Червець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Червець
Самиця (зліва) та самець (справа)
Самиця (зліва) та самець (справа)
Біологічна класифікація
Домен: Eukaryota
Царство: Тварини
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Рівнокрилі (Homoptera)
Родина: Червці велетенські (Manganodidae)
Рід: Dactylopius
Вид: D. coccus
Біноміальна назва
Dactylopius coccus
Costa, 1835
Синоніми
Coccus cacti L., 1758
Pseudococcus cacti Burmeister, 1839
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Dactylopius coccus
EOL logo.svg EOL: 836534
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 765876

Черве́ць (кошеніль; Dactylopius coccus) — вид комах ряду рівнокрилих. Живиться соками рослин, шкідник сільськогосподарських культур і плодових дерев. З цих комах виготовляють кармін — барвник червоного кольору, що використовується, зокрема, як харчовий барвник (Е120).

Біологія виду

В середині липня самиця червця відкладає приблизно 600—700 яєць, укладених в землі в білу, схожу на воскову, оотеку[ru]. Якщо личинки не виходять з яйця до кінця серпня-початку вересня, вони залишаються всередині до кінця зими. В кінці березня або на початку квітня личинки виходять із землі і протягом короткого часу харчуються низькоростучим листям рослини-господаря. Після цього повертаються під землю і живуть на корінні рослини. У цей момент личинки линяють: скидають свої екзоскелети разом з ногами і вусиками. Після цього вони інцистуються, формуючи зовнішнє захисне покриття (цисту) біля тканини кореня.

Цисти — невеликі темно-червоні або фіолетові бульбашки, зібрані на коренях рослини-господаря. Жіноча циста 3—4 міліметри в діаметрі. Чоловіча циста у два рази менша від жіночої. На 500 жіночих цист зустрічається лише одна чоловіча. Цисти линяють декілька разів. Коли чоловіча личинка досягає третього ступеня розвитку, вона утворює тонкий білий кокон і на початку червня перетворюється в лялечку. В кінці червня або на початку липня самиці, які зберігають свої личинкові форми, знову виходять на поверхню і повільно піднімаються на верхівку рослини-господаря. Дорослі самці, з крилами та характерними відростками в кінці живота, залишають кокони і приєднуються до самиць через кілька днів. Дорослі самці не харчуються і вмирають невдовзі після спарювання, а самиці повертаються під землю, де відкладають яйця. Після відкладання яєць самиця комах помирає.

Ареал

Комаха живе на трав'янистих рослинах Центральної Європи, які ростуть на піщаних і посушливих ґрунтах. Її основна рослина-господар — червець багаторічний (Scleranthus perennis), вид рослин з родини гвоздичних.

Практичне використання

З пігментів тіла самиць червця виготовляється харчова добавка Е120 кармін (кармінова кислота) — барвник густого червоного (кармінового) кольору.

Вміст кармінової кислоти в екстракті червця становить близько 20 %.

Цікаві факти

Місяць червень дістав свою назву завдяки тому, що цього місяця починають збирання «черви» — личинок цієї комахи. З них в давнину добували червону фарбу[1], якою фарбували давньоруські стяги.[2][неавторитетне джерело]

Комах збирають незадовго перед тим як жіноча черва (личинка) досягне зрілості, тобто в кінці червня, зазвичай на день святого Іоанна Хрестителя (24 червня), тому в багатьох країнах народна назва барвника — «кров святого Іоанна». У процесі збору рослина висмикувалась з корінням, з коріння збирались личинки. В середньому з кожної рослини збиралось близько десяти комах. Земельні ділянки культивувались для того, щоб компенсувати високий рівень знищення рослин. Личинки вбивались киплячою водою або оцтом, висушувались на сонці або в печі і розчинялись у хлібній заквасці або квасі для видалення жиру. Екстракт потім використовувався для фарбування шовку, вовни, бавовни або льону. Процес фарбування потребує приблизно 3—4 унції барвника на фунт шовку (180—250 г на кілограм), один фунт барвника міг пофарбувати майже 20 фунтів вовни (50 г на кілограм).

Червець широко застосовувався в Європі в середні віки і в епоху відродження як барвник. У 15-му і першій половині 16-го століття червець був одним з головних товарів експорту з Польщі, Литви та України. Торгівля в основному була монополізована єврейськими купцями, які купували фарбу у селян. Купці відправляли барвник з великих польських міст, таких як Краків, Гданськ (Данциг) і Познань. Звідти товар вивозився до південної Німеччини і північної Італії, Франції, Англії, Османської імперії та Вірменії. Торгівля була прибутковим бізнесом для єврейських посередників, відповідно до Марцина[pl] з Ужендува (1595), один фунт польської кошенілі коштував від чотирьох до п'яти венеціанських дукатів. За кількісними показниками торгівля досягла піку в 1530-ті рр. Згідно з податковими регістрами, у 1534 близько 30 тонн барвника були продані лише тільки в Познані. У виданні 1650 р. дослідник поліських боліт Даніель Цвікер окремо позначив розповсюдження польської кошенілі на Поліссі.

Польська кошеніль в другій половині 16 століття була витіснена з європейського ринку більш дешевою мексиканською. Барвник з червця, який до того був експортним продуктом, продовжував використовуватись локально. Його використовували для фарбування тканин у малиновий колір, популярний в одязі заможного українського козацтва та польської шляхти, харчовий барвник, косметичний та лікувальний засіб у народній медицині.

У 2009 в ході судового розгляду з'явився домисел про те, що до складу харчових добавок Кока-Коли входить харчовий барвник кармін (екстракт кошенілі). Компанія спростувала цей закид[3].

Галерея

Див. також

Джерела

  • Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — С. 298. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  • Назви місяців їх походження. blog.i.ua. Процитовано 2018-12-15. 
  • Rumors and Facts About Coca-Cola. The Coca-Cola Company (en-US). Процитовано 2019-01-21.