Хірургія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В операційній під час оперативного втручання.

Хірургі́я (грец. 'χειρουργική', від грец. 'χειρ' — рука і грец. 'ουργική' — робити) — галузь медицини, яка вивчає паталогічні стани та хвороби, що лікуються за допомогою оперативного (хірургічного) методу. Завданням хірургії є також ряд питань підготовки пацієнта до операції та ведення його в післяопераційному періоді.

Історія

Hieronymus Fabricius, Operationes chirurgicae, 1685

Хірургія є однією з найдавніших галузей медицини, але її широке застосування стало можливим з XIX століття. Спочатку стрімкий розвиток знань з анатомії людини, та після наукового обґрунтування і запровадження антисептичної і асептичної техніки (Джозеф Лістер, 1865-1867), наркозу (зубний лікар Уелс, 1844; зубний лікар Мортон, 16.10.1846), відкриття груп крові та їх сумісності при гемотрансфузії. Актуальними залишаються різні напрямки хірургії: пересадка і пластика (донорських тканин, органів, протезів, стовбурових клітин) та малоінвазиність хірургічних втручань (триває інтенсивна розробка дистанційної хірургічної робототехніки, зокрема розширення сфер застосування роботу «Da Vinci»).

Чільне місце в хірургічному лікуванні займає хірургічний інструментарій, без якого неможливо виконати хірургічне втручання як таке.

Напрямки хірургії

Сучасна хірургія щоразу більше стає реконструктивною хірургією (тобто спрямованою на те, щоб відновити або замінити ушкоджений орган: протез судини, штучний клапан серця тощо) і малоінвазивною (тобто спрямованою на те, щоб мінімізувати область втручання в організм — мінідоступи, лапароскопічна техніка, рентгеноендоваскулярна хірургія).

Освітньо-кваліфікаційний рівень лікаря, який прийшов підготовку з хірургії — лікар-хірург. Розвиток хірургії, зумовив появу підрозділів, які вивчають та вдосконалюють хірургічне лікування лише одного органу чи системи: загальна (абдомінальна), торакальна[en], кардіохірургія, судинна, пластична, щелепно-лицева, нейрохірургія, ендокринна хірургія, травматологія та ортопедія, проктологія, урологія, оперативна гінекологія, комбустіологія, трансплантологія, дитяча хірургія, ендоскопічна хірургія, тощо. Як наслідок, існує поняття вузької спеціалізації хірурга у певній галузі хірургії.

Видатні хірурги

Див. також

Посилання

Література

  1. Хірургія: підручник / О. Ю. Усенко, Г. В. Білоус, Г. Й. Путинцева.- 2-е вид., переробл. і допов..-К.: ВСВ «Медицина», 2013.- 416 с. (С.7-13) ISBN 978-617-505-264-8
  2. Хірургія/ Хіміч С. Д. та ін.;.- К.:Здоров'я, 2004.- 488 с. (с.5, С.10-12) ISBN 5-311-01352-4
  3. Коледжна хірургія / Сабадишин Р. О. та інш.- Рівне, 2003.- 783 с.:іл. (С.5-10) ISBN 966-7358-60-7
  4. Клінічна хірургія/За ред. Л. Я. Ковальчука.- Укрмеднига: Тернопіль, 2000.- Т.1, 524 с. (С.11-32) ISBN 966-7364-24-0
  5. Скрипниченко Д. Ф. Хірургія: Підручник.- 4-е вид., випр. і доповн.-К.:Вища шк., 1992.- 581 с.:іл. (С.8-15) ISBN 5-11-003837-6