Відмінності між версіями «Целестин»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(примітки за допомогою AWB)
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 30: Рядок 30:
 
'''Целестин''' — [[мінерал]] групи [[барит]]у, [[сульфат]] [[стронцій|стронцію]]. Іноді зустрічається назва «целестит».
 
'''Целестин''' — [[мінерал]] групи [[барит]]у, [[сульфат]] [[стронцій|стронцію]]. Іноді зустрічається назва «целестит».
   
Відкритий у [[1791]] році. Назва — від лат. ''caelestis'' — небесно-блакитний (A.G.Werner, 1798).
+
Відкритий у [[1791]] році. Назва походить від {{lang-la|caelestis}} — небесно-блакитний (A.G.Werner, 1798).
   
 
Синоніми: апотом, шютцит, целестит.
 
Синоніми: апотом, шютцит, целестит.
   
 
== Загальний опис ==
 
== Загальний опис ==
[[Хімічна формула]]: Sr[SО<sub>4</sub>]. Містить (%): SrO 56,42%, SO<sub>3</sub> 43,58%. Часто присутні домішки СаО, ВаО. При заміні Sr на Са [[кальціоцелестин]]. Ізоструктурний з баритом, утворює з ним ізоморфний ряд (проміжні члени баритоцелестин, целестобарит). [[Сингонія]] ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. [[Спайність]] по (001) і (210) досконала, по (110) ясна. Утворює таблитчасті або призматичні кристали, зернисті, жердиноподібні (подовжені по (011)) і шкаралупчасті масивні зернисті аґреґати, волокнисті прожилки.
+
[[Хімічна формула]]: Sr[SО<sub>4</sub>]. Містить (%): SrO&nbsp;— 56,42&nbsp;%, SO<sub>3</sub>&nbsp;— 43,58&nbsp;%. Часто присутні домішки СаО, ВаО. При заміні Sr на Са&nbsp;— [[кальціоцелестин]]. Ізоструктурний з баритом, утворює з ним ізоморфний ряд (проміжні члени&nbsp;— баритоцелестин, целестобарит). [[Сингонія]] ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. [[Спайність]] по (001) і (210) досконала, по (110) ясна. Утворює таблитчасті або призматичні кристали, зернисті, жердиноподібні (подовжені по (011)) і шкаралупчасті масивні зернисті аґреґати, волокнисті прожилки.
   
[[Твердість]] 3-3,5. [[Густина]] 3,9-4,0. [[Блиск (мінералогія)|Блиск]] перламутровий до скляного. Прозорий до просвічуючого. Буває безбарвним або білим, але нерідкі різновиди, пофарбовані у світлий сірувато-блакитний колір. Риса біла. [[Злам мінералів|Злам]] нерівний. Крихкий. Забарвлює полум'я в червоний колір. Утворюється в тріщинах і [[Друза|друзових]] порожнинах. [[Кристал]]и ([[ромб]]ічної [[сингонія|сингонії]]) багаті гранями. Бувають стовпчастими, таблитчатими, зустрічаються і зернисті [[Агрегат (петрографія)|агрегати]]. Місця розповсюдження: Північний [[Рейн]]-[[Вестфалія]] ([[Німеччина]]), [[Єна (місто)|Ієна]] ([[Німеччина]]), [[Зальцбург]] ([[Австрія]]), [[Сицилія]] ([[Італія]]), [[Англія]], [[Мексика]], [[СНД]].
+
[[Твердість]] 3-3,5. [[Густина]] 3,9-4,0. [[Блиск (мінералогія)|Блиск]] перламутровий до скляного. Прозорий до просвічуючого. Буває безбарвним або білим, але нерідкі різновиди, пофарбовані у світлий сірувато-блакитний колір. Риса біла. [[Злам мінералів|Злам]] нерівний. Крихкий. Забарвлює полум'я в червоний колір. Утворюється в тріщинах і [[Друза|друзових]] порожнинах. [[Кристал]]и ([[ромб]]ічної [[сингонія|сингонії]]) багаті гранями. Бувають стовпчастими, таблитчатими, зустрічаються і зернисті [[Агрегат (петрографія)|агрегати]]. Місця розповсюдження: Північний [[Рейн]]-[[Вестфалія]] ([[Німеччина]]), [[Єна (місто)|Ієна]] ([[Німеччина]]), [[Зальцбург]] ([[Австрія]]), [[Сицилія]] ([[Італія]]), [[Англія]], [[Мексика]], [[СНД]].
   
Представлений подовжено-[[Призма (математика)|призма]]тичними або (набагато рідше) таблитчатими кристалами із забарвленням від безбарвного та молочно-білого до блакитного і буро-жовтого. Зазвичай целестин утворює агрегати з променисто- або паралельно розташованими кристалами або масивні скупчення щільної або [[Конкреції|конкреційної]] будови. Часто утворює [[Псевдоморфоза|псевдоморфози]] по [[кальцит]]у. Не дуже твердий і важкий, целестин володіє досконалою спайністю, паралельної основі кристалів. Частіше він прозорий, має скляний і перламутровий блиском.
+
Представлений подовжено-[[Призма (математика)|призматичними]] або (набагато рідше) таблитчатими кристалами із забарвленням від безбарвного та молочно-білого до блакитного і буро-жовтого. Зазвичай целестин утворює агрегати з променисто- або паралельно розташованими кристалами або масивні скупчення щільної або [[Конкреції|конкреційної]] будови. Часто утворює [[Псевдоморфоза|псевдоморфози]] по [[кальцит]]у. Не дуже твердий і важкий, целестин володіє досконалою спайністю, паралельної основі кристалів. Частіше він прозорий, має скляний і перламутровий блиском.
   
 
Стронцієвий аналог [[барит]]у.
 
Стронцієвий аналог [[барит]]у.
   
 
== Діагностичні ознаки ==
 
== Діагностичні ознаки ==
[[Файл:Celestine-40052.jpg|міні]]
 
 
Целестин іноді можна сплутати з іншими сульфатами, наприклад з [[барит]]ом, чия [[питома вага]], однак, значно більше. Для перевірки можна провести нескладне хімічне випробування&nbsp;— взяти [[порошок]] [[мінерал]]у на кінчик [[платина|платинової]] голки і помістити в полум'я газового пальника. Він забарвиться в карміново-червоний колір завдяки присутності стронцію.
 
Целестин іноді можна сплутати з іншими сульфатами, наприклад з [[барит]]ом, чия [[питома вага]], однак, значно більше. Для перевірки можна провести нескладне хімічне випробування&nbsp;— взяти [[порошок]] [[мінерал]]у на кінчик [[платина|платинової]] голки і помістити в полум'я газового пальника. Він забарвиться в карміново-червоний колір завдяки присутності стронцію.
   
Рядок 50: Рядок 49:
 
Целестин може мати [[Гідротермальні мінерали|гідротермальне]] походження. Але для нього типовіший осадовий евапорітовий генезис. Спільно з ним відкладалися [[сірка]], [[арагоніт]] і комплекс типових [[евапорит]]ових мінералів.
 
Целестин може мати [[Гідротермальні мінерали|гідротермальне]] походження. Але для нього типовіший осадовий евапорітовий генезис. Спільно з ним відкладалися [[сірка]], [[арагоніт]] і комплекс типових [[евапорит]]ових мінералів.
   
Відомий переважно в хемогенобіогенних осадових породах (вапняках, доломітах, ґіпсах, кам’яній і калійній солях, глинистих сланцях, мергелях, пісковиках); зустрічається також в гідротермальних жилах і в порожнинах основних вивержених порід. Рідше в постмагматичних парагенезисах. Супутні мінерали: кальцит, арагоніт, ґіпс, сірка, галіт, флюорит, стронціаніт. Головна руда стронцію.
+
Відомий переважно в хемогенобіогенних осадових породах (вапняках, доломітах, ґіпсах, кам'яній і калійній солях, глинистих сланцях, мергелях, пісковиках); зустрічається також в гідротермальних жилах і в порожнинах основних вивержених порід. Рідше&nbsp;— в постмагматичних парагенезисах. Супутні мінерали: кальцит, арагоніт, ґіпс, сірка, галіт, флюорит, стронціаніт. Головна руда стронцію.
   
 
== Різновиди ==
 
== Різновиди ==
 
Розрізняють:
 
Розрізняють:
* целестин баріїстий (різновид целестину з родов. Лердвіл, США, який містить 7,28% ВаО),
+
* целестин баріїстий (різновид целестину з родов. Лердвіл, США, який містить 7,28&nbsp;% ВаО),
 
* целестин волокнистий (різновид целестину у вигляді волокнистих аґреґатів),
 
* целестин волокнистий (різновид целестину у вигляді волокнистих аґреґатів),
* целестин кальціїстий (різновид целестину, який містить до 2% СаО).
+
* целестин кальціїстий (різновид целестину, який містить до 2&nbsp;% СаО).
   
 
== Розповсюдження ==
 
== Розповсюдження ==
Рядок 67: Рядок 66:
 
Целестин&nbsp;— основна [[руда]] на стронцій, який використовується в [[піротехніка|піротехніці]] і виробництві [[трасуючі кулі|трасуючих куль]] (оскільки стронцій забарвлює полум'я в карміново-червоний колір). Стронцій застосовується також у [[ядерна енергетика|ядерній енергетиці]], у виробництві [[лак]]ів та ін. У домашніх [[колекція]]х зберігати не рекомендується.
 
Целестин&nbsp;— основна [[руда]] на стронцій, який використовується в [[піротехніка|піротехніці]] і виробництві [[трасуючі кулі|трасуючих куль]] (оскільки стронцій забарвлює полум'я в карміново-червоний колір). Стронцій застосовується також у [[ядерна енергетика|ядерній енергетиці]], у виробництві [[лак]]ів та ін. У домашніх [[колекція]]х зберігати не рекомендується.
   
  +
<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
<gallery>
 
Celestite crystal crust.jpg
+
Celestite crystal crust.jpg|border|
Celestite MHNT.MIN.1998.252.jpg
+
Celestite MHNT.MIN.1998.252.jpg|border|
 
Celestine-40052.jpg|border|
Celestitemadagascar.jpg
+
Celestitemadagascar.jpg|border|
CelestineTunisie.jpg
+
CelestineTunisie.jpg|border|
</gallery>
 
  +
|border|
 
</gallery></small>
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 85: Рядок 86:
 
* {{МГЕ|nocat=1}}
 
* {{МГЕ|nocat=1}}
 
* {{книга |автор = [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. |частина = {{PAGENAME}} |посилання частина = |заголовок =Мінералогічний словник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = Наукова думка |рік = 1975 |сторінок = 774 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Лазаренко Є. К. }}
 
* {{книга |автор = [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. |частина = {{PAGENAME}} |посилання частина = |заголовок =Мінералогічний словник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = Наукова думка |рік = 1975 |сторінок = 774 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Лазаренко Є. К. }}
* {{книга |автор = |частина = {{PAGENAME}} |посилання частина = |заголовок =Мінералого-петрографічний словник |посилання = |том= 1. Мінералогічний словник |відповідальний = Укл. : [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В.С.]], [[Суярко Василь Григорович|Суярко В.Г.]], Іщенко Л.В. |місце = {{comment|Х.|Харків}} |видавництво = НТУ «ХПІ» |рік = 2018 |сторінок = 444 |сторінки = |тираж = |isbn= 978-617-7565-14-6 |ref = Білецький В. С. }}
+
* {{книга |автор = |частина = {{PAGENAME}} |посилання частина = |заголовок =Мінералого-петрографічний словник |посилання = |том= 1. Мінералогічний словник |відповідальний = Укл. : [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]], [[Суярко Василь Григорович|Суярко В. Г.]], Іщенко Л. В. |місце = {{comment|Х.|Харків}} |видавництво = НТУ «ХПІ» |рік = 2018 |сторінок = 444 |сторінки = |тираж = |isbn= 978-617-7565-14-6 |ref = Білецький В. С. }}
 
* {{ГЕС}}
 
* {{ГЕС}}
   

Версія за 00:14, 10 серпня 2019

Целестин
Celestyn2 madagaskar S Spirifer.jpg
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, основна назва (A′)[d][1],
чинний (успадкований, G)[d][2]
IMA-номер IMA1967 s.p.
Хімічна формула SrSO4
Клас мінералу сульфати
Nickel-Strunz 10 7.AD.35[3]
Dana 8 28.3.1.2
Ідентифікація
Колір блакитний, коричневий, безбарвний, зелений, сірий
Форма кристалів орторомбічна
Сингонія моноклінна
Спайність досконала
Злам неправильний
Твердість 3-3,5
Блиск від скляного до перламутрового
Прозорість прозорий до просвічуючого
Колір риси білий
Питома вага 3,9-4,0.
Розчинність майже не розчинюється у воді; повільно розчинюється у гарячих концентрованих кислотах та у розчині гідрокарбонату кальцію
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення nα = 1,619-1,622 ; nβ = 1,622-1,624 ; nγ = 1,630-1,632
Подвійне променезаломлення δ = 0,011
Плеохроїзм безбарвний
Інші характеристики
Фазові переходи при 1152°C утворюється гексагональна модифікація
Плавкість ~1605°C
Подібні мінерали барит, англезит
Радіоактивність GRapi = 0 (нерадіоактивний)
Названо на честь астрономічний об'єкт[4]
CMNS: Целестин на Вікісховищі

Целестин — мінерал групи бариту, сульфат стронцію. Іноді зустрічається назва «целестит».

Відкритий у 1791 році. Назва походить від лат. caelestis — небесно-блакитний (A.G.Werner, 1798).

Синоніми: апотом, шютцит, целестит.

Загальний опис

Хімічна формула: Sr[SО4]. Містить (%): SrO — 56,42 %, SO3 — 43,58 %. Часто присутні домішки СаО, ВаО. При заміні Sr на Са — кальціоцелестин. Ізоструктурний з баритом, утворює з ним ізоморфний ряд (проміжні члени — баритоцелестин, целестобарит). Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Спайність по (001) і (210) досконала, по (110) ясна. Утворює таблитчасті або призматичні кристали, зернисті, жердиноподібні (подовжені по (011)) і шкаралупчасті масивні зернисті аґреґати, волокнисті прожилки.

Твердість 3-3,5. Густина 3,9-4,0. Блиск перламутровий до скляного. Прозорий до просвічуючого. Буває безбарвним або білим, але нерідкі різновиди, пофарбовані у світлий сірувато-блакитний колір. Риса біла. Злам нерівний. Крихкий. Забарвлює полум'я в червоний колір. Утворюється в тріщинах і друзових порожнинах. Кристали (ромбічної сингонії) багаті гранями. Бувають стовпчастими, таблитчатими, зустрічаються і зернисті агрегати. Місця розповсюдження: Північний Рейн-Вестфалія (Німеччина), Ієна (Німеччина), Зальцбург (Австрія), Сицилія (Італія), Англія, Мексика, СНД.

Представлений подовжено-призматичними або (набагато рідше) таблитчатими кристалами із забарвленням від безбарвного та молочно-білого до блакитного і буро-жовтого. Зазвичай целестин утворює агрегати з променисто- або паралельно розташованими кристалами або масивні скупчення щільної або конкреційної будови. Часто утворює псевдоморфози по кальциту. Не дуже твердий і важкий, целестин володіє досконалою спайністю, паралельної основі кристалів. Частіше він прозорий, має скляний і перламутровий блиском.

Стронцієвий аналог бариту.

Діагностичні ознаки

Целестин іноді можна сплутати з іншими сульфатами, наприклад з баритом, чия питома вага, однак, значно більше. Для перевірки можна провести нескладне хімічне випробування — взяти порошок мінералу на кінчик платинової голки і помістити в полум'я газового пальника. Він забарвиться в карміново-червоний колір завдяки присутності стронцію.

Походження

Целестин може мати гідротермальне походження. Але для нього типовіший осадовий евапорітовий генезис. Спільно з ним відкладалися сірка, арагоніт і комплекс типових евапоритових мінералів.

Відомий переважно в хемогенобіогенних осадових породах (вапняках, доломітах, ґіпсах, кам'яній і калійній солях, глинистих сланцях, мергелях, пісковиках); зустрічається також в гідротермальних жилах і в порожнинах основних вивержених порід. Рідше — в постмагматичних парагенезисах. Супутні мінерали: кальцит, арагоніт, ґіпс, сірка, галіт, флюорит, стронціаніт. Головна руда стронцію.

Різновиди

Розрізняють:

  • целестин баріїстий (різновид целестину з родов. Лердвіл, США, який містить 7,28 % ВаО),
  • целестин волокнистий (різновид целестину у вигляді волокнистих аґреґатів),
  • целестин кальціїстий (різновид целестину, який містить до 2 % СаО).

Розповсюдження

Блакитні кристали знайдені в базальтах Монтекіо-Маджоре (провінція Віченца) і в пегматитах Мадагаскару. В областях Сицилія і Романья (Італія) в породах, що містять гіпс і сірку, целестин зазвичай білий. Близько м. Єна (Німеччина) він зустрічається у вигляді жилок волокнистої будови блакитного кольору. Родовища, придатні для промислової розробки, є в Англії, Росії та Тунісі. Дуже крупні кристали, сірувато-білі і майже непрозорі, довжиною до 75 см і вагою до 2 кг знайдені в Сполучених Штатах. Прекрасні екземпляри, хоча і невеликих розмірів, зустрічаються в італійських родовищах. В Енні і Агріженто (область Сицилія) і в Пертікаре (область Марке) виявлені чудові групи кристалів по більшій частині білого кольору в асоціації із сіркою та гіпсом.

Знахідки: Північний Рейн-Вестфалія, Гессен (ФРН), Шпанія Доліна (Словаччина), графство Глостершир (Англія), провінція Ґранада (Іспанія), Венеція і острів Сицилія (Італія), штат Тенессі (США), Мокаттам (Єгипет), Росен (Болгарія), Сьєрра-Мохада (Мексика), Джетим-Тау (Таджикистан), річка Сулу-Терек (Киргизстан), масив Покрово-Киреївський (Приазов'я), річка Арпа (Вірменія).

Застосування

Целестин — основна руда на стронцій, який використовується в піротехніці і виробництві трасуючих куль (оскільки стронцій забарвлює полум'я в карміново-червоний колір). Стронцій застосовується також у ядерній енергетиці, у виробництві лаків та ін. У домашніх колекціях зберігати не рекомендується.

Див. також

Примітки

Література

Посилання