Відмінності між версіями «Хорол (місто)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(доповнення)
 
(Не показані 8 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 39: Рядок 39:
 
| рада = [[Хорольська міська рада]]
 
| рада = [[Хорольська міська рада]]
 
| адреса = 37800, [[Полтавська область|Полтавська обл.]], [[Хорольський район]], м. Хорол, вул. Незалежностi, 37
 
| адреса = 37800, [[Полтавська область|Полтавська обл.]], [[Хорольський район]], м. Хорол, вул. Незалежностi, 37
| веб-сторінка =
+
| веб-сторінка =[http://horol.com.ua Хорольська міська рада]
 
| мер = Волошин Сергій Михайлович
 
| мер = Волошин Сергій Михайлович
 
| ремарки =
 
| ремарки =
Рядок 60: Рядок 60:
 
* 20 547 меш. (2017)
 
* 20 547 меш. (2017)
   
За даними [[Перепис населення України 2001|Всеукраїнського Перепису Населення України 2001 року]], українська мова є рідною для 97,21 % жителів Хорола.
+
За даними [[Перепис населення України 2001|Всеукраїнського Перепису Населення України 2001 року]], українська мова є рідною для 97,21 % жителів Хорола.
   
 
== Назва ==
 
== Назва ==
Рядок 89: Рядок 89:
 
Напередодні реформи [[1861]] року за статистичними даними [[1855]] року в Хоролі жило 294 дворян серед них 137 потомствених.
 
Напередодні реформи [[1861]] року за статистичними даними [[1855]] року в Хоролі жило 294 дворян серед них 137 потомствених.
   
[[1888]] [[1888 рік у залізничному транспорті|року]] біля Хоролу пройшла залізнична лінія [[Харківсько-Миколаївська залізниця|''Ромни — Кременчук'']], за 5 км на захід від центру міста заснована [[Хорол (станція)|станція Хорол]] (наразі в межах міста).
+
[[1888]] [[1888 рік у залізничному транспорті|року]] біля Хоролу пройшла залізнична лінія [[Харківсько-Миколаївська залізниця|''Ромни — Кременчук'']], за 5 км на захід від центру міста заснована [[Хорол (станція)|станція Хорол]] (наразі в межах міста).
   
[[Файл:Успенская церковь (Хорол).jpg|Успенська церква|left|thumb|250px]]
+
[[Файл:Успенская церковь (Хорол).jpg|Успенська церква|ліворуч|міні|250px]]
   
 
=== Новітній час ===
 
=== Новітній час ===
Рядок 102: Рядок 102:
 
З 22 вересня 1937 року Хорол знову увійшов до новоствореної Полтавської області. З цього року більше ніяких змін щодо приналежності Хоролу і району до інших областей чи утворень не було.
 
З 22 вересня 1937 року Хорол знову увійшов до новоствореної Полтавської області. З цього року більше ніяких змін щодо приналежності Хоролу і району до інших областей чи утворень не було.
   
[[Файл:Rathaus Chorol.jpg|thumb|210px|Хорольська райдержадміністрація]]
+
[[Файл:Rathaus Chorol.jpg|міні|210px|Хорольська райдержадміністрація]]
   
 
Хорол і район окуповано [[Друга світова війна|німецькими військами]] з [[13 вересня]] [[1941]] року по [[18 вересня|18]]—[[23 вересня]] [[1943]] року. У жовтні [[1941]] року близько 460 жителів [[євреї|єврейської національності]]: старих, жінок і дітей нацисти розстріляли за містом. У Хоролі на території цегельного заводу, елеватора і нафтобази у вересні 1941 року нацисти влаштували табір військовополонених «[[Хорольська яма]]». Там були особливо тяжкі умови утримання в'язнів. Тільки з [[22 вересня]] 1941 року по [[1 травня]] 1942 року за німецькою статистикою в таборі загинуло 37 650 чоловік. Точних даних про кількість загиблих у Хорольській ямі немає, але вважається, що близько 91 тисячі. Хорол визволено за офіційними даними [[19 вересня]] [[1943]] року 3-м гвардійським механізованим корпусом Воронезького фронту.
 
Хорол і район окуповано [[Друга світова війна|німецькими військами]] з [[13 вересня]] [[1941]] року по [[18 вересня|18]]—[[23 вересня]] [[1943]] року. У жовтні [[1941]] року близько 460 жителів [[євреї|єврейської національності]]: старих, жінок і дітей нацисти розстріляли за містом. У Хоролі на території цегельного заводу, елеватора і нафтобази у вересні 1941 року нацисти влаштували табір військовополонених «[[Хорольська яма]]». Там були особливо тяжкі умови утримання в'язнів. Тільки з [[22 вересня]] 1941 року по [[1 травня]] 1942 року за німецькою статистикою в таборі загинуло 37 650 чоловік. Точних даних про кількість загиблих у Хорольській ямі немає, але вважається, що близько 91 тисячі. Хорол визволено за офіційними даними [[19 вересня]] [[1943]] року 3-м гвардійським механізованим корпусом Воронезького фронту.
Рядок 108: Рядок 108:
 
З [[1965]] року відбулися нові зміни адміністративно-територіального поділу і Хорол знову став районним центром в нинішніх межах. У [[1960-ті|1960]]—[[1980-ті]] роки велася широка розбудова міста. [[1967]] року було створено міжколгоспну шляхову будівельну організацію, яка мала здійснювати будівництво і ремонт шляхів. На середину [[1968]] року було здано в експлуатацію триповерховий будинок зв'язку. З [[30 червня]] [[1972]] року став випускати першу продукцію молококонсервний комбінат дитячих продуктів. У [[1977]] році до міста Хорола проклали газопровід, почалася газифікація житлових будинків.
 
З [[1965]] року відбулися нові зміни адміністративно-територіального поділу і Хорол знову став районним центром в нинішніх межах. У [[1960-ті|1960]]—[[1980-ті]] роки велася широка розбудова міста. [[1967]] року було створено міжколгоспну шляхову будівельну організацію, яка мала здійснювати будівництво і ремонт шляхів. На середину [[1968]] року було здано в експлуатацію триповерховий будинок зв'язку. З [[30 червня]] [[1972]] року став випускати першу продукцію молококонсервний комбінат дитячих продуктів. У [[1977]] році до міста Хорола проклали газопровід, почалася газифікація житлових будинків.
 
 
[[Файл:Katastrophe von Tschernobyl Denkmal.jpg|Меморіал хорольцям які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції|left|thumb|210px]]
+
[[Файл:Katastrophe von Tschernobyl Denkmal.jpg|Меморіал хорольцям які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції|ліворуч|міні|210px]]
   
 
[[22 серпня]] [[1981]] року у місті відкрили новий гастроном у новозбудованому 5-ти поверховому будинку. [[1982]] року здано в експлуатацію приміщення міської середньої школи № 2 (нині [[Вулиця Небесної Сотні (Хорол)|вулиця Небесної Сотні]] на 1176 учнівських міст. [[1983]] року хорольці урочисто відзначили 900-річчя міста. З [[26 квітня]] [[1986]] року багато хорольців брали участь у ліквідації [[Чорнобильська катастрофа|аварії на Чорнобильській атомній станції]]. У [[1990]] році у дубовому гаю завершено будівництво меморіалу «Хорольська яма».
 
[[22 серпня]] [[1981]] року у місті відкрили новий гастроном у новозбудованому 5-ти поверховому будинку. [[1982]] року здано в експлуатацію приміщення міської середньої школи № 2 (нині [[Вулиця Небесної Сотні (Хорол)|вулиця Небесної Сотні]] на 1176 учнівських міст. [[1983]] року хорольці урочисто відзначили 900-річчя міста. З [[26 квітня]] [[1986]] року багато хорольців брали участь у ліквідації [[Чорнобильська катастрофа|аварії на Чорнобильській атомній станції]]. У [[1990]] році у дубовому гаю завершено будівництво меморіалу «Хорольська яма».
   
На кінець [[1980-ті|1980-х]] років у Хоролі була найрозвиненіша харчова індустрія. На Полтавщині широковідомі підприємства: молоконсервний комбінат дитячих продуктів, завод продтоварів «Нектар», плодоовочеконсервний завод, механічна пекарня. Хорольці підтримали Акт проголошення незалежності України на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. На початку 90-х років збудовано кілька багатоповерхових житлових будинків, проведено реконструкцію механічного заводу, розпочато реконструкцію молококонсервного комбінату. Незважаючи на економічні труднощі добре працюють [[Відкрите акціонерне товариство|ВАТ]] «[[Хорольський механічний завод]]», ВАТ «[[Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів|Хорольський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів]]», ВАТ «[[Хорольська механічна пекарня]]» та інші підприємства.
+
На кінець [[1980-ті|1980-х]] років у Хоролі була найрозвиненіша харчова індустрія. На Полтавщині широковідомі підприємства: молоконсервний комбінат дитячих продуктів, завод продтоварів «Нектар», плодоовочеконсервний завод, механічна пекарня. Хорольці підтримали Акт проголошення незалежності України на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. На початку 90-х років збудовано кілька багатоповерхових житлових будинків, проведено реконструкцію механічного заводу, розпочато реконструкцію молококонсервного комбінату. Незважаючи на економічні труднощі добре працюють [[Відкрите акціонерне товариство|ВАТ]] «[[Хорольський механічний завод]]», ВАТ «[[Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів|Хорольський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів»]], ВАТ «[[Хорольська механічна пекарня]]» та інші підприємства.
   
 
У місті в середині 1990-х років збудовано Бюро працевлаштування населення. У наш час{{коли}} місто продовжує розвиватися, оновлюватися. Турбота про економіку, культуру, спорт, освіту, охорону здоров'я і красу міста завжди у пошані хорольців.
 
У місті в середині 1990-х років збудовано Бюро працевлаштування населення. У наш час{{коли}} місто продовжує розвиватися, оновлюватися. Турбота про економіку, культуру, спорт, освіту, охорону здоров'я і красу міста завжди у пошані хорольців.
  +
  +
З 2002 року у місті діє дитячий вокальний ансамбль [[«Мрія» (Вокальний ансамбль)|«Мрія»]].
   
 
== Економіка ==
 
== Економіка ==
Рядок 148: Рядок 150:
 
* [[Дубовий гай (пам'ятка природи, Хорол)|Дубовий гай (пам'ятка природи)]]
 
* [[Дубовий гай (пам'ятка природи, Хорол)|Дубовий гай (пам'ятка природи)]]
 
* [[Дуб черешчатий (Хорол, Героїв Небесної Сотні)|Дуб черешчатий (вул. Небесної Сотні)]]
 
* [[Дуб черешчатий (Хорол, Героїв Небесної Сотні)|Дуб черешчатий (вул. Небесної Сотні)]]
*[[Дуб черешчатий (Хорол, пров. Фруктовий)]]
+
* [[Дуб черешчатий (Хорол, пров. Фруктовий)]]
   
 
== Персоналії ==
 
== Персоналії ==
 
* [[Антонович-Мельник Катерина Миколаївна]] — український історик, археолог. Дружина [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимира Антоновича]]. Член [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]] у [[Львів|Львові]].
 
* [[Антонович-Мельник Катерина Миколаївна]] — український історик, археолог. Дружина [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимира Антоновича]]. Член [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]] у [[Львів|Львові]].
 
* [[Білогуб Дмитро Климович]] — [[підполковник]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
 
* [[Білогуб Дмитро Климович]] — [[підполковник]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
* [[Димський Модест Гаврилович]] — український письменник, діяч освіти, засновник недільної школи в Хоролі.
+
* [[Димський Модест Гаврилович]] — український письменник, діяч освіти, засновник недільної школи в Хоролі.
   
 
* [[Дядюша Сергій Іванович]]&nbsp;— [[генерал-поручник]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], в.о. Військового міністра УНР.<ref>Литвин М. Р., Науменко К.&nbsp;Є.&nbsp;Збройні сили України першої половини XX&nbsp;ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.&nbsp;— Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007.&nbsp;— 244 с. Стор.83</ref>
 
* [[Дядюша Сергій Іванович]]&nbsp;— [[генерал-поручник]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], в.о. Військового міністра УНР.<ref>Литвин М. Р., Науменко К.&nbsp;Є.&nbsp;Збройні сили України першої половини XX&nbsp;ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.&nbsp;— Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007.&nbsp;— 244 с. Стор.83</ref>
Рядок 160: Рядок 162:
   
 
* [[Кандиба Грицько Ількович]]&nbsp;— підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 187 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
 
* [[Кандиба Грицько Ількович]]&nbsp;— підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 187 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
  +
* [[Клепач Прокіп Федорович]] - [[Герой Радянського Союзу]]
 
* [[Мазуренко Микола Петрович]] – художник аматор, майстер чеканки
 
* [[Мазуренко Микола Петрович]] – художник аматор, майстер чеканки
 
* [[Маковський Василь Михайлович]] - відомий хорольський педагог і художник
 
* [[Маковський Василь Михайлович]] - відомий хорольський педагог і художник
Рядок 166: Рядок 169:
 
* [[Тютюнник Василь Никифорович]]&nbsp;— полковник і командувач [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 536 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
 
* [[Тютюнник Василь Никифорович]]&nbsp;— полковник і командувач [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 536 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
 
* [[Угніч Олексій Юхимович]]&nbsp;— підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]
 
* [[Угніч Олексій Юхимович]]&nbsp;— підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]
* [[Ар'я Дворецький]]&nbsp;— [[Ізраїль|ізраїльський]] [[математик]], нагороджений [[Премія Ізраїлю|Премією Ізраїлю]] ([[1973]]).
+
* [[Ар'я Дворецький]]&nbsp;— [[ізраїль]]ський [[математик]], нагороджений [[Премія Ізраїлю|Премією Ізраїлю]] ([[1973]]).
  +
* [[Бен-Ціон Дінур]] - сіоністський сподвижник, педагог, історик та політик, депутат Кнесету першого скликання.
   
 
Серед відомих людей у Хоролі народився [[Цертелєв Микола Андрійович|Микола Андрійович Цертелєв]] (Церетелі) відомий український та російський етнограф і фольклорист.
 
Серед відомих людей у Хоролі народився [[Цертелєв Микола Андрійович|Микола Андрійович Цертелєв]] (Церетелі) відомий український та російський етнограф і фольклорист.
Рядок 207: Рядок 211:
 
* [http://horol.com.ua/ Офіційний сайт Хорольської міської ради]
 
* [http://horol.com.ua/ Офіційний сайт Хорольської міської ради]
 
* [http://khorol.com.ua/webcam/ Вебкамера → '''Перехрестя вул. Небесної сотні (Леніна) та 1-го Травня''']
 
* [http://khorol.com.ua/webcam/ Вебкамера → '''Перехрестя вул. Небесної сотні (Леніна) та 1-го Травня''']
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.04.2008&rf7571=26689 Облікова картка на веб-сайті Верховної Ради]
+
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.04.2008&rf7571=26689 Облікова картка на веб-сайті Верховної Ради]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.auc.org.ua/khorol/ АМУ]
+
* [https://web.archive.org/web/20070928001659/http://www.auc.org.ua/khorol/ АМУ]
* [http://haidamac.org.ua/2010/02/horol-vyshnyaky/ Хорол-Вишняки]
+
* [https://web.archive.org/web/20101218080109/http://haidamac.org.ua/2010/02/horol-vyshnyaky/ Хорол-Вишняки]
   
 
{{Хорольський повіт}}
 
{{Хорольський повіт}}
Рядок 216: Рядок 220:
 
{{Історичні населені місця Полтавської області}}
 
{{Історичні населені місця Полтавської області}}
   
[[Категорія:Хорол (місто)]]
+
[[Категорія:Хорол (місто)| ]]
 
[[Категорія:Районні центри Полтавської області]]
 
[[Категорія:Районні центри Полтавської області]]
 
[[Категорія:Міста Полтавської області]]
 
[[Категорія:Міста Полтавської області]]
Рядок 222: Рядок 226:
 
[[Категорія:1083 у Європі]]
 
[[Категорія:1083 у Європі]]
 
[[Категорія:Сотенні центри Гетьманщини]]
 
[[Категорія:Сотенні центри Гетьманщини]]
  +
[[Категорія:Хорол]]

Поточна версія на 21:30, 21 серпня 2019

Хорол
Khorol herb.png Khorol prapor.gif
Герб Хорола Прапор Хорола
Lenin Strasse Chorol.jpg
Вулиця Небесної Сотні
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Полтавська область
Район Хорольський район
Рада Хорольська міська рада
Код КОАТУУ 5324810100
Засноване 1083
Статус міста з 1781 року
Населення 13 160 (01.01.2017)[1]
 - повне 13 160 (01.01.2017)[1]
Площа 11 км²
Густота населення 1599,4 осіб/км²
Поштові індекси 37800
Телефонний код +380-5362
Координати 49°46′56″ пн. ш. 33°16′26″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 130 м
Водойма р. Рудка, Хорол
День міста 19 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Хорол
До обл./респ. центру
 - залізницею 146 км
 - автошляхами 98 км
До Києва
 - залізницею 249 км
 - автошляхами 234 км
Міська влада
Адреса 37800, Полтавська обл., Хорольський район, м. Хорол, вул. Незалежностi, 37
Веб-сторінка Хорольська міська рада
Міський голова Волошин Сергій Михайлович

CMNS: Хорол (місто) на Вікісховищі

Карта
Хорол. Карта розташування: Україна
Хорол
Хорол
Хорол. Карта розташування: Полтавська область
Хорол
Хорол

Хоро́л — місто у Полтавській області України, адміністративний центр Хорольського району.

Історичне населене місце[2].

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Місто Хорол знаходиться у південній частині Придніпровської низовини на березі річки Рудка, яка через 4 км впадає в річку Хорол. Примикає до сіл Вишняки та Лісянщина. Через місто проходять автошляхи E40 (М03), Т 1709, Т 1716 та залізниця, станція Хорол.

Населення[ред. | ред. код]

  • 3 583 меш. (1802)
  • 12 600 меш. (1971)
  • 14 643 меш. (2001)
  • 16 400 меш. (2008)
  • 13 593 меш. (2013)
  • 17 872 меш. (2015)
  • 20 547 меш. (2017)

За даними Всеукраїнського Перепису Населення України 2001 року, українська мова є рідною для 97,21 % жителів Хорола.

Назва[ред. | ред. код]

Назву місто має від однойменної річки Хорол, що в буквальному розумінні означає «швидкий».

Історія[ред. | ред. код]

Давнина[ред. | ред. код]

Літописне місто одне з найдавніших на Полтавщині. Вперше згадується про Хорол у духовній Володимира II Мономаха 1083 р. Місто було свідком кривавих сутичок слов'ян з кочівниками 1107, 1111, 1185, 1215 р. Під час монголо-татарської навали Хорол, як і всі поселення Переяславщини, Київщини, було зруйновано. Після повалення навали землі Хорольщини 1362 року потрапили під владу Великого князівства Литовського.

Середньовіччя[ред. | ред. код]

Відродження Хоролу починається з кінця XVI століття. Після укладення Люблінської унії 1569 року хорольські землі перейшли до складу Речі Посполитої. Будівничими містечка Хорол стали князі Вишневецькі (вони контролювали поселення аж до Хмельниччини). 1615 московський загін з Путивля спалив Хорол (разом з Миргородом). 1617 Хорол іменують Ярославом (тезкою західноукраїнського Ярослава під Перемишлем?), але ця нова назва не прижилася. За інвентарем 1647 року місто Хорол має 1279 господарств, що характеризує його як порівняно велике поселення для цієї доби. Позначено місто вперше на карті французького інженера Г.Боплана поряд з іншими великими поселеннями Лівобережжя першої половини 17 століття.

Див. також Хорольська фортеця.

Козаччина[ред. | ред. код]

З 1648 року Хорол — сотенне містечко Миргородського полку і залишалося у цьому статусі аж до ліквідації гетьманства у 1764 р. Хорольська сотня Миргородського полку брала участь у боях 1648-1654 р. у війську Богдана Хмельницького під Корсунем, Зборовом, Львовом, Замостям, Пилявцями, Берестечком. У 1709 році Хорольська сотня Миргородського полку брала участь у Полтавській битві на боці царя Петра I.

Новий час[ред. | ред. код]

Після ліквідації козацького устрою в Україні за Указом Катерини II від 16 вересня 1781 року з 9 січня 1782 року відкрито Київське намісництво у складі 18 повітів. Хорол стає повітовим містом відкритого Хорольського повіту.

1802 році Хорол увійшов до новоствореної Полтавської губернії і залишився повітовим містом. У 1802 році його площа дорівнювала 442 десятинам і у ньому було 3583 жителів. На опорному плані Хорола 1805 року позначено розташування фортеці на місці при впаданні р. Лагодинка в ріку Хорол. Площа фортеці 25 га.

Воєнні дії 1812 року на Хорольщині не велися. Лише І. П. Котляревським формувався 5-й козачий полк.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 3826 осіб (1977 чоловічої статі та 1849 — жіночої), налічувалось 605 дворових господарств, існували 6 православних церков, єврейський молитовний будинок, лікарня, повітове та приходське училища, поштова станція, завод, відбувалось 4 ярмарків на рік[3].

Напередодні реформи 1861 року за статистичними даними 1855 року в Хоролі жило 294 дворян серед них 137 потомствених.

1888 року біля Хоролу пройшла залізнична лінія Ромни — Кременчук, за 5 км на захід від центру міста заснована станція Хорол (наразі в межах міста).

Успенська церква

Новітній час[ред. | ред. код]

У період революції 19051907 років у Хоролі відбувалися мітинги і демонстрації. У 19161917 роках у Хоролі був розквартирований 8-ий уральський козачий полк. У ньому служив лікарем Володимир Бірюков, який був організатором Хорольського народного наукового музею у 1917 році. У середині серпня 1920 року Хорол і 18 його волостей увійшли до складу новоствореної Кременчуцької губернії, яка наприкінці 1922 року була розформована.

У розгортанні всеосяжної сталінської колективізації значну роль відіграв з'їзд рад Хорольщини, що відбувся у квітні 1929 року. Значну роль у підготовці механізаторських кадрів відіграв сільськогосподарський технікум, у якому на початку 1930 року налічувалося до 500 учнів переважно із села. У 19321933 роках в Україні, в тому числі і на Хорольщині був штучно створений небувалий голод. Особливо загрозливих розмірів голод набув навесні та на початку літа 1933 року. Даних про кількість померлих від Голодомору 1932-33 років в Хоролі немає. Лише силами ентузіастів вдалося зібрати розрізнені дані по місту та по деяких селах Хорольщини. У середині 1930-х років сталінські репресії зачепили багатьох людей, як мешканців Хорола, так і вихідців краю.

Значною подією для міста було створення у грудні 1939 року механічного заводу, який повинен був виготовляти запасні частини для обладнання текстильної промисловості.

З 22 вересня 1937 року Хорол знову увійшов до новоствореної Полтавської області. З цього року більше ніяких змін щодо приналежності Хоролу і району до інших областей чи утворень не було.

Хорольська райдержадміністрація

Хорол і район окуповано німецькими військами з 13 вересня 1941 року по 1823 вересня 1943 року. У жовтні 1941 року близько 460 жителів єврейської національності: старих, жінок і дітей нацисти розстріляли за містом. У Хоролі на території цегельного заводу, елеватора і нафтобази у вересні 1941 року нацисти влаштували табір військовополонених «Хорольська яма». Там були особливо тяжкі умови утримання в'язнів. Тільки з 22 вересня 1941 року по 1 травня 1942 року за німецькою статистикою в таборі загинуло 37 650 чоловік. Точних даних про кількість загиблих у Хорольській ямі немає, але вважається, що близько 91 тисячі. Хорол визволено за офіційними даними 19 вересня 1943 року 3-м гвардійським механізованим корпусом Воронезького фронту.

З 1965 року відбулися нові зміни адміністративно-територіального поділу і Хорол знову став районним центром в нинішніх межах. У 19601980-ті роки велася широка розбудова міста. 1967 року було створено міжколгоспну шляхову будівельну організацію, яка мала здійснювати будівництво і ремонт шляхів. На середину 1968 року було здано в експлуатацію триповерховий будинок зв'язку. З 30 червня 1972 року став випускати першу продукцію молококонсервний комбінат дитячих продуктів. У 1977 році до міста Хорола проклали газопровід, почалася газифікація житлових будинків.

Меморіал хорольцям які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції

22 серпня 1981 року у місті відкрили новий гастроном у новозбудованому 5-ти поверховому будинку. 1982 року здано в експлуатацію приміщення міської середньої школи № 2 (нині вулиця Небесної Сотні на 1176 учнівських міст. 1983 року хорольці урочисто відзначили 900-річчя міста. З 26 квітня 1986 року багато хорольців брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції. У 1990 році у дубовому гаю завершено будівництво меморіалу «Хорольська яма».

На кінець 1980-х років у Хоролі була найрозвиненіша харчова індустрія. На Полтавщині широковідомі підприємства: молоконсервний комбінат дитячих продуктів, завод продтоварів «Нектар», плодоовочеконсервний завод, механічна пекарня. Хорольці підтримали Акт проголошення незалежності України на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. На початку 90-х років збудовано кілька багатоповерхових житлових будинків, проведено реконструкцію механічного заводу, розпочато реконструкцію молококонсервного комбінату. Незважаючи на економічні труднощі добре працюють ВАТ «Хорольський механічний завод», ВАТ «Хорольський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів», ВАТ «Хорольська механічна пекарня» та інші підприємства.

У місті в середині 1990-х років збудовано Бюро працевлаштування населення. У наш час[коли?] місто продовжує розвиватися, оновлюватися. Турбота про економіку, культуру, спорт, освіту, охорону здоров'я і красу міста завжди у пошані хорольців.

З 2002 року у місті діє дитячий вокальний ансамбль «Мрія».

Економіка[ред. | ред. код]

  • ВАТ «Хорольський механічний завод».
  • Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів.
  • Харчосмаковий завод.
  • Хорольська друкарня, КП.
  • Хорольське інкубаційно-птахівниче підприємство.
  • ВАТ «Хорольська ПМК № 170».
  • ДП «Хорольський ветеринарно-санітарний завод з виробництва м'ясо-кісткового борошна».
  • ЗАТ «Хорольський комбікормовий завод».
  • ТОВ «Хорольська кераміка».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

Природоохоронні об'єкти[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

Серед відомих людей у Хоролі народився Микола Андрійович Цертелєв (Церетелі) відомий український та російський етнограф і фольклорист. Широко відоме в Україні ім'я Левка Івановича Боровиковського (1806—1889) поета, байкаря, фольклориста, етнографа. Він народився в селі Мелюшки, де і похований. Навчався в місті Хоролі і проживав тут на схилі літ певний час. Також у Хоролі народився письменник Олесь Ульяненко.

У Хоролі вчився та займався літературною діяльністю український поет Григорій Ведмеденко. У центральній районній бібліотеці Хорола є оформленим його літературний куток. Народився Григорій Дем'янович Ведмеденко в селі Хвощівка, а поховали його в Хоролі.

Хорольську землю відвідував у свій час великий український поет Т. Г. Шевченко.

За подвиги на фронтах Другої світової війни 5 жителів Хорольщини удостоєні звання Героя Радянського Союзу, серед них мешканець Хорола Леуцький Микола Панасович, іменем якого названа одна із вулиць міста. Два жителі Хорольщини стали повними кавалерами ордена Слави.

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Списку історичних населених місць України» № 878 від 26.07.2001 р.
  3. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 15)
  4. Литвин М. Р., Науменко К. Є. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007. — 244 с. Стор.83
  5. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 183 с. ISBN 966-8201-26-4
  6. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 187 с. ISBN 966-8201-26-4
  7. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 536 с. ISBN 966-8201-26-4

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]