Чемпіонат K-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:28, 30 квітня 2011, створена Luckas-bot (обговорення | внесок) (r2.7.1) (робот додав: oc:K-1)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат K-1
Тип бізнес-підприємство і єдиноборство[d]
Галузь Спорт
Спеціалізація Бойові мистецтва
Засновано 1993
Засновник(и) Казуйоші Ішиї
Штаб-квартира Японія Токіо, Японія
Територія діяльності Світ
Ключові особи Садахара Таніґаву (президент)
Нобуакі Кокуда (виконавчий продюсер)
Власник(и) «Fighting and Entertainment Group» (FEG)
Сайт k-1.co.jp

CMNS: Чемпіонат K-1 на Вікісховищі
Гонконг, 2007 рік. Гран-прі K-1 World.

Чемпіонат K-1 — міжнародна спортивна організація, що займається підготовкою і проведенням боїв змішаного стилю за уніфікованими правилами, близькими до кікбоксингу. Для досягнення тактичної мети в спортивному змаганні за правилами K-1 дозволяється використання різноманітних ударних і деяких кидкових технік таких бойових мистецтв: бокс, кікбоксинг, тайський бокс, французький бокс, карате, тхеквондо, саньда тощо. Розмаїття ударних технік, що застосовуються в K-1 дозволяють охарактеризувати змагання як абсолютний кікбоксинг. Варто відзначити, що змагання за правилами K-1, хоч і дозволяють використання змішаної техніки, та не відносяться до змішаних бойових мистецтв. Втім, група компаній «Fighting and Entertainment Group» (власник чемпіонату K-1) проводить також і бої за правилами змішаних єдиноборств, як на турнірах чемпіонату, так і за його межами. Правила K-1 широко використовуються спортивними організаціями світу.

Особливості і правила

Змагання в чемпіонаті K-1 проводяться на чотирикутному боксерському рингу, довжина кожної сторони якого складає 6 метрів[1].

Вагові категорії

Змагання в чемпіонаті K-1 проводяться наступних вагових категоріях:

  • напівлегка вага (до 60 кг)
  • легка вага (60-65 кг)
  • середня вага (65-70 кг)
  • напівважка вага (70-85 кг)
  • важка вага (85-100 кг)
  • суперважка вага (понад 100 кг)

Раз на рік проводиться Гран-прі K-1 у двох більш широких вагових категоріях: середній (до 70 кг) і важкій (понад 70 кг)[1].

Раунди

Кожний раунд в чемпіонаті K-1 триває 3 хвилини. Рейтингові бої тривають три раунди, бої за чемпіонський титул — п'ять раундів. Перерва між раундами — 1 хвилина. У виняткових випадках тривалість бою може бути подовжена не більше ніж на два раунди[1].

Екіпірування бійця

Боєць допускається до змагання лише при відповідності його екіпірування вимогам правил. Всі бійці виходять на ринг у спортивних шортах, без взуття. Футболки, сорочки, куртки і кімоно заборонені. Бійці повинні використовувати лише стандартні боксерські рукавички вагою 6, 8 або 10 унцій (в залежності від вагової категорії)[1].

Результати змагань

Ґокхан Сакі проти Руслана Караєва на фіналі Гран-прі K-1 World. 2008 рік

Бій може бути завершений одним із наведених способів:

  • Нокаут (англ. KO): бійцю може бути нанесений удар, в результаті якого він втратить свідомість чи здатність продовжувати бій.
  • Технічний нокаут (англ. TKO): боєць може втратити здатність продовжувати бій за однією з наступних причин:
    • рішення рефері (якщо рефері констатує, що боєць втратив здатність адекватно захистити себе або якщо боєць тричі потрапляє у нокдаун протягом одного раунду);
    • рішення лікаря (якщо лікар констатує поранення, травмування або сильну кровотечу у бійця);
    • рішення кутового (якщо кутовий асистент бійця вирішує припинити бій).
  • Рішення суддів: в залежності від нарахованих очок судді можуть прийняти одне із наступних рішень:
    • одностайне рішення (всі три судді присуджують перемогу бійцю А);
    • переважне рішення (два судді присуджують перемогу бійцю А, один суддя констатує нічию);
    • роздільне рішення (два судді присуджують перемогу бійцю А, один суддя присуджує перемогу бійцю Б)
    • нічия (судді констатують нічию).

У випадку констатування нічиєї по завершенню основного часу змагання може бути запроваджено додатковий час (не більше двох раундів) для визначення переможця. В деяких випадках бій може бути завершений технічною нічиєю, технічним рішенням, може бути визнаний таким, що не відбувся. Боєць також може бути дискваліфікований або оштрафований[1].

Нарахування очок

Три судді оцінюють кожний раунд змагань в чемпіонаті K-1. Бійцю, який провів раунд краще свого суперника, нараховується 10 очок. Бійцю, який провів раунд гірше свого суперника, нараховується 9 або менше очок. У разі порушення правил рефері та/або суддя може прийняти рішення про зняття очок із порушника. Судді повинні уникати нарахування рівної кількості очок. Рівна кількість очок може бути нарахована лише у випадку, коли з одного з бійців були зняті очки за порушення правил. У разі рівної боротьби і наявності рівного рахунку після завершення додаткового часу, судді повинні переглянути рахунок у попередніх раундах змагання[1].

Заборонені дії

У змаганнях за правилами K-1 заборонено:[1]

  1. Наносити удари головою.
  2. Наносити удари ліктями.
  3. Наносити удари плечем або передпліччям.
  4. Наносити удари в пах.
  5. Наносити удари в очі
  6. Наносити удари в горло.
  7. Наносити удари в потилицю.
  8. Проводити амплітудні кидки, больові прийоми і удушення.
  9. Кусати суперника.
  10. Атакувати суперника зі спини.
  11. Атакувати суперника, який впав, або піднімається.
  12. Атакувати суперника, після оголошення команди «брейк».
  13. Використовувати канати для оборони чи нападу.
  14. Виштовхувати/викидати суперника за межі рингу.
  15. Залишати ринг під час змагання.
  16. Вступати в суперечку з рефері.

Чемпіони K-1

Нижче використовуються такі скорочення:

ТЧ — Тимчасовий чемпіон
ЧЗТ — Чемпіон залишив свій титул
ЧПТ — Чемпіон був позбавлений свого титулу
[1] — Черговий титул бійця в конкретній ваговій категорії

Суперважка вага (понад 100 кг)

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 Нідерланди Семмі Шілт 4 березня 2007 — дотепер 4

Важка вага (70-100 кг)

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 Марокко Бадр ХаріЧПТ 28 квітня 2007 — 17 грудня 2008 1
Бадр Харі був позбавлений титулу в якості покарання за неспортивну поведінку і зловмисне порушення правил (удари ногами по лежачому супернику)[2].
2 Японія Кейдзіро Маеда 28 березня 2009 — дотепер 1

Переможці Гран-прі K-1

Важка вага (понад 70 кг)

Рік Переможець Громадянство Фіналіст Громадянство
1993 Бранко Цикатич Хорватія Ернесто Хуст Нідерланди
1994 Пітер Аертс [1] Нідерланди Масаакі Сатаке Японія
1995 Пітер Аертс [2] Нідерланди Жером Ле Баннер Франція
1996 Енді Хуг Швейцарія Майк Бернардо ПАР
1997 Ернесто Хуст [1] Нідерланди Енді Хуг Швейцарія
1998 Пітер Аертс [3] Нідерланди Енді Хуг Швейцарія
1999 Ернесто Хуст [2] Нідерланди Мірко Філіпович Хорватія
2000 Ернесто Хуст [3] Нідерланди Рей Сефо Нова Зеландія
2001 Марк Хант Нова Зеландія Франсіску Філью Бразилія
2002 Ернесто Хуст [4] Нідерланди Жером Ле Баннер Франція
2003 Ремі Боньяскі [1] Нідерланди Акіо Морі Японія
2004 Ремі Боньяскі [2] Нідерланди Акіо Морі Японія
2005 Семмі Шілт [1] Нідерланди Ґлаубе Фейтоза Бразилія
2006 Семмі Шілт [2] Нідерланди Пітер Аертс Нідерланди
2007 Семмі Шілт [3] Нідерланди Пітер Аертс Нідерланди
2008 Ремі Боньяскі [3] Нідерланди Бадр Харі
(дискваліфікований)
Марокко
2009 Семмі Шілт [4] Нідерланди Бадр Харі Марокко
2010 Алістар Оверім Нідерланди Пітер Аертс Нідерланди

Середня вага (до 70 кг)

Рік Переможець Громадянство Фіналіст Громадянство
2002 Альберт Краус Нідерланди Каолан Каовічіт Таїланд
2003 Масато Кобаяші [1] Японія Альберт Краус Нідерланди
2004 Сомбат Банчамек [1] Таїланд Масато Кобаяші Японія
2005 Енді Сауер [1] Нідерланди Сомбат Банчамек Таїланд
2006 Сомбат Банчамек [2] Таїланд Енді Сауер Нідерланди
2007 Енді Сауер [2] Нідерланди Масато Кобаяші Японія
2008 Масато Кобаяші [2] Японія Артур Кішенко Україна
2009 Геворг Петросян [1] Італія Енді Сауер Нідерланди
2010 Геворг Петросян [2] Італія Йошихіро Сато Японія

Див. також

Примітки

Посилання