Чайка Павло Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Бот: видалення з Учасники АТО — кавалери ордена «За мужність»)
Немає опису редагування
 
(Не показані 12 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 6: Рядок 6:
| ім'я при народженні =
| ім'я при народженні =
| дата народження = 24.06.1988
| дата народження = 24.06.1988
| місце народження = [[Рожище]], [[Волинська область]], [[УРСР]]
| місце народження = [[Рожище]], [[Волинська область]], [[Українська РСР]], [[СРСР]]
| дата смерті =
| дата смерті =
| місце смерті =
| місце смерті =
| причина смерті =
| причина смерті =
| прізвисько =
| прізвисько ="Сігл"
| країна = {{UKR}}
| країна = {{UKR}}
| вид збройних сил = {{fЗСУ}}
| вид збройних сил = {{fЗСУ}}
| рід військ = {{inВДВ Укр}}
| рід військ = {{inВДВ Укр}}
| роки служби =
| роки служби =
| звання = {{Ранг|країна=Україна|звання=Лейтенант}}
| звання = {{Ранг|країна=Україна|звання=Капітан}} ДШВ
| формування = {{79 ОДШБр ЗСУ|2}}
| формування = {{79 ОДШБр ЗСУ|2}}
| командування =
| командування =
Рядок 30: Рядок 30:
}}
}}
[[Файл:Stepan Poltorak awards Pavlo Chayka.jpg|міні|250пкс|Міністр оборони України С.Полторак вручає П.Чайці Орден «За Мужність» І ступеня, 9.04.2015]]
[[Файл:Stepan Poltorak awards Pavlo Chayka.jpg|міні|250пкс|Міністр оборони України С.Полторак вручає П.Чайці Орден «За Мужність» І ступеня, 9.04.2015]]
'''Павло́ Микола́йович Ча́йка'''&nbsp;— військослужбовець [[Збройні Сили України|Збройних Сил України]], [[лейтенант]], повний кавалер [[Орден «За мужність»|ордена «За мужність»]] (третій за час проведення АТО повний кавалер ордена «За Мужність»)<ref>[http://www.informator.su/tretij-za-vsyu-istoriyu-ukrajiny-orden-za-muzhnist-distavsya-bijtsyu-ato/ Третій за всю історію України орден «За мужність» дістався бійцю АТО]
'''Павло́ Микола́йович Ча́йка''' ({{Н}} [[24 червня]] [[1988]], м. [[Рожище]], [[Волинська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]])&nbsp;— український військослужбовець [[Збройні Сили України|Збройних Сил України]], [[капітан]], повний кавалер [[Орден «За мужність»|ордена «За мужність»]] (третій за час проведення АТО та за часів незалежної України повний кавалер ордена «За Мужність»)<ref>{{Cite web |url=http://www.informator.su/tretij-za-vsyu-istoriyu-ukrajiny-orden-za-muzhnist-distavsya-bijtsyu-ato/ |title=Третій за всю історію України орден «За мужність» дістався бійцю АТО |accessdate=18 березня 2015 |archive-date=2 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402235631/http://www.informator.su/tretij-za-vsyu-istoriyu-ukrajiny-orden-za-muzhnist-distavsya-bijtsyu-ato/ }}</ref>, позивний «Сігл». Учасник [[Війна на сході України|війни на сході України]]. «[[Почесний громадянин]] міста Рожище» (2015), кавалер [[Орден «Народний Герой України»|Ордена «Народний Герой України»]] (2016).
</ref>.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
{{Дослівна копія|Цей розділ|url=https://www.armyfm.com.ua/oblichchja-vіjni-pavlo-chajka/|дата=листопад 2021|oldid=}}
Був поранений [[Бої за Красний Лиман|під Красним Лиманом]], від реабілітаційного періоду відмовився та повернувся до частини. Вийшов з [[Бої за Мар'їнку|оточення під Мар'їнкою]] на відібраному у терористів КАМАЗі. Відбув дві ротації [[Бої за Донецький аеропорт|в Донецькому аеропорті]], брав участь у [[Бої за Дебальцеве|боях за Дебальцеве]].
Павло Чайка народився, у м. Рожище, Волинської області, в сім’ї медиків. Потім за розподілом Чайка-старший отримав роботу у м. Рожище, Волинської області, куди уся сім’я і переїхала. В 15 років уже навчався у Волинському обласному військовому ліцеї, по закінченні вступив на юридичний факультет ВНУ ім. Лесі України на заочне відділення, щоб піти на строкову службу до армії<ref>Манюх А. Героя в дитинстві не били /  Анна Манюх // Сім’я і дім.- 2016 .- 29 вересня.- С 9</ref>.

В армію Павло прийшов ще у 2007 році, тоді відслужив строкову десантником в Миколаєві, потім відслужив контракт. Далі попрацював два роки в Беркуті, потім повернувся на другий контракт<ref>{{Cite web|title=Повний кавалер ордена «За мужність» Павло Чайка: «Я завжди мріяв стати офіцером, завдяки цій війні я ним став»|url=https://www.mil.gov.ua/news/2015/03/18/povnij-kavaler-ordena-za-muzhnist--8523/|website=Міністерство оборони України|accessdate=2021-10-12|archive-date=29 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211029171823/https://www.mil.gov.ua/news/2015/03/18/povnij-kavaler-ordena-za-muzhnist--8523/}}</ref>.

Після строкової підписав контракт. Коли почалася війна на сході, у Павла був уже другий контракт<ref>Слюсар Н. Народний герой України з Рожища / Наталка Слюсар // Вісник .- 2016 .- 13 жовтня .- С. 2</ref>.

АТО для військового розпочалося у березні 2014 року, коли їх відправили на кордон із Кримом<ref>{{Cite web|title=«Армія - школа життя», - Герой з Волині Павло Чайка|url=http://www.volynpost.com/news/77411-armiia-shkola-zhyttia-geroj-z-volyni-pavlo-chajka|website=ВолиньPost|accessdate=2021-10-12|language=en|archive-date=23 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211023195124/http://www.volynpost.com/news/77411-armiia-shkola-zhyttia-geroj-z-volyni-pavlo-chajka}}</ref> .

«Ми виїхали на зачистку Красного Лиману… Нашу колону розстріляли, тоді у нас з’явилися перші шість трьохстотих. Потім ми потрапили у засідку, де нас просто заблокували і обстрілювали із трьох сторін», - пригадує Чайка. Тоді він отримав осколкове поранення від РПГ, після чого ще 40 хвилин вів бій.

За оборону Красного Лиману нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня 8 липня 2014 року.

Павло був одним із перших поранених десантників під Червоним Лиманом, та від реабілітації відмовився. Пережив важкі бої під Зеленопіллям, де його бригаду обстрілювали зі сторони Росії, дві складних ротації у Донецькому аеропорту і на Дебальцівському плацдармі <ref name=":0">{{Cite web|title=Обличчя війни: Павло Чайка|url=https://www.armyfm.com.ua/oblichchja-vіjni-pavlo-chajka/|website=www.armyfm.com.ua|accessdate=2021-10-12|archive-date=28 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211028165650/https://www.armyfm.com.ua/oblichchja-v%25D1%2596jni-pavlo-chajka/}}</ref>.

За оборону Донецького аеропорту Павло отримав орден «За мужність» ІІ ступеня 4 грудня 2014 року.

Дві ротації по 10 днів у жовтні 2014 року.

Своє перше офіцерське звання Павло отримав під час боїв за донецький аеропорт<ref>Ступак І. Лейтенант Чайка – повний кавалер ордена «За мужність» / Іван Ступак // Народна армія .- 2017 .- 2 лютого .- С. 3</ref>.

Найважчим для бійця став бій у лютому 2015-го за Логвинове, на Дебальцівському виступі. Того дня десантники «Сігла» разом із бійцями інших підрозділів зачищали село, яке захопили росіяни. Бій розпочався близько шостої ранку, а вже об одинадцятій українці вибили ворожу піхоту й танки з населеного пункту, зайняли село та почали чекати на підтримку інших підрозділів наших військ. Замість підкріплення через чотири години з Горлівки на легкоозброєні українські підрозділи посунули ворожі танки.

Відходили під прицільним вогнем танкових гармат ворога. Після другого поранення у вересні 2016 року, Павло Чайка отримав призначення на нове місце служби— Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗС України<ref name=":0"/> .

Указом Президента України  26 лютого 2015 року за виняткову мужність і героїзм, проявлені в боях на Дебальцівському плацдармі, нагороджений орденом «За мужність» І ступеня.

25 червня 2017 року одружився.

2018 року Павло Чайка взяв участь у марафоні морської піхоти США<ref>{{Cite web|title=«Війна змусила переглянути ставлення до багатьох речей», — «кіборг» Павло Чайка про реабілітацію та підтримку ветеранів — ІА «Вчасно»|url=https://vchasnoua.com/donbass/67249-viina-zmusyla-perehlianuty-stavlennia-do-bahatokh-rechei-kiborh-pavlo-chaika-pro-reabilitatsiiu-ta-pidtrymku-veteraniv|website=vchasnoua.com|date=2020-10-12|accessdate=2021-10-12|language=uk-ua|last=ІА «Вчасно»|archive-date=28 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211028164104/https://vchasnoua.com/donbass/67249-viina-zmusyla-perehlianuty-stavlennia-do-bahatokh-rechei-kiborh-pavlo-chaika-pro-reabilitatsiiu-ta-pidtrymku-veteraniv}}</ref>

13 квітня 2019 року брав участь у Віденському балі м. Київ<ref>{{Cite web|title=Уродженець Рожища Павло Чайка вальсував на віденському балу в Києві|url=https://rozhyshche.rayon.in.ua/news/141243-urodzhenets-rozhishcha-pavlo-chaika-valsuvav-na-videnskomu-balu-v-kievi|website=rozhyshche.rayon.in.ua|accessdate=2021-10-12|language=uk|archive-date=27 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211027183933/https://rozhyshche.rayon.in.ua/news/141243-urodzhenets-rozhishcha-pavlo-chaika-valsuvav-na-videnskomu-balu-v-kievi}}</ref>

Павло Чайка консультував кримського режисера Ахтема Сеітаблаєва на зйомках фільму про захисників Донецького аеропорту<ref>Власюк Л. Кіборг із Рожища: «Друга Володю я впізнав лише по одягу … голови не було» / Людмила Власюк // Волинь .- 2021 .- 1 квітня .- С 1, 10</ref>.


== Нагороди і почесні звання ==
== Нагороди і почесні звання ==
Рядок 42: Рядок 74:
* [[Орден «За мужність»|Орден «За мужність» IIІ ступеня]] ([[8 липня]] [[2014]])&nbsp;— ''за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.''<ref>{{УПУ|587/2014|8 липня 2014|Про відзначення державними нагородами України}}.</ref>
* [[Орден «За мужність»|Орден «За мужність» IIІ ступеня]] ([[8 липня]] [[2014]])&nbsp;— ''за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.''<ref>{{УПУ|587/2014|8 липня 2014|Про відзначення державними нагородами України}}.</ref>
* [[Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі»]] ІІІ ступеня<ref>[https://www.facebook.com/alex.mochanov/posts/1590811074503338 Фото з нагородами. Фейсбук].</ref>
* [[Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі»]] ІІІ ступеня<ref>[https://www.facebook.com/alex.mochanov/posts/1590811074503338 Фото з нагородами. Фейсбук].</ref>
* «[[Почесний громадянин]] міста Рожище» (2015)<ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/news/151015-povnyy-kavaler-ordena-za-muzhnist-pavlo-chayka-stav-pochesnym-gromadyanynom-mista Повний кавалер ордена «За мужність» Павло Чайка став почесним громадянином міста Рожище на Волині]</ref>.
* «[[Почесний громадянин]] міста Рожище» (2015)<ref>{{Cite web |url=http://www.day.kiev.ua/uk/news/151015-povnyy-kavaler-ordena-za-muzhnist-pavlo-chayka-stav-pochesnym-gromadyanynom-mista |title=Повний кавалер ордена «За мужність» Павло Чайка став почесним громадянином міста Рожище на Волині |accessdate=29 листопада 2015 |archive-date=8 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208092552/http://www.day.kiev.ua/uk/news/151015-povnyy-kavaler-ordena-za-muzhnist-pavlo-chayka-stav-pochesnym-gromadyanynom-mista }}</ref>.
* [[Орден «Народний Герой України»]] (2016).<ref>[http://tsn.ua/ato/dvadcyatoh-ukrayinciv-iz-ato-oficiyno-viznano-narodnimi-geroyami-644796.html Двадцятьох українців із АТО офіційно визнано народними героями // [[ТСН]], 8.05.2016]</ref>
* [[Орден «Народний Герой України»]] (2016).<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/ato/dvadcyatoh-ukrayinciv-iz-ato-oficiyno-viznano-narodnimi-geroyami-644796.html |title=Двадцятьох українців із АТО офіційно визнано народними героями // &#91;&#91;ТСН&#93;&#93;, 8.05.2016 |accessdate=10 серпня 2016 |archive-date=23 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170823022022/https://tsn.ua/ato/dvadcyatoh-ukrayinciv-iz-ato-oficiyno-viznano-narodnimi-geroyami-644796.html }}</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 49: Рядок 81:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://vchaspik.ua/region/309028molodye-geroi-neobyavlennoy-voyny Молодые герои необъявленной войны]. {{ref-ru}}
* [http://vchaspik.ua/region/309028molodye-geroi-neobyavlennoy-voyny Молодые герои необъявленной войны] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170513135432/http://vchaspik.ua/region/309028molodye-geroi-neobyavlennoy-voyny |date=13 травня 2017 }}. {{ref-ru}}
* [http://inshe.tv/society/2015-03-18/21589/ Полный кавалер ордена «За мужество» комвзвода «79-ки» Павел Чайка: «Я всегда мечтал стать офицером, благодаря этой войне я им стал»]. {{ref-ru}}
* [http://inshe.tv/society/2015-03-18/21589/ Полный кавалер ордена «За мужество» комвзвода «79-ки» Павел Чайка: «Я всегда мечтал стать офицером, благодаря этой войне я им стал»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208074931/http://inshe.tv/society/2015-03-18/21589/ |date=8 грудня 2015 }}. {{ref-ru}}
* [https://www.volynnews.com/news/society/povnyy-kavaler-ordena-za-muzhnist-z-volyni-odruzhyvsia/ Повний кавалер ордена «За мужність» з Волині одружився]
* [https://www.volynnews.com/news/society/povnyy-kavaler-ordena-za-muzhnist-z-volyni-odruzhyvsia/ Повний кавалер ордена «За мужність» з Волині одружився] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180903215314/https://www.volynnews.com/news/society/povnyy-kavaler-ordena-za-muzhnist-z-volyni-odruzhyvsia/ |date=3 вересня 2018 }}


{{Учасники РУВ}}
{{Учасники РУВ}}
Рядок 57: Рядок 89:
[[Категорія:Уродженці Рожища]]
[[Категорія:Уродженці Рожища]]
[[Категорія:Випускники Луцького педагогічного інституту]]
[[Категорія:Випускники Луцького педагогічного інституту]]
[[Категорія:Повні кавалери ордена «За мужність»]]

Поточна версія на 12:53, 8 вересня 2022

Чайка Павло Миколайович
UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png Капітан ДШВ
Чайка Павло.jpg
Загальна інформація
Народження 24 червня 1988(1988-06-24) (34 роки)
Рожище, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Alma Mater СНУ імені Лесі Українки
Псевдо "Сігл"
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ ДШВ.svg Десантні війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України:
Бої за Красний Лиман
Бої за Мар'їнку
Бої за Донецький аеропорт
Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
CMNS: Чайка Павло Миколайович у Вікісховищі
Міністр оборони України С.Полторак вручає П.Чайці Орден «За Мужність» І ступеня, 9.04.2015

Павло́ Микола́йович Ча́йка (нар. 24 червня 1988, м. Рожище, Волинська область, Українська РСР) — український військослужбовець Збройних Сил України, капітан, повний кавалер ордена «За мужність» (третій за час проведення АТО та за часів незалежної України повний кавалер ордена «За Мужність»)[1], позивний «Сігл». Учасник війни на сході України. «Почесний громадянин міста Рожище» (2015), кавалер Ордена «Народний Герой України» (2016).

Життєпис[ред. | ред. код]

Павло Чайка народився, у м. Рожище, Волинської області, в сім’ї медиків. Потім за розподілом Чайка-старший отримав роботу у м. Рожище, Волинської області, куди уся сім’я і переїхала. В 15 років уже навчався у Волинському обласному військовому ліцеї, по закінченні вступив на юридичний факультет ВНУ ім. Лесі України на заочне відділення, щоб піти на строкову службу до армії[2].

В армію Павло прийшов ще у 2007 році, тоді відслужив строкову десантником в Миколаєві, потім відслужив контракт. Далі попрацював два роки в Беркуті, потім повернувся на другий контракт[3].

Після строкової підписав контракт. Коли почалася війна на сході, у Павла був уже другий контракт[4].

АТО для військового розпочалося у березні 2014 року, коли їх відправили на кордон із Кримом[5] .

«Ми виїхали на зачистку Красного Лиману… Нашу колону розстріляли, тоді у нас з’явилися перші шість трьохстотих. Потім ми потрапили у засідку, де нас просто заблокували і обстрілювали із трьох сторін», - пригадує Чайка. Тоді він отримав осколкове поранення від РПГ, після чого ще 40 хвилин вів бій.

За оборону Красного Лиману нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня 8 липня 2014 року.

Павло був одним із перших поранених десантників під Червоним Лиманом, та від реабілітації відмовився. Пережив важкі бої під Зеленопіллям, де його бригаду обстрілювали зі сторони Росії, дві складних ротації у Донецькому аеропорту і на Дебальцівському плацдармі [6].

За оборону Донецького аеропорту Павло отримав орден «За мужність» ІІ ступеня 4 грудня 2014 року.

Дві ротації по 10 днів у жовтні 2014 року.

Своє перше офіцерське звання Павло отримав під час боїв за донецький аеропорт[7].

Найважчим для бійця став бій у лютому 2015-го за Логвинове, на Дебальцівському виступі. Того дня десантники «Сігла» разом із бійцями інших підрозділів зачищали село, яке захопили росіяни. Бій розпочався близько шостої ранку, а вже об одинадцятій українці вибили ворожу піхоту й танки з населеного пункту, зайняли село та почали чекати на підтримку інших підрозділів наших військ. Замість підкріплення через чотири години з Горлівки на легкоозброєні українські підрозділи посунули ворожі танки.

Відходили під прицільним вогнем танкових гармат ворога. Після другого поранення у вересні 2016 року, Павло Чайка отримав призначення на нове місце служби— Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗС України[6] .

Указом Президента України  26 лютого 2015 року за виняткову мужність і героїзм, проявлені в боях на Дебальцівському плацдармі, нагороджений орденом «За мужність» І ступеня.

25 червня 2017 року одружився.

2018 року Павло Чайка взяв участь у марафоні морської піхоти США[8]

13 квітня 2019 року брав участь у Віденському балі м. Київ[9]

Павло Чайка консультував кримського режисера Ахтема Сеітаблаєва на зйомках фільму про захисників Донецького аеропорту[10].

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Третій за всю історію України орден «За мужність» дістався бійцю АТО. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 березня 2015. 
  2. Манюх А. Героя в дитинстві не били /  Анна Манюх // Сім’я і дім.- 2016 .- 29 вересня.- С 9
  3. Повний кавалер ордена «За мужність» Павло Чайка: «Я завжди мріяв стати офіцером, завдяки цій війні я ним став». Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  4. Слюсар Н. Народний герой України з Рожища / Наталка Слюсар // Вісник .- 2016 .- 13 жовтня .- С. 2
  5. «Армія - школа життя», - Герой з Волині Павло Чайка. ВолиньPost (англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  6. а б Обличчя війни: Павло Чайка. www.armyfm.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  7. Ступак І. Лейтенант Чайка – повний кавалер ордена «За мужність» / Іван Ступак // Народна армія .- 2017 .- 2 лютого .- С. 3
  8. ІА «Вчасно» (12 жовтня 2020). «Війна змусила переглянути ставлення до багатьох речей», — «кіборг» Павло Чайка про реабілітацію та підтримку ветеранів — ІА «Вчасно». vchasnoua.com (uk-ua). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  9. Уродженець Рожища Павло Чайка вальсував на віденському балу в Києві. rozhyshche.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  10. Власюк Л. Кіборг із Рожища: «Друга Володю я впізнав лише по одягу … голови не було» / Людмила Власюк // Волинь .- 2021 .- 1 квітня .- С 1, 10
  11. Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 108/2015 «Про відзначення державними нагородами України».
  12. Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України».
  13. Указ Президента України від 8 липня 2014 року № 587/2014 «Про відзначення державними нагородами України».
  14. Фото з нагородами. Фейсбук.
  15. Повний кавалер ордена «За мужність» Павло Чайка став почесним громадянином міста Рожище на Волині. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015. 
  16. Двадцятьох українців із АТО офіційно визнано народними героями // [[ТСН]], 8.05.2016. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]