Хорошунова Ірина Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:31, 12 травня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ірина Олександрівна Хорошунова (1913, Київ1993, Київ) — українська художниця, журналістка. Автор мемуарів з історії Києва (1941-1944).

Біографія

Народилася в 1913 році в Києві. Родом із дворянської сім'ї. По материнській лінії вона походила зі славного київського роду Маркевичів. Її прадід - Микола Маркевич, відомий український історик, фольклорист і музикант. Його внучка Олександра Олександрівна, мама Ірини Олександрівни, закінчила Смольний інститут, отримавши спеціальність вчительки німецької мови. У радянський час працювала друкаркою і рахівником. Батько Ірини Олександрівни - О.Ф. Хорошунов - юрист, випускник Київського університету Святого Володимира, який рано помер, і дітей виховувала мати, а також родичі Маркевичі-Милорадовичі, що жили з ними в одному будинку на Андріївському узвозі, 34.

Дід Ірини Олександрівни брав участь у Кримській війні, його сини Володимир, Юрій та Андрій загинули під час Першої світової. За сталінських репресій була заарештована і розстріляна мати — Олександра Олександрівна Маркевич (Хорошунова).

А в роки німецької окупації Києва за участь в київському підпіллі була страчена її рідна сестра Тетяна з чоловіком і трирічною донькою. Сама Ірина Олександрівна, теж допомагала підпіллю, врятувалася лише завдяки друзям — викладачам консерваторії Онисії Яківні Шреєр-Ткаченко та Елеонорі Павлівні Скрипчінської-Верьовки.

І. О. Хорошунова увійшла в історію Києва як автор докладних мемуарів, що охоплюють весь період окупації Києва, і які є свідченням очевидця та учасника описуваних подій.

Автор мемуарів

  • Хорошунова І.О. Перший рік війни. Київські записки[1]
  • Хорошунова І.О. Другий і третій роки війни. Київські записки[2]

Примітки

Посилання