Хронологія російської збройної агресії проти України (з 2014)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хронологія російської збройної агресії проти України (з 2014)
2014 Russo-ukrainian-conflict map.svg
Червоним відмічені території під контролем Росії (станом на кінець 2014 р.)
Дата: 20 лютого 2014[1][2] — дотепер
Місце: Україна Україна: Крим, Херсонська область, окремі райони Луганської і Донецької областей, проросійські виступи на півдні і сході, диверсії в інших регіонах України
Росія Росія: Вздовж кордону Ростовської області з Україною[3]
Результат: конфлікт триває
Сторони
Україна Україна:

Добровольчі формування:

Постачання зброї:

Значні поставки військових засобів

Росія Росія:

Донецька народна республіка:

Луганська народна республіка

Командувачі
Україна Володимир Зеленський
(з 20 травня 2019)

Україна Петро Порошенко
(до 20 травня 2019)
Україна Олександр Турчинов
(до 7 червня 2014)
Україна Сергій Гайдук
Україна Роман П'ятницький
Україна Максим Ємельяненко
Україна Степан Полторак
(з 14 жовтня 2014)
Україна Валерій Гелетей
(3 липня-14 жовтня 2014)
Україна Михайло Коваль
(25 березня—3 липня 2014)
Україна Ігор Тенюх
(27 лютого—25 березня 2014)
Україна Віктор Муженко
(з 3 липня 2014)
Україна Михайло Куцин
(до 3 липня 2014)
Україна Арсен Аваков
Україна Валентин Наливайченко
Україна Олександр Турчинов
(з 15 грудня 2014)
Україна Андрій Парубій
(до 7 серпня)
Україна Степан Полторак
(до 14 жовтня)
Україна Віктор Назаренко
(з 6 жовтня)
Україна Микола Литвин
(до 6 жовтня)
Україна Дмитро Ярош

Росія Володимир Путін

Росія Сергій Шойгу
Росія Олександр Вітко
Росія Володимир Шаманов
Росія Геннадій Анашкін
АР Крим Володимир Константинов
АР Крим Сергій Аксьонов
АР Крим Олексій Чалий
АР Крим Денис Березовський
Микола Козіцин
Ігор Гіркін
Ігор Безлер
Сергій Здрилюк
Денис Пушилін
Павло Губарєв
В'ячеслав Пономарьов
Валерій Болотов
Ігор Плотницький
Олексій Мозговий
Олег Царьов

Військові сили
ЗС України в Криму
  • 20,000

Сили АТО:

ЗС Росії в Криму
  • 30,000

Сили російських і місцевих угрупувань:

  • 20,000[17] (липень 2014)
  • 35,000[18] (серпень 2014)
Втрати
Силові структури: Сепаратисти:

(із них понад 1600 вбитих і зниклих безвісти військовослужбовців Збройних сил Росії[33])

Російські журналісти

Цивільне населення: вбито: 3000+[35][36] Іноземне цивільне населення: вбито 300[37][38] Загальні втрати: вбито: 14000+

У статті у хронологічному порядку наведено події російської збройної агресії проти України, яка розпочалася в 2014 р., а також важливі події, у тому числі у взаємовідносинах країн, що передували вторгненню.

Попередні події[ред. | ред. код]

XVII—XIX століття — експансія Московії в українські землі, поступове позбавлення автономних прав, «вольностей», придушення визвольних рухів, утиски української мови і культури, початок політики зросійщення і асиміляції українців. З XIX ст. — початок відродження української культури, пробудження національної самосвідомості.

1914—1918 — Перша світова війна

1917[ред. | ред. код]

23 — 27 лютого (8 — 12 березня) — Лютнева революція в Петрограді — повалення царського режиму в Російській імперії, влада переходить до Тимчасового уряду.

4(17) березня — утворення у Києві Української Центральної Ради

10 (23) червня — на засіданні Комітету Української Центральної Ради 1-м Універсалом проголошено автономію України

Проголошення Першого Універсалу Української Центральної Ради до народу України після молебню на Софійській площі. Читає М. Ковалевський. У центрі — Михайло Грушевський 

25 жовтня (7 листопада) — у Петрограді владу захоплюють більшовики на чолі з Володимиром Леніним і Львом Троцьким (Жовтневий переворот)

7 (20) листопада — 3-м Універсалом Центральної Ради проголошено утворення Української Народної республіки у складі Росії і запровадження деяких важливих реформ. Межі УНР визначено в кордонах 9-ти губерній півенного заходу колишньої Російської імперії, переважну більшість населення в яких складали українці.

5 (18) грудня — не дочекавшись відповіді на ультиматум від українського уряду, Рада народних комісарів Росії постановила вважати Українську Центральну Раду своїм ворогом.

Грудень 1917 — червень 1918 — Перша радянсько-українська війна

8 (21) грудня — більшовицькі російські загони під проводом Володимира Антонова-Овсієнка вступили до Харкова і заволоділи містом. 12 (25) грудня 1917 року, за сприяння Ради народних комісарів Росії, більшовики провели в місті Всеукраїнський з'їзд Рад, на якому проголосили створення паралельно до УНР Радянської УНР зі столицею у Харкові. Українська Народна Республіка на чолі з Центральною Радою визнавалася нелегітимною. Наявність в Україні двох центрів влади — київського національного і харківського радянського — дала змогу російським більшовикам формально залишатись осторонь війни, представивши її як внутрішній конфлікт.

25 грудня 1917 (7 січня 1918) року — 30-тисячна російська армія чотирма групами вирушила з Гомеля і Брянська в Україну в напрямах Чернігів-Бахмач, Глухів-Конотоп, Харків-Полтава-Лозова. Одночасно у містах Лівобережжя було підготовлене повстання місцевих більшовицьких груп, при чому більшовицькою пропагандою було деморалізовано деякі українські гарнізони.

1918[ред. | ред. код]

9 (22) січня — Центральна рада проголосила 4-м Універсалом незалежність Української народної республіки та запровадила низку реформ.

27 січня (9 лютого н. ст.) — укладення Берестейського миру між УНР та Центральними державами, згідно його умов з кінця лютого німецькі і австрійські війська разом з українськими частинами розпочали операцію по звільненню України від більшовицьких загонів.

30 січня (12 лютого) — Радянський уряд України переїхав з Харкова до захопленого Києва.

16 лютого — Законодавча Рада проголошує Самостійну Кубанську Народню Республіку.

1 березня — німецько-австрійські та українські війська оволоділи Києвом, а радянські органи евакуювались на крайній схід України до Таганрогу.

Березень-квітень — Україна (у тому числі Крим) звільнена від більшовиків. Тим часом радянська Росія змушена була визнати умови Берестейського миру

12 червня — Росія підписала з Українською Державою гетьмана П.Скоропадського прелімінарний мир.

Гетьман П.Скоропадський оглядає війська

22 вересня — наказ Всеукраїнського Центрального військово-революційного комітету про формування у «нейтральній зоні» (Курська губернія) 1-ї та 2-ї Українських радянських дивізій.

11 листопада — Комп'єнське перемир'я: капітуляція Німеччини. Проголошення незалежності Польщі

28 листопада — у Москві створено Тимчасовий Робітничо-Селянський уряд України на чолі з Ю.П'ятаковим.

24 грудня — Уряд Радянської Росії відмовився від визнання незалежності Української держави; наступ більшовицьких військ на Україну — фактичний початок Другої радянсько-української війни 1919—1920 рр.

1919[ред. | ред. код]

3 січня — Війська Директорії вибиті більшовиками з Харкова

4 січня — утворення більшовиками Українського фронту у Курській губернії.

6 січня — Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, який щойно переїхав з РСФРР до Харкова, своїм декретом проголосив на території УНР Українську Соціалістичну Радянську Республіку.

4 грудня — Армія й уряд УНР, опинившись в кінці листопада в оточенні більшовиків, поляків і денікінців, вирішили на нараді в Чорториї припинити регулярну військову дію

1920[ред. | ред. код]

16 квітня — зі складу колишньої Області війська Донського до складу новоствореної Донецької губернії УРСР передано етнічні українські землі між Кальміусом і Сіверськім Дінцем з містами Амвросіївка, Таганрог, Шахти, Кам'янськ, Ровеньки.

25 квітня — 12 жовтня — Польсько-радянська війна (1920): поляки і загони УНР тимчасово зайняли Правобережну Україну і Західну Білорусь.

30 липня — у Празі відбувся з'їзд українців-військовиків, на якому під керівництвом командира січових стрільців полковника Євгена Коновальця було створено Українську Військову Організацію (УВО). УВО було створено нелегально на західноукраїнських землях, що відійшли до Польщі. Зокрема, перший осередок Української Військової Організації було утворено у Львові. Перший з'їзд УВО відбувся у серпні 1920 року у Празі.

Радянський період[ред. | ред. код]

1921, 18 березня — Ризький мир — за результатами польсько-радянської війни 1920 р. Україну і Білорусь поділено між Росією та Польщею.

Харків, померлі від голоду, 1933 р.

1922, 30 грудня — в Москві відбувся І з'їзд рад СРСР, на якому делегати від РСФРР, УСРР, Білоруської СРР та Закавказької СФРР розглянули і схвалили «в основному» проект Декларації та Договору про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

1924, 16 жовтня — частину Східного Донбасу з містами Таганрог, Шахти, Кам'янськ передано від УРСР до РРСФР.

1929, 3 лютого — у Відні внаслідок об'єднання Української військової організації (УВО) та студентських націоналістичних спілок утворено Організацію українських націоналістів (ОУН).

1932-1933 — Голодомор в Україні і степових регіонах РРСФР

Листівка УПА

1939-1945 — Друга світова війна, окупація СРСР Західної України, Західної Білорусі, країн Прибалтики. Німецько-радянська війна 1941-45 рр. Активна діяльність ОУН і новоствореної УПА.

1944, травень — тотальна депортація радянською владою з Криму корінних народів — кримських татар, греків, вірмен, болгар.

1954, 19 лютого — з метою активізації повоєнного відновлення, з урахуванням тісних історичних та економічних зв'язків та за погодженням з урядами УРСР та РРФСР видано Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР.

1975, 30 липня — 1 серпня — главами 35 європейських держав, у т.ч СРСР, у столиці Фінляндії Гельсінкі підписано Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі (англ. Final Act of the Conference on Security and Cooperation in Europe), також відомий як Гельсінський заключний акт (англ. Helsinki Final Act), Гельсінські угоди (англ. Helsinki Accords) або Гельсинська декларація (англ. Helsinki Declaration) — комплекс міжнародних домовленостей, яким, зокрема закрівплювались принципи непорушності існуючих кордонів; територіальна цілісність держав; невтручання у внутрішні справи іноземних держав; узгоджувались зобов'язання з питань прав і основних свобод людини.

Відновлення Україною незалежності[ред. | ред. код]

1990[ред. | ред. код]

12 червня — Першим З'їздом народних депутатів РРФСР прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР, Російська Федерація офіційно проголошується суверенною державою.

16 липня — Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.

19 листопада — у Києві підписано Договір між УРСР і РРФСР, згідно якого, зокрема, сторони (Ст.1) «визнають одна одну суверенними державами і зобов'язуються утримуватись від дій, що можуть завдати шкоди державному суверенітету іншої Сторони», а також (Ст. 6), що «Сторони визнають і поважають територіальну цілісність» одна одної. [39]

1991[ред. | ред. код]

12 лютого — відновлення Кримської АРСР

18 — 21 серпня — заколот ДКНС у Москві: спроба відсторонення Президента СРСР і Генерального секретаря КПРС М. С. Горбачьова від влади і збереження СРСР. Провалився в основному завдяки зусиллям Б.Єльцина і його прибічників.

Мітинг біля Верховної Ради України. Київ, 24 серпня 1991

24 серпня — Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Прийняття Верховною Радою постанови «Про військові формування на Україні» (№ 1431-XII), якою, зокрема, усі військові формування, дислоковані на території республіки, підпорядковувалися Верховній Раді України.

28 серпня — віце-президент Російської Федерації О. Руцькой на чолі офіційної делегації РРФСР прибув до Києва з метою змусити керівництво України відмовитися від щойно проголошеної незалежності, погрожуючи при цьому переглядом кордонів у разі відокремлення України від Росії.

Серпень — утворення у Криму «Республіканського руху Криму», яке фінансувалося місцевою компанією «Імпекс-55» і підтримувалося ОЗУ «Башмаки»

Жовтень — газета «Московские новости» на першій шпальті опублікувала інформацію з кулуарів російського керівництва про те, «що обговорювався превентивний ядерний удар по Україні. Єльцин сказав, що він обговорював цю можливість з військовими»

24 жовтня — Заява Верховної Ради України «Про без'ядерний статус України» (1697-12)

1 грудня — Всеукраїнський референдум щодо незалежності України і перші всенародні вибори Президента України.

4 грудня — Незалежну Україну визнали Росія й Угорщина

8 грудня — у Біловезькій Пущі (Білоруська РСР) у результатів переговорів С.Шушкевича, Б. Єльцина і Л. Кравчука — лідерів трьох республік Радянського Союзу — Білорусії, Росії, України (без відома Президента СРСР М. Горбачова) підписали Угоду про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД). Відповідно, Договір 1922 р. про створення СРСР було денонсовано і Радянський Союз припинив існування як суб'єкт міжнародного права.

21 грудня — підписано Алма-Атинську Угоду «Про спільні заходи відносно ядерної зброї», в якій, зокрема, передбачалося, що сторони визнають і шанують територіальну цілісність одна одної й непорушність існуючих кордонів. Створення СНД і ліквідація посади Президента СРСР.

30 грудня — Мінська Угода між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (СНД) щодо Стратегічних сил колишньої Радянської армії.

Українсько-російські взаємовідносини після отримання незалежності[39][ред. | ред. код]

1992[ред. | ред. код]

Лютий — «Республіканський рух Криму» за підтримки Чорноморського флоту і місцевої адміністрації ініційював збір підписів за проведення референдуму щодо передачі Криму до складу РФ або «оновленого СРСР»

30 квітня — президенти Росії та України Б.Єльцин та Л.Кравчук під час зустрічі в Одесі підписали угоду, якою було введено мораторій на односторонні дії і передбачено створення робочих груп для підготовки російсько-українського договору щодо флоту

5 травня — Верховною Радою Криму прийнято постанову про проведення загальнокримського референдуму з питання незалежності і державної самостійності Республіки Крим, яке згодом було скасовано Верховною Радою України.

15 травня — у Ташкенті деякими країнами СНД на чолі з Росією підписано «Договір про колективну безпеку»

21 травня — Верховна Рада РФ ухвалила Постанову № 2809-1 «О правовой оценке решений государственной власти РСФСР по изменению статуса Крыма, принятых в 1954 году», згідно з якою Постанова Президії ВР РРФСР від 5 лютого 1954 р. «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР» була визнана такою, що «не має юридичної сили з моменту її прийняття»;

23 травня — Україна разом з Білоруссю, Казахстаном, Росією і США підписала Лісабонський протокол і зобов'язалася ліквідувати свій ядерний арсенал.

30 травня — проголошення «незалежності» Придністров'я і створення Придністровської Молдавської Республіки (ПМР)

23 червня — між Україною і Російською Федерацією було укладено Угоду «Про подальший розвиток міждержавних відносин», а також Угоду «Про принципи формування ВМФ Росії і ВМС України на базі Чорноморського флоту колишнього СРСР» (Дагомис).

21 липня — Повстання на СКР-112 — перехід сторожового корабля СКР-112 під командуванням капітан-лейтенанта Сергія Настенка з Криму до Одеси з Чорноморського флоту у ВМС України

3 серпня — Компромісна Ялтинська угода, підписана президентами Л.Кравчуком і Б.Єльциним у Мухолатці, закріпила, що Чорноморський флот підлягає розподілу між країнами з метою створення на його базі ВМС України та ВМФ Російської Федерації[40]

Жовтень — на базі розпущеного у вересні українською владою «Республіканського руху Криму» утворено «Республіканську партію Криму» на чолі з Ю.Мєшковим.

1993[ред. | ред. код]

17 червня — у Москві підписано Угоду між Російською Федерацією та Україною «Про невідкладні заходи з формування ВМФ Росії та ВМС України на базі Чорноморського флоту», якою, зокрема, передбачено розподіл Чорноморського флоту між Росією та Україною у співвідношенні 50 на 50 %.[41].

9 липня — на виконання грудневого доручення З'їзду народних депутатів РФ Верховна рада РФ під головуванням Руслана Хасбулатова Постановою «Про статус міста Севастополя» оголосила російський федеральний статус міста.

20 липня — РБ ООН, включаючи представника Росії, в своїй заяві (S/26118) підтвердила свою прихильність принципам суверенітету, незалежності, єдності і територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів.

3 вересня — в результаті Масандрівських угод з урахуванням української заборгованості за російський газ було врешті-решт розділено кораблі ЧФ і місця (бухти) їх базування у Криму.

Жовтень — за рішенням лідерів «Республіканської партії Криму» створена «Російська громада Криму»

Листопад — Верховна Рада України проголосувала за ратифікацію Договору СНО

1994[ред. | ред. код]

Січень — між Україною, Росією та США було досягнуто угоди про передачу ядерної зброї під контроль російського командування, Україна офіційно підтвердила прагнення до повного ядерного роззброєння.

30 січня — Президентом Республіки Крим обрано проросійського активіста Юрія Мєшкова

Лютий — Верховна рада України схвалила приєднання України до ДНЯЗ з листопада 1994 р.

Березень — зіткнення через розподіл квартир у будинку для моряків у Севастополі, який повністю хотіли захопити російські моряки.

Квітень — конфлікт через несанкціонований перехід допоміжного судна «Челекен» з невстановленим вантажем з Одеси до Севастополя і непокору 318-го дивізіону ЧФ в Одесі, в результаті чого дивізіон було 10 квітня негайно обеззброєно розформовано, а його російських військовослужбовців з сім'ями вислано до Росії https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/chernomorskij-flot-neobjavlenn-60782/

15 квітня — Президент України Л. Кравчук у черговій угоді з Б. Єльциним у Москві підписує нове співвідношення, за яким: «Україні залишається 15–20 % кораблів і суден Чорноморського флоту». Прийнято Декларацію про дотримання суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів держав-учасниць СНД.

10 липня — Президентом України обрано Леоніда Кучму

11 вересня — спроба Президента Криму Ю.Мешкова розпустити кримський парламент.

Вересень — Верховна рада України перейменувала Республіку Крим в Автономну Республіку Крим

16 листопада — голова Верховної Ради В.Литвин підписав Закон «Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року»

5 грудня — під час засідань Саміту НБСЄ/ОБСЄ у Будапешті було підписано Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум) / Memorandum on Security Assurances in connection with Ukraine's accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons). Зазначений документ було підписано Президентами України, Росії та США — Л. Кучмою, Б. Єльциним і Б. Клінтоном, — а також Прем'єр-міністром Великої Британії Дж. Мейджором. Меморандумом, зокрема, ядерні держави підтверджували їх зобов'язання поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, а також утримуватися від використання проти неї будь-якої зброї.

1995[ред. | ред. код]

17 березня — усунення з посади президента Республіки Крим Ю.Мєшкова і ліквідація посади президента українською владою. Також була скасована Конституція Республіки Крим 1992 р. (Закон «Про Автономну Республіку Крим»)

9 червня — в Угоді, підписаній у м. Сочі, Президент України Л. Кучма погодив, що «Російській Федерації передається 81,7 %, Україні — 18,3 % кораблів і суден Чорноморського флоту»

9 листопада — офіційне прийняття України і Македонії до Ради Європи

1996[ред. | ред. код]

15 березня — рішення Держдуми Росії про денонсацію Біловезьких домовленостей 1991 року.

1 червня — останній ешелон з приблизно 200 ядерними боєголовками стратегічної зброї назавжди залишив територію України. Загалом, з березня 1994 р. по червень 1996 р. з території України було вивезено до Росії близько 2 тисяч ядерних боєприпасів стратегічних комплексів. Загалом Україна отримала понад 500 мільйонів доларів американської фінансової допомоги для утилізації ядерної зброї.

1997[ред. | ред. код]

8 травня — укладено Угоду між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України. У ній, поміж іншим, зазначалося, що «військові формування здійснюють свою діяльність в місцях дислокації відповідно до законодавства Російської Федерації, поважають суверенітет України, додержуються її законодавства та не допускають втручання у внутрішні справи України»

28 травня — прем'єр-міністрами України та Росії П. Лазаренком та В. Чорномирдіним було підписано Угоду між Україною і РФ про параметри поділу Чорноморського флоту. Основна база Чорноморського флоту РФ залишалася у м. Севастополі, на якій розміщувалися його штаб та інші органи управління, а також військові формування, підприємства, організації та установи Чорноморського флоту Російської Федерації. ЧФ РФ використовував також такі пункти базування і місця дислокації: 31-й випробувальний центр з відповідними об'єктами забезпечення; аеродром Гвардійське з об'єктами забезпечення; військовий санаторій «Ялта» — у м. Ялта; 830-й пост зв'язку та ретрансляції в м. Ялта і 1001-й пункт високочастотного зв'язку в населеному пункті Прибережне Судакського району, порядок використання яких визначався окремою угодою між міністерствами оборони Сторін; 2436-й склад ракетного палива на станції Мамут. Бойових літаків морської авіації наземного базування ЧФ РФ, що тимчасово знаходилася на території України, мало бути не більше 22 одиниць

31 травня — між Україною і Російською Федерацією було укладено Договір «Про дружбу, співробітництво і партнерство». Ним, власне, передбачалося, що Високі Договірні Сторони поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів. Договір було ратифіковано Верховною Радою України 14 січня 1998 р., Державною Думою РФ 2 березня 1999 р.

1998[ред. | ред. код]

26 лютого — 1 березня — Перший державний візит президента Л. Кучми до Москви — підписання масштабного договору про економічне співробітництво, майбутнє СНД, демаркацію до 1999 р. кордонів.

21 жовтня — кримський парламент нового складу прийняв нову Конституцію, приведену у відповідність з Конституцією України

1999[ред. | ред. код]

25 березня — в автомобільній катастрофі під Борисполем за нез'ясованих до кінця обставин загинув лідер НРУ В'ячеслав Чорновіл, один з реальних кандидатів на пост Президента України і основний конкурент Л.Кучми, який вважався проросійським президентом. Одна з версій — автокатастрофу було підстроєне за участі російських спецслужб.

Червень — створено «Російський рух України» (РРУ), на базі якого пізніше було створено Партію «За Русь єдину»

31 грудня — президент РФ Б.Єльцин подав у відставку, в.о. президента РФ став очільник ФСБ В.Путін

Посилення російського тиску на Україну після приходу до влади в Кремлі угрупування В.Путіна. Підготовка до вторгнення в Україну[ред. | ред. код]

2000[ред. | ред. код]

7 травня — очільником Росії став В.Путін

28 листопада — через два місяці після зникнення опозиційного журналіста Г.Гонгадзе, лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз у парламенті оприлюднив т. зв. «плівки Мельниченка»: зроблений приховано звукозапис нібито свідчив, що наказ ліквідувати опозиційного журналіста Г.Гонгадзе, який дійсно загинув у вересні, віддавав особисто Л. Д. Кучма. «Касетний скандал» призвів до певної ізоляції президента України на Заході.

15 грудня — в Києві починаються мітинги з нагоди 3 місяців з дня зникнення Гонгадзе, які з 19 грудня переростають в тривалу протестну акцію «Україна без Кучми»

2001[ред. | ред. код]

В. Путін і Л. Кучма відвідують ДКБ «Південне» 11-12 лютого 2001

Березень — офіційно зареєстровано Партію «За Русь єдину»

4 жовтня — літак Ту-154 (рейс Тель-Авів — Новосибірськ) було випадково збито над Чорним морем ракетою ППО ЗС України під час навчальних стрільб. Загинули всі 66 пасажирів і 12 членів екіпажу. Одна з вірогідних причин — помилкова інформація від російської військової частини в Туапсе. Міністра оборони України О.Кузьмука незабаром відправлено у відставку, а імідж України, її збройних сил і Президента зазнав великих втрат.

2002[ред. | ред. код]

л. Кучма і В.Путін, 2002 р.

15 квітня — розгорівся «Кольчужний скандал» (нібито таємна поставка Україною 3-х військових радарів «Кольчуга» режиму С.Хусейна в Іраку в обхід санкцій ООН; інформація в подальшому була спростована). Цей скандал призвів до фактичної ізоляції Президента Леоніда Кучми на міжнародній арені до кінця його президентської каденції.

14 травня — на московській сесії членів Договору про колективну безпеку прийнято рішення про трансформацію ДКБ в повноцінну міжнародну організацію — Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ, на 2019 до неї входили Росія, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан, Вірменія, Білорусь)

21 листопада — Головою Уряду замість А.Кінаха призначено тодішнього голову Донецької ОДА В. Ф. Януковича

2003[ред. | ред. код]

28 січня — підписано Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон

24 вересня — 23 жовтня — Росія в односторонньому порядку з боку Таманського півострова споруджує дамбу в напрямку українського острова Тузла у Керченській протоці. Конфлікт навколо острова Тузла.

24 грудня — підписання на вимогу Москви Договору про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки

2004[ред. | ред. код]

20 квітня — Парламент України ратифікував угоду про Єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю і Казахстаном.

26 грудня — в результаті повторного переголосування 2-го туру президентських виборів, викликаного масовими протестами (Помаранчева революція, або Майдан), переможцем було визнано В.Ющенка, а прем'єр-міністр В.Янукович, якого підтримував В.Путін за його проросійську позицію, програв.

2005[ред. | ред. код]

1-4 січня — Українсько-російський газовий конфлікт 2005—2006

Грудень — у Донецькій області була утворена відверто проросійська організація «Донецька республіка», основною метою якої була пропаганда надання особливого статусу східним областям і федералізація України.

2006[ред. | ред. код]

Січень — початок конфлікту навколо кримських маяків.

20 січня — Росія заборонила ввіз м'яса і м'ясних напівфабрикатів та молокопродуктів з України.

26 березня — Парламентські вибори в Україні 2006, найбільшу кількість голосів (32 %) на яких отримала Партія регіонів, яка використовувала проросійську риторику, а прем'єр-міністром було призначено В.Януковича.

Червень — проросійські активісти заблокували розвантаження американського судна в порту Феодосія. Вантаж призначався для міжнародних навчань «Сі Бриз». Російські ЗМІ подали цю подію як протест кримчан проти просування НАТО. До Феодосії на масові мітинги поїхали російські політики і журналісти. В результаті 11-12 червня американські військові залишили Крим, так і не взявши участі в навчаннях на півострові.

2007[ред. | ред. код]

Липень — РФ запровадила однобічний мораторій на виконання Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ)

Кораблі Чорноморського флоту в Севастополі, серпень 2007

2008[ред. | ред. код]

В.Ющенко і В.Путін, 2008 р.

2-4 квітня — під час Бухарестського саміту НАТО російський лідер В.Путін заявив Президентові США Дж. Бушу: «Україна це взагалі не держава. Частина її територій — це Східна Європа, а частина, і значна, подарована нами <…> якщо Україна піде в НАТО, то піде без Криму і сходу — вона просто розпадеться». Україні та Грузії на цьому саміті було відмовлено у приєднанні до ПДЧ, що викликало задоволення російського очільника.

16 травня — Україна стала 152-м повноправним членом Світової організації торгівлі.

8-12 серпня — російсько-грузинська війна, за результатами якої Росія остаточно закріпилась у грузинських регіонах Абхазія та Південна Осетія, утворивши тут фейкові квазі-держави, повністю підконтрольні Кремлю.

2009[ред. | ред. код]

1-19 січня — україно-російський «газовий конфлікт», завершився підписанням прем'єрами країн Ю.Тимошенко і В.Путіним Угоди, згідно яких Україна вимушена була погодитися на деякі поступки Росії як постачальнику газу. Ю.Тимошенко 2011 року за цю угоду засудять і ув'язнять. У 2017 році Стокгольмський арбітраж визнав низку умов цього контракту несправедливими (кабальними) для України, і скасував їх.

23 березня — Україна і ЄС підписали спільну заяву про модернізацію української газотранспортної системи. Декларацію підписали також президенти Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку та Світового банку. Того ж дня прем'єр Росії Володимир Путін пригрозив ЄС погіршенням відносин, «якщо інтереси Росії не буде враховано»

28 листопада — зустріч Д. А. Медведєва, А. Г. Лукашенка і Н. А. Назарбаєва в Мінську ознаменувала собою активізацію роботи зі створення на території Росії, Білорусі і Казахстану з 1 січня 2010 року єдиного митного простору (так званий «Митний союз»)

Грудень — "Російська громада Крим"у спільно з «Громадським активом Криму» виступила ініціатором створення Всекримського руху «Русское единство». Співголовами руху «Русское единство» були обрані Сергій Цеков і Сергій Аксьонов.

2010[ред. | ред. код]

1 січня — почав діяти митний союз Росії, Білорусі і Казахстану. Одночасно розпочалася нафтова війна між Росією та Білоруссю через неузгодженість тарифів.

7 лютого — Президентом України обраний лідер опозиційної Партії регіонів Віктор Янукович, який переміг Ю.Тимошенко.

11 березня — Верховна Рада призначила «регіонала» Миколу Азарова прем'єр-міністром України і затвердила склад його уряду.

21 квітня — у Харкові Президент України В. Янукович і Президент Російської Федерації Д. Медвєдєв підписали Угоду про продовження перебування російського Чорноморського флоту в Криму до 2042 р. Сторони подовжували дію Угоди про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України від 28 травня 1997 р., Угод між Україною і РФ про параметри поділу Чорноморського флоту від 28 травня 1997 р. і про взаємні розрахунки, пов'язані з розподілом ЧФ та перебуванням ЧФ РФ на території України від 28 травня 1997 р. 25 років. Взамін Україна отримувала певну знижку на російський газ (до 100 дол. за куб.м)

17 травня — у Києві в рамках візиту до України Президента РФ Д.Мєдвєдєва міністри закордонних справ України та Росії К.Грищенко й С.Лавров підписали Угоду про демаркацію українсько-російського державного кордону.

Червень — Україна оголосила про свою позаблокову політику

Вересень — у Криму на базі однойменного руху створена і офіційно зареєстрована партія «Русское единство». Лідером партії став Сергій Аксьонов, на той час перший заступник голови «Російської громади Криму».

Протягом 2010 р. поволі тривала прихована дезорганізація роботи Міністерства оборони України під виглядом його реформування, яка факично унеможливила ефективне управління Збройними силами України. Так, наприклад, 2010 р. було розформовано Об’єднане оперативне командування, а за рік – Командування сил підтримки, що суттєво ускладнило застосування сил і засобів Збройних сил України. Крім того, 2010 року було завершено руйнівне за своєю суттю «реформування» районних (міських) військових комісаріатів, а також з початку цього року призупинено зборову підготовку військовозобов’язаних. Саме за часів президенства В. Януковича майже остаточно було зруйновано українську систему ППО, а найсучасніші зенітно-ракетні комплекси і засоби розвідки були передислоковані до Криму. Підрозділи Збройних сил України, Державна прикордонна служба України, інші органи сектору безпеки і оборони комплектувалися з повним ігноруванням принципу екстериторіальності, тобто переважно місцевими мешканцями. Зменшилися, порівняно з попередніми роками, й асигнування на армію. Так, згідно з динамікою частки бюджету на оборону у ВВП в період від 2006 по 2010 рр. питома вага витрат бюджету на оборону складала: 2006 р. – 0,5%, 2007 р. – 1,3%, 2008 р. – 1,0%, 2009 р. – 1,3%, 2010 р. – 0,7%.

2011[ред. | ред. код]

5 березня — під час перебування українського президента В.Януковича в Москві прем'єр-міністр РФ Володимир Путін запропонував Україні вступити до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном, що закривало би шлях Україні до зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

12 квітня — під час візиту в Київ Володимир Путін пригрозив, що у разі створення ЗВТ Росія закриє доступ на свій ринок для низки українських товарів.

2 липня — в Феодосії відбулося масове зіткнення активістів російських козачих організацій та української міліції. Конфлікт розгорівся після того, як суд заборонив козакам встановити поклінний хрест на в'їзді в місто, оскільки він викликав невдоволення кримсько-татарського Меджлісу.

2012[ред. | ред. код]

1 червня — члени організації «Донецька республіка» відкрили власне «посольство» у штаб-квартирі «Євразійського союзу молоді» в Москві, де займалися видачою паспортів громадян «Донецької республіки».

3 червня — Верховна Рада прийняла скандальний закон про основи державної мовної політики («Закон Колесніченка-Ківалова»), який передбачає використання регіональних мов на місцевому рівні.

31 липня — Верховна Рада України ратифікувала угоду про зону вільної торгівлі з країнами СНД

28 жовтня — Вибори до Верховної Ради України, за результатами яких Партія регіонів отримала 208 місць.

2013[ред. | ред. код]

26 лютого — оприлюднення основних тезисів докладу начальника Генерального штабу ЗС РФ В.Герасімова на тему «Основні тенденції розвитку форм і способів застосування ЗС, актуальні завдання військової науки щодо їх вдосконалення», який він зробив наприкінці січня 2013 р. на загальних зборах Академії військових наук РФ за участю представників уряду РФ (доклад про гібридну війну).[42] Доктрина стала відомою після наступних дій Росії щодо України, які повністю збігаються з тезами цієї доктрини.

17 липня — в Азовському морі катер прикордонної служби РФ наздогнав і протаранив український риболовецький човен, унаслідок чого загинуло четверо з п'яти українських рибалок. Вцілілий українець Олександр Федорович, госпіталізований у російському Єйську, стверджував, що російські прикордонники стріляли в українців без попередження і потопили човен.[43]

Жовтень — 4 нові бригади ЗС РФ під приводом забезпечення безпеки майбутньої Олімпіади-2014 у Сочі було передано у оперативне підпорядкування Південного оперативного округу (Північний Кавказ). Створення надлишкових запасів палива на російській авіабазі у смт Гвардійське під Сімферополем.

21 листопада — Уряд України несподівано заявляє, що неготовий до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом на саміті у Вільнюсі, підготовка до якого тривала у попередні місяці.

22 листопада — президія Верховної Ради АРК підтримала рішення прем'єр-міністра України призупинити процес євроінтеграції, висловивши при цьому серйозну стурбованість в зв'язку з «деструктивними діями опозиційних політичних сил»

24 листопада — Всеукраїнська акція непокори владі з вимогою підписання угоди про асоціацію з ЄС та відставкою уряду Азарова.

27 листопада — призупинення процесу євроінтеграції підтримав і парламент Криму, який вирішив «зміцнювати дружні зв'язки з регіонами Російської Федерації» і закликав кримчан «спрямувати всі зусилля на збереження Криму як території стабільності і міжнаціональної злагоди»

28-29 листопада — формальний і безрезультатний візит Президента В.Януковича на саміт до Вільнюса.

Мітинг у Києві

Ніч на 30 листопада — Силовий розгін студентського наметового містечка на Майдані в Києві. Початок Революція гідності.

1 грудня — Масові антиурядові маніфестації у середмісті Києва, спровоковані знищенням наметового містечка

Президія Верховної Ради АРК заявила, що опозиційні виступи в Києві «ставлять під загрозу політичну і економічну стабільність в Україні» та «купка політиканів намагається під виглядом боротьби за європейський вектор розвитку захопити владу в країні»

2 грудня — кримський парламент звернувся до президента Віктора Януковича з проханням вжити заходів для відновлення громадського порядку в країні, а також ввести надзвичайний стан, якщо цього вимагатиме ситуація.

3 грудня — президія ВР АРК запропонувала президенту і Кабміну розглянути питання про можливість вступу України до Митного союзу ЄврАзЕС

11 грудня — президія ВР АР Крим закликала населення Криму «бути готовими стати на захист автономії»

13 грудня — народний депутат України від ВО «Свобода» Юрій Сиротюк заявив, що «якщо українська влада не придушить Євромайдан, а позиція Януковича не влаштує російську сторону, то ситуацію в автономії може спробувати взяти в свої руки Чорноморський флот РФ», зокрема він повідомив про наявну інформацію про плановані російським Чорноморським флотом військових навчань, легенда яких передбачає і захоплення адміністративних будівель. Керівництво Росії, в свою чергу, офіційно відкидало можливість військової операції в Україні

17 грудня — візит Президента В.Януковича до Москви, де він отримав обіцянки 15-мільярдного кредиту і знижки на російський газ на третину. На початку 2017 р. було оприлюднено версію, що кредит мав надаватися під заставу головних українських оборонних підприємств, які зрештою мали за борги перейти у власність РФ.

19 грудня — на прес-конференції президент РФ Володимир Путін, відповідаючи на питання про можливість введення російських військ в країну для «захисту співвітчизників», як це було зроблено в Південній Осетії і Абхазії в 2008 році, заявив: «Ми будемо боротися за рівність прав (російських співвітчизників) — це відноситься до всіх держав. Це зовсім не означає, що ми будемо махати шашкою і вводити війська. Це повна нісенітниця, повна нісенітниця. Нічого подібного немає і бути не може». На його думку «дислокація Чорноморського флоту в Криму є серйозним стабілізуючим фактором у міжнародній і регіональній політиці, а порівнювати ситуацію в Південній Осетії і Абхазії з ситуацією в Криму некоректно»

У березні 2019 р. Святошинський районний суд міста Києва встановив, що операція із захоплення Криму російськими військовими почалася в грудні 2013 року, в ній, зокрема, брали участь 10,5 тисяч солдатів.

Російське вторгнення у Крим. Захоплення і анексія Росією Криму[ред. | ред. код]

2014[ред. | ред. код]

Січень[ред. | ред. код]

16 січня — Верховна Рада України прийняла пакет т. зв. «диктаторських» законів, якими вводилась кримінальна відповідальність за наклеп, екстремістську діяльність, посилювались обмеження на проведення масових акцій і т.п ., що викликало вкрай негативний резонанс у суспільстві.

Середина січня — «Російська громада Криму» і партія «Русское единство», спільно з представниками козацтва та організацій ветеранів-афганців, взяли на себе ініціативу у формуванні народних дружин самооборони, сил народного опору на випадок «спроб проникнення до Криму екстремістів і неонацистів»

19 січня — в Києві активізувалися масові протести, викликані прийнятими Верховною Радою 16 грудня «поліцейськими» законами

20 січня — до В.Януковича почали надходити дані розвідки про те, що в Криму значно активізувалися росіяни. Але інформація була проігнорована.[44]

21 січня — проукраїнський та провладний мітинги у Сімферополі за участі близько 200 осіб

22 січня — Верховна рада АР Крим прийняла заяву «Про політичну ситуацію», в якій, зокрема, говорилося: «Кримчани ніколи не братимуть участі в нелегітимних виборах, не визнають їх результати і не будуть жити в „бандерівській“ Україні». Під час обговорення депутат, голова фракції «Союз» Світлана Савченко з трибуни заявила про подальше «самовизначенні Автономної Республіки Крим» у разі дострокової зміни влади в Україні.

У середмісті Києва з'явився перший загиблий серед протестувальників — Сергій Нігоян. Опозиція оголосила про «повну мобілізацію»

23 січня — У Сімферополі відбулася презентація "всекримського руху «СТОП Майдан».

24 січня — у Севастополі відбувся сход Севастопольського відділу Таврійської сотні Терського Військового Козачого Товариства (Ставропольський край РФ) з вимогами до Януковича припинити масові акції протесту в Києві. Там же містилася вимога до севастопольської адміністрації про відтворення народних формувань для охорони правопорядку в Севастополі. Ці формування згодом стали основою «кримської самооборони».

Партія «Русский блок» оголосила про набір в загони самооборони «для боротьби з бандерівської сволотою». Одночасно понад десяти громадських організацій підготували звернення до городян, в якому говорилося, що в разі державного перевороту «Севастополь, використовуючи своє право на самовизначення, вийде з правового поля України». Ініціатором звернення стала Севастопольська координаційна рада, активісти якої також виступали за створення на південному сході і в центрі України Федеративного держави Малоросія з орієнтацією на Росію. Колишній президент Республіки Крим Юрій Мєшков закликав до проголошення самостійності Криму, назвавши політичну кризу на Україні «чужою для кримчан війною» і заявив, що півострів «знаходиться в стані окупації»

25 січня — у центрі Сімферополя міліція попередила зіткнення між антимайданівцями (близько 250 осіб) і ультрас «Таврії», які вийшли на захист мітингу прихильників «Євромайдану»

26 січня — у Сімферополі біля бази «Беркуту» «євромайданівці» у кількості близько 30 осіб намагалися провести пікет, але їм завадила агресивно налаштована група «тітушок».

27 січня — на засіданні Асоціації органів місцевого самоврядування АР Крим і Севастополя під головуванням спікера кримського парламенту Володимира Константинова було прийнято рішення про створення Кримських добровільних дружин «з метою надання сприяння правоохоронним органам в охороні громадського порядку». З різкими протестами проти створення добровільних дружин виступив кримськотатарський Меджліс, розцінивши це рішення як прояв сепаратизму в АРК

28 січня — 3-хтисячний антиурядовий мітинг, організований Меджлісом у Сімферополі.

Мітинг «Русского единства» під Верховною Радою Криму зібрав близько півтори тисячі осіб. Виступили депутат ВР АР Крим Юхим Фікс і лідер «Русского единства» Сергій Аксьонов

29 січня — Росія розпочала торгівельну війну проти України з метою здійснення тиску на олігархів, зокрема, митна служба РФ почала застосовувати режим 100 % -го огляду товарів, що імпортуються з України.

30 січня — на аеродромі «Бельбек» біля Севастополя приземлився літак російського підприємця Костянтина Малофєєва з «Дарами волхвів» — християнською святинею, яку за його ініціативою привезли з гори Афон. В делегації також були депутат Держдуми РФ Олег Лебедєв, лідер «Бойового братерства» Дмитро Саблін і Ігор Гіркін, що став згодом одним з найвідоміших діячів «російської весни». Формально він забезпечував безпеку святині і був у всіх інших точках маршруту.

Україна, країни ЄС, США і Канада підозрюють Малофєєва в співучасті в анексії Криму та розпалюванні збройного конфлікту на сході України.

Лютий[ред. | ред. код]

4 лютого — Президія Верховної Ради Криму прийняла рішення розглянути питання зміни Конституції Криму та просити у Росії гарантій прав мешканців півострова. СБУ в зв'язку з подіями в кримському парламенті відкрила кримінальне провадження.

З загрозою розпустити ВР Криму виступив депутат Верховної Ради Микола Томенко, а депутат від ВО «Свобода» Олександр Шевченко вимагав притягти кримських парламентаріїв до кримінальної відповідальності.

В Криму голова всеросійської партії «Батьківщина», депутат Держдуми РФ Олексій Журавльов і лідер партії «Русское единство», депутат ВР Криму Сергій Аксьонов заснували громадський рух «Слов'янський антифашистський фронт» (САФ) і домовилися сприяти вступу України в Митний Союз. При цьому, лідер «Русского единства» Сергій Аксьонов визнав, що в Криму на сьогодні немає екстремістів і неонацистських організацій.

6 лютого — Радник президента Російської Федерації Сергій Глазьєв підтримав ідею глибокої федералізації України і зближення південно-східній частині країни з Митним союзом

7 лютого — Верховна Рада Криму прийняла рішення, яке затверджує раніше розпочате формування «народних дружин». Вони створюються «для припинення можливих провокацій в мирному Криму».

Партія «Русское Единство» під керівництвом Сергія Аксьонова активно включається в процес їх формування.

7-23 лютого — Зимові Олімпійські ігри 2014 в Сочі.

12 лютого — голова Верховної ради АР Крим Володимир Константинов, виступаючи на Всеукраїнському форумі обласних рад і ВР Криму, що проходив в Лівадійському палаці, заявив, що «нинішня модель кримської автономії, закладена в Конституції України і в нашій Конституції зразка 1998 року, повністю себе вичерпала . Ми хочемо зовсім іншої автономії…»

18-20 лютого — загострення протистояння на Майдані, на думку низки політиків і експертів навмисне спровоковане російськими спецслужбами[45][46][47][48][49][50].

19 лютого — ряд депутатів парламенту Криму підтримав ініціативу народного депутата Вадима Колісниченка (Партія регіонів), який запропонував, у разі якщо на Україні найближчим часом не буде врегульована криза, підняти питання про приєднання Криму до Росії

20 лютого — Чорноморський флот Росії переводить свої військові частини в Криму на посилений режим охорони. З Севастополя в напрямку Феодосії і ряду аеродромів морської авіації ЧФ висунулися бронетранспортери, призначені нібито для того, «щоб зміцнити охорону флотських об'єктів».[51]

Так під «димовою завісою» подій у Києві почалася операція по захопленню Криму, про що свідчить, зокрема, надпис на російській державній нагороді — медалі «За повернення Криму».

Глава кримського парламенту Володимир Костянтинов, який у той час знаходився у Москві, заявив, що не виключає відокремлення Криму від України у разі загострення ситуації в країні: «Можливо. Якщо країна розвалиться. Все до цього і йде»[52] Того ж дня у Севастополі знаходився В.Сурков — помічник президента В.Путіна.

«Корсунський інцидент» — 5 автобусів з кримськими «тітушками» і «Беркутом», які повертались з київського майдану до Криму, були зупинені прибічниками Євромайдану у Корсунь-Шевченківському на Черкащині, де кримчан змусили вийти з автобусів, обшукали, а хто чинив спротив — побили. Також у них відібрали закривавлену холодну зброю і звільнили 3-х евромайданівців, захоплених раніше у Міронівці. Тілесні ушкодження отримали троє пасажирів автобусів, але кримські, а незабаром і російські пропагандистські ЗМІ розповсюдили фейкову інформацію про нібито 8-х загиблих кримчан, яка в подальшому була використана як виправдання російської агресії проти України у Криму.

21 лютого — В Києві між владою і опозицією укладено Угоду про врегулювання політичної кризи, яку підписали Президент України Віктор Янукович і лідери опозиції Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок. Свідками підписання виступили міністри закордонних справ Німеччини і Польщі — Франк-Вальтер Штайнмаєр, Радослав Сікорський і керівник департаменту континентальної Європи міністерства закордонних справ Французької Республіки Ерік Фурньє. Показовим є той факт, що спеціальний представник президента Російської Федерації Володимир Лукін, який також брав участь у переговорах, відмовився поставити свій підпис під документом.

Прибуття до Криму групи російського диверсанта І.Гіркіна — одного з засновників і керівників т. зв. «самооборони Криму»[53]

Спроба президії Верховної Ради Криму скликати позачергову сесію парламенту для обговорення питання «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні». Коли прихильники Євромайдану спробували вранці провести біля будівлі парламенту акцію — пікет проти можливого ухвалення рішення про відділення Криму від України, їм завадили близько ста молодих людей, які назвалися активістами «Народно-визвольного руху»

Мітинги на підтримку київського Євромайдану у Криму (Євпаторія, Керч) почали розганяти особи з георгіївськими стрічками на одязі. Серед антиукраїнських протестувальників у містах Криму були помічені російські громадяни, у тому числі представники силових структір.[54] [55]

Проросійський мітинг у Сімферополі

22 лютого — рано вранці Президент України В.Янукович залишив свою резиденцію у Межигір'ї під Києвом і перелетів до Харкова, а незабаром — до Донецька. Цього ж дня Верховна Рада оголосила про самоусунення В.Януковича від виконання обов'язків і обрала Головою Верховної Ради О.Турчинова

У Харкові відбувся з'їзд депутатів всіх рівнів південно-східних областей, Автономної Республіки Крим і Севастополя, ініційований губернатором Харківської області Михайлом Добкіним (З'їзд «Українського Фронту»). Від Криму участь в ньому брали керівник Ради міністрів АР Анатолій Могильов і заступник голови Верховної Ради Криму Сергій Донич. За неофіційною інформацією повідомлялося і про підвезення кримських активістів автобусами. На з'їзді була присутня також російська делегація в складі депутата Держдуми Олексія Пушкова, губернатори чотирьох південних областей РФ. Перед палацем було організовано мітинг з бюджетників та шахтарів, а напроти — мітинг Євромайдану.

До Сімферополя за дорученням міністра оборони Росії для організації захоплення Криму незаконно прибув його друг Олег Белавенцев.

23 лютого — за свідченням екс-депутата російської Держдуми Іллі Пономарьова, В.Путіним особисто прийнято остаточне рішення про початок захоплення Криму: О 7:00, закриваючи нараду з керівниками задіяних спецслужб, Путін заявив: «Ситуація розгорнулася таким чином на Україні, що ми змушені почати роботу по поверненню Криму до складу Росії, тому що ми не можемо кинути цю територію і людей, які там проживають, напризволяще під каток націоналістів».

В.Янукович виїхав з Донецька і російським військовим гелікоптером, який незаконно перетнув кордон, був таємно вивезений з України з-під Бердянська. Екс-прем'єр-міністр Азаров, міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко та генпрокурор Віктор Пшонка втекли в Росію.

Верховна Рада України обрала т.в.о. Президента України Голову Верховної Ради О.Турчинова і призначила позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 р.

Протягом декількох днів лютого Росія провела первинне приховане перекидання військ до Криму. В цей період в Крим були перекинуті бійці 16-ї бригади спеціального призначення, 76-ї десантно-штурмової дивізії і 45-го окремого полку ВДВ. До них же додалися і бійці Сил спеціальних операцій

Зафіксовані перші випадки порушення збройними силами Російської Федерації, всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням, порядку перетину державного кордону України через Керченську протоку.

Представники кримської влади заявили, що не визнають рішень Верховної Ради України і відставки В.Януковича.

В ході акції перед будівлею Верховної Ради АР Крим в Сімферополі, присвяченій Дню захисника Вітчизни, партія «Русское единство» і «Російська громада Криму» оголосили про мобілізацію кримчан в народні дружини.

У Сімферополі з боку північного в'їзду з'явився перший блокпост з «охороною» в три десятки людей.

Кримськотатарський Меджліс також провів в цей день в Сімферополі 10-тисячний мітинг

В Севастополі проросійськими силами було організовано 20-тисячний мітинг, на якому було прийнято рішення не перераховувати у Київ податки, а міським головою («народним мером») замість законного голови міської адміністрації В.Яцуби проголошено взагалі громадянина Росії О. Чалого, який цього дня прибув з Москви. В ході мітингу депутат міської ради Севастополя і лідер партії «Русский блок» Геннадій Басов оголосив про створення т. зв. «загонів самооборони». В більшості своїй учасниками мітингу були члени сімей російських військових, співробітники приватного підприємства «Таврида Електрик», яке на той момент належало Чалому, а також компанії «Авліта», яку пов'язують з українським бізнесменом Рінатом Ахметовим.

Біля повороту на Балаклаву автотраси Севастополь-Ялта встановили протитанкові їжаки, на дорогу поклали мішки з піском, розбили намет. Межі Севастополя почали спільно контролювати незаконні збройні формування, наряди міліції і ДАІ.

Протягом 23-25 лютого були побудовані блокпости і в районі селищ Верхньосадове, Гончарне, Тернівка і на Орловському мосту.[56] Основне матеріальне забезпечення блокпостів і самооборони надавав Чорноморський флот РФ.

В.о. Голови СБУ Валентин Наливайченко заявив, що керівництво Кримського управління СБУ залишило місце несення служби, відключивши телефони.

в Маріуполі відбувся мітинг «антимайдану», учасники якого висунули сепаратистські гасла і закликали присутніх взяти в руки зброю. Близько 600 осіб вирушили до пам'ятника Леніну, на якому знаходилися прихильники Революції гідності і розігнали їх. У багатьох на одязі були георгіївські стрічки, деякі несли в руках палиці і кийки.

Мітинг проросійських активістів у Херсоні. Зіткнення між Самообороною та проросійськими активістами та сектантами з КОБу. Надвечір Самообороні вдалося взяти ситуацію під свій контроль. Будівлю Херсонської ОДА взяли під охорону.

В Харкові біля пам'ятника Леніну проросійські сепаратисти організували наметове містечко.


23-24 лютого — безрезультатний візит до Криму в.о. міністра МВС України Арсена Авакова і в.о. глави СБУ Валентина Наливайченка з метою зустрічі з Януковичем.

24 лютого — «Кримський фронт» закликав жителів автономії вийти на мітинг з вимогою до Верховної Ради автономії підкоритися «народу Криму»

У будівлі Севастопольської МДА відбувся мітинг, учасники якого вимагали узаконити призначення Олексія Чалого. Всі входи і виходи в адміністрацію були перекриті присутніми. Під час переговорів про передачу повноважень в будівлі адміністрації з'явилися співробітники СБУ і прокуратури з ордером на арешт Чалого, але особи, які зібралися біля будівлі, змусили силовиків порвати ордер і покинути будівлю. Учасники мітингу вивісили на обох флагштоках поряд з адміністрацією російські прапори.

Законний Голова міськдержадміністрації Володимир Яцуба заявив про свою відставку і залишив будівлю МДА.

Всі в'їзди і виїзди в Севастополь перекрили російськими БТР.

У відставку пішов мер Ялти Сергій Ілаш.

До Сімферополя прибула група депутатів російської Держдуми на чолі з головою комітету у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками Леонідом Слуцьким.

Проросійські виступи у Харкові.

25 лютого — Голова комітету Держдуми РФ у справах СНД Леонід Слуцький заявив у Сімферополі, що в разі погіршення ситуації в Україні та за наявності відповідного звернення кримського парламенту або рішення місцевої референдуму Держдума Росії може розглянути питання приєднання Криму. Також Слуцький повідомив про початок видачі російських паспортів за спрощеною процедурою.

Акція сепаратистів (близько 1 000 осіб) з вимогами, зокрема, проведення референдуму про статус Криму проведена перед Кримським парламентом. Антиукраїнські мітинги пройшли також в Севастополі, Керчі, Євпаторії. У мітингах взяли участь багато російських відомих осіб: глава ЛДПР Володимир Жириновський, радник Путіна Олексій Журавльов, мер Москви Сергій Собянін, екс-боксер, депутат Держдуми Росії Микола Валуєв і багато інших. Мітинги супроводжувалися активною інформаційною підтримкою на місцевих інтернет-ресурсах, в соціальних мережах і в російських ЗМІ. Проросійські активісти встановили на будівлі Верховної Ради Криму ворожий російський прапор.

Президія ВР Криму ухвалила рішення про скликання на наступний день позачергового пленарного засідання ВР АР Крим.

На засіданні РНБО України розглянута ситуація в Криму

У Миколаєві проросійські активісти розбили наметове містечко біля пам'ятника героям-ольшанцям

26 лютого — проукраїнський мітинг під Верховною Радою Криму з проханням перенести позачергову сесію парламенту зібрав від 7 000 до 12 000 учасників. В цей же час біля кримського парламенту була організована 5-тисячна акція російських націоналістів з вимогами приєднання Криму до Росії. При цьому зі сторони проросійських активістів були присутні перевдягненні військові регулярних військ Російської Федерації, які в подальшому брали активну участь у захоплені аеропортів, адміністративних будівель та військових частин. Також, під час проведення мирного мітингу за територіальну цілісність України були присутні кубанські козаки і активісти, яких доправили автобусами з Євпаторії та Севастополя. Провокації з їх боку привели до зіткнень, внаслідок яких 2 особи померли, а 18 (за іншою інформацією — 30) зазнали поранень[57]

Під тиском проукраїнських протестувальників і у зв'язку з відсутністю кворуму сесію ВР АР Крим (на якій планувалось розглянути питання виходу Криму зі складу України) було відмінено.

У Харкові декілька сотень проросійських активістів пікетували сесію міської ради і вимагали те, щоб активісти Євромайдану покинули будівлю ОДА, а прапор ЄС біля міської ради зняли та повісили на деякий час російський.

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що Міністерство оборони Росії буде вживати заходів щодо забезпечення безпеки об'єктів Чорноморського Флоту в Криму, що в подальшому призвело до збільшення військового контингенту РФ в Криму. Так, того ж дня у Севастополь зайшли російські військові кораблі з Сочі, на яких знаходились 11 000 озброєних десантників, а в різних місцях півострова була помічена бронетехніка РФ.

Володимир Путін ініціював раптову перевірку та широкомасштабні військові навчання у західних областях Росії, безпосередньо прилеглих, зокрема, і до кордону з Україною. У цих навчаннях вже у перших числах березня було залучено приблизно 150 000 військовослужбовців, понад 90 літаків, 120 гелікоптерів, до 880 танків, 1200 одиниць іншої техніки, до 80 кораблів та суден та 38 тисяч особового складу сухопутних військ, морської піхоти та повітряно-десантних військ.

27 лютого — рано вранці (о 4:20) будівлі парламенту та уряду Криму були захоплені озброєними «зеленими чоловічками» (російським спецпідрозділом без розпізнавальних знаків у кількості близько 120 осіб), над ними встановили прапори Російської Федерації.

Військові повідомили представникові Ради міністрів АР Крим, що вони є «самообороною російськомовних громадян», і відмовились вступати у перемовини будь-з-ким; російські ЗМІ поширювали інформацію, що бойовики є бійцями севастопольського загону «Беркуту», розформованого 25 лютого.

Як з'ясувалося пізніше, це був спецназ Головного розвідувального управління Росії. Окупанти зібрали депутатів Верховної ради Криму до захопленої будівлі і у закритому режимі ті ухвалили рішення про призначення референдуму щодо статусу півострова на 25 травня 2014 р., метою якого мало стати «вдосконалення статусу півострова», кажучи по-простому — його від'єднання. Також депутати відправили у відставку уряд Анатолія Могильова, призначили новим прем'єром лідера партії «Русское единство» Сергія Аксьонова.

Російськими військовими захоплено аеропорт «Бельбек» у Севастополі (близько 300 військових), вузли зв'язку, оточено прикордонні загони у Балаклаві і Севастополі, зупинено паромну переправу в Керчі, встановлено озброєні військові блокпости на в'їздах в Крим на Чонгарі і Перекопі, відключено кримскотатарський телеканал ATR. На будівлях державних установ замість українських почали з'являтися російські прапори.

Дві військові вантажівки «Урал» з російськими військовослужбовцями (держномери 0225 НМ 90, 0217 НМ 90), заїхали на територію військогового санаторію в Ялті і приступили до охорони об'єкта. Керував російськими автоматниками депутат держдуми Росії Франц Клінцевич. Наступного дня до санаторію заселили прибулих з Росії «тітушок»[58]

Мітинги під ВР Криму проукраїнських і проросійських активістів, які пізніше встановили ворожий прапор над будівлею Сімферопольської міськради.

Безрезультатний візит до Сімферополя народного депутата України Петра Порошенка.

Прокуратура АР Крим порушила кримінальну провадження за ст. 258 Кримінального кодексу України «Терористичний акт» в зв'язку з захопленням будівлі Ради міністрів і Верховної Ради Криму. На офіційному сайті Міністерства оборони Росії з'явилася інформація про те, що з'єднання та військові частини Західного і Центрального військових округів РФ приступили до великомасштабної передислокації в призначені райони, але райони в повідомленні не називалися. З цього приводу було сказано наступне: «в яких регіонах і які завдання треба виконувати військам (силам), до командуючих арміями та командирів з'єднань буде доведено офіцерами Генерального штабу ЗС РФ після відкриття відповідних пакетів». Прокуратура АР Крим порушила кримінальну провадження за ст. 258 Кримінального кодексу України «Терористичний акт» в зв'язку з захопленням будівлі Ради міністрів і Верховної Ради Криму. На офіційному сайті Міністерства оборони Росії з'явилася інформація про те, що з'єднання та військові частини Західного і Центрального військових округів РФ приступили до великомасштабної передислокації в призначені райони, але райони в повідомленні не називалися. З цього приводу було сказано наступне: «в яких регіонах і які завдання треба виконувати військам (силам), до командуючих арміями та командирів з'єднань буде доведено офіцерами Генерального штабу ЗС РФ після відкриття відповідних пакетів».

Прокуратура АР Крим порушила кримінальне провадження за ст. 258 Кримінального кодексу України «Терористичний акт» в зв'язку з захопленням будівлі Ради міністрів і Верховної Ради Криму.

На офіційному сайті Міністерства оборони Росії з'явилася інформація про те, що з'єднання та військові частини Західного і Центрального військових округів РФ приступили до великомасштабної передислокації в призначені райони, але райони в повідомленні не називалися. З цього приводу було сказано наступне: «в яких регіонах і які завдання треба виконувати військам (силам), до командуючих арміями та командирів з'єднань буде доведено офіцерами Генерального штабу ЗС РФ після відкриття відповідних пакетів».

У відповідь на «занепокоєність» західних лідерів Володимир Путін пообіцяв поважати територіальну цілісність України.

До Севастополя прибула група депутатів Державної Думи Росії, на чолі зі віце-спікером Володимиром Васильєвим. Серед делегатів були присутні депутати Микола Валуєв, Валентина Терешкова, Ірина Родніна та мер Москви Сергій Собянін. Політики виступили на мітингу біля Севастопольської міської державної адміністрації та висловили підтримку ідеям приєднання Криму до Росії.

В.о. Міністра оборони України призначено Ігоря Тенюха

28 лютого — росіяни захопили контроль над аеропортом Сімферополя (близько 150 осіб) і заблокували військову частину 10-ї морської авіабригади в Новофедорівці під Саками. Катер ЧФ РФ став на стоянку в Балаклавській бухті, блокуючи вихід з бухти в море кораблям і катерам українських прикордонників, а військовослужбовці 810-ї бригади морської піхоти Чорноморського флоту Росії блокували Севастопольський загін морської охорони прикордонних військ в Балаклаві.

у Гвардійському приземлилося 6 транспортних літаків Іл-76 ВПС РФ, на борту яких знаходилось близько 700 бійців російських спец призначенців (за іншими даними — 13 літаків доставили по 150 спецпризначенців), а Прикордонна служба України повідомила про несанкціонований переліт до Криму 10 бойових ворожих гелікоптерів, які приземлились на авіабазі ЧФ у Качі. 10 російських БТРів прибуло до Сімферополя.

З військового аеродрому Чкаловський (бортовий номер Іл-76 RA 76599) в Севастополь були доставлені 170 російських громадян з числа колишніх «афганців», боксерів, байкерів, членів військово-патріотичних клубів та бійців охоронних структур. Далі на судні «Севастополь» їх таємно переправили в Ялту і поселили у військовому санаторії Міноборони РФ «Ялта».

Увечері на території Керченської поромної переправи з'явилося кілька десятків озброєних автоматами, кулеметами і снайперськими гвинтівками людей в польовій формі без розпізнавальних знаків, які приїхали з боку Феодосії на шести «Уралах» з російськими номерами

Увечері невідомі захопили офіс оператора зв'язку «Укртелеком» (внаслідок чого компанія втратила можливість забезпечувати зв'язок Криму з рештою території України), а також ТРК «Крим»

Українська влада закрила повітряний простір над Сімферополем

Як заявив в 2015 році президент РФ Володимир Путін, під час кримських подій під виглядом посилення охорони російських військових об'єктів в Крим перекидалися спецпідрозділу ГРУ і сили морської піхоти, десантників для блокування та роззброєння українських військових частин

У Донецьку проросійський активіст Павло Губарєв, якого провів депутат від Партії регіонів М.Левченко, пройшов на сесію міської ради і висунув ультиматум: визнати нелегітимними Верховну Раду України, Кабінет Міністрів і губернатора Донецької області. На його пропозицію було отримано відмову.

Березень[ред. | ред. код]

«Зелені чоловічки» (російські солдати без знаків розрізнення) у аеропорту Сімферополя

1 березня — Рано вранці знов призначений керівник кримської міліції Авруцький з групою супроводжувачів з'явився в Сімферополі і спробував прорватися в будівлю ГУВС, але був зупинений загоном «самооборони».

о 9:00 30 озброєних осіб, ідентифікованих як військовослужбовці ЗС Російської Федерації, проникли на територію дислокованої в м.Судак 727-ї окремої радіолокаційної роти тактичної групи «Крим» Повітряного командування «Південь» Повітряних Сил ЗС України, «близько 20:30 того ж дня російські військові оголосили вимогу командуванню військової частини щодо здачі зброї та боєприпасів, погрожуючи у випадку відмови застосувати зброю. О 21:20 зброю завантажили на автомобіль і вивезли з військової частини»

о 13:00 озброєний загін в кількості близько 300 російських спецпризначенців на 10 машинах намагався взяти під свій контроль українську прикордонну заставу в Балаклаві. Мешканці Балаклави стали живим щитом між українською прикордонною заставою та російськими військовими, вимагаючи не допустити кровопролиття. Однак незабаром військовослужбовці ЧФ таки заблокували прикордонну частину і запропонували українським прикордонникам покинути частину на своїх кораблях, залишивши її повністю під контролем російських військовослужбовців. Українська сторона пропозицію прийняла.

Спроба загарбників взяти під контроль Штаб військ берегової оборони Військово-Морських сил України.

Керченська поромна переправа з української сторони була захоплена російськими військовими

Російські військові вчинили провокацію: біля Будинку Профспілок в 50 метрах від Кабміну АРК в Сімферополі пролунали автоматні черги, залягли невідомі люди в чорній формі, з чорними масками на обличчях і білими пов'язками на руках. В телеефірі показали тіла російських військових, які нерухомо лежали на дорозі, а потім заявили про нібито загиблих внаслідок стрілянини біля Ради міністрів Криму військовослужбовців РФ. Після цієї заяви Володимир Путін звернувся до Ради Федерації щодо дозволу на введення російських військ в Україну.

Самопроголошений голова Ради міністрів АР Крим Сергій Аксьонов заявив про підпорядкування собі кримських «силовиків» і звернувся до президента Росії В.Путіна посприяти у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму. У відповідь того ж дня Президент РФ відправив до Ради Федерації пропозицію про введення російських військ у Крим. Обидві палати Державної думи 1 березня 2014 р. проголосували за введення російських військ на територію України і, зокрема, в Крим. Також Аксьонов оголосив про перенесення референдуму щодо самовизначення Криму з 25 травня на 30 березня 2014 року у зв'язку з тим, що «конфлікт вийшов за межі розумного».

З проханням «використовувати Збройні Сили Російської Федерації для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності, захисту населення України» звернувся і зміщений (але він визнавався Росією і кримською владою) президент України Віктор Янукович

Командувачем ВМС України призначений контр-адмірал Д.Березовський

Зранку в порт Феодосії зайшов російський десантний корабель «Зубр». «Зелені чоловічки» оточили військову базу спецпідрозділу «Тигр» в селищі Краснокам'янка під Феодосією. Заблокована була також база морських піхотинців в Феодосії

16 військових вантажівок, вщерть забитих солдатами, в'їхали на територію військового аеродрому у смт Кіровське.

У Джанкої російські війська зайняли аеродром.

Близько 30 осіб проникли на територію запасного командного пункту 55-го зенітно-ракетного полку в Євпаторії та відібрали зброю в кількох десятків українських військовослужбовців, поклали їх на підлогу та вилучили у них засоби зв'язку

До Криму по трасі Харків-Ялта продовжують прибувати автомобілі з російськими «козаками»

Кораблі Державної прикордонної служби вийшли у море у стані повної бойової готовності.

Після зустрічі з Аксьоновим, начальник ГУ МВСУ в АРК Авруцький подав рапорт про відставку, а новим керівником кримської міліції було призначено Сергія Абісова

Близько 21:10 в порт Севастополя без дозволу адміністрації Державної прикордонної служби України увійшли два великі десантні кораблі Балтійського флоту Російської Федерації «Калінінград» і «Мінськ»

Штаб «Правого сектора» оголосив про термінову мобілізацію та озброєння власних підрозділів та наказав підрозділам координувати свої дії зі збройними силами, МВС та СБУ.

Лідер партії «УДАР» Віталій Кличко звернувся до в.о. Президента України Олександра Турчинова з вимогою щодо необхідності терміново направити заяву до ООН про невідкладне скликання Ради Безпеки ООН у зв'язку з агресією Росії проти України. Він наполягає на терміновому скликанні і проведенні сесії Верховної Ради для денонсування угоди про перебування Чорноморського флоту Росії у Севастополі.

Близько 17 години в.о. Президента України Олександр Турчинов скликав закрите засідання РНБО України. Члени РНБО закликали Росію повернути війська до місць їхньої дислокації та повідомили, що Збройні сили України приведені у стан повної бойової готовності. Пропозицію про введення воєнного стану по всій підтримав тільки Олександр Турчинов.

Хвиля проросійських мітингів у великих містах південно-східної України. У Донецьку і Луганську над будівлями облдержадміністрацій було встановлено російські прапори.

Мітинг у Донецьку 1 березня 2014

У Донецьку від 7 до 15 тисяч осіб зібралися на мітинг на площі Леніна і попрямували до облдержадміністрації. Близько 12 години до них приєдналися тітушки і активісти сепаратистської організації «Донецька республіка». Протестувальники, які викрикували гасла «Росія» і «Слава Беркуту», намагалися штурмувати установу. Між прихильниками Євромайдану і проросійськими активістами розпочались зіткнення. Під стінами ОДА демонстранти вимагали провести референдум про відокремлення Донбасу зі складу України. Учасники штурму спустили з флагштоку прапор України і натомість підняли російський прапор. Головою області мітингарі «обрали» місцевого бізнесмена Павла Губарєва, який проголосив себе лідером «Народного ополчення Донбасу». Поряд з проросійськими виступами перед будівлею Донецької ОДА пройшов мітинг на підтримку голови облдержадміністрації Андрія Шишацького, на якому були присутні працівники бюджетної сфери міста. Увечері Донецька міська рада, побоюючись тиску проросійських сил, скликала позачергову сесію, яка одноголосно ухвалила рішення про проведення референдуму щодо подальшого перебування регіону у складі України.

В Маріуполі пройшов організований КПУ так званий «антифашистський» мітинг чисельністю близько 500—1000 чоловік. Протестуючі несли червоні прапори, прапори Росії, а також чорно-жовто-білий прапор Російської імперії. Після мітингу біля пам'ятника В.Висоцькому частина протестуючих перейшла до будівлі міської адміністрації, де кілька тисяч громадян зібралося вислухати позицію міського голови і міської влади по відношенню до зміни влади в Україні. Частина присутніх прорвалася в будівлю, де відбулися їх переговори з міським головою Юрієм Хотлубєєм.

В центрі Луганська пройшов мітинг проросійських організацій під прапорами Росії. Учасники виступали проти нової української влади, вигукуючи лозунги проти «коричневої чуми» та «фашистів», а також за надання російській мові статусу державної. Перед учасниками мітингу виступив голова Луганської обласної ради Валерій Голенко. Надалі учасники мітингу з прапорами організації «Молода гвардія» направилися до будівлі Луганської ОДА, де спустили прапори України та підняли російські прапор. Керував підняттям прапорів Росії депутат Луганського обласної ради Арсен Клінчаєв, котрий повідомив про початок запису добровольців у народні дружини

У Харкові з ініціативи мера Геннадія Кернеса на площі Свободи було проведено «мирний мітинг» «За Харків», по закінченні якого толпа з російськими прапорами влаштувала штурм будівлі Харківської облдержадміністрації, в якій перебували активісти харківського Євромайдану. Між ними відбулась сутичка, під час якої проросійські налаштовані активісти палицями побили активістів Євромайдану, а над будівлею ОДА активіст з Москви встановив російський прапор. Постраждали 97 осіб, т.ч. письменник Сергій Жадан. Співробітники правоохоронних органів у бійку активно не втручались. Мер Харкова Геннадій Кернес поклав відповідальність за бійку на активістів Євромайдану.

У Дніпропетровську проросійські маніфестанти пройшли центром міста і на центральній площі вивісили прапори УРСР та Росії.

У Мелітополі кілька тисяч людей зібралися на марш на підтримку Криму і Південного Сходу України. Серед гасел були: «Ми з Росією та Білоруссю», «Беркут Герой!», «Ми не підкоряємося нової влади!», «Ми за Митний Союз». На будівлі міської ради учасники маршу встановили три прапори: України, Росії та Георгіївський

В Миколаєві проросійськими силами було організовано мітинг, на якому лунали закликами утворити нове федеральне об'єднання разом з Одесою та Херсоном

В Одесі на Куликовому полі відбувся сепаратистський мітинг з гаслами за федералізацію і другу державну мову

У Херсоні на площі Свободи відбувся мітинг «Російська весна». Активісти проросійських організацій, КПУ, КОБ та інші знищили пам'ятник «Небесній сотні», та закликали Путіна ввести війська. Активну участь у мітингу брали активісти «Українського вибору» Віктора Медведчука, та афілійовані з ним структури.

2 березня — Командувач ВМСУ контр-адмірал Д.Березовський видав наказ скласти зброю і не чинити опір російським військам, присягнув на вірність «мешканцям АР Крим та міста Севастополя» і почав активно агітувати переходити на бік ворога військовослужбовців ЗСУ у Криму, за що був негайно звільнений з посади.

В Севастополь без дозволу адміністрації Державної прикордонної служби України зайшли великі десантні кораблі «Оленегорський Гірник» Північного флоту і «Георгій Побідоносець» Балтійського флоту Російської Федерації.

У Севастополі був блокований штаб ВМС України, будівля була знеструмлена.

Блокування і захоплення військових об'єктів у Криму, 2014 р.

Вранці заступник командувача Південним військовим округом РФ і заступник командира 810-ї бригади морської піхоти ЧФ РФ пред'явили ультиматум 1-му батальйону морської піхоти ВМС України у Феодосії — протягом години скласти зброю і передати російським військовослужбовцям склади.

Поблизу смт Перевального близько було заблоковано 36-ту бригаду берегової оборони ВМС України. Бригаду оточили близько 100 озброєних бійців, близько 20 вантажних автомобілів марки КАМАЗ та кількома автомобілями «Тигр»

Близько тисячі кримських татар спробували виступити в якості «живого щита» між військовослужбовцями батальйону морської піхоти ВМС України (в / ч А-0669) в Керчі і групою озброєних російських військовослужбовців, оточили територію військової частини.

Захоплені штаби Азово-Чорноморського регіонального управління та Сімферопольського прикордонного загону Прикордонної служби України, встановлено контроль над одним з українських дивізіонів ППО в районі мису Фіолент.

В кримських ЗМІ розповсюджена провокативна і брехлива інформація про «переміщення озброєних татарських загонів в напрямку Сімферополя та Севастополя», а в кримських лікарнях було оголошено про термінову підготовку до прийому великої кількості вбитих і поранених.

Колегія Генеральної прокуратури України виступила зі зверненням, в якому заявила: «Військовослужбовці Збройних сил України повинні пам'ятати, що вони присягали на вірність українському народові! Отже, виконання ними вимог по здачі зброї, залишення військової техніки і місць дислокації буде розцінюватися як державна зрада з відповідними правовими наслідками»

Збройні Сили України приведено в бойову готовність «Повна»

У Донецьку близько 1 тисячі чоловік зібралися на антиукраїнський мітинг біля будівлі Донецької ОДА під прапорами Росії, Радянського Союзу, партії «Російський блок» і забороненої організації «Донецька республіка». Люди виступали проти центральної і місцевої влади.

В Маріуполі під час сесії міськради з протилежних сторін будівлі міськради паралельно проходило два мітинги — один на підтримку цілісності України, другий — противників чинної київської влади.

На засіданні Луганської обласної ради депутати ухвалили рішення про визнання нелегітимними центральних органів виконавчої влади України. Крім того, депутати підтримали рішення про проведення референдуму щодо федералізації України і закликали Верховну Раду України здійснити певні кроки в інтересах Росії. На мітингу зібралося до 400 активістів з прапорами партії «Руська єдність» та організації «Луганська гвардія», які заблокували депутатів всередині до прийняття необхідних рішень. Лідер «Луганської гвардії» Олександр Харитонов передав обласній раді резолюцію рішення про звернення до Путіна, однак депутати відмовилися підтримувати резолюцію. Після цього невідомі у масках з російськими прапорами та щитами штурмували будівлю обласної ради, зламавши ворота, заблокувавши виходи та встановивши на даху прапор Росії.

У Херсоні до місцевих проросійських активістів приєдналися особи, які прибули з Криму. На захист будівлі обласної ради поряд з активістами Самооборони та фанатами місцевого футбольного клубу «Кристал», вийшли сотні херсонців.

3 березня — На вірність т. зв. «народу Криму» присягнули «начальник Служби безпеки» Петро Зима, «начальник Головного управління внутрішніх справ» Сергій Абісов, «начальник Головного управління Служби з надзвичайних ситуацій» Сергій Шахов і виконувач обов'язків «начальника прикордонної служби» Віктор Мельниченко (раніше — перший заступник начальника Азово-Чорноморського регіонального управління Держприкордонслужби України).

Разом з тим з'явилась інформація, що співробітники Головного управління СБУ в АР Крим відмовилися визнавати призначеного новими кримською владою керівника. Начальник Кримського територіального командування внутрішніх військ України Микола Балан заявив, що внутрішні війська підпорядковуються міністру внутрішніх справ і «все військовослужбовці на 100 відсотків вірними своїй присязі і своєму військовому обов'язку». Відмовився підкорятися новому прем'єр-міністру Криму і керівник Державної пенітенціарної служби України в АР Крим і Севастополі Олег Грач.

Екс-командувач ВМС України, військовий злочинець і колаборант Денис Березовський у супроводі російських «козаків» з російськими триколорами увірвався у штаб ВМС України у Севастополі і намагався вмовити керівний склад перейти на сторону окупанта Росії, обіцяючи зарплату на рівні ЧФ РФ.

Р.Аметов, вбитий загарбниками

Мешканець Сімферополя Решат Аметов взяв участь в мирному протесті на площі Леніна в Сімферополі, де його захопили бандити у формі т. зв. «самооборони Криму». 15 березня 2014 року його тіло було знайдено в селі Суничному Білогірського району з численними слідами тортур. Решат Аметов вважається першою жертвою російсько — української війни.

Льотчики Сакської морської авіаційної бригади ВМС ЗС України, незважаючи на повну блокаду військової частини російськими десантниками, зуміли підняти у повітря бойові протичовнові вертольоти і літаки та успішно передислокувати їх до військового аеродрому в Миколаєві.

Президія ВР АР Крим заявила, що питання референдуму не містить положень про відділення АР Крим від України, при цьому «ми виступали і виступаємо за наділення Кримської автономії широкими повноваженнями, які повинні бути гарантовані за будь-яких змінах центральної влади і конституції України». Референдуму щодо статусу та повноважень АР Крим було перенесено на 30 березня.

Прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив, що уряд Росії готовий надати Криму фінансову допомогу — забезпечити виплату зарплат, пенсій, допомог і стабільну роботу бюджетних установ.

З'явилась інформація, що командувач Чорноморським флотом РФ Олександр Вітко зажадав від українських військовослужбовців здатися до 5 годину ранку 4 березня; в іншому випадку, російські військові погрожують розпочати штурми підрозділів і частин ЗС України по всьому Криму;

В Севастополі козаки за підтримки російських морських піхотинців спробували захопити штаб ВМСУ.

В Севастопольській бухті кораблі ВМСУ «Тернопіль» і «Славутич» були заблоковані бойовими кораблями і суднами Чорноморського флоту Росії, на кожному з яких знаходились озброєні підрозділи морської піхоти у кількості до взводу; екіпаж корабля управління «Славутич» запобіг спробі захоплення корабля.

Блоковано зовнішній рейд військово-морської бази «Севастополь»

Частково захоплені об'єкти в/ч 4515 у Бельбеку

В селі Затишне під Євпаторією, козаки під прикриттям солдатів РФ штурмовали військову частину.

Ракетний катер «Івановець» ЧФ РФ заблокував вихід українським кораблям з бази на озері Донузлав.

На поромній переправі Крим-Кавказ відбулося накопичення бронетехніки (було помічено 15 танків і 10 БТРів), тривали активні переміщення кораблів російських ВМС в акваторію Чорного моря на вхід і вихід з порту Севастополь, російські військові здійснюють моральний і фізичний тиск на прикордонників і активно ведуть спроби вербування персоналу.

Через пункт пропуску поромного сполучення «Крим-Кубань» в Керчі під прикриттям військовослужбовців ЧФ РФ відбувся прорив двох мікроавтобусів і трьох вантажівок Камаз з озброєними особами. Надалі ця група озброєних осіб із застосуванням фізичної сили захопила місце дислокації відділу прикордонної служби України «Керч»

Антиукраїнський мітинг у Сімферополі

У Донецьку проросійськими демонстрантами було захоплено частину будівлі Донецької ОДА, де на засіданні депутати обрали нового голову ради Андрія Шишацького. Близько 1000 осіб з російськими триколорами на чолі з самопроголошеним «губернатором» Павлом Губарєвим увірвалися до сесійної зали обласної ради, через що у залі сталася сутичка. Павло Губарєв заявив, що планується утворення «тимчасового уряду Донбасу», створення сил самооборони, а керівництву УВС, прокуратури та СБУ області було запропоновано скласти присягу «народній владі».

В Одесі близько 700 сепаратистів штурмували будівлю облради і підняли російський прапор, проте це не завадило облраді прийняти звернення щодо недопущення вторгнення іноземних військ в Україну

Країни «Великої вісімки» заморозили підготовку до саміту G8 в Сочі і виступили із засудженням дій Росії щодо України. Країни G8 назвали дії Росії очевидним порушенням суверенітету України, і несумісними з діяльністю «Великої вісімки». В подальшому «Велика вісімка» перетворилась знов на «Велику сімку» (без Росії).

Російський ринок акцій відкрився обвалом індексів РТС і ММВБ на 4,8 і 5 відсотків відповідно. В результаті російський ринок втратив близько 2 трильйонів рублів.

Російський прем'єр-міністр Д.Мєдвєдєв розпорядився почати будівництво мосту з Росії до Криму через Керченську протоку.

4 березня — Рада безпеки ООН зібралася на третє екстрене засідання з питання подій в Україні. Представники практично всіх країн членів Радбезу заявили про принципову підтримку територіальної цілісності України, висловилися за невідкладне врегулювання напруженості в українсько-російських відносинах шляхом політичного діалогу і підтримали прохання про негайні консультації в рамках Будапештського угоди між США, Великою Британією, Росією та Україною.

Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконними рішення кримського парламенту про призначення Аксьонова прем'єром і проведення референдуму.

У Євпаторії з вечора кілька сотень військовиків збройних сил Російської Федерації оточили КПП зенітно-ракетної частини і пішли на штурм. Українські солдати стали живим щитом щоб стримати натиск штурмовиків. Російським військовим допомагали колишні службовці кримського «Беркуту»

З'явилась інформація, що всі командні пункти, радіотехнічні батальйони і роти на території Криму знаходяться в облозі російських військ і загонів «кримської самооборони»

Російські військові зруйнували об'єкти в зенітно-ракетному полку на Фіоленті в Севастополі.

СБУ констатувала, що Крим повністю зайнятий російськими військами.

Держприкордонслужба України встановила посилений контроль в Херсонській області на в'їзді в Крим. КПП, розгорнуті в Салькове, Каланчаку і Чаплинці, посилені військовослужбовцями мобільних прикордонних підрозділів, МВС і збройних сил України.

У Генеральному штабі ЗСУ заявили, що на території Криму знаходяться російські військовослужбовці, які не входять до складу ЧФ, — зокрема, зі складу 18-ї окремої механізованої бригади, яка дислокується в Чеченській республіці, а також 31-ї окремої десантно-штурмової бригади ВДВ (Ульяновськ) та 22-ї бригади спецпризначення (Краснодарський край). За інформацією в.о. міністра оборони України І.Тенюха, за останні дні Росія збільшила кількість своїх військових на території України на 5,5 тис. — до 16 тис. осіб.[59]

У Донецьку на площі перед Спасо-Преображенським кафедральним собором пройшов мітинг прихильників єдності України, який зібрав близько 1500 осіб.

У Харкові проросійські активісти знову штурмовали ОДА

Декілька сотень росіян вийшли до будівлі Міністерства оборони РФ у Москві проти введення російських військ до України з гаслами «Руки геть від України!».

Президент Путін провів прес-конференцію про ситуацію на Україні, де, зокрема, заперечував участь російських військ в кримських подіях, заявивши, що там діють лише місцеві «сили самооборони». Також він заявив, що питання про приєднання Криму до Росії не розглядається. При цьому він назвав нову українську владу нелегітимною і звинуватив їх в скоєнні антиконституційного збройного перевороту. Також Путін заявив про право Росії використовувати всі засоби для захисту своїх громадян в разі загрози їхньому життю в Криму.

Одночасно Путін заявив, що російські військовослужбовці у Криму будуть прикриватись від української армії, ховаючись за живим щитом з українських жінок та дітей і він хоче подивитись на тих, хто віддасть наказ стріляти по своїм громадянам

Повідомлено, що президент Путін віддав наказ військам і з'єднанням, які брали участь у військових навчаннях, повертатися в місця постійної дислокації.

5 березня — на мисі Фіолент у Севастополі російські військовики захопили зенітно-ракетний полк та заблокували військову частину, знищивши обладнання бази та взявши під контроль стартові позиції ракет.

Російські військові відрізали від постачання з боку суші корвет «Тернопіль». Два підступи до причалу були повністю перекриті особами у військовій формі озброєними снайперськими гвинтівками, кулеметами та автоматичною зброєю. Командир корвету «Тернопіль» Максим Ємельяненко зазначив, що наочно видно підготовку захоплення корабля, але його екіпаж готовий битися.

До військової частини А0883 (Керч, 9-й кілометр), яка охороняє повітряний простір України, під'їхали дві вантажівки з російськими номерами (90-й регіон), наповнені російськими військовими, озброєних автоматами. Російські військові ультимативно зажадали від українських бійців здати зброю. Українські захисники відмовились здаватися і передали інформацію про ультиматум керівництву в Севастополь. До частини під'їхали дружини і мами бійців, які просили росіян відступити, і заявили, що готові захищати своїх рідних, які служать в частині.

Військовослужбовці РФ зняли блокаду з українських військових частин в Перевальному, Феодосії та Бахчисараї.

У Ялті пройшов нечисленний мітинг молоді на підтримку України.

Біля військової частини під Ялтою був викрадений перший заступник Голови Державної прикордонної служби України генерал-полковник Михайло Коваль — за свідченнями очевидця: «російські байкери зупинили авто, порізали шини та забрали прикордонника», незабаром після успішних переговорів він був звільнений.

С.Аксьонов відмовився від переговорів з Києвом, називаючи чинну владу нелегітимною. Шевченківський суд Києва постановив затримати його і В.Константинова.

У Донецьку під приводом виявлення вибухового пристрою в будівлі, міліція очистила обласну адміністрацію від протестуючих, над будівлею знову був вивішений український прапор. До 16:00 під адміністрацією зібралося близько 5 тисяч антиукраїнських мітингувальників, серед яких, зокрема, були присутні активісти «Народного ополчення Донбасу», «Російського блоку» і громадяни Росії. У той же час на площі Леніна почався мітинг прихильників єдності України, який зібрав близько 7-10 тисяч активістів. Через деякий час, учасники мітингу, очолювані П.Губарєвим, розпочали штурм будівлі ОДА і знову зайняли її, вивісивши над нею російський триколор.

Після захоплення будівлі ОДА прихильники референдуму розділилися. Біля кількох сотень з них підтримали Павла Губарева та пішли захоплювати будівлю Головного управління державного казначейства в Донецькій області. У той же час інша група з близько 1500 проросійських активістів рушила в бік площі Леніна, де вступила в бійку з прихильниками єдності України, в ході якої постраждали 7 осіб.

В Маріуполі біля будівлі міськради близько 500 прихильників цілісності України зібралися на антивоєнному мітингу

Проросійський мітинг у Запоріжжі зібрав близько 200 осіб.

У Мелітополі зібралися близько 100 проросійських мітингівальників. Знову обговорювалися питання зовнішньої політики і самовизначення регионов.

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що люди у військовій формі без розпізнавальних знаків в Криму ніякого відношення до російської армії не мають.

Путіна номіновано на Нобелівську премію миру.

6 березня — у ніч на 6 березня російські військові затопили поблизу входу до озера Донузлав списані раніше протичовновий корабель «Очаків» та рятувальне буксирне судно «Шахтар», якими заблокували вихід у море п'яти українських військових кораблів з Південної військово-морської бази. Ракетний крейсер «Москва» зі складу ЧФ в супроводі чотирьох суден забезпечення встав біля входу в бухту Донузлав, блокуючи таким чином вихід кораблів ВМС України.

Російські військові повернулися в Перевальне, атакували відділ прикордонної служби «Євпаторія» та мобільну прикордонну заставу «Массандра», всього — близько 10 прикордонних частин.

Близько 10 години було захоплено радіотелевізійний передавальний центр у Сімферополі. Від мовлення на території Криму було відключено 5 канал та 1+1, а на частотах Чорноморської ТРК було включено сигнал каналу Росія-24 (під назвою «Крим-24»). На частотах 1+1 розпочав мовлення телеканал «Росія-1». Розпорядження стосовно відключення українських каналів на території АРК дав самопроголошений прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов. Захоплено прокуратуру АР Крим і штаб «Партії регіонів»

У Сімферополі російські військові заблокували автомобіль спеціального посланника Генерального секретаря ООН Роберта Серрі, який був змушений перервати своє перебування в Криму і покинути півострів. Також окупанти не допустили у Крим місію ОБСЄ.

У Сімферополі побили та пограбували іноземних журналістів.

Антиросійський мітинг у Строгановці (Сімферополь)

Севастопольська міськрада прийняла рішення про входження Севастополя до складу Росії.

Верховна Рада АР Крим на своєму засіданні проголосувала за приєднання регіону до складу Росії не чекаючи результатів «референдуму» та звернулася до російського президента та парламенту з вимогою розпочати процедуру надання Криму статусу суб'єкта РФ. Рішення підтримали 78 з 81 присутніх депутатів. Також кримський парламент ухвалив рішення про перенесення референдуму про статус Криму на 16 березня 2014 року та затвердила питання, які будуть на нього винесені:

  • Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації?
  • Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?

Перший віце-прем'єр АР Крим Р.Теміргалієв заявив, що «Крим став територією Російської Федерації і єдиними законними збройними формуваннями на території Криму є російською збройні сили. Збройні сили третіх держав або інших держава вважатимуться окупантами»

Центральна виборча комісія (ЦВК) доручила заблокувати доступ до бази даних Держреєстру виборців для органів Держреєстру АР Крим та Севастополя.

У Донецьку правоохоронці знову очистили будівлю Донецької ОДА, затримавши близько 70 проросійських активістів. Співробітникам СБУ і спецназу ввечері цього ж дня на конспіративній квартирі в Донецьку вдалося затримати «народного губернатора» Павла Губарєва

СБУ відкрила справу про спробу відділення Криму. В.о. Президента України О.Турчинов зупинив рішення кримського парламенту про проведення референдуму.

США і Європейський Союз відмовляються визнати легітимність запланованого в Криму на 16 березня референдуму з питання приєднання півострова до Росії і підкреслюють, що будь-яке рішення по Криму може бути прийнято тільки центральним українським урядом в Києві, а не мешканцями півострова.

7 березня — Військову частину А2355 на Юхариній балці у Севастополі штурмували російські військові. За даними Міністерства оборони ворота частини протаранив КАМАЗ, після чого російські військові разом з «козаками» та місцевими активістами зайняли найближчу будівлю. За інформацією ЗМІ особовий склад частини (близько 100 осіб) разом з журналістами заточились у бункері. Під час захоплення частини російські військові побили українських журналістів. Пізніше військові відійшли, залишивши козаків і «самооборону».

Військові зі зброєю і без розпізнавальних знаків силовим методом проникли на територію запасного командного пункту (ЗКП) тактичної групи «Крим» Повітряних Сил Збройних Сил України (ППО).

Державна прикордонна служба України доповіла про знаходження в Криму знаходиться близько 30 тис. російських військових. Заблоковані 11 підрозділів прикордонної служби.

Делегація кримських депутатів на чолі з В.Константиновим прилітає в Москву, де її прийняли глави Ради Федерації і Держдуми Валентина Матвієнко і Сергій Наришкін. В.Костянтинов заявив що мета референдуму — «захист кримчан». За його словами, до Криму «пішли» поїзди дружби «з бойовиками (що виявилось відвертою брехнею), тому треба було діяти дуже швидко».

Постійний представник Росії при ООН Віталій Чуркін заявив, що політичні відносини його країни з Україною перервані, оскільки Москва не визнає легітимності нинішньої української влади.

Радбез ООН заявив, що не визнає «референдум» в Криму, а Держдума Росії, навпаки, заявила, що підтримає «вибор Криму і Севастополя».

8 березня — російські окупанти захопили с.Чонгар на Херсонщині і замінували навколишні поля

Російські військові відкрили вогонь по групі проукраїнських активістів біля військкомату у Сімферополі, який вранці був захоплений окупантами і де вони відкрили штаб «самооборони».

Біля республіканського військкомату у Сімферополі «ввічливі люди» зі зброєю побили журналістів, відібрали флеш-карти та пошкодили техніку

Російські спецпризначенці захопили відділ Прикордонної служби «Щолкіне», і, погрожуючи зброєю, вигнали сім'ї прикордонників на вулицю.

Більше 12 000 жінок по всьому Криму вийшли на антиросійські мітинги.[60]. За іншими даними, протестувальників було від 15 до 20 000. Майже у тисячі населених пунктах Криму вони створили живі ланцюги вздовж доріг та автотрас, тримаючи в руках українські та кримськотатарські прапори і гасла за мир та цілісність країни.

Обстріляно літак Прикордонної служби України поблизу Армянська

Колонна російських військових (біля 70 машин) в'їхала до Сімферополя

Олександр Турчинов призначив новим керівником Головного управління СБУ в АРК Олега Абсалямова, проте прес-служба Верховної Ради АРК повідомила, що в Криму це призначення вважають нелегітимним, так як в Криму створена своя «Служба безпеки».

Більше 50 членів Спілки кінематографістів Росії підписали листа проти російської інтервенції в Україні, в Санкт-Петербурзі відбувся антивоєнний мітинг.

В Маріуполі пройшов п'ятитисячний мітинг, організований комуністичною партією України і представниками «антифашистського комітету» з вимогою проведення референдуму про федералізацію України, визнання права жителів Донецької області на самовизначення та вибір між вступом в митний або європейський союз.

9 березня — близько 15 військовослужбовців без упізнавальних знаків на КамАЗі прибули на військовий аеродром біля м.Джанкой, захопили КПП і деякі об'єкти в/ч А1387, котра охороняла аеродром.

Аеродром морської авіаційної бригади ВМС України в Саках захоплений російськими солдатами у кількості 80 осіб. Помічниками у них були 40-50 цивільних.

У селищі Чорноморське російські військові захопили українську прикордонну заставу.

Антиукраїнські мітинги у Сімферополі, Севастополі, Євпаторії та Керчі.

Майже тисяча осіб вийшла до пам'ятника Шевченку в Севастополі в знак протесту проти підготовлюваного референдуму. Під кінець акції приїхали близько 500 російських молодчиків, козаків, військових, які почали бити учасників мітингу. Російські карателі також затримали одного з учасників мітингу — Миколу Шиптура, якого пізніше засудили до 9 років ув'язнення нібито за підготовку до вбивства члена т. зв. «самооборони».

У Луганську проросійські активісти силою розігнали зібрання біля пам'ятника Тараса Шевченка, учасники якого хотіли відзначити 200-річчя поета.

Під час проросійського мітингу, на якому зібралося за різними оцінками від 10 до 20 тисяч чоловік, протестувальники захопили приміщення Луганської ОДА та вивісили російський прапор на будівлі. За повідомленням ЗМІ, захоплення адміністрації здійснювали активісти «Луганської гвардії» та «Молодої гвардії». Під тиском протестувальників, що зайняли адміністрацію, голова Луганської ОДА Михайло Болотських написав заяву про звільнення, яку пізніше відкликав, заявивши, що написав її під тиском. На мітингу демонстранти обрали «народного губернатора» — лідера руху «Луганська гвардія» Олександра Харитонова. Міліція не протидіяла ані штурму ОДА, ані нападу на учасників проукраїнського мітингу

У Мелітополі протестувальники проти нової влади обговорювали питання проведення референдуму.

в Харкові пройшов масовий проукраїнський мітинг, який зібрав понад 10 тисяч осіб.

10 березня — До Криму було доставлено берегові ракетні комплекси «Бастіон», призначені для ураження надводних кораблів

Близько 120—200 російських солдатів на 8-14 вантажівках о 01:30 прибули до окремої ракетної технічної частини в Чорноморському. Під загрозою штурму і застосування зброї зайшли на територію військової частини, роззброїли весь особовий склад частини, в тому числі і караул ВОХОР

На територію Автобата в Бахчисараї (в/ч 2904) проникли озброєні люди у кількості близько 10 осіб і захопили його. (командир в/ч на той час знаходився у російському полоні).

У Новофедорівці солдати російської армії напали на командний пункт аеродрому

В Сімферополі російські військові захопили військовий госпіталь, а в Севастополі знеструмили штаб ВМСУ, пошкодивши кабель

На території Криму відключено мовлення всіх українських телекомпаній. На їх частотах почали трансляцію російських каналів — «Перший канал», «Росія 24», НТВ, ТНТ, СТС і «Росія 1», з місцевих каналів мовлення продовжує ДТРК «Крим».

У Сімферополі кілька тисяч людей прийшли на площу Леніна на антиукраїнський сепаратистський мітинг. По місту відбувся автопробіг на підтримку референдуму у кількості 40 автівок.

У містах Росії провели багатотисячні мітинги на підтримку російськомовного населення України, а також жителів Криму.

В Луганську проросійські активісти покинули будівлю ОДА, однак під установою знову зібрався мітинг, учасники якого вимагали проведення референдуму щодо федералізації України на території Луганської області та надання російській мові статусу державної. Невідомі особи також захопили офіс телекомпанії Ірта

11 березня — Верховна Рада АР Крим і Севастопольська міська рада прийняли декларацію про «незалежність» Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, згідно з якою у разі рішення «народів Криму» в результаті референдуму увійти до складу Російської Федерації, Крим буде оголошений суверенною республікою і саме в такому статусі звернеться до Російської Федерації з пропозицією про прийняття на основі відповідного міждержавного договору до складу Російської Федерації як нового суб'єкта Російської Федерації. Також кримські депутати ухвалили рішення про заборону діяльності на території Криму проукраїнських організацій, серед яких ВО «Свобода», Правий сектор, ВО «Тризуб» імені Степана Бандери, УНА-УНСО, Патріот України, Карпатська січ, Братство, і призначили Наталю Поклонську прокурором «республіки».

На мисі Тарханкут російські солдати прорвалися на територію українською радіолокаційної роти.

Російські військовики та проросійські активісти здійснили спробу захоплення складу з боєприпасами у місті Інкерман.

Міжнародний аеропорт «Сімферополь» відмовився приймати рейси з Києва та Стамбула, скасовані були також й вильоти у ці міста. Аеропорт обслуговував тільки рейси у напрямку Москви.

«Зелені чоловічки» влаштували пожежу на аеродромі «Бельбек».

Олександр Турчинов на засіданні Верховної Ради повідомив, що РНБО України ухвалила рішення сформувати на базі внутрішніх військ Національну гвардію і оголосити часткову мобілізацію в Збройні сили і Національну гвардію

В.о. Міністра оборони України Ігор Тенюх звітував, що із 41 тис. чол. особового складу Сухопутних військ боєздатними є лише 6 тисяч, а також відрапортував про знаходження на південно-східних кордонах України та в Криму 220 тисяч російських військових. МЗС повідомило про присутність в АР Крим 18 780 військових РФ.

За повідомленням Державної прикордонної служби України, з 28 лютого по 11 березня «порушили порядок заходу» в Крим 15 російських військових суден, 48 літальних апаратів 14 раз «порушили порядок здійснення військових польотів», а на Керченській поромній переправі, в пункті пропуску «Крим — поромна переправа» було зафіксовано 10 випадків порушення порядку перетину державного кордону. За цей період без узгодження з Україною до Криму через поромну переправу було переміщено 139 одиниць автомобільної та іншої військової техніки РФ, в основному вантажівки, спеціальні та легкові автомобілі, але також 4 РСЗО «Град» і 6 БТР

У Луганську за сприяння депутата Олега Ляшка заарештовано одного з ватажків сепаратистів Арсена Клінчаєва.

12 березня — Російські військові блокували радіотехнічний батальйон на горі Ай-Петрі

Перший віце-прем'єр Криму Рустам Теміргалієв повідомив про обмеження повітряного сполучення Криму з Україною на період до 17 березня під надуманим приводом: "в зв'язку з можливим прильотом провокаторів. Зокрема, аеропорт Сімферополь приймає тільки рейси з Москви. «Кримаерорух» береться під контроль «Народною самообороною».

Як стало відомо з доповіді і. о. міністра оборони України Ігоря Тенюха в.о. президента України Олександру Турчинову, при приведенні ЗС України у вищі ступені бойової готовності розкрилися «гнітючий стан підготовки особового складу ЗС України, недостатня укомплектованість підрозділів військовими фахівцями і відсутність справної техніки і озброєння». З сухопутних військ України загальною чисельністю 41 тис. осіб боєготовними виявилися тільки 6 тис. (близько 14 %), а серед екіпажів броньованих машин цей показник склав лише 20 % від їх загальної чисельності. Понад 70 % бронетехніки української армії склали морально і фізично застарілі радянські танки Т-64 з терміном експлуатації 30 і більше років. В ППО України готовими до виконання бойових завдань виявилися тільки 10 % особового складу, а у ракет комплексів С-300П і С-200В закінчився гарантійний термін експлуатації. З майже 507 бойових літаків і 121 ударних вертольотів ВПС України лише 15 % виявилися справними і здатними піднятися в повітря, а до бойових вильотів виявилися готові тільки 10 % екіпажів. У ВМФ України станом на 1 березня тільки 4 корабля віднесли до умовно боєздатним: фрегат «Гетьман Сагайдачний», корвет «Тернопіль», корабель управління «Славутич» і великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський». Згідно з доповіддю, в якості єдиної ефективної міри для стримування агресії і нанесення гарантованого ураження загонам сил самооборони в Криму і незаконним військовим формуванням, що можуть з'явитися в східних областях країни, можуть розглядатися тільки реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) «Ураган» і «Смерч» . При цьому Тенюх виступає категорично проти застосування РСЗВ, а лише пропонує посилити їх охорону. Він звертає увагу на «високу ймовірність неточного ураження цілей, враховуючи вкрай низьку підготовку екіпажів (РСЗВ)» і, відповідно, можливу загибель значної кількості мирних жителів[61]

13 березня — Кримську дирекцію Придніпровської залізниці «Укрзалізниці» російські загарбники перепідпорядкували окупаційній владі півострова.

У Донецьку на мітинг за єдність України напали проросійсько налаштовані активісти, озброєні травматичною зброєю, газовими балончиками, битами і шматками арматури. Співробітники органів правопорядку та самооборона Майдану намагалися захистити відхід учасників акції, що дозволило більшості з них покинути площу Леніна. Після відступу основної групи прихильників цілісності України співробітники міліції сховали членів самооборони у свій автобус. Міліції вдалося затримати кількох нападників, однак під тиском натовпу їх відпустили. За офіційною інформацію під час сутички від ножових поранень загинула одна особа, 10 осіб госпіталізовано. Загиблим виявився 22-річний активіст Дмитро Чернявський — він став першою жертвою агресії Росії проти України на Донбасі.

Відновлено Національну гвардію України як військове формування з правоохоронними функціями.

У Красноярську, Барнаулі, Пензі, Ульяновську і Підмосков'ї проходять провладні мітинги на підтримку «російськомовного населення» України.

Верховна Рада України попросила ООН про допомогу.

Постійний представник Російської Федерації при ООН Віталій Чуркін на відкритому засіданні Ради безпеки ООН в Нью-Йорку брехливо заявив, що Росія не бачить передумов для початку війни з Україною.

14 березня — до Криму росіянами були доставлені 152-мм гаубиці 2А65, розміщені пізніше на Перекопському перешийку.

У Криму зникли троє Автомайданівців — Сергій Супрун, Наталія Лук'янченко і старший син Анатолія Гриценка Олексій.

Конституційний суд України приймає рішення про неконституційність проведення референдуму в Криму. Путін глузливо заявляє, що «референдум» повністю відповідає нормам міжнародного права та статуту ООН.

Під контролем Росії знаходяться 49 з 56 об'єктів прикордонної служби. Спостережні польоти над територією АР Крим блокуються РФ.

Щодо попередніх подій у Донецьку 13 березня МЗС Росії зробило заяву про те, що «Росія усвідомлює свою відповідальність за життя співвітчизників і співгромадян в Україні і залишає право взяти людей під захист». Винуватцями насильства МЗС назвало прихильників Євромайдану, хоча саме вони зазнали нападу і це було зафіксовано спостерігачами ОБСЄ.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров на зустрічі з держсекретарем США Джоном Керрі брехливо заявив, що Росія не має планів вторгнення в Україну.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) закликав Росію і Україну утримуватися від військових дій.

15 березня — біля селища Стрілкове (Арабатська стрілка, Генічеський район, Херсонська область) о 13:30 з гелікоптерів Мі-8 висадився десант з 40 (за іншими даними -70) піхотинців російських військ. Вони висадилась в тилу українських прикордонників при підтримці чотирьох вертольотів і трьох бойових броньованих машини та зайняли позиції поблизу газорозподільчої станції. За повідомленнями місцевих жителів 15 березня 2014 р. на території газового промислу «Чорноморнафтогазу» було помічено близько 50 осіб у цивільному, які з'явилися перед висадкою російських військових. Близько 300 солдатів Російської Федерації оселилися в колишньому пансіонаті МВС поряд з с. Стрілкове. На території пансіонату, крім солдатів, також була помічена військова техніка.

У Білогірському районі Севастополя зі слідами тортур мертвим знайдений кримський татарин Решат Аметов, якого 3-го березня у центрі Сімферополя захопили росіяни.

Через залізничну станцію у Керчі до с. Гвардійське пройшов переправлений з Росії через Керченську поромну переправу ешелон з 25 вагонів, на якому було розміщено зенітно-ракетний дивізіон С-300 у складі 4-х батарей, а також інженерна техніка — 4 танкові тягачі, пересувні дизель-генератори, автоцистерни та 4 автомобілі УАЗ.

в Севастополі росіянами був захоплений колишній співробітник СБУ, активіст Автомайдану, Василь Черниш, після чого він пропав безвісти. Він збирав докази присутності російських військ в Криму.

У Харкові проросійські сили, зокрема, «Нічні вовки», «Оплот» з використанням вогнепальної зброї намагалися вночі штурмом захопити офіс організації «Патріот України» у будівлі на вул. Римарській. В результаті 2 особи загинуло, 4 отримали поранення.

Докладніше: Бій на Римарській

Колабораціоністи з «Народного ополчення Донбасу» з російськими прапорами біля Волновахи заблокували рух військової колони Збройних сил України на під'їзді до Донецька, вигукуючи при цьому «Путін» і «Росія».

У Мелітополі відбувся «антифашистський» мітинг, також вівся збір підписів за референдум про вступ до Митного Союзу і позаблоковий статус України.

В переддень Кримського референдуму, аналогічна пропозиція щодо проведення референдуму була озвучена і на мітингах в Маріуполі, серед організаторів якого була Комуністична партія України та Російський блок. Також активісти атакували територію заводу «Рошен».

У Донецьку знов штурмували будівлю СБУ.

Близько 500 добровольців із Самооборони Майдану вирішили стати резервістами Національної гвардії України, після чого вирушили до села Нові Петрівці, Київська область, на полігон бригади спецпризначення «Барс», яка ввійшла до щойно створеної Нацгвардії. Так з'явився 1-й батальйон оперативного призначення НГУ імені Кульчицького

Венеціанська комісія назвала референдум в Криму нелегітимним. Паралельно Росія блокує резолюцію ООН, яка вторить про нелегітимність намірів РФ в Криму.

16 березня — Російські загарбники з численними порушеннями і фальсифікаціями проводять на території захоплених АР Крим та м. Севастополь так званий «референдум» щодо «самовизначення» Криму.

США і Євросоюз відмовилися визнавати результати «референдуму», засудили дії Росії і запровадили санкції щодо російського бізнесу і високопосадовців, заморозивши їхні закордонні активи і наклавши візові обмеження.

Російські окупанти виставили протитанкові міни по периметру розташування 1-го окремого батальйону морської піхоти ВМС України у Феодосії.

Російські військові виставили блокпост біля села Стрілкове. Блокпост посилений 4 бронетранспортерами і близько 40 військовими

МЗС України заявило про військове вторгнення Росії і зажадав від РФ негайного виведення військ з території України, зазначивши, що «Україна залишає за собою право застосувати всі необхідні заходи для припинення військового вторгнення з боку Росії»

Секретар РНБО Андрій Парубій заявив про зрив широкомасштабної операції російських сепаратистів по вторгненню в Україну під назвою «Російська весна». За його словами, сепаратисти планували захоплення влади на південному сході країни по кримському сценарію

Глава МЗС Росії Сергій Лавров в бесіді з держсекретарем США Джоном Керрі підтвердив принципову позицію щодо проведеного в Криму референдуму. Лавров і Керрі «домовилися продовжити робочі контакти з пошуку шляхів врегулювання на Україні через якнайшвидший запуск конституційної реформи за підтримки з боку міжнародного співтовариства в загальноприйнятної формі і при повазі інтересів усіх регіонів України».

Президент РФ Володимир Путін у телефонній розмові з президентом США Бараком Обамою лицемірно заявив про те, що референдум в Криму повністю відповідав нормам міжнародного права.

У Дніпропетровську сепаратисти влаштували мітинг на підтримку кримського референдуму

У Мелітополі пройшов мітинг противників нової влади, на якому були присутні більше 1000 осіб.

У Миколаєві всупереч забороні Миколаївського окружного суду, близько 600 активістів провели мітинг-«референдум» за відокремлення Херсонської, Миколаївської та Одеської областей від України

В Одесі близько 5 тисяч осіб вийшло на проросійський марш, в якому закликалося до проведення референдуму

В Маріуполі проросійські активісти блокували прикордонну військову частину та організовували блокпост на в'їзді до міста.

17 березня — Верховна Рада АРК проголосила про незалежність Республіки Крим

Путін підписує Указ про визнання Республіки Крим суверенною і незалежною державою.

Кримські депутати перейменовують Автономну Республіку Крим (АРК) в «Республіку Крим» (РК), а Верховну раду АРК — в «Державну Раду РК».

Держрада РК «націоналізує» майно державної компанії «Чорноморнафтогаз», дочірнього підприємства «Черноморнефтегазсервіс», «Укртрансгаз» і «Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами». Також «націоналізуються» Керченська поромна переправа, Керченський та Севастопольський морські рибні порти, Феодосійський, Ялтинський, Севастопольський, Керченський і Євпаторійський морські торговельні порти, «Служба капітана Керченського морського рибного порту», Керченський державний морський технологічний університет, Південний науково-дослідний інститут морського рибного господарства та океанографії, і розташована на півострові власність Адміністрації морських портів України. У власність республіки переведено майно Севастопольського регіонального представництва класифікаційного товариства «Регістр судноплавства України» і Севастопольської філії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків.

У Криму створюється «прикордонна служба», «міністерство інформації» і «міністерство палива і енергетики».

Офіційною валютою Криму оголошено російський рубль.

При перетині російсько-українському кордоні у Чернігівській області російськими прикордонниками був затриманий український активіст, діяч УНА і «Правго сектору» Карпюк Микола Андронович.

Незабаром він був доправлений до Брянська, а згодом — до Єссентуків. Під час перебування у СІЗО щодо нього застосовувалися тортури та залякування. Миколі Карпюку, разом з іншим затриманим у Росії українцем, Станіславом Клихом, були висунуті звинувачення в участі у бойових діях під час першої чеченської війни на боці Чеченської Республіки Ічкерія, а саме у створенні та керуванні загоном «Вікінг». 26 травня 2016 року Верховний суд Чечні визнав Миколу Карпюка винним та засудив на 22,5 років ув'язнення. 7 вересня 2019 року звільнений в рамках обміну між Україною і РФ.

Російські ЗМІ повідомляють, що у Росії на мітинги за приєднання Криму було виведено близько 600 000 осіб, у тому числі у Москві — 100 000.

Відкликано посла України з Москви. Рада затверджує указ про часткову мобілізацію

В Україні Верховною Радою оголошено часткову мобілізацію та виділено 6,9 млрд гривень на підвищення обороноздатності країни. З цього часу держава почала функціонувати в особливих умовах.


18 березня — Президент Росії Володимир Путін разом з самопроголошеними представниками кримської влади Сергієм Аксьоновим, Володимиром Константиновим та Олексієм Чалим підписав договір про приєднання щойно самопроголошеної «Республіки Крим» до складу Російської Федерації. Попередньо таке рішення схвалила Державна Дума Росії, ухваливши заяву «Про ситуацію в Республіці Крим», внесену на розгляд спікером Сергієм Наришкіним та лідерами усіх парламентських фракцій.

Путін, виступаючи з нагоди приєднання Криму, заявив, що російські війська в Криму були завжди: «Збройні сили не входили в Крим, вони там вже і так знаходилися, відповідно до договору..»

Путін і кримські колаборанти підписують документ про початок тимчасової анексії Криму
Застрелений окупантами пр-к Кокурін С. В.

У Сімферополі російські військові захопили 13-й фотограмметричний центр. Під час штурму, у якому були задіяні снайпери і загін на чолі з Ігорем Гіркіним (Стрелковим), постраждали українські військовослужбовці: від пострілу в серце загинув прапорщик Кокурін Сергій Вікторович та було поранено капітана Валентина Федуна. Також загинув і один з російських загарбників — ст.лейтенант Р.Казаков (ймовірно, від помилкового пострілу своїх поплічників; за російськими даними Казаков приїхав з Волгоградської області в якості «добровольця»). Прапорщик С.Кокурін став першою жертвою цієї російсько — української війни серед військових. Командира частини полковника А.Андріяшина під час перемовин було захоплено у полон. В українських військових були відібрані документи та гроші, а їх самих взято «під арешт».

Прикордонники Морської охорони України почали покидати територію Криму: їх буде переведено до підрозділів Державної прикордонної служби, які були виведені раніше з АРК.

Невідомі озброєні особи захопили представництво компанії «Богдан Авто» у Сімферополі

На Донеччині місцеві жителі організували пікети біля військових частин і мостів, що ведуть в напрямку російсько-українського кордону.

В Маріуполі на круглому столі представників політичних партій в міськраді було прийнято рішення поставити питання щодо проведення референдуму на засіданні міськради 25 березня. Круглий стіл проходив в умовах тиску з боку мітингувальників, які зібралися біля стін міськради з прапорами Росії та Комуністичної партії

Міноборони України дозволило військовим застосовувати зброю.


19 березня

Вранці проросійські сили прорвали оточення і увірвалися на територію штабу ВМС України в Севастополі, над ним були підняті російський і андріївський прапори

В Севастополі був затриманий командувач ВМСУ контр-адмірал Сергій Гайдук.

Аксьонов закликав Росію «допомогти» південному сходу України.

РНБО України ухвалила рішення про створення оперативних штабів при обласних державних адміністраціях прикордонних областей України

Федеральна міграційна служба Росії починає видавати перші російські паспорти в Криму, а на фасаді будівлі Верховної Ради Криму закріплено напис — «Державна Рада Республіки Крим».

На Донбасі українські спецслужби захопили Андрія Пургіна, лідера організації «Донецька республіка».


20 березня — російські загарбники звільнили Гайдука і ще сімох осіб, які були затримані напередодні, зокрема, захоплених 14 березня автомайданівців — Сергія Супруна, Наталію Лук'янченко і старшого сина Анатолія Гриценка Олексія.

Корабель управління «Донбас», рятувальний буксир «Кременець» і протипожежний катер «Борщів» Військово-морських сил України, які стояли в Стрілецькій бухті Севастополя, спустили українські та підняли андріївські прапори Військово-морського флоту Росії.

У Севастопольській бухті група російських загарбників взяла штурмом корвет ВМС України «Тернопіль». Російські військові у супроводі кримської «самооборони» пошкодили і захопили також український корвет «Хмельницький». Екіпаж корвета «Тернопіль» в повному складі залишився вірним Україні і в повному складі перебазувався до Одеси. Також у Стрілецькій бухті було захоплено корвет «Луцьк» ВМСУ.

У Керчі військова частина морської піхоти А-0669 перейшла під контроль російських військових.

За російськими даними, протягом 20 березня, після підписання Путіним указу про визнання військових звань військовослужбовців України і можливість перейти на службу до армії агресора, командири і начальники 72 військових частин, установ і кораблів Міністерства оборони України, дислокованих на Кримському півострові, в числі яких 25 судів допоміжного флоту і шість бойових кораблів Військово-морських сил України, прийняли рішення добровільно перейти в ряди Збройних сил РФ.

Командування тактичної групи «Крим» виводить особовий склад з об'єктів. Поетапну передислокацію співробітників з Криму на материкову Україну почала Прикордонна служба України.

Сталася масштабна пожежа на складах танкової бригади у м. Кривому Розі.

МВС України оголосило кримських зрадників Аксьонова та Константинова в розшук.

Верховна Рада прийняла декларацію про боротьбу за визволення України і визнала кримських татар корінним населенням Криму.

Генсек НАТО побоюється, що Росія може піти далі Криму.

США розширили список санкцій, запроваджений за окупацію Криму, ще на 20 росіян. Росія вводить відповідні санкції.


21 березня — постійна рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі у Відні ухвалила рішення про направлення в Україну міжнародної моніторингової місії.

Україна підписала політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС.

Рада Федерації Росії прийняла закон про ратифікацію Договору від 18 березня та закон про утворення нових суб'єктів федерації — Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь, закріпивши анексію цих регіонів Росією. За прийняття Криму як нового суб'єкта федерації проголосували усі 155 сенаторів.

Після цього В. Путін підписує закони про входження Криму і Севастополя до складу Російської Федерації і про створення Кримського федерального округу (КФО). Повноважним представником Президента РФ в КФО призначається Белавенцев Олег Євгенович.

Верховна Рада України прийняла декларацію про боротьбу за звільнення країни, яка закликала світову спільноту не визнавати Республіку Крим і приєднання Криму до Росії. Також був прийнятий в першому читанні законопроект, згідно з яким Крим оголошувався «тимчасово окупованою територією».

ЄС розширив санкційний список росіян за напад на Крим до 33-х осіб

На о.Донузлав тральщик «Черкаси» зробив спробу прорвати блокаду у Донузлаві, відсунувши один з затоплених російських кораблів, однак йому забракло потужності, оскільки команда іншого тральщика, «Чернігова», відмовилась прийти на допомогу у прориві блокади. Екіпаж корабля залишили 12 членів команди: 2 офіцери, мічман, 9 осіб особового складу.

З військової бази у Перевальному на бік російської армії перейшла велика кількість українських військових (вірними присязі залишились трохи більше 200 військовослужбовців), через що було прийняте рішення про її розформування.


22 березня — Російські військові взяли штурмом в/ч № 4515 (авіабаза Бельбек) і полонили її командира полковника Юлія Мамчура

Російські загарбники напали на корабель управління «Славутич» в Севастополі.

Спецпризначенці РФ захопили корвет «Вінниця» на о.Донузлав. Екіпаж українських ВМС зійшов на берег у повному складі.

Захоплена морська авіабригада ВМСУ у Новофедорівці

у Маріуполі пройшли мітинги на підтримку В. Януковича. Також було обрано «народним мером» Маріуполя Кузьменка Дмитра Владиславовича


23 березня — на засідання РНБО України прийнято рішення про виведення військовослужбовців із захопленого Росією Криму.

Морський тральщик «Черкаси» знову зробив невдалу спробу прорвати блокаду на озері Донузлав.

Проросійський мітинг відбувся у Запоріжжі, проте одночасно з ним відбувався значно чисельніший проукраїнський мітинг, а міліція не допустила конфлікту.


24 березня — О 4.30 розпочався штурм бази морської піхоти у Феодосії. У ході штурму на територію військової частини з 4 гелікоптерів висадився десант з 200 чоловік, які захопили базу; по казармах вівся вогонь з БТРа. Близько 6 години з території частини виїхали 3 БТРи, за якими — 3 машини «Урал» з 60–80 зв'язаними українськими морськими піхотинцями, яких було доставлено до феодосійського порту. Командир батальйону разом зі своїм заступником вивезені гелікоптером у невідомому напрямку.

Вночі російські окупанти затопили в озері Донузлав ще один катер, остаточно заблокувавши вихід у море.

Вранці російські військові захопили рейдовий тральщик «Генічеськ» на о. Донузлав. Російський десант висадився на корабель та взяв його під свій контроль, застосувавши проти його команди фізичну силу. Командира корабля було взято у полон. За допомогою швидких катерів росіяни здійснили чергову спробу захоплення тральщика «Черкаси», однак екіпажу корабля вдалося відбити атаки.

Близько 15 години на базі на о. Донузлав більшість зі складу екіпажу ВДК «Костянтин Ольшанський» покинула судно, перейшовши на бік ворога. За свідченням членів екіпажу «Черкас», офіцери «Костянтина Ольшанського» навмисне залили солярку у цистерну з водою, аби скоротити собі «термін перебування у морі». Близько 17.15 до корабля підійшов російський баркас та розпочався штурм російськими військовими, який тривав до 17.50. 20 українських моряків, що залишилися на борту, на чолі з капітаном Дмитром Коваленком намагалися відбити напад близько 200 штурмовиків, однак зазнали поразки. ЗМІ повідомили, що перед штурмом корабля, команда корабля його зіпсувала його обладнання, через що до причалу судно було доставлене буксиром.

Виконувач обов'язків Президента України Олександр Турчинов підписав указ, котрим ввів у дію рішення РНБО від 23 березня 2014 р. щодо передислокації військових підрозділів та правоохоронних органів з АРК та Севастополя до інших регіонів України

25 березня —

Тральщик Черкаси на Донузлаві

у озері Донузлав росіянами захоплено тральщик «Черкаси». До цього той три доби ходив не зупиняючись по озеру, а його командир капітан третього рангу Юрій Федаш відмовляв на всі вимоги здатися. Українські моряки намагалися відбитися від російських швидкохідних катерів, кидаючи у воду вибухові пакети. Тральщик двічі намагався вирватися з Донузлава. Перший раз він спробував відтягнути в сторону затоплений корабель, щоб чистий шлях, вдруге українські моряки майже вийшли з бухти, але російський корабель зіштовхнув їх на мілину

В.о. Міністра оборони України Ігор Тенюх заявив в парламенті, що 4300 з 18800 українських військовослужбовців, раніше розквартированих в Криму, висловили бажання покинути Крим і продовжити службу в Збройних силах України.

В.о. Міністра оброни України замість Ігора Тенюха призначено генерала Михайла Коваля.

26 березня — начальник Генштабу Збройних сил Росії Валерій Герасимов повідомив, що російські прапори підняті у всіх 193 військових підрозділах та установах ЗС України, дислокованих на території Криму, а «всі військовослужбовці, які виявили бажання продовжити службу в українських Збройних силах, здавши зброю під охорону, знаходяться поза розташування військових частин і готуються до організованого виїзду з особистими речами на Україну».

У 2019 р. було оприлюднено інформацію, що для захоплення півострова росіяни використали 10 танків, 16 бомбардувальників, 2 винищувача, 26 вертольотів, 207 бронетранспортерів, 640 вантажівок, 8 берегових ракетних комплексів «Бастіон», 21 ракетну систему залпового вогню «Град» і 12 ракетних систем «Ураган».[62]

Російськими військовими були звільнені шість раніше затриманих українських військовослужбовців, в тому числі командир Бельбекської авіаційної бригади полковник Мамчур Юлій Валерійович і заступник командувача ВМС України, генерал-майор Ігор Воронченко

27 березня — Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію на підтримку територіальної цілісності України та про визнання недійсним «референдуму» в Криму.

'28 березня — Міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив, що «організоване виведення з території Криму підрозділів української армії, які виявили бажання продовжувати службу в збройних силах України, завершене».

За озвученими у 2019 р. українською владою даними, з 13 468 солдатів і офіцерів ЗСУ, які перебували на території АРК, лише 3990 військовослужбовців (менше 30 %) вирішили продовжити службу в ЗС України та евакуюватися з Криму, з 10 936 міліціонерів таких було тільки 88 (0,8 %). У Держприкордонслужбі — з 1870 співробітників повернулися на Україну 519 осіб (29,7 %). «Зберегли вірність батьківщині» і трохи більше 10 % співробітників Служби безпеки України — 242 з 2240 осіб[63]

28 березня — сепаратистські виступи у Маріуполі.

30 березня — близько 5 тисяч осіб вийшло на проросійський мітинг в Одесі

31 березня — Держдума РФ з подачі Президента РФ В.Путіна розірвала Харківські угоди 2010 р. і україно-російський договір про флот у Криму.

Продовження російського вторгнення до України на Донбасі[ред. | ред. код]

2014[ред. | ред. код]

Квітень[ред. | ред. код]

2 квітня — Путін підписав указ про включення Криму до складу Південного військового округу.

4 квітня — в Одесі перед міською радою збиралися борці за державний статус російської мови

5 квітня — у Донецьку відбувся пікет 350 проросійських активістів корпорації «ІСД», яка належала голові Донецької облдержадміністрації Сергію Таруті. Протестувальники, тримаючи в руках прапори Росії і проросійських громадських організацій, викрикували лозунги «Таруту геть!», «Тарута — ворог народу!»

Сепаратистські виступи у Маріуполі у підтримку «народного мера» Кузьменка, який раніше був затриманий СБУ

300 резервістів 1-го резервного батальйону оперативного призначення НГУ, склали присягу. Після цього, — відбули на схід України, спершу до Павлограда, Дніпропетровська область, а потім, — на бойове чергування до району Ізюм — Слов'янськ

6 квітня — У Донецьку колона з 2 тисяч демонстрантів перемістилася під будівлю ОДА. Група з близько 50 агресивно налаштованих активістів, озброєних палицями, прорвали блокаду будівлі, яку охороняли близько 300 правоохоронців. У натовпі штурмовиків було помічено велику кількість жінок та дітей. Замість державного прапору на даху вивісили російський триколор, прапори Комуністичної партії та організації «Донецька республіка». Ватажки терористів висунули вимогу до обласної ради терміново зібрати позачергову сесію та прийняти рішення про проведення на території області референдуму щодо приєднання регіону до Росії.

У Луганську під пам'ятником Шевченку за ініціативою організації «Луганська гвардія» зібрався черговий проросійський мітинг: близько 5 тисяч осіб вимагали відставки уряду Арсенія Яценюка, надання російській мові статусу державної, звільнення лідера організації Олександра Харитонова та розпуску місцевих рад. Після мітингу учасники дісталися будівлі управління Служби безпеки України у Луганській області, яке пікетували з вимогою звільнення з-під арешту Олександра Харитонова. Пізніше мітингарі виламали вхідні двері та вдерлися до приміщення УСБУ. Активісти добилися звільнення з-під варти 6 терористів і розпочали будівництво барикад з покришок. Крім того, вулицями Луганська відбувся автопробіг за приєднання Луганської області до Росії під гаслом «Луганськ−Донбас−Південний Схід», у якому взяли участь 30 активістів

У Харкові проросійські сили пікетували консульства Польщі і Росії, потім на площі Свободи одночасно провели 2 мітинги за федералізацію України. Поблизу театру Шевченка сталися сутички між проросійськими та проукраїнськими активістами, під час яких останніх примусили повзти на колінах «коридором ганьби». Ввечері під будівлею Харківської ОДА зібралося близько 2 тисяч проросійські налаштованих мітингарів, які закликали «підтримати Луганськ і Донецьк», після чого штурмували будівлю Харківської облдержадміністрації та прорвалися всередину.

Вбитий окупантами у Криму 06.04.2014 майор ЗСУ Карачевський С.

У Дніпропетровську сепаратисти влаштували мітинг за проведення місцевого референдуму

Проросійські мітинги пройшли також в Одесі, Миколаєві, Запоріжжі.

Зафіксовано прибуття на мітинги у містах України колон автобусів з «протестантами» з Росії.

В смт Новофедорівка у захопленому Криму двома пострілами впритул в спину молодшим сержантом Чорноморського флоту РФ Зайцевим Є. С. з автомату АК-74 на п'ятому поверсі офіцерського гуртожитку був застрелений майор ЗСУ Станіслав Карачевський. Також росіяни жорстоко побили свідка злочину капітана Артема Єрмоленка, якого було заарештовано та доправлено до слідчого відділу ЧФ Росії

7 квітня —

Захоплення Донецької облдержадміністрації 7 квітня 2014

У Донецьку терористи збудували на ґанку захопленої будівлі ОДА барикаду з шин та колючого дроту. У ніч на 7 квітня у Донецьку було також захоплено обласне управління СБУ. Акція відбувалася за підтримки «Народного ополчення Донбасу» та партії «Російський блок».

У залі засідань Донецької облради за участі 50 проросійських активістів (за іншими даними 120), які оголосили себе «народними депутатами», було оприлюднено Декларацію про утворення «Донецької народної республіки», яка проголошувалася на території області та яка мала у майбутньому увійти до складу Росії. Крім того, самопроголошені «депутати» ухвалили рішення про проведення 11 травня «референдуму» з приводу питання створення Донецької республіки та прийняли рішення про звернення до Путіна з проханням увести до регіону російський «миротворчий» контингент.

Увечері спецпідрозділи СБУ у ході антитерористичної операції звільнили будівлю управління СБУ у Донецькій області.

В Луганську близько 3000 бойовиків захопили обласне управління Національного банку України, що розташоване поряд з будівлею обласного СБУ. Повідомлялося про захоплення проросійськими активістами зброї у будівлі СБУ. У приміщенні СБУ сепаратисти записали відеозвернення, у якому називали себе «Армією Південного-Сходу» та погрожували перейти до відкритого силового протистояння, якщо їхні вимоги не будуть виконані. У захопленій будівлі опинилось також 56 заручників, яких відпустили наступного дня.

В Харкові на площу Свободи вийшло близько 1000 харків'ян з протестом проти захоплення ОДА, на яких невдовзі напали прихильники Росії, в результаті загалом постраждало 32 особи. Разом з тим Харківська обласна рада погодилась провести позачергову сесію, на якій буде розглянуто вимоги проросійських активістів.

Ввечері під будівлею Харківської ОДА на проросійському мітингу було оголошено перелік «альтернативних депутатів» «Ради депутатів харківської територіальної громади» та оголошено про створення «Харківської народної республіки». На цьому мітингу вперше було помічено одного з майбутніх ватажків донецьких терористів росіянина «Моторолу»

В Миколаєві активісти Народного ополчення розпочали очищення міста від сепаратистів і знесли наметове містечко біля пам'ятника героям-ольшанцям. Вигнані сепаратисти намагалися знайти притулок в облдержадміністрації, однак зустріли рішучий опір самоборонців і міліції. В ході зіткнення отримали поранення більше 10 осіб, проте взяття ОДА вдалося не допустити.

У зв'язку із захопленням адмінбудівель у Харкові, Донецьку, Луганську в.о. Президента України Олександр Турчинов заявив про створення антикризового штабу.


8 квітня — У Харкові за участі спецпризначенців вінницького «Ягуару» було звільнено від терористів будівлю облдержадміністрації, і, таким чином, ліквідовано загрозу «ХНР»

Співробітники СБУ затримали громадянку Російської Федерації Марію Коледу, яку звинувачували у виконанні завдань спецслужб для дестабілізації ситуації у південних областях України, участі у шпіонажі, створенні сепаратистських груп в Миколаївській області, а також в участі в сутичках біля Миколаївської ОДА, де вона застосовувала вогнепальну зброю. Під час затримання у Марії Коледи було вилучено травматичний пістолет, переобладнаний під стрільбу бойовими патронами та методичні рекомендації з підготовки диверсійних груп.

Аеромобільна рота (10 одиниць БТР-80) 80-ї львівської аеромобільної бригади здійснила 400-кілометровий марш і о 13:00 того ж дня взяла під охорону Луганський аеропорт.

9 квітня — ПАРЄ засудила анексію Криму Росією і зажадала негайного виведення російських військ з півострова.

В Одесі проросійські активісти облаштували наметове містечко на Куліковому полі, огородивши його барикадами.

Мітинг у підтримку цілісності України в Маріуполі і хода з прапорами України на підтримку соборності країни; За соборність України висловився міський голова Юрій Хотлубей.

11 квітня — в Луганську російські терористичні групи взяли в облогу обласну раду і поставили ультиматум про невизнання центральної влади в Україні та проголошення так званої «Луганської Народної Республіки».

Олігарх Рінат Ахметов закликав до мирного вирішення конфлікту і переговорів.

«Держрада Криму» затверджує нову Конституцію «РК», і в цей же день «Республіка Крим» і «місто федерального значення Севастополь» включаються до переліку суб'єктів РФ в Конституції Росії.


12 квітня — російськими озброєними загонами спецпризначенців (формально — колишніх) без розпізнавальних знаків здійснено захоплення міської ради у місті Артемівську та міського відділку міліції і міської ради у місті Краматорську, диверсійна група І. Гіркіна (до 60 осіб), що прибула з Криму, захопила Слов'янськ, де дії сепаратистів схвалила міський голова, член Партії Регіонів, Н. І. Штепа. До вечора терористи захопили прокуратуру, районну адміністрацію і будівлю СБУ і вивісили над ними російські прапори. Частина працівників потрапила в полон.

Слов'янськ, 14.04.2014

Група Б. Сисенка (до 70 осіб), сформована у РФ, прибула у Донецьк.

Початок захоплень озброєними особами адмінбудівель органів влади у Донецькій і Луганській областях. Невдала спроба збройного захоплення групою І.Безлера міськради у Горлівці.

Усі керівники згаданих груп – російські офіцери. Загальна кількість російських спецпризначенців, які прибули на Донбас, перевищувала 2,5 тис. осіб.

В Красному Лимані зафіксований напад російських бойовиків з короткоствольними автоматами російського виробництва серії АК10x, який був відбитий силами міліції та міськими дружинниками

Штаб національного захисту Дніпропетровської області прийняв рішення про часткову мобілізацію та про організацію блокпостів на всіх дорогах при в'їзді в обласний центр.

у Харкові відбулась акція прихильників референдуму та російської мови під пам'ятником Леніну

13 квітня — захоплення російськими терористами і бандформуваннями адмінбудівель у Єнакієвому, Харцизьку та Маріуполі. Прапор «ДНР» піднято над Дебальцевським міськвиконкомом.

В.о. Президента України О. Турчинов оголошує про початок широкомасштабної антитерористичної операції (АТО) із залученням Збройних сил України.

Біля Слов'янська загинув капітан спецпідрозділу «Альфа» СБУ Геннадій Біліченко. Машину, за кермом якої він був, із засідки розстріляли російські бандити. Це була перша втрата серед силовиків на Донбасі.

Разом з Біліченко поранення отримали командир «Альфи» полковник Кузнєцов і полковник СБУ Кукса, а також співробітник МВС Селіхов. На допомогу спецпризначенцям прийшли десантники 3-ї роти 80-ї аеромобільної бригади, які стояли неподалік. Кулеметним вогнем вдалося подавити вогонь противника, після чого той швидко відступив.

У ході операції правоохоронці розблоковували 2 блокпости терористів перед Слов'янськом

Укріплено під'їзди до с. Червоний Оскіл з боку Красного Лиману

«Яєчна неділя» у Запоріжжі: понад 300 сепаратистів зібралося на Алеї Слави, звідки планували здійснити штурм міськради, застосовуючи при цьому бити і електрошокери. Проте вони зустріли рішучий спротив патріотично налаштованих запорожців, були оточені, роззброєні, закидані великодніми яйцями і доправлені до місцевого УБОЗу через коридор ганьби. Міліція вивела з алеї сепаратистів і відпустила. Їхні лідери, співзасновники «Всеукраинского общественного правозащитного движения „Русскоязычная Украина“», «отамани козацької дружини» та інші втекли до окуповаого Криму або ДНР. «Російська весна» у Запорожжі була придушена.

У Маріуполі бойовики «ДНР» за бездіяльності правоохоронних органів захопили будівлю міської ради і вивісили на її даху прапор цієї терористичної організації, а також здійснили напад на мітинг прихильників соборності України, в результаті чого 9 осіб потрапили до реанімації

у Харкові відбулась чергова акція проросійських мітингувальників, яка завершилась побиттям активістів харківського Євромайдану.

14 квітня — захоплення російськими терористами Горлівки.

в Луганську терористами було взято в облогу обласну раду та об'явлено про невизнання центральної влади в Україні.

На в'їзді до м. Ізюм з боку Слов'янська на трасі М03 Київ — Харків — Довжанський був обладнаний укріплений мішками з піском блокпост, місто взято під охорону міліцією, Національною гвардією України із залученням БТРів та вертольотів, а також загоном самооборони. Одночасно була посилена охорона адміністративних будівель

у м. Барвінкове міліціонери разом з громадськими активістами виставили кілька блокпостів, а також почалося формування загонів самооборони у місті та районі

У Дніпропетровській ОДА розпочато запис добровольців до спецбатальйону міліції «Дніпро-1»

16 квітня — озброєні російські терористи захопили мерію м.Донецьк

Озброєні проросійські терористи намагалися виламати ворота військової частини № 3057 у Маріуполі та захопити там зброю. Використовуючи вогнепальну зброю і коктейлі Молотова терористи підпалили у військовій частині автозак. О 20.30 до частини під'їхали мікроавтобуси, з яких висадилися озброєні російські диверсанти. Як повідомив в.о. Президента О.Турчинов, «Після третьої спроби штурму, з використанням автоматичної зброї, гранат, пляшок із запалювальною сумішшю, злочинці були контратаковані. … Троє злочинців загинули, 13 поранені, 63 захоплені.» Для нейтралізації нападників до Маріуполя було перекинуто спецпідрозділ МВС «Омега», а на в'їздах до міста організовано блокпости.

Передовий загін 25-ї десантної бригади в Краматорську заблокували проросійські активісти і вимусили військових передати слов'янським терористам 6 одиниць бронетехніки.

17 квітня — на зустрічі Україна—ЄС—США—Росія в Женеві досягнуто домовленостей про звільнення захоплених споруд в Україні та амністії протестувальників.

Закатований загарбниками депутат В.Рибак

в Горлівці зник депутат міської ради від партії «Батьківщина» Володимир Рибак. Напередодні Рибак намагався повернути український прапор на будівлю міськради. Його тіло знайшли з ознаками катувань і з розрізаним черевом лише 19 квітня у річці неподалік від Слов'янська. Разом із ним виявили також тіло зниклого студента КПІ Юрія Поправка. СБУ оприлюднила аудіозапис, де представник ГРУ ГШ Збройних сил Росії наказує «нейтралізувати» депутата Рибака.

Початок боїв за гору Карачун під Слов'янськом. Захоплення росіянами телевежі і початок транслювання російських каналів замість українських.

Терористами здійснений невдалий штурм міської ради Стаханова. Теракт був знешкоджений завдяки підкріпленню дружини міліціонерів з Луганська (близько 20 осіб), які заблокували вхід у районний відділ

Група проросійських терористів до 200 осіб прибула до Донецького аеропорту і вивісила над нам прапор ДНР.

Проукраїнські мітинги у Донецьку та Луганську.

Мітинг у Донецьку за єдність України

У Харкові проросійські активісти провели акцію на майдані Свободи. Того дня був затриманий один з координаторів сепаратистського руху у Харкові Костянтин Долгов. Пізніше він був випущений під заставу у 365 400 грн., внесену Олегом Царьовим, після чого виїхав до захопленого Росією Криму.

В Дніпропетровську заступник обласного голови І.Коломойського Борис Філатов пообіцяв грошову винагороду за кожну здану одиницю зброї або полоненого сепаратиста.

Президент РФ Володимир Путін на щорічній прес-конференції зробив брехливу заяву, що «південний схід України — це Новоросія», а «Харків, Донецьк, Луганськ, Херсон, Миколаїв та Одеса були передані до складу України радянським урядом»

В Женеві відбулася зустріч міністрів закордонних справ України і Росії, держсекретаря Сполучених Штатів Америки і представника Європи. Після зустрічі зроблено заяву про те, що сторони йдуть на мирне вирішення конфлікту, узгоджений план дій і роль місії ОБСЄ в цьому процесі. Але Росія не визнала наявності своїх військ на Донбасі і відмовилась від будь-якої відповідальності.

20 квітня — загін «Правого сектора» на чолі з Д.Ярошем під час бою тимчасово захопив блок-пост серпаратистів під Слов'янськом.[64]

«Народний мер Слов'янська» В'ячеслав Пономарьов заявив, що попросить Путіна ввести війська для захисту від «Правого сектора».

Початок формування 20-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпропетровськ»

21 квітня — в Одесі низка активістів на чолі з «президентом» Валерієм Кауровим (який брав участь у зборищі по Скайпу з Москви) оголосили створення «Одеської народної республіки Новоросія», а також повідомили про визнання аналогічних самопроголошених республік — Донецької, Луганської, а також Харківської і «Карпаторосійської». Втім, на відміну від Донецької та Луганської народних республік, Одеська не стала обтяжувати себе проведенням референдуму.

В Маріуполі пройшов мітинг за соборність України

23 квітня — в Маріуполі пройшов мітинг за соборність України

Луганськ, квітень 2014

24 квітня — в Маріуполі проукраїнськими активістами вночі було здійснено спробу звільнити будівлю міськради від бойовиків «ДНР»

25 квітня — починає роботу «державний кордон Російської Федерації» між окупованим Кримом і Україною.

Гелікоптер Мі-8 ЗСУ на аеродромі міста Краматорськ підірваний імовірно пострілом з РПГ або ПТУР, за іншою версією — пострілом снайпера в бак з пальним.

Російські окупанти демонтували у захопленому Севастополі пам'ятники Гетьману Сагайдачному та на честь 10-річчя ВМС України. Пам'ятники були передані українській стороні, зокрема пам'ятик Сагайдачному 22.08.2015 було встановлено у Харкові.

26 квітня — представники терористів, т. зв. «Народний губернатор Луганщини» Валерій Болотов і «Уповноважений представник громад області» висунули ультиматум Києву щодо припинення антитерористичної операції та погрозили що перейдуть до військового терору по всій області

27 квітня — групою осіб, які захопили будівлю управління СБУ у Луганській області за підтримки мітингувальників чисельністю кілька сотень людей було проголошено так звану проросійську «Луганську народну республіку» (ЛНР)

Терористи взяли в облогу міськраду Стаханова

Сутичка у Харкові на вул. Плеханова між проросійськими активістами та ультрас команд «Дніпра» та «Металіста»

28 квітня — у Харкові силами працівників міліції було ліквідовано наметове містечко сепаратистів біля пам'ятника Леніну

29 квітня — у Луганську майже 3 тисячі проросійських активістів захопили будівлю облдержадміністрації, на будівлі були встановлені прапори Російської Федерації і самопроголошеної Луганської народної республіки. Місцеві правоохоронці перейшли на бік терористів і начепили георгіївські стрічки. Також були захоплені міськрада, прокуратура і телецентр.

Незабаром озброєні автоматами особи захопили обласне телебачення і обласну прокуратуру.

Ввечері біля будівлі обласного управління міліції в Луганську сепаратисти обрали так званого «народного начальника міліції», ним став Анатолій Науменко, затверджений київськими урядниками. По тому майже 3 тисячі мітингувальників невдало намагалися захопити будівлю Головного управління МВС України в Луганській області. Серед нападників були майже 50 осіб в камуфляжі, бронежилетах, касках, масках і з автоматами. Натовп скандував «Росія!», «Донбас!». Будівлю обласної міліції під охорону взяли бійці луганського підрозділу «Беркут».

Близько 21:00 сепаратисти захопили будівлю Луганської міської ради.

30 квітня — в. о. президента України О. В. Турчинов доручив керівникам обласних адміністрацій почати створення батальйонів територіальної оборони в кожній області України, функції створення було покладено на обласні військові комісаріати. Також О.Турчинов заявив, що вже фізично створено 7 батальйонів територіальної оборони на лівому березі Дніпра.

Всього у квітні 2014 р. загинуло 12 захисників Україини [65]

Травень[ред. | ред. код]

1 травня — виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов підписав указ про відновлення призову до армії.

В Маріуполі під прапорами ДНР та Російської федерації пройшли демонстрації; прапори «ДНР» були вивішені на будівлях СБУ, міліції та прокуратури.

2 травня — напад проросійських активістів на проукраїнську демонстрацію в Одесі з використанням каміння і вогнепальної зброї, вбивство українського демонстранта. В ході сутичок проросійські сили були відтиснуті до свого осередку — Будинку профспілок на Куликовому полі, в якому зачинились. В результаті застосування вогнепальної зброї та займистих сумішей всередині будівлі спалахнула пожежа, жертвами якої стали 48 осіб (в основному, вчаділи). Отримало травми близько 200 осіб. Інцидент спонукав місцеву владу оголосити жалобу, а проукраїнських активістів — загальну мобілізацію сил.

Докладніше: Одеська трагедія
Табір російських націоналістів на Куликовому полі в Одесі

Терористи після облоги захопили міськраду Стаханова

2 гелікоптери Мі-24 збиті ворогом біля Слов'янська, втрат немає.

3 травня — Будівлю Антрацитівської районної державної адміністрації зайняли кілька десятків донських козаків та підняли прапори Росії і Війська Донського.

Десантними військами Збройних сил України було відновлено контроль над телевежею на горі Карачун біля Слов'янська.

4 травня — остаточна ліквідація наметового містечка сепаратистів на Куликовому полі в Одесі.

В Маріуполі вночі у центрі міста мали місце збройні сутички, підпалено будівлю «Приватбанку», розгромлено офіс кандидата в президенти України Петра Порошенка

5 травня — Президія Луганської облради виступила проти антитерористичної операції та розповсюдила заяву, в якій йшлося про необхідність повернення до положень угоди від 21 лютого 2014 року, а також ставило до київської влади, яку звинувачували у розпалі громадянської війни, низку вимог, серед яких припинення «каральних» операцій та виведення військ до місць їх постійної дислокації, амністія всім учасникам протестних акцій, роззброєння Правого сектора й інших праворадикальних формувань, надання російській мові статус другої державної під час конституційної реформи, яка також має надати ширші повноваження органам місцевої влади

Проросійськими бойовиками була здійснена спроба прориву з оточеного українськими силовиками міста Слов'янськ. В ході спецоперації угруповання терористів було ліквідоване, залишки злочинців повернулися у місто. В результаті протистояння загинули 4 бійці Служби безпеки та МВС України, одна людина отримала тяжкі поранення.

Докладніше: Бої за Семенівку

Гелікоптер Мі-24П підбитий з зенітної установки ЗУ-23-2 в районі м.Слов'янська, екіпаж врятовано.

У Бердянську створено батальйон міліції спецпризначення «Азов».

6 травня — у Маріуполі поблизу військової бази в аеропорту сталася перестрілка: невідомі обстріляли кілька автомобілів. Озброєні бойовики намагалися здійснити напад на сили антитерористичної операції поблизу Агробази, однак силовики дали відсіч, захопивши кількох сепаратистів у полон

Указ Президента України від 06.05.2014 року № 454/2014 «Про часткову мобілізацію» (ІІ хвиля мобілізації)

7 травня — вночі сепаратисти залишили приміщення Маріупольської міської ради, але близько полудня відновили контроль над нею, з невідомих причини співробітники міліції покинули площу перед установою. В'їзди до Маріуполя заблоковані 10 блок-постами, на яких чергували правоохоронці спільно з «активістами»

Поблизу селища Мангуш було обстріляно автобус з бійцями спецзагону «Азов». У наслідок зіткнення 1 бойовика було вбито, 2 взято у полон, серед них і так званого міністра оборони «ДНР» Ігоря Хакімзянова

8 травня — в Маріуполі близько 100 спецпризначенців оточили по периметру захоплений терористами будинок міськради.

У Харкові із СІЗО після внесення грошових застав були звільнені ватажки сепаратистського руху у Харкові Юрій Апухтін та Костянтин Долгов, а також ще 3 активних учасники сепаратистських акцій

9 травня — збройні сутички у Маріуполі, остаточне його захоплення проросійськими силами (окрім аеропорту). Сутички і пожежа у міському Управлінні МВС і у будівлі міськради. Загинуло близько 30 осіб. З Донецька на допомогу маріупольським сепаратистам вирушило близько 80 «народних ополченців»

У Харкові близько тисячі проросійських активістів пройшлися від Меморіалу у Лісопарку до площі Свободи з великим прапором у кольорах георгіївської стрічки, де поклали квіти до пам'ятника Леніну та провели мітинг. Того ж дня поблизу Меморіалу правоохоронці затримали 10 осіб у бронежилетах та з битами.

Співробітники окупаційних каральних органів схопили на вулиці Сімферополя проукраїнських активістів Геннадія Афанасьєва і Олексія Чірнія

10 травня — керівництво АТО ухвалило рішення про відведення з Маріуполя бійців Національної гвардії з метою уникнення ескалації напруги у місті, зокрема, через те, що 9 травня сепаратистів підтримала доволі значна кількість місцевих жителів.

Співробітники російських окупаційних силових структур затримали активістів Олега Сенцова в Сімферополі. Їм було пред'явлено звинувачення у підготовці терористичного акту. В подальшому затримані особи були засуджені окупантами і звільнені лише в результаті обміну 35х35 7 вересня 2019 р.

11 травня — Росія проводить т. зв. «референдум» в окупованих районах Донбасу щодо незалежності «ДНР» та «ЛНР»

У місті Красноармійськ Донецької області біля міської ради проросійськими бойовиками здійснений напад на правоохоронців. В результаті сутички одна людина загинула та ще одна була поранена

У Харкові на акцію проросійських сил зібралось кілька десятків осіб з символікою Радянського союзу та ультралівих організацій «Боротьба» та «Юго-Восток»

13 травня — близько 30-ти проросійських терористів влаштували засідку на околицях села Маячка (Жовтневе). Внаслідок нападу на колону 95-ї окремої аеромобільної бригади ЗС України загинули 6 десантників, 9 отримали поранення та контузії, ще один військовий загинув від отриманих поранень під час транспортування до шпиталю

15 травня — У ночі силами українських військових було зачищено п'ятикілометрову зону навколо телевізійної вежі у Слов'янську поблизу гори Карачун та знищена замаскована база терористів поблизу Краматорська.

Батальйон «Донбас» звільнив райвідділ міліції у Великій Новосілці від лояльної терористам міліції. Після цього було замінено керівника райвідділу, а особовий склад приведений до повторної присяги на вірність Україні. Над будівлею райради було піднято прапор України.

Генеральною прокуратурою України бандформування ДНР та ЛНР кваліфіковано як терористичні організації, які насильницько-збройним шляхом здійснюють терор на сході України

16 травня — Невстановлені особи, під'їхавши на автомобілі Porsche Cayenne, розстріляли блокпост поблизу с. Успенка Лутугинського району.

Поблизу Краматорська проросійськими бойовиками вчинений напад на місцевий аеродром, що патрулювався українськими військовими.

Співробітниками МВС у Луганську було затримано одного з командирів «Армії Південного Сходу» Олексія Рильке.

В Сімферополі російські карателі схопили проукраїнського активіста Олександра Кольченка

Станом на 16.05.2014 року в АТО у східних регіонах України загальні втрати зведених сил, які беруть у ній участь, склали: 21 загиблий (18 бійців ЗСУ, 3 бійця спецпідрозділу «Альфа») та 65 поранені (29 співробітників СБУ, 27 — ЗСУ, 1 медик ЗСУ, 5 військовослужбовців Внутрішніх військ, 1 співробітник МВС та 2 військовослужбовці Національної гвардії). 2 військовослужбовців ЗСУ вважаються безвісти зниклими. За даними видання KyivPost, на 18 травня загинуло щонайменше 24 українських військовослужбовці.

17 травня — ватажок луганських сепаратистів Валерій Болотов повернувся до України, однак прикордонники його затримали. В той же час, близько 80-ти прихильників Валерія Болотова напали на прикордонну заставу, внаслідок чого відбувся бій, під час якого бойовикам вдалося відбити свого ватажка. Пізніше, Голова СБУ Валентин Наливайченко звинуватив прикордонників у отриманні хабаря, за який вони випустили Болотова до Росії.

18 травня — поблизу Краматорська був обстріляний з мінометів один з блокпостів українських силовиків. Вдень стрілянина точилася в районі Танкобуд у самому місті, а також під час спецоперації в районі аеродрому було захоплено ПЗРК «Гром» польського виробництва та кілька бойовиків, двоє з яких виявились журналістами російського телеканала «LifeNews», а ще один — видання «Известия».

Вночі проросійські терористи обстріляли 4 блокпости та базовий табір поблизу Слов'янська, під час яких двоє українських військових та один боєць Національної гвардії були поранені, а також вбито одного та поранено ще одного бойовика, якого взято під варту.

В Одесі на Куликовому полі проросійські сили провели акцію «Одесса не сдается»

В Харкові під час акції проросійські налаштованих сил під прапорами Росії, КПУ та «Боротьби» член координаційної ради руху «Юго-Восток» Юрій Апухтін заявив, що буде проведений референдум слідом за Донецьком і Луганськом, розкритикував всеукраїнський стіл національної єдності та закликав бойкотувати позачергові вибори Президента України 25 травня

19 травня — поблизу м.Амвросіївка Донецької області в районі пункту пропуску через державний кордон України «Успенка» групою проросійських бойовиків (близько 50-и осіб) здійснено збройний напад на блок-пост Збройних сил України. В результаті протистояння частину злочинців було знешкоджено, а частину затримано.

21 травня — Уночі бойовики здійснили напад на один з блокпостів поблизу Слов'янська, який був відбитий українськими військовослужбовцями. Тієї ж ночі близько 20 бойовиків намагались здійснити напад на колону українських сил антитерористичної операції, але дії українських військових змусили нападників відступити

22 травня — напад терористів ДНР на блокпост військових 51-ї механізованої бригади ЗСУ поблизу міста Волноваха. Внаслідок боїв щонайменше 17 людей загинуло, 32 отримали поранення, а деморалізований підрозділ було тимчасово виведено в тил

Поблизу м. Рубіжного Луганської області в засідку потрапила 5-та рота 2-го батальйону 30-ї механізованої бригади, яка рухалась через міст у напрямку м.Новодружеськ. Бойовики, здебільшого чеченської національності, перебували на обладнаних позиціях на березі р.Сіверський Донець та застосували стрілецьку зброю та гранатомети. В результаті загинули 3 людини, ще 5 осіб — важко поранені. Було втрачено 5 БМП, декілька вантажівок

в Старобільську відбулася перша операція батальйону «Айдар». Група добровольців з Луганська, Ровеньків, Антрацита і інших регіонів України розбила банду російських найманців, яка блокувала пересування української військової техніки в бік Луганська.

З'явилась інформація, що окремими депутатами Одеської міськради та облради, які втекли до окупованого Криму, був створений т. зв. «Комітет визволення Одеси», мета якого «звільнити» Одещину від «нелегітимної» київської влади та «надати одеситам можливість для самовизначення»

23 травня — взвод добровольчого батальйону «Донбас» потрапив до засідки переважаючих сил російських терористів під Карлівкою на Донеччині, 5 добровольців загинуло, 6 поранено, частина потрапила до полону і була страчена російськими бандитами. Залишки взводу прорвались з оточення і відступили до Красноармійська.

Докладніше: Бої за Карлівку

25 травня — Позачергові Вибори Президента України. У 1-му турі переміг Петро Порошенко, який набрав 54,7 % голосів виборців.

Озброєні терористи з ЛНР вдерлись на 263-ю виборчу дільницю в Новоайдарі на Луганщині і захопили виборчі бюлетені. Підрозділи АТО відреагували: двоє терористів знищені, 14 затримані.

У Харкові близько 300 проросійських активістів зібрались біля пам'ятника Леніну з протестом проти виборів Президента України.

Донецький аеропорт напередодні боїв

26 травня — початок героїчної 242-денної оборони Донецького аеропорту (ДАП): спроба захоплення терміналів групами російських спецпризначенців, найманців та проросійських бойовиків відбита українськими воїнами: зведений загін, до якого увійшли підрозділи 95-ї аеромобільної бригади, 3 і 8 полків, 140 центру спецназу (всього близько 243 бійців) несподіваним ударом за підтримки штурмової авіації вибив з будівлі «Нового терміналу» Донецького аеропорту угруповання противника (400-450 чоловік) , якою командував колишній командир донецької "Альфи" Олександр Ходаковський.[66] Знищено до 100 терористів з російського загону «Іскра» і чеченських формувань. Самозваний прем'єр-міністр Донецької народної республіки Олександр Бородай підтвердив, що серед загиблих було 34 громадянина Російської Федерації, у тому числі один з командирів «Іскри» — полковник ФСБ Борис Сисенко

27 травня — авіаційним ударом був знищений тренувальний табір терористів на турбазі «Ясени» під Свердловськом

28 травня — в зоні АТО російський БПЛА порушив повітряний простір України з боку РФ.

29 травня — Біля Слов'янська терористами був обстріляний з лісосмуги та підбитий з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого був генерал-майор НГУ Сергій Кульчицький. В результаті події загинуло 12 чоловік, 1 врятувався.

На залізничному мосту поблизу станції Зелений Колодязь Чугуївського району у Харківській області стався підрив рейкового полотна

Всього у травні 2014 р. загинув 71 захисник України [65]

Червень[ред. | ред. код]

2 червня — близько 100 членів проросійських збройних формувань почали штурм Луганської прикордонної застави, яка розташована прямо на околиці спального району міста, у кварталі Мирний. Застава була взята в облогу. Українським прикордонникам надавала підтримку армійська авіація на гелікоптерах та літаки Повітряних сил ЗСУ.

Внаслідок залпу некерованих ракет та серії вибухів, перед будівлею Луганської обласної державної адміністрації загинули 8 цивільних осіб, ще 11 осіб були госпіталізовані, зазнала пошкоджень будівля Луганської ОДА, в якій розташовувався штаб проросійських бойовиків т. зв. «Луганської народної республіки». За однією з версій, удар здійснив ударний літак Су-25 ЗСУ, за іншою — вибух відбувся від пострілу з ПЗРК сепаратистів.

Напади на прикордонників. Біля Городища і Амвросіївки відбулись бої з терористами

3 червня — в ході АТО була очищена від терористів північ Донецької області — знищено опорні пункти і військові табори бойовиків, захоплений їх укріплений район у населеному пункті Семенівка під Слов'янськом, визволено Красний Лиман[67][68]

Докладніше: Бої за Семенівку

4 червня — після 2-денної облоги проросійськими бойовиками було захоплено Луганську прикордонну заставу. Було передислоковано особовий склад, зброю, боєприпаси, техніку з відділів прикордонної служби Станично-Луганське, Краснодон, Бірюкове, Свердловськ і Дякове Луганської області.

Пострілом з ПЗРК був збитий гелікоптер Мі-24, пілоти отримали поранення та були евакуйовані [69]

5 червня — група озброєних російських бойовиків перетнула кордон та вчинила напад на прикордонний пункт пропуску Маринівка з боку Російської Федерації.[70] До прикордонників було направлено підмогу, вилетіла бойова авіація. В ході операції ЗСУ завдано два нищівні авіаудари, в результаті чого нейтралізовані 15 бойовиків, знищено їх БТР, автомобіль «Урал-375Д» та два автомобілі КамАЗ. Частина бойовиків утекла назад на територію Росії, інша частина — закріпилася в місті Сніжне Донецької області та створила укріплений пункт на висоті Савур-Могила для стеження за діями українських сил і коригування артилерійських обстрілів.

До Амвросіївки прибули загони бойовиків з Донецька та Шахтарська чисельністю кілька сотень чоловік з кількома БТР і приблизно 10 вантажівками. Того ж дня 5 вантажівок з бойовиками кавказької зовнішності прибули до Сніжного

Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про закриття 8 прикордонних пунктів пропуску та протягом наступних днів організована посилена охорона стратегічних об'єктів та патрулювання силовиками автошляхів на кордоні України в Донецькій і Луганській областях, особливо на проміжку Успенка—Маринівка—Дякове—ЗеленопілляДовжанський.

5 червня — 26 серпня — бої за висоту Савур-Могила у Донецькій області.

6 червня — під Слов'янськом терористами збитий літак Ан-30 ЗСУ, що виконував спостережувальний політ. 3 члена екіпажу врятувались, 5 загинули.

Українська авіація завдала ударів по базі проросійських сил в «Дубраві» біля окупованої Станиці Луганської

в Нормандії у містечку Бенувіль зустрілись Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель. Формат зустрічі в подальшому отримав назву від регіону Нормандія, де знаходиться містечко Бенувіль, в якому вперше проходила така зустріч. Лідери країн обговорили російсько-українську війну, її наслідки та задекларували бажання якнайшвидшого завершення війни.

Нормандія, 06 червня 2014 р.

7 червня — інавгурація глави держави та передача повноважень Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Петру Порошенку.

У Донецьку обстріляно автомобіль одного із лідерів самопроголошеної «Донецької Народної Республіки» Дениса Пушиліна. Від куль помер помічник «голови» «Верховної Ради ДНР» з гуманітарних питань Максим Петрухін, сам Пушилін не постраждав.

В Україну вторглася колона бойовиків з Росії. Частина колони попрямувала в Торез та Сніжне, де бойовики почали створювати опорний пункт і готуватись до облоги. Терористи захопили контроль над стратегічною висотою Савур-Могила біля російського кордону на Донеччині.

8 червня — бойовики атакували пункт пропуску «Ізварине». Українські прикордонники успішно відбили напад

9 червня — Представники України, Росії та ОБСЄ після проведених засідань дійшли порозуміння щодо основних етапів вирішення ситуації на сході України

В Слов'янську сепаратисти вбили 4-х п'ятидесятників-адвентистів.

10 червня — Ватажком слов'янських терористів І.Гіркіним від своєї посади відсторонений самопроголошений мер Слов'янська В'ячеслав Пономарьов. На його місце призначений колишній співробітник КДБ Володимир Павленко.

Бойовики захопили пункт пропуску «Довжанський» на Луганщині

11 червня — Проросійські бойовики напали на аеропорт у Луганську, десантники відповіли вогнем у відповідь. Аеропорт було офіційно закрито.

12 червня — Національна гвардія повідомила про затримання самопроголошеного «народного мера» Маріуполя Олександра Фоменка

Військовослужбовці ЗСУ відбили напад бойовиків на блокпост поблизу міста Кремінна.

Зафіксовано початок поставок важкої бронетехніки через кордон з РФ: до Сніжного прибула колона танків, а через Луганськ пройшла колона систем залпового вогню «Град», які наступного дня вперше застосували у війні на Донбасі

Здійснено блокування і знищення колон військової техніки і російських бойовиків у південно-східній частині Амвросіївського та на півдні Шахтарського районів. У ході операції також була здійснена безрезультатна спроба відновлення контролю над стратегічним пунктом — курганом Савур-Могила на Донеччині поблизу російського кордону. [71]

На кінець дня сили АТО відновили контроль над 100—120 км державного кордону у Донецькій області.

13 червня — штурм і звільнення із залученням бійців Національної гвардії України, МВС України та територіальної оборони України «Азов» і «Дніпро-1» Маріуполя від російських найманців. Отримали поранення чотири бійців Національної гвардії. Втрати сепаратистів склали 5-6 осіб, 17 зазнали поранень, 20 було захоплено у полон.

Російські бойовики з «Градів» обстріляли український блокпост під Добропіллям.

В.о. міністра оборони генерал Михайло Коваль повідомив, що за 13 червня було знищено близько 250 бойовиків, значна частина з яких є громадянами РФ

14 червня — вночі при посадці в аеропорту «Луганськ» російськими терористами був збитий з ПЗРК «Ігла» та великокаліберного кулемета військово-транспортний літак Іл-76МД. На борту перебувало 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади та 9 членів екіпажу, які загинули. Трагедія стала найбільшою з початку АТО і найбільшою одночасною втратою Збройних сил України за період незалежності України.

В Маріуполі в районі заводу «Азовсталь» з автоматів та гранатометів терористи обстріляли колону автомобілів Державної прикордонної служби України: загинуло 5 прикордонників, ще 7 отримали поранення.

Силами 24-го БТрО ЗСУ «Айдар» та 8 окремого полку спеціального призначення була проведена наступальна операція по звільненню м. Щастя від бойовиків так званої ЛНР. За словами бійців «Айдару», в ході операції було знищено 58 бойовиків і ще 100 поранено; взята під контроль Луганська ТЕС та 2 стратегічно важливих моста через р.Сіверський Донець

15 червня — село Весела Гора напроти м. Щастя звільнене від бойовиків.

В МО повідомили, що відновлено контроль над 250 км державного кордону на Донбасі.

16 червня — з'явилась інформація про те, що в полон до терористів потрапило 8 десантників з 79-ї бригади

Збройна сутичка біля смт Бірюкове: прикордонники зіткнулись з терористами, що їхали з міста Свердловськ.

17 червня — в районі селища Металіст (Слов'яносербський район), в 10 км від Луганська, проросійськими бойовиками із засідки перехресним вогнем із великокаліберної зброї було атаковано колону військових ЗС України, що рухалась до блок-поста на околиці населеного пункту. В ході 20-ти годинної сутички загинули 16 військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, 80-ї окремої аеромобільної бригади 13-го армійського корпусу Збройних сил України та батальйону територіальної оборони України «Айдар». Опівдні наступного дня силами АТО територія селища була повністю очищена від проросійських бойовиків, знищено кілька їх блок-постів та дві амфібії. В ході боїв загинули 2 журналісти з Російської Федерації, які нелегально перетнули українсько-російський кордон та були в складі проросійських бойовиків.

У російський полон потрапила офіцер ЗСУ Надія Савченко.

У Маріуполі затримано куратора бойовиків ДНР Наталю Грузденко разом з іншим активістом, Олександром Шахаєвим.

до міста Сніжного Донецької області проросійськими бойовиками здійснено черговий перегін військового озброєння з Російської Федерації, — танків, бронетранспортерів, протитанкових ракетних комплексів, зенітних артустановок, великокаліберних кулеметів та мінометів.

Неподалік села Олексіївське Амвросіївського району Донецької області проросійськими бойовиками вчинений напад на підрозділ прикордонної охорони Збройних сил України. Внаслідок отриманих поранень загинув солдат.

Біля села Ісківці Лохвицького району на Полтавщині в результаті вибуху пошкоджено газогін «Уренгой-Помари-Ужгород».

18 червня — У МО України повідомили, що поблизу міста Щастя внаслідок зіткнення бойовиків і силовиків знищено до 30 терористів.

Біля смт Станиця Луганська, в районі ринку с. Макарове, проросійськими бойовиками були обстріляні підрозділи ЗС України. В ході збройного протистояння російськими найманцями був оточений та пошкоджений український танк Т-64Б. Два чоловіка екіпажу загинули, підірвавши гранату у середині танку.

За даними РНБО, терористи підігнали під Донецьк дві російські танки Т-72

Начальник військово-медичного департаменту Міноборони Віталій Андронатій повідомив, що за час АТО загинули 147 українських військових, 92 — травмовано та 267 — поранено

19 червня — В селищі Металіст знищено близько 100 бойовиків із батальйону «Зоря». Силами АТО звільнено смт Ямпіль та Кіровськ, знищено укріплення поблизу села Закітного, а також взято під контроль автомобільний міст, що з'єднує село із смт Ямполем. Загони терористичних угруповань зазнали значних втрат та відійшли з Ямполя та м. Сіверська до Слов'янська. В ході операції загинули 16 військовослужбовців 24-ї механізованої, 25-ї повітряно-десантної та 95-ї аеромобільної бригад ЗСУ.

За даними МОУ протягом 19 червня знищено близько 200 бойовиків, загинули 4 військовослужбовця.

20 червня — сили АТО підійшли до населеного пункту Ізварине, тим самим завершивши операцію з перекриття державного кордону. Ввечері бойовики атакували пункт пропуску «Ізварине». Було поранено 6 прикордонників, 2 з них тяжко. 15 прикордонників відступили на територію РФ (повернулись 23 червня). Під час бою було обстріляно російську територію, 1 російський прикордонник був поранений

20 — 30 червня — Президент України Петро Порошенко відповідно до рішення РНБО ввів у дію план з мирного врегулювання ситуації у східних регіонах України та на тиждень призупинив АТО.

21 червня — російські терористи атакували позиції сил АТО біля Червонопартизанська та смт Бірюкове

У Чугуївському районі Харківської області впав вертоліт МНС Мі-8, загинуло троє льотчиків. Офіційні причини не названі. https://tsn.ua/ukrayina/perervaniy-polit-vtrati-u-aviaciyi-zbroynih-sil-ukrayini-za-ves-chas-ato-dovidka-362435.html

22 червня — терористи із засідки атакували підрозділ прикордонників біля Городища (Біловодський район) в Луганській області. Внаслідок бою був поранений 1 прикордонник

23 червня — В Донецьку відбулася зустріч тристоронньої контактної групи за участю представників України, Міжнародних спостерігачів, Російської Федерації і терористів відбулася перша зустріч трьохсторонньої Контактної групи з реалізації мирного плану Президента Петра Порошенка, в ході якої проросійські бойовики зобов'язалися припинити вогонь та пересування незаконних збройних угруповань на території України. Однак на практиці домовленості проросійськими злочинцями так і не були виконані.


24 червня — Гелікоптер Мі-8 ЗСУ збитий з ПЗРК під Слов'янськом в районі гори Карачун. Загинули 9 військовослужбовців

25 червня — в районі села Дмитрівка через кордон прорвалось угрупування бойовиків

27 червня — відбувся другий раунд переговорів Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України, за результатами яких проросійськими бойовиками були звільнені спостерігачі ОБСЄ, ув'язнені ними ще на початку червня. У відповідь на це українською владою було продовжено одностороннє перемир'я до кінця тижня — 30 червня 2014 року. Рішення влади викликало широке обурення в українському суспільстві та спричинило масові мітинги населення, адже терористичні акти не припинялись: впродовж останнього тижня проросійськими бойовиками здійснено 108 диверсійних актів на висоті Карачун, у містах Краматорськ, Амвросіївка, Рубіжне та Донецьк, в результаті чого загинули 27 та поранено 69 військових України, знищено в повітрі вертоліт гуманітарної допомоги Мі-8 та захоплена військова частина ЗСУ 3004.

Самопроголошений «губернатор» терористичної організації «ДНР» Павло Губарєв і російський диверсант Ігор Гіркін (Стрілок) на засіданні ТКГ у Донецьку виступили проти проведення консультацій щодо миру.

Поблизу Слов'янська в районі селища Мирне проросійськими бойовиками із застосуванням мінометів і 8 танків здійснений штурм блок-посту ЗС України. Один танк та один міномет українськими військовими були знищені, ще один ворожий танк захоплений, 4 українські БТР зазнали ушкоджень. Внаслідок нападу загинули 5 десантників ВДВ ЗС України та 1 боєць НГУ, 5 осіб отримали поранення.

28 червня — Леонід Кучма заявив, що якщо Росія зрозуміє, що не можна Донбас перетворювати в Придністров'я, то знайде механізми для того, щоб вгамувати цих лідерів сепаратистів. Він висловив надію, що ЄС та США нададуть велику підтримку Україні у цій ситуації. Кучма заявив, що якщо вирішувати ситуацію мирним шляхом, то лише з допомогою США та ЄС. Крім того Кучма заявив, що не вірить в те, що терористи «ДНР» та «ЛНР» прислухаються до умов перемир'я та припинять збройний спротив.

Всього у червні 2014 р. загинув 141 захисник України [65]

Липень[ред. | ред. код]

1 липня — оголошено про скасування режиму одностороннього припинення вогню. Президент віддав наказ Силам АТО про наступ. Силовими структурами України розпочата повномасштабна військова операція з активного контрнаступу на всій лінії фронту та тотальної ізоляції зони конфлікту від військового забезпечення з боку Російської Федерації.

На горі Карачун поблизу Слов'янська внаслідок пошкоджень від ворожих обстрілів впала телевежа

Відновлена воєнна блокада головного оперативного військового табору російських бойовиків Сектору «Б» в місті Слов'янськ. В північній частині Слов'янського району українськими силовиками знищено тренувальний табір та нейтралізовано близько 250 російських бойовиків (майже 70 відсотків з яких — чеченці)

Штурм бойовиками Донецького облуправління МВС

ЗСУ відбили пункт пропуску «Должанський», а також установили контроль над селом Закітне Краснолиманського району та селами Старий Караван і Брусівка Краснолиманської міськради

2 липня -

Терористи обстріляли з міномета пункт пропуску «Новоазовськ». У результаті обстрілу загинув один військовослужбовець, ще 4 отримали поранення. Прикордонний наряд, який туди прямував, був також обстріляний, поранено 4 бійців

Відновлено контроль ЗСУ над смт Райгородок та селами Різниківка і Рай-Олександрівка.

Сили АТО зачистили селище Металіст та увійшли до Кам'янобрідського району міста Луганська.

Ворожий обстріл Станиці Луганської — постраждав центр селища, загибло від 9 до 12 цивільних осіб, від 11 до 16 зазнали поранень.

Під Дніпропетровськом при заході на посадку розбився штурмовик Су-25. За деякими даними, пілот намагався врятувати пошкоджену бойовиками машину та дотягти до бази, але був змушений покинути несправний літак, відвівши машину від людей та наземних споруд.

В РНБОУ повідомили, що Росія закрила три пункти пропуску на кордоні з Україною, укріпивши їх важкою броньованою технікою та перекривши бойовикам шлях повернення в Ростовську область Також повідомлено, що під Сімферополем створюється спеціальна база підготовки бойовиків для подальших диверсійних дій на території України

відбувся обстріл Станиці Луганської, загинули цивільні особи

2-4 липня — упорні бої в районах Савур-Могили та Ізвариного

Парламентська асамблея ОБСЄ визнала такі дії Росії військовою агресією. Взагалі, приєднання Криму до Росії визнали лише декілька країн світу, які мають тісні зв'язки з Москвою — такі, як Афганістан, Куба, Нікарагуа, Північна Корея, Сирія, Венесуела.

У Берліні міністри закордонних справ України (Павло Клімкін), Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмайєр), Франції (Лоран Фабіус) та Росії (Сергій Лавров) домовилися про створення тристоронньої групи із урегулювання кризи на Сході України

3 липня — Від одного із лідерів бойовиків у Слов'янську Ігоря Гіркіна («Стрєлка») дезертували 3 командири з десятками бойовиків у бік міста Єнакієве

Українськими силовиками було блоковано м. Миколаївку поблизу Слов'янська.

Українська артилерія знищила опорний пункт терористів на стратегічній висоті Савур-Могила

Начальника УДО Валерія Гелетея Верховна Рада призначила Міністром оборони України, звільнивши від виконання обов'язків Міністра генерал-полковника Михайла Коваля

4 липня — МВС повідомило, що сили АТО повністю контролюють смт Миколаївку на околиці Слов'янська. Захоплено близько 50 бойовиків, які склали зброю, а близько 200 — загинули. Також з'явилась інформація, що ватажок проросійських бойовиків у Слов'янську Ігор Гіркін втік із міста.

бойовики обстрілювали східний район Луганська Велика Вергунка та смт Станиця Луганська, розмістивши бойову техніку у житлових районах обласного центру.

5 липня — українські військові зайняли Слов'янськ, Краматорськ, Артемівськ, Дружківку та Костянтинівку, які напередодні залишили проросійські бандформування на чолі з І.Гіркіним.

6 липня — В селі Карлівка відбувся бій між бійцями батальйону «Донбас» та бойовиками, понад 20 терористів були знищені.

Докладніше: Бої за Карлівку

Авіація Сил АТО завдала 2 авіаудари по танкам та артилерійським установкам бойовиків в районі с. Ізварине. Завдяки авіаударами вдалось припинити атаки бойовиків.

Проросійські бойовики вперше обстріляли установками «Град» будівлю Луганського аеропорту і його захисників.

7 липня — У Харківській області були затримані двоє громадян України, які належали до бойовиків розвідувально-диверсійної групи «Бєса». За їхніми словами, їхня група була сформована представниками ГРУ ГШ ЗС РФ та пройшла спеціальну бойову підготовку у таборі російської спецслужби на території АР Крим.

На 10 кілометрі перегону НовобахмутівкаОчеретине був підірваний залізничний міст. Під час вибуху колією рухався вантажний потяг. Поранених і загиблих немає

Сили АТО звільнили село Семенівку від окупантів

РНБО повідомила, що сили Держприкордонслужби та Збройні сили України повністю контролюють кордон між Україною та Росією.

Керівником Антитерористичного центру СБУ призначений Василь Грицак

8 липня — Державна авіаційна служба перекрила повітряних простір у зоні АТО для цивільних літаків

10 липня — українські сили звільнили Сіверськ на Донеччині.

У місті Рубіжне Луганської області бойовики викрали начальника місцевої міліції, а в Антрациті захопили прокуратуру.

Авіація сил АТО завдала ударів по укріпленнях бойовиків у районі висоти Савур-Могила та по скупченню бойовиків біля Ізвариного. Бойовики зазнали значних втрат, було вбито понад 50 бойовиків. Біля пункту пропуску «Довжанський» точилися бої, на фугасі підірвалась БМП-2 сил АТО, загинули 4 бійці (2 бійців 24-ї бригади та 2 прикордонники).

З мінометів терористами обстріляно блокпост неподалік села Маринівка. У результаті обстрілу блок-посту неподалік села Дякове було поранено 7 військовослужбовців

Прес-центр АТО повідомив, що за майже  три місяці бойових дій на сході України загинуло 173 військовослужбовці, ще 446 поранено. Міністерство охорони здоров'я України повідомило, що в зоні Антитерористичної операції загинуло 478 мирних жителів, з яких 30 жінок та 7 дітей. Ще близько 1 392 осіб поранено

11 липня — на фоні загрози повного блокування кордону українськими силами, російські регулярні війська почали участь у війні: вночі біля населеного пункту Зеленопілля Луганської області з території Росії (району міст Гуково та Куйбишево) був обстріляний з реактивної системи залпового вогню «Град» базовий табір тактичної групи «КОРДОН» ЗСУ, НГУ, ДПСУ (в яку входили 24-а механізована, 72-а механізована та 79-а аеромобільна бригади), що призвело до значних втрат особового складу та техніки: загинуло 6 прикордонників, серед них генерал-майор (посмертно) Ігор Момот, і 30 військовослужбовців ЗСУ.

Відтоді вся лінія українських формувань біля кордону — від Луганської області до узбережжя Азовського моря, — впродовж липня-серпня 2014 року перебувала під систематичними артилерійськими обстрілами з території РФ, на які українські формування не відповідали.

Поблизу міста Краснодон (на території шахти Нова) авіація сил АТО знищила базу бойовиків. Була знищена техніка та жива сила.

Повідомлено, що українські підрозділи взяли під контроль пункт пропуску «Ізварине»

13 липня — Збройні сили України увійшли до села Сабівка Слов'яносербського району Луганської області та рухаються в напрямку Луганська. Протягом дня українська авіація завдала удари по базі терористів поблизу Лисичанська та Ізвариного. Також була обстріляна група бойовиків, яка завдавала удари по аеропорту Луганська. Сили АТО провели операцію із деблокування аеропорту «Луганськ».

Підрозділи АТО (72-а бригада) відступили від Краснодону в напрямку Свердловська і зайняли оборону в районі шахти Червонопартизанська.

13-14 липня — 75-км бойовий рейд ЗСУ з Щастя до оточеного Луганского аеропорту

14 липня — Збиття Ан-26 під Суходільськом на Луганщині: загинуло двое військових, ще шестеро (або четверо) десантувались і вижили. За офіційною інформацією літак був збитий російським винищувачем.

Сили АТО звільнили населені пункти Металіст, Олександрівськ, Біле та Розкішне на Луганщині від бойовиків

Міністерство оборони України повідомило, що колони бронетехніки, які напередодні пройшли на територію України зі сторони Росії, були ліквідовані

15 липня — проросійські формування, використовуючи свою ініціативу і перевагу внутрішніх комунікаційних ліній, переходять в наступ в районі кордону. Згідно заяв бойовиків, 15 липня їм вдалось захопити с. Степанівка.

Під Червонопартизанськом група спецпризначення 3-го полку була накрита мінометним вогнем. Загинув командир підрозділу і сім спец призначенців.

Поблизу м. Амвросіївка бойовики обстріляли позиції 3-го батальйону 72-ї бригади. У результаті загинули 3 бійці, більше 10 поранено

РНБО повідомила, що за час проведення АТО загинуло 258 українських військовослужбовців, 922 — поранені та 45 знаходяться в полоні у бойовиків.

За даними Організації Об'єднаних Націй, число вимушених переселенців із Криму та сходу України становить понад 87 тисяч осіб

16 липня — російські терористи після артпідготовки пішли в наступ на позиції НГУ та ЗСУ поблизу с. Тарани та с. Маринівка Донецької області. Авіація Сил АТО від самого ранку завдавала ударів по бойовикам. Було знищено одну колону бойовиків, що рухалась з Сніжного в Торез. Бйці Сил АТО відбили 4 атаки бойовиків та знищили 3 танки і 2 БТРи.. В результаті бою загинули 2 військовослужбовці. Бойовики заявили про взяття під контроль с. Маринівка. Таким чином, військове угрупування на схід від Маринівки опинилось в оточенні.

Докладніше: Бої за Маринівку

Із території РФ був обстріляний артилерію опорний пункт ротної тактичної групи 79-ї десантної бригади в районі с. Дмитрівка. Після обстрілу бойовики пішли в атаку. В ході бою зазнали поранень 5 бійців ЗСУ. Атаку було відбито. Також обстрілів зазнали позиції біля населених пунктів Червонопартизанськ (з району Гуково Ростовської області РФ) і Провалля.

В оточенні в районі Червонопартизанська Луганської області опинились підрозділи 72-ї бригади.

В районі Амвросіївки російський винищувач МіГ-29 19-го винищувального авіаполку 1-ї змішаної авіаційної дивізії ВПС РФ збив літак українських ВПС Су-25. Літак був збитий ракетою класу «повітря-повітря». Льотчик встиг катапультуватися та був евакуйований у безпечне місце.

17 липня — в підконтрольній «ДНР» зоні між селами Грабове та Розсипне Шахтарського району Донецької області в результаті збиття з російської зенітної системи «БУК» літака Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 Амстердам — Куала-Лумпур, загинули 298 іноземних громадян.

Починаючи з 17 липня, повітряний простір над територією України, контрольованою російськими військами, на час проведення Антитерористичної операції для польотів цивільної авіації був закритий повністю.

24 травня 2018 р. Міжнародна Спільна слідча група з розслідування аварії малайзійського Боїнга (Гаага) через 4 роки розслідуваня заявила, що літак 18.07.2014 був збитий зенітно-ракетним комплексом Бук 53-й бригади ППО ЗС РФ, яка базується в російському місті Курськ.

Групу бійців 72-ї бригади біля Червонопартизанська обстріляли з «Градів». Група змушена була відійти на територію Росії, де 15 осіб затримали співробітники ФСБ.

Над Амвросівкою був збитий літак Су-25 — ймовірно з ПЗРК. Постраждалих не було.

Повідомлено, що в районі Ізвариного з'явилися так звані «зелені чоловічки» — військовослужбовці РФ без розпізнавальних знаків.

Прикордонний пункт «Маринівка» на Донеччині був обстріляний з території РФ, також з території РФ стався обстріл «градами» району Червонопартизанська.

Створення Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор»

18 липня — продовжувався обстріл позицій сил АТО районі с. Дмитрівка та пунктів пропуску «Червонопартизанськ» і «Маринівка»

19 липня — силами Національної гвардії та Збройних сил України розпочато спільну операцію зі звільнення стратегічно важливого транспортного вузла Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації.

20 липня — Сили АТО розбили колону бойовиків, які планували прорватися через місто Лисичанськ. В результаті були знищені 3 бронемашини, захоплено в полон 23 особи разом із пораненим ватажком. Усі терористи виявилися громадянами РФ.

21 липня — українська армія звільнила від терористів Рубіжне, Торецьк (Дзержинськ), Соледар.

Вранці 21 липня дві групи спецназу 73 і 140 центрів увійшли в Дзержинськ (зараз Торецьк), маючи завдання взяти під контроль ключові об'єкти (будівлю адміністрації та позицію батареї «Град») для того щоб забезпечити входження в місто основних сил. Однак група, яка захопила адміністрацію, була виявлена і заблокована сепаратистами. Дізнавшись про початок штурму, з Горлівки, що знаходиться в 15 км, вийшла колона сепаратистів чисельністю приблизно 200 чоловік в супроводі танків і БТР. Це були практично всі сили, які мав польовий командир І.Безлер (Біс). Дізнавшись що в Дзержинськ увійшла механізована група, підрозділи МВС і ЗСУ не ризикнули заходити в місто.

Сім з половиною годин спецназівці 73 центру і бійці 140 центру при точковій підтримці артилерії і штурмової авіації утримували будівлю адміністрації, успішно відбиваючи всі атаки ворога.

За результатами бою загони сепаратистів, що знаходяться в Дзержинську були знищені і розсіяні, а бронетехніка спалена. Бойовики змушені були панічно тікати з міста.

За різними оцінками група спецназівців (трохи більше 40 чоловік) знищила до 150 одиниць живої сили противника, після чого «Біс» так і не зміг відновити бойовий потенціал свого угруповання. Жодна будівля (крім міськадміністрації, яку сепаратисти підпалили вогнеметами) і жоден мирний житель в Торецьку не постраждав. Втрати українських спецназівців склали одного тяжко пораненого і шістьох легкопоранених. [66]

Десантниками з 79-ї бригади вдалось прорвати оточення в районі с.Маринівка біля кордону і вивезти в тил своїх поранених.

Указ Президента України від 21.07.2014 року № 607/2014 «Про часткову мобілізацію» (ІІІ хвиля мобілізації)

22 липня — українське військо звільнило від терористів Сєвєродонецьк та Попасну. Залишаючи Сєвєродонецьк, терористи підірвали міст через річку Борова, який сполучав Сєвєродонецьк та Рубіжне. Початок боїв за Лисичанськ.

Червоний Хрест офіційно визнав, що на сході України йде війна. Таким чином, усі злочини, які відбуваються на цій території, визнаються військовими злочинами

23 липня — Від бойовиків звільнені населені пункти Карлівка, Нетайлове та Первомайськ.

Звільненні населені пункти Червона Зоря, Кожевня, Дякове і Маринівка. Зі сторони Амвросіївки Сили АТО намагались розширити «горловину коридору». Було встановлено контроль над с. Благодатне, на північ від Амвросіївки.

Повідомлено про збиття двох штурмовиків Су-25 в районі селища Дмитрівка, льотчикам вдалося катапультуватися, в ході рятувальної операції загинуло 8 спецпризначенців, 4 потрапили у полон.

24 липня — після дводенних боїв 24-а механізована бригада і батальйон «Донбас" звільнили Лисичанськ.

Докладніше: Бої за Лисичанськ

російські терористи з банди Ігоря Безлера підірвали міст у Горлівці.

З території РФ артилерія обстрілювала позиції українських військових біля прикордонного пункту пропуску «Маринівка»

Спікер Державного департаменту США Марле Харф зробила заяву, що окрім поставок установок залпового вогню проросійським бойовикам, збройні сили РФ почали завдавати артилерійських ударів з території Росії по українським військовим.

24-28 липня — бої за визволення Дебальцевого

25 липня — 53 солдати 51-ї і 72-ї бригад, що тримали оборону в 10-12 км від Червонопартизанська, склали зброю і здались в полон. Частина підрозділу, що відмовилася скласти зброю, в кількості 11 чоловік, прорвалися до основних сил. Бойовики передали полонених російській стороні. Згодом їх повернули в Україну. Бійцям було висунуто звинувачення в дезертирстві.

Українські підрозділи з боями закріплюються у с. Піски на околиці Донецька

26 липня — Українські військові повністю звільнили Лисичанськ від бойовиків. Під час зачистки десантники виявили групу снайперів і знищили її.

Поблизу с. Дякове бойовики атакували позиції десантників з 79-ї бригади. Наступ розпочався одразу після артилерійського обстрілу з території РФ. В результаті було втрачено пункт пропуску «Маринівка».

Сили АТО продовжували наступ в напрямку Амвросіївка — Торез, розширюючи «горловину коридора» вздовж кордону. Зав'язались бої в Великій і Малій Шишовці. Бойовики отримували підкріплення з РФ -зайшли нові колони бронетехніки, одна з яких вирушила в напрямку Свердловська

27 липня — два батальйони 95-ї і 30-ї бригад розпочали наступ під Савур-Могилою, швидко зламавши опір загонів російських бойовиків. Батальйон 25-ї повітряно-десантної бригади з сторони Дебальцевого зробив невдалий рейд на південь, на Шахтарськ.

Українські сили встановили контроль над Георгіївкою та Лутугиним під Луганськом

27 липня — 10 серпня — 470-кілометровий рейд 95-ї ОАМБр Артемівськ-Дебальцеве — Шахтарськ — Савур-Могила — Степанівка — Дмитрівка — Красний Луч — Дебальцеве — Слов'янськ, під час якого знищено 3 ворожі блокпости. Найважливішим досягненням стало розблокування та створення коридору для виходу з оточення підрозділів на кордоні, з якого вийшло 3 тисячі осіб та понад 250 одиниць техніки. Під час рейду загинуло 13 десантників і не повернулось 60 % техніки.

Докладніше: Рейд 95-ї бригади

28 липня — сили антитерористичної операції зайняли Дебальцеве, Авдіївку, Лутугине, взяли під контроль Савур-Могилу. Ввечері взято штурмом с. Степанівку. Після цього шлях для відступу блокованим у районі кордону частинам 72-ї бригади було відкрито. Батальйони 30-ї та 95-ї бригад наступали далі на схід та північ.

Обстріл колони 1-ї батальйонно-тактичної групи 30 ОМБр ЗСУ на шляху до Савур-Могили під Степанівкою

29 липня — Окупанти продовжили обстріл Донецька та Луганська. 5 осіб із притулку для літніх людей загинули в Луганську, також терористи не випускали мирних жителів, які прагнули покинути місто

Через сильний артилерійський обстріл з російської території підрозділи 51 омбр відступили з Савур-Могили

Зрадник фермер М.Бутрименко, активіст Партії регонів, навів ворога на групу підполковника Лисенка 3-го полку спецназ в селі Латишеве, внаслідок чго загинуло 9 спецназівців, одного застрелили в полоні, 5 попало в полон. 29.12.2019 виданий при обміні ворожій стороні.

30 липня — в РНБО повідомили, що за час проведення бойових дій на сході України загинуло 363 силовики, ще 1434 поранені.

Всього у серпні 2014 р. загинуло 327 захисників України [65]

Серпень[ред. | ред. код]

1-5 серпня — взяття с. Степанівка, деблокування частини підрозділів ЗСУ, оточених на кордоні з РФ.

3 серпня — у Харкові з вогнемету було обстріляно бронетанковий ремонтний завод

4 серпня — Виснажена 3-тижневими російськими артилерійськими обстрілами і боями з терористами група з 435 українських військовослужбовців (за іншою інформацією 311 бійців — 171 військовослужбовець та 140 прикордонників) перейшла до Росії в районі Червонопартизанська.

штаб АТО видав бойовий наказ військам Сектору «Б» на оточення Донецька, місто мало оточуватися з двох сторін. З півночі підрозділи 93 ОМБр мали вийти з району смт. Верхньоторецьке і дійти до смт. Нижня Кринка, перекривши основні шляхи сполучення між Донецьком і Горлівкою. З півдня мав бути завданий основний удар: від м. Старобешеве на Іловайськ, а потім на Харцизьк і Зугрес. В районі Нижньої Кринки і Зугресу війська мали зустрітися. Повне оточення не планувалося через брак сил: задум операції полягав у перехопленні основних шляхів комунікацій.

5 серпня — звільнення Мар'їнки під Донецьком

6 серпня — Сили АТО відступили від Шахтарська. Під час бою на 43-му блок-посту під Степанівкою загинуло 4 воїни ЗСУ.

6 — 7 серпня — операція з деблокування підрозділів ЗС України в районі Ізвариного

З'явилась інформація, що через смт. Ізварине зайшли регулярні підрозділи російської армії.

На правий берег р. Міус було виведено до 5 батальйонів зі складу 24-ї, 51-ї, 72-ї та 79-ї бригад ЗСУ та Державної прикордонної служби, які обороняли державний кордон. Це близько 3 тисяч осіб та понад 250 одиниць техніки. Втрати за весь період операції (один тиждень) — 74 поранених та 11 загиблих.

Перша невдала спроба захопити Іловайськ силами 40 БТрО «Кривбас»

7 серпня — Винищувач Міг-29 з бортовим номером «02 синій» впав під Жданівкою в районі Єнакієвого; літак був збитий, імовірно, з ЗРК «Бук». 9 серпня, пройшовши близько 40 км по окупованій території, льотчик збитого МіГ-29 вийшов до своїх і повернувся в частину.

Біля Савур-Могили вогнем з крупнокаліберної зброї або ПЗРК був знищений санітарний вертоліт Мі-8, при цьому на машину були нанесенні усі необхідні розпізнавальні знаки у вигляді червоних хрестів. Пілотам вдалося вижити.

Основна частина сил АТО чисельністю від 400 до 2000 осіб, блокованих раніше вздовж російського кордону на півдні Луганської області, вийшла з оточення під Антрацит. Таким чином, Україна не спромоглася утримати під своїм контролем ділянку кордону від Ізвариного до Маринівки.

7 серпня — 3 вересня — бої за Іловайськ.

7 — 26 серпня — Бої за Новосвітлівку та Хрящувате

9 серпня — регулярні війська російської армії почали займати ключові пункти фронту в Секторі «Д». На першому етапі ними були зайняті вузли комунікацій, значно посилені артилерійські обстріли.

10 серпня — другий невдалий штурм Іловайська добровольчими загонами: в боях було втрачено БМП і 12 чоловік загиблими. Підрозділи 40 БТрО встановили 4 блокпости навколо Іловайська, створивши таким чином оперативне оточення міста.

10-11 серпня — с. Степанівка зазнало масштабних руйнувань від масованого обстрілу із території Росії батареями РСЗВ «Град», загинули 5 солдат 30-ї бригади.

10 — 25 серпня — наступ українських добровольчих формувань за підтримки ЗСУ на Іловайськ, внаслідок чого вони незабаром потрапили там в оточення російських військ і були значною мірою знищені або потрапили у полон 29-31 серпня при відході.

Докладніше: Бої за Іловайськ

11 серпня — Російські регулярні підрозділи почали вторгнення — було взято КПП Маринівка, підрозділи 18-ї мотострілецької бригади РФ зайшли в с. Дмитрівка

В м. Орел (РФ) затримано українського журналіста Станіслава Клиха. Проти нього було відкрито кримінальну справу за, нібито, участь у Першій чеченській війні. З метою добитися від Станіслава зізнання, а також свідчень проти українських політичних діячів, до нього було застосовано жорстокі тортури.

12 серпня — російські підрозділи дошли до м. Сніжне, з'єднавшись з нерегулярними проросійськими формуваннями.

З підмосковного Наро-Фомінська на Донбас вирушили 280 білих КАМАЗів першого так званого «гуманітарного конвою». Було заявлено, що вантаж «конвою» — речі та продукти першої необхідності

13 серпня — біля Сніжного українська артилерія знищила колону вантажівок 18 окремої мотострілкової бригади РФ, наповнених боєприпасами для сепаратистів. Біля 100 російських солдат були вбиті і близько 300 — поранені. За даними агентурної розвідки, загальні втрати техніки склали 46 одиниць.

Ворожа танкова колона вийшла на с. Степанівка. 3-й батальйон 30 ОМБр ЗСУ залишив с. Степанівку, таким чином противник створив коридор і відновив сполучення по автотрасі між Сніжним і Ростовом.


У Харкові було кинуто «коктейль Молотова» в кінотеатр «Боме», коли там йшов показ фільму про Євромайдан

Перший т. зв. російський «гуманітарний конвой» намагався перетнути український кордон у Харківський області.

Наступ з метою блокування Луганська зі сходу: бІйці батальону «Айдар» тимчасово зайняли с. Хрящувате і с.новохрящувате під Луганськом

13-25 серпня — героїчна оборони оточеної Савур-Могили

14 серпня — ЗСУ тичасово закріпилися у Новосвітлівці під Луганськом

16 серпня — бій під Красним в Луганській області між ЗСУ (80 ОАеМБр) і десантниками ЗС РФ.

Проросійські сили зайняли КПП Успенка, і російська артилерія почала завдавати ударів по Амвросіївці.

17 серпня — українська 95-а бригада взяла під контроль районний центр Ясинувата.

Винищувач МІГ-29 збитий в Луганській області; пілот катапультувався і був евакуйований

с.Кримське визволене батальйоном «Львів» від членів організації «Всевеликого Війська Донського»; 1 боєць загинув, 2 поранені.

18 серпня — добровольчі формування (батальйони «Донбас» і «Дніпро-1») за підтримки ЗСУ з боями увійшли до окраїни Іловайська

Докладніше: Бої за Іловайськ

ЗСУ увійшли до Станиці Луганської

Російські терористи обстріляли колону біженців на трасі Новосвітлівка-Хрящувате. Внаслідок обстрілу загинуло не менше 17 цивільних, 6 — зазнали поранення.

19 серпня — Мі-8 збитий біля населеного пункту Георгіївка Луганської області.

20 серпня — Ударний гелікоптер Мі-24 номер 09 «жовтий» збитий з ПЗРК біля смт Георгіївка в Луганській області. Екіпаж (2 особи) загинув.

Під час виконання бойового завдання в районі населених пунктів Новосвітлівка і Хрящувате Луганської області був збитий бомбардувальник Су-24М. Пілот і штурман катапультувалися і були підібрані вертольотом ПРС.

20 серпня — колона бронетехніки супротивника з'явилась поміж Савур-Могилою та с. Петрівське, біля позицій БТГр 51 ОМБр. Внаслідок бою батальйон залишив село і відступив на захід до сектора Б, в район смт. Кутейникове.

21 серпня — українські силовики встановили контроль над райцентром Станиця Луганська.

З напряму російського селища Селезньове артилерією проведено обстріли в районі Амвросіївки. Околиці села Василівка обстріляли з російської Марфінки. Крім того, з території РФ завдано артилерійського удару по блокпосту і позиціях Збройних сил України в районі села Благодатне та Комишуваха під Амвросіївкою на Донеччині і сіл Макарове і Лужки на Луганщині.

Близько 5 години ранку командний пункт 8-го армійського корпусу було обстріляно з території РФ системами залпового вогню «Ураган». Удару з «Ураганів» зазнав табір в районі Кутейникове-Старобешеве під Іловайськом


22 серпня — Невдала спроба ЗСУ відбити с. Петрівське в районі Сніжного; ЗСУ знищили 11 установок «Град», 3 танки і 5 бронетранспортерів, а також близько 100 ворожих солдатів.

Російська колона з 145 машин першого т. зв. «гуманітарного конвою» перетнула державний кордон України в районі контрольваного бойовиками пункту пропуску Ізварине без згоди і супроводу представників Червоного Хреста. При цьому українські прикордонники, які залучались для оформлення конвою, виявились заблокованими на території Росії.

23 серпня — особовий склад БТрО «Прикарпаття», деморалізований постійними обстрілами і спостерігаючи відхід роти 93 ОМБр, знявся з позицій і полишив зону бойових дій.

Під Харковом вчинено вибух біля залізничної станції Занки, пошкоджено рейки.

Всі машини першого російського «гуманітарного конвою» покинули територію України. РНБО заявив, що путінські КамАЗи вивезли з Луганська обладнання патронного заводу та обладнання для виробництва радіолокаційних систем «Кольчуга» донецького заводу «Топаз».

Після завершення «конвою» з'явилась інформація, що обладнання окремих підприємств Донецької та Луганської області демонтоване або вивезене до Росії. Так, обладнання луганського Машинобудівного заводу виявилось в Чувашії.

24 серпня — знявся і поїхав додому БТрО «Горинь», що прикривав від удару позиції українських військ з півночі зі сторони Донецька. За версією комбата, при загрозі оточення 2-га рота батальйону вийшла разом з частиною штабу 8-го корпусу. Під час виходу двічі підрозділи батальйону розгорталися для можливого відбиття атаки, проте російська танкова колона пройшла повз, батальйон вийшов без втрат.

Близько 100 одиниць бойової техніки російських військ висунулись від державного кордону в напрямку Старобешеве, відрізаючи Іловайськ і українські підрозділи біля нього.

Бій 51 ОМБр з десантниками 98-ї дивізії РФ під Кутейниковим

Загони проросійських збройних угруповань почали наступ з Донецька на позиції 51 ОМСБр біля селища Оленівка Волноваського району. В результаті бою українська сторона втратила підбитими БМП-2 і МТ-ЛБ. Проросійські сили з 5 танків втратили танк Т-64БВ згорілим, і два Т-72 покинутими.

Докладніше: Бій під Оленівкою

З території Російської Федерації здійснювався обстріл житлових кварталів Новоазовська забороненими касетними боєприпасами з РСЗВ «Ураган» та «Смерч»

Артналіт на штаб російського угруповання: командни пункту «Центру територіальних військ Південного округу» (угруповання російських військ на Донбасі), який розташовувався неподалік від Луганського аеропорту біля села Новосвітлівка і був замаскований під польовий вузол зв'язку.

По скупченню людей і техніки було нанесено два ракетні удари: по пункту управління дві ракети «Точка-У», по скупченню особового складу і техніки - чотири ракети «Точка-У». В результаті всі цілі були повністю знищені. За даними агентурної розвідки противник втратив близько 50 військовослужбовців, які входили до складу штабу в числі яких було два генерала. Завдяки здійсненню цієї операції російські війська втратили керованість і не змогли розвивати вторгнення, що в кінцевому підсумку сприяло тому, що представники РФ змушені були почати переговори про перемир'я. [66]


24-30 серпня — частинами регулярної армії Росії було оточено та обстріляно при відході з оточення по узгодженому з російськими військами маршруту 30 серпня більше 600 бійців Збройних сил та МВС України, у тому числі добровольчих батальйонів, які раніше просунулися на схід і увійшли до Іловайська. Внаслідок поразки ЗСУ під Іловайськом російські війська перейшли у наступ на південній ділянці фронту, захопили Новоазовськ, Тельманове, Амвросіївку, Старобешеве і наблизились впритул до Маріуполя.

Докладніше: Бої за Іловайськ

29.08.2018 ГПУ оприлюднила звіт з розслідування Іловайської трагедії, згідно з яким "29 серпня 2014 з безпосередньою вказівкою і наказом командування Генерального штабу Збройних Сил РФ російські військовослужбовці в упор розстріляли з важкого озброєння колони українських військових, разом з трьома полоненими російськими десантниками. За вказаних обставин скоєно віроломне вбивство 366 українських вояків, 429 - отримали поранення різного ступеня тяжкості, 300 - потрапили в полон, Збройні Сили України зазнали значних втрат озброєння і військової техніки на суму майже 300 млн.грн."

25 серпня — захисники Савур-Могили прориваються з оточення і здійснюють 60-кілометровий рейд до Многопілля.

Загибель 17 мінометників 51-ї бригади на блокпосту «39-06» під Кутейниковим

Російські війська перейшли Державний кордон України і почали наступ на Маріуполь. В групі вторгнення було від 10 до 30 танків, КамАЗи з піхотою, БМП

Спроба штурма Новоазовська росіянами, ворожі обстріли міста

Початок обстрілів і часткового блокування Маріуполя.

Командувач Сектору Д, генерал-лейтенант Литвин Петро Михайлович в умовах загрози оточення залишив свої війська і виїхав до Києва.

26 серпня — під Агрономічним Амвросіївського району стався бій, внаслідок якого було захоплено танк новітньої російської модифікації Т-72Б3 6-ї окремої танкової бригади ЗС РФ.

На трасі під с.Многопілля було обстріляно колону російської військової техніки: знищено 3 одиниці бронетехніки, 4 окупанта, 1 загарбника захоплено у полон.

27 серпня — до м.Новоазовськ на Донеччині увійшли російські підрозділи і тут була оголошена влада «ДНР».

28 серпня — РТГр 92 ОМБр, яка рухалась на допомогу оточеним в Іловайську, була обстріляна окупантами в Амвросіївському районі: протягом ночі техніка колони була майже вся знищена артилерійськими обстрілами з мінометів, систем залпового вогню та ствольної артилерії. Загинуло 8 чоловік та екіпаж САУ.

Місто Комсомольське (Кальміуське) було повторно звільнене від російських агресорів

Українські десантники на залишках бронемашин відступили з Новосвітлівки і повернулися до Луганського аеропорту.

29 серпня — на сайті Кремля з'явилося лицемірне звернення Володимира Путіна із закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових, що опинилися в оточенні.

2 колони українських військових і добровольців загальною кількістю близько 1700 осіб з технікою почали рух за попередньо оговореними з противником маршрутами з-під Іловайська. Обстріли та знищення колон російськими військами, які влаштували засідки. Бої при пририві і артилерійські обстріли російських позицій.

Незалежні оцінки 2017 р. вказують, що у боях під Іловайськом упродовж 7–31 серпня 2014 року загинуло 368 чоловік, 18 чоловік вважаються зниклими безвісти, 429 були поранені. У тому числі в бою при прориві 29 серпня загинув і командир 51 ОМБр полковник Півоваренко Павло Васильович

Кількість загиблих солдат противника оцінюють у 200—300 осіб загиблими і 300 поранених, є оцінка і 34 загиблих (йдеться ймовірно саме про кадрових військовослужбовців РФ).

Втрати цивільного населення склали від 36 до 100 осіб.

Українські сили втратили у боях під Іловайськом, під час виходу з оточення, і спробах його деблокувати сумарно щонайменше 125 одиниць військової техніки, росіяни — мінімум 15.

Штурмовик СУ-25 Повітряних сил України збитий російським ПЗРК в Донецькій області при виконанні бойового завдання. Льотчик врятувався.

Під Новодворським було знищено 1 танк Т-72Б3 зі складу 6 ОТБр і 2 одиниці БМД російських десантників.

30 серпня — з'єднання 72-ї ОМБр, що налічувало 5 танків Т-64БВ і декілька БМП-2, зайшло у Старобешеве, де було оточене противником і змогло вийти з оточення лише в обмін на 5 танків.

31 серпня — з боку Росії із систем «Ураган» обстріляно українських військових біля Веселої Гори Слов'яносербського району.

З Іловайського оточення вийшло вийшло 69 вояків батальйону «Донбас»

Ворожа колона заїхала на український блокпост, розташований під с. Лисиче Амвросіївського району, де була розбита: було знищено щонайменше 16 одиниць техніки, з яких 9 — військові вантажівки з живою силою, зброєю, боєприпасами та паливом, і знищено від 26 до 86 російських загарбників.

Внаслідок підриву автомобіля під с.Бердянське Волноваського району загинуло 6 військовослужбовців ЗСУ і 4 зазнало поранень.

Всього у серпні 2014 р. загинуло 712 захисників України [65]

Вересень[ред. | ред. код]

Вересень 2014 — січень 2015 — запеклі бої за Донецький аеропорт

Докладніше: Кіборги

1 вересня — українські воїни вимушені були відступити з оточеного Луганського аеропорту, здійснивши піший марш на 17 км.

Спецпризначенці підрозділу МВС «Шторм» вийшли з оточення біля Георгіївки, при цьому було забезпечено вихід колони з 62 одиниць техніки і понад 50 автомобілів із мешканцями Георгіївки та Лутугиного.

Загін противника захопив адміністративну будівлю Тельмановської РДА.

1 - 5 вересня - Рейд десантників 79 і 95 аеромобільних бригад Слов'янськ-Маріуполь. Просуваючись з безперервними боями десантники вибили сепаратистів з Вугледара, Владимировки, Благодатного, Новотроїцького, Оленівки, Миколаївки та Докучаєвська. Було виявлено і знищено велику кількість бойовиків, озброєння і військової техніки.

2 вересня — під тиском збройних сил Російської Федерації українські війська залишили Лутугине. Пізніше з'явилась інформація, що російські окупанти стратили у місті 40 громадян, які підтримували ЗСУ.

Бойовики здійснили обстріл міста Комсомольське (Кальміуське) з установок РСЗВ БМ-21 «Град»

Артналіт на штурмову колону РФ під Новоазовськом, в результаті якого батальйонна тактична група втратила боєздатність і «керованість», після чого була виведена на територію РФ, а Маріуполь уникнув штурму.

4 вересня — російські підрозділи захопили Широкине під Маріуполем

4-5 вересня — Бої під Шишковим і Веселою Горою (напроти м. Щастя), відхід українських сил

5 вересня — «Мінськи угоди»: в Мінську відбулася третя зустріч Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України, в ході якої сторонами конфлікту (у тому числі представниками бандформувань) узгоджено виконання «Плану мирного врегулювання ситуації на сході України» П. О. Порошенка, з урахуванням зауважень президента Російської Федерації В. В. Путіна. Дія угоди набрала чинності того ж дня; першим із 12 пунктів протоколу значилось «забезпечення негайного двостороннього припинення застосування зброї».

Докладніше: Мінський протокол

В засідку окупантів під Веселою Горою на Луганщині послідовно потрапили 2 колони українських військових, втрати склали 42-46 осіб.

Невдалий насуп ЗСУ на Новоазовськ через Широкине

6 вересня — остання група українських військових з 1-ї ОТБр залишила с. Шишкине на Луганщині.

7 вересня — з Іловайського оточення вийшло ще 32 воїни

8 вересня — у Харкові пролунав вибух в районі Безлюдівського парку залізничної станції Основа, внаслідок чого було пошкоджено металічну опору високовольтної лінії електропередачі. Всього було закладено 4 пристрої, 2 з яких спрацювали. Також у Харкові з РПГ обстріляно військомат

11 вересня — повідомлено, що м. Комсомольське (Кальміуське) і смт Тельманове (Бойківське) знаходяться під контролем ворога.

17 вересня — вночі до двору військомату в Лозовій було закинуто 2 гранати.

19 вересня — учасники контактної групи в Мінську домовилися про припинення вогню в Україні, зупинці на поточній лінії зіткнення і встановлення 30-кілометрової зони безпеки.

Незважаючи на об'явлене перемир'я, російські війська і підконтрольні їм бандформування продовжували обстріли позицій ЗСУ і на окремих ділянках вели наступальні дії.

Починаючи з вересня на підконтрольних проросійським військам територіях Донецької та Луганської областей, прокотилися стихійні протести та акти непокори місцевих жителів, викликані масовим зубожінням населення та нестачею харчових продуктів. Придушення голодних бунтів здійснювалося незаконними озброєними формуваннями «ЛНР» та «ДНР» з використанням вогнепальної зброї.

16 вересня — Європейський парламент ратифікував Угоду про асоціацію між Україною і Європейським Союзом синхронно з Верховною Радою України.

22 вересня — спроба штурму окупантами Авдіївки

25 вересня — Російські окупанти і місцеві «ополченці» розстріляли 40 жителів захопленого Лутугиного за допомогу українській армії.

28 вересня — відновилися бої за Донецький аеропорт.

Всього у вересні 2014 р. загинув 191 захисник України [65]

Жовтень[ред. | ред. код]

2 жовтня — черговий ворожий артобстріл м. Щастя, у тому числі місцевої школи

4 жовтня — черговий ворожий артобстріл м. Щастя, у тому числі Будинку культури: поранено 9 цивільних осіб і 1 військового.

Донецький аеропорт, жовтень 2014 р.

9 жовтня — черговий ворожий артобстріл ТЕС у м. Щастя: поранено 5 цивільних осіб і 1 військового.

13 жовтня — спроба прориву оточеного підрозділу ЗСУ з 32-го блокпосту під Слов'яносербськом на Луганщині. Перший бій за 32 блокпост.

14 жовтня — Верховна Рада України звільнила Валерія Гелетея з посади Міністра оборони України, призначивши замість нього Міністром Командувача Національної гвардії України генерала Степана Полторака.

14-22 жовтня — бойові зіткнення при спробах деблокування 32-го блокпосту під Слов'яносербськом на Луганщині.

17 жовтня — до Широкиного увійшла російська бронетехніка

18 жовтня — українські військові залишили с.Кримське на Луганщині

20 жовтня — у Харкові близько 19.40 невідомий скоїв 2 постріли з РПГ по складах з паливно-мастильними матеріалами на території військової частини на пр. Фрунзе.

26 жовтня — позачергові парламентські вибори в Україні

27 жовтня — українські військові вимушені були залишити 32-й блокпост під Слов'яносербськом на Луганщині та відступити узгодженим «зеленим коридором».

29 жовтня — інтенсивний артобстріл росіянами Станиці Луганської.

31 жовтня — бої довкола 29 та 31 блокпостів на трасі «Бахмутка». Смертельних поранень зазнали 2 українські військовослужбовці.

Всього у жовтні 2014 р. загинуло 115 захисників України [65]

Листопад[ред. | ред. код]

1 листопада — із с.Весела Гора 6 разів обстріляли місто Щастя — прямою наводкою з мінометів, артилерії й танків. Того ж дня під постійним обстрілом бойовиків за підтримки російської бронетехніки та артилерії, українські вояки перебрали контроль над сусіднім с. Геївкою.

6 листопада — посилення російських атак на Дебальцеве

Докладніше: Бої за Дебальцеве

9 листопада — у Харкові вчинено терористичний акт (вибух) у пабі «Стіна», внаслідок якого постраждало більше 10 осіб.

10 листопада — на Харківщині вчинено вибух на залізничній платформі Есхар під вантажним поїздом.

11 листопада — Станиця Луганська знову зазнала інтенсивних обстрілів

11-12 листопада — активізація боїв в районі 31-го блокпосту на трасі «Бахмутка» на Луганщині

17 листопада — повідомлено про затримання диверсійно-розвідувальної групи з 12-ти осіб, яка була причетна до вибуху у пабі «Стіна», мосту біля клубу «Британія» та спроб здійснити низку інших терористичних акцій та входила угрупування «Харківські партизани». У злочинців, які були підготовлені на території Росії, зокрема у Тамбові, були вилучені вибухові пристрої і вогнепальна зброя російського виробництва.[72]

22 листопада — черговий масований артобстріл Дебальцевого окупантами; масові руйнування в місті.

27 листопада — бої під Станицею Луганською.

Всього у листопаді 2014 р. загинуло 122 захисники України [65]

Грудень[ред. | ред. код]

1 грудня — із залишків розформованої 51-ї ОСБр та новобранців того ж дня сформована 14-та окрема механізована бригада імені князя Романа Великого

3 грудня — в Одесі на вулиці Малій Арнаутській у крамниці української символіки «Патріот» стався вибух.

10 грудня — в Одесі від потужного вибуху постраждав офіс «Волонтерської сотні Далії Северин» — організації, яка опікується постачанням ЗСУ.

18 грудня — Європейський союз заборонив інвестиції в окупований Крим.

ДАП наприкінці грудня 2014

Група диверсантів напала на бійців батальйону «Айдар», котрі охороняли лікарню у Щасті: загинуло 3 бійців «Айдару» і було ліквідовано 5 терористів.

23 грудня — в Одесі на вулиці Жуковського біля будинку 36 був підірваний автомобіль, припаркований біля штабу однієї з організацій активістів Євромайдану — «Ради громадської безпеки».

Під Маріуполем було підірвано залізничний міст через річку Кальчик неподалік селища Мухіне. В результаті вибуху пошкоджено опору мосту, рух тимчасово призупинено.

28 грудня — лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош оголосив про свій вихід з організації і створення нового громадсько-політичного руху, а також про створення на основі 5-го і 8-го батальйонів ДУК і медичного батальйону «Госпітальєри» — Добровольчої Української армії

29-30 грудня — російські атаки на с. Піски.

Всього у грудні 2014 р. загинуло 70 захисників України [65]

Всього у 2014 р. втрати силових структур України склали 1 763 захисники [65]


2015[ред. | ред. код]

Січень[ред. | ред. код]

1 січня — на окупованій території вбитий ватажок угрупування ГБР «Бетмен» О.Бєднов, коли у районі населеного пункту Лутугине розстріляли колону автомобілів його банди. Відповідальність за вбивство взяло на себе керівництво «ЛНР», яке звинувачувало терориста у викраденні людей і розбої.

4 січня — в Одесі стався вибух в будинку 3 на вулиці Гімназичній, де розташований «Координаційний центр допомоги бійцям АТО» на Донбасі; постраждалих немає

9 січня — поновилися бої за Станицю Луганську

12 січня — терористи 5 разів обстріляли з мінометів м. Щастя, смертельно поранено місцевого мешканця, поранені двоє працівників міліції.

Обстріл росіянами КПП під Волновахою

13 січня — обстріл силами артилерійського батальону 5 ОМСБр «Оплот» під командуванням полковника ЗС РФ Анатолія Сінєльнікова українського пункту пропуску на автошляху Н20 поблизу міста Волноваха. Був уражений рейсовий автобус «Златоустівка — Донецьк», загинули 12 осіб, ще 18 поранено

14 січня — Указ Президента України від № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» (4-6 хвилі)

20 січня — поблизу села Кузнецівка на сході Запорізької області підірвано залізничний міст, товарний состав частково зійшов з рейок.

Повідомлено, що українськи сили під тиском росіян вимушені були покинути 31-й блокпост на трасі «Бахмутка» на Луганщині, також ворог захопив с.Жолобок.

21 січня — на Луганщині терористами підірвано міст через Сіверський Донець в Станиці Луганський, що унеможливило рух транспорту по ньому. Як наслідок, закрився один з семи пунктів пропуску АТО Широке—Станиця Луганська.

Після 242 діб героїчної оборони українські вояки залишили зруйновані термінали Донецького аеропорту

Україна запровадила транспортну блокаду у зоні АТО. Для в'їзду на територію, окуповану самопроголошеними «ДНР» і «ЛНР», і виїзду українська влада ввела спеціальний пропускний режим. У березні заходи стали жорсткішими — Держприкордонслужба перестала пропускати в «ДНР» і «ЛНР» автомобілі з продуктами харчування та медикаментами.

21-22 січня — Безперервний артобстріл Авдіївки, місто без опалення, електрики, води. Загинуло 6 військовослужбовців ЗСУ

22 січня — мінометний обстріл кінцевої зупинки міського транспорту «Донгірмаш» в окупованому Донецьку — загинуло 8 мирних мешканців, 13 зазнали поранень.

23 січня — м. Щастя російські терористи обстрілювали цілу добу, загинула жінка

У м. Первомайськ Луганської області застрелений один з так званих польових командирів «казаків», «народний мер» Євген Іщенко з позивним «Малиш»

24 січня — із боку Саханки окупанти тричі обстріляли з РСЗВ «Град» Маріуполь, снаряди потрапили в ринок і житловий будинок. Унаслідок російського обстрілу загинуло 29 цивільних осіб, 92 зазнали поранень. Керував обстрілом Степан Степанович Ярощук — начальник ракетних військ та артилерії Південного ВО ЗС РФ.

25 січня — РНБО України ухвалила рішення застосувати на території країни санкції проти російського агресора.

26 січня — на Луганщині українські військовики поблизу Смілого та Веселої Гори ліквідували 1 танк і до 60 бойовиків російсько-терористичних угруповань — діяли підрозділи оперативного командування «Північ», до 300 терористів поранені

Російські терористи вчергове обстріляли Станицю Луганську з «Градів», загинуло двоє громадян

27 січня — Верховна Рада України визнала Росію країною-агресором, а самопроголошені так звані «ДНР» і «ЛНР» — терористичними організаціями.

28 січня — відбито масовану танкову атаку росіян під Дебальцевим, значних втрат зазнали загони російської ПВК «Вагнер»

29 січня — загарбники із застосуванням танків атакували м.Вуглегірськ під Дебальцево і після упорних боїв частково закріпились у місті.

Терористи здійснили невдалу спробу прориву поблизу Станиці Луганської, загинуло 12 бандитів.

У Криму заступника голови кримськотатарського Меджлісу Ахтема Чийгоза було затримано представниками силових структур російської окупаційної влади. Причиною арешту стала його участь в мітингу перед будівлею Верховної Ради Криму ще 26 лютого 2014 року. 11 вересня 2017 року так званий «Верховний суд» анексованого Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму. 25 жовтня Чийгоз разом з іншим кримськотатарським політв'язнем Ільмі Умеровим були видані Туреччині та звільнені від відбування покарання

30 січня — повідомлено, що від російських обстрілів у Дебальцевому загинуло 7 людей[73]

Всього у січні 2015 р. загинуло 273 захисники України [65]

Лютий[ред. | ред. код]

2 лютого - з метою унеможливити прохід ворожої техніки (що дало б змогу противнику оточити підрозділи ЗСУ у Дебальцевому) сапери і спецназ під вогнем противника здійснили підрив дамби через р.Карапулька у 6 км від Логвинового.

4-5 лютого — декілька мобільних груп терористів — переважно «підрозділи ЛНР» — під прикриттям мінометного вогню марно намагалися форсувати Сіверський Донець поблизу Щастя.

5 лютого — Попередні переговори лідерів Франції та Німеччини Ф.Олланда і А.Меркель в Києві з Петром Порошенком щодо плану врегулювання конфлікту в Україні

6 лютого — Попередні переговори лідерів Франції та Німеччини Ф.Олланда і А.Меркель в Москві з В.Путіним щодо плану врегулювання конфлікту в Україні

9 лютого — У Дебальцевому та Авдіївці внаслідок російського обстрілу загинуло 7 мирних жителів. Також ворог перерізав трасу на північ від Дебальцеве у районі Логвинового, над підрозділами ЗСУ нависла загроза оточення у Дебальцевому.

10 лютого — ракетний обстріл з великокаліберних систем залпового вогню штаба АТО в районі аеропорту м.Краматорськ; ракети були оснащені забороненими касетними боєприпасами; загинуло 17 осіб (у тому числі 7 — військовослужбовці ЗСУ), поранено 64 (у тому числі 5 дітей і 15 військовослужбовців ЗСУ)

Російська атака на позиції ЗСУ в с. Піски під Донецьком і черговий штурм Дебальцевого; диверсійно-розвідувальна група окупантів намагалася захопити міський відділ міліції.

Повідомлено про зайняття Широкиного полком «Азов»

10-13 лютого — ЗСУ тимчасово відбили Логвинове і поновили контроль над трасою Дебальцеве-Артемівськ

11 лютого — ЗСУ повністю взяли під контроль с. Піски під Донецьком

Внаслідок чергового російського артобстрілу в Авдіївці загинуло 3 людей

12 лютого — у Мінську в результаті переговорів «Нормандської четвірки» 11-12 лютого підписано Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу (також Мінськ-2, Мінські домовленості від 12 лютого 2015 р.) з метою деескалації збройного конфлікту на сході України.

12 — 25 лютого — невдалий штурм російськими військами українських позицій під Широкиним, зруйнування села.

13 лютого — інтенсивний обстріл противником м. Щастя: загинуло 5, поранено 4, під уламками опинилось 9 осіб.

у відповідь на обстріл 10 лютого російськими «Смерчами» штабу АТО, у Краматорську, за місцем базування російських реактивщіков - в районі залізничної станції Іловайськ було завдано «удар відплати».

При плануванні артнальоту розвідкою були виявлені два ешелони з особовим складом, боєкомплектом і паливом, які в цей момент знаходилися на залізничній станції Іловайськ.

Удар українських «Смерчів» знищив обидва ешелону, з яких, як з'ясувалося пізніше, якраз вивантажувалася російська батальйонно-тактична група, призначена для захоплення Волновахи.

В результаті миттєвої реакції артилеристів було зірвано широкомасштабний наступ, в якому захоплення Дебальцеве, за задумом російських штабістів, мало стати лише початковим етапом.[66]


14 лютого — перше затримання екс-нардепа «регіонала» Олександра Єфремова за звинуваченнями по 2-м кримінальним провадженням.

17 лютого — підрозділи ЗСУ в Дебальцеві бьються в оточенні, окупанти поступово перебирають контроль над містом, зокрема, захоплено вокзал і міськвідділ міліції; залізничний вузол зруйновано.

18 лютого — незважаючи на Мінські домовленості, росіяни ведуть наступальні вуличні бої у Дебальцевому; Президент П.Порошенко повідомив, що ЗСУ разом з НГУ завершили операцію по організованому виводу частини підрозділів та що вже вийшло 80 % українських військових. За даними Міноборони України, в боях за Дебальцеве загинули 179 українських військових.

Докладніше: Бої за Дебальцеве

Загалом після захоплення росіянами Дебальцевого активні бойові дії на Донбасі пішли на спад

21 лютого — внаслідок чергового російського артобстрілу в Авдіївці загинуло 5 людей

22 лютого — у Харкові на мирному мітингу стався вибух. На місці загинули дві людини — активіст Толмачов Ігор Олександрович і підполковник міліції Вадим Рибальченко, наступного дня помер у лікарні 15-річний Данило Дідік, ще через день помер 18-річний студент Микола Мельничук.

27 лютого — Борис Нємцов, російський опозиційний політик був застрелений біля Кремля у Москві. За деякими даними, через день він мав оприлюднити докази участі російських військ у війні на сході України.

Всього у лютому 2015 р. загинуло 297 захисників України [65]

Березень[ред. | ред. код]

5 березня — в Одесі стався вибух на вулиці Коблевській у підвальному приміщенні, де знаходився офіс «Правого сектора»; постраждалих немає

Верховна Рада України ухвалила за основу та в цілому президентський законопроект, яким пропонується зробити вихідним днем День захисника України 14 жовтня.

12 березня — в Одесі стався вибух у бізнес-центрі «Адміральський» на Адміральському проспекті. Підірваний орендований офіс осередку партії «Самопоміч»; постраждалих немає

13-14 березня — ворожі атаки на позиції ЗСУ біля с.Широкине

22 березня — в Одесі стався вибух на вулиці Гераневій. В підірваному приміщенні розміщувався офіс громадської організації «Парадигма 12», керівник якої Алевтина Коротка збирала допомогу для бійців в АТО; постраждалих немає.

26 березня — окупанти за підтримки важкої артилерії та 120 мм міноменів захопили частину селища Широкине.

У Донецьку невідомими був розстріляний автомобіль, в якому загинув командир терористичного угрупування «Міраж» Роман Возник з позивним «Циган» — беркутівець, який зрадив Україну і перейшов на бік бойовиків, брав активну участь у сепаратистських мітингах навесні 2014 року в Донецьку, згодом став членом «парламенту Новоросії».

Всього у березні 2015 р. загинуло 55 захисників України [65]

Квітень[ред. | ред. код]

Окупанти почали спорудження мосту через Керченську протоку до захопленого Криму.

5 квітня — Окупанти обстріляли з протитанкового керованого комплексу взводний опорний пункт «Фасад» ЗСУ біля Щастя, загинули 4 військовослужбовці.

Всього у квітні 2015 р. загинуло 56 захисників України [65]

Травень[ред. | ред. код]

16 травня — під Щастям відбувся бій ДРГ зі складу 3 бригади спецпризначення РФ з українськими військовими, внаслідок якого було захоплено в полон 2-х бійців ГРУ РФ, і загинув військовослужбовець 92-ї бригади Вадим Пугачов.

21 травня — Верховна Рада ухвалила закон про створення Національної поліції в Україні

23 травня — неподалік с. Михайлівка Перевальського району невідомі обстріляли машину, в якій загинув ватажок російського бондитського угрупування «Прізрак» Олексій Мозговий.

Всього у травні 2015 р. загинуло 72 захисники України [65]

Червень[ред. | ред. код]

3 червня — невдала спроба штурму росіянами м. Мар'їнки під Донецьком. Повідомлено, що агресор задіяв близько 30 танків і 1000 солдат; загинуло 5 військовослужбовців ЗСУ і 9 мирних мешканців, 35 солдат отримали поранення.

Українські підрозділи, які отримали розвіддані про підготовлюваний штурм, відійшли в тил, таємно підтягнувши артилерію, і взяли наступаючого противника в «вогневий мішок».

В результаті грамотних дій було нанесено вогневе ураження всіх груп противника. На мосту в Петровському районі українська артилерія накрила кілька одиниць військової техніки «ДНР», і та заблокувала відступаючим бойовикам відхід. Бойовики «ДНР» намагалися прорватися назад до Донецька, але шляхи відходу прострілювалися артилерією і стрілецькою зброєю. Частина бойовиків сховалася на кінній базі в Мар'їнці, але після нанесення вогневого ураження вони в паніці кинулися бігти, прориваючись до Донецька.[66]


12 червня — в Одесі стались 2 вибухи, якими було пошкоджено білборди з патріотичною рекламою.

15 червня — з'явилася інформація, що ватажок ОЗГ «Сомалі» на прізвисько Ґіві і його заступник померли через важкі поранення від потрапляння снаряда, випущеного в штаб терористів у Донецьку; поранені іще 15 терористів.

17-18 червня — чергові спроби прориву ворога під Мар'їнкою.

18 червня — українська влада почала повну транспортну блокаду окупованої частини Донбасу, перекривши всі шляхи з захоплених терористами територій. Після цього сотні обурених переселенців з Донбасу та правозахисників вийшли на Майдан Незалежності у Києві на акцію протесту проти введення нового «Тимчасового порядку перетину лінії розмежування» і звернулись до президента з вимогою спростити механізм перетину лінії зіткнення.

Всього у червні 2015 р. загинуло 78 захисників України [65]

Липень[ред. | ред. код]

3 липня — після 5-місячних боїв окупанти залишили с.Широкине під Маріуполем і відступили на схід. Бої за Мар'їнку.

12 липня — в Одесі стався потужний вибух біля кафе «У Ангелових» по вулиці Жуковського, 38. Постраждалих не було. Власники кафе відзначались активною проукраїнською позицією.

26 липня — бойове зіткнення біля Щастя, 4 військовиків поранено, у терористів 2 вбитих й кілька поранених.

Всього у липні 2015 р. загинуло 75 захисників України [65]

Серпень[ред. | ред. код]

3 серпня — саморобний вибуховий пристрій спрацював біля входу у будівлю колишнього військкомату по вулиці Канатній, 35 в Одесі, де знаходився штаб місцевої самооборони

22 серпня — в Миколаєві стався вибух в офісі волонтерів, розташованому в будівлі Молодіжного центру за адресою Мала Морська, 1, навпроти 2-ї гімназії.

31 серпня — Київ: після голосування за зміни до Конституції щодо децентралізації, внесені Президентом України, під Верховною Радою почались сутички між протестувальниками і правоохоронцями, спровоковані членами ВО «Свобода»; внаслідок вибуху гранати, яку кинув член цієї організації, загинуло (на місці і внаслідок поранень) четверо нацгвардійців, більше 140 осіб зазнали поранень. Невдовзі було затримано більше 18 осіб, які брали участь у заворушеннях.

Всього у серпні 2015 р. загинуло 84 захисники України [65]

Вересень[ред. | ред. код]

20 вересня — опівдні стартувала громадська ініціатива з блокування комерційних поставок товарів до окупованої території АР Крим і Севастополя: активісти (в основному, кримські татари та представники «Правого сектора») встановили свої блокпости на Перекопі, Чонгарі і в Каланчаку.

25 вересня — Кабмін заборонив польоти в Україну літаків, які належать, зокрема, компаніям «Аерофлот» та «Трансаеро». Також розпорядженням Кабміну були заборонені транзитні польоти через український повітряний простір російських авіакомпаній з товарами військового призначення або російськими військовими. Водночас за польоти в окупований Крим Україна оформила російським компаніям штраф на суму 646 млн грн.

27 вересня — стався потужний вибух біля дверей пожежного виходу одеського управління СБУ: у радіусі декількох кварталів від місця вибуху вибуховою хвилею у будівлях вибило вікна. Потужність вибуху оцінено у 8-10 кг у тротиловому еквіваленті. Постраждалих не було. В середині жовтня 2015 р. підривники були затримані, серед них виявився викладач Одеського медуніверситету. Зв'язки затриманих вказують на наявність у злочині «російського сліду»[74]

30 вересня — в Херсоні стався вибух біля будівлі представництва президента України в АР Крим. Вибухівка була підкладена під двері офіса.

Всього у вересні 2015 р. загинуло 43 захисники України [65]

Жовтень[ред. | ред. код]

1 жовтня — у Білій Церкві сформована 10-та окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)

2 жовтня — В Парижі відбулась зустріч «нормандської четвірки», було узгоджено відведення озброєнь калібром до 100 мм на відстань 15 км від лінії зіткнення.

6 жовтня — у Харківській області на залізничній станції «Куп'янськ-Вузловий» від магнітної міни СПМ вибухнула цистерна.

На Херсонщині невідомі пошкодили одну з чотирьох високовольтних ліній, якими до захопленого Криму постачалася електрика, — Мелітополь-Джанкой, а після інциденту на місці аварії зібралося близько сотні активістів, які заважали проводити ремонтні роботи, вимагаючи від ВР України прийняття закону про заборону поставки електроенергії в Крим та скасування закону про вільну економічну зону з півостровом.

7 жовтня — у Білгород-Дністровському стався вибух біля військкомату.

8 жовтня — черговий бій в Пісках

14 жовтня — вперше святкується День захисника України

25 жовтня — місцеві вибори в Україні; Україна зупинила пряме авіасполучення з Росією.

29-30 жовтня — сталася масштабна пожежа на складі, де зберігалося близько 3,5 тисяч тонн боєприпасів у м. Сватовому, Луганська область, внаслідок якої загинули 4, отримали поранення 16 осіб

Всього у жовтні 2015 р. загинув 41 захисників України [65]

Листопад[ред. | ред. код]

7 листопада — офіційно міліція в Україні припиняє своє існування, замість неї діє Національна поліція. Оголошено перехідний період для переатестації співробітників.

20 та 22 листопада — на півдні Херсонської області вибухами зруйновані лінії єлектропостачання, які ведуть до окупованого Криму. Крим залишився без української електрики на 2 тижні.

Всього у листопаді 2015 р. загинуло 57 захисників України [65]

Грудень[ред. | ред. код]

2 грудня — Російський президент В.Путін у захопленому Криму оголошує про запуск 1-ї нитки енергомосту з Кубані

8 грудня — «Укренерго» повідомило про відновлення електропостачання до окупованої території АР Крим (по одній з 4-х ЛЕП).

12 грудня — неподалік Первомайська у автомобілі був підірваний ватажок російської терористичної організації на Луганщині «перший козацький полку ім. Платова» Павло Дрьомов з позивним «Батя».

16 грудня — Суд за пропаганду війни та насильства, інші численні злочини заборонив діяльність Комуністичної партії України.

Всього у грудні 2015 р. загинуло 297 захисників України [65]

Загалом у 2015 р. загинуло 1 168 захисників України [65]


2016[ред. | ред. код]

Січень[ред. | ред. код]

1 січня — набрала чинності зона вільної торгівлі між Україною та ЄС.

4 січня — повідомлено про раптову смерть очільника ГРУ РФ Ігора Сергуна — нібито в Москві (а за неофіційними даними — у Лівані)

Всього у січні 2016 р. загинуло 46 захисників України [65]

Лютий[ред. | ред. код]

5 лютого — у відповідь на обстріли, українські військові відкрили вогонь і вибили окупантів з Авдіївської промзони

24 лютого — с.Широкине під Маріуполем знов зайняте ЗСУ, також ЗСУ закріпились у Авдіївській промзоні.

Всього у лютому 2016 р. загинуло 40 захисників України [65]

Березень[ред. | ред. код]

8 березня — ЗСУ взяли під вогневий контроль Ясинуватську розв'язку під Донецьком.

18-31 березня — активізація боїв за Авдіївську промзону.

Всього у березні 2016 р. загинуло 57 захисників України [65]

Квітень[ред. | ред. код]

12 квітня — зведено першу опору на о. Тузла при будівництві мосту з Росії до окупованого Криму через Керченську протоку

14 квітня — Гройсман Володимир Борисович обраний прем'єр-міністром України після відставки пре'єра Яценюка А. П.; сфоровано новий Уряд. Місце Голови Верховної Ради замість В.Гройсмана посів Андрій Парубій.

Оголошено про запуск 3-ї нитки енергомосту з Росії до окупованого Криму

15 квітня — ЗСУ перебрали контроль над висотами навколо Широкиного.

Всього у квітні 2016 р. загинуло 46 захисників України [65]

Травень[ред. | ред. код]

23 травня — окупанти з автоматичного гранатомета обстріляли опорний пункт 92-ї ОМБр поблизу Щастя, від смертельного поранення загинув сержант ЗСУ Сергій Яблуновський.

25 травня — Обмін у Ростові Надії Савченко на засуджених в Україні полонених російських ГРУ-шників Єрофєєва та Александрова. Загалом Н.Савченко знаходилась у російському полоні з 17 червня 2014 р., коли її було захоплено під Луганськом.

26 травня — захопленого в Росії українського журналіста Станіслава Клиха засудили до 20 років колонії суворого режиму за вигаданим звинуваченням «у керівництві і участі в банді, вбивстві двох і більше осіб у зв'язку з виконанням ними свого службового обов'язку і замаху на вбивство у складі бандформувань на Північному Кавказі у 1994 році». Також Верховний суд Чечні визнав українського активіста Миколу Карпюка, затриманого в Росії 17.03.2014, винним та засудив на 22,5 років ув'язнення.

Всього у травні 2016 р. загинуло 57 захисників України [65]

Червень[ред. | ред. код]

29 червня — перше масштабне зіткнення з проросійськими сепаратистами на Світлодарській дузі

Всього у червні 2016 р. загинуло 58 захисників України [65]

Липень[ред. | ред. код]

20 липня — у середмісті Києва підірвано автомобіль з журналістом Павлом Шереметом, який загинув.

28 липня — окупаційною російською владою ліквідовано т. зв. «Кримський федеральний округ», територію окупованих українських АР Крим і м.Севастополь приєднано до Південного федерального округу Російської Федерації.

30 липня — у Борисполі вдруге заарештовано колишнього нардепа-регіонала Олександра Єфремова за підозрою в посяганні на територіальну цілісність України і заволодінні майном держпідприємства «Луганськвугілля» шляхом зловживання службовим становищем.

Всього у липні 2016 р. загинуло 66 захисників України [65]

Серпень[ред. | ред. код]

6—7 серпня — перестрілка у Криму біля Армянська: за російською версією — між ФСБ РФ і «українською диверсійно-розвідувальною групою (ДРГ)», яка нібито намагалася прорватися на окуповану територію АР Крим для здійснення терористичних актів; за українською версією — стрілянину з жертвами вчинили між собою представники різних силових структур держави-агресора з причини непорозуміння і відсутності взаємодії.

У серпні 2016 від російської зброї загинули 30 захисників України.

Вересень[ред. | ред. код]

4 вересня — в ході антиросійських протестів радикалами у Києві здійснено підпал студії телеканалу «Інтер»

7 вересня — Євросоюз продовжив санкції проти 146 фізичних і 37 юридичних осіб з Росії, України та окупованого Криму через захоплення Криму в 2014 році ще на 6 місяців.

18 вересня — Вибори до Державної думи РФ: незважаючи на протести України і міжнародної спільноти, проведениі також на території окупованих українських АР Крим і м.Севастополь.

19 вересня — у підмосковному ресторані у Горках-2 двома пострілами у голову був вбитий відомий харківський проросійський сепаратист-колаборант і антимайданівець, ватажок ОЗУ «Оплот» Євген Жилін, який переховувався у Росії від українських правоохоронних органів.

24 вересня — у Луганську у тюремній камері знайдений повішеним колишній (2014—2015) так званий "прем'єр-міністр «ЛНР» Геннадій Ципкалов. Це сталось через тиждень після того, як ватажок «ЛНР» Ігор Плотницький оголосив його організатором спроби перевороту.

30 вересня — у Москві затриманий український журналіст Роман Сущенко. У червні 2018 року отримав вирок російського суду — 12 років ув'язнення нібито за шпигунство. Звільнений 7 вересня 2019 р. у рамках обміну 35х35.

Всього у вересні 2016 р. загинуло 40 захисників України [65]

Жовтень[ред. | ред. код]

10 жовтня — Міністерство соціальної політики України оприлюднило кількість вимушених переселенців з окупованих Московією українських територій Криму і Донбасу — 1 696 326 осіб або 1 374 632 сім'ї.

14 жовтня — Президент П.Порошенко оприлюднив втрати військовослужбовців ЗСУ з початку АТО у 2014 р. — 2533 воїни. Всього у АТО прийло участь 280 000 громадян України. 31.12.2016 Петро Порошенко оприлюднив втрати ЗСУ у зоні АТО за 2016 рік — 211 осіб.

16 жовтня — у окупованому Донецьку у ліфті житлового будинку в результаті підриву загинув один з лідерів терористів ДНР, громадянин Росії, ватажок угрупування «Спарта» на прізвисько «Моторола».

19 жовтня — У Берліні керівники України, Росії, Німеччини та Франції за закритими дверима обговорювали можливості врегулювання конфлікту на Донбасі. Було погоджено питання розробки «дорожньої карти» імплементації Мінських домовленостей. В цій дорожній карті має бути дві складові: послідовності кроків для імплементації Мінських угод, а також гарантії виконання цих кроків. Ці домовленості майже не мали результатів, а розведення військ було зірвано.

Всього у жовтні 2016 р. загинуло 42 захисники України [65]

Листопад[ред. | ред. код]

1 листопада — чергова спроба штурму окупантами позицій ЗСУ під Авдіївкою

2 листопада — Українська армія в зоні АТО повністю перейшла на контрактну основу.

8 листопада — під Докучаєвськом відбулося боєзіткнення, повідомляється про 6 убитих окупантів

14 листопада — США ввели санкції проти шістьох депутатів Державної думи РФ від окупованого Криму. У список санкцій включені Руслан Бальбек, Костянтин Бахарєв, Андрій Козенко, Світлана Савченко, Павло Шперов, Дмитро Бєлік.

15 листопада — Міжнародний кримінальний суд (Гаазький трибунал) заявив, що «вважає ситуацію в окупованому Криму рівнозначною міжнародному збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією», який розпочався не пізніше 26.02.2014 р.

28 листопада — Канада ввела санкції щодо 15 громадян Росії, в тому числі шістьох депутатів Держдуми РФ від Криму

29 листопада — оприлюднено дані про втрати ЗСУ з початку АТО: станом на 21.11.2016 р. загинули 2145 військовослужбовців ЗСУ, з них 691 боєць — призваний під час часткової мобілізації. При цьому, небойові втрати склали 487 осіб, поранення отримав 7091 боєць ЗСУ.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що в Мінську не змогли домовитися ні про «дорожню карту» Донбасу, ані про контроль ОБСЄ непідконтрольної ділянки україно — російського кордону, ні про можливість проведення виборів. Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров за підсумками зустрічі заявив, що про воєнізовану місію ОБСЄ на Донбасі «ніхто не думає» і «питання вже не актуальне».

Всього у листопаді 2016 р. загинуло 28 захисників України [65]

Грудень[ред. | ред. код]

5 грудня — Господарський суд Києва прийняв рішення про примусове стягнення з російського Газпрому 172 мільярди гривень за позовом Антимонопольного комітету України. Ця сума включає штраф і пеню (85,966 млрд.грн.)

8 грудня — в будинку родини Балух, у селі Серебрянка Роздольненського району АР Крим, співробітники ФСБ РФ провели обшук. На горищі були нібито виявлені 89 «військових» набоїв. У той же день щодо проукраїнського активіста Володимира Балуха було порушено кримінальну справу і його було затримано і в подальшому засуджено. Звільнений в результаті обміну 07.09.2019 р.

9 грудня — «Укроборонпром» повідомив про випробування модернізованої бойової машини піхоти (БМП) з новою цифровою системою управління вогнем «Мисливець». Нова БМП розроблена на Житомирському бронетанковому заводі.

14 грудня — Окружний суд Амстердама ухвалив, що так зване «скіфське золото» з кримських музеїв повернуть Україні. Йдеться про експонати, які були передані АР Крим Нідерландам для виставки ще до захоплення Росією Криму.

15 грудня — Лідери ЄС домовилися про продовження економічних санкцій проти Росії на чергові півроку

16 грудня — У Державному конструкторському бюро «Луч» повідомили про успішне випробування легкого переносного ракетного комплексу «Корсар». «Корсар» призначений для знищення нерухомих і рухомих сучасних броньованих цілей. Український ракетний комплекс здатен вражати цілі і з динамічним захистом.

18 грудня — ворожі угрупування здійснили чергову спробу атаки українських позицій на Світлодарській дузі, здійснено три вогневих нальоти тривалістю від трьох до шести годин. В результаті обхідної контратаки в районі селища Луганське підрозділи ЗСУ відтіснили противника з займаних позицій, але зазнали значних втрат: загинули 5 військовослужбовців, 6 були поранені і 10 травмовані, один боєць зник безвісти.

19 грудня — Генасамблея ООН прийняла резолюцію «Стан справ з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)», підготовлену Україною. Резолюція, зокрема, закликає Росію як державу-окупанта дотримуватися своїх зобов'язань відповідно до міжнародного права і звільнити негайно українських громадян, які були незаконно затримані і засуджені без урахування елементарних норм правосуддя

20 грудня — США розширили санкції проти Росії у зв'язку ситуацією в Україні. У список внесені 7 фізичних осіб і кілька десятків організацій, а також два судна під російським прапором. Активи людей і організацій з чорного списку будуть заморожені на території США, американським резидентам заборонено мати з ними відносини.

23 грудня — у селище Новолуганське, що тривалий час перебувало в «сірій зоні», увійшли підрозділи батальйону «Донбас-Україна».

24 грудня — США розширили список санкцій проти Росії через ситуацію в Україні. До списку додана 21 російська компанія і 2 компанії з захопленого Криму, зокрема, у списку присутні сім дочірніх компаній російського концерну «Алмаз-Антей», вісім дочірніх компаній концерну «Радіоелектронні технології», компанії «Кримські порти» і «Кримська залізниця».

26 грудня — Ветерани АТО оголосили про початок торгової блокади «Л/ДНР»

27 грудня — За рішенням Дорогомиловського суду Москви задоволено позов колишнього депутата Верховної Ради від ПР Володимира Олійника про визнання Революції гідності (Євромайдану) в Києві в 2014 році «державним переворотом».

29 грудня — Рада національної безпеки і оборони України через агресію Москви ввела додаткові санкції проти фізичних та юридичних осіб з Росії, зокрема, проти обраних до Держдуми за результатами виборів в Криму, членів так званих виборчих комісій, українських підприємств в Криму, незаконно перереєстрованих за російським законодавством

Всього у грудні 2016 р. загинуло 40 захисників України [65]


Всього у 2016 р. Україна втратила 566 захисників [65]

2017[ред. | ред. код]

Січень[ред. | ред. код]

09 січня — впливовий журнал Times спрогнозував «здачу» новообраним президентом США Трампом України російському агресорові

13 січня — Президент США Барак Обама продовжив ще на рік санкції проти Росії, запроваджені в березні 2014 р. через агресію проти України.

18 січня — в ЗМІ України поширено копію листа-звернення В.Януковича від 01.03.2014 до президента РФ В.Путіна з проханням ввести в Україну російські війська.

21 січня — СБУ заявила про запобігання спробі замаху на життя народного депутата. За даними відомства, операція з фізичної ліквідації нардепа планувалася, готувалася і контролювалася з території Росії. За інформацією ЗМІ, замах готувався на народного депутата від фракції «Народний фронт» Антона Геращенко.

24 січня — українські військові заявили про взяття під контроль ділянки траси Донецьк-Горлівка біля Ясинуватої, що унеможливлює пересування цією трасою військової техніки російських окупантів. В угрупуванні «ДНР» дану інформацію спростували.

27 січня — повідомлено про смерть від нібито сердечного нападу у своїй квартирі в Москві колишнього першого ватажка «ЛНР» Валерія Болотова. Як повідомила його дружина, Болотов напередодні в ресторані під час якоїсь зустрічі випив кави, після чого його самопочуття почало погіршуватися і невдовзі він і помер

29 січня — черговий штурм позицій ЗСУ під Авдіївкою, у ході контратаки українські солдати оволоділи ворожим опорним пунктом Алмаз-2

У січні 2017 від рук російських загарбників загинули 18 захисників України.

Лютий[ред. | ред. код]

1 лютого — в Чорному морі над Одеським газовим родовищем поряд із захопленими росіянами буровими вежами зі стрілецької зброї був обстріляний літак ВМС України Ан-26.

4 лютого — в окупованому Луганську вибухнув джип, в якому загинув зрадник, т. зв. «начальник управління Народної міліції ЛНР» Олег Анащенко. Двох українських диверсантів було затримано, і звільнено лише при обміні 29.12.2019

8 лютого — в окупованому Донецьку в результаті пострілу з вогнемета «Джміль» в штаб, де знаходився ватажок бандитського формування «батальйон „Сомалі“» на прізвисько «Гіві», терориста було ліквідовано.

18 лютого — Російський президент Володимир Путін підписав указ про визнання документів самопроголошених ДНР і ЛНР, визнаних в Україні терористичними організаціями.

Міністри закордонних справ України, Німеччини, Франції та РФ у Мюнхені домовилися про припинення вогню на Донбасі з 20 лютого 2017 р., яке в подальшому було порушено.

19 лютого — Біля Адміністрації президента побилися учасники акції на підтримку торгової блокади Донбасу і правоохоронці. Постраждало близько 10 осіб, серед них — співробітник поліції.

20 лютого — МЗС України оприлюднило заяву, згідно з якою з 2014 р. внаслідок збройної агресії Росії проти України загинуло понад 9 800 людей, близько 23 000 отримали поранення, майже 1 млн. 800 тис. стали вимушеними переселенцями.

The New York Times повідомило про передачу раднику президента США Дональда Трампа Майклу Флінну пропозиції по досягненню миру між Україною і Росією шляхом «обміну» Криму на деокупацію Донбасу. Також пропонувалося зняття санкцій з Росії. Цей план розробив нібито депутат від Радикальної партії Андрій Артеменко, який і передав цей план в Білий дім разом з компроматом на президента П.Порошенко. Радикальна партія України Олега Ляшка виключила Артеменка зі складу фракції.

В інтерв'ю російському державному інформагентству ТАСС вже колишній самопризначений «очільник» Севастополя Олексій Чалий заявив, що війна проти України могла початися ще в 2004-му році — Росія шукала тільки юридичний привід для військового вторгнення.

22 лютого — Праві націоналістичні партії «Свобода», «Національний корпус» і «Правий сектор» провели в Києві Марш національної гідності, на якому оголосили «ультиматум» влади. Вони пройшли до парламенту, де провели мітинг. Серед вимог — повністю припинити торгівлю з окупованим Донбасом, розірвати дипвідносини з Росією, скасувати «зрадницькі мінські угоди».

25 лютого — українські сили взяли під контроль Донецьку фільтрувальну станцію під Авдіївкою

28 лютого — У штабі громадської блокади ОРДЛО заявили про штурм редуту блокадників в районі Кривого Торця в Донецькій області озброєними «тітушками». Поліція затримала 37 осіб, які напали на учасників блокади.

У лютому 2017 від рук російських загарбників загинули 22 захисники України.

Березень[ред. | ред. код]

1 березня — ватажки Л/ДНР у відповідь на блокаду активістами ОРДЛО заявили про офіційне введення зовнішнього управління (тобто «смотрящих») на декількох десятках українських підприємств, які знаходяться на окупованій Росією території Донбасу. Президент Петро Порошенко розцінив це як фактичну конфіскацію українських підприємств російською владою. 6 березня в Л/ДНР заявили, що одночасно з припиненням постачання вугілля на підконтрольні українській владі території почалися поставки вугілля в Росію.

6 березня — У Міжнародному суді в Гаазі почалися слухання за позовом України проти Росії про порушення положень Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

10 березня — Туреччина вімовилась приймати кораблі і пороми з окупованого Криму, у тому числі турецькі

12 березня — у ЗМІ повідомлено про смерть у окупованому Донецьку нібито від серцевого нападу (або від пухлини мозку) одного з колишніх ватажків (у 2014 р.) ОЗУ «ДНР» Володимира Маковича. У квітні 2014 р. В.Макович був «головою народної ради ДНР», 18.05 — 23.07.2014 — «заступником голови президії верховної ради ДНР», одночасно 18.06-23.07.2014 виконував обов'язки «голови президії верховної ради ДНР».

13 березня — Штаб торгової блокади на Донбасі повідомив про захоплення співробітниками СБУ «редуту» блокадників на залізничній станції «Кривий Торець» в селищі Щербинівка. Пізніше СБУ заявила про затримання 43 осіб зі зброєю в зоні проведення АТО.

15 березня — РНБО України за ініціативою Президента Петра Порошенко ухвалила рішення припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення сторін на Донбасі — до моменту повернення під юрисдикцію України «націоналізованих» окупантами 01.03.2017 підприємств Донбасу.

23 березня — на військових складах боєприпасів 65-ї бази зберігання у Балаклії під Харковом сталася серія вибухів і зайнялася пожежа, внаслідок якої загинула 1, і було поранено 4 особи. Військовий прокурор України Анатолій Матіос кваліфікував подію як диверсію.

31 березня — в Маріуполі керованою міною було підірвано автомобіль з заступником начальника відділу контррозвідки ГУ СБУ в Донецькій області полковником СБУ Олександром Хараберюшем, який загинув.

У березні 2017 від рук російських загарбників загинули 38 захисників України.

Квітень[ред. | ред. код]

1 квітня — оголошено чергове припинення вогню на фронті у Донбасі, однак у цей же день обидві сторони заявили про порушення режиму тиші.

6 квітня — Європейський парламент проголосував за надання громадянам України безвізового режиму

14 квітня — за інформацією Міністества оборони України, з початку АТО загинули 2652 військовослужбовців та працівників Збройних сил України, Національної гвардії, МВС, СБУ, Держприкордонслужби та інших військових і прикордонних формувань; також 9578 військовослужбовців отримали поранення.

19 квітня — Міжнародний суд ООН в Гаазі частково задовольнив позов України проти Росії. Суд зобов'язав владу РФ забезпечити жителів захопленого Криму можливістю отримати освіту українською мовою, а кримських татар — правом на представлення своїх інтересів (Меджліс). Однак суд не визнав Росію винною у фінансуванні тероризму та відмовився вживати заходів по цій частині позову.

25 квітня — Україна зупинила подачу електроенергії в окуповані Росією райони Луганської області в зв'язку з величезними боргами — «Республіки» Донбасу заборгували за електроенергію 11 млрд гривень. У той же день російські агресори заявили про рішення розпочати електропостачання на окуповані території зі свого боку.

30 квітня — на Херсонщині на Північно-Кримському каналі ввели в експлуатацію нову стаціонарну бетонну дамбу, що перекриває воду до захопленого Росією Криму; гребля будувалася рік і вартість її склала 35 млн грн.

У квітні 2017 від рук російських загарбників загинули 23 захисники України.

Травень[ред. | ред. код]

4 травня — Рада Європи опублікувала рішення Комітету міністрів по Криму. Оприлюднений текст складається з 11 пунктів, серед яких осуд анексії Криму і Севастополя, а також вимога до Росії дотримуватися прав людини в Криму і розслідувати випадки порушень прав людини на півострові.

6 травня — в Одесі знов стався вибух на вул. Канатній, 35 біля будинку волонтерських організацій і штабу місцевої самооборони. Ймовірною причиною вибуху став підрив гранати РГД-5.

11 травня — Рада Євросоюзу ухвалила рішення про надання Україні безвізового режиму

13 травня — в зоні АТО під час артобстрілу Авдіївки російський снаряд потрапив в житловий будинок, загинули чотири мирні мешканці

16 травня — Президент П.Порошенко своїм Указом ввів в дію Рішення РНБО України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно з яким, зокрема, передбачено блокування доступу до соцмереж «ВКонтакте» і «Одноклассники», а також до сайтів Mail.Ru Group і Яндекса (сам пошуковик мав працювати). Крім того, санкції передбачали блокування доступу до сервісів 1С Софтлайн Груп, Корпорації Парус і ще ряду інших російських IT-компаній. Також санкції введені проти телеканалів РБК, ТВ Центр, НТВ Плюс, «Зірка», і антивірусних компаній Лабораторія Касперського і DrWeb.

У травні 2017 від рук російських загарбників загинули 14 захисників України.

Червень[ред. | ред. код]

1 червня — У Києві стався збройний замах на учасників АТО, чеченських добровольців Адама Осмаєва і снайпера Аміну Окуєву, що служили в рядах батальйону поліції Київ-2. Постраждалі висловили версію, що кілера-чеченця було підготовлено і направлено російськими спецслужбами.

11 червня — почав діяти [[Безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом |безвізовий режим]] для громадян України при перетині кордонів країн ЄС.

19 червня — Рада Євросоюзу продовжила санкції у відповідь на анексію Росією Криму ще на один рік.

20 червня — США розширили санкції проти Росії, введені через ситуацію в Україні. Всього в список додані 38 фізичних осіб і організацій. У зв'язку з конфліктом в Україні США в цілому ввели санкції проти 407 компаній і 160 осіб.

21 червня — Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що в Мелітополі затримали 25 осіб, яких підозрюють в участі в дестабілізації обстановки в місті, підготовці збройних дій, серії кримінальних злочинів і підпалів з березня 2017 року. СБУ попередньо встановила, що діяльність групи спрямовували куратори з Росії.

27 червня — у с. Іллінівка Костянтинівського району Донецької області спрацював вибуховий пристрій, в результаті чого знищено автомобіль Опель Вектра, в якому перебували 3 військовослужбовців СБУ, а також місцевий житель. В результаті загинув співробітник Департаменту контррозвідки полковник Юрій Возний, а інші пасажири дістали поранень.

В Києві на перетині вулиць Солом'янської та Олексіївської було підірвано автомобіль із командиром 10 ОЗСпП полковником ГУР МО Максимом Шаповалом, який загинув.

Масштабна кібератака в Україні: вірус-шифрувальник Petya.А вразив комп'ютери низки ЗМІ, державних служб, банків і великих компаній. Протягом доби вірус поширився на територію США і деяких країн Європи і Азії. Секретар РНБОУ О.Турчинов заявив, що в даному випадку можна говорити про російський слід

У червні 2017 від рук російських загарбників загинули 30 захисників України.

Серпень[ред. | ред. код]

2 серпня — Президент США Дональд Трамп підписав закон щодо нового пакету санкцій проти Росії, Ірану і Північної Кореї, прийнятий раніше Конгресом США. Зазначений Закон передбачає, зокрема, виділення коштів на підтримку енергетичної безпеки України.

Україна, Чорногорія, Албанія і Норвегія приєдналися до рішення Євросоюзу про продовження санкцій проти Росії.

24 серпня — в Києві на вулиці Грушевського невідомі особи кинули вибуховий пристрій. Внаслідок вибуху отримали поранення троє людей.

Близько 22:00 біля пам'ятника воїнам АТО на перетини проспекту Леся Курбаса та вул. Корольова в Києві стався вибух. В результаті події ніхто не постраждав.

У Гомелі (Білорусь) був викрадений та таємно переправий на територію РФ український студент Павло Гриб. Полоненого незабаром перевезли до Краснодару. За версією обвинувачення пропонував своїй знайомій у Краснодарському краї влаштувати вибух на лінійці в школі № 26 у м. Сочі за допомогою саморобного вибухового пристрою. 22 березня 2019 Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Павла Гриба винним у сприянні терористичній діяльності і засудив до 6 років колонії. 7 вересня 2019 року звільнений в рамках обміну між Україною і РФ.

У серпні 2017 від рук російських загарбників загинули 24 захисники України.

Вересень[ред. | ред. код]

5 вересня — Президент Росії Володимир Путін вперше заявив, що наявність миротворців ООН на Донбасі допомогло б вирішенню конфлікту в Україні, але вони повинні знаходиться виключно на лінії розмежування. За його словами, мова може йти «тільки про функції забезпечення безпеки співробітників ОБСЄ». Київ відкинув пропозицію російського президента, підкресливши, що будь-яка миротворча місія повинна розташовуватися на всій окупованій території і в ній не може брати участь Росія як держава-агресор.

8 вересня — у Києві в районі Бессарабської площі внаслідок підриву автомобіля загинув боєць добровольчого батальйону Тимур Махаурі. Ще одна жінка отримала поранення.

11 вересня — так званий «Верховний суд» анексованого Криму засудив заступника голови кримськотатарського Меджлісу Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму. 25 жовтня Чийгоз разом з іншим кримськотатарським політв'язнем Ільмі Умеровим були видані Туреччині та звільнені від відбування покарання

14 вересня — Рада ЄС офіційно на півроку продовжила санкції проти фізичних осіб і російських компаній, причетних до порушення територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України. Обмежувальні заходи продовжені щодо 149 осіб та 38 компаній. Індивідуальні санкції полягають в обмеженні на в'їзд і заморожування активів.

22 вересня — сталася пожежа на складі боєприпасів у селі Новоянісоль поблизу Маріуполя

26 вересня — виникло займання на стратегічних складах боєприпасів 48 арсеналу ЗСУ під Калинівкою на Вінниччині. Внаслідок пожежі вибухнуло 32—40 тис. тонн снарядів.

У вересні 2017 від рук російських загарбників загинули 8 захисників України.

Жовтень[ред. | ред. код]

6 жовтня — Верховна Рада на рік продовжила термін дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, який повинен був втратити чинності 18 жовтня 2017 року. Крім того, парламент прийняв за основу один з президентських законопроектів по деокупації і регінтеграціі захопленої частини Донбасу.

25 жовтня — в Києві на вул. Адама Міцкевича при виході із приміщення телеканалу «Еспресо TV» стався дистанційний вибух біля легкового автомобіля. В результаті вибуху постраждали 5 осіб, у тому числі поранено народного депутата Ігора Мосійчука (РПЛ), 2 особи з них пізніше незабаром померли. Докладніше: Теракт під будівлею телеканалу «Еспресо»

Заступників голови кримськотатарського Меджлісу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, захоплених і незаконно «засуджених» росіянами в окупованому Криму, за сприяння президента Туреччини Р. Ердогана звільнено і видано турецькій стороні.

30 жовтня — Внаслідок обстрілу із засідки з автоматичної зброї автомобіля, за кермом якого був командир добровольчого батальйону ім. Джохара Дудаєва Адам Осмаєв поблизу Глевахи під Києвом загинула чеченська активістка, лікар і доброволець Аміна Окуєва. Водія було поранено.

У жовтні 2017 від рук російських загарбників загинули 13 захисників України.

Листопад[ред. | ред. код]

20-23 листопада — заколот в ОЗГ «ЛНР», в результаті якого новим ватажком «ЛНР» став відсторонений 20.11. колишнім лідером луганських сепаратистів Ігорем Плотницьким ватажок «МВС ЛНР» Ігор Корнет. І.Плотницький 23.11.17 через Ростов відбув до Москви, а тимчасовим ватажком «ЛНР» 25.11.17 став головний з «держбезпеки» в ОЗГ Леонід Пасічник

23 листопада — українські війська силами батальйону «Айдар» взяли під контроль села Гладосове і Травневе в районі Світлодарської дуги

28 листопада — За даними ООН, в Україні зареєстровано 1,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб — це дев'яте місце в світі за чисельністю біженців.

У листопаді 2017 від рук російських загарбників загинули 15 захисників України.

Грудень[ред. | ред. код]

5 грудня — Прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі Фату Бенсуда опублікувала свою щорічну доповідь за результатами попереднього розслідування подій в Україні часів Революції Гідності, анексії Криму і початку агресії РФ проти України на сході. Доповідь містить результати розслідування за період з 1 жовтня 2016 року по 30 листопада 2017 року. У документі йдеться про міжнародний військовий конфлікт за участю РФ.

6 грудня — За словами Президента Петра Порошенка, більше 2 750 українських вояків, в тому числі майже 2,4 тис. зі складу ЗС України віддали своє життя за те, щоб Україна була збережена

20 грудня — СБУ викрила заступника керівника протоколу секретаріату Кабміну Станіслава Єжова, який діяв в інтересах спецслужб Росії, зокрема, за завданням російських кураторів збирав інформацію про діяльність урядових структур.

22 грудня — Влада США прийняла рішення про постачання оборонного озброєння Україні для забезпечення захисту її територіальної цілісності і суверенітету.

27 грудня — На Донбасі відбувся процес обміну полоненими (єдиний у 2017 р.). Українській стороні росіяни передали 73 заручника; Україна передала 233 затриманих. Президент Петро Порошенко заявив, що при цьому не було звільнено заарештованих громадян Росії, так як планується робити це тільки в обмін на засуджених в РФ українців.

У грудні 2017 від рук російських загарбників загинули 27 захисників України.

За даними Міноборони України, безповоротні втрати сил АТО на Донбасі в період з початку 2017 року по 18 грудня склали 191 особу, поранення отримали 174 військовослужбовців

2018[ред. | ред. код]

Січень[ред. | ред. код]

18 січня — Верховна Рада України 280-ма голосами у 2-му читанні прийняла закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях» (№ 7163, «закон про реінтеграцію Донбасу»), який, зокрема, визначає Росію державою-агресором, встановлює, що непідконтрольні Києву території Донецької і Луганської області є тимчасово окупованими. Установлюється особливий порядок в'їзду громадян України на непідконтрольні території через КПВВ. Законопроект повинен створити нову правову основу для вирішення завдання щодо відображення ворожої агресії на Донбасі, а в перспективі — для відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного кордону.

19 січня — У центрі Одеси під час спроби затримання поліцейськими злочинця і проросійського активіста Валентина Дорошенка виникла перестрілка. Жертвами стали 3 людини: зловмисник, його знайомий і співробітник поліції. Постраждали також 2 правоохоронців і випадковий перехожий.

26 січня — Мінфін США розширив санкції щодо Росії через ситуацію в Україні ще на 21 фізичну і 9 юридичних осіб.

30 січня — Мінфін США опублікував «кремлівську доповідь» — список осіб, наближених до московського президента В.Путіна, які можуть потрапити під нові санкції США за агресивну політику, зокрема, у відношенні України. У список увійшли 210 осіб — 114 політиків-посадовців і 96 великих бізнесменів-олігархів.

У січні 2018 від рук російських загарбників загинули 12 захисників України.

Лютий[ред. | ред. код]

28 лютого — Стокгольмський арбітраж зобов'язав російську компанію Газпром доплатити Нафтогазу України 4,63 мільярда доларів за недопоставку узгоджених обсягів газу для транзиту. Таким чином, за підсумками двох арбітражних суперечок між компаніями Газпром повинен заплатити Нафтогазу 2,56 мільярда доларів.

У лютому 2018 від рук російських окупантів загинули 9 захисників України.

Березень[ред. | ред. код]

12 березня — Рада Євросоюзу продовжила санкції відносно 150 фізичних осіб та 38 російських компаній через анексії Криму ще на шість місяців — до 15 вересня 2018 р.

18 березня — на тлі ситуації з окупацією Росією Криму і частини Донбасу, поразок у Сирії і скандалу з отруєнням колишнього російського шпигуна-перебіжчика С.Скрипаля у Лондоні у РФ відбулися чергові перевибори В.Путіна на президентську посаду. Вибори, приурочені до 4-ї річниці захоплення Криму, зокрема, були проведені окупаційною владою і на українських територіях, захоплених у 2014 р. АР Крим і м.Севастополь — всупереч протестам України і західних держав.

21 березня — Президент Петро Порошенко ввів в дію рішення РНБО, яке передбачає попередню перевірку підстав для в'їзду іноземців з країн міграційного ризику, зокрема, росіян, в Україну. Громадяни з цього списку, в першу чергу громадяни Росії, повинні будуть завчасно по електронних каналах повідомляти органам влади України про намір здійснити поїздку.

26 березня — На підтримку Великої Британії (і солідарно з більшістю західних країн) у справі отруєння 4 березня в Солсбері російського екс-шпіона С.Скрипаля Петро Порошенко заявив про вислання з України російських дипломатів у кількості 13 осіб. 30 березня Росія заявила про вислання еквіваленої кількості дипломатів країн Європи і США.

У березні 2018 від рук російських загарбників загинули 10 захисників України.

Квітень[ред. | ред. код]

6 квітня — Мінфін США запровадив санкції проти 24-х представників російської еліти: 7-ми олігархів (зокрема, Олега Дерипаски, Віктора Вексельберга, Ігора Ротенберга) і 17-ти кремлівських високопосадовців (зокрема, міністра внутрішніх справ РФ, секретаря Ради безпеки РФ), а також проти 12 пов'язаних з ними юридичних осіб. Санкції мають на увазі заморозку активів, арешт нерухомості і заборону на в'їзд. 9 квітня було повідомлено, що лише протягом доби російські олігархи втратили 15 млрд.долл. (до 20 % статків), у Росії рухнув ринок акцій і виріс курс долара.

21 квітня — В Управлінні ООН по координації гуманітарних питань (UN OSHA) заявили, що більше 2540 цивільних осіб загинули і 9 тис. отримали поранення в результаті бойових дій на сході України, які почалися в 2014 р

24 квітня — Парламентська асамблея Ради Європи в своїй резолюції визнала окупацію непідконтрольних Україні територій Донбасу Російською Федерацією і засудила російську агресію проти України. Наступного дня ПАРЄ визнала конфлікт на Донбасі «російською війною проти України». Таке формулювання, замість «війна в Україні», увійшло до тексту резолюції

25 квітня — За повідомленням Головного військового прокурора А.Матіоса, з початку проведення АТО статус учасника бойових дій отримали майже 326 тис. осіб, 8 489 з них отримали каліцтва і по