Шведицький Яків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шведицький Яків
Руські посли до Сейму 1861 р.png
Народився 1806
Новий Розділ, Львівська область, Україна
Помер 20 лютого (4 березня) 1886
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Діяльність політик
Посада посол до Галицького сейму[d]

о. Яків Шведицький (1806, м. Новий Розділ, нині Миколаївського р-ну Львівської обл. — 20 лютого 1886, м. Львів) — греко-католицький священик (УГКЦ), релігійний, громадсько-політичний діяч. Небіж митрополита Григорія Яхимовича.

Життєпис

Народився у 1816 році в м. Новому Роздолі, нині Миколаївський району Львівської області, Україна. Батько його був парохом у Роздолі, а мати — сестрою митрополита Григорія Яхимовича.

Закінчив Львівську духовну семінарію. Висвятившись у 1840 році, став помічником пароха (свого батька) в Роздолі. Недовго пробувши помічником, 1844 року став парохом в Миколаєві, деканом і наглядачем школи в деканаті Роздолу. У 1852 році перейшов на парафію церкви святої Параскеви П'ятницької у Львові, водночас йому доручили деканат і нагляд над школами. Він зробив лад на подвір'ї і в церкві. З 1864 року крилошанин.

Прибувши до Львова, Яків Шведицький активно зайнявся упорядкуванням справ, що стосувалися його тоді занедбаної парафії. Узаконив права на землі, що повинні були належати церковній парафії. За митрополитів Яхимовича і Литвиновича Шведицький був комісарем і значно підніс доходи митрополії. Також мит. Литвинович віддав йому усі свої архієрейські приналежності і знаряддя митрополії і колегії.

Мав важку боротьбу з плебаном костелу св. Мартина, який напосів на те, щоб перетягти русинських (українських) парафіян до костелу. О. Яків завжди допомагав своїм парафіянам у скруті, убогим надавав щедру милостиню.

У 1861 р. Шведицький вперше був обраний послом до Галицького сейму від IV курії округу Львів — Щирець — Винники, повторно обраний 1863 року, входив до складу «Руського клубу» У 1864 році цісар нагородив його ореденом Золотим Хрестом Заслуги з Короною. 1873 року повіти Львів — Янів — Городок обрали Шведицького послом державної ради у Відні.

Діяч Головної Руської ради, учасник Собору Руських вчених 1848 року та послом віденського парламенту. Член Народного Дому, общества ім. Качковского, член-засновник Галицько-руської матиці, очільник Руської ради. Посол:

  • Райхсрату Австро-Угорщини у 1873—1879 роках.[1]

Під час парламентських виборів 1885 р. члени Руської Ради утворили з народовцями спільний Центральний передвиборчий комітет у Львові, що займався агітаційно-пропагандистською діяльністю. Очолював комітет голова РР Я. Шведицький.[2]

В останні роки життя при на акціях так званих «спільних» комітетів, Шведицький мав лояльні погляди. На зібранні останнього «спільного» комітету, побачивши, що половина членів його партії виїхала до Петербургу на демонстрацію, ломив руки зі словами: «Як же то нам пошкодить, пошкодить, пошкодить».

Примітки

  1. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 103—105; 192.
  2. Кудлач-Мельник, Віра Іванівна (2008). Політичне товариство "Руська Рада" (1870-1914 рр.). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (українська). 

Джерела

  • Белей, Іван (11 (23) лютого 1886). Діло. часопис (староукраїнська). 
  • Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 103—105; 192. — (Львівська сотня).