Хрещення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Васнєцов (1848 - 1927): Хрещення князя Володимира

Хрещення — найперше Таїнство, таїнство духовного перенародження, яке звершується над людьми, що вступають до Христової Церкви. Про його значення Христос сказав Никодимові: «Істинно кажу тобі: хто не народиться від води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже...» (Ів. III, 5). Сам Ісус Христос хрестився від Івана в Йордані. Кого хрестять тричі занурюють у воду (у католиків, а довший час і в православних, замість занурювання тричі поливають водою, див. обливанці): занурення означає духовне умирання для гріховного життя і зняття первородного гріха Адамового. А виринання з води — духовне народження від води й Духа в нове християнське життя.

Хрещеник мусить бути вимитий, переодягнений в чисту одежу. До нього ставлять Кума і Куму, які, як духовні батьки, приймуть його від купелі хрещення і мають навчати його жити по християнському. Ставиться купіль з водою, запалюються свічки. На аналої лежать св. Хрест і Євангеліє. Священик в єпітрахилі (іноді в ризі) починає оголошення відповідними молитвами за хрещеника і заклинанням, себто призиванням імени Божого на прогнання від хрещеника всіх диявольських підступів. Хрещеник тричі відрікається від сатани, від демонів його і від усіх діл його, тричі висловлюючи приєднання до Христа. Коли Хрестять малих дітей, то хрестять їх по вірі їх батьків та кумів, а все потрібне промовляють за дитину куми.

Після того хрещеника помазують св. оливою на знак того, що він приліплюється до дерева — Церкви Христової. Освячується вода і хрещеника занурюють тричі в воду. Людина після виходу з купелі стає очищеною від гріхів. На знак цього на новоохрещеного одягається чиста біла одежина, а на шию надівають хрестик на знак того, що новоохрещений вже християнин. Таїнство св. Хрещення, якщо воно виконано правильно, себто «во ім'я Отця і Сина і св. Духа» і з трьома зануреннями, не може повторюватися над тією ж людиною, бо духовне народження, як і тілесне, буває тільки раз. Тому й у Символі Віри говориться: «Визнаю одно Хрещення на відпущення гріхів».

Чин хрещення

Перед вділенням хрещення требник приписує священику читати молитву на восьмий день після народження дитини, в якій вона приймає ім’я. Рубрика перед цією молитвою вказує, що ім’я повинно бути православним іменем святого або святої із святців Церкви і «в жодному випадку не можна давати дитині неправославне ім’я».

Занурення дитини під час хрещального обряду, Одеса.

Вділення хрещення починається з чину оглашення, в якому оглашенний сам, якщо дорослий, або восприємник замість немовлятий звершують акт відречення від сатани та з’єднуються з Христом, читаючи символ віри. Потім починається акт освячення води, який є уже частиною самого чину хрещення. Вода для таїнства повинна бути чистою, без будь-яких домішок. Після завершення хрещального обряду вода повинна виливатися у спеціально відведене для цього місце. Після помазання оглашенного освяченим єлеєм священик його хрестить. Щодо звершення сакраментального акту хрещення Церква твердо тримається апостольського передання і здійснює його за приписом 50 апостольського правила, яке наказує тричі занурювати у воду того, кого охрещують із промовлянням під час цього акту імені Пресвятої Троїці. Тому требник приписує священикові тримати охрещуваного обличчям на схід і тричі занурювати його у воду і при кожному зануренні послідовно промовляти ім’я кожної Особи Пресвятої Троїці, що складає формулу хрещення: «Охрещується раб Божий (ім’я) во ім’я Отця, амінь. І Сина, амінь. І Святого Духа, амінь». Порушення єпископом або священиком цієї форми та формули хрещення як Господньої установи (Мф. 28, 20) карається усуненням їх від священства за канонами 49 та 50 Апостольських правил.

Неповторність хрещення

За догматичним вченням Церкви, правильно вділене хрещення витискає в душі того, хто прийняв хрещення незгладну печать, внаслідок чого уже не може бути повтореним, навіть коли охрещений відрікається від християнства і потім знову повертається. 47-е апостольське правило карає єпископа або священика усуненням від священства, якщо вони вдруге похрестять правильно охрещеного. Оскільки цією дією, за словами канону, вони зневажають хрест і смерть Господню, оскільки хрещення як духовне народження не може повторюватися, бо воно здійснюється на образ смерті Христової, яка відбулася лише один раз (Рим. 6, 3–5; Еф. 4, 4)72. На цій основі також правило 59 Карф. собору забороняє перехрещування осіб, які отримали правильне хрещення. Але у випадку, коли не можна точно встановити, чи хрещена особа за відсутністю переконливих свідчень, як це часто буває з покинутими малими дітьми, які у малолітньому віці не можуть дати відповіді, церковні канони (83-є пр. Карф. соб. та 84-е пр. Трул. соб.) наказують без жодного вагання та сумніву хрестити їх, щоб вони не були позбавлені «очищення цією святинею». Ця норма хрещення у разі відсутності переконливих даних про хрещення особи вказує на те, що в стародавній Церкві не було хрещення в умовній формі, яке практикується в католицькій Церкві. Однак умовний додаток до хрещальної формули: «Якщо не хрещений, охрещується...» було внесено у чин хрещення у требник Петра Могили, що дало можливість поширити практику умовної форми хрещення у Київській митрополії, а потім і у Московському патріархаті.

 Яка б конфесія надавала б свої міркування, але найважливішим і найаргументованішим твердженням і поясненням є біблійне пояснення про те, що таке хрещення. Маємо пам'ятати, що Біблія являється посланням для людей від самого Бога і написана Богом через Своїх пророків і доведена аж до наших днів і то по всьому всесвіті, так от написано визначення - що таке хрещення у біблії, а саме: 1 послання Апостола Петра 3 розділ 21 текст:"...хрещення не плотської нечистоти позбуття, але обітниця Богові доброго сумління", пропонуємо в російському перекладі, так як там доступніше сказано для розуміння суті:"...крещение, не плотской нечистоты омытие но обещание Богу доброй совести". Перш ніж приймати хрещення людина має увірувати в Ісуса Христа, що він є Бог в тілі(біблія: послання Апостола Павла до Колосян 2 розділ 9 текст), тому що і сам Ісус Христос сказав "...хто увірує і охреститься спасенний буде" біблія: Євангелія від Марка 16 розділ 16 текст. Факт хрещення полягає в тому, що людина обіцяє Богу бути з ним на далі у своєму бутті не як небудь, а в добрій совісті з ним, тобто відноситись до Бога в добрій совісті і то постійно на протязі всього свого буття. Але тут виникає питання, добра совість - це яка совість? Де знайти еталон доброї совісті? Чому це являється хрещенням в Ісуса Хреста? А все тому, що добра совість (добре сумління) це та совість, яка є в Ісуса Христа, тому що, якщо ми хрестимось в Ісуса Хреста, то повинні поступать так як Він поступав. Це написано в біблії 1 послання Апостола Івана 2 глава місце №6 і там читаємо:"Кто говорит, что пребывает в Нём, тот должен поступать так, как Он поступал", ось тому то хто обіцяє Богу буть в добрій совісті, має розуміти, що йдеться про совість, яка в Ісуса Христа і тому це являється хрещенням в Ісуса Христа. Потрібно пам'ятати завжди, що мається на увазі не лише пообіцять, але і виконать - бути таким, як Ісус Христос - християнином - тим, хто з Богом в добрій совісті. Тепер розглянемо обряд хрещення, який навчає сам Ісус Христос і Його послідовники - Апостоли і Церква. Людина повністю занурюється у воду, цим же вона заявляє видимому і не видимому світу, що вона похоронена - тобто вмерла для старого образу - гріховного життя і встає із-під води, тим же заявляючи, що вона воскресла (так як і Христос воскрес), але тепер для життя в добрій совісті з Богом, про це можна більш детально ознайомлюватися із сторінок в біблії. Є переклади, які стверджують, що хрещення це прохання(на російській: спрошение) у Бога доброї совісті. Це являється не запереченням, а допомогою в розумінні, що таке хрещення, так як Ісус Христос сказав, що без мене нічого робити не можете, то той хто досліджує писання розуміє, що пообіцяти Богу доброї совісті і так зробить без Бога він неможе, то людина поступає слідуючим чином, обіцяє Богу бути з ним в добрій совісті і молиться до Ісуса Христа, щоб Він людині у всьому допоміг, молиться, наприклад, слідуючими словами: "Дорогий Господь Ісус Христос, ти є Бог мій, я обіцяю Тобі бути з Тобою в добрій совісті і знаю, якщо Ти мені не поможеш, то я не зможу це виконать, але я дуже хочу і прошу Тебе, Духом Твоїм Святим поселись в мені, ввійди в мене, живи в мені і поможи мені бути в добрій совісті". Людина розуміє, що Ісус Христос вознісся на небеса тілом, але Духом Своїм Він всюди може буть присутнім, то і людина запрошує Ісуса Христа в себе, після такого запрошення, якщо воно щире і по вірі, то Христос хрестить людину Духом Своїм святим і відбувається те, що написано в біблії:"Соединяющийся с Господом один Дух с Господом". Це має людина пережити у своєму житті реально сама і без ніяких обманів, і нав'язувань з боку людей. Це все має відбуватись, що написано в біблії, а саме - в єванглії. Як людина зрозуміє, що Дух Святий присутній в ній і вона являється божим дитям, то вона зрозуміє, шо вона хрещена, тому що сам Бог їй це сповістить і саме це сповіщення є найсильнішим. Це все може відбуватися за умови тієї, лише тоді, коли людина дійсно полюбила Бога і без Нього не хоче майбуття. Коли говоримо про Бога, то все маємо говорить на основі того, що написано в біблії, а не на основі видумок, вирізок із газет, брошур, безпідставно напечатаних людьми творів, що являється єритизмом. Пам'ятаймо, що єретики царства божого не наслідують, так написано в біблії.

[Для уточнення та контакту, телефон 0506148349]

Див.:

Джерела

"Українська Мала Енциклопедія", проф. Євген Онацький

  • ПЕЧЕРСЬКИЙ БЛАГОВІСНИК: Будова Церковного Організму. Протоієрей Микола Макар, доктор канонічного права


Шаблон:Link GA