Відмінності між версіями «Чепурний Василь Федорович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
(уточнення та розширення фактичних даних)
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 7: Рядок 7:
 
Після закінчення школи працював у городнянській районній газеті «Сільські новини», де став спершу кореспондентом, а згодом&nbsp;— відповідальним секретарем. Потім вступив до Київського університету імені Т. Шевченка на факультет журналістики. В університеті випускав стінгазету «Слово-зброя». Після армії продовжив навчання, але п'ятий курс закінчив заочно. На п'ятому курсі пішов працювати в редакцію газети «Комсомольський гарт».<ref name="буквоїд"/>
 
Після закінчення школи працював у городнянській районній газеті «Сільські новини», де став спершу кореспондентом, а згодом&nbsp;— відповідальним секретарем. Потім вступив до Київського університету імені Т. Шевченка на факультет журналістики. В університеті випускав стінгазету «Слово-зброя». Після армії продовжив навчання, але п'ятий курс закінчив заочно. На п'ятому курсі пішов працювати в редакцію газети «Комсомольський гарт».<ref name="буквоїд"/>
   
Із «Комсомольського гарту» перейшов до «Молоді України» власкором по Чернігівській і Сумській областях і керував прес-службою представника Президента в Чернігівській області за часів Кравчука. За часів Кучми працював вченим секретарем Чернігівського літературно- меоріального музею-заповідника М.Коцюбинського, де, зокрема, упорядкував перші після другої світової війни «Наукові записки».
+
Із «Комсомольського гарту» перейшов до «Молоді України» власкором по Чернігівській і Сумській областях і керував прес-службою представника Президента в Чернігівській області за часів Кравчука. За часів Кучми працював вченим секретарем Чернігівського літературно- меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського, де, зокрема, упорядкував перші після другої світової війни «Наукові записки».
   
Член Народного Руху України з 1989 року<ref>{{Cite book|title=Боротьба за незалежність України у 1989- 1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного Руху України за перебудову|last=|first=|year=2009|publisher=Управління у справах преси та інформації Чернігівської ОДА|location=Чернігів|pages=422|language=українською|isbn=978-966-533-413-2}}</ref>. На установчих зборах чернігівського обласного Товариства української мови імені Т.Шевченка 15 січня 1989 року всупереч лінії обкому компартії був обраний головою.
+
Член Народного Руху України з 1989 року<ref>{{Cite book|title=Боротьба за незалежність України у 1989- 1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного Руху України за перебудову|last=|first=|year=2009|publisher=Управління у справах преси та інформації Чернігівської ОДА|location=Чернігів|pages=422|language=українською|isbn=978-966-533-413-2}}</ref>. На установчих зборах чернігівського обласного Товариства української мови імені Т.Шевченка 15 січня 1989 року всупереч лінії обкому компартії був обраний головою<ref>{{Cite book|title="Просвіта": історія та сучасність|last=|first=|year=1998|publisher=Видавничий центр "Просвіта"|location=Київ|pages=319|language=українською|isbn=966-7551-00-8}}</ref>.
   
Разом із [[Антоненко Петро Якович|Петром Антоненком]] заснував газету «Сіверщина», був її редактором<ref>{{Cite news|title=Сіверщина (газета)|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0)&oldid=27156041|work=Вікіпедія|date=2020-02-02|accessdate=2020-02-02|language=uk}}</ref>. Очолював чернігівську газету «Просвіта».
+
Разом із [[Антоненко Петро Якович|Петром Антоненком]] заснував газету «Сіверщина», був її редактором<ref>{{Cite news|title=Сіверщина (газета)|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0)&oldid=27156041|work=Вікіпедія|date=2020-02-02|accessdate=2020-02-02|language=uk}}</ref>. Очолював чернігівську газету «Просвіта», ініціатор створення газети "Біла хата".
   
Під час декомунізації 2016 року&nbsp;— радник голови обласної державної адміністрації з цих питань, керівник експертної групи обласної комісії з питань декомунізації<ref>{{Cite web|url=http://cg.gov.ua/index.php?id=193678&tp=page|title=Василь Чепурний: «Моя місія як радника голови ОДА з питань декомунізації завершена»|last=|first=|date=13-06-2016|website=http://cg.gov.ua/|publisher=|language=українською|accessdate=13-06-2016}}</ref>.
+
Під час декомунізації 2016 року&nbsp;— радник голови обласної державної адміністрації з цих питань, керівник експертної групи обласної комісії з питань декомунізації<ref>{{Cite web|url=http://cg.gov.ua/index.php?id=193678&tp=page|title=Василь Чепурний: «Моя місія як радника голови ОДА з питань декомунізації завершена»|last=|first=|date=13-06-2016|website=http://cg.gov.ua/|publisher=|language=українською|accessdate=13-06-2016}}</ref><ref>{{Cite web|title=Типовий Чернігів|url=https://www.facebook.com/typical.chernihiv/posts/672965436194134|website=www.facebook.com|accessdate=2020-02-09|language=uk}}</ref>.
   
Автор книг публіцистики «Акурайку»<ref>{{Cite news|title=Акурайку|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%83&oldid=27158098|work=Вікіпедія|date=2020-02-02|accessdate=2020-02-02|language=uk}}</ref>, «В осім барку», видавець біля 20 книг з краєзнавства, художньої літератури.
+
Автор книг публіцистики «Акурайку»<ref>{{Cite news|title=Акурайку|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%83&oldid=27158098|work=Вікіпедія|date=2020-02-02|accessdate=2020-02-02|language=uk}}</ref>, «В осім барку»<ref>{{Cite web|title=Василь Чепурний видав книгу публіцистики "В осім барку". УРИВОК|url=http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2013/01/23/142553.html|website=bukvoid.com.ua|accessdate=2020-02-09}}</ref>, видавець та редактор біля 20 книг з краєзнавства, художньої літератури. Зокрема, в заснованому Василем Чепурним видавництві "Редакційно - видавничий центр "Сіверщина" вийшли книги "Сіверщина Incognita"<ref>{{Cite book|title=Сіверщина Incognita|last=|first=|year=2011|publisher=Редакційно - видавничий центр "Сіверщина"|location=Чернігів|pages=|language=українською|isbn=978-966-2317-04-6}}</ref>, Олександра Волощука "Автостопом на край світу"<ref>{{Cite book|title=Автостопом на край світу|last=Волощук|first=Олександр|year=2008|publisher=Редакційно- видавничий центр "Сіверщина"|location=Чернігів|pages=|language=українською|isbn=978-966-533-363-0}}</ref>, "Голодомор 1932- 1933 рр в Україні очима дослідників і свідків: Чернігівщина", "Державотворчий потенціал української соборності".
   
 
9 червня 2019 року<ref>[https://gordonua.com/ukr/news/politics/-korespondent-golosu-ukrajini-chepurnij-nazvav-belenjuka-negrom-a-zelenskogo-jevrejem-klounom-1028023.html Кореспондент «Голосу України» Чепурний назвав Беленюка «негром», а Зеленського&nbsp;— «євреєм-клоуном»]</ref> розгнівав мережу расистськими висловлюваннями<ref>[https://www.unian.ua/society/10581045-yevrey-kloun-prezident-ta-belenyuk-negr-zhurnalist-parlamentskoji-gazeti-rozgnivav-merezhu-rasistskimi-vislovlyuvannyami.html]</ref> та потрапив у скандал<ref>[https://www.uaportal.com/ukr/news/hto-takij-vasil-chepurnij-i-yak-vin-potrapiv-v-rasistskij-skandal-foto.htm Хто такий Василь Чепурний і як він потрапив в расистський скандал, фото]</ref>. Це сталося після того як кореспондент газети Верховної Ради обізвав Жана Беленюка «негром», а Володимира Зеленського «євреєм-клоуном».<ref>[https://zaxid.net/zhurnalist_parlamentskoyi_gazeti_golos_ukrayini__viyavivsya_rasistom_i_ksenofobom_n1483108]</ref> Редакція газети «Голос України» не підтримала позицію Василя Чепурного<ref>[http://www.golos.com.ua/article/318077]</ref>,
 
9 червня 2019 року<ref>[https://gordonua.com/ukr/news/politics/-korespondent-golosu-ukrajini-chepurnij-nazvav-belenjuka-negrom-a-zelenskogo-jevrejem-klounom-1028023.html Кореспондент «Голосу України» Чепурний назвав Беленюка «негром», а Зеленського&nbsp;— «євреєм-клоуном»]</ref> розгнівав мережу расистськими висловлюваннями<ref>[https://www.unian.ua/society/10581045-yevrey-kloun-prezident-ta-belenyuk-negr-zhurnalist-parlamentskoji-gazeti-rozgnivav-merezhu-rasistskimi-vislovlyuvannyami.html]</ref> та потрапив у скандал<ref>[https://www.uaportal.com/ukr/news/hto-takij-vasil-chepurnij-i-yak-vin-potrapiv-v-rasistskij-skandal-foto.htm Хто такий Василь Чепурний і як він потрапив в расистський скандал, фото]</ref>. Це сталося після того як кореспондент газети Верховної Ради обізвав Жана Беленюка «негром», а Володимира Зеленського «євреєм-клоуном».<ref>[https://zaxid.net/zhurnalist_parlamentskoyi_gazeti_golos_ukrayini__viyavivsya_rasistom_i_ksenofobom_n1483108]</ref> Редакція газети «Голос України» не підтримала позицію Василя Чепурного<ref>[http://www.golos.com.ua/article/318077]</ref>,
Рядок 26: Рядок 26:
 
== Нагороди ==
 
== Нагороди ==
 
* Лауреат премії імені Бориса Грінченка;<ref name="авдшкола"/>
 
* Лауреат премії імені Бориса Грінченка;<ref name="авдшкола"/>
* Орден святих Кирила і Мефодія Української православної Церкви Київського патріархату.
+
* Орден святих Кирила і Мефодія Української православної Церкви Київського патріархату
  +
*медаль "За жертовність і любов до України" Української православної Церкви Київського патріархату.
  +
*медаль "Будівничий України" ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка
  +
*медаль Всеукраїнського педагогічного товариства імені Григорія Ващенка.
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 38: Рядок 41:
 
[[Категорія:Українські журналісти]]
 
[[Категорія:Українські журналісти]]
 
[[Категорія:Члени НРУ (до 1991 року)]]
 
[[Категорія:Члени НРУ (до 1991 року)]]
  +
[[Категорія:Просвіта (товариство)]]
  +
[[Категорія:Чернігівське товариство "Просвіта"]]

Версія за 06:57, 9 лютого 2020

Чепурний Василь Федорович
Народився 3 червня 1964(1964-06-03) (55 років)
Сосницький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність журналіст
Alma mater Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Чепурний Василь Федорович (нар. 3 червня 1964(19640603), Авдіївка) — український журналіст, просвітянин, письменник. Багатолітній голова Чернігівської обласної "Просвіти" імені Т.Шевченка (1989 - 2015 рр).

Біографія

Народився в селі Авдіївка Чернігівської області в селянській сім'ї Федора Чепурного і Софії (в дівоцтві — Лазаренко).[1][2]

Після закінчення школи працював у городнянській районній газеті «Сільські новини», де став спершу кореспондентом, а згодом — відповідальним секретарем. Потім вступив до Київського університету імені Т. Шевченка на факультет журналістики. В університеті випускав стінгазету «Слово-зброя». Після армії продовжив навчання, але п'ятий курс закінчив заочно. На п'ятому курсі пішов працювати в редакцію газети «Комсомольський гарт».[1]

Із «Комсомольського гарту» перейшов до «Молоді України» власкором по Чернігівській і Сумській областях і керував прес-службою представника Президента в Чернігівській області за часів Кравчука. За часів Кучми працював вченим секретарем Чернігівського літературно- меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського, де, зокрема, упорядкував перші після другої світової війни «Наукові записки».

Член Народного Руху України з 1989 року[3]. На установчих зборах чернігівського обласного Товариства української мови імені Т.Шевченка 15 січня 1989 року всупереч лінії обкому компартії був обраний головою[4].

Разом із Петром Антоненком заснував газету «Сіверщина», був її редактором[5]. Очолював чернігівську газету «Просвіта», ініціатор створення газети "Біла хата".

Під час декомунізації 2016 року — радник голови обласної державної адміністрації з цих питань, керівник експертної групи обласної комісії з питань декомунізації[6][7].

Автор книг публіцистики «Акурайку»[8], «В осім барку»[9], видавець та редактор біля 20 книг з краєзнавства, художньої літератури. Зокрема, в заснованому Василем Чепурним видавництві "Редакційно - видавничий центр "Сіверщина" вийшли книги "Сіверщина Incognita"[10], Олександра Волощука "Автостопом на край світу"[11], "Голодомор 1932- 1933 рр в Україні очима дослідників і свідків: Чернігівщина", "Державотворчий потенціал української соборності".

9 червня 2019 року[12] розгнівав мережу расистськими висловлюваннями[13] та потрапив у скандал[14]. Це сталося після того як кореспондент газети Верховної Ради обізвав Жана Беленюка «негром», а Володимира Зеленського «євреєм-клоуном».[15] Редакція газети «Голос України» не підтримала позицію Василя Чепурного[16], а його акаунт у Фейсбці був заблокований.[17] Під натиском громадської думки редакція газети «Голос України» попросила вибачення за «позицію» свого кореспондента.[18] Триразовий чемпіон Європи (2016, 2014, 2012), заслужений майстер спорту України Беленюк Жан Венсанович відповів на расистську образу:[19]

"Деяким панам, особливо які називають себе журналістами, потрібно потроху вилазити з печер, а то засиділися, а на дворі 21 століття"

Творчий доробок

Нагороди

  • Лауреат премії імені Бориса Грінченка;[2]
  • Орден святих Кирила і Мефодія Української православної Церкви Київського патріархату
  • медаль "За жертовність і любов до України" Української православної Церкви Київського патріархату.
  • медаль "Будівничий України" ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка
  • медаль Всеукраїнського педагогічного товариства імені Григорія Ващенка.

Примітки

  1. а б Чепурний Василь. Автобіографія. Буквоїд. Процитовано 26 червня 2017. 
  2. а б Чепурний Василь Федорович. Авдіївська школа. Процитовано 26 червня 2017. 
  3. Боротьба за незалежність України у 1989- 1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного Руху України за перебудову (українською). Чернігів: Управління у справах преси та інформації Чернігівської ОДА. 2009. с. 422. ISBN 978-966-533-413-2. 
  4. "Просвіта": історія та сучасність (українською). Київ: Видавничий центр "Просвіта". 1998. с. 319. ISBN 966-7551-00-8. 
  5. Сіверщина (газета). Вікіпедія (uk). 2020-02-02. Процитовано 2020-02-02. 
  6. Василь Чепурний: «Моя місія як радника голови ОДА з питань декомунізації завершена». http://cg.gov.ua/ (українською). 13-06-2016. Процитовано 13-06-2016. 
  7. Типовий Чернігів. www.facebook.com (uk). Процитовано 2020-02-09. 
  8. Акурайку. Вікіпедія (uk). 2020-02-02. Процитовано 2020-02-02. 
  9. Василь Чепурний видав книгу публіцистики "В осім барку". УРИВОК. bukvoid.com.ua. Процитовано 2020-02-09. 
  10. Сіверщина Incognita (українською). Чернігів: Редакційно - видавничий центр "Сіверщина". 2011. ISBN 978-966-2317-04-6. 
  11. Волощук, Олександр (2008). Автостопом на край світу (українською). Чернігів: Редакційно- видавничий центр "Сіверщина". ISBN 978-966-533-363-0. 
  12. Кореспондент «Голосу України» Чепурний назвав Беленюка «негром», а Зеленського — «євреєм-клоуном»
  13. [1]
  14. Хто такий Василь Чепурний і як він потрапив в расистський скандал, фото
  15. [2]
  16. [3]
  17. Заява Василя Чепурного з приводу цькування
  18. [4]
  19. [5]
  20. КУХАРУК, Роман. ВАРТІСНА ПУБЛІЦИСТИКА. Всеукраїнська творча спілка "Літературний форум". Процитовано 26 червня 2017. 

Посилання