Відмінності між версіями «Чорноризець Храбр»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
[перевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показані 15 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Письменник
'''Чорноризець Храбр''' ({{lang-bg|Черноризец Храбър}}) — [[болгарія|болгарський]] послідовник слов’янських місіонерів [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]], автор трактату «[[Про письмена]]», або ''«Сказаніє, яко состави святыи Кирил словінам письмена противу языку»''. У цьому трактаті він пропонує періодизацію розвитку слов’янської писемності. На першому етапі давні слов’яни користувалися «чертами» та «різами». Тут напевно йдеться не про алфавітне письмо, а про якісь умовні позначки. Другий етап перехід до застосування фонетичного письма грецьким та латинським алфавітами. Храбр наголошує на труднощах застосування, бо ці абетки не мали позначення для всіх звуків, що є в слов’янських мовах, тобто слов’янська писемність, базована на грецькому алфавіті, вимагала реформування. Кирило і Мефодій допомогли завершити процес її формування, тому третій етап і становила їхня просвітницька діяльність.
 
  +
|ім'я = Чорноризець Храбр
 
  +
|оригінал імені = Черноризец Храбър
== Посилання ==
 
  +
|дата народження = кінець IX століття
*[http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=495 Дослідження М.Ю. Брайчевським витоків слов’янської писемності]
 
  +
|дата смерті = X століття
  +
|рід діяльності = [[письменник]]
  +
}}
 
'''Чорноризець Храбр''' ({{lang-bg|Черноризец Храбър}}) — [[болгарія|болгарський]] [[письменник]], послідовник слов'янських місіонерів [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]], автор трактату «[[Про письмена]]», або ''«Сказаніє, яко состави святыи Кирил словінам письмена противу языку»''. У цьому трактаті він пропонує періодизацію розвитку слов'янської писемності. На першому етапі давні [[слов'яни]] користувалися «чертами» та «різами». Тут напевно йдеться не про алфавітне письмо, а про якісь умовні позначки. Другий етап — перехід до застосування фонетичного письма грецьким та [[латиниця|латинським]] [[алфавіт]]ами. Храбр наголошує на труднощах застосування, бо ці абетки не мали позначення для всіх звуків, що є в слов'янських мовах, тобто слов'янська писемність, базована на грецькому алфавіті, вимагала реформування. Кирило і Мефодій допомогли завершити процес її формування, тому третій етап і становила їхня просвітницька діяльність.
   
 
== Література ==
 
== Література ==
  +
* ''Вілкул Т. Л.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Храбр Черноризець] // {{ЕІУ|10|424}}
 
* Донка Петканова, ''Черноризец Храбър''. София: Време, 1999. ISBN 954-8568-13-6
 
* Донка Петканова, ''Черноризец Храбър''. София: Време, 1999. ISBN 954-8568-13-6
   
 
== Посилання ==
 
* [http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=495 Дослідження М. Ю. Брайчевським витоків слов'янської писемності]
  +
{{бібліоінформація}}
  +
{{портали|Болгарія|Література}}
 
{{історія-доробити}}
 
{{історія-доробити}}
   
 
{{DEFAULTSORT:Храбр Чорноризець}}
 
{{DEFAULTSORT:Храбр Чорноризець}}
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
 
 
[[Категорія:Палеографія]]
 
[[Категорія:Палеографія]]
 
[[Категорія:Болгарські письменники]]
 
[[Категорія:Болгарські письменники]]

Поточна версія на 07:14, 16 січня 2018

Чорноризець Храбр
Черноризец Храбър
Народження кінець IX століття
Смерть X століття
Мова творів болгарська
Рід діяльності письменник

Чорноризець Храбр (болг. Черноризец Храбър) — болгарський письменник, послідовник слов'янських місіонерів Кирила і Мефодія, автор трактату «Про письмена», або «Сказаніє, яко состави святыи Кирил словінам письмена противу языку». У цьому трактаті він пропонує періодизацію розвитку слов'янської писемності. На першому етапі давні слов'яни користувалися «чертами» та «різами». Тут напевно йдеться не про алфавітне письмо, а про якісь умовні позначки. Другий етап — перехід до застосування фонетичного письма грецьким та латинським алфавітами. Храбр наголошує на труднощах застосування, бо ці абетки не мали позначення для всіх звуків, що є в слов'янських мовах, тобто слов'янська писемність, базована на грецькому алфавіті, вимагала реформування. Кирило і Мефодій допомогли завершити процес її формування, тому третій етап і становила їхня просвітницька діяльність.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]