Відмінності між версіями «Цезура (література)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Вилучення 22 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q247417)
 
(Не показані 6 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Otheruses|Цезура}}
 
{{Otheruses|Цезура}}
  +
{{не плутати|Цензура}}
  +
  +
[[image:Music-caesura.svg|thumb|100px|Приклад позначення цезури в сучасній музичній нотації.]]
 
'''Цезу́ра''' ({{lang-la|caesura}}, від caedo — рубаю) — [[ритм (література)|ритмічно]]-інтонаційна [[пауза (література)|пауза]] в середині [[вірш]]ового рядка, яка розтинає його на дві, іноді три частини.
 
'''Цезу́ра''' ({{lang-la|caesura}}, від caedo — рубаю) — [[ритм (література)|ритмічно]]-інтонаційна [[пауза (література)|пауза]] в середині [[вірш]]ового рядка, яка розтинає його на дві, іноді три частини.
   
Рядок 6: Рядок 9:
 
: Озвися ти хоч раз // до вигнанця Назона (…).
 
: Озвися ти хоч раз // до вигнанця Назона (…).
   
Таку цезуру називають ще й великою, або медіаною, тому що вона має своє постійне місце у багатоскладових канонічних віршових формах (не лише в [[Александрійський вірш|александрійському вірші]], а й у тринадцятискладовому [[віршування силабічне|силабічному]], в [[гекзаметр]]і). На відміну від [[античність|античної]] [[віршування|версифікації]], де цезура, як правило, припадає на середину [[стопа (література)|стопи]], в сучасній [[віршування силабо-тонічне|силабо-тоніці]] — навпаки — збігається з межею стопи, поділяючи віршовий рядок на дві асиметричні частини. Приміром, у п'ятистопному [[ямб]]і цезура вживається після другої стопи, у шестистопному — після третьої тощо:
+
Таку цезуру називають ще й великою, або [[медіана (поезія)|медіаною]], тому що вона має своє постійне місце у багатоскладових канонічних віршових формах (не лише в [[Александрійський вірш|александрійському вірші]], а й у тринадцятискладовому [[віршування силабічне|силабічному]], в [[гекзаметр]]і). На відміну від [[античність|античної]] [[віршування|версифікації]], де цезура, як правило, припадає на середину [[стопа (література)|стопи]], в сучасній [[віршування силабо-тонічне|силабо-тоніці]] — навпаки — збігається з межею стопи, поділяючи віршовий рядок на дві асиметричні частини. Приміром, у п'ятистопному [[ямб]]і цезура вживається після другої стопи, у шестистопному — після третьої тощо:
 
: Твоя стріла // прошиє тонким свистом
 
: Твоя стріла // прошиє тонким свистом
 
: Ранкове скло // над степом запашним ([[Дараган Юрій|Ю. Дараган]]).
 
: Ранкове скло // над степом запашним ([[Дараган Юрій|Ю. Дараган]]).
Рядок 30: Рядок 33:
 
: од червоної кулі // лягло ([[Володимир Сосюра|В. Сосюра]]).
 
: од червоної кулі // лягло ([[Володимир Сосюра|В. Сосюра]]).
   
== Джерело ==
+
== Див. також ==
  +
* [[Метроряд]]
   
  +
== Джерела ==
* Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, [[Теремко Василь Іванович|В. І. Теремка]]. — К.: [[Видавничий центр «Академія»|ВЦ «Академія»]], 2007
 
   
 
* Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, [[Теремко Василь Іванович|В. І. Теремка]]. — К.: [[Видавничий центр «Академія»|ВЦ «Академія»]], 2007
  +
== Посилання ==
  +
* {{ЛЗЕ2|частина=Цезура|сторінки=568}}
  +
* {{ЕСКМ2017|частина =Цезура|сторінки =537}}
 
[[Категорія:Віршування]]
 
[[Категорія:Віршування]]

Поточна версія на 21:54, 18 жовтня 2020

Приклад позначення цезури в сучасній музичній нотації.

Цезу́ра (лат. caesura, від caedo — рубаю) — ритмічно-інтонаційна пауза в середині віршового рядка, яка розтинає його на дві, іноді три частини.

Класичний приклад симетричної цезури, що виникає безпосередньо після третьої стопи, — «Александрійські вірші» М. Зерова:

Братерство давніх днів, // розкішне любе гроно!
Озвися ти хоч раз // до вигнанця Назона (…).

Таку цезуру називають ще й великою, або медіаною, тому що вона має своє постійне місце у багатоскладових канонічних віршових формах (не лише в александрійському вірші, а й у тринадцятискладовому силабічному, в гекзаметрі). На відміну від античної версифікації, де цезура, як правило, припадає на середину стопи, в сучасній силабо-тоніці — навпаки — збігається з межею стопи, поділяючи віршовий рядок на дві асиметричні частини. Приміром, у п'ятистопному ямбі цезура вживається після другої стопи, у шестистопному — після третьої тощо:

Твоя стріла // прошиє тонким свистом
Ранкове скло // над степом запашним (Ю. Дараган).

Українській поезії притаманна також подвійна цезура:

Живуть під мостом, // наче у казках, // квіти, дельфіни і тритони
в густій і чорній, // мов смола, воді, // в страшних пивницях сто (…) (Б.-І. Антонич).

Тут перша цезура виконує роль медіани, а друга — малої цезури, або коротенької паузи. Цезури також розрізняються, як і клаузули, своїм закінченням. Принаймні акаталектичниій клаузулі, як в александрійському вірші, відповідає метрична (квантативна) цезура, каталектичній — ліпометрична, гіпердактилічній — гіперметрична. Так, ліпометрична цезура спостерігається, коли останній стопі віршового рядка бракує повноти метроструктури, тобто її усічено:

Я йду по рейці, // і хитаюсь,
Чи дійду до віку, // чи впаду.
Ліс спинивсь. // Ліс, мов зелений заєць,
Задивився // на мою ходу (М. Йогансен).

Гіперметрична цезура має подовжену стопу порівняно з іншими:

Ніхто, ніяк, // нічим не спинить
Людьми угноєний // прогрес (І. Світличний).

Цезура може пересуватися в межах рядка або змінювати своє розташування в межах стопи:

І пішов я тоді // до Петлюри,
бо у мене // штанів не було.
Скільки нас, // отаких, // коло муру
од червоної кулі // лягло (В. Сосюра).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]