Чемпіонат K-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:48, 6 серпня 2010, створена 83.142.234.97 (обговорення) (зображення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат K-1
Тип бізнес-підприємство і єдиноборство[d]
Галузь Спорт
Спеціалізація Бойові мистецтва
Засновано 1993
Засновник(и) Казуйоші Ішиї
Штаб-квартира Японія Токіо, Японія
Територія діяльності Світ
Ключові особи Садахара Таніґаву (президент)
Нобуакі Кокуда (виконавчий продюсер)
Власник(и) «Fighting and Entertainment Group» (FEG)
Сайт k-1.co.jp

CMNS: Чемпіонат K-1 на Вікісховищі
Гонконг, 2007 рік. Гран-прі K-1 World.

Чемпіонат K-1 — міжнародна спортивна організація, що займається підготовкою і проведенням боїв змішаного стилю за уніфікованими правилами, близькими до кікбоксингу. Для досягнення тактичної мети в спортивному змаганні за правилами K-1 дозволяється використання різноманітних ударних і деяких кидкових технік таких бойових мистецтв: бокс, кікбоксинг, тайський бокс, французький бокс, карате, тхеквондо, саньда тощо. Розмаїття ударних технік, що застосовуються в K-1 дозволяють охарактеризувати змагання як абсолютний кікбоксинг. Варто відзначити, що змагання за правилами K-1, хоч і дозволяють використання змішаної техніки, та не відносяться до змішаних бойових мистецтв. Втім, група компаній «Fighting and Entertainment Group» (власник чемпіонату K-1) проводить також і бої за правилами змішаних єдиноборств, як на турнірах чемпіонату, так і за його межами. Правила K-1 широко використовуються спортивними організаціями світу.

Особливості і правила

Змагання в чемпіонаті K-1 проводяться на чотирикутному боксерському рингу, довжина кожної сторони якого складає 6 метрів[1].

Вагові категорії

Змагання в чемпіонаті K-1 проводяться наступних вагових категоріях:

  • напівлегка вага (до 60 кг)
  • легка вага (60-65 кг)
  • середня вага (65-70 кг)
  • напівважка вага (70-85 кг)
  • важка вага (85-100 кг)
  • суперважка вага (понад 100 кг)

Раз на рік проводиться Гран-прі K-1 у двох більш широких вагових категоріях: середній (до 70 кг) і важкій (понад 70 кг)[1].

Раунди

Кожний раунд в чемпіонаті K-1 триває 3 хвилини. Рейтингові бої тривають три раунди, бої за чемпіонський титул — п'ять раундів. Перерва між раундами — 1 хвилина. У виняткових випадках тривалість бою може бути подовжена не більше ніж на два раунди[1].

Екіпірування бійця

Боєць допускається до змагання лише при відповідності його екіпірування вимогам правил. Всі бійці виходять на ринг у спортивних шортах, без взуття. Футболки, сорочки, куртки і кімоно заборонені. Бійці повинні використовувати лише стандартні боксерські рукавички вагою 6, 8 або 10 унцій (в залежності від вагової категорії)[1].

Результати змагань

Ґокхан Сакі проти Руслана Караєва на фіналі Гран-прі K-1 World. 2008 рік

Бій може бути завершений одним із наведених способів:

  • Нокаут (англ. KO): бійцю може бути нанесений удар, в результаті якого він втратить свідомість чи здатність продовжувати бій.
  • Технічний нокаут (англ. TKO): боєць може втратити здатність продовжувати бій за однією з наступних причин:
    • рішення рефері (якщо рефері констатує, що боєць втратив здатність адекватно захистити себе або якщо боєць тричі потрапляє у нокдаун протягом одного раунду);
    • рішення лікаря (якщо лікар констатує поранення, травмування або сильну кровотечу у бійця);
    • рішення кутового (якщо кутовий асистент бійця вирішує припинити бій).
  • Рішення суддів: в залежності від нарахованих очок судді можуть прийняти одне із наступних рішень:
    • одностайне рішення (всі три судді присуджують перемогу бійцю А);
    • переважне рішення (два судді присуджують перемогу бійцю А, один суддя констатує нічию);
    • роздільне рішення (два судді присуджують перемогу бійцю А, один суддя присуджує перемогу бійцю Б)
    • нічия (судді констатують нічию).

У випадку констатування нічиєї по завершенню основного часу змагання може бути запроваджено додатковий час (не більше двох раундів) для визначення переможця. В деяких випадках бій може бути завершений технічною нічиєю, технічним рішенням, може бути визнаний таким, що не відбувся. Боєць також може бути дискваліфікований або оштрафований[1].

Нарахування очок

Три судді оцінюють кожний раунд змагань в чемпіонаті K-1. Бійцю, який провів раунд краще свого суперника, нараховується 10 очок. Бійцю, який провів раунд гірше свого суперника, нараховується 9 або менше очок. У разі порушення правил рефері та/або суддя може прийняти рішення про зняття очок із порушника. Судді повинні уникати нарахування рівної кількості очок. Рівна кількість очок може бути нарахована лише у випадку, коли з одного з бійців були зняті очки за порушення правил. У разі рівної боротьби і наявності рівного рахунку після завершення додаткового часу, судді повинні переглянути рахунок у попередніх раундах змагання[1].

Заборонені дії

У змаганнях за правилами K-1 заборонено:[1]

  1. Наносити удари головою.
  2. Наносити удари ліктями.
  3. Наносити удари плечем або передпліччям.
  4. Наносити удари в пах.
  5. Наносити удари в очі
  6. Наносити удари в горло.
  7. Наносити удари в потилицю.
  8. Проводити амплітудні кидки, больові прийоми і удушення.
  9. Кусати суперника.
  10. Атакувати суперника зі спини.
  11. Атакувати суперника, який впав, або піднімається.
  12. Атакувати суперника, після оголошення команди «брейк».
  13. Використовувати канати для оборони чи нападу.
  14. Виштовхувати/викидати суперника за межі рингу.
  15. Залишати ринг під час змагання.
  16. Вступати в суперечку з рефері.

Чемпіони K-1

Нижче використовуються такі скорочення:

ТЧ — Тимчасовий чемпіон
ЧЗТ — Чемпіон залишив свій титул
ЧПТ — Чемпіон був позбавлений свого титулу
[1] — Черговий титул бійця в конкретній ваговій категорії

Суперважка вага (понад 100 кг)

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 Нідерланди Семмі Шілт 4 березня 2007 — дотепер 4

Важка вага (70-100 кг)

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 Марокко Бадр ХаріЧПТ 28 квітня 2007 — 17 грудня 2008 1
Бадр Харі був позбавлений титулу в якості покарання за неспортивну поведінку і зловмисне порушення правил (удари ногами по лежачому супернику)[2].
2 Японія Кейдзіро Маеда 28 березня 2009 — дотепер 1

Переможці Гран-прі K-1

Важка вага (понад 70 кг)

Рік Переможець Громадянство Фіналіст Громадянство
1993 Бранко Цикатич Хорватія Ернесто Хуст Нідерланди
1994 Пітер Аертс [1] Нідерланди Масаакі Сатаке Японія
1995 Пітер Аертс [2] Нідерланди Жером Ле Баннер Франція
1996 Енді Хуг Швейцарія Майк Бернардо ПАР
1997 Ернесто Хуст [1] Нідерланди Енді Хуг Швейцарія
1998 Пітер Аертс [3] Нідерланди Енді Хуг Швейцарія
1999 Ернесто Хуст [2] Нідерланди Мірко Філіпович Хорватія
2000 Ернесто Хуст [3] Нідерланди Рей Сефо Нова Зеландія
2001 Марк Хант Нова Зеландія Франсіску Філью Бразилія
2002 Ернесто Хуст [4] Нідерланди Жером Ле Баннер Франція
2003 Ремі Боньяскі [1] Нідерланди Акіо Морі Японія
2004 Ремі Боньяскі [2] Нідерланди Акіо Морі Японія
2005 Семмі Шілт [1] Нідерланди Ґлаубе Фейтоза Бразилія
2006 Семмі Шілт [2] Нідерланди Пітер Аертс Нідерланди
2007 Семмі Шілт [3] Нідерланди Пітер Аертс Нідерланди
2008 Ремі Боньяскі [3] Нідерланди Бадр Харі
(дискваліфікований)
Марокко
2009 Семмі Шілт [4] Нідерланди Бадр Харі Марокко

Середня вага (до 70 кг)

Рік Переможець Громадянство Фіналіст Громадянство
2002 Альберт Краус Нідерланди Каолан Каовічіт Таїланд
2003 Масато Кобаяші [1] Японія Альберт Краус Нідерланди
2004 Сомбат Банчамек [1] Таїланд Масато Кобаяші Японія
2005 Енді Сауер [1] Нідерланди Сомбат Банчамек Таїланд
2006 Сомбат Банчамек [2] Таїланд Енді Сауер Нідерланди
2007 Енді Сауер [2] Нідерланди Масато Кобаяші Японія
2008 Масато Кобаяші [2] Японія Артур Кішенко Україна
2009 Геворг Петросян Італія Енді Сауер Нідерланди

Див. також

Примітки

Посилання