Відмінності між версіями «Хорс»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м
 
Рядок 6: Рядок 6:
 
У «[[Повість врем'яних літ|Повісті врем'яних літ]]» у списку серед 6 богів, яким Володимир велів встановити ідолів.
 
У «[[Повість врем'яних літ|Повісті врем'яних літ]]» у списку серед 6 богів, яким Володимир велів встановити ідолів.
   
Хорса згадують серед головних божеств: «...[[Троян]]а, Хорса, [[Велес]]а, [[Перун]]а на боги обратіша», «вірують в Перуна і в Хорса...», «Слово о тім, яко погани суще язици кланялися ідолам, мнящі боги многі, Перуна і Хорса». Хорс часто фігурує поряд з Перуном. Вони обидва вважались небесними божествами.
+
Хорса згадують серед головних божеств: «[[Троян]]а, Хорса, [[Велес]]а, [[Перун]]а на боги обратіша», «вірують в Перуна і в Хорса…», «Слово о тім, яко погани суще язици кланялися ідолам, мнящі боги многі, Перуна і Хорса». Хорс часто фігурує поряд з Перуном. Вони обидва вважались небесними божествами.
   
 
Хорс згадується в [[апокриф]]і «Ходження Богородиці по муках», «Слові Христолюбця», у «Бесіді трьох святителів», «Легенді про доньку Шана» подніпровських болгар.
 
Хорс згадується в [[апокриф]]і «Ходження Богородиці по муках», «Слові Христолюбця», у «Бесіді трьох святителів», «Легенді про доньку Шана» подніпровських болгар.
Рядок 21: Рядок 21:
 
На підставі згадки Хорса в «Слові о пол­ку Ігоревім» в історії про князя-перевертня Всеслава більшість дослідників переконані, що Хорс є солярним божеством.
 
На підставі згадки Хорса в «Слові о пол­ку Ігоревім» в історії про князя-перевертня Всеслава більшість дослідників переконані, що Хорс є солярним божеством.
   
Однак [[Александер Брюкнер|Александер Брюкнер]] та [[Вітторе Пізані]] вбачали у фрагменті алюзію до місяця. Вітторе Пізані, нагадавши про міфологічний зв'язок вовкулацтва з місяцем, припустив, що в цьому фрагменті йдеться про рух Хорса зі сходу на захід уночі — в час, коли Всеслав пробігав із півночі на південь і назад. Александр Брюкнер припустив мож­ливість походження імені «Хорс» від праслов'ян­ського кореня *krsь, наявного в поль­ському слові wycharsły («виснажений»). Це могло пояснити алюзію до місяця, який регулярно «худне».
+
Однак [[Александер Брюкнер]] та [[Вітторе Пізані]] вбачали у фрагменті алюзію до місяця. Вітторе Пізані, нагадавши про міфологічний зв'язок вовкулацтва з місяцем, припустив, що в цьому фрагменті йдеться про рух Хорса зі сходу на захід уночі — в час, коли Всеслав пробігав із півночі на південь і назад. Александр Брюкнер припустив мож­ливість походження імені «Хорс» від праслов'ян­ського кореня *krsь, наявного в поль­ському слові wycharsły («виснажений»). Це могло пояснити алюзію до місяця, який регулярно «худне».
   
 
Таким чином Хорс уособлює місяць і виступає парою сонцю в обра­зі Дажбога. Отже він таки сяяв, але лише місячним світлом.<ref>{{книга
 
Таким чином Хорс уособлює місяць і виступає парою сонцю в обра­зі Дажбога. Отже він таки сяяв, але лише місячним світлом.<ref>{{книга
Рядок 57: Рядок 57:
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
* [[Іранський елемент в українській духовній культурі‎]]
+
* [[Іранський елемент в українській духовній культурі]]
 
* [[Збручанський ідол]]
 
* [[Збручанський ідол]]
 
* [[Збручанський культовий центр]]
 
* [[Збручанський культовий центр]]
Рядок 67: Рядок 67:
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
* {{УМЕ16|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_16_%D0%A3%D1%88-%D0%AF#page/n43/mode/2up Хорс]|сторінки=2016}}
 
* {{УМЕ16|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_16_%D0%A3%D1%88-%D0%AF#page/n43/mode/2up Хорс]|сторінки=2016}}
* [https://archive.org/stream/narysmifologiji#page/n67/mode/2up Хорс] // [[Гнатюк Володимир Михайлович|В. М. Гнатюк]] / Нарис української міфології. — Львів: [[Інститут народознавства НАН України]], 2000. — С. 68.
+
* [https://archive.org/stream/narysmifologiji#page/n67/mode/2up Хорс] // [[Гнатюк Володимир Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Гнатюк]] / Нарис української міфології.&nbsp;— Львів: [[Інститут народознавства НАН України]], 2000.&nbsp;— С. 68.
 
* [http://www.ma.krakow.pl/pradzieje/swiatowid Святовит Збруч&nbsp;— музей Кракова]
 
* [http://www.ma.krakow.pl/pradzieje/swiatowid Святовит Збруч&nbsp;— музей Кракова]
 
* [https://web.archive.org/web/20070103092820/http://www.kurgan.kiev.ua/zbruch.html Збручський кумир]
 
* [https://web.archive.org/web/20070103092820/http://www.kurgan.kiev.ua/zbruch.html Збручський кумир]
Рядок 73: Рядок 73:
 
* [https://web.archive.org/web/20060209124520/http://www.rkp.w.activ.pl/index.php?option=com_akogallery&Itemid=26&func=viewcategory&catid=67 Кумиру Святовита в Польще]
 
* [https://web.archive.org/web/20060209124520/http://www.rkp.w.activ.pl/index.php?option=com_akogallery&Itemid=26&func=viewcategory&catid=67 Кумиру Святовита в Польще]
   
{{Reli-stub}}
+
{{deity-stub}}
   
 
[[Категорія:Слов'янська міфологія]]
 
[[Категорія:Слов'янська міфологія]]

Поточна версія на 06:41, 2 грудня 2019

Хорс
Стать чоловіча
Божество в слов'янська міфологія

Хорс (дв.рус. Хърсъ) — божество давньоруського язичницького пантеону. Його ідол стояв у Києві біля палацу князя Володимира.

Літописи про Хорса[ред. | ред. код]

У «Повісті врем'яних літ» у списку серед 6 богів, яким Володимир велів встановити ідолів.

Хорса згадують серед головних божеств: «…Трояна, Хорса, Велеса, Перуна на боги обратіша», «вірують в Перуна і в Хорса…», «Слово о тім, яко погани суще язици кланялися ідолам, мнящі боги многі, Перуна і Хорса». Хорс часто фігурує поряд з Перуном. Вони обидва вважались небесними божествами.

Хорс згадується в апокрифі «Ходження Богородиці по муках», «Слові Христолюбця», у «Бесіді трьох святителів», «Легенді про доньку Шана» подніпровських болгар.

У «Повісті минулих літ» розповідається, що зображення Хорса стояло в Києві на пагорбі в числі найголовніших богів. А автор «Слова о полку Ігоревім» пише, що Всеслав Полоцький, перетворившись у вовка, перебігав дорогу великому Хорсові. «Всеслав князь людем судяше, князем гради рядяше, а сам в ніч вовком рыскаше; з Києва дорискаше до кур Тмутороканя, великому Хорсови вовком путь прерыскаше».

Культ Хорса був настільки популярним, що не згас з появою християнства. В апокрифічному пам'ятнику «Ходіння Богородиці по муках» записано: «Хорса, Велеса, Перуна на боги звернула».

Бог сонця чи місяця[ред. | ред. код]

Думки дослідників про роль Хорса суперечливі та неодностайні.

Збіг йо­го імені з іранськими xvar («ореол»), xor, xores, xorsid, xurset («променисте сонце») та індійськими hara, haras («вогонь») змушує вважати, що божество запозичене в іранських народів.

На підставі згадки Хорса в «Слові о пол­ку Ігоревім» в історії про князя-перевертня Всеслава більшість дослідників переконані, що Хорс є солярним божеством.

Однак Александер Брюкнер та Вітторе Пізані вбачали у фрагменті алюзію до місяця. Вітторе Пізані, нагадавши про міфологічний зв'язок вовкулацтва з місяцем, припустив, що в цьому фрагменті йдеться про рух Хорса зі сходу на захід уночі — в час, коли Всеслав пробігав із півночі на південь і назад. Александр Брюкнер припустив мож­ливість походження імені «Хорс» від праслов'ян­ського кореня *krsь, наявного в поль­ському слові wycharsły («виснажений»). Це могло пояснити алюзію до місяця, який регулярно «худне».

Таким чином Хорс уособлює місяць і виступає парою сонцю в обра­зі Дажбога. Отже він таки сяяв, але лише місячним світлом.[1]

Підтримує лунарність божества також російській релігієзнавець А. Бєсков. Він порівнює цю пару з божественними близнюками-протилежностями Ашвінами.[2]

На додаток місячне божество-чоловік узгоджується з припущенням Е. Гаспаріні та Лева Фробеніуса, що слов'янський світ, на відміну від Західної Європи, належить до євроазіатської зони, що характеризувалася культом міся­ця як символу чоловічої статевої сили.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ґейштор Александр. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. — К. : ТОВ «Видавництво „Кліо“», 2014. — С. 172-175. — ISBN 978-617-7023-22-6.
  2. Бесков Андрей. Восточнославянское язычество: Религиоведческий анализ. — Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2010. С. 77-161.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]