Відмінності між версіями «Хревт»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Рядок 56: Рядок 56:
   
 
== Церква Святої Параскеви ==
 
== Церква Святої Параскеви ==
  +
[[File:Хревт (Khrevt).jpg|350px|left|thumb|Церква cв. Параскеви; <br/>споруджена 1670 або 1708 р., розібрана у 1956 р.]]
 
[[Файл:MHS Michal Archaniol XVI Chrewt p.jpg|thumb|right||240px|Ікона Архангела Михаїла XVI&nbsp;ст. з церкви Святої Параскеви]]
 
[[Файл:MHS Michal Archaniol XVI Chrewt p.jpg|thumb|right||240px|Ікона Архангела Михаїла XVI&nbsp;ст. з церкви Святої Параскеви]]
   
  +
В селі була греко-католицька церква Святої Параскеви [[1670]] року. Була однією із найстарших, збережених до ХХ століття церков бойківського типу. У книзі М. Драгана, наводиться дата її будівництва [[1708]] рік. До [[1918]] р. у шематизмах згадується каплиця при церкві; ймовірно це була каплиця над "бабинцем", як це практикувалось у церквах XVI i XVII ст.<ref name="">[https://cerkiewne.tematy.net/karta_obiektu.php?obiekt_id=522 Chrewt, cerkiew drewniana. Cerkiewnik Polski - katalog cerkwi w kraju i okolicach]</ref>
В селі була греко-католицька церква Святої Параскеви 1670 року.
 
   
[[Антимінс]] перемиського єпископа [[Іван (Малаховський)|Івана Малаховського]] (1670–1691&nbsp;рр.), що був виготовлений для церкви Святої Параскеви, зараз зберігається у [[Собор святого Івана Хрестителя — V (Перемишль)|соборі Святого Іоана Предтечі]] у [[Перемишль|Перемишлі]]<ref>[http://www.pslava.info/XrevtS_CerkSvParaskevy_101,107786.html Церква Святої Параскеви]</ref>.
+
[[Антимінс]] перемиського єпископа [[Іван (Малаховський)|Івана Малаховського]] (1670–1691&nbsp;рр.), що був виготовлений для церкви Святої Параскеви, зараз зберігається у [[Собор святого Івана Хрестителя — V (Перемишль)|соборі Святого Іоана Предтечі]] у [[Перемишль|Перемишлі]]<ref>[http://www.pslava.info/XrevtS_CerkSvParaskevy_101,107786.html Церква Святої Параскеви]</ref>.
   
 
Ікона Архангела Михаїла XVI&nbsp;ст. з церкви Святої Параскеви зараз зберігається в Історичному музеї в місті [[Сянок]].
 
Ікона Архангела Михаїла XVI&nbsp;ст. з церкви Святої Параскеви зараз зберігається в Історичному музеї в місті [[Сянок]].
   
В 1828&nbsp;р. збудована нова дерев’яна церква [[Свята Параскева П'ятниця|Преп. М. Параскеви]], була парафіяльною церквою Затварницького деканату (з 1924&nbsp;р.&nbsp;&nbsp;— [[Лютовиський деканат|Лютовиського деканату]]) [[Перемишльська єпархія|Перемишльської єпархії]] [[УГКЦ]], зараз зруйнована (затоплена водосховищем).
+
В 1828&nbsp;р. збудована нова дерев’яна церква [[Свята Параскева П'ятниця|Преп. М. Параскеви]]{{джерело}}, була парафіяльною церквою Затварницького деканату (з 1924&nbsp;р.&nbsp;&nbsp;— [[Лютовиський деканат|Лютовиського деканату]]) [[Перемишльська єпархія|Перемишльської єпархії]] [[УГКЦ]], зараз зруйнована (затоплена водосховищем).
   
 
== Населення ==
 
== Населення ==

Версія за 17:02, 10 липня 2019

село в Польщі[d]
Хревт
пол. Chrewt
Chrewt.jpg
Центральна частина села Хревт над рікою Сян, в центрі — обриси церкви св. Параскеви, 1930-ті роки. На цьому місці тепер найбільше в Польщі Солинське водосховище

Координати 49°18′24″ пн. ш. 22°32′15″ сх. д.H G O

Країна Flag of Poland.svg Польща
Воєводство Підкарпатське
Повіт Бещадський
Ґміна ґміна Чорна
Перша згадка 1436
Населення 10 осіб (2004)
Часовий пояс UTC+1
Поштовий індекс 38-709
Автомобільний код RBI
Код SIMC 0347979
GeoNames 774348
Хревт. Карта розташування: Польща
Хревт
Хревт
Хревт (Польща)
Хревт. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Хревт
Хревт
Хревт (Підкарпатське воєводство)
Хревт у Вікісховищі?

Хревт (також Хревть, пол. Chrewt) — селище Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, належить до ґміни Чорна. Колишнє лемківське село.

Назва

У ході кампанії перейменування українських назв село в 19771981 рр. називалось Пшистань (пол. Przystań).

Історія

Перша згадка про село — 1436 р.

Згадується на початку XVI ст. в маєтностях Кмітів. До 1772 р. село знаходилося в Перемишльській землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. З 1867 році село належало до Ліського повіту. У 1900 р. крім місцевих греко-католиків проживали також 85 римо-католиків — працівників тартака, які виїхали після його закриття.

На початку ХХ століття в селі було два фільварки, млин і три корчми. У 1921 році село мало 88 будинків і 596 мешканців (519 греко-католиків, 21 римо-католик, 56 юдеїв)[1].

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Поляна. На 01.01.1939 в селі було 1180 жителів, з них 1140 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів і 20 євреїв[2].

У 1940-1951 рр. село належало до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області, була Хревтська сільрада.

В рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно виселене до Миколаївської області.

В 1968 році більша частина села була затоплена водою Солинського водосховища — найбільшого в Польщі. В результаті спорудження Солинської ГЕС, було затоплено й інші бойківські села.

Церква Святої Параскеви

Церква cв. Параскеви;
споруджена 1670 або 1708 р., розібрана у 1956 р.
Ікона Архангела Михаїла XVI ст. з церкви Святої Параскеви

В селі була греко-католицька церква Святої Параскеви 1670 року. Була однією із найстарших, збережених до ХХ століття церков бойківського типу. У книзі М. Драгана, наводиться дата її будівництва 1708 рік. До 1918 р. у шематизмах згадується каплиця при церкві; ймовірно це була каплиця над "бабинцем", як це практикувалось у церквах XVI i XVII ст.[3]

Антимінс перемиського єпископа Івана Малаховського (1670–1691 рр.), що був виготовлений для церкви Святої Параскеви, зараз зберігається у соборі Святого Іоана Предтечі у Перемишлі[4].

Ікона Архангела Михаїла XVI ст. з церкви Святої Параскеви зараз зберігається в Історичному музеї в місті Сянок.

В 1828 р. збудована нова дерев’яна церква Преп. М. Параскеви[джерело?], була парафіяльною церквою Затварницького деканату (з 1924 р.  — Лютовиського деканату) Перемишльської єпархії УГКЦ, зараз зруйнована (затоплена водосховищем).

Населення

  • 1921 — 596 осіб (в 88 будинках):
    • 519 греко-католиків
    • 56 юдеїв
    • 21 римокатоликів
  • 1991 — 12 осіб
  • 2004 — 10 осіб

Примусове переселення 1951 року

У 1951 році, після обміну територіями, з села переселено 107 сімей (536 осіб). До колгоспу ім. Леніна (Жовтневий район, Миколаївська область) насильно переселено 98 сімей[5].

Див. також

Джерела

Примітки

  1. Кляшторна, Наталя (2006). Акція-51. Останні свідки. Вінниця: ДП «ДКФ». с. 179. ISBN 966-7151-67-0. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
  3. Chrewt, cerkiew drewniana. Cerkiewnik Polski - katalog cerkwi w kraju i okolicach
  4. Церква Святої Параскеви
  5. Кляшторна, Наталя (2006). Акція-51. Останні свідки. Вінниця: ДП «ДКФ». с. 193. ISBN 966-7151-67-0. 

Посилання