Відмінності між версіями «Чесько-німецький договір (1939)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (вилучено Категорія:Договори Чехословаччини за допомогою HotCat)
Рядок 21: Рядок 21:
 
| wikisource =
 
| wikisource =
 
}}
 
}}
'''Чесько-німецький договір 1939 року''' — міждержавний договір [[Німеччина|Німеччини]] та [[Чехословаччина|Чехословаччини]], що був підписаний у [[Берлін]]і і поклав кінець незалежності Чехословаччини, перетворивши її на [[Протекторат Богемії та Моравії]].
+
'''Чесько-німецький договір 1939 року''' — міждержавний договір [[Третій Рейх|Третього рейху]] та [[Друга Чехословацька Республіка|Чехословацької республіки]], що був підписаний у [[Берлін]]і і поклав кінець незалежності Чехословаччини, перетворивши її на [[Протекторат Богемії та Моравії]].
   
 
== Передумови укладання договору ==
 
== Передумови укладання договору ==

Версія за 16:08, 23 листопада 2019

Чесько-німецький договір 1939 року
Тип: міждержавний
Підготовлено: лютий-березень 1939
Підписано: 1939
Місце: Берлін, Німеччина
Чинність: 16 березня 1939
Умови: ліквідація незалежної Чехословаччини
Закінчився: 1945
Підписано: 15 березня 1939
Сторони: Німеччина
Чехословаччина
Зберігається: Берлін, Прага
Мови: чеська, німецька

Чесько-німецький договір 1939 року — міждержавний договір Третього рейху та Чехословацької республіки, що був підписаний у Берліні і поклав кінець незалежності Чехословаччини, перетворивши її на Протекторат Богемії та Моравії.

Передумови укладання договору

Німеччина у 1938 році розпочала агресивні дії щодо своїх сусідів. Анексувавши Австрію А.Гітлер висуває територіальні претензії до Чехословаччини, намагаючись анексувати Судети, що були населені етнічними німцями. Зважаючи на такі обставини 29-30 вересня 1938 року було проведено нараду представників Англії, Франції, Німеччини та Італії в Мюнхені, на якому 30 вересня без участі представників Чехословаччини було підписано Мюнхенська угода (датована 29 вересня). Згідно з цією угодою, Чехословаччина повинна була в період з 1 по 10 жовтня очистити Судетську область з усіма укріпленнями, спорудами, шляхами сполучення, фабриками, запасами зброї тощо. Також Прага зобов'язувалася протягом трьох місяців дати задоволення територіальним претензіям Угорщини та Польщі. Додатково була прийнята декларація, в якій Великою Британією і Францією давалися гарантії нових кордонів Чехословаччини. А Німеччина в свою чергу відмовлялася від подальших територіальних претензій. Такі дії європейських держав спричиняюсь внутрішньополітичну кризу у Чехословаччині. Президент Едвард Бенеш йде у відставку і емігрує. На зміну йому приходить про німецький генерал Ян Сировий, що невдовзі також йде у відставку. До влади приходить Еміл Гаха. Він змушений діяти в рамках вже укладених договорів і йти на подальші поступки А.Гітлеру.

Міждержавна зустріч

15 березня 1939 року відбувається зустріч рейхсканцлера Гітлера у присутності рейхсміністра закордонних справ фон Ріббентропа з президентом Чехословаччини Емілом Гахою і міністром закордонних справ Чехословаччини Хвалковским на їх прохання. Під час зустрічі відбулося обговорення становища, що склалося на території нинішнього Чехословацької держави в результаті подій останніх місяців, зокрема проголошення незалежності Першою Словацькою Республікою. Обидві сторони висловили одностайне переконання, що метою всіх їхніх зусиль має бути забезпечення спокою, порядку і миру в цій частині Центральної Європи. Президент Чехословаччини заявив, що, прагнучи до досягнення цієї мети, а також до остаточного встановлення миру, він з повною довірою віддає долю чеського народу і країни в руки Німецького Рейху. А.Гітлер прийняв цю заяву і повідомив про своє рішення взяти чеський народ під захист німецького рейху і забезпечити йому автономний розвиток, відповідне його самобутності. Цією міждержавною зустріччю покладено край незалежній Чехословаччині[1].

Умови договору

Після декількох годин перемовин уряд Чехословаччини пристає на умови Німеччини:

1. А.Гітлер вимагає, щоб німецький Вермахт взяв під контроль всю територію Чехословаччини.
2. Збройні Сили і загони поліції Чехословаччини повинні залишитися в казармах. Майбутньому Протекторату Богемії і Моравії буде дозволено мати власні Збройні Сили.
3. Заборона вильотів всіх військових, транспортних і приватних літаків; військові літаки повинні були бути переміщені на цивільні аеродроми;
4. Вся зенітна артилерія і кулемети повинні бути зняті з бойових установок і переміщені в казарми;
5. На аеродромах і їх обладнанні заборонено проводити будь-які зміни;
6. Жодним чином не має порушуватися хід суспільного життя, а, навпаки, повинна бути забезпечена подальша робота всіх установ, особливо залізниць і пошт, які мають надійти в розпорядження прибуває особи-представника виконавчої влади;
7. Заборонити уряду Протекторату закривати банки і підприємства;
8. Частини, що роблять опір, будуть відразу ж атаковані і знищені. Військові літаки, які покинуть свої аеродроми, будуть атаковані і збиті. Аеродроми, які будуть проводити заходи оборонного характеру, піддадуться бомбардуванню.[2]

Наслідки договору

Де-факто уряд Чехословаччини, виходячи з умов, що склалися погодився на анексію держави. Замість незалежної країни було засновано Протекторат Богемії та Моравії. Збройні Сили Чехословаччини були розпущені і частина з них була перетворена у Збройні Сили Протекторату.

Примітки

  1. Документы по истории 1937–1939 гг. М., 1979. С. 419–420
  2. PROHLÁŠENÍ NĚMECKÉ A ČESKOSLOVENSKÉ VLÁDY