Акмолинська область
Акмолинська область | |||
---|---|---|---|
(каз. Ақмола облысы) | |||
| |||
Адм. центр | Кокшетау | ||
Найбільше місто | Степногорськ Щучинськ | ||
Країна | ![]() | ||
Регіон | Північний Казахстан | ||
Офіційна мова | казахська | ||
Населення | |||
- повне | ▲ 735 640 (2014) [1] (4,3%, 11-е) | ||
- густота | 5,03 осіб/км² (8-е місце) | ||
Етнікон | казахи — 49,2% росіяни — 34,5% українці — 6,0%;[2] | ||
Площа | |||
- повна | 146 219 км² (5,4%, 9-е місце) | ||
Часовий пояс | UTC+6 | ||
Дата заснування | 1939 рік (1854 рік) | ||
Аким | Кулагін Сергій Віталійович | ||
Веб-сайт | офіційний сайт/ http://www.akmo.gov.kz офіційний сайт | ||
![]() | |||
|
Акмоли́нська область (до 1960 — Акмолінська; у 1961–1992 роках — Цілиноградська; каз. Ақмола облысы, рос. Акмолинская область) — адміністративна одиниця на півночі Казахстану. Утворена 14 жовтня 1939 року (у 1961–1965 роках входила до Цілинного краю). Центр області — місто Кокшетау.
Площа області становить 146,2 тис. км² (включаючи місто Астана). Населення — 748,2 мешканців (2004).
Область межує на півночі з Північно-Казахстанською, на сході з Павлодарською, на півдні з Карагандинською, на південному заході і заході з Костанайською областями, у центрі з Астанинською міськрадою.
Територією області течуть річки Ішим з притоками Жабай і Терсаккан; Сілеті, Нура, Оленті. Тут знаходиться озеро Тенгіз.
Губернатор (аким) області — Кайрат Кожамжаров.
Зміст
Історія[ред. • ред. код]
- 14 жовтня 1939 — створено Акмолінську область Казахської РСР, до якої ввійшли 15 районів і 2 міста обласного значення
- 29 травня 1940 року — створено Шортандинський район
- 5 листопада 1941 року — зі складу Карагандинської області переданий Кургальжинський район
- 16 березня 1944 року — Арик-Балицький, Енбекшильдерський, Зерендинський, Рузаєвський і Щучинський райони ввійшли до Кокчетавської області
- 14 вересня 1954 року — до складу Кокчетавської області відійшло місто Степняк.
- 22 жовтня 1955 року — створені Баранкульський та Кійминський райони
- 26 грудня 1960 — скасовано Акмолінську область, її територія ввійшла до Цілинного краю
- 24 квітня 1961 — створено Цілиноградську область
- 24 квітня 1961—16 жовтня 1965 — область у складі Цілинного краю
- 23 листопада 1970 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
- 2 червня 1988 — до складу Цілиноградської області ввійшли Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони колишньої Тургайської області
- 17 серпня 1990 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
- 6 липня 1992 — Цілиноградську область перейменовано на Акмолинську
- 22 квітня 1997 — до складу області входять Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони скасованої Тургайської області
- 8 квітня 1999 — до складу області включені Єнбекшильдерський, Зерендинський та Щучинський райони і Кокшетауська міськрада Північно-Казахстанської області
- 22 квітня 1999 — центр Акмолинської області перенесено з Астани до Кокшетау
Природа[ред. • ред. код]
Область займає західну окраїну Казахської складчастої країни і прилеглі до неї рівнини. На південному заході і сході області виступають окремі невисокі пологі узгір'я й горби — залишки древніх гір. Улоговини часто заповнені мілководними солоними й прісними озерами. Крайня північно-східна частина області лежить у межах Західно-Сибірської низовини. Корисні копалини: боксити, кам'яне вугілля, сурма, залізна руда, будматеріали та ін.
Клімат різко континентальний, посушливий, зі спекою влітку й холодною малосніжною зимою. Річна сума опадів на півночі бл. 300 мм, на півдні зменшується до 200 мм і нижче.
Водами, особливо прісними, область бідна. Ріки мілководні, влітку часто пересихають. Головні ріки Ішим (притока Іртиша) і його притоки Терсаккан, Жабай та ін., Нура, на якій споруджено водосховище. Найбільші озера: Тенгіз (солоне) і Коргалжин (прісне).
Ґрунти — в північній частині області чорноземи, в середні частині темнокаштанові, ще південніше змінюються світлокаштановими і бурими, серед яких з'являються солонці і солончаки. Рослинність степова і, частково, напівпустельна (на півдні).
Господарство[ред. • ред. код]
Область входить до Карагандинського економічного району. Сучасне господарство області створене за роки радянської влади. Особливо великого розвитку набуло господарство області в зв'язку з освоєнням цілинних і перелогових земель в країні. Валова продукція промисловості в 1958 році зросла порівняно з 1940 у 7 разів. Промисловість: гірничовидобувна (видобування кам'яного вугілля, бокситів, сурми), машинобудівна, харчова, деревообробна і будматеріалів. В області є машиноремонтні заводи, великий деревообробний комбінат, порцеляновий і цегельний заводи, комбінат будматеріалів, кам'яні кар'єри та ін. У Макінську спеціалізований завод, що виготовляє поршневі кільця для тракторів.
Уся посівна площа — 4727,4 тис. га (1959). У землеробстві переважають зернові — 4045,3 тис. га (1959). Провідна культура — яра пшениця (3657,4 тис. га), ячмінь (128,7 тис. га), овес (113,4 тис. га), просо (130,8 тис. га). Із технічних — соняшник (26 тис. га), льон (19,6 тис. га), кукурудза на зерно, силос і зелений корм (126,9 тис. га). Тваринництво м'ясо-молочного напряму. Велика рогата худоба (в тис. голів) — 463,3 (на 1 січня 1959), в тому числі корів — 169,4; свиней — 176,1; овець і кіз — 1021,6; коней — 70.
Розвинуті автотранспорт і повітряне сполучення.
Адміністративний устрій[ред. • ред. код]
Райони[ред. • ред. код]
№ | Район | Площа, км²[3] |
Населення, осіб (2009) |
Центр | Сільські округи |
Міські адміністрації |
Селищні адміністрації |
Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Аккольський район | 9400 | 28359 | Акколь | 11 | 1 | - | 35 |
2 | Аршалинський район | 5847 | 27940 | Аршали | 12 | - | 1 | 34 |
3 | Астраханський район | 7400 | 27419 | Астраханка | 16 | - | - | 40 |
4 | Атбасарський район | 10635 | 50981 | Атбасар | 19 | 1 | - | 36 |
5 | Буландинський район | 6400 | 34815 | Макінськ | 11 | 1 | - | 39 |
6 | Бурабайський район | 5900 | 73169 | Щучинськ | 10 | 1 | 1 | 55 |
7 | Єгіндикольський район | 5400 | 6802 | Єгіндиколь | 9 | - | - | 13 |
8 | Єнбекшильдерський район | 11000 | 17930 | Степняк | 14 | 1 | - | 46 |
9 | Єрейментауський район | 17500 | 32236 | Єрейментау | 14 | 1 | - | 35 |
10 | Єсільський район | 8000 | 27697 | Єсіль | 21 | 1 | 1 | 33 |
11 | Жаксинський район | 9700 | 21107 | Жакси | 16 | - | - | 33 |
12 | Жаркаїнський район | 12100 | 15423 | Державінськ | 18 | 1 | - | 25 |
13 | Зерендинський район | 7800 | 40591 | Зеренда | 22 | - | 2 | 79 |
14 | Коргалжинський район | 9300 | 10289 | Коргалжин | 8 | - | - | 22 |
15 | Сандиктауський район | 6400 | 21521 | Балкашино | 15 | - | - | 44 |
16 | Цілиноградський район | 7888 | 58350 | Акмол | 18 | - | - | 55 |
17 | Шортандинський район | 4700 | 29580 | Шортанди | 9 | - | 3 | 32 |
18 | Кокшетауська м.а. | - | 147295 | Кокшетау | 1 | - | 1 | 4 |
19 | Степногорська м.а. | - | 147295 | Степногорськ | 1 | - | 4 | 8 |
Найбільші населені пункти[ред. • ред. код]
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
---|---|---|---|---|
1 | Кокшетау | - | 123 389 | 135 106 |
2 | Степногорськ | - | 47 372 | 46 712 |
3 | Щучинськ | - | 45 254 | 44 106 |
4 | Атбасар | - | 32 288 | 30 436 |
5 | Макінськ | - | 18 540 | 16 745 |
6 | Акколь | - | 15 682 | 14 217 |
7 | Єрейментау | - | 15 087 | 12 518 |
8 | Єсіль | - | 13 096 | 11 551 |
9 | Красний Яр | - | 8 352 | 9 875 |
10 | Зеренда | - | 7 698 | 7 083 |
Населення[ред. • ред. код]
Населення Акмолинської області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 44,8%, росіяни — 35,6%, українці — 6,2%, німці — 4,1%, білоруси — 2,0%. Інші національності складають 7,3% від загальної кількості населення краю.[2]
Українці почали поселятись на території сучасної Акмолинської області з кінця XIX століття. Найгустіше заселені північна і центральна частини області. Міста: Кокшетау, Атбасар, Макінськ, Степногорськ та ін.
Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
---|---|---|---|---|---|---|
Населення | 748 167 | ▲748 930 | ▼ 747 185 | ▼746 652 | ▲748 559 | ▼747 447 |
Роки | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
Населення | ▼738 824 | ▼735 135 | ▼733 212 | ▼731 328 | ▲732 947 | ▲735 640 |
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
- ↑ а б Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010 (казах.), (рос.)
- ↑ http://www.altynsarin.ru/atlas/112-spravochnik-administrativno-territorialnogo.html
- ↑ Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003–2012
Посилання[ред. • ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Акмолинська область |
- Офіційний сайт акимату Акмолинської області (казах.), (англ.), (рос.)
- Погода у Акмолинській області. Казахстан (рос.)
- Казахстан. Акмолинська область
|
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |