Відмінності між версіями «Черненко Василь Іванович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 20: Рядок 20:
 
| командування =
 
| командування =
 
{{Командувач рядок 1|''2004–2009''|''[[204-а бригада тактичної авіації|204-а авіаційна винищувальна бригада ПС ЗС України]]''}}
 
{{Командувач рядок 1|''2004–2009''|''[[204-а бригада тактичної авіації|204-а авіаційна винищувальна бригада ПС ЗС України]]''}}
{{Командувач рядок 0|''2009—н.ч''|''Начальник управління авіації та протиповітряної оборони Командування ВМС ЗС України''}}
+
{{Командувач рядок 1|''2009—2017''|''Начальник управління авіації та протиповітряної оборони Командування ВМС ЗС України''}}
  +
{{Командувач рядок 0|''2017—н.ч''|''Командир Повітряного командування «Південь»''}}
 
| битви =
 
| битви =
 
| нагороди = {{{!}} style="background: transparent"
 
| нагороди = {{{!}} style="background: transparent"

Версія за 07:19, 7 травня 2019

Черненко Василь Іванович
UA-OF7-MAJ-GEN-GSB-H(2015).png Генерал-лейтенант (з травня 2019)
Chernenko new form 2017.jpg
Загальна інформація
Народження 1 січня 1959(1959-01-01) (60 років)
Звенигородка, СРСР
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ПС ЗС України
Командування
2004–2009 204-а авіаційна винищувальна бригада ПС ЗС України
2009—2017 Начальник управління авіації та протиповітряної оборони Командування ВМС ЗС України
2017—н.ч Командир Повітряного командування «Південь»
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За військову службу Україні»
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

Васи́ль Іва́нович Черне́нко (нар. 1 січня 1959, Звенигородка, СРСР) — український військовик, генерал-лейтенант Повітряних сил ЗС України, командир Повітряного командування «Південь» (з грудня 2017). Льотчик першого класу. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня, має інші державні нагороди.

Життєпис

Василь Черненко народився у Звенигородці, що на Черкащині. З 1978 по 1982 рік навчався у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків. З 1982 року — льотчик, а з 1983 року — старший льотчик винищувального авіаційного полку. Впродовж 19841987 років (з невеликою перервою) був командиром ланки винищувального авіаційного полку. З 1987 — заступник командира, а з 1988 року — командир ескадрильї.

З 1989 по 1992 рік навчався у Військовій командній академії ППО імені Г. К. Жукова, після закінчення якої до 1998 року очолював авіаційну ескадрилью винищувального авіаційного полку. З 1998 року — командир авіаційної ескадрильї винищувальної авіаційної бригади, а з 2000 року — заступник командира бригади. З листопада 2001 по грудень 2003 — командир винищувального авіаційного полку. У 20032004 роках знову обіймав посаду заступника командира авіаційної винищувальної бригади.

У грудні 2004 року Василь Черненко очолив 204-у авіаційну винищувальну бригаду Повітряних сил ЗСУ, що у 2007 році була визнана одним з найкращих формувань ПС ЗСУ[1].

У березні 2009 року Черненка було призначено на посаду заступника командувача ВМС ЗС України з авіації — начальника управління авіації та протиповітряної оборони Командування ВМС України (в/ч А0456). Під його керівництвом було значною мірою вдосконалено структуру управління, продовжено роботу з нарощування кількості боєздатної авіаційної техніки та боєздатних льотних екіпажів бригади, організовано роботу науково-тренувального комплексу «НИТКА». У грудні 2010 року був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

У грудні 2017 року призначений командиром Повітряного командування «Південь».

23 серпня 2014 року Указом Президента України № 679/2014 Василю Черненку було присвоєне військове звання генерал-майора[2]. З травня 2019 року — генерал-лейтенант.

Військовий льотчик 1-го класу. Спеціалізація — МіГ-29. Станом на 2007 рік мав загальний наліт 1476 годин.

Нагороди

Сім'я

Одружений. Разом з дружиною Людмилою Анатоліївною, що проходила військову службу за контрактом у в/ч А-2255, виховав двох синів: Анатолія та Владислава.

Див. також

Примітки

  1. Журнал «Військо України» № 12 (90) 2007, стор. 4. Процитовано 25 серпня 2014. 
  2. Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 679/2014 «Про присвоєння військових звань»
  3. Указ Президента України від 3 грудня 2010 року № 1064/2010 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців і працівників Збройних Сил України»
  4. Указ Президента України від 20 серпня 2007 року № 718/2007 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання