Цзянь Сюлін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:51, 4 червня 2019, створена PavloChemBot (обговорення | внесок) (автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цзянь Сюлін 1933 року

Цзянь Сюлін (кит. 錢秀玲, 19122008) або Сю Лінг Цзянь де Перлінґі (фр. Siou-Ling Tsien de Perlinghi) — бельгійська вчена китайського походження. Нагороджена медаллю за порятунок близько 100 бельгійців під час Другої світової війни. Про її життя у Китаї зняли шістнадцятисерійний серіал.

Біографія[ред. | ред. код]

Одруження Цзянь і Грегуара де Перлінґі, 1933 рік.

Цзянь народилась в Ісині в провінції Цзянсу 1912 року. Її старший брат, генерал-лейтенант Цзянь Жулунь, був начальником Першого Головного управління Міністерства оборони Гоміньдану.[1]

1929 року вона виїхала до Європи, щоб вивчати хімію в Бельгії в Левенському католицькому університеті.[2]

1933 року вона вийшла заміж за бельгійського лікаря Грегуара де Перлінґі[3] й оселилась в [en].

Генерал Александр фон Фалькенгаузен

У червні 1940 року Ербемон окупували нацисти. Коли бельгійський юнак підірвав військовий ешелон, окупанти засудили його до страти. Але Цзянь звернулась до німецького генерала Александра фон Фалькенгаузена, який перебував у Бельгії. Вона його знала, оскільки генерал працював у Китаї[4][1] у рамках китайсько-німецького співробітництва[en] . Фалькенгаузен був радником Чан Кайші[5] і співпрацював з її старшим двоюрідним братом, генерал-лейтенантом Цзянь Жулунем. Вона написала генералу лист з проханням врятувати хлопчика з міркувань гуманності.[1][4]

7 червня 1944 року Цзянь знову зв'язалась із фон Фалькенгаузеном, коли нацисти засудили 97 бельгійців до смерті як акт помсти за вбитих у сусідньому місті [en] трьох офіцерів гестапо.[2] Вагітна Цзянь поїхала до Фалькенгаузена і попросила його втрутитися. Генерал вагався, але, зрештою, погодився відпустити людей, хоча й усвідомлював наслідки свого вчинку. Генерала викликали до Берліна пояснити свою непокору.[2] Однак Фалькенгаузена притягли до суду після закінчення війни. 1951 року його заарештували за звинувачення у депортації євреїв.[5]

Цзянь з'явився на суді і виступила на захист Фалькенгаузена.[2] Суд засудив генерала на дванадцять років ув'язнення, але, зрештою, його звільнили за три тижні. Фалькенгаузен повернувся до Німеччини, де помер 1966 року.[5]

Бельгійський уряд нагородив Цзянь медаллю «Герой держави», а король і королева Бельгії подарували їй підписану фотографію. У Екоссінні на її честь назвали одну з вулиць міста.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в A Story of World War II Heroism Comes Home to China. China.org.cn.
  2. а б в г Qian Xiuling: World War II Hero, Frank Zhao, 15 September 2014, Women of China.
  3. Décès de Siou-Ling Tsien, qui avait sauvé Ecaussinnes des nazis (French). 7sur7. 1 August 2008. 
  4. а б A Story of World War II Heroism Comes Home to China. China.org.cn. April 2002. Процитовано 1 April 2015. 
  5. а б в Alexander von Falkenhausen, spartacus-educational.com, retrieved 1 April 2015