Відмінності між версіями «Церква святого Йосафата (Володимир-Волинський)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (оформлення)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Церква святого Йосафата''' - пам'ятка архітектури у [[Володимир-Волинський|Володимирі-Волинському]].
+
'''Церква святого Йосафата''' — пам'ятка архітектури у [[Володимир-Волинський|Володимирі-Волинському]].
[[File:Володимир Волинський. Кірха (нині - греко-католицька церква святого Йосафата).jpg|thumb|Володимир Волинський. Кірха (нині - греко-католицька церква святого Йосафата)]]
+
[[Файл:Володимир Волинський. Кірха (нині - греко-католицька церква святого Йосафата).jpg|thumb|Володимир Волинський. Кірха (нині — греко-католицька церква святого Йосафата)]]
[[File:Володимир Волинський Вулиця Ковельська.jpg|thumb|Володимир Волинський. Кірха (нині - греко-католицька церква святого Йосафата)]]
+
[[Файл:Володимир Волинський Вулиця Ковельська.jpg|thumb|Володимир Волинський. Кірха (нині — греко-католицька церква святого Йосафата)]]
  +
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Храм збудований у 1890 р, для громади німців-лютеран. За даними першого перепису населення 1897 р. у Володимирі проживало 91 лютеранин<ref>Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. [Электронный ресурс] Т. 8. Волынская губерния / Министерство Внутренних Дел, Центральный Статистический Комитет, 1904.</ref>.
+
Храм збудований у 1890 р., для громади німців-лютеран. За даними першого перепису населення 1897&nbsp;р. у Володимирі проживало 91 лютеранин<ref>Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. [Электронный ресурс] Т. 8. Волынская губерния / Министерство Внутренних Дел, Центральный Статистический Комитет, 1904.</ref>.
   
У 1891 р. було засновано лютеранську парафію, яка охоплювала 32 німецькі колонії з населенням понад 12 тис. осіб в околицях Володимира-Волинського. Перший пастор проживав в колонії Антонівка-Маковичі і де планували збудувати пасторат. Однак, було визнано доцільнішим перенести центр парафії до Володимира-Волинського, що й було зроблено у 1893 р. Перший пасторат у місті було зведено у 1899 р.
+
У 1891&nbsp;р. засновано лютеранську парафію, яка охоплювала 32 німецькі колонії з населенням понад 12 тис. осіб в околицях Володимира-Волинського. Перший пастор проживав у колонії Антонівка-Маковичі і де планували збудувати пасторат. Однак, було визнано доцільнішим перенести центр парафії до Володимира-Волинського, що й було зроблено у 1893&nbsp;р. Перший пасторат у місті було зведено у 1899&nbsp;р.
Великий камʼяний храм був збудований у 1923-1927 рр. на добровільні пожертви прихожан<ref>https://sggee.org/deutsch/research_ger/parishes_ger/parish_histories_ger/VolhyniaDiocese_ger/WladWolParish_ger/WladWolHist_ger.html</ref>.
 
   
 
Великий камʼяний храм збудовано у 1923—1927&nbsp;рр. на добровільні пожертви прихожан<ref>[https://sggee.org/deutsch/research_ger/parishes_ger/parish_histories_ger/VolhyniaDiocese_ger/WladWolParish_ger/WladWolHist_ger.html Kirchspiel Wladimir Wolynsk]</ref>.
   
Від 1944 до 1950 р. у храмі був склад різних хімікатів. Згодом, до 1993 р., міський спортзал, в якому відбувалися покази кінофільмів та дискотеки для молоді.
+
Від 1944 до 1950&nbsp;р. у храмі був склад різних хімікатів. Згодом, до 1993&nbsp;р., міський спортзал, в якому відбувалися покази кінофільмів та дискотеки для молоді.
   
У 1989 р. у Володимирі-Волинському активізувалась греко-католицька громада. З підпілля вийшли священики. 1 жовтня 1992 року Глава УГКЦ Кардинал [[Мирослав-Іван Любачівський]], дає згоду і благословення на заснування та побудову монастиря і церкви [[Йосафат (Кунцевич)|святого священомученика Йосафата]] на місці, де колись стояла [[церква св. Параскевії]] (в якій св. Йосафат прийняв Таїнство Хрещення) у Володимирі-Волинському. Однак збудувати новий храм чи повернути у власність греко-католицького громади міста колишній василіянський монастир побудований єзуїтами, який сьогодні належить УПЦ КП, не вдалось.
+
У 1989&nbsp;р. у Володимирі-Волинському активізувалась греко-католицька громада. З підпілля вийшли священики. 1 жовтня 1992 року Глава УГКЦ Кардинал [[Мирослав-Іван Любачівський]], дає згоду і благословення на заснування та побудову монастиря і церкви [[Йосафат (Кунцевич)|святого священомученика Йосафата]] на місці, де колись стояла [[церква св. Параскевії]] (в якій св. Йосафат прийняв Таїнство Хрещення) у Володимирі-Волинському. Однак збудувати новий храм чи повернути у власність греко-католицького громади міста колишній василіянський монастир побудований єзуїтами, який сьогодні належить УПЦ КП, не вдалось.
   
Врешті, зважаючи на відсутність у місті лютеранської громади, наприкінці серпня 1993 р. кірху передали греко-католикам. 23 вересня 1996 року предстоятель [[УГКЦ]] [[Любомир Гузар]] дав своє благословення на існування у Володимирі-Волинському монастиря Чину Св. Василія Великого.
+
Врешті, зважаючи на відсутність у місті лютеранської громади, наприкінці серпня 1993&nbsp;р. кірху передали греко-католикам. 23 вересня 1996 року предстоятель [[УГКЦ]] [[Любомир Гузар]] дав своє благословення на існування у Володимирі-Волинському монастиря Чину Св. Василія Великого.
   
== Пастори: ==
+
== Пастори ==
* 1891 1897 Едуард Алєксандр Гессе (*1865 †1930)
+
* 1891—1897 Едуард Алєксандр Гессе (*1865 †1930)
* 1897-1912 Герман Август Гешке (*1857 †1917)
+
* 1897—1912 Герман Август Гешке (*1857 †1917)
* 1913-1915 Ергард Торінус (*1886 †1948)
+
* 1913—1915 Ергард Торінус (*1886 †1948)
* 1916-1918 відсутній
+
* 1916—1918 відсутній
* 1919-1921 Теодор Бергманн (*1891 †1957)
+
* 1919—1921 Теодор Бергманн (*1891 †1957)
* 1922-1940 Альберт Артур Шоен (*1887 †1988)
+
* 1922—1940 Альберт Артур Шоен (*1887 †1988)
   
 
== Опис ==
 
== Опис ==
  +
 
== Будинок пастора ==
 
== Будинок пастора ==
Будинок пастора зведений у 1938-1939 рр. В радянський час у будівлі розташовувались міська рада, ЗАГС, інші органи місцевої влади. У 1993 р. будівлю разом із кірхою передано греко-католицькій громаді. Зараз там розміщується монастир Чину св. Василія Великого.
+
Будинок пастора зведений у 1938—1939&nbsp;рр. У радянський час у будівлі розташовувались міська рада, ЗАГС, інші органи місцевої влади. У 1993&nbsp;р. будівлю разом із кірхою передано греко-католицькій громаді. Зараз там розміщується монастир Чину св. Василія Великого.
== Джерела ==
 
* http://pilgrimage.in.ua/hram-svyatoho-svyaschennomuchenyka-josafata-u-volodymyri-volynskomu/
 
* http://wiki.wolhynien.net/index.php/Evangelisch-augsburgisches_Kirchspiel_Wladimir-Wolynsk
 
   
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
  +
 
== Джерела ==
 
* [http://pilgrimage.in.ua/hram-svyatoho-svyaschennomuchenyka-josafata-u-volodymyri-volynskomu/ Храм Святого священномученика Йосафата у Володимирі-Волинському]
 
* [http://wiki.wolhynien.net/index.php/Evangelisch-augsburgisches_Kirchspiel_Wladimir-Wolynsk Evangelisch-augsburgisches Kirchspiel Wladimir-Wolynsk]
  +
 
[[Категорія:Володимир-Волинський]]
 
[[Категорія:Володимир-Волинський]]
 
[[Категорія:Культові споруди Волинської області]]
 
[[Категорія:Культові споруди Волинської області]]

Версія за 05:48, 18 жовтня 2016

Церква святого Йосафата — пам'ятка архітектури у Володимирі-Волинському.

Володимир Волинський. Кірха (нині — греко-католицька церква святого Йосафата)
Володимир Волинський. Кірха (нині — греко-католицька церква святого Йосафата)

Історія

Храм збудований у 1890 р., для громади німців-лютеран. За даними першого перепису населення 1897 р. у Володимирі проживало 91 лютеранин[1].

У 1891 р. засновано лютеранську парафію, яка охоплювала 32 німецькі колонії з населенням понад 12 тис. осіб в околицях Володимира-Волинського. Перший пастор проживав у колонії Антонівка-Маковичі і де планували збудувати пасторат. Однак, було визнано доцільнішим перенести центр парафії до Володимира-Волинського, що й було зроблено у 1893 р. Перший пасторат у місті було зведено у 1899 р.

Великий камʼяний храм збудовано у 1923—1927 рр. на добровільні пожертви прихожан[2].

Від 1944 до 1950 р. у храмі був склад різних хімікатів. Згодом, до 1993 р., міський спортзал, в якому відбувалися покази кінофільмів та дискотеки для молоді.

У 1989 р. у Володимирі-Волинському активізувалась греко-католицька громада. З підпілля вийшли священики. 1 жовтня 1992 року Глава УГКЦ Кардинал Мирослав-Іван Любачівський, дає згоду і благословення на заснування та побудову монастиря і церкви святого священомученика Йосафата на місці, де колись стояла церква св. Параскевії (в якій св. Йосафат прийняв Таїнство Хрещення) у Володимирі-Волинському. Однак збудувати новий храм чи повернути у власність греко-католицького громади міста колишній василіянський монастир побудований єзуїтами, який сьогодні належить УПЦ КП, не вдалось.

Врешті, зважаючи на відсутність у місті лютеранської громади, наприкінці серпня 1993 р. кірху передали греко-католикам. 23 вересня 1996 року предстоятель УГКЦ Любомир Гузар дав своє благословення на існування у Володимирі-Волинському монастиря Чину Св. Василія Великого.

Пастори

  • 1891—1897 Едуард Алєксандр Гессе (*1865 †1930)
  • 1897—1912 Герман Август Гешке (*1857 †1917)
  • 1913—1915 Ергард Торінус (*1886 †1948)
  • 1916—1918 відсутній
  • 1919—1921 Теодор Бергманн (*1891 †1957)
  • 1922—1940 Альберт Артур Шоен (*1887 †1988)

Опис

Будинок пастора

Будинок пастора зведений у 1938—1939 рр. У радянський час у будівлі розташовувались міська рада, ЗАГС, інші органи місцевої влади. У 1993 р. будівлю разом із кірхою передано греко-католицькій громаді. Зараз там розміщується монастир Чину св. Василія Великого.

Примітки

  1. Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. [Электронный ресурс] Т. 8. Волынская губерния / Министерство Внутренних Дел, Центральный Статистический Комитет, 1904.
  2. Kirchspiel Wladimir Wolynsk

Джерела