Відмінності між версіями «Чичен-Іца»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Розташування)
 
(Не показані 7 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 17: Рядок 17:
 
| CoordScale =
 
| CoordScale =
 
}}
 
}}
[[Файл:Karta ChichenItza.PNG|thumb|250px|мапа центральної частини Чічен-Іци]]
+
[[Файл:Karta ChichenItza.PNG|thumb|250px|мапа центральної частини Чичен-Іци]]
   
 
'''Чичен-Іца''' або '''Чичен-Ітца''' ([[науатль]]: ''Chichen Itza'', вимова: /tʃiːˈtʃɛn iːˈtsɑː/<ref>{{cite web|title=Chichén Itzá|url=http://inogolo.com/pronunciation/d1123/Chichen_Itza|work=English Pronunciation Guide to the Names of People, Places, and Stuff|publisher=Inogolo|accessdate=2007-11-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HotSerSW|archivedate=2013-07-03}}</ref>, від [[юкатецька мова|юкатецького]] словосполучення: ''chich'en itza<nowiki>'</nowiki>''&nbsp;— «біля виходу джерела Іца»)&nbsp;— стародавнє місто на півночі [[Юкатан]]у.
 
'''Чичен-Іца''' або '''Чичен-Ітца''' ([[науатль]]: ''Chichen Itza'', вимова: /tʃiːˈtʃɛn iːˈtsɑː/<ref>{{cite web|title=Chichén Itzá|url=http://inogolo.com/pronunciation/d1123/Chichen_Itza|work=English Pronunciation Guide to the Names of People, Places, and Stuff|publisher=Inogolo|accessdate=2007-11-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HotSerSW|archivedate=2013-07-03}}</ref>, від [[юкатецька мова|юкатецького]] словосполучення: ''chich'en itza<nowiki>'</nowiki>''&nbsp;— «біля виходу джерела Іца»)&nbsp;— стародавнє місто на півночі [[Юкатан]]у.
   
 
== Розташування ==
 
== Розташування ==
Чичен-Іца розташована у північній частині півострова [[Юкатан]], у 120 кілометрах на південний схід від міста [[Меріда]].
+
Чичен-Іца розташована у північній частині півострова [[Юкатан]], у 120 кілометрах на південний схід від міста [[Мерида (Юкатан)|Мерида]].
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
[[Файл:Chichen Itza 4.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Ель-Караколь, обсерваторія]]
 
[[Файл:Chichen Itza 4.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Ель-Караколь, обсерваторія]]
  +
Засноване, приблизно 455 року (згідно книги М. Стінгла, "Таємниці індіанських пірамід") невідомими натепер племенами майя. Тоді місто носило назву, яку дослідники розшифровують як Вук-Йабналь. Стосовно державного устрою замало відомостей, в написах того періоду зовсім відсутні згадки про [[ахав (титул)|священних ахавів]].
Засноване у VIII столітті представниками [[майя (цивілізація)|майянського]] племені [[іца]] у раніше незаселеній місцевості. У другій половині IX століття, за часів царя Пдриха, перетворилося на провідну державу регіону. На цей час припадає будівництво у місті величних споруд у стилі [[Пуук (архітектурний стиль)|Пуук]] (у так званому «старому Чичені»)&nbsp;— зокрема були зведені палац і славнозвісна [[обсерваторія]], яку іспанці пізніше назвали [[Ель-Караколь (Чичен-Іца)|Ель-Караколь]] («Равлик»).
 
   
  +
В цей період держава була залежною від царства Талол зі столицею в [[Ек-Балам]]і. Правителі Чичен-Іци носили титул «священного кокоома» або ачлевааха. У середині 870-х років Вук-Йабналь на чолі із [[К'ак'упакаль К'авііль|К'ак'упакаль-К'авіілєм]] скинув залежність від Ек-Балама.
У Х столітті іца зазнали поразки від сусідів і, за деякими даними, залишили Чичен. Проте уклавши союз із [[тольтеки|тольтеками]]&nbsp;— войовничими прибульцями із Центральної Мексики, на чолі яких стояв жрець [[Кетцалькоатль|Кетцалькоатля]] ([[Кукулькан]]а), іца через кілька десятиріч відвоювали місто.
 
   
 
Між 890 та 910 роками було захоплено представниками [[майя (цивілізація)|майянського]] племені [[іца]], які перейменували місто на Чичен-Іца. Першим царем став [[Ах-Хольтуун-Балам]]. В середині X століття, за часів царя Пдриха, перетворилося на провідну державу регіону. На цей час припадає будівництво у місті величних споруд у стилі [[Пуук (архітектурний стиль)|Пуук]] (у так званому «старому Чичені»)&nbsp;— зокрема були зведені палац і славнозвісна [[обсерваторія]], яку іспанці пізніше назвали [[Ель-Караколь (Чичен-Іца)|Ель-Караколь]] («Равлик»).
У [[1047]] році [[халач-вінік]] [[Почекішцой]] перетворив Чичен-Іцу на столицю нової тольтецько-майянської держави. Місто було перебудоване згідно із смаками завойовників. Саме в цей час були зведені 9-ступінчата [[піраміда Кукулькана]] (висота 24 метри), «[[Храм воїнів (Чічен-Іца)|Храм воїнів»]] на невисокій 4-ступінчатій піраміді, «[[Храм ягуара (Чічен-Іца)|Храм ягуара»]] (обидва з настінними розписами), [[Велике поле для гри в м'яч (Чічен-Іца)|Велике поле для гри в м'яч]] довжиною 135 м (найбільший гральний майданчик з усіх створених майя), «[[Група тисячі колон (Чічен-Іца)|Група тисячі колон»]] та інші споруди так званого «нового Чичена».
 
   
 
Наприкінціі Х століття іца зазнали поразки від сусідів і, за деякими даними, залишили Чичен. Проте уклавши союз із [[тольтеки|тольтеками]]&nbsp;— войовничими прибульцями із Центральної Мексики, на чолі яких стояв жрець [[Кетцалькоатль|Кетцалькоатля]] ([[Кукулькан]]а), іца через кілька десятиріч відвоювали місто. Чичен-Іца стає центром [[Майяпанська ліга|Майяпанської ліги]].
У [[1194]] році чиченські війська в битві біля [[Чікенчеен|Чикенчеена]] зазнали поразки від [[ушмаль]]ців, в полон потрапив і невдовзі був страчений верховний жрець Кукулькана [[Хапайкан]]. А через 222 дні місто здобули штурмом і спалили [[майяпан]]ці, яких очолював [[Хунаккеель]]. Правитель Чичен-Іци&nbsp;— [[Чакшибчак]] із рештками своїх прибічників втік до [[Петен-Іца|Петен-Іци]].
 
  +
 
У [[1047]] році [[халач-вінік]] [[Почекішцой]] перетворив Чичен-Іцу на столицю нової тольтецько-майянської держави. Місто було перебудоване згідно із смаками завойовників. Саме в цей час були зведені 9-ступінчата [[піраміда Кукулькана]] (висота 24 метри), «[[Храм воїнів (Чичен-Іца)|Храм воїнів»]] на невисокій 4-ступінчатій піраміді, «[[Храм ягуара (Чичен-Іца)|Храм ягуара»]] (обидва з настінними розписами), [[Велике поле для гри в м'яч (Чичен-Іца)|Велике поле для гри в м'яч]] довжиною 135 м (найбільший гральний майданчик з усіх створених майя), «[[Група тисячі колон (Чичен-Іца)|Група тисячі колон»]] та інші споруди так званого «нового Чичена».
  +
 
У [[1194]] році чиченські війська в битві біля [[Чикенчеен]]а зазнали поразки від [[ушмаль]]ців, в полон потрапив і невдовзі був страчений верховний жрець Кукулькана [[Хапайкан]]. А через 222 дні місто здобули штурмом і спалили [[майяпан]]ці, яких очолював [[Хунаккеель]]. Правитель Чичен-Іци&nbsp;— [[Чакшибчак]] із рештками своїх прибічників втік до [[Петен-Іца|Петен-Іци]].
   
 
У [[1244]] році Чичен-Іца остаточно втратила самостійність і надалі містом керували намісники з Майяпана.
 
У [[1244]] році Чичен-Іца остаточно втратила самостійність і надалі містом керували намісники з Майяпана.

Поточна версія на 08:08, 23 квітня 2018

Доколумбове місто Чичен-Іца
Pre-Hispanic City of Chichen-Itza *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Chichen-Itza-Castillo-Seen-From-East.JPG
Піраміда El castillo
20°40′59″ пн. ш. 88°34′06″ зх. д. / 20.68305555555599895° пн. ш. 88.568611111110996603° зх. д. / 20.68305555555599895; -88.568611111110996603
Країна Мексика Мексика
Тип Культурний
Критерії i, ii, iii
Об'єкт № 483
Регіон ЮНЕСКО Латинська Америка і Кариби
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1988 (12 сесія)
Чичен-Іца (Мексика)
Чичен-Іца
Чичен-Іца на карті Мексики

CMNS: Чичен-Іца на Вікісховищі
мапа центральної частини Чичен-Іци

Чичен-Іца або Чичен-Ітца (науатль: Chichen Itza, вимова: /tʃiːˈtʃɛn iːˈtsɑː/[1], від юкатецького словосполучення: chich'en itza' — «біля виходу джерела Іца») — стародавнє місто на півночі Юкатану.

Розташування[ред. | ред. код]

Чичен-Іца розташована у північній частині півострова Юкатан, у 120 кілометрах на південний схід від міста Мерида.

Історія[ред. | ред. код]

Ель-Караколь, обсерваторія

Засноване, приблизно 455 року (згідно книги М. Стінгла, "Таємниці індіанських пірамід") невідомими натепер племенами майя. Тоді місто носило назву, яку дослідники розшифровують як Вук-Йабналь. Стосовно державного устрою замало відомостей, в написах того періоду зовсім відсутні згадки про священних ахавів.

В цей період держава була залежною від царства Талол зі столицею в Ек-Баламі. Правителі Чичен-Іци носили титул «священного кокоома» або ачлевааха. У середині 870-х років Вук-Йабналь на чолі із К'ак'упакаль-К'авіілєм скинув залежність від Ек-Балама.

Між 890 та 910 роками було захоплено представниками майянського племені іца, які перейменували місто на Чичен-Іца. Першим царем став Ах-Хольтуун-Балам. В середині X століття, за часів царя Пдриха, перетворилося на провідну державу регіону. На цей час припадає будівництво у місті величних споруд у стилі Пуук (у так званому «старому Чичені») — зокрема були зведені палац і славнозвісна обсерваторія, яку іспанці пізніше назвали Ель-Караколь («Равлик»).

Наприкінціі Х століття іца зазнали поразки від сусідів і, за деякими даними, залишили Чичен. Проте уклавши союз із тольтеками — войовничими прибульцями із Центральної Мексики, на чолі яких стояв жрець Кетцалькоатля (Кукулькана), іца через кілька десятиріч відвоювали місто. Чичен-Іца стає центром Майяпанської ліги.

У 1047 році халач-вінік Почекішцой перетворив Чичен-Іцу на столицю нової тольтецько-майянської держави. Місто було перебудоване згідно із смаками завойовників. Саме в цей час були зведені 9-ступінчата піраміда Кукулькана (висота 24 метри), «Храм воїнів» на невисокій 4-ступінчатій піраміді, «Храм ягуара» (обидва з настінними розписами), Велике поле для гри в м'яч довжиною 135 м (найбільший гральний майданчик з усіх створених майя), «Група тисячі колон» та інші споруди так званого «нового Чичена».

У 1194 році чиченські війська в битві біля Чикенчеена зазнали поразки від ушмальців, в полон потрапив і невдовзі був страчений верховний жрець Кукулькана Хапайкан. А через 222 дні місто здобули штурмом і спалили майяпанці, яких очолював Хунаккеель. Правитель Чичен-Іци — Чакшибчак із рештками своїх прибічників втік до Петен-Іци.

У 1244 році Чичен-Іца остаточно втратила самостійність і надалі містом керували намісники з Майяпана.

Наприкінці XV століття Чичен-Іца остаточно знелюднила.

На жаль, політика іспанських завойовників, які вторглися на територію Юкатану в XVI столітті, включала в себе спалення манускриптів і вбивство священнослужителів народу майя. Таким чином, більша частина його історії була втрачена.

Руїни Чичен-Іци зараз є федеральною власністю мексиканського уряду, а керівництво ними підтримується мексиканським Національним інститутом антропології та історії (es:Instituto Nacional de Antropología e Historia, INAH). Земля під руїнами була викуплена в місцевих землевласників — родини Барбачано.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • 12557 Каракол — астероїд, названий на честь обсерваторії, розташованої у Чичен-Іці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Chichén Itzá. English Pronunciation Guide to the Names of People, Places, and Stuff. Inogolo. Архів оригіналу за 2013-07-03. Процитовано 2007-11-21. 

Посилання[ред. | ред. код]