Відмінності між версіями «Цнота»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
м (Відкинуто редагування 188.163.72.104 (обговорення) до зробленого Роман Пришляк)
Мітка: Відкіт
(правопис, інтервікі)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{wiktionary}}
 
{{wiktionary}}
'''Цно́та''' або '''незайманість''' — стан [[Жінка|жіночого]] та [[Чоловік|чоловічого]] [[організм]]ів до моменту першого [[Коїтус|сексуального контакту]]. У жінок анатомічною ознакою цноти є наявність [[Дівоча пліва|дівочої пліви]]. У чоловіків немає анатомічних ознак цноти. Термін «незайманий» вживається щодо чоловіків, які не мали сексуального досвіду.
+
'''Цно́та''' або '''незайманість''' — стан [[Жінка|жіночого]] та [[Чоловік|чоловічого]] [[організм]]ів до першого [[Коїтус|сексуального контакту]]. У жінок анатомічною ознакою цноти є наявність [[Дівоча пліва|дівочої пліви]]. У чоловіків немає анатомічних ознак цноти. Термін «незайманий(-на)» вживається щодо людей, які не мали сексуального досвіду. Традиційно цнотливими називають людей, які не практикували сексуальні контакти з проникненням. У деяких суспільствах поважається і цінується статус [[Діва (жінка)|діви]], особливо відносно поглядів на сексуальну поведінку до [[весілля]].
Традиційно цнотливими називають людей, які не практикували сексуальні контакти з проникненням. У деяких суспільствах поважається і цінується статус [[Діва (жінка)|діви]], особливо відносно поглядів на сексуальну поведінку до [[весілля]].
 
   
 
== Фізіологія ==
 
== Фізіологія ==
 
[[Файл:Gray1229.png|thumb|180px|Дівоча пліва]]
 
[[Файл:Gray1229.png|thumb|180px|Дівоча пліва]]
   
[[Дівоча пліва]] (або гімен, вагінальна корона) — складка слизової оболонки з отвором, що прикриває вхід у [[Піхва|піхву]] між внутрішніми і зовнішніми статевими органами і зазвичай руйнується при перших сексуальних контактах.
+
[[Дівоча пліва]] (гімен, вагінальна корона) — складка слизової оболонки з отвором, що прикриває вхід у [[Піхва|піхву]] між внутрішніми і зовнішніми статевими органами і зазвичай руйнується при перших сексуальних контактах.
   
Гімени розрізняються по товщині, формі і еластичності. Присутність неушкодженого гімена часто розглядається як фізичне свідоцтво невинності в широкому сенсі. Відсутність такої, проте, не обов'язково означає досвід сексуального контакту, тому що гімен може бути відсутнім при народженні (або бути пошкоджено з причин, не пов'язаних з сексом). Також і наявність гімена не може свідчити про відсутність сексуального досвіду, так як гімен може повністю або частково зберігатися при проникаючому сексуальному контакті.
+
Гімени розрізняються за товщиною, формою і еластичністю. Присутність неушкодженого гімена часто розглядається як фізичне свідоцтво невинності в широкому сенсі. Відсутність його, проте, не обов'язково означає досвід сексуального контакту, тому що гімен може бути відсутнім при народженні (або пошкодженим з причин, не пов'язаних з сексом). Також і наявність гімена не може свідчити про відсутність сексуального досвіду, так як гімен може повністю або частково зберігатися при проникаючому сексуальному контакті. Крім того, гімен може бути пошкоджений до того, як жінка вступає в сексуальний контакт, зазвичай в результаті травми (наприклад, при фізичних вправах). У рідкісних випадках гімен повністю закриває вхід у піхву і [[Менструація|менструальна]] кров не має виходу.
Крім того, гімен може бути пошкоджений до того, як жінка вступає в сексуальний контакт, зазвичай в результаті травми (наприклад, при фізичних вправах). У рідкісних випадках гімен повністю закриває вхід у піхву і [[Менструація|менструальна]] кров не має виходу.
 
   
 
== Втрата цноти ==
 
== Втрата цноти ==
   
Втрата цноти, як перший сексуальний досвід, звичайно розглядається як важлива життєва подія. Втрата цноти може розглядатися як віха в залежності від культурного або особистісного сприйняття. Історично, це сприйняття зазнавало сильного впливу гендерних ролей. Наприклад, для чоловіка втрата цноти частіше асоціювалася з [[Гордість|гордістю]], а для жінки — частіше з [[сором]]ом. Тим не менш, в останні роки вплив традиційних або нав'язаних релігією гендерних ролей ослабла.
+
Втрата цноти, як перший сексуальний досвід, звичайно розглядається як важлива життєва подія. Втрата цноти може розглядатися як віха в залежності від культурного або особистісного сприйняття. Історично, це сприйняття зазнавало сильного впливу [[Гендерна роль|гендерних ролей]]. Наприклад, для чоловіка втрата цноти частіше асоціювалася з [[Гордість|гордістю]], а для жінки — частіше з [[сором]]ом (див. [[Подвійні стандарти]]). Тим не менш, в останні роки вплив традиційних або нав'язаних релігією гендерних ролей ослаблюється. Партнер при втраті цноти іноді в просторіччі називається «віднімаючим» цноту незайманої партнерки. У деяких місцях такий зворот використовується тільки якщо партнер сам не цнотливий, однак в інших цнота партнера абсолютно не має значення. Медичний термін «[[дефлорація]]» означає втрату цноти жінкою чи дівчиною. Сучасна пластична хірургія пропонує способи відновлення дівочої пліви ([[гіменопластика]]).
Партнер при втраті цноти іноді в просторіччі називається «віднімаючим» цноту незайманого партнера. У деяких місцях такий зворот використовується тільки, якщо партнер сам не невиннний, однак в інших невинність партнера абсолютно не має значення.
 
Медичний термін «[[дефлорація]]» означає втрату невинності дівчиною.
 
Сучасна пластична хірургія пропонує способи відновлення дівочої пліви ([[гіменопластика]]).
 
   
 
== Пізня невинність ==
 
== Пізня невинність ==
   
  +
З точки зору медицини, здатність здійснювати статевий акт з'являється у [[Дівчина|дівчаток]] в 10-13 років, а найсприятливішим з морфофункціональної точки зору для втрати незайманості є вік 15-19 років, що пов'язано з початком переродження тканини дівочої пліви у віці 20-22 років, через що пізніша дефлорація може бути ускладнена<ref name="autogenerated2">Дерягин Г.&nbsp;Б.&nbsp;Криминальная сексология. Курс лекций для юридических факультетов. М., 2008. С. 114. ISBN 978-5-93004-274-0 {{ref-ru}} </ref><ref name=autogenerated3>Самойличенко А.&nbsp;Н.&nbsp;Основы судебно-медицинской гименологии.&nbsp;— Караганда, 1994.&nbsp;— 105 с. {{ref-ru}} </ref>. За даними, отриманими дослідниками університету Коламбія, серед тих, хто втратили незайманістьу віці 21-23 років, більша частка осіб мають проблеми наступних статевих відносин<ref name=autogenerated1>{{cite news|url=http://abcnews.go.com/Health/Sex/story?id=3932047|title=Losing Virginity Later Linked to Sexual Problems|author=Dan Childs|date=Nov. 29, 2007 |publisher=ABC News|accessdate=2010-05-30}} {{ref-en}} </ref>. Особистість жінок, які зберігали цноту в віці 22 років і старше, має певні особливості. Зокрема, для двох третин з них характерний [[Пуританство|пуританський]] світогляд: негативне ставлення до дошлюбних та позашлюбних статевих зв'язків, [[Порнографія|порнографії]], [[нудизм]]у; досить часто вони не вживають [[алкоголь|алкоголю]] і не курять<ref name="der115">Дерягин Г. Б., С. 115. {{ref-ru}} </ref>. Пізня цнотливість не обов'язково пов'язана з [[Асексуальність|асексуальністю]]. Лише десята частина дівчат не відчуває сексуальних потреб; у решти вони проявляються в будь-якій формі, приблизно половина дів мали відчуття, пов'язані з [[оргазм]]ом, в тому числі під час [[Мастурбація|мастурбації]]<ref name="der115" />. 8&nbsp;% дів є такими лише чисто анатомічно, оскільки практикують сексуальні контакти різного роду: [[Оральний секс|оральні]], [[Анальний секс|анальні]], зрідка [[Зоофілія|зоофільні]]<ref name="der118">Дерягин Г. Б., С. 118. {{ref-ru}} </ref>. Оцінка психологічного профілю незайманих жінок за шкалами MMPI показує їх відмінності від жінок, що відносяться до умовної сексуальної норми: незаймані більш ригідні (менш здатні до зміни сформованих поглядів на життя) і песимістичні, у них підвищена тривожність, а високий рівень інтроверсії сприяє накопиченню негативних переживань; в сукупності все перераховане може бути передумовою для розвитку патологічних змін психіки<ref>Дерягин Г. Б., С. 116—117. {{ref-ru}} </ref>. Показники дів дуже близькі до показників осіб з сексуальними девіаціями і діагностованими парафіліями<ref name="der117">Дерягин Г. Б., С. 117. {{ref-ru}} </ref>. У числі причин пізньої невинності, крім пуританського виховання, називається сексуальне насильство в дитячому та підлітковому віці (у 15,5&nbsp;% незайманих в біографії присутній замах на [[зґвалтування]] у віці 15-19 років, а 9&nbsp;% піддавалися розпусним діям в більш ранньому віці)<ref name="der117" />. Крім того можливий вплив усвідомлюваних і неусвідомлюваних гомосексуальних потягів, що придушуються в рамках пуританської культури: 18,5&nbsp;% дів мають усвідомлений гомоеротичний потяг<ref name="der118" />. Таким чином, пізня цнотливість не розглядається сексологами як нормальне явище, оскільки пов'язана з регресивними змінами [[Статеві органи|статевих органів]]<ref name=autogenerated2 /><ref name=autogenerated3 /> і ризиком розвитку [[Сексуальна дисфункція|сексуальної дисфункції]]<ref name=autogenerated1 />. Однак необхідно відзначити, що зазначені дані носять статистичний, узагальнений характер; у конкретної особистості дані відхилення в деяких випадках можуть і не спостерігатися.
З точки зору медицини, здатність здійснювати статевий акт з'являється у дівчаток в 10-13 років, а найсприятливішим з морфофункціональної точки зору для втрати невинності є вік 15-19 років, що пов'язано з початком переродження тканини дівочої пліви у віці 20-22 років, через що пізніша дефлорація може бути ускладнена<ref name=autogenerated2>Дерягин Г.&nbsp;Б.&nbsp;Криминальная сексология. Курс лекций для юридических факультетов. М., 2008. С. 114. ISBN 978-5-93004-274-0 {{ref-ru}} </ref><ref name=autogenerated3>Самойличенко А.&nbsp;Н.&nbsp;Основы судебно-медицинской гименологии.&nbsp;— Караганда, 1994.&nbsp;— 105 с. {{ref-ru}} </ref>.
 
За даними, отриманими дослідниками університету Коламбія, серед тих, хто втратив невинність у віці 21-23 років більше частка осіб, що мають проблеми наступних статевих відносин<ref name=autogenerated1>{{cite news|url=http://abcnews.go.com/Health/Sex/story?id=3932047|title=Losing Virginity Later Linked to Sexual Problems|author=Dan Childs|date=Nov. 29, 2007 |publisher=ABC News|accessdate=2010-05-30}} {{ref-en}} </ref>.
 
Особистість жінок, які зберігали цноту в віці 22 років і старше має певні особливості. Зокрема, для двох третин з них характерний [[Пуританство|пуританський]] світогляд: негативне ставлення до дошлюбних та позашлюбних статевих зв'язків, [[Порнографія|порнографії]], [[нудизм]]у; досить часто вони не вживають [[алкоголь|алкоголю]] і не курять<ref name="der115">Дерягин Г. Б., С. 115. {{ref-ru}} </ref>.
 
Пізня цнотливість не обов'язково пов'язана з [[Асексуальність|асексуальністю]]. Лише десята частина дівчат не відчуває сексуальних потреб; у решти вони проявляються в будь-якій формі, приблизно половина незайманих мали відчуття, пов'язані з [[оргазм]]ом, в тому числі під час [[Мастурбація|мастурбації]]<ref name="der115" />. 8&nbsp;% дів є такими лише чисто анатомічно, оскільки практикують сексуальні контакти різного роду: [[Оральний секс|оральні]], [[Анальний секс|анальні]], зрідка навіть [[Зоофілія|зоофільне]]<ref name="der118">Дерягин Г. Б., С. 118. {{ref-ru}} </ref>.
 
Оцінка психологічного профілю дів за шкалами MMPI показує їх відмінності від жінок, що відносяться до умовної сексуальної норми: діви більш ригідні (менш здатні до зміни сформованих поглядів на життя) і песимістичні, у них підвищена тривожність, а високий рівень інтроверсії сприяє накопиченню негативних переживань; в сукупності все перераховане може бути передумовою для розвитку патологічних змін психіки<ref>Дерягин Г. Б., С. 116—117. {{ref-ru}} </ref>. Цікаво також відзначити, що показники дів дуже близькі до показників осіб з сексуальними девіаціями і діагностованими парафіліями<ref name="der117">Дерягин Г. Б., С. 117. {{ref-ru}} </ref>.
 
У числі причин пізньої невинності, крім пуританського виховання, називається сексуальне насильство в дитячому та підлітковому віці (у 15,5&nbsp;% незайманих в біографії присутній замах на [[зґвалтування]] у віці 15-19 років, а 9&nbsp;% піддавалися розпусних дій в більш ранньому віці)<ref name="der117" />.
 
Крім того можливий вплив усвідомлюваних і неусвідомлюваних гомосексуальних потягів, що придушуються в рамках пуританської культури: 18,5&nbsp;% дів мають усвідомлений гомоеротичний потяг<ref name="der118" />.
 
Таким чином, пізня цнотливість не розглядається сексологами як нормальне явище, оскільки пов'язана з регресивними змінами [[Статеві органи|статевих органів]]<ref name=autogenerated2 /><ref name=autogenerated3 /> і ризиком розвитку [[Сексуальна дисфункція|сексуальної дисфункції]]<ref name=autogenerated1 />. Однак необхідно відзначити, що зазначені дані носять статистичний, узагальнений характер; у конкретної особистості дані відхилення в деяких випадках можуть і не спостерігатися.
 
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Версія за 03:45, 3 червня 2018

Цно́та або незайманість — стан жіночого та чоловічого організмів до першого сексуального контакту. У жінок анатомічною ознакою цноти є наявність дівочої пліви. У чоловіків немає анатомічних ознак цноти. Термін «незайманий(-на)» вживається щодо людей, які не мали сексуального досвіду. Традиційно цнотливими називають людей, які не практикували сексуальні контакти з проникненням. У деяких суспільствах поважається і цінується статус діви, особливо відносно поглядів на сексуальну поведінку до весілля.

Фізіологія

Дівоча пліва

Дівоча пліва (гімен, вагінальна корона) — складка слизової оболонки з отвором, що прикриває вхід у піхву між внутрішніми і зовнішніми статевими органами і зазвичай руйнується при перших сексуальних контактах.

Гімени розрізняються за товщиною, формою і еластичністю. Присутність неушкодженого гімена часто розглядається як фізичне свідоцтво невинності в широкому сенсі. Відсутність його, проте, не обов'язково означає досвід сексуального контакту, тому що гімен може бути відсутнім при народженні (або пошкодженим з причин, не пов'язаних з сексом). Також і наявність гімена не може свідчити про відсутність сексуального досвіду, так як гімен може повністю або частково зберігатися при проникаючому сексуальному контакті. Крім того, гімен може бути пошкоджений до того, як жінка вступає в сексуальний контакт, зазвичай в результаті травми (наприклад, при фізичних вправах). У рідкісних випадках гімен повністю закриває вхід у піхву і менструальна кров не має виходу.

Втрата цноти

Втрата цноти, як перший сексуальний досвід, звичайно розглядається як важлива життєва подія. Втрата цноти може розглядатися як віха в залежності від культурного або особистісного сприйняття. Історично, це сприйняття зазнавало сильного впливу гендерних ролей. Наприклад, для чоловіка втрата цноти частіше асоціювалася з гордістю, а для жінки — частіше з соромом (див. Подвійні стандарти). Тим не менш, в останні роки вплив традиційних або нав'язаних релігією гендерних ролей ослаблюється. Партнер при втраті цноти іноді в просторіччі називається «віднімаючим» цноту незайманої партнерки. У деяких місцях такий зворот використовується тільки якщо партнер сам не цнотливий, однак в інших цнота партнера абсолютно не має значення. Медичний термін «дефлорація» означає втрату цноти жінкою чи дівчиною. Сучасна пластична хірургія пропонує способи відновлення дівочої пліви (гіменопластика).

Пізня невинність

З точки зору медицини, здатність здійснювати статевий акт з'являється у дівчаток в 10-13 років, а найсприятливішим з морфофункціональної точки зору для втрати незайманості є вік 15-19 років, що пов'язано з початком переродження тканини дівочої пліви у віці 20-22 років, через що пізніша дефлорація може бути ускладнена[1][2]. За даними, отриманими дослідниками університету Коламбія, серед тих, хто втратили незайманістьу віці 21-23 років, більша частка осіб мають проблеми наступних статевих відносин[3]. Особистість жінок, які зберігали цноту в віці 22 років і старше, має певні особливості. Зокрема, для двох третин з них характерний пуританський світогляд: негативне ставлення до дошлюбних та позашлюбних статевих зв'язків, порнографії, нудизму; досить часто вони не вживають алкоголю і не курять[4]. Пізня цнотливість не обов'язково пов'язана з асексуальністю. Лише десята частина дівчат не відчуває сексуальних потреб; у решти вони проявляються в будь-якій формі, приблизно половина дів мали відчуття, пов'язані з оргазмом, в тому числі під час мастурбації[4]. 8 % дів є такими лише чисто анатомічно, оскільки практикують сексуальні контакти різного роду: оральні, анальні, зрідка зоофільні[5]. Оцінка психологічного профілю незайманих жінок за шкалами MMPI показує їх відмінності від жінок, що відносяться до умовної сексуальної норми: незаймані більш ригідні (менш здатні до зміни сформованих поглядів на життя) і песимістичні, у них підвищена тривожність, а високий рівень інтроверсії сприяє накопиченню негативних переживань; в сукупності все перераховане може бути передумовою для розвитку патологічних змін психіки[6]. Показники дів дуже близькі до показників осіб з сексуальними девіаціями і діагностованими парафіліями[7]. У числі причин пізньої невинності, крім пуританського виховання, називається сексуальне насильство в дитячому та підлітковому віці (у 15,5 % незайманих в біографії присутній замах на зґвалтування у віці 15-19 років, а 9 % піддавалися розпусним діям в більш ранньому віці)[7]. Крім того можливий вплив усвідомлюваних і неусвідомлюваних гомосексуальних потягів, що придушуються в рамках пуританської культури: 18,5 % дів мають усвідомлений гомоеротичний потяг[5]. Таким чином, пізня цнотливість не розглядається сексологами як нормальне явище, оскільки пов'язана з регресивними змінами статевих органів[1][2] і ризиком розвитку сексуальної дисфункції[3]. Однак необхідно відзначити, що зазначені дані носять статистичний, узагальнений характер; у конкретної особистості дані відхилення в деяких випадках можуть і не спостерігатися.

Примітки

  1. а б Дерягин Г. Б. Криминальная сексология. Курс лекций для юридических факультетов. М., 2008. С. 114. ISBN 978-5-93004-274-0 (рос.)
  2. а б Самойличенко А. Н. Основы судебно-медицинской гименологии. — Караганда, 1994. — 105 с. (рос.)
  3. а б Dan Childs (Nov. 29, 2007). Losing Virginity Later Linked to Sexual Problems. ABC News. Процитовано 2010-05-30.  (англ.)
  4. а б Дерягин Г. Б., С. 115. (рос.)
  5. а б Дерягин Г. Б., С. 118. (рос.)
  6. Дерягин Г. Б., С. 116—117. (рос.)
  7. а б Дерягин Г. Б., С. 117. (рос.)

Посилання

  • Цнота Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2