Відмінності між версіями «Христич Павло Дем'янович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (вилучено Категорія:Історія Києва за допомогою HotCat)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 39: Рядок 39:
 
Член [[Комуністична партія Радянського Союзу|РСДРП(б)]] з [[1916]] року.
 
Член [[Комуністична партія Радянського Союзу|РСДРП(б)]] з [[1916]] року.
   
Брав участь у встановленні Радянської влади в Україні, більшовицькому повстанні на заводі «Арсенал» проти Української Народної Республіки.
+
Брав участь у встановленні російсько-більшовицької влади в Україні, більшовицькому повстанні на заводі «Арсенал» проти Української Народної Республіки.
   
У 1919 році працював слюсарем на харківському заводі фон Дітмара («Світло шахтаря»), вів підпільну революційну роботу.
+
У 1919 році працював слюсарем на харківському заводі фон Дітмара («Світло шахтаря»), проводив «підпільну революційну роботу».
   
 
У 1920 році — завідувач відділу агітації і пропаганди (агітпропу) Харківського губернського комітету КП(б)У.
 
У 1920 році — завідувач відділу агітації і пропаганди (агітпропу) Харківського губернського комітету КП(б)У.

Поточна версія на 20:29, 29 жовтня 2020

Павло Дем'янович Христич


Голова Київської міської ради
березень 1937 — серпень 1937
Попередник: Рафаїл Петрушанський
Спадкоємець: Тарас Мітулинський
 
Народження: 1895
Російська імперія
Смерть: 26 серпня 1937(1937-08-26)
Київ, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна: Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Партія: ВКП(б)

Павло́ Дем'я́нович Хри́стич (1895, Російська імперія — 26 серпня 1937(1937-08-26), Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський державний діяч, голова Київської міської ради (березень — серпень 1937 року). Член ЦК КП(б)У (червень — серпень 1937).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1895(1895) року. Походив з робітничої родини, мав середню освіту. Працював слюсарем на заводі «Арсенал» та на Південноросійському машинобудівному заводі в місті Києві.

Член РСДРП(б) з 1916 року.

Брав участь у встановленні російсько-більшовицької влади в Україні, більшовицькому повстанні на заводі «Арсенал» проти Української Народної Республіки.

У 1919 році працював слюсарем на харківському заводі фон Дітмара («Світло шахтаря»), проводив «підпільну революційну роботу».

У 1920 році — завідувач відділу агітації і пропаганди (агітпропу) Харківського губернського комітету КП(б)У.

З 1920 по 1927 рік перебував на керівній радянській, профспілковій та господарській роботі. Служив у лавах Червоної армії, працював у профспілці «Металіст».

У 1927–1928 роках — секретар Ленінського районного комітету КП(б)У міста Києва. Брав участь у конференціях та з'їздах КП(б)У.

Навчався у Промисловій академії, після її закінчення працював керуючим вуглевидобувного тресту на Донбасі, директор заводу в місті Дружківці Донецької області.

З 1934 по 1937 рік — директор київського заводу «Червоний екскававатор».

28 березня 1937 року обраний головою Київської міської ради. На XIII з'їзді КП(б) України 3 червня 1937 року обраний членом Центрального комітету партії[1]. Проте недовзі викритий як «ворог народу». Передчуваючи арешт, 26 серпня 1937 року наклав на себе руки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Центральный Комитет, избранный XIII-м съездом КП(б) Украины 3.6.1937, члены // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898–1991). (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]