Цинізм: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (r2.6.4) (робот додав: ka:ცინიზმი; косметичні зміни)
м (r2.7.3) (робот додав: fr:Cynisme (contemporain))
Рядок 19: Рядок 19:
[[en:Cynicism (contemporary)]]
[[en:Cynicism (contemporary)]]
[[eo:Ciniko]]
[[eo:Ciniko]]
[[fr:Cynisme (contemporain)]]
[[he:ציניות]]
[[he:ציניות]]
[[hr:Cinizam]]
[[hr:Cinizam]]

Версія за 22:47, 14 травня 2012

Цині́зм (грец. κυνισμός — вчення кініків) — нігілістичне ставлення до людської культури та/або відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до кого/чого-небудь, що має загальне визнання, повагу.

Терміни цинік, циніки, цинізм походять із давньогрецької філософії. Зі вчення грецького філософа Сократа в пошуку істини, зв'язаних з мораллю, етикою та естетикою. Вчення лягло в основу однієї з сократівських шкіл — школи кініків, Антисфен, Кратет. Діоген Синопський, який жив у бочці — найвідоміший представник кініків. Висунувши ідеал безмежної духовної свободи індивіда та зведення до мінімуму потреб, кініки ставилися з демонстративною зневагою до соціальних інститутів, звичаїв і загальноприйнятих культурних норм.

Кініки — назва в грецькій вимові. Латиною це слово писалося через літеру c, яка в середньовічній латині читалася як «ц», що й дало прочитання «циніки». В цьому значенні слово і ввійшло в культуру.

Література

  • Чанишев А. Н. Курс лекцій по стародавній філософії. — М., 1981.
  • Трубецкой С. Н. Курс історії стародавньої філософії. — М., 1997.
  • Томсон Дж. Перші філософи. — М., 1959.