Чернігівська єпархія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Немає опису редагування
м (вилучено Категорія:1919 в Україні за допомогою HotCat)
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 5: Рядок 5:
[[1500]] у зв'язку з приєднанням [[Чернігів|Чернігова]], [[Брянськ]]а, [[Стародуб]]а і [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверська]] до [[Московська держава|Московської держави]] Чернігівська єпархія протягом понад 100 років була поділена на дві частини. Більша підлягала смоленському єпископу, решта знаходилася на землях, захоплених [[Литва|Литвою]] і [[Польща|Польщею]].
[[1500]] у зв'язку з приєднанням [[Чернігів|Чернігова]], [[Брянськ]]а, [[Стародуб]]а і [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверська]] до [[Московська держава|Московської держави]] Чернігівська єпархія протягом понад 100 років була поділена на дві частини. Більша підлягала смоленському єпископу, решта знаходилася на землях, захоплених [[Литва|Литвою]] і [[Польща|Польщею]].


Після [[Деулінське перемир'я|Деулінського перемир'я]] [[1618]] всі [[Церква|церкви]] Чернігівської єпархії підпорядковувалися смоленському [[Єпископ|єпископу]]. Після возз'єднання [[Україна|України]] з [[Росія|Росією]] на чолі чернігівської кафедри в [[1657]] став [[Архієпископ|архієпископ]] [[Лазар Баранович]]. [[1685]] Чернігівська єпархія підлягала московському [[Патріарх|патріарху]] з правом вважатися «першою архієпископією всієї Русі» (до того чернігівський [[Єпископ|єпископ]] підлягав константинопольському [[Патріарх|патріарху]]).
Після [[Деулінське перемир'я|Деулінського перемир'я]] [[1618]] всі [[Церква|церкви]] Чернігівської єпархії підпорядковувалися смоленському [[Єпископ|єпископу]]. Після приєднання [[Гетьманщина|Гетьманщини]] до [[Московська держава|Московської держави]] на чолі чернігівської кафедри в [[1657]] став [[Архієпископ|архієпископ]] [[Лазар Баранович]]. [[1685]] Чернігівська єпархія підлягала московському [[Патріарх|патріарху]] з правом вважатися «першою архієпископією всієї Русі» (до того чернігівський [[Єпископ|єпископ]] підлягав константинопольському [[Патріарх|патріарху]]).


З метою матеріального зміцнення Чернігівської єпархії київський [[Митрополит|митрополит]] передав їй [[Протопопія|протопопії]]: Чернігівську, Менську, Борзенську, Глухівську, Конотопську, Стародубську та Новгород-Сіверську. У 19 ст. Чернігівська єпархія мала [[Консисторія|консисторію]] і 52 благочинних чоловічих і 4 жіночих [[Монастир|монастирі]], кафедральний собор, 13 міських соборів, 952 парафіяльні [[Церква|церкви]], 5 при казенних закладах, 6 домових, 52 на кладовищах, 47 приписних, 21 одновірчу; всього — 1081 [[Церква|церкви]] (з них у селах — 834). У Чернігівській єпархії було 3 повітових духовних чоловічих училища ([[Чернігів]], [[Новгород-Сіверський]], [[Стародуб]]), [[Чернігівська духовна семінарія]]. Майже при всіх [[Церква|церквах]] існували церковні парафіяльні школи. Чернігівська єпархія існувала до [[1919]].
З метою матеріального зміцнення Чернігівської єпархії київський [[Митрополит|митрополит]] передав їй [[Протопопія|протопопії]]: Чернігівську, Менську, Борзенську, Глухівську, Конотопську, Стародубську та Новгород-Сіверську. У 19 ст. Чернігівська єпархія мала [[Консисторія|консисторію]] і 52 благочинних чоловічих і 4 жіночих [[Монастир|монастирі]], кафедральний собор, 13 міських соборів, 952 парафіяльні [[Церква|церкви]], 5 при казенних закладах, 6 домових, 52 на кладовищах, 47 приписних, 21 одновірчу; всього — 1081 [[Церква|церкви]] (з них у селах — 834). У Чернігівській єпархії було 3 повітових духовних чоловічих училища ([[Чернігів]], [[Новгород-Сіверський]], [[Стародуб]]), [[Чернігівська духовна семінарія]]. Майже при всіх [[Церква|церквах]] існували церковні парафіяльні школи. Чернігівська єпархія існувала до [[1919]].
Рядок 20: Рядок 20:
[[Категорія:Історія Могильовської області]]
[[Категорія:Історія Могильовської області]]
[[Категорія:Історія Брянської області]]
[[Категорія:Історія Брянської області]]
[[Категорія:Історія Володимирської області]]
[[Категорія:Історія Владимирської області]]
[[Категорія:Історія Калузької області]]
[[Категорія:Історія Калузької області]]
[[Категорія:Історія Курської області]]
[[Категорія:Історія Курської області]]
Рядок 27: Рядок 27:
[[Категорія:Історія Рязанської області]]
[[Категорія:Історія Рязанської області]]
[[Категорія:Історія Смоленської області]]
[[Категорія:Історія Смоленської області]]
[[Категорія:1919 в Україні]]

Поточна версія на 15:37, 17 травня 2022

Після прийняття християнства князем Володимиром у Києві першим чернігівським єпископом призначено Неофіта, що приїхав з Греції, разом з першим київським митрополитом Михайлом. До 1118 Чернігівська єпархія включала Чернігів, територію сучасної Орловської, Калузької, Курської, Тульської, Рязанської, Володимирської, Московської, частину Гомельської, Могильовської і Смоленської областей.

У 1118 майже половина території відійшла до новоутвореної Рязанської єпархії. Після захоплення Чернігова татаро-монголами (1239) значна частина південних територій Чернігівської єпархії відійшла до Київської митрополії. Єпископська кафедра з часом перенесена з Чернігова до Брянська.

1500 у зв'язку з приєднанням Чернігова, Брянська, Стародуба і Новгород-Сіверська до Московської держави Чернігівська єпархія протягом понад 100 років була поділена на дві частини. Більша підлягала смоленському єпископу, решта знаходилася на землях, захоплених Литвою і Польщею.

Після Деулінського перемир'я 1618 всі церкви Чернігівської єпархії підпорядковувалися смоленському єпископу. Після приєднання Гетьманщини до Московської держави на чолі чернігівської кафедри в 1657 став архієпископ Лазар Баранович. 1685 Чернігівська єпархія підлягала московському патріарху з правом вважатися «першою архієпископією всієї Русі» (до того чернігівський єпископ підлягав константинопольському патріарху).

З метою матеріального зміцнення Чернігівської єпархії київський митрополит передав їй протопопії: Чернігівську, Менську, Борзенську, Глухівську, Конотопську, Стародубську та Новгород-Сіверську. У 19 ст. Чернігівська єпархія мала консисторію і 52 благочинних чоловічих і 4 жіночих монастирі, кафедральний собор, 13 міських соборів, 952 парафіяльні церкви, 5 при казенних закладах, 6 домових, 52 на кладовищах, 47 приписних, 21 одновірчу; всього — 1081 церкви (з них у селах — 834). У Чернігівській єпархії було 3 повітових духовних чоловічих училища (Чернігів, Новгород-Сіверський, Стародуб), Чернігівська духовна семінарія. Майже при всіх церквах існували церковні парафіяльні школи. Чернігівська єпархія існувала до 1919.

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чернігівська_єпархія&oldid=35786024