Шандор Юст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:05, 25 лютого 2020, створена BunykBot (обговорення | внесок) (Категоризація)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шандор Юст
угор. Just Sándor Frigyes
Dr. Just Sándor egyik utolsó képe.jpg
Ім'я при народженні нім. Alexander Friedrich Just
Народився 12 квітня 1874(1874-04-12)
Бремен, Німецька імперія
Помер 30 травня 1937(1937-05-30) (63 роки)
Будапешт, Королівство Угорщина
·злоякісна пухлина
Поховання Фаркашреті
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg Угорщина
Flag of Germany (1935–1945).svg Німецький рейх
Діяльність хімік, винахідник
Alma mater Віденський університет (1896)

CMNS: Шандор Юст у Вікісховищі

Шандор Юст (12 квітня 1874, Бремен, Німецька Імперія30 травня 1937, Будапешт, Королівство Угорщина) — угорський хімік німецького походження. Справжнє ім'я — Олександр Фрідріх Юст. Поселившись в Угорщині, став називати себе Юст Шандор Фрідеш.

Біографія[ред. | ред. код]

Шандор Юст народився у Бремені в 1874 році в родині Максиміліана Олександра Юста і Елізабет Доротеї Софії Хойєрман. У 1882 році разом з сім'єю переїхав до Відня, де закінчив гімназію Маріагільф. У 1892 році вступив до Віденського Університету, де вивчав хімію, фізику, філософію, мінералогію і математику. В 1894 році за порадою дядька Едуарда Юста розпочав роботу над докторською дисертацією, яку захистив через два роки, отримавши докторський ступінь. Працював у якості асистента у Віденському технічному університеті в галузі аналітичної хімії.

У 1900-му році у Відні одружився з Анною Марією Елізабет Ножичке, яка народила йому чотирьох синів і одну доньку.

У 1904 році спільно з хорватським хіміком Франьо Ханаманом вперше розробив і запатентував лампу розжарювання з вольфрамовою ниткою. Нова технологія, запропонована Ханаманом і Юстом, передбачала осадження вольфраму з пари гексахлориду вольфраму на вугільну нитку, після чого нитка спалювалась у водневій атмосфері. Дана технологія була запатентована в Угорщині в 1904 році. Нові лампи вийшли більш довговічними і ефективними, оскільки вольфрам мав більш високу температуру плавлення. Однак вольфрам мав вельми обмежене застосування через те, що був нековким і тому досить крихким, тому після того, як американський фізик Вільям Кулідж[en] запропонував більш досконалу технологію виробництва ниток з ковкого вольфраму, розробка Юста і Ханамана втратила цінність.

Посилання[ред. | ред. код]