на Кізій горі біля Жаботина. Вхід до них був у підземеллі церкви Іоанна Златоуста закритий кам'яною брилою та майстерно прикрашений химерним плетивом вінків. Український письменник і композитор Гнат Мартинович Хоткевич у 1926 році пройшов підземними холодноярськими ходами близько чотирьох кілометрів. У нетрях Холодного Яру виявлені печерні церкви, каплиці, підземна в'язниця з набором тортурних знарядь. У часи Другої світової війни німці відшукали один з найбільших входів до стародавніх підземних печер і, гадаючи, що там міститься одна з партизанських баз, підірвали його;
  • Мотронинський монастир — православний монастир, заснований в лісовому урочищі на місці скіфського Мотронинського городища;
  • Пам'ятник партизанам — відкрито у серпні 1978 року в присутності п'ятнадцяти тисяч колишніх партизан, передовиків виробництва, піонерів і комсомольців Черкаської і Кіровоградської областей. Скульптор — Станіслав Грабовський;
  • Кам'яна стела — стела споруджена в пам'ять триразового перебування в цих місцях Тараса Шевченка у 1822, 1843 та 1845 роках;
  • Могила Йосипа Шелеста — могила гайдамацького ватажка, вбитого напередодні повстання. Розташована у лісовому квадраті № 48;
  • Вали оточують холодноярські городища. Мотронинське має ще й внутрішній вал. Висота зовнішніх валів цього городища — від 20 до 25 метрів. Загальна довжина їх — понад 57 кілометрів;
  • Склик — традиційне місце збору гайдамаків і козаків. Розміщений за ворітьми Мотронинського городища, що виходили на Чорний шлях. На великому дубі висів казан, дзін якого було чути на кілька кілометрів. Неподалік від склику і біля хутора Буда збереглися рештки виробництва заліза;
  • Великодня Гора — найбільший земляний насип у холодноярських лісах. Легенди віщують, що там перепоховане тіло Богдана Хмельницького і закопані козацькі скарби;
  • Дуб Максима Залізняка — росте на південному схилі Кириківського яру за хутором Буда. Його обіймище 8 метрів 90 сантиметрів, висота — 24 метри[3]. Стовбур шість раз вражали громовиці. Під його шатром відпочивали Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Павло Павлюк, Максим Залізняк, Андрій Журба, Семен Неживий, Тарас Шевченко та інші;
  • Поташні розташовані в Поташному Яру. Цей яр утворився після того, як великий зсув землі розділив Холодний Яр на дві частини. На дні його протікає річка Косарка, понад якою з Холодного Яру пролягав Чумацький шлях;
  • Найбільших городищ чотири: Мотронинське, Суздальське, в лісовому квадраті № 64, та Жаботинське на Кізій горі. Крім них є ще десять площею від 2 до 35 гектарів;
  • Партизанські табори загону «Москва» та інших збереглися. Всього в лісі нараховується понад чотири тисячі землянок і сім кілометрів траншей та ходів сполучення;
  • Джерел у заповіднику багато. Лісовпорядженням 1869 року було виявлено 17 невеликих озерець, які називають топильцями. Живляться вони водою з джерел, що витікають з гранітної розколини. Всі топильця мають окремі назви і, як правило свої історії. З джерел витікають річечки Сріблянка, Смотрич, Жаб'я, Осота, Косарка, Шумка, Чорнобривка, Лубенка, Розянка, Суботь, Холодна, Лаврусиха, Некрасиха та інші. Всі вони впадають в Тясмин. Багато джерел вважаються цілющими. Дослідження місцевих лікарів та працівників Одеського інституту курортології свідчать, що найбільше в цих місцях родонових джерел. Серед них — джерело Дзюркало. З переказів відомо, що ще козаки і гайдамаки лікували рани джерельною водою (див. про джерело Три криниці). Поблизу села Сокирне Жаботинської сільради є джерело Свята криниця. Вода з нього вибігає бурхливо, ніби кипить, і має домішки газу. Дебіт джерела — 10-15 кубометрів води на добу. На його базі діє завод мінеральних вод. У квадраті № 73 знаходиться джерело Живун. Вода в ньому ніколи не замерзає.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гаврилюк М. Н., Грищенко В. М., Яблоновська-Грищенко Є. Д. Орнітофауна проектованого національного природного парку «Холодний Яр» та його околиць // Заповідна справа в Україні. — 2005. — Т. 11, вип. 1. — С. 49-52.
  2. Ганна Власюк «Холодний Парк», Львівська пошта, Субота, 3 вересня 2011 № 97 (1129)[недоступне посилання з червень 2019]
  3. Сайт Черкаської обласної ради. Архів оригіналу за 15 квітень 2008. Процитовано 27 липень 2008. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]