Відмінності між версіями «Церква святого Миколая (Меджибіж)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: {{Культова споруда |зображення = Замкова церква.jpg |підпис = Замкова ц...)
(Немає відмінностей)

Версія за 15:56, 2 вересня 2012

Церква Святого Миколая Меджибізького замку
Замкова церква.jpg
Замкова церква
49°26′11″ пн. ш. 27°25′07″ сх. д. / 49.4366000° пн. ш. 27.4187000° сх. д. / 49.4366000; 27.4187000
Тип споруди церква
Розташування Україна Україна, м.Меджибіж
Засновник Рафаїл Сенявський
Відбудовано 1586
Стиль неоготика
Належність Українська православна церква — Київський патріархат
Адреса вул. Жовтнева 1, Меджибіж, Хмельницька область
Епонім Святий Миколай
Присвячення Святий Миколай
Церква святого Миколая (Меджибіж). Карта розташування: Україна
Церква святого Миколая (Меджибіж)
Церква святого Миколая (Меджибіж) (Україна)

Це́рква Свято́го Микола́я (За́мкова це́рква) — центральна будівля стародавньої Меджибізької фортеці, розташовується посеред замкового двору. Діючий православний храм.

Ця культова споруда протягом чотирьох століть служила місцем молитви для людей різного віросповідання.

Храм на території фортеці існував вже в часи першого давньоруського форпосту, який був зведений на місці замку до навали орди. У XIІІ столітті за наказом завойовників церква разом з замком і іншими оборонними споруди Межибожа була знищена[1]. У XIV сторіччі після звільнення Поділля від татар, подільські князі брати Коріятовичі відновили фортецю і перед її первісним ядром наново звели церкву[2]. В XIV—XV століттях у замковому храмі відбувались поховання[3]. Після 1432 року храм, що стояв на замковому подвір'ї, почав слугувати як костел[4]. В 1586 році після реконструкції проведеної власниками замку, костел почав служити каплицею. В роки існування Подільського еялету християнська святиня була перетворена на мечеть. Коли в кінці ХVІІ ст. було відновлено Подільське воєводство, храм знову став костелом. У 1831 році його переосвячено у православну церкву св.Миколая.[5]. Храм закрили у 1919 році. В радянський період приміщення храму використовували як цех маслозаводу і склад яйцебази, а у 1968—1969 роках проводили дослідницькі роботи.

18 липня 2005 року розпорядженням голови Хмельницької облдержадміністрації ( №228/2005 р.) культову споруду передали у користування православній громаді.

22 травня 2007 року у день храмового празника відбувся перший вхід та освячення церкви. На запрошення настоятеля храму Петра Леськіва на святкову літургію прибули 11 священиків з Хмельницької, Тернопільської та Вінницької єпархії, їм співслужив церковний хор з м. Бережани.


Архітектура

Храм розташований в центрі двору фортеці. Складений з каменю-вапняку. Являє собою прямокутну будівлю з п'ятигранною абсидою на сході. Перекриття - хрестові склепіння. У північній стіні знаходиться аркосолій. Із заходу неф відділений від нартекса балконом на стовпах для хорів. Під будівлею - крипта, перекрита напівциркульним склепінням. У XVI столітті храм перебудовано у готичному стилі: видовжені вікна, склепіння з нервюрами. В кінці XVІІ на даху добудували мінарет. З середини XVІІІ століття пам'ятник набуває барокових форм: на заході над головним входом поміщають фронтон з башточками і прорізом для дзвонів в центрі тимпана. В кінці ХХ століття храм був перекритий ґонтою, на даху відновлено сиґнатурку. Суворий характер замкової церкви з гладкими, позбавленими декору стінами пом'якшується стрункими пропорціями, витонченим барочним фронтоном, шатровим дахом, завершеним круглою башточкою, білокам'яним південним порталом.

У 2005 році храм передали громаді УПЦ КП. До 2007 року храм перекрили мідною бляхою, на даху встановили купол і позолочені хрести.

Див. також

Посилання

Література

Примітки