Чемпіонат світу з футболу серед жінок 2011

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:24, 25 травня 2019, створена Learned cat (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат світу з футболу серед жінок 2011
Місце проведення Німеччина Німеччина
Час проведення 26 червня — 17 липня
Чемпіон Gold medal.svg Японія Японія (1-й титул)
Фіналіст Silver medal.svg США США
3-е місце Bronze medal.svg Швеція Швеція
4-е місце Франція Франція
Зіграно матчів 32
Забито м’ячів 86
(2,69 за матч)
Кількість глядачів 845 751
(26 430 за матч у середньому)
Найкращий гравець Японія Хомаре Сава
Найкращий бомбардир Японія Хомаре Сава
(5 голів)
Найкращий воротар США Гоуп Соло
← 2007
2015 →

Чемпіонат світу з футболу серед жінок 2011 — шостий чемпіонат світу з футболу серед жінок, що проходив у Німеччині з 26 червня по 17 липня 2011 року.

Як і на попередньому чемпіонаті, в турнірі брали участь 16 збірних. Німеччина як країна-організатор змагання кваліфікувалася до фінальної частини автоматично. Решта почали кваліфікацію в 2009 і 2010 році.

Переможцем чемпіонату вперше в своїй історії стала збірна Японії, яка здолала по ходу турніру і господинь першості, які виграли два попередні чемпіонату світу, і двох інших фаворитів: збірні Швеції та США.

Вибір місця проведення[ред. | ред. код]

Шість кандидатів

Шість країн, Австралія, Канада, Франція, Німеччина, Перу та Швейцарія, заявили про своє бажання провести чемпіонат світу 2011 року. Німецький футбольний союз підтвердив свої плани на проведення турніру 26 січня 2006 року. Цю пропозицію також підтримала німецька канцлер Ангела Меркель.[1]

Швейцарія зняла свою кандидатуру 29 травня 2007 року, пояснюючи це тим, що європейський футбол зосереджений на Франції та Німеччині, і Швейцарія не має шансів в боротьбі з цими країнами. 27 серпня того ж року Франція також зняла свою кандидатуру. За повідомленнями ЗМІ, це було зроблено в обмін на підтримку Німеччиною їхньої заявки на проведення чоловічого Чемпіонату Європи з футболу 2016. Трохи пізніше Австралія (12 жовтня 2007) та Перу (17 жовтня 2007) також добровільно відмовились від попередніх намірів. Залишилося двоє кандидатів: Канада та Німеччина. 30 жовтня 2007 року виконавчий комітет ФІФА в Цюриху прийняв рішення, що чемпіонат світу 2011 серед жінок пройде в Німеччині.[2]

Стадіони[ред. | ред. код]

Після отримання права на проведення турніру цього Німецький футбольний союз призначила вибори німецьких міст, готових прийняти цей турнір. Кандидатури дванадцяти відібраних міст були передані до ФІФА в серпні 2007 року. 30 вересня 2008 року, виконавчий комітет Німецький футбольний союз вирішив використовувати дев'ять стадіонів для проведення турніру.

Для відкриття чемпіонату світу був обраний Олімпійський стадіон у Берліні, де 2006 року відбувся фінал чоловічого чемпіонату світу з футболу. Півфінали пройшли на стадіонах «Боруссія Парк» (Менхенгладбах) і «Коммерцбанк-Арена» (Франкфурт-на-Майні). На останньому також пройшов фінал турніру. Матч за третє місце приймала «Рейн-Некар-Арена» в Зінсгаймі.

Берлін Франкфурт-на-Майні Бохум Менхенгладбах Зінсгайм
«Олімпійський» «Коммерцбанк-Арена» «Воновія Рурштадіон» «Боруссія Парк» «Рейн-Некар-Арена»
Місткість: 73,680 Місткість: 48,837 Місткість: 20,556 Місткість: 45,860 Місткість: 30,150
Berlin Olympiastadion nach Umbau.jpg CommerzbankArena-20.05.2007.jpg Rewirpowerstadion Ruhrstadion Bochum sp1010714.jpg Borussia Park Mönchengladbach.jpg 090103 RheinNeckarArena.JPG
Леверкузен Вольфсбург
«БайАрена» «Фольксваген Арена»
Місткість: 29,708 Місткість: 26,062
BayArena neu 2009.jpg Wolfsburg stadion.jpg
Дрезден Аугсбург
«Глюксгаз-Штадіон» «Аугсбург Арена»
Місткість: 25,582 Місткість: 24,661
Germany vs Canada in Dresden (pic23).JPG Impuls arena 06-2009.JPG

Учасники[ред. | ред. код]

На турнір були кваліфіковані 16 команд.

Груповий раунд[ред. | ред. код]

Час усіх матчів — місцевий UTC+2

Група A[ред. | ред. код]

Команда І В Н П МЗ МП МР О
Німеччина Німеччина 3 3 0 0 7 3 +4 9
Франція Франція 3 2 0 1 7 4 +3 6
Нігерія Нігерія 3 1 0 2 1 2 −1 3
Канада Канада 3 0 0 3 1 7 −6 0
26 червня 2011
15:00
Нігерія Нігерія 0–1 Франція Франція
Протокол
26 червня 2011
18:00
Німеччина Німеччина 2–1 Канада Канада
Протокол
30 червня 2011
18:00
Канада Канада 0–4 Франція Франція
Протокол
5 липня 2011
20:45
Канада Канада 0–1 Нігерія Нігерія
Протокол
Церемонія відкриття турніру

Група B[ред. | ред. код]

Команда І В Н П МЗ МП МР О
Англія Англія 3 2 1 0 5 2 +3 7
Японія Японія 3 2 0 1 6 3 +3 6
Мексика Мексика 3 0 2 1 3 7 −4 2
Нова Зеландія Нова Зеландія 3 0 1 2 4 6 −2 1
27 червня 2011
18:00
Мексика Мексика 1–1 Англія Англія
Протокол
1 липня 2011
15:00
Японія Японія 4–0 Мексика Мексика
Протокол
5 липня 2011
18:15
Англія Англія 2–0 Японія Японія
Протокол

Група C[ред. | ред. код]

Команда І В Н П МЗ МП МР О
Швеція Швеція 3 3 0 0 4 1 +3 9
США США 3 2 0 1 6 2 +4 6
Північна Корея Північна Корея 3 0 1 2 0 3 −3 1
Колумбія Колумбія 3 0 1 2 0 4 −4 1
28 червня 2011
15:00
Колумбія Колумбія 0–1 Швеція Швеція
Протокол
28 червня 2011
18:15
США США 2–0 Північна Корея Північна Корея
Протокол
2 липня 2011
18:00
США США 3–0 Колумбія Колумбія
Протокол
6 липня 2011
20:45
Швеція Швеція 2–1 США США
Протокол

Група D[ред. | ред. код]

Команда І В Н П МЗ МП МР О
Бразилія Бразилія 3 3 0 0 7 0 +7 9
Австралія Австралія 3 2 0 1 5 4 +1 6
Норвегія Норвегія 3 1 0 2 2 5 −3 3
Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея 3 0 0 3 2 7 −5 0
6 липня 2011
18:00
Австралія Австралія 2–1 Норвегія Норвегія
Протокол

Плей-оф[ред. | ред. код]

Чвертьфінали Півфінали Фінал
                   
9 липня — Вольфсбург        
  Німеччина Німеччина   0
13 липня — Франкфурт-на-Майні
  Японія Японія (дч)   1  
  Японія Японія   3
10 липня — Аугсбург
    Швеція Швеція   1  
  Швеція Швеція   3
17 липня — Франкфурт-на-Майні
  Австралія Австралія   1  
  Японія Японія (пен. )   2 (3)
9 липня — Леверкузен
    США США  2 (1)
  Англія Англія   1 (3)
13 липня — Франкфурт-на-Майні
  Франція Франція (пен. )   1 (4)  
  Франція Франція   1 Матч за третє місце
10 липня — Дрезден
    США США   3  
  Бразилія Бразилія   2 (3)   Швеція Швеція   2
  США США (пен. )   2 (5)     Франція Франція   1
16 липня — Зінсгайм

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Rede von Bundeskanzlerin Angela Merkel Архівовано 26 травень 2011 у Wayback Machine.. Deutschland.de. 9 грудня 2005 (нім.)
  2. Germany to stage 2011 showpiece Архівовано 8 March 2010 у Wayback Machine. FIFA.com. 30 жовтня 2007.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]