Відмінності між версіями «Цеглинський Григорій Іванович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Однофамільці|Цеглинський}}
'''Григóрій Іва́нович Цегл́инський''' (народився {{дн|9|3|1855}} в [[Калуш]]і, тепер Івано-Франківської області — помер {{дс|23|10|1912}} у Відні, Австрія) — український громадський і культурний, економічний і політичний діяч, педагог, письменник, критик. Брат [[Цеглинський Роман|Романа Цеглинського]].
+
'''Григóрій Іва́нович Цегл́инський''' (народився {{дн|9|3|1855}} в [[Калуш]]і, тепер [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]] — {{дс|23|10|1912}} у Відні, Австрія) — [[українці|український]] [[Галичина|галицький]] [[громадський діяч|громадський]], [[культура|культурний]], економічний і політичний діяч, [[педагог]], [[письменник]], [[критик]]. Брат [[Цеглинський Роман|Романа Цеглинського]].
   
 
== З біографії ==
 
== З біографії ==
Рядок 6: Рядок 7:
 
По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор [[Зоря (часопис)|«Зорі»]] (1887–1888) й організатор [[Руська Бесіда (театр)|театру «Руська Бесіда»]].
 
По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор [[Зоря (часопис)|«Зорі»]] (1887–1888) й організатор [[Руська Бесіда (театр)|театру «Руська Бесіда»]].
   
З 1888 до 1895 керівник паралельних українських класів при польській гімназії, з 1895, коли таких класів стало вісім, і до 1910&nbsp;— директор новазаснованої [[Перемиська державна гімназія|Перемиської Державної гімназії]].<ref name="b">Михайло Подільчак. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі // Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі / Упорядник І. Гнаткевич.&nbsp;— Дрогобич: «Відродження», 1995.&nbsp;— 304 сторінок, сторінки 5-6.</ref>
+
З 1888 до 1895 керівник паралельних українських класів при польській гімназії, з 1895, коли таких класів стало вісім, і до 1910&nbsp;— директор новазаснованої [[Перемиська державна гімназія|Перемиської Державної гімназії]].<ref name="b">Михайло Подільчак. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі // Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі / Упорядник І. Гнаткевич.&nbsp;— Дрогобич: «Відродження», 1995.&nbsp;— 304 с.— С. 5-6.</ref>
   
 
Серед іншого спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат, голова «Української Бесіди».
 
Серед іншого спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат, голова «Української Бесіди».
Рядок 12: Рядок 13:
 
Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».
 
Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».
   
У 1907 та 1911 обирався послом від Перемишльської землі до австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу).
+
У 1907 та 1911 обирався послом від Перемишльської землі до Австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу).
   
 
Перепохований на українському цвинтарі в Перемишлі за заповітом.
 
Перепохований на українському цвинтарі в Перемишлі за заповітом.
Рядок 26: Рядок 27:
 
* «Ворожбит» і
 
* «Ворожбит» і
 
* «Кара совісти» (1895), оповідання, вірші, статті, про [[Шашкевич Маркіян|М. Шашкевича]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], [[Федькович Осип Юрій Адальбертович|Ю. Федьковича]].
 
* «Кара совісти» (1895), оповідання, вірші, статті, про [[Шашкевич Маркіян|М. Шашкевича]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], [[Федькович Осип Юрій Адальбертович|Ю. Федьковича]].
{{Однофамільці|Цеглинський}}
 
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 32: Рядок 32:
   
 
== Література ==
 
== Література ==
* Цеглинський Григорій. Твори. Львів: НТШ. «Надсяння». 2003. 256 с.
+
* Цеглинський Григорій. Твори. Львів: НТШ, «Надсяння», 2003. 256 с.
 
* {{ЕУ}}
 
* {{ЕУ}}
 
* {{УРЕС-1/3}}&nbsp;— С.&nbsp;707.
 
* {{УРЕС-1/3}}&nbsp;— С.&nbsp;707.
Рядок 38: Рядок 38:
 
* [http://presscenter.ukrinform.ua/history.php?hist_id=694 Прес-центр]
 
* [http://presscenter.ukrinform.ua/history.php?hist_id=694 Прес-центр]
 
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В.&nbsp;А.&nbsp;Просалової.&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2012.&nbsp;— 516 с.
 
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В.&nbsp;А.&nbsp;Просалової.&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2012.&nbsp;— 516 с.
* Кирчів Р. Григорій Цеглинський // Цеглинський Г. Твори (комедії, драми і дещо з прози). -Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, Львівське регіональне культурне тов-во «Надсяння», 2003.&nbsp;— С. 7-32.
+
* Кирчів Р. Григорій Цеглинський // Цеглинський Г. Твори (комедії, драми і дещо з прози). Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, Львівське регіональне культурне тов-во «Надсяння», 2003.&nbsp;— С. 7-32.
   
 
[[Категорія:Народились 1855]]
 
[[Категорія:Народились 1855]]
Рядок 52: Рядок 52:
 
[[Категорія:Померли 1912]]
 
[[Категорія:Померли 1912]]
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
  +
[[Категорія:Поховані у Перемишлі]]
 
   
 
{{bio-stub}}
 
{{bio-stub}}

Версія за 08:59, 18 грудня 2014

Григóрій Іва́нович Цегл́инський (народився 9 березня 1855(18550309) в Калуші, тепер Івано-Франківської області — 23 жовтня 1912 у Відні, Австрія) — український галицький громадський, культурний, економічний і політичний діяч, педагог, письменник, критик. Брат Романа Цеглинського.

З біографії

Народився в родині дрібного службовця. Закінчив Станіславську гімназію (1874), навчався у Віденському університеті (1874–1879).

По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор «Зорі» (1887–1888) й організатор театру «Руська Бесіда».

З 1888 до 1895 керівник паралельних українських класів при польській гімназії, з 1895, коли таких класів стало вісім, і до 1910 — директор новазаснованої Перемиської Державної гімназії.[1]

Серед іншого спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат, голова «Української Бесіди».

Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».

У 1907 та 1911 обирався послом від Перемишльської землі до Австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу).

Перепохований на українському цвинтарі в Перемишлі за заповітом.

Творчий доробок

Літературна діяльність припадає головно на львівський період. Комедії, в яких Цеглинський критикував галицьке міщанство, шляхту й інтелігенцію:

  • «Тато на заручинах»,
  • «Соколики» (1884), Іван Франко назвав її найкращим твором галицької драматургії;
  • «Шляхта ходачкова» (1886) та інші;
  • «На добродійні цілі»,
  • «Тато на заручинах»;

драми дидактичного характеру:

Примітки

  1. Михайло Подільчак. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі // Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі / Упорядник І. Гнаткевич. — Дрогобич: «Відродження», 1995. — 304 с.— С. 5-6.

Література