Відмінності між версіями «Хурито-урартські мови»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(шаблон)
 
(Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Мова
+
{{Мова
 
| Колір = кавказькі
 
| Колір = кавказькі
| Назва = Хуррито-урартські мови †
+
| Назва = Хурито-урартські мови †
 
| Самоназва =
 
| Самоназва =
 
| Поширена_в= [[Передня Азія]], [[Закавказзя]] і [[Месопотамія|Північна Месопотамія]]
 
| Поширена_в= [[Передня Азія]], [[Закавказзя]] і [[Месопотамія|Північна Месопотамія]]
Рядок 15: Рядок 15:
 
| ISO_639=
 
| ISO_639=
 
| ISO_639-2=
 
| ISO_639-2=
|Склад =†[[Хурритська мова|Хурритська]]<br />†[[Урартська мова|Урартська]]<br />?†[[Касситська мова|Касситська]]
+
|Склад =†[[Хуритська мова|Хуритська]]<br />†[[Урартська мова|Урартська]]<br />?†[[Касситська мова|Касситська]]
 
|Час розходження =
 
|Час розходження =
 
|Частка збігів =
 
|Частка збігів =
 
| Писемність =
 
| Писемність =
 
}}
 
}}
'''Хуррито-урартські мови'''&nbsp;— вимерла родина мов, носії яких проживали на [[Близький Схід|Близькому Сході]], [[Закавказзя|Закавказзі]], півночі [[Месопотамія|Месопотамії]] та південному сході [[Мала Азія|Малої Азії]]. Родина складалася з двох мов: [[Хурритська мова|хурритської]] та [[урартська мова|урартської]].
+
'''Хурито-урартські мови''' (хуррито-урартські)&nbsp;— вимерла родина мов, носії яких проживали на [[Близький Схід|Близькому Сході]], [[Закавказзя|Закавказзі]], півночі [[Месопотамія|Месопотамії]] та південному сході [[Мала Азія|Малої Азії]]. Родина складалася з двох мов: [[Хуритська мова|хуритської]] та [[урартська мова|урартської]]. Також припускають належність до родини [[касситська мова|касситської мови]].
   
 
== Класифікація ==
 
== Класифікація ==
   
  +
Хурито-урартські мови не пов'язані ні з давніми [[Семітські мови|семітськими мовами]] (гілка [[Афразійські мови|афроазійської мовної родини]]) регіону, такими як [[Арамейська мова|арамейська]] та [[Аккадська мова|аккадська]], ні з [[Індоєвропейські мови|індоєвропейськими]] (такими як [[Перська мова|перська]] чи [[Вірменська мова|вірменська]]). За морфологічними критеріями&nbsp;— це мови [[Аглютинативні мови|аглютинативні]] та [[Ергативні мови|ергативні]], що зближує їх із [[Шумерська мова|шумерською]] та іншими вимерлими неіндоєвропейськими та несемітськими мовами стародавнього Близького Сходу.
За морфологічними критеріями&nbsp;— це мови [[Аглютинативні мови|аглютинативні]] та [[Ергативні мови|ергативні]], що зближує їх з [[Шумерська мова|шумерською]] та іншими вимерлими неіндоєвропейськими та несемітськими мовами стародавнього Близького Сходу. На думку [[Дьяконов Ігор Михайлович|І. Дьяконова]], ці мови споріднені з кавказькими [[Нахсько-дагестанські мови|нахсько-дагестанськими мовами]]<ref>''Дьяконов И. М.'' Языки древней Передней Азии.&nbsp;— М., 1967.</ref>.
 
   
  +
На думку прихильників макрородин [[Дьяконов Ігор Михайлович|І. Дьяконова]] та [[Старостін Сергій Анатолійович|С. Старостіна]], ці мови споріднені з кавказькими [[Нахсько-дагестанські мови|нахсько-дагестанськими мовами]] (північносхіднокавказькими) і формують з ними «алародійську макрородину».<ref>''Дьяконов И. М.'' Языки древней Передней Азии.&nbsp;— М., 1967.</ref><ref>Igor M. Diakonoff, Sergei A. Starostin. «Hurro-Urartian and East Caucasian Languages», Ancient Orient. Ethnocultural Relations. Moscow, 1988, pp. 164—207 http://starling.rinet.ru/Texts/hururt.pdf</ref>. Однак ця гіпотеза не має підтримки у світовій лінгвістиці.
Також знаходили спільне між хуррито-урартськими та [[Тірренські мови|тірренськими]] мовами.
 
   
 
Також знаходили спільне між хурито-урартськими та [[Тірренські мови|тірренськими]] мовами.
Хурритська мова спричинила вплив на [[Хеттська мова|хетську мову]], а урартська&nbsp;— на [[Вірменська мова|вірменську]].
 
   
 
Хуритська мова спричинила вплив на [[Хетська мова|хетську мову]], а урартська&nbsp;— на [[Вірменська мова|вірменську]]. Хетська і вірменська належать до індоєвропейських мов.
Дослідники [[Етеокіпрська мова|етеокіпрської мови]] знаходять формальну схожість низки морфем з хурритськими, однак питання про спорідненість не розв'язане через недостатню дослідженість.
 
  +
 
Дослідники [[Етеокіпрська мова|етеокіпрської мови]] знаходять формальну схожість низки морфем з хуритськими, однак питання про спорідненість не розв'язане через недостатню дослідженість.
  +
  +
У 2003 році було опубліковане дослідження, яке припускає належність [[касситська мова|касситської мови]], від якої збереглися лише окремі слова, до хурито-урартських мов<ref>{{cite journal|last=Schneider|first=Thomas|title=Kassitisch und Hurro-Urartäisch. Ein Diskussionsbeitrag zu möglichen lexikalischen Isoglossen|journal=Altorientalische Forschungen|year=2003|issue=30|pages=372–381|language=German}}</ref>.
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 44: Рядок 48:
 
{{ling-stub}}
 
{{ling-stub}}
 
{{hist-stub}}
 
{{hist-stub}}
  +
{{Мовні сім'ї Євразії}}
   
[[Категорія:Хуррито-урартські мови| ]]
+
[[Категорія:Хурито-урартські мови]]
 
[[Категорія:Мертві мови Азії]]
 
[[Категорія:Мертві мови Азії]]
 
[[Категорія:Мови Месопотамії]]
 
[[Категорія:Мови Месопотамії]]

Поточна версія на 17:27, 5 квітня 2018

Хурито-урартські мови †
Поширена в Передня Азія, Закавказзя і Північна Месопотамія
Носії мертві
Класифікація

Сино-кавказькі мови?

Алародійські мови?
Склад Хуритська
Урартська
?†Касситська
Офіційний статус
Коди мови

Хурито-урартські мови (хуррито-урартські) — вимерла родина мов, носії яких проживали на Близькому Сході, Закавказзі, півночі Месопотамії та південному сході Малої Азії. Родина складалася з двох мов: хуритської та урартської. Також припускають належність до родини касситської мови.

Класифікація[ред. | ред. код]

Хурито-урартські мови не пов'язані ні з давніми семітськими мовами (гілка афроазійської мовної родини) регіону, такими як арамейська та аккадська, ні з індоєвропейськими (такими як перська чи вірменська). За морфологічними критеріями — це мови аглютинативні та ергативні, що зближує їх із шумерською та іншими вимерлими неіндоєвропейськими та несемітськими мовами стародавнього Близького Сходу.

На думку прихильників макрородин І. Дьяконова та С. Старостіна, ці мови споріднені з кавказькими нахсько-дагестанськими мовами (північносхіднокавказькими) і формують з ними «алародійську макрородину».[1][2]. Однак ця гіпотеза не має підтримки у світовій лінгвістиці.

Також знаходили спільне між хурито-урартськими та тірренськими мовами.

Хуритська мова спричинила вплив на хетську мову, а урартська — на вірменську. Хетська і вірменська належать до індоєвропейських мов.

Дослідники етеокіпрської мови знаходять формальну схожість низки морфем з хуритськими, однак питання про спорідненість не розв'язане через недостатню дослідженість.

У 2003 році було опубліковане дослідження, яке припускає належність касситської мови, від якої збереглися лише окремі слова, до хурито-урартських мов[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дьяконов И. М. Языки древней Передней Азии. — М., 1967.
  2. Igor M. Diakonoff, Sergei A. Starostin. «Hurro-Urartian and East Caucasian Languages», Ancient Orient. Ethnocultural Relations. Moscow, 1988, pp. 164—207 http://starling.rinet.ru/Texts/hururt.pdf
  3. Schneider, Thomas (2003). Kassitisch und Hurro-Urartäisch. Ein Diskussionsbeitrag zu möglichen lexikalischen Isoglossen. Altorientalische Forschungen (German) (30): 372–381. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Дьяконов И. М., Старостин С. А. Хуррито-урартские и восточнокавказские языки // «Древний Восток. Этнокультурные связи». — М.: «Наука», Главная редакция восточной литературы, 1988. — С. 164—207. (рос.)
  • Хачикян М. Л. Хурритский и урартский языки. — Ер., 1985. (рос.)
  • Дьяконов И. М. Хурритский и урартский языки // Языки Азии и Африки. — М., 1979. — Т. 3. (рос.)
  • Diakonoff, I. M. Hurrisch und Urartäisch // Münchener Studien zur Sprachwissenschaft, Beiheft Neue Folge 6 translated from Russian by Karl Sdrembek. — München, 1971. (нім.)
  • Дьяконов И. М. Языки древней Передней Азии. — М., 1967. (рос.)