Відмінності між версіями «Церква святого Йосафата (Володимир-Волинський)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 35: Рядок 35:
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
 
* [http://pilgrimage.in.ua/hram-svyatoho-svyaschennomuchenyka-josafata-u-volodymyri-volynskomu/ Храм Святого священномученика Йосафата у Володимирі-Волинському]
 
* [http://pilgrimage.in.ua/hram-svyatoho-svyaschennomuchenyka-josafata-u-volodymyri-volynskomu/ Храм Святого священномученика Йосафата у Володимирі-Волинському]
  +
* [https://www.sggee.org/deutsch/research_ger/parishes_ger/parish_histories_ger/VolhyniaDiocese_ger/WladWolParish_ger/WladWolHist_ger.html]
* [http://wiki.wolhynien.net/index.php/Evangelisch-augsburgisches_Kirchspiel_Wladimir-Wolynsk Evangelisch-augsburgisches Kirchspiel Wladimir-Wolynsk]
 
 
 
 
[[Категорія:Володимир-Волинський]]
 
[[Категорія:Володимир-Волинський]]

Версія за 10:50, 20 лютого 2017

Церква святого Йосафата — пам'ятка архітектури у місті Володимирі-Волинському (нині Волинська область, Україна).

Володимир Волинський. Кірха (нині — греко-католицька церква святого Йосафата)
Володимир Волинський. Кірха (нині — греко-католицька церква святого Йосафата)

Історія

Храм збудований у 1890 році для громади німців-лютеран. За даними першого перепису населення 1897 р. у Володимирі проживав 91 лютеранин[1].

У 1891 р. засновано лютеранську парафію, яка охоплювала 32 німецькі колонії з населенням понад 12 тис. осіб в околицях Володимира-Волинського. Перший пастор проживав у колонії Антонівка-Маковичі, де і планували збудувати пасторат. Однак визнали доцільнішим перенести центр парафії до Володимира-Волинського, що й зробили в 1893 р. Перший пасторат у місті було зведено у 1899 р.

Великий камʼяний храм збудовано у 1923—1927 рр. на добровільні пожертви парафіян[2].

Від 1944 до 1950 р. у храмі був склад різних хімікатів. Згодом, до 1993 р., міський спортзал, в якому відбувалися покази кінофільмів та дискотеки для молоді.

У 1989 р. у Володимирі-Волинському активізувалась греко-католицька громада. З підпілля вийшли священики. 1 жовтня 1992 року Глава УГКЦ Кардинал Мирослав-Іван Любачівський, дає згоду і благословення на заснування та побудову монастиря і церкви святого священомученика Йосафата на місці, де колись стояла церква св. Параскевії (в якій св. Йосафат прийняв Таїнство Хрещення) у Володимирі-Волинському. Однак збудувати новий храм чи повернути у власність греко-католицького громади міста колишній василіянський монастир, побудований єзуїтами, який сьогодні належить УПЦ КП, не вдалось.

Врешті, зважаючи на відсутність у місті лютеранської громади, наприкінці серпня 1993 р. кірху передали греко-католикам. 23 вересня 1996 року предстоятель УГКЦ Любомир Гузар дав своє благословення на існування у Володимирі-Волинському монастиря Чину Св. Василія Великого.

Пастори

  • 1891—1897 Едуард Алєксандр Гессе (1865—1930)
  • 1897—1912 Герман Август Гешке (1857—1917)
  • 1913—1915 Ергард Торінус (1886—1948)
  • 1916—1918 відсутній
  • 1919—1921 Теодор Бергманн (1891—1957)
  • 1922—1940 Альберт Артур Шоен (1887—1988)

Опис

Будинок пастора

Будинок пастора зведений у 1938—1939 рр. У радянський час у будівлі розташовувались міська рада, ЗАГС, інші органи місцевої влади. У 1993 р. будівлю разом із кірхою передано греко-католицькій громаді. Зараз там розміщується монастир Чину св. Василія Великого.

Примітки

  1. Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. [Электронный ресурс] Т. 8. Волынская губерния / Министерство Внутренних Дел, Центральный Статистический Комитет, 1904.
  2. Kirchspiel Wladimir Wolynsk

Джерела