Відмінності між версіями «Целестин V»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(+tif)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Картка:Папа Римський
 
{{Картка:Папа Римський
 
|ім'я=Целестин V
 
|ім'я=Целестин V
|immagine=[[Файл:Celestin 5 statue.jpg]]
+
|immagine=[[File:Opuscula omnia.tif|150px]]
  +
 
|в миру=П'єтро Анджелеріо
 
|в миру=П'єтро Анджелеріо
 
|народжений=[[1215]], поблизу [[Ізернія|Ізернії]], [[Італія]]
 
|народжений=[[1215]], поблизу [[Ізернія|Ізернії]], [[Італія]]

Поточна версія на 12:12, 16 листопада 2017

Целестин V
Opuscula omnia.tif
C o a Celestino V.svg
Папа Римський
5 липня 1294 — 13 грудня 1294
Попередник: Миколай IV
Наступник: Боніфацій VIII
Народження: 1215, поблизу Ізернії, Італія
Молізе
Смерть: 19 травня 1296[1]
Фумоне, Провінція Фрозіноне, Лаціо, Італія
Поховано:
Віросповідання: християнство
У миру П'єтро Анджелеріо
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Святий Целестин V (лат. Caelestinus; *1215—†19 травня 1296), сто дев'яносто перший папа Римський (5 липня 129413 грудня 1294).

Роки життя до обрання папою[ред.ред. код]

Був сином Анджело Анджелеріо та Марії Леоне, після ранньої смерті батька почав працювати у полі. Великий вплив на його духовний розвиток мала мати, яка прогнозувала виняткове майбутнє для свого сина, замість того щоб він став фермером.

Коли йому виповнилось 17 років, П'єтро став бенедиктинським монахом у Файфолі поблизу Беневенто, де виявляв схильність до аскетизму та самітності. У 1239 він усамітнився у печері на горі Морроне, а тому його часто називають П'єтро да Морроне. Через 5 років він разом з іншими двома монахами усамітнився у печері на горі Майела в Абруцці на півдні Італії, де жив у суворому пості за прикладом св. Іоанна Хрестителя. У 1244 він заснував орден целестинців, що отримав його ім'я та відомий суворістю своїх правил.

Обрання папою та зречення престолу[ред.ред. код]

Кардинали зібралися у Перуджі після смерті папи Миколая IV (1288–92) у квітні 1292. П'єтро, що був добре їм відомий як бенедиктинський самітник написав кардиналам листа, в якому застерігав від зволікання з виборами нового папи. Після прочитання листа літній та хворий глава колегії кардиналів Латіно Малабранка вигукнув: "Іменем Бога Отця і Сина та Духа Святого я вибираю брата П'єтро Мороне!" Кардинали підтримали цей вибір та повідомили про це П'єтро, який спочатку не погоджувався прийняти владу папи. Він піддався лише на умовляння делегації кардиналів, яку супроводжували королі Неаполя та Угорщини. Видав два декрети, якими підтвердив дію наказу папи Григорія X про ізоляцію кардиналів для виборів нового папи та про можливість зречення папи від престолу,

Саме останнім правом він скористався через 5 місяців і зрікся престолу, маючи на меті вести чисте та усамітнене життя.

Смерть[ред.ред. код]

Проте, Целестин V не одержав спокою, якого він прагнув. Його наступник Боніфацій VIII (1294–1303) ув'язнив його в замку Фумоне поблизу Ферентіно в Кампаньї, де Целестин і помер 19 травня 1296. Деякі історики вважають, що він був убитий за наказом Боніфація VIII. Був похований у Ферентіно, але пізніше його тіло було вивезено та поховане у Аквілі, де перебуває і на сьогодні.

Життя папи Целестина V описано у драматичних творах L'avventura di un povero cristiano (Історія бідного християнина) Ігнаціо Сілоне в 1968 and Sunsets and Glories Петер Барнс в 1990.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Encyclopedia of Popes — 2000.