Акмолинська область

Акмолинська область
(каз. Ақмола облысы)
Герб
Адм. центр	Кокшетау
Найбільше місто	Степногорськ Щучинськ
Країна	Казахстан
Регіон	Північний Казахстан
Офіційна мова	казахська
Населення
- повне	▲ &&&&&&&&&0 735 640,&&&&&0735 640 (2014)  (4,3%, 11-е)
- густота	5,03 осіб/км² (8-е місце)
Етнікон	казахи — 49,2% росіяни — 34,5% українці — 6,0%;
Площа
- повна	146 219 км² (5,4%, 9-е місце)
Часовий пояс	UTC+6
Дата заснування	1939 рік (1854 рік)
Аким	Кулагін Сергій Віталійович
Веб-сайт	офіційний сайт/ http://www.akmo.gov.kz офіційний сайт
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Акмолинська область

Акмоли́нська область (до 1960 — Акмолінська; у 1961–1992 роках — Цілиноградська; каз. Ақмола облысы, рос. Акмолинская область) — адміністративна одиниця на півночі Казахстану. Утворена 14 жовтня 1939 року (у 1961–1965 роках входила до Цілинного краю). Центр області — місто Кокшетау.

Площа області становить 146,2 тис. км² (включаючи місто Астана). Населення — 748,2 мешканців (2004).

Область межує на півночі з Північно-Казахстанською, на сході з Павлодарською, на півдні з Карагандинською, на південному заході і заході з Костанайською областями, у центрі з Астанинською міськрадою.

Територією області течуть річки Ішим з притоками Жабай і Терсаккан; Сілеті, Нура, Оленті. Тут знаходиться озеро Тенгіз.

Губернатор (аким) області — Кайрат Кожамжаров.

Історія

• 14 жовтня 1939 — створено Акмолінську область Казахської РСР, до якої ввійшли 15 районів і 2 міста обласного значення
• 29 травня 1940 року — створено Шортандинський район
• 5 листопада 1941 року — зі складу Карагандинської області переданий Кургальжинський район
• 16 березня 1944 року — Арик-Балицький, Енбекшильдерський, Зерендинський, Рузаєвський і Щучинський райони ввійшли до Кокчетавської області
• 14 вересня 1954 року — до складу Кокчетавської області відійшло місто Степняк.
• 22 жовтня 1955 року — створені Баранкульський та Кійминський райони
• 26 грудня 1960 — скасовано Акмолінську область, її територія ввійшла до Цілинного краю
• 24 квітня 1961 — створено Цілиноградську область
• 24 квітня 1961—16 жовтня 1965 — область у складі Цілинного краю
• 23 листопада 1970 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
• 2 червня 1988 — до складу Цілиноградської області ввійшли Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони колишньої Тургайської області
• 17 серпня 1990 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
• 6 липня 1992 — Цілиноградську область перейменовано на Акмолинську
• 22 квітня 1997 — до складу області входять Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони скасованої Тургайської області
• 8 квітня 1999 — до складу області включені Єнбекшильдерський, Зерендинський та Щучинський райони і Кокшетауська міськрада Північно-Казахстанської області
• 22 квітня 1999 — центр Акмолинської області перенесено з Астани до Кокшетау

Природа

Область займає західну окраїну Казахської складчастої країни і прилеглі до неї рівнини. На південному заході і сході області виступають окремі невисокі пологі узгір'я й горби — залишки древніх гір. Улоговини часто заповнені мілководними солоними й прісними озерами. Крайня північно-східна частина області лежить у межах Західно-Сибірської низовини. Корисні копалини: боксити, кам'яне вугілля, сурма, залізна руда, будматеріали та ін.

Клімат різко континентальний, посушливий, зі спекою влітку й холодною малосніжною зимою. Річна сума опадів на півночі бл. 300 мм, на півдні зменшується до 200 мм і нижче.

Водами, особливо прісними, область бідна. Ріки мілководні, влітку часто пересихають. Головні ріки Ішим (притока Іртиша) і його притоки Терсаккан, Жабай та ін., Нура, на якій споруджено водосховище. Найбільші озера: Тенгіз (солоне) і Коргалжин (прісне).

Ґрунти — в північній частині області чорноземи, в середні частині темнокаштанові, ще південніше змінюються світлокаштановими і бурими, серед яких з'являються солонці і солончаки. Рослинність степова і, частково, напівпустельна (на півдні).

Господарство

Область входить до Карагандинського економічного району. Сучасне господарство області створене за роки радянської влади. Особливо великого розвитку набуло господарство області в зв'язку з освоєнням цілинних і перелогових земель в країні. Валова продукція промисловості в 1958 році зросла порівняно з 1940 у 7 разів. Промисловість: гірничовидобувна (видобування кам'яного вугілля, бокситів, сурми), машинобудівна, харчова, деревообробна і будматеріалів. В області є машиноремонтні заводи, великий деревообробний комбінат, порцеляновий і цегельний заводи, комбінат будматеріалів, кам'яні кар'єри та ін. У Макінську спеціалізований завод, що виготовляє поршневі кільця для тракторів.

Уся посівна площа — 4727,4 тис. га (1959). У землеробстві переважають зернові — 4045,3 тис. га (1959). Провідна культура — яра пшениця (3657,4 тис. га), ячмінь (128,7 тис. га), овес (113,4 тис. га), просо (130,8 тис. га). Із технічних — соняшник (26 тис. га), льон (19,6 тис. га), кукурудза на зерно, силос і зелений корм (126,9 тис. га). Тваринництво м'ясо-молочного напряму. Велика рогата худоба (в тис. голів) — 463,3 (на 1 січня 1959), в тому числі корів — 169,4; свиней — 176,1; овець і кіз — 1021,6; коней — 70.

Розвинуті автотранспорт і повітряне сполучення.

Адміністративний устрій

Райони

№	Район	Площа, км²	Населення, осіб (2009)	Центр	Сільські округи	Міські адміністрації	Селищні адміністрації	Населені пункти
1	Аккольський район	9400	28359	Акколь	11	1	-	35
2	Аршалинський район	5847	27940	Аршали	12	-	1	34
3	Астраханський район	7400	27419	Астраханка	16	-	-	40
4	Атбасарський район	10635	50981	Атбасар	19	1	-	36
5	Буландинський район	6400	34815	Макінськ	11	1	-	39
6	Бурабайський район	5900	73169	Щучинськ	10	1	1	55
7	Єгіндикольський район	5400	6802	Єгіндиколь	9	-	-	13
8	Єнбекшильдерський район	11000	17930	Степняк	14	1	-	46
9	Єрейментауський район	17500	32236	Єрейментау	14	1	-	35
10	Єсільський район	8000	27697	Єсіль	21	1	1	33
11	Жаксинський район	9700	21107	Жакси	16	-	-	33
12	Жаркаїнський район	12100	15423	Державінськ	18	1	-	25
13	Зерендинський район	7800	40591	Зеренда	22	-	2	79
14	Коргалжинський район	9300	10289	Коргалжин	8	-	-	22
15	Сандиктауський район	6400	21521	Балкашино	15	-	-	44
16	Цілиноградський район	7888	58350	Акмол	18	-	-	55
17	Шортандинський район	4700	29580	Шортанди	9	-	3	32
18	Кокшетауська м.а.	-	147295	Кокшетау	1	-	1	4
19	Степногорська м.а.	-	147295	Степногорськ	1	-	4	8

Найбільші населені пункти

№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)
1	Кокшетау	-	123 389	135 106
2	Степногорськ	-	47 372	46 712
3	Щучинськ	-	45 254	44 106
4	Атбасар	-	32 288	30 436
5	Макінськ	-	18 540	16 745
6	Акколь	-	15 682	14 217
7	Єрейментау	-	15 087	12 518
8	Єсіль	-	13 096	11 551
9	Красний Яр	-	8 352	9 875
10	Зеренда	-	7 698	7 083

Населення

Населення Акмолинської області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 44,8%, росіяни — 35,6%, українці — 6,2%, німці — 4,1%, білоруси — 2,0%. Інші національності складають 7,3% від загальної кількості населення краю.

Українці почали поселятись на території сучасної Акмолинської області з кінця XIX століття. Найгустіше заселені північна і центральна частини області. Міста: Кокшетау, Атбасар, Макінськ, Степногорськ та ін.

Зміна чисельності населення

Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	748 167	▲748 930	▼ 747 185	▼746 652	▲748 559	▼747 447
Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▼738 824	▼735 135	▼733 212	▼731 328	▲732 947	▲735 640

Див. також

• Астана
• Кокшетау
• Казахстан

Посилання

• Офіційний сайт акимату Акмолинської області (казах.), (англ.), (рос.)
• Погода у Акмолинській області. Казахстан (рос.)
• Казахстан. Акмолинська область