Хірургія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В операційній під час оперативного втручання.

Хірургі́я (грец. χειρουργική, від грец. χειρ — рука і грец. ουργική — робити) — галузь медицини, яка вивчає паталогічні стани та хвороби, що лікуються за допомогою оперативного (хірургічного) методу. Завданням хірургії є також ряд питань підготовки пацієнта до операції та ведення його в післяопераційному періоді.

Історія

Папірус Едвіна Сміта, найстаріший у світі хірургічний документ. Написаний близько 1600 р. до н.е.
Hieronymus Fabricius, Operationes chirurgicae, 1685

Хірургія є однією з найдавніших галузей медицини, але її широке застосування стало можливим з XIX століття. Спочатку стрімкий розвиток знань з анатомії людини, та після наукового обґрунтування і запровадження антисептичної і асептичної техніки (Джозеф Лістер, 1865-1867), наркозу (зубний лікар Уелс, 1844; зубний лікар Мортон, 16.10.1846), відкриття груп крові та їх сумісності при гемотрансфузії. Актуальними залишаються різні напрямки хірургії: пересадка і пластика (донорських тканин, органів, протезів, стовбурових клітин) та малоінвазиність хірургічних втручань (триває інтенсивна розробка дистанційної хірургічної робототехніки, зокрема розширення сфер застосування роботу «Da Vinci»).

Чільне місце в хірургічному лікуванні займає хірургічний інструментарій, без якого неможливо виконати хірургічне втручання як таке.

Напрямки хірургії

Сучасна хірургія щоразу більше стає реконструктивною хірургією (тобто спрямованою на те, щоб відновити або замінити ушкоджений орган: протез судини, штучний клапан серця тощо) і малоінвазивною (тобто спрямованою на те, щоб мінімізувати область втручання в організмі — мінідоступи, лапароскопічна техніка, рентгеноендоваскулярна хірургія).

Освітньо-кваліфікаційний рівень лікаря, який прийшов підготовку з хірургії — лікар-хірург. Розвиток хірургії, зумовив появу підрозділів, які вивчають та вдосконалюють хірургічне лікування лише одного органу чи системи: загальна (абдомінальна), торакальна[en], кардіохірургія, судинна, пластична, щелепно-лицева, нейрохірургія, ендокринна хірургія, травматологія та ортопедія, проктологія, урологія, оперативна гінекологія, комбустіологія, трансплантологія, дитяча хірургія, малоінвазивна (лапароскопічна та ендоскопічна хірургія), онкохірургія і її підрозділ радіохірургія, тощо. Як наслідок, існує поняття вузької спеціалізації хірурга у певній галузі хірургії.

Видатні персони у хірургії

  • Авіценна — лікар, видав Канон лікарської науки, де IV том повністю присвячено хірургії: детально описує лікування вивихів та переломів, лихоманки, окремо виділені методи лікування різноманітних пухлин, гнійних запалень. У свій час Авіценна першим з хірургів провів трепанацію черепа.
  • Гіппократ — лікар, придумав Клятву Гіпократа, використовував компреси та проколи при гнійних захворюваннях шкіри.
  • Гарвей — лікар, засновник сучасної фізіології та ембріології, відкрив закон про кровообіг (1628).
  • Ігнац Земмельвейс — акушер-гінеколог, засновник асептики та антисептики.
  • Юрій Вороний (1895—1961) — хірург, здійснив першу в світі операцію по імплантації нирки (1933).
  • Джозеф Лістер — хірург, зумів запровадити асептику та антисептику у хірургії. Придумав хромувати кетгут.
  • Нестор Монастирський — хірург, (1847—1888), першим у світі наважився з'єднати жовчний міхур з тонкою кишкою у хворого на рак підшлункової залози, першим із вітчизняних хірургів виконав холецистектомію, гастроентерестомію із приводу рубцевого звуження воротаря.
  • Карл Ландштайнер — лікар, продовжуючи дослідження Ерліха, відкрив (1901) систему груп крові AB0, також відкрив ситему груп крові за резус-фактором (1940).
  • Ян Янський — лікар, перевідкрив (1903) систему груп крові AB0 (зокрема групу IV(AB)) позначивши їх латинськими цифрами та дослідив передумови можливого переливання крові відповідно до групи.
  • Пирогов Микола Іванович — видатний хірург, створив перший атлас топографічної анатомії людини, засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях. Запровадив у хірургії сестер-жалібниць.
  • Теодор Більрот — хірург, запропонував багато хірургічних операцій: резекцію стравоходу, шлунка (Більрот-І, Більрот-ІІ), гортані, передміхурової залози та ін., склав багатотомний посібник з хірургії. Ввів у хірургію інструмент — затискач Більрота (хірургічний інструментарій)
  • Г.А.Ріхтер — ввів у хірургію інструмент — ножиці Ріхтера (хірургічний інструментарій)
  • Естлі Купер — хірург, отримав медаль Коплі за демонстрацію способу лікування дисфункції євстахієвої труби. Ввів у хірургію інструмент — ножиці Купера (хірургічний інструментарій)
  • Еміль Теодор Кохер — хірург, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини в 1909 році «за роботи в галузі фізіології, патології і хірургії щитоподібної залози». Послідовник Джозефа Лістера і Теодора Більрота. Впровадив застосування шовкової нитки у зашиванні хірургічних ран.
  • Філатов Володимир Петрович — офтальмолог, хірург, номінант(1950 рік) на Нобелівську премію за праці з фізіології та медицини, за створення методу пересадки рогівки ока, розробив у період війни успішні методики пересадки рогівки, збереження ока для використання донорського матеріалу.
  • М.В.Скліфасовський — військово-польовий хірург, один із перших запровадив у Російській Імперії асептику та антисептику у хірургічній практиці, сприяв жіночій медичній освіті, організації медичного факультету при університеті в Одесі
  • О. В. Вишневський — військовий хірург, творець знаменитої лікувальної мазі Вишневського, сприяв адаптації місцевої анестезії у хірургічній практиці в СРСР.
  • Амосов Микола Михайлович — хірург, усіляко сприяв розвитку і зростанню кардіохірургії.

Національні товариства

  • Асоціація хірургів України[1]
  • Товариство естетичних пластичних хірургів України, ОЕПХУ [2]
  • Всеукраїнська асоціація пластичних, реконструктивних та естетичних хірургів (ВАПРЕХ) [3]
  • Американський Коледж Хірургів
  • Американська Академія Ортопедичних Хірургів
  • Королівський Австралійський Коледж Хірургів
  • Королівський Австралійський Коледж Стоматологічних Хірургів
  • Королівський Коледж Лікарів і Хірургів Канади
  • Королівський Коледж Хірургів в Ірландії
  • Королівський Коледж Хірургів Единбурга (засновано 1505 року, Шотландія)
  • Королівський Коледж Лікарів і Хірургів Глазго (Шотландія)
  • Королівський Коледж Хірургів Англії

Див. також

Примітки

Література

  1. Хірургія: підручник / О. Ю. Усенко, Г. В. Білоус, Г. Й. Путинцева.- 2-е вид., переробл. і допов..-К.: ВСВ «Медицина», 2013.- 416 с. (С.7-13) ISBN 978-617-505-264-8
  2. Хірургія/ Хіміч С. Д. та ін.;.- К.:Здоров'я, 2004.- 488 с. (с.5, С.10-12) ISBN 5-311-01352-4
  3. Коледжна хірургія / Сабадишин Р. О. та інш.- Рівне, 2003.- 783 с.:іл. (С.5-10) ISBN 966-7358-60-7
  4. Клінічна хірургія/За ред. Л. Я. Ковальчука.- Укрмеднига: Тернопіль, 2000.- Т.1, 524 с. (С.11-32) ISBN 966-7364-24-0
  5. Скрипниченко Д. Ф. Хірургія: Підручник. — 4-е вид., випр. і доповн. — Київ: Вища шк., 1992. — 581 с.:іл. ISBN 5-11-003837-6(С.8-15)

Посилання