Відмінності між версіями «Чернявський Микола Федорович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 12: Рядок 12:
   
 
Перші вірші Ч. датовані 1889; окремі збірки поезій: «Пісні кохання» (1895), «Донецькі сонети» (1898), «Зорі» (1903). Крім того, Ч. брав участь у вид. альманахів «Дубове листя», «З потоку життя», «Перша ластівка»; друкувався в ж. «ЛНВ», «Правда», «КСт.» й ін., а за сов. часу в ж. «Життя й Революція», «Червоний Шлях», «Зоря». У тематично багатій ліриці Ч. особливо визначається писана під впливом фольклору й [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] любовна поезія, іст. твори, присвячені Козаччині та Гетьманщині, зокрема добі [[Хмельницький Богдан|Б. Хмельницького]], патріотичні вірші, присвячені Україні, пейзажна лірика тощо. У дорев. поезії Ч. — один з найвизначніших майстрів сонета, зокрема в «Донецьких сонетах» він. перший в укр. поезії створив жанрові картини з життя донецького селянства і робітництва. Писав також оп., спогади тощо; 1894 переклав «[[Слово о полку Ігореві]]».
 
Перші вірші Ч. датовані 1889; окремі збірки поезій: «Пісні кохання» (1895), «Донецькі сонети» (1898), «Зорі» (1903). Крім того, Ч. брав участь у вид. альманахів «Дубове листя», «З потоку життя», «Перша ластівка»; друкувався в ж. «ЛНВ», «Правда», «КСт.» й ін., а за сов. часу в ж. «Життя й Революція», «Червоний Шлях», «Зоря». У тематично багатій ліриці Ч. особливо визначається писана під впливом фольклору й [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] любовна поезія, іст. твори, присвячені Козаччині та Гетьманщині, зокрема добі [[Хмельницький Богдан|Б. Хмельницького]], патріотичні вірші, присвячені Україні, пейзажна лірика тощо. У дорев. поезії Ч. — один з найвизначніших майстрів сонета, зокрема в «Донецьких сонетах» він. перший в укр. поезії створив жанрові картини з життя донецького селянства і робітництва. Писав також оп., спогади тощо; 1894 переклав «[[Слово о полку Ігореві]]».
  +
  +
У 1903 році Микола Федорович переїхав у свій будинок на Пестелевському проїзді (''нині — [[Вулиця Перекопська (Херсон)|вул. Перекопська]]''). У теперішній час [[будинок Чернявського]] використовується як приватне майно. Біля парадного входу встановлено дві пам'ятні таблички, присвячені Чернявському і Коцюбинському.
   
 
У 1917 році очолив товариство «[[Українська Хата в Херсоні]]». Постання Української держави 1917 Ч. привітав, але активної участи в її будівництві не взяв і по її поразці залишився під совєтами, хоч сов. письм. теж не став і з 1933 зовсім перестав друкуватися. Пізніше був репресований, і твори його були заборонені; реабілітований по смерті Й. Сталіна. Але сов. критика і після реабілітації закидає Ч. укр. націоналізм.
 
У 1917 році очолив товариство «[[Українська Хата в Херсоні]]». Постання Української держави 1917 Ч. привітав, але активної участи в її будівництві не взяв і по її поразці залишився під совєтами, хоч сов. письм. теж не став і з 1933 зовсім перестав друкуватися. Пізніше був репресований, і твори його були заборонені; реабілітований по смерті Й. Сталіна. Але сов. критика і після реабілітації закидає Ч. укр. націоналізм.
Рядок 26: Рядок 28:
 
Найповніше вид. Ч.: «Твори», т. І—X (1927–1931). Після реабілітації вийшли короткі вибірки: «Поезії» в одному т. (1959) і «Твори», т. І—II (1966). Повна бібліографія творів Ч. у біо-бібліографічному словнику «Укр. письменники» (т. III, 1963).
 
Найповніше вид. Ч.: «Твори», т. І—X (1927–1931). Після реабілітації вийшли короткі вибірки: «Поезії» в одному т. (1959) і «Твори», т. І—II (1966). Повна бібліографія творів Ч. у біо-бібліографічному словнику «Укр. письменники» (т. III, 1963).
   
 
Довгий час помилково вважалося, що М.Чернявский загинув у 1948 році. Лише у 1992 році пошуковці встановили справжню дату смерті письменника. Він був розстріляний опівночі з 19 на 20 січня 1938 року.<ref>[http://prosvilib.at.ua/index/vtf7_18/0-327 Лопушинський І. З когорти славетних (Трагічна доля Миколи Чернявського)]</ref> <ref>[http://prosvilib.at.ua/index/vtf7_37/0-346 Немченко І. Усвідомлення великості таланту]</ref>
=== Смерть ===
 
 
Довгий час помилково вважалося, що М.Чернявский загинув у 1948 році.
 
   
Лише у 1992 році пошуковці встановили справжню дату смерті письменника. Він був розстріляний опівночі з 19 на 20 січня 1938 року.<ref>[http://prosvilib.at.ua/index/vtf7_18/0-327 Лопушинський І. З когорти славетних (Трагічна доля Миколи Чернявського)]</ref> <ref>[http://prosvilib.at.ua/index/vtf7_37/0-346 Немченко І. Усвідомлення великості таланту]</ref>
 
 
Виписка з акту свідчить:
 
Виписка з акту свідчить:
 
«Постановление Тройки УНКВД по Николаевской области от 27 ноября 1937 года о расстреле Чернявского Николая Федоровича, 1867 г. приведено в исполнение 19 января 1938 года в 24 часа*. И.о. начальника Херсонского горотдела НКВД Павленко».
 
«Постановление Тройки УНКВД по Николаевской области от 27 ноября 1937 года о расстреле Чернявского Николая Федоровича, 1867 г. приведено в исполнение 19 января 1938 года в 24 часа*. И.о. начальника Херсонского горотдела НКВД Павленко».

Версія за 15:48, 28 січня 2015

Микола Чернявський

Мико́ла Фе́дорович Черня́вський (22 грудня 1867 (3 січня 1868)(18680103) — † 19 січня 1938), поет, педагог і земський діяч родом Торської Олексіївки (Октябрське (Добропільський район)), Бахмутський повіт Катеринославської губернії, син священика. Згодом його сім'я переїхала у Божедарівку Слов'яносербського повіту.

Біографія

Про своє народження М.Чернявський написав так:

«Перед Різдвом 1867 року, 22 грудня (за новим стилем 3 січня 1868 р.), під солом’яною стріхою, в селі Торській Олексіївці (або Шаховій) Бахмутського повіту, побачив світ Божий. У сім’ї молодого диякона, четвертою дитиною було вписане моє ім’я в книгу буття… Охрестили, дали ім’я Микола й 24 грудня, на Святвечір, коли по селу лунали співи колядників, святкували мої перші іменини… Водою з річки Торця (колишній Тор) була наповнена купіль моя…».

Закінчив Катеринославську Духовну Семінарію, з 1889 учителював у Бахмутській духовній школі, 1901 — 03 працював земським статистиком у Чернігові, з 1903 жив у Херсоні і до 1919 працював там у губернію земстві, пізніше вчителював.

Перші вірші Ч. датовані 1889; окремі збірки поезій: «Пісні кохання» (1895), «Донецькі сонети» (1898), «Зорі» (1903). Крім того, Ч. брав участь у вид. альманахів «Дубове листя», «З потоку життя», «Перша ластівка»; друкувався в ж. «ЛНВ», «Правда», «КСт.» й ін., а за сов. часу в ж. «Життя й Революція», «Червоний Шлях», «Зоря». У тематично багатій ліриці Ч. особливо визначається писана під впливом фольклору й Т. Шевченка любовна поезія, іст. твори, присвячені Козаччині та Гетьманщині, зокрема добі Б. Хмельницького, патріотичні вірші, присвячені Україні, пейзажна лірика тощо. У дорев. поезії Ч. — один з найвизначніших майстрів сонета, зокрема в «Донецьких сонетах» він. перший в укр. поезії створив жанрові картини з життя донецького селянства і робітництва. Писав також оп., спогади тощо; 1894 переклав «Слово о полку Ігореві».

У 1903 році Микола Федорович переїхав у свій будинок на Пестелевському проїзді (нині — вул. Перекопська). У теперішній час будинок Чернявського використовується як приватне майно. Біля парадного входу встановлено дві пам'ятні таблички, присвячені Чернявському і Коцюбинському.

У 1917 році очолив товариство «Українська Хата в Херсоні». Постання Української держави 1917 Ч. привітав, але активної участи в її будівництві не взяв і по її поразці залишився під совєтами, хоч сов. письм. теж не став і з 1933 зовсім перестав друкуватися. Пізніше був репресований, і твори його були заборонені; реабілітований по смерті Й. Сталіна. Але сов. критика і після реабілітації закидає Ч. укр. націоналізм.

Засну і чую в тій хвилині,
Як ліс шумить, співа дівчина,
Йдучи надвечір до криниці,
Як дзвін гуде в старій дзвіниці.
І бачу рідні гори білі,
Понад Дінцем в гаю блукаю
І давніх днів утіхи милі
Вві сні я знов переживаю.

Найповніше вид. Ч.: «Твори», т. І—X (1927–1931). Після реабілітації вийшли короткі вибірки: «Поезії» в одному т. (1959) і «Твори», т. І—II (1966). Повна бібліографія творів Ч. у біо-бібліографічному словнику «Укр. письменники» (т. III, 1963).

Довгий час помилково вважалося, що М.Чернявский загинув у 1948 році. Лише у 1992 році пошуковці встановили справжню дату смерті письменника. Він був розстріляний опівночі з 19 на 20 січня 1938 року.[1] [2]

Виписка з акту свідчить: «Постановление Тройки УНКВД по Николаевской области от 27 ноября 1937 года о расстреле Чернявского Николая Федоровича, 1867 г. приведено в исполнение 19 января 1938 года в 24 часа*. И.о. начальника Херсонского горотдела НКВД Павленко».

Галерея

Література

Посилання

  1. Лопушинський І. З когорти славетних (Трагічна доля Миколи Чернявського)
  2. Немченко І. Усвідомлення великості таланту