Відмінності між версіями «Швейцарія»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (Відкинуто редагування Vladymyr 3 (обговорення) до зробленого Alex 1958)
Мітка: Відкіт
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Infobox Country
 
{{Infobox Country
 
|native_name = <small>'''{{lang-de|Schweizerische Eidgenossenschaft}}''' <br/>'''{{lang-fr|Confédération suisse}}''' <br/>'''{{lang-it|Confederazione Svizzera}}''' <br/>'''{{lang-rm|Confederaziun svizra}}'''</small>
 
|native_name = <small>'''{{lang-de|Schweizerische Eidgenossenschaft}}''' <br/>'''{{lang-fr|Confédération suisse}}''' <br/>'''{{lang-it|Confederazione Svizzera}}''' <br/>'''{{lang-rm|Confederaziun svizra}}'''</small>
|conventional_long_name = Швайцарська Конфедерація
+
|conventional_long_name = Швейцарська Конфедерація
|common_name_g = Швайцарії
+
|common_name_g = Швейцарії
 
|image_flag = Flag of Switzerland (Pantone).svg
 
|image_flag = Flag of Switzerland (Pantone).svg
 
|image_coat = Coat of Arms of Switzerland (Pantone).svg
 
|image_coat = Coat of Arms of Switzerland (Pantone).svg
Рядок 8: Рядок 8:
 
|map_caption =
 
|map_caption =
 
|national_motto = ''Unus pro omnibus, omnes pro uno''<br/>''(Один за всіх, і всі за одного.)''
 
|national_motto = ''Unus pro omnibus, omnes pro uno''<br/>''(Один за всіх, і всі за одного.)''
|national_anthem = [[Гімн Швайцарії|(Швайцарський псалом)]]
+
|national_anthem = [[Гімн Швейцарії|(Швейцарський псалом)]]
 
[[Файл:Swiss Psalm.ogg]]
 
[[Файл:Swiss Psalm.ogg]]
 
|official_languages = [[Німецька мова|німецька]], [[Французька мова|французька]], [[Італійська мова|італійська]], [[ретороманська мова|ретороманська]]
 
|official_languages = [[Німецька мова|німецька]], [[Французька мова|французька]], [[Італійська мова|італійська]], [[ретороманська мова|ретороманська]]
Рядок 14: Рядок 14:
 
[[Берн]] (де-факто)
 
[[Берн]] (де-факто)
 
|latd=46 |latm=57 |latNS=N |longd=7 |longm=27 |longEW=E
 
|latd=46 |latm=57 |latNS=N |longd=7 |longm=27 |longEW=E
|largest_city = [[Цюріх]]
+
|largest_city = [[Цюрих]]
 
|government_type = [[федеративна держава|федеративна]] [[парламентська республіка|парламентська]] [[директоріальна]] [[республіка]]
 
|government_type = [[федеративна держава|федеративна]] [[парламентська республіка|парламентська]] [[директоріальна]] [[республіка]]
|leader_title1 = [[Федеральна рада Швайцарії|Федеральна рада]]
+
|leader_title1 = [[Федеральна рада Швейцарії|Федеральна рада]]
 
|leader_name1 =
 
|leader_name1 =
[[Улі Маурер]]<small><br/>([[Федеральний президент Швайцарії|Федеральний президент]])</small>, <br/>
+
[[Улі Маурер]]<small><br/>([[Федеральний президент Швейцарії|Федеральний президент]])</small>, <br/>
[[Симонетта Соммаруга]]<small><br/>([[Федеральний віцепрезидент Швайцарії|Федеральний віцепрезидент]])</small>, <br/>[[Іґнаціо Кассіс]], <br/>[[Гі Пармелін]], <br/>[[Ален Берсе]], <br/>[[Віола Амхерд]], <br/>[[Карін Келлер-Зуттер]]
+
[[Симонетта Соммаруга]]<small><br/>([[Федеральний віце-президент Швейцарії|Федеральний віце-президент]])</small>, <br/>[[Ігнаціо Кассіс]], <br/>[[Гі Пармелін]], <br/>[[Ален Берсе]], <br/>[[Віола Амхерд]], <br/>[[Карін Келлер-Зуттер]]
|leader_title2 = [[Федеральний канцлер Швайцарії|Фед. канцлер]]<ref>На відміну від Німеччини та Австрії, Федеральний канцлер Швайцарії не є головою уряду, а є головою Федеральної канцелярії, яка є допоміжним органом Федеральної ради. Найближчим українським аналогом цієї посади є Голова Офісу Президента.</ref>
+
|leader_title2 = [[Федеральний канцлер Швейцарії|Фед. канцлер]]<ref>На відміну від Німеччини та Австрії, Федеральний канцлер Швейцарії не є головою уряду, а є головою Федеральної канцелярії, яка є допоміжним органом Федеральної ради. Найближчим українським аналогом цієї посади є Голова Адміністрації Президента.</ref>
 
|leader_name2 = [[Вальтер Турнгер]]
 
|leader_name2 = [[Вальтер Турнгер]]
 
|leader_title3 = Парламент
 
|leader_title3 = Парламент
|leader_name3 = [[Федеральні збори Швайцарії|Федеральні збори]]
+
|leader_name3 = [[Федеральні збори Швейцарії|Федеральні збори]]
 
|sovereignty_type = [[Незалежність]]
 
|sovereignty_type = [[Незалежність]]
 
|sovereignty_note = Конфедерація 1848 p.
 
|sovereignty_note = Конфедерація 1848 p.
Рядок 56: Рядок 56:
 
|Gini_year = 2015
 
|Gini_year = 2015
 
|Gini_category = <span style="color: #ffcc00">низький</span>
 
|Gini_category = <span style="color: #ffcc00">низький</span>
|currency = [[Швайцарський франк]]
+
|currency = [[Швейцарський франк]]
 
|currency_code = CHF
 
|currency_code = CHF
 
|time_zone = [[CET]]
 
|time_zone = [[CET]]
Рядок 66: Рядок 66:
 
|mapframe_масштаб = 6
 
|mapframe_масштаб = 6
 
}}
 
}}
'''Швайца́рія''' ({{lang-de|die Schweiz}}, {{lang-fr|la Suisse}}, {{lang-it|Svizzera}}, {{lang-rm|Svizra}}), офіційна назва '''Швайца́рська Конфедера́ція''' ({{lang-de|Schweizerische Eidgenossenschaft}}, {{lang-fr|Confédération suisse}}, {{lang-it|Confederazione Svizzera}}, {{lang-rm|Confederaziun svizra}})&nbsp;— [[нейтралітет|нейтральна]] [[федерація|федеративна]] [[республіка]] в Західній [[Європа|Європі]].
+
'''Швейца́рія''', також '''Швайца́рія''' ({{lang-de|die Schweiz}}, {{lang-fr|la Suisse}}, {{lang-it|Svizzera}}, {{lang-rm|Svizra}}), офіційна назва '''Швейца́рська Конфедера́ція''' ({{lang-de|Schweizerische Eidgenossenschaft}}, {{lang-fr|Confédération suisse}}, {{lang-it|Confederazione Svizzera}}, {{lang-rm|Confederaziun svizra}})&nbsp;— [[нейтралітет|нейтральна]] [[федерація|федеративна]] [[республіка]] в Західній [[Європа|Європі]].
   
Датою створення Швайцарської Конфедерації вважають [[1 серпня]] [[1291]] року, коли три лісові кантони (землі): [[Урі (кантон)|Урі]], [[Швіц]] і [[Унтервальден]], відстоюючи незалежність від [[Габсбурґи|Габсбурґів]], уклали заради оборони «вічний союз» (в рамках «[[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії»]]). Як самостійна держава Швайцарія одержала міжнародне визнання за [[Вестфальський мир|Вестфальським миром]] [[1648]]&nbsp;року. [[19 серпня]] [[1798]] року в умовах французької окупації було проголошено [[Гельветійська Республіка|Гельветійську Республіку]], що проіснувала до [[1803]] року і мала єдину конституцію. [[Віденський конгрес]] [[1814]]–[[1815]]&nbsp;рр. встановив кордони Швайцарії, близькі до сучасних, і гарантував її «вічний [[нейтралітет]]». [[12 вересня]] [[1848]] року ухвалено [[конституція|конституцію]], що утвердила Швайцарію як єдину [[федерація|федеративну]] державу.
+
Датою створення Швейцарської Конфедерації вважають [[1 серпня]] [[1291]] року, коли три лісові кантони (землі): [[Урі (кантон)|Урі]], [[Швіц]] і [[Унтервальден]], відстоюючи незалежність від [[Габсбурґи|Габсбурґів]], уклали заради оборони «вічний союз» (в рамках «[[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії»]]). Як самостійна держава Швейцарія одержала міжнародне визнання за [[Вестфальський мир|Вестфальським миром]] [[1648]]&nbsp;року. [[19 серпня]] [[1798]] року в умовах французької окупації було проголошено [[Гельветійська Республіка|Гельветійську Республіку]], що проіснувала до [[1803]] року і мала єдину конституцію. [[Віденський конгрес]] [[1814]]–[[1815]]&nbsp;рр. встановив кордони Швейцарії, близькі до сучасних, і гарантував її «вічний [[нейтралітет]]». [[12 вересня]] [[1848]] року ухвалено [[конституція|конституцію]], що утвердила Швейцарію як єдину [[федерація|федеративну]] державу.
   
Латинська назва країни Швайцарії&nbsp;— Confoederatio Helvetica, таке скорочення зустрічається в абревіатурі національної валюти, автомобільних номерних знаках та назві швейцарського [[інтернет-домен]]у ([[.ch]]). На поштових марках використовується латинська назва Helvetia.
+
Латинська назва країни Швейцарії&nbsp;— Confoederatio Helvetica, таке скорочення зустрічається в абревіатурі національної валюти, автомобільних номерних знаках та назві швейцарського [[інтернет-домен]]у ([[.ch]]). На поштових марках використовується латинська назва Helvetia.
   
[[Офіційна мова|Офіційними]] мовами Швайцарії є: [[Німецька мова|німецька]], [[Французька мова|французька]], [[Італійська мова|італійська]] та частково [[Ретороманська мова|ретороманська]] (остання тільки для ділового спілкування з особами-носіями ретороманської мови).
+
[[Офіційна мова|Офіційними]] мовами Швейцарії є: [[Німецька мова|німецька]], [[Французька мова|французька]], [[Італійська мова|італійська]] та частково [[Ретороманська мова|ретороманська]] (остання тільки для ділового спілкування з особами-носіями ретороманської мови).
   
Швайцарія є членом [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] з 2002 року, входить до [[Шенгенська угода|Шенгенської]] угоди з 2004 року.
+
Швейцарія є членом [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] з 2002 року, входить до [[Шенгенська угода|Шенгенської]] угоди з 2004 року.
   
 
== Федеративний устрій ==
 
== Федеративний устрій ==
Попри свою назву, Швайцарська Конфедерація є федеративною державою. Швайцарія складається з 23 кантонів (або з 20 кантонів і 6 напівкантонів): Аарґау&nbsp;— ''Aargau'' (''Argovie''), Аппенцелль&nbsp;— ''Appenzell'', Базель&nbsp;— ''Basel'', Берн&nbsp;— ''Bern'', Вале&nbsp;— ''Valais'' (Валліс&nbsp;— ''Wallis''), Во&nbsp;— ''Vaud'' (Ваадт&nbsp;— ''Waadt''), Ґларус&nbsp;— ''Glarus'' (''Glaris''), Ґраубунден&nbsp;— ''Graubünden'' (''Grisons''), Женева&nbsp;— ''Geneve'' (''Genf''), Золотурн&nbsp;— ''Solothurn'' (''Soleure''), Люцерн&nbsp;— ''Luzern'' (''Lucerne''), Нейшатель&nbsp;— ''Neuchatel'' (''Neuenburg''), Санкт-Ґаллен&nbsp;— ''St. Gallen'' (''St. Gall''), Тічино&nbsp;— ''Ticino'' (Тессін&nbsp;— ''Tessin''), Турґау&nbsp;— ''Thurgau'' (''Thurgavie''), Унтервальден&nbsp;— ''Unterwalden'', Урі&nbsp;— ''Uri'', Фрібург&nbsp;— ''Fribourg'' (Фрайбурґ&nbsp;— ''Freiburg''), Цуґ&nbsp;— ''Zug'' (''Zoug''), Цюріх&nbsp;— ''Zurich'', Шаффгаузен&nbsp;— ''Schaffhausen'', Швіц&nbsp;— ''Schwyz'', Юра&nbsp;— ''Jura''.
+
Попри свою назву, Швейцарська Конфедерація є федеративною державою. Швейцарія складається з 23 кантонів (або з 20 кантонів і 6 напівкантонів): Аарґау&nbsp;— ''Aargau'' (''Argovie''), Аппенцелль&nbsp;— ''Appenzell'', Базель&nbsp;— ''Basel'', Берн&nbsp;— ''Bern'', Вале&nbsp;— ''Valais'' (Валліс&nbsp;— ''Wallis''), Во&nbsp;— ''Vaud'' (Ваадт&nbsp;— ''Waadt''), Ґларус&nbsp;— ''Glarus'' (''Glaris''), Ґраубюнден&nbsp;— ''Graubünden'' (''Grisons''), Женева&nbsp;— ''Geneve'' (''Genf''), Золотурн&nbsp;— ''Solothurn'' (''Soleure''), Люцерн&nbsp;— ''Luzern'' (''Lucerne''), Невшатель&nbsp;— ''Neuchatel'' (''Neuenburg''), Санкт-Ґаллен&nbsp;— ''St. Gallen'' (''St. Gall''), Тічино&nbsp;— ''Ticino'' (Тессін&nbsp;— ''Tessin''), Турґау&nbsp;— ''Thurgau'' (''Thurgavie''), Унтервальден&nbsp;— ''Unterwalden'', Урі&nbsp;— ''Uri'', Фрібур&nbsp;— ''Fribourg'' (Фрайбурґ&nbsp;— ''Freiburg''), Цуґ&nbsp;— ''Zug'' (''Zoug''), Цюрих&nbsp;— ''Zurich'', Шафгаузен&nbsp;— ''Schaffhausen'', Швіц&nbsp;— ''Schwyz'', Юра&nbsp;— ''Jura''.
   
 
Кантони поділяються на громади.
 
Кантони поділяються на громади.
   
 
== Географія ==
 
== Географія ==
[[Файл:Map-of-Switzerland uk.png|міні|400px|Мапа Швайцарії.]]
+
[[Файл:Map-of-Switzerland uk.png|міні|400px|Мапа Швейцарії.]]
   
{{Main|Географія Швайцарії}}
+
{{Main|Географія Швейцарії}}
   
Швайцарія&nbsp;— держава в Центральній Європі з територією 41,3 тис. км². На півночі вона межує з Німеччиною (довжина кордону&nbsp;— 334&nbsp;км), на заході&nbsp;— з [[Франція|Францією]] (довжина кордону&nbsp;— 573&nbsp;км), на півдні&nbsp;— з [[Італія|Італією]] (довжина кордону&nbsp;— 740&nbsp;км), на сході&nbsp;— з [[Австрія|Австрією]] (довжина кордону 164&nbsp;км) і [[Ліхтенштейн|Ліхтенштайн]]ом (довжина кордону&nbsp;— 41&nbsp;км). Північний кордон частково проходить по Боденському озеру і [[Рейн|Райн]]у, який починається в центрі Швайцарських Альп і утворює частину східного кордону. Західний кордон проходить горами Юра, південний&nbsp;— італійськими [[Альпи|Альпами]] і [[Женевське озеро|Женевським озером]].
+
Швейцарія&nbsp;— держава в Центральній Європі з територією 41,3 тис. км². На півночі вона межує з Німеччиною (довжина кордону&nbsp;— 334&nbsp;км), на заході&nbsp;— з [[Франція|Францією]] (довжина кордону&nbsp;— 573&nbsp;км), на півдні&nbsp;— з [[Італія|Італією]] (довжина кордону&nbsp;— 740&nbsp;км), на сході&nbsp;— з [[Австрія|Австрією]] (довжина кордону 164&nbsp;км) і [[Ліхтенштейн]]ом (довжина кордону&nbsp;— 41&nbsp;км). Північний кордон частково проходить по Боденському озеру і [[Рейн]]у, який починається в центрі Швейцарських Альп і утворює частину східного кордону. Західний кордон проходить горами Юра, південний&nbsp;— італійськими [[Альпи|Альпами]] і [[Женевське озеро|Женевським озером]].
   
У Швайцарії можна виділити чотири райони&nbsp;— Північну Швайцарію, Західну, Центральну і Південну.
+
У Швейцарії можна виділити чотири райони&nbsp;— Північну Швейцарію, Західну, Центральну і Південну.
   
Найгустіше заселена та найбільш економічно розвинута Північна Швайцарія (кантони Базель, Аргау, Цюріх, Санкт-Ґаллен, Ґларус, Турґау). Це найрівнинніший район країни. Він займає північну частину Швайцарського плоскогір'я, лівий берег Райну, а на півдні заходить у передгір'я Альп.
+
Найгустіше заселена та найбільш економічно розвинута Північна Швейцарія (кантони Базель, Аргау, Цюрих, Санкт-Галлен, Гларус, Тургау). Це найрівнинніший район країни. Він займає північну частину Швейцарського плоскогір'я, лівий берег Рейну, а на півдні заходить у передгір'я Альп.
   
Західна Швайцарія (кантони Берн, Нейшатель, Фрібург, Во, Женева) гористіша, ніж північ країни. Цей район містить у собі центральну і південну частини Швайцарського плоскогір'я. З заходу до нього примикають хребти Юри, зі сходу&nbsp;— [[Альпи]].
+
Західна Швейцарія (кантони Берн, Невшатель, Фрібург, Во, Женева) гористіша, ніж північ країни. Цей район містить у собі центральну і південну частини Швейцарського плоскогір'я. З заходу до нього примикають хребти Юри, зі сходу&nbsp;— [[Альпи]].
   
Центральна Швайцарія (кантони Люцерн, Швіц, Урі та Унтервальден) відрізняється суворістю своїх ландшафтів. Район включає північні схили Альп і Фірвальдштетське озеро.
+
Центральна Швейцарія (кантони Люцерн, Швіц, Урі та Унтервальден) відрізняється суворістю своїх ландшафтів. Район включає північні схили Альп і Фірвальдштетське озеро.
   
Найбільший, але водночас рідко заселений район країни&nbsp;— Південна Швайцарія. Він містить у собі кантони Ґраубунден, Тічино і Вале. Природа Південної Швайцарії надзвичайно мальовнича та різноманітна. Тут найвищі гірські хребти, широкі полонини і великі озера Лугано й Лаго-Маджоре.
+
Найбільший, але водночас рідко заселений район країни&nbsp;— Південна Швейцарія. Він містить у собі кантони Граубюнден, Тічино і Вале. Природа Південної Швейцарії надзвичайно мальовнича та різноманітна. Тут найвищі гірські хребти, широкі полонини і великі озера Лугано й Лаго-Маджоре.
   
 
=== Клімат ===
 
=== Клімат ===
У Швайцарії виражені кліматичні відмінності, зумовлені висотами, впливом сонця і вітрів. Клімат вологий, на плоскогір'ї&nbsp;— помірно теплий, в горах&nbsp;— холодний. Добові температури у низинах в середньому коливаються протягом року від 10 до 16° С, влітку вони підвищуються до 27° С і більше. Найспекотніший місяць&nbsp;— липень, найхолодніший&nbsp;— січень.
+
У Швейцарії виражені кліматичні відмінності, зумовлені висотами, впливом сонця і вітрів. Клімат вологий, на плоскогір'ї&nbsp;— помірно теплий, в горах&nbsp;— холодний. Добові температури у низинах в середньому коливаються протягом року від 10 до 16° С, влітку вони підвищуються до 27° С і більше. Найспекотніший місяць&nbsp;— липень, найхолодніший&nbsp;— січень.
   
 
Найвищі вершини [[Альпи|Альп]] покриті вічними снігами. Снігова лінія піднімається до 2700&nbsp;м на західних схилах і до 3200&nbsp;м на східних. Взимку температура опускається нижче 0° С на всій території країни, за винятком північного берега Женевського озера та берегів озер [[Лугано]] й [[Лаго-Маджоре]], частина яких належить Італії. Клімат там такий же м'який, як у Північній Італії, оскільки гори захищають від вторгнення холодних північних вітрів. У січні-лютому в умовах переважання високого тиску над Альпами встановлюється ясна холодна погода, сприятлива для занять зимовим спортом. Південні схили в цей час отримують багато сонячного тепла.
 
Найвищі вершини [[Альпи|Альп]] покриті вічними снігами. Снігова лінія піднімається до 2700&nbsp;м на західних схилах і до 3200&nbsp;м на східних. Взимку температура опускається нижче 0° С на всій території країни, за винятком північного берега Женевського озера та берегів озер [[Лугано]] й [[Лаго-Маджоре]], частина яких належить Італії. Клімат там такий же м'який, як у Північній Італії, оскільки гори захищають від вторгнення холодних північних вітрів. У січні-лютому в умовах переважання високого тиску над Альпами встановлюється ясна холодна погода, сприятлива для занять зимовим спортом. Південні схили в цей час отримують багато сонячного тепла.
   
У Швайцарії часто бувають різкі сильні вітри, що супроводжуються [[дощ]]ами й [[снігопад]]ами. Навесні, влітку і восени переважають фени&nbsp;— теплі сухі вітри, що дмуть зі сходу і південного сходу. Оскільки потоки вологого повітря з боку Середземного моря підіймаються вгору схилами Альп, а потім спускаються до Швайцарського плато, на південних схилах опадів випадає майже вдвічі більше, ніж на північних. Середня річна кількість опадів у Базелі (277&nbsp;м над рівнем моря)&nbsp;— 810&nbsp;мм, у Лозанні (375&nbsp;м), на північному березі Женевського озера&nbsp;— 1040&nbsp;мм, а в [[Давос]]і (1580&nbsp;м), на південному сході країни&nbsp;— 970&nbsp;мм.
+
У Швейцарії часто бувають різкі сильні вітри, що супроводжуються [[дощ]]ами й [[снігопад]]ами. Навесні, влітку і восени переважають фени&nbsp;— теплі сухі вітри, що дмуть зі сходу і південного сходу. Оскільки потоки вологого повітря з боку Середземного моря підіймаються вгору схилами Альп, а потім спускаються до Швейцарського плато, на південних схилах опадів випадає майже вдвічі більше, ніж на північних. Середня річна кількість опадів у Базелі (277&nbsp;м над рівнем моря)&nbsp;— 810&nbsp;мм, у Лозанні (375&nbsp;м), на північному березі Женевського озера&nbsp;— 1040&nbsp;мм, а в [[Давос]]і (1580&nbsp;м), на південному сході країни&nbsp;— 970&nbsp;мм.
   
 
=== Рельєф ===
 
=== Рельєф ===
[[Файл:Alpen fellhorn.jpg|міні|200px|[[Альпи]] в районі Оберстдорфа (Фельгорн)]]
+
[[Файл:Alpen fellhorn.jpg|міні|200px|[[Альпи]] в районі Оберстдорфа (Фельхорн)]]
На території Швайцарії розрізняють три природних райони: гірський масив Юра на північному заході, [[Швейцарське плато|Швайцарське плато]] (плоскогір'я) у центрі та [[Альпи]] на південному сході. Понад 70 % території країни належить до двох гірських систем, Альп і Юри, розділених горбистим Швейцарським плоскогір'ям з численними тектонічними озерами. Максимальна висота&nbsp;— вершина [[Дюфур]] (4634&nbsp;м).
+
На території Швейцарії розрізняють три природних райони: гірський масив Юра на північному заході, [[Швейцарське плато]] (плоскогір'я) у центрі та [[Альпи]] на південному сході. Понад 70 % території країни належить до двох гірських систем, Альп і Юри, розділених горбистим Швейцарським плоскогір'ям з численними тектонічними озерами. Максимальна висота&nbsp;— вершина [[Дюфур]] (4634&nbsp;м).
   
Гори Юра, що розділяють Швайцарію і [[Франція|Францію]], простягаються від [[Женева|Женеви]] до [[Базель|Базеля]] і [[Шаффхаузен|Шаффгаузен]]а. У них чергуються гірські складки, з переважанням вапняків, і долини; складки місцями прорізають невеликі річки, які утворюють долини з крутими схилами. Землеробство можливе лише в долинах; пологі схили гір покрити лісами або використовуються як пасовища.
+
Гори Юра, що розділяють Швейцарію і [[Франція|Францію]], простягаються від [[Женева|Женеви]] до [[Базель|Базеля]] і [[Шаффхаузен]]а. У них чергуються гірські складки, з переважанням вапняків, і долини; складки місцями прорізають невеликі річки, які утворюють долини з крутими схилами. Землеробство можливе лише в долинах; пологі схили гір покрити лісами або використовуються як пасовища.
   
Швайцарське плато утворилося на місці прогину між Юрою та [[Альпи|Альпами]]. Поверхня плоскогір'я горбиста, в широких долинах розвинуте землеробство, міжріччя покриті лісами. Тут зосереджена більша частина населення країни, розміщені великі міста і промислові центри. У цьому ж районі сконцентровані найродючіші сільськогосподарські землі та пасовища.
+
Швейцарське плато утворилося на місці прогину між Юрою та [[Альпи|Альпами]]. Поверхня плоскогір'я горбиста, в широких долинах розвинуте землеробство, міжріччя покриті лісами. Тут зосереджена більша частина населення країни, розміщені великі міста і промислові центри. У цьому ж районі сконцентровані найродючіші сільськогосподарські землі та пасовища.
   
Майже всю південну половину Швайцарії займають [[Альпи]]. Ці високі, нерівні, вкриті снігом гори розчленовані глибокими ущелинами. У гребеневій зоні&nbsp;— [[фірн]]ові поля (зернистий лід, що складається з пов'язаних між собою крижинок) і льодовики (10 % території країни). Широке дно головних долин використовується під поля та ріллю. Район рідко населений. Альпи є основним джерелом прибутків, оскільки мальовнича природа високогір'я приваблює багато туристів і альпіністів. Найвищі вершини&nbsp;— [[Дюфур]] (4634&nbsp;м) у масиві Монте-Роза на кордоні з Італією, Дом (4545&nbsp;м), [[Вайсгорн]] (4505&nbsp;м), [[Матергорн]] (4477&nbsp;м), [[Гран-Комбін]] (4314&nbsp;м), [[Фінстераархорн]] (4274&nbsp;м) і [[Юнгфрау|Юнґфрау]] (4158&nbsp;м).
+
Майже всю південну половину Швейцарії займають [[Альпи]]. Ці високі, нерівні, вкриті снігом гори розчленовані глибокими ущелинами. У гребеневій зоні&nbsp;— [[фірн]]ові поля (зернистий лід, що складається з пов'язаних між собою крижинок) і льодовики (10 % території країни). Широке дно головних долин використовується під поля та ріллю. Район рідко населений. Альпи є основним джерелом прибутків, оскільки мальовнича природа високогір'я приваблює багато туристів і альпіністів. Найвищі вершини&nbsp;— [[Дюфур]] (4634&nbsp;м) у масиві Монте-Роза на кордоні з Італією, Дом (4545&nbsp;м), [[Вайсгорн]] (4505&nbsp;м), [[Матергорн]] (4477&nbsp;м), [[Гран-Комбін]] (4314&nbsp;м), [[Фінстераархорн]] (4274&nbsp;м) і [[Юнгфрау]] (4158&nbsp;м).
   
Ґрунти Швайцарії не дуже родючі. Для обробки придатні лише бурі лісові ґрунти Швайцарського плоскогір'я і нижніх частин схилів гір. На гірських схилах нерідкі обвали і зсуви, що зносять ґрунтовий шар або оброблювані землі.
+
Ґрунти Швейцарії не дуже родючі. Для обробки придатні лише бурі лісові ґрунти Швейцарського плоскогір'я і нижніх частин схилів гір. На гірських схилах нерідкі обвали і зсуви, що зносять ґрунтовий шар або оброблювані землі.
   
 
=== Річки і озера ===
 
=== Річки і озера ===
[[Файл:Vine Terraces of Lavaux and the Leman lake in Switzerland.jpg|міні|200px|[[Женевське озеро]], найбільше озеро Швайцарії]]
+
[[Файл:Vine Terraces of Lavaux and the Leman lake in Switzerland.jpg|міні|200px|[[Женевське озеро]], найбільше озеро Швейцарії]]
У країні&nbsp;— густа мережа багатоводних річок, що належать басейнам трьох морів: [[Північне море|Північного]], Середземного і Чорного. Велика частина Швайцарії зрошується Райном (375&nbsp;км у межах країни). Південно-західні райони відносяться до водозбірного басейну Рони, південні&nbsp;— до басейну Тічино і південно-східні&nbsp;— до басейну річки Інни (притоки Дунаю). Річки Швайцарії не мають судноплавного значення. На Райні судноплавство підтримується тільки до Базеля.
+
У країні&nbsp;— густа мережа багатоводних річок, що належать басейнам трьох морів: [[Північне море|Північного]], Середземного і Чорного. Велика частина Швейцарії зрошується Рейном (375&nbsp;км у межах країни). Південно-західні райони відносяться до водозбірного басейну Рони, південні&nbsp;— до басейну Тічино і південно-східні&nbsp;— до басейну річки Інн (притоки Дунаю). Річки Швейцарії не мають судноплавного значення. На Рейні судноплавство підтримується тільки до Базеля.
   
Швайцарія славиться своїми озерами, яких на її території налічується майже 600. Наймальовничіші з них розміщені по краях Швайцарського плато&nbsp;— Женевське, Тунське на півдні, Фірвальдштетське, Цюріхське на сході, Невшательське і Більське на півночі. Більшість цих озер має льодовикове походження, вони відрізняються витягнутою формою і великими глибинами. На південь від осі Альп в окрузі Тічино знаходяться озера Лугано й Лаго-Маджоре.
+
Швейцарія славиться своїми озерами, яких на її території налічується майже 600. Наймальовничіші з них розміщені по краях Швейцарського плато&nbsp;— Женевське, Тунське на півдні, Фірвальдштетське, Цюрихське на сході, Невшательське і Більське на півночі. Більшість цих озер має льодовикове походження, вони відрізняються витягнутою формою і великими глибинами. На південь від осі Альп в окрузі Тічино знаходяться озера Лугано й Лаго-Маджоре.
   
Найбільші озера Швайцарії&nbsp;— [[Женевське озеро]], площею 581&nbsp;км² (з них 370&nbsp;км² належать Швайцарії), [[Невшательське озеро|Невшательське]] (216&nbsp;км²), [[Цюрихське озеро|Цюріхське]] (89&nbsp;км²), Більське (39&nbsp;км²) і Цугське (38&nbsp;км²).
+
Найбільші озера Швейцарії&nbsp;— [[Женевське озеро]], площею 581&nbsp;км² (з них 370&nbsp;км² належать Швейцарії), [[Невшательське озеро|Невшательське]] (216&nbsp;км²), [[Цюрихське озеро|Цюрихське]] (89&nbsp;км²), Більське (39&nbsp;км²) і Цугське (38&nbsp;км²).
   
 
=== Рослинність і тваринний світ ===
 
=== Рослинність і тваринний світ ===
Ліси Швейцарії займають близько 1/4 території країни. На Швайцарському плоскогір'ї знаходяться масиви широколистих лісів (з дуба, бука, ясена, в'яза, клена, липи). На південному схилі Альп росте каштан. На висоті понад 2000 метрів переважають хвойні ліси з ялини, ялиці, сосни і модрини. В долинах&nbsp;— зарості вільхи. Вище (до 2800&nbsp;м) розміщені субальпійські та альпійські луки, де навесні розцвітають крокуси і нарциси, влітку&nbsp;— [[рододендрон]]и, [[ломикамінь|ломикамені]], [[тирлич]] та [[едельвейс]]и.
+
Ліси Швейцарії займають близько 1/4 території країни. На Швейцарському плоскогір'ї знаходяться масиви широколистих лісів (з дуба, бука, ясена, в'яза, клена, липи). На південному схилі Альп росте каштан. На висоті понад 2000 метрів переважають хвойні ліси з ялини, ялиці, сосни і модрини. В долинах&nbsp;— зарості вільхи. Вище (до 2800&nbsp;м) розміщені субальпійські та альпійські луки, де навесні розцвітають крокуси і нарциси, влітку&nbsp;— [[рододендрон]]и, [[ломикамінь|ломикамені]], [[тирлич]] та [[едельвейс]]и.
   
У горах із ссавців зустрічаються [[сарна]], [[куниця]], [[заєць-біляк]], [[альпійський бабак]], [[кам'яний козел]], [[лисиця звичайна|лисиця]]; із птахів&nbsp;— [[беркут]], [[глухар]], [[дрізд]], [[підкоришник]], [[серпокрилець]], [[сніжна куріпка]], на берегах річок та озер&nbsp;— [[Мартинові (підродина)|мартини]], у їхніх водах&nbsp;— [[форель]], [[палія]], [[сиг]], [[харіус]] та інша риба. Фауна і природні [[ландшафт]]и охороняються у Швайцарському національному парку Енгадин і в лісових масивах Алеч і Дерборанс.
+
У горах із ссавців зустрічаються [[сарна]], [[куниця]], [[заєць-біляк]], [[альпійський бабак]], [[кам'яний козел]], [[лисиця звичайна|лисиця]]; із птахів&nbsp;— [[беркут]], [[глухар]], [[дрізд]], [[підкоришник]], [[серпокрилець]], [[сніжна куріпка]], на берегах річок та озер&nbsp;— [[Мартинові (підродина)|мартини]], у їхніх водах&nbsp;— [[форель]], [[палія]], [[сиг]], [[харіус]] та інша риба. Фауна і природні [[ландшафт]]и охороняються у Швейцарському національному парку Енгадин і в лісових масивах Алеч і Дерборанс.
   
'''Див. також:''' ''[[Список ссавців Швейцарії|Список ссавців Швайцарії]]''
+
'''Див. також:''' ''[[Список ссавців Швейцарії]]''
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
   
{{main|Історія Швайцарії}}
+
{{main|Історія Швейцарії}}
   
 
== Політика ==
 
== Політика ==
 
{{Політичний устрій Швейцарії}}
 
{{Політичний устрій Швейцарії}}
'''Державний устрій'''. Швайцарія&nbsp;— федеративна парламентська республіка.
+
'''Державний устрій'''. Швейцарія&nbsp;— федеративна парламентська республіка.
   
 
'''Офіційні мови'''&nbsp;— [[німецька мова|німецька]] (користується 64 % населення), [[французька мова|французька]] (19 % населення), [[італійська мова|італійська]] (8 % населення), [[ретороманська мова|ретороманська]] (0,6 % населення).
 
'''Офіційні мови'''&nbsp;— [[німецька мова|німецька]] (користується 64 % населення), [[французька мова|французька]] (19 % населення), [[італійська мова|італійська]] (8 % населення), [[ретороманська мова|ретороманська]] (0,6 % населення).
Рядок 146: Рядок 146:
 
=== Конституція ===
 
=== Конституція ===
 
{{main|Федеральна конституція Швейцарії}}
 
{{main|Федеральна конституція Швейцарії}}
 
Перша конституція Швейцарії була прийнята в 1848 році. В 1874 році була прийнята нова Конституція, а з 1 січня 2000 року діє третя конституція, прийнята в 1999 році.
 
Перша конституція Швайцарії була прийнята в 1848 році. В 1874 році була прийнята нова Конституція, а з 1 січня 2000 року діє третя конституція, прийнята в 1999 році.
 
   
 
Основні принципи швейцарської конституції&nbsp;— федералізм і демократія.
 
Основні принципи швейцарської конституції&nbsp;— федералізм і демократія.
   
Принцип федералізму. Стаття 3-я конституції гарантує 20 кантонам і 6 напівкантонам, на які розділена Швайцарія, усі права самоврядування, за винятком тих, котрі є прерогативою федерального уряду. До них відносяться оголошення війни і укладення миру, підписання міжнародних договорів і вступ у союзи, навчальна підготовка, матеріальне забезпечення збройних сил і керівництво ними, регулювання зовнішньої торгівлі. Федеральний уряд і влади кантонів мають право встановлювати податки. Крім того, федеральний уряд здійснює контроль над засобами зв'язку, вищою освітою і працею.
+
Принцип федералізму. Стаття 3-я конституції гарантує 20 кантонам і 6 напівкантонам, на які розділена Швейцарія, усі права самоврядування, за винятком тих, котрі є прерогативою федерального уряду. До них відносяться оголошення війни і укладення миру, підписання міжнародних договорів і вступ у союзи, навчальна підготовка, матеріальне забезпечення збройних сил і керівництво ними, регулювання зовнішньої торгівлі. Федеральний уряд і влади кантонів мають право встановлювати податки. Крім того, федеральний уряд здійснює контроль над засобами зв'язку, вищою освітою і працею.
   
Прийняття принципу федералізму зіграло істотну роль у з'єднанні дуже різнорідних держав-кантонів у першу загальношвайцарську союзну державу в 1848. Згодом федеральний уряд став активніше впливати на всі аспекти життя країни. Проте швайцарці як і раніше почувають сильну прихильність до рідних кантонів і їх традицій.
+
Прийняття принципу федералізму зіграло істотну роль у з'єднанні дуже різнорідних держав-кантонів у першу загальношвейцарську союзну державу в 1848. Згодом федеральний уряд став активніше впливати на всі аспекти життя країни. Проте швейцарці як і раніше почувають сильну прихильність до рідних кантонів і їх традицій.
   
 
Принцип прямої демократії. Парламент, обраний народом, визначає політику в загальних рисах, усі ж важливі для життя країни питання вирішуються на всенародних референдумах, які на федеральному рівні проходять двічі-тричі або й частіше на рік.
 
Принцип прямої демократії. Парламент, обраний народом, визначає політику в загальних рисах, усі ж важливі для життя країни питання вирішуються на всенародних референдумах, які на федеральному рівні проходять двічі-тричі або й частіше на рік.
Рядок 161: Рядок 160:
 
Перший з них стосується діючої конституції, зміни до якої можуть вноситися двома шляхами. За першим, їх може ініціювати парламент. Коли обидві його палати&nbsp;— Національна рада та Рада кантонів, згодні внести певні поправки до конституції, і ця згода зафіксована до референдуму, проводиться сам референдум. Зміни до головного закону країни вносяться, коли доповнення чи поправка здобувають не лише більшість голосів, але й більшість «за» від кількості кантонів, що взяли участь у голосуванні.
 
Перший з них стосується діючої конституції, зміни до якої можуть вноситися двома шляхами. За першим, їх може ініціювати парламент. Коли обидві його палати&nbsp;— Національна рада та Рада кантонів, згодні внести певні поправки до конституції, і ця згода зафіксована до референдуму, проводиться сам референдум. Зміни до головного закону країни вносяться, коли доповнення чи поправка здобувають не лише більшість голосів, але й більшість «за» від кількості кантонів, що взяли участь у голосуванні.
   
Другий шлях передбачає, що проєкт змін до конституції може запропонувати якась політична партія. Якщо зібрано понад 100 тисяч підписів, питання виноситься на розгляд парламенту, який у свою чергу може запропонувати власний проєкт. Тоді обидва проєкти виносяться на референдум. Враховуючи, що за кількістю голосів можуть пройти обидва проєкти, на референдумі всі голосуючі відповідають на три запитання: 1) я голосую за парламентський проєкт…; 2) я голосую за громадянський (партійний проєкт)…; 3) якщо будуть прийняті обидва проєкти, то я віддав би перевагу такому-то проєкту.
+
Другий шлях передбачає, що проект змін до конституції може запропонувати якась політична партія. Якщо зібрано понад 100 тисяч підписів, питання виноситься на розгляд парламенту, який у свою чергу може запропонувати власний проект. Тоді обидва проекти виносяться на референдум. Враховуючи, що за кількістю голосів можуть пройти обидва проекти, на референдумі всі голосуючі відповідають на три запитання: 1) я голосую за парламентський проект…; 2) я голосую за громадянський (партійний проект)…; 3) якщо будуть прийняті обидва проекти, то я віддав би перевагу такому-то проекту.
   
Другий вид референдуму&nbsp;— це коли парламент ухвалює якесь рішення, а група громадян з ним не згодна. Тоді опоненти мають зібрати 50 тисяч підписів, після чого це рішення виноситься на референдум. Трапляється так нерідко, тому обумовлено, що таке рішення набуває чинності лише через три місяці після його прийняття. Кожен, хто не згоден з ним, має таким чином можливість зібрати підписи і внести протест.
+
Другий вид референдуму&nbsp;— це коли парламент приймає якесь рішення, а група громадян з ним не згодна. Тоді опоненти мають зібрати 50 тисяч підписів, після чого це рішення виноситься на референдум. Трапляється так нерідко, тому обумовлено, що таке рішення набуває чинності лише через три місяці після його прийняття. Кожен, хто не згоден з ним, має таким чином можливість зібрати підписи і внести протест.
   
Третій вид референдуму&nbsp;— особливо важливий. Ще 1917 року було прийнято постанову, згідно з якою всі рішення, що стосуються вступу Швайцарії до різних світових організацій, пов'язаних із спільною безпекою та економічною інтеграцією, виносяться на федеральний референдум. Так, у 1986 році на референдумі було відхилене питання про членство Швайцарії в ООН.
+
Третій вид референдуму&nbsp;— особливо важливий. Ще 1917 року було прийнято постанову, згідно з якою всі рішення, що стосуються вступу Швейцарії до різних світових організацій, пов'язаних із спільною безпекою та економічною інтеграцією, виносяться на федеральний референдум. Так, у 1986 році на референдумі було відхилене питання про членство Швейцарії в ООН.
   
До 1971 року Швайцарія була однією з деяких країн світу, де жінки не мали виборчого права на загальнонаціональному рівні. У лютому 1971 році чоловічий електорат схвалив поправку до конституції, що надавала жінкам країни право голосувати і бути обраними на федеральних виборах. На рівні кантонів надання виборчих прав жінкам затяглося: у німецькомовному напівкантоні Аппенцелль-Іннерроден жінки, нарешті, одержали право голосу тільки в 1991 році.
+
До 1971 року Швейцарія була однією з деяких країн світу, де жінки не мали виборчого права на загальнонаціональному рівні. У лютому 1971 році чоловічий електорат схвалив поправку до конституції, що надавала жінкам країни право голосувати і бути обраними на федеральних виборах. На рівні кантонів надання виборчих прав жінкам затяглося: у німецькомовному напівкантоні Аппенцелль-Іннерроден жінки, нарешті, одержали право голосу тільки в 1991 році.
   
 
=== Президент ===
 
=== Президент ===
У Швайцарії президент обирається Федеральними зборами з числа членів [[Федеральна рада Швейцарії|Федеральної ради]] (уряд) терміном на один рік без права переобрання на наступний термін. Президент є також главою уряду. Основними функціями президента є: прийом високих іноземних гостей і ведення засідань Федеральної ради.
+
У Швейцарії президент обирається Федеральними зборами з числа членів [[Федеральна рада Швейцарії|Федеральної ради]] (уряд) терміном на один рік без права переобрання на наступний термін. Президент є також главою уряду. Основними функціями президента є: прийом високих іноземних гостей і ведення засідань Федеральної ради.
   
 
=== Законодавча влада ===
 
=== Законодавча влада ===
Рядок 176: Рядок 175:
   
 
=== Виконавча влада ===
 
=== Виконавча влада ===
[[Файл:Bern 104.jpg|міні|[[Федеральна рада Швейцарії|Федеральна рада Швайцарії]]]]
+
[[Файл:Bern 104.jpg|міні|[[Федеральна рада Швейцарії]]]]
Виконавча влада здійснюється на колегіальній основі президентом і урядом ([[Федеральна рада Швейцарії|Федеральна рада Швайцарії]]&nbsp;— Bundesrat&nbsp;— Conceil Federal&nbsp;— Consiglio Federale), що складається з 7 федеральних радників (начальників федеральних департаментів), які обираються Федеральними зборами на 4 роки. Президент головує на щотижневих засіданнях у Федеральній раді, але не виконує функції прем'єр-міністра. Всі сім радників мають рівні права і кожен з них керує федеральним департаментом (міністерством).
+
Виконавча влада здійснюється на колегіальній основі президентом і урядом ([[Федеральна рада Швейцарії]]&nbsp;— Bundesrat&nbsp;— Conceil Federal&nbsp;— Consiglio Federale), що складається з 7 федеральних радників (начальників федеральних департаментів), які обираються Федеральними зборами на 4 роки. Президент головує на щотижневих засіданнях у Федеральній раді, але не виконує функції прем'єр-міністра. Всі сім радників мають рівні права і кожен з них керує федеральним департаментом (міністерством).
   
 
Секретаріатом Федерального уряду є Федеральна канцелярія. Очолює її Федеральний канцлер.
 
Секретаріатом Федерального уряду є Федеральна канцелярія. Очолює її Федеральний канцлер.
   
Федеральний уряд безпосередньо керує Федеральною адміністрацією. Федеральна адміністрація складається з департаментів (міністерств); кожний департамент керується одним членом Федерального уряду. У той час як у багатьох країнах від 20 до 30 міністерств, у Швайцарії їх тільки сім:
+
Федеральний уряд безпосередньо керує Федеральною адміністрацією. Федеральна адміністрація складається з департаментів (міністерств); кожний департамент керується одним членом Федерального уряду. У той час як у багатьох країнах від 20 до 30 міністерств, у Швейцарії їх тільки сім:
 
# [[Федеральний департамент закордонних справ Швейцарії|закордонних справ]];
 
# [[Федеральний департамент закордонних справ Швейцарії|закордонних справ]];
 
# внутрішніх справ;
 
# внутрішніх справ;
Рядок 197: Рядок 196:
 
'''<big>Політичний режим</big>'''
 
'''<big>Політичний режим</big>'''
   
У Швайцарії переважає ліберально-демократичний режим, головним принципом якого є свобода громадянина, і головна мета демократії — захист цієї свободи від надмірного втручання держави.&nbsp;
+
У Швейцарії переважає ліберально-демократичний режим, головним принципом якого є свобода громадянина, і головна мета демократії — захист цієї свободи від надмірного втручання держави.&nbsp;
   
 
Найважливішими установами демократії є референдум і виборча система, через них здійснюється прямий зв'язок між громадянським суспільством і державою.&nbsp;
 
Найважливішими установами демократії є референдум і виборча система, через них здійснюється прямий зв'язок між громадянським суспільством і державою.&nbsp;
Рядок 205: Рядок 204:
 
<big>'''Виборча система'''</big>
 
<big>'''Виборча система'''</big>
   
Пропорційна система, яка використовується в Швайцарії, припускає розподіл мандатів пропорційно голосам, отриманим партіями або виборчими коаліціями. Голосування відбувається за партійні списки, при цьому визначається так званий «виборчий метр» — найменше число голосів, необхідне для обрання одного депутата.<ref name=":0" />
+
Пропорційна система, яка використовується в Швейцарії, припускає розподіл мандатів пропорційно голосам, отриманим партіями або виборчими коаліціями. Голосування відбувається за партійні списки, при цьому визначається так званий «виборчий метр» — найменше число голосів, необхідне для обрання одного депутата.<ref name=":0" />
   
 
=== Політичні партії ===
 
=== Політичні партії ===
Конституція особливо нічого не говорить про партійну систему і статус політичних партій. Є усього лише одна ст. 137, у якій дана функціональна характеристика політичних партій, «політичні партії сприяють формуванню суспільної думки і народної волі», однак у політичному житті країни вони грають важливу роль. У Швайцарії традиційно існує багатопартійна система.<ref>{{Cite web|url=https://books.br.com.ua/24779|title=§ 3. Партійна система і політичні партії|website=books.br.com.ua|accessdate=2017-10-08}}</ref>
+
Конституція особливо нічого не говорить про партійну систему і статус політичних партій. Є усього лише одна ст. 137, у якій дана функціональна характеристика політичних партій, «політичні партії сприяють формуванню суспільної думки і народної волі», однак у політичному житті країни вони грають важливу роль. У Швейцарії традиційно існує багатопартійна система.<ref>{{Cite web|url=https://books.br.com.ua/24779|title=§ 3. Партійна система і політичні партії|website=books.br.com.ua|accessdate=2017-10-08}}</ref>
   
Демократично-християнська партія Швайцарії&nbsp;— ДХПШ (Christlich-demokratische Partei der Schweiz; Parti democrate-chretien suisse). Заснована у 1881 році. Оформилась у 1912 році. До грудня 1970 року називалась Консервативна християнсько-соціальна народна партія Швайцарії. Налічує 60 тис. членів. Видає газету «Фатерланд» (Vaterland).
+
Демократично-християнська партія Швейцарії&nbsp;— ДХПШ (Christlich-demokratische Partei der Schweiz; Parti democrate-chretien suisse). Заснована у 1881 році. Оформилась у 1912 році. До грудня 1970 року називалась Консервативна християнсько-соціальна народна партія Швейцарії. Налічує 60 тис. членів. Видає газету «Фатерланд» (Vaterland).
   
Демократи Швайцарії&nbsp;— ДШ (Schweizer Demokraten&nbsp;— SD; Democrates suisses&nbsp;— DS). Партія налічує близько 6 тис. членів.
+
Демократи Швейцарії&nbsp;— ДШ (Schweizer Demokraten&nbsp;— SD; Democrates suisses&nbsp;— DS). Партія налічує близько 6 тис. членів.
   
 
Євангелістська народна партія&nbsp;— ЄП (Evangelische Volkspartei der Schweiz; Parti evangelique suisse; Protestant People's Party). Заснована у 1919 році.
 
Євангелістська народна партія&nbsp;— ЄП (Evangelische Volkspartei der Schweiz; Parti evangelique suisse; Protestant People's Party). Заснована у 1919 році.
   
Партія «зелених» Швайцарії&nbsp;— ПЗШ (Grune Partei der Schweiz&nbsp;— GPS). У французьких кантонах носить назву Швайцарська екологічна партія. Заснована у березні 1983&nbsp;року. До травня 1986 року називалась Федерація екологічних партій Швейцарії. Налічує близько 1,5 тис. членів.
+
Партія «зелених» Швейцарії&nbsp;— ПЗШ (Grune Partei der Schweiz&nbsp;— GPS). У французьких кантонах носить назву Швейцарська екологічна партія. Заснована у березні 1983&nbsp;року. До травня 1986 року називалась Федерація екологічних партій Швейцарії. Налічує близько 1,5 тис. членів.
   
Радикально-демократична партія Швайцарії&nbsp;— РДПШ (Freisinning-Demokratische Partei der Schweiz&nbsp;— FDS; Parti radical democratique suisse&nbsp;— PRDS). Заснована в 1848 році. Оформилась у 1919 році. Налічує близько 150 тис. членів. Видає газету «Люцернер тагблат» (Luzerner Tagblatt).
+
Радикально-демократична партія Швейцарії&nbsp;— РДПШ (Freisinning-Demokratische Partei der Schweiz&nbsp;— FDS; Parti radical democratique suisse&nbsp;— PRDS). Заснована в 1848 році. Оформилась у 1919 році. Налічує близько 150 тис. членів. Видає газету «Люцернер тагблат» (Luzerner Tagblatt).
   
Соціал-демократична партія Швайцарії&nbsp;— СДПШ (Sozial-demokratische Partei der Schweiz&nbsp;— SDPS), французькою мовою називається Соціалістична партія Швайцарії (Parti socialiste suisse&nbsp;— PSS). Заснована в 1888 році. Налічує 39 тис. членів. Входить до Соціалістичного інтернаціоналу.
+
Соціал-демократична партія Швейцарії&nbsp;— СДПШ (Sozial-demokratische Partei der Schweiz&nbsp;— SDPS), французькою мовою називається Соціалістична партія Швейцарії (Parti socialiste suisse&nbsp;— PSS). Заснована в 1888 році. Налічує 39 тис. членів. Входить до Соціалістичного інтернаціоналу.
   
 
Тічинська ліга&nbsp;— ТЛ (Lega dei Ticinesi&nbsp;— LT; Union of Ticino&nbsp;— UT).
 
Тічинська ліга&nbsp;— ТЛ (Lega dei Ticinesi&nbsp;— LT; Union of Ticino&nbsp;— UT).
Рядок 226: Рядок 225:
 
Федеральний демократичний союз&nbsp;— ФДС.
 
Федеральний демократичний союз&nbsp;— ФДС.
   
Швайцарська ліберальна партія&nbsp;— ШЛП (Parti liberal suisse; Liberale Partei der Schweiz). Заснована у 1913&nbsp;року. До березня 1977 року називалася Ліберально-демократичний союз Швайцарії. Налічує близько 100 тис. членів.
+
Швейцарська ліберальна партія&nbsp;— ШЛП (Parti liberal suisse; Liberale Partei der Schweiz). Заснована у 1913&nbsp;року. До березня 1977 року називалася Ліберально-демократичний союз Швейцарії. Налічує близько 100 тис. членів.
   
[[Швейцарська народна партія|Швайцарська народна партія]]&nbsp;— ШНП (Schweizerische Volkspartei), французькою мовою називається Демократичний союз центру&nbsp;— ДСЦ (Union democratique du centre&nbsp;— UDC). Створена у вересні 1971 року на основі об'єднання Швайцарської партії селян, ремісників та бюргерів (заснована у 1919 році) і Демократичної партії Швайцарії (заснована у 1941 році). Налічує близько 50 тис. членів.
+
[[Швейцарська народна партія]]&nbsp;— ШНП (Schweizerische Volkspartei), французькою мовою називається Демократичний союз центру&nbsp;— ДСЦ (Union democratique du centre&nbsp;— UDC). Створена у вересні 1971 року на основі об'єднання Швейцарської партії селян, ремісників та бюргерів (заснована у 1919 році) і Демократичної партії Швейцарії (заснована у 1941 році). Налічує близько 50 тис. членів.
   
 
=== Профспілкові об'єднання ===
 
=== Профспілкові об'єднання ===
Об'єднання швайцарських профспілок&nbsp;— ОШП (Schweizerischer Gewerkschaftsbund; Union syndicale suisse&nbsp;— USS). Створене в 1880 році. Об'єднує 15 галузевих профспілок, які налічують 395 тис. членів. Входить до Міжнародної конфедерації вільних профспілок (МКВП) і до Європейської конфедерації профспілок (ЄКП).
+
Об'єднання швейцарських профспілок&nbsp;— ОШП (Schweizerischer Gewerkschaftsbund; Union syndicale suisse&nbsp;— USS). Створене в 1880 році. Об'єднує 15 галузевих профспілок, які налічують 395 тис. членів. Входить до Міжнародної конфедерації вільних профспілок (МКВП) і до Європейської конфедерації профспілок (ЄКП).
   
 
== Швейцарія і міжнародні організації ==
 
== Швейцарія і міжнародні організації ==
Швайцарія є членом ЄАВТ (Європейської асоціації вільної торгівлі), [[СОТ]] (Світової організації торгівлі), Міжнародного валютного фонду ([[МВФ]]), Світового Банку, міжнародного банку реконструкції і розвитку, [[ОБСЄ]] та Організації економічної співпраці й розвитку (ОЕСР), Ради Європи ([[РЄ]]), ЄКА, МФКК.
+
Швейцарія є членом ЄАВТ (Європейської асоціації вільної торгівлі), [[СОТ]] (Світової організації торгівлі), Міжнародного валютного фонду ([[МВФ]]), Світового Банку, міжнародного банку реконструкції і розвитку, [[ОБСЄ]] та Організації економічної співпраці й розвитку (ОЕСР), Ради Європи ([[РЄ]]), ЄКА, МФКК.
   
=== Швайцарія і [[ООН]] ===
+
=== Швейцарія і [[ООН]] ===
 
[[Файл:UN Building A Southern Lawn.jpg|міні|У [[Женева|Женеві]] розташована штаб-квартира ООН]]
 
[[Файл:UN Building A Southern Lawn.jpg|міні|У [[Женева|Женеві]] розташована штаб-квартира ООН]]
3 березня [[2002]] року у Швайцарії відбувся референдум щодо її вступу до [[ООН]]. «Так» членству країни в ООН сказали 54,6 відсотка учасників референдуму, ідея членства також здобула підтримку більшості виборців у 12 з 23 кантонів.
+
3 березня [[2002]] року у Швейцарії відбувся референдум щодо її вступу до [[ООН]]. «Так» членству країни в ООН сказали 54,6 відсотка учасників референдуму, ідея членства також здобула підтримку більшості виборців у 12 з 23 кантонів.
   
Таким чином, винесене на референдум і схвалене так званою «подвійною більшістю» (населенням в цілому і окремо&nbsp;— жителями більшості кантонів) питання про приєднання Швайцарії до ООН вирішено позитивно. А це, відповідно до Конституції Конфедерації, дозволяє уряду розпочати офіційне оформлення вступу країни до Організації Об'єднаних Націй. Таким чином, багатовіковий традиційний нейтралітет Швайцарії іде в минуле. За 16 років, що минули після попереднього подібного референдуму, настрої у швайцарському суспільстві дуже змінилися. За членство в ООН нині виступають уряд, більшість депутатів парламенту і три з чотирьох партій правлячої коаліції: соціал-демократи, радикальні демократи і християнські демократи.
+
Таким чином, винесене на референдум і схвалене так званою «подвійною більшістю» (населенням в цілому і окремо&nbsp;— жителями більшості кантонів) питання про приєднання Швейцарії до ООН вирішено позитивно. А це, відповідно до Конституції Конфедерації, дозволяє уряду розпочати офіційне оформлення вступу країни до Організації Об'єднаних Націй. Таким чином, багатовіковий традиційний нейтралітет Швейцарії іде в минуле. За 16 років, що минули після попереднього подібного референдуму, настрої у швейцарському суспільстві дуже змінилися. За членство в ООН нині виступають уряд, більшість депутатів парламенту і три з чотирьох партій правлячої коаліції: соціал-демократи, радикальні демократи і християнські демократи.
   
На всіх попередніх референдумах швайцарці відхиляли таку пропозицію, оскільки вважали, що членство навіть у цій шанованій організації може загрожувати традиційному нейтралітету країни. Під час останнього волевиявлення, у [[1986]] році, 75 відсотків швайцарців відхилили пропозицію членства своєї країни в ООН. Десятками років тривала дивна ситуація&nbsp;— Швайцарія була «європейською домівкою» ООН, але сама не належала до цієї організації.
+
На всіх попередніх референдумах швейцарці відхиляли таку пропозицію, оскільки вважали, що членство навіть у цій шанованій організації може загрожувати традиційному нейтралітету країни. Під час останнього волевиявлення, у [[1986]] році, 75 відсотків швейцарців відхилили пропозицію членства своєї країни в ООН. Десятками років тривала дивна ситуація&nbsp;— Швейцарія була «європейською домівкою» ООН, але сама не належала до цієї організації.
   
Швайцарія була прийнята в ООН у вересні 2002 року на черговій 57-й сесії Генеральної Асамблеї і, таким чином, стала 190-м повноправним членом Об'єднаних націй, а єдиною визнаною країною світу, яка не входить до ООН, залишається [[Ватикан]].
+
Швейцарія була прийнята в ООН у вересні 2002 року на черговій 57-й сесії Генеральної Асамблеї і, таким чином, стала 190-м повноправним членом Об'єднаних націй, а єдиною визнаною країною світу, яка не входить до ООН, залишається [[Ватикан]].
   
=== Швайцарія як міжнародний центр ===
+
=== Швейцарія як міжнародний центр ===
У [[Женева|Женеві]] розташовані штаб-квартири [[Світова організація торгівлі|Світової організації торгівлі]], Міжнародної організації праці, Всесвітньої організації охорони здоров'я, [[Міжнародний телекомунікаційний союз|Міжнародного союзу електрозв'язку]], [[Всесвітня метеорологічна організація|Всесвітньої метеорологічної організації]], [[Європейська мовна спілка|Європейської мовної спілки]] та Європейське відділення ООН і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Женева є домівкою [[Женевський інститут міжнародних відносин та розвитку|Женевського інституту відносин та розвитку]], чиє розташування серед розмаїття міжнародних організацій робить цю установу особливо привабливим місцем для навчання. У Берні, столиці країни, розмістився [[Всесвітній поштовий союз]], у Лозанні&nbsp;— [[Міжнародний олімпійський комітет]]. Інші організації, які мають основну резиденцію у Швайцарії,&nbsp;— [[Всесвітня рада церков]] і Міжнародний Червоний Хрест, заснований швейцарцем Анрі Дюнаном, а також [[Банк міжнародних розрахунків]].
+
У [[Женева|Женеві]] розташовані штаб-квартири [[Світова організація торгівлі|Світової організації торгівлі]], Міжнародної організації праці, Всесвітньої організації охорони здоров'я, [[Міжнародний телекомунікаційний союз|Міжнародного союзу електрозв'язку]], [[Всесвітня метеорологічна організація|Всесвітньої метеорологічної організації]], [[Європейська мовна спілка|Європейської мовної спілки]] та Європейське відділення ООН і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Женева є домівкою [[Женевський інститут міжнародних відносин та розвитку|Женевського інституту відносин та розвитку]], чиє розташування серед розмаїття міжнародних організацій робить цю установу особливо привабливим місцем для навчання. У Берні, столиці країни, розмістився [[Всесвітній поштовий союз]], у Лозанні&nbsp;— [[Міжнародний олімпійський комітет]]. Інші організації, які мають основну резиденцію у Швейцарії,&nbsp;— [[Всесвітня рада церков]] і Міжнародний Червоний Хрест, заснований швейцарцем Анрі Дюнаном, а також [[Банк міжнародних розрахунків]].
   
 
== Економіка ==
 
== Економіка ==
 
{{main|Економіка Швейцарії}}
 
{{main|Економіка Швейцарії}}
 
[[Файл:Vintage Omega Speedmaster 145.012-67.jpg|міні|Годинник [[Omega SA]]]]
 
[[Файл:Vintage Omega Speedmaster 145.012-67.jpg|міні|Годинник [[Omega SA]]]]
Швайцарія є одною з найрозвиненіших і найбагатших країн світу. Швайцарія&nbsp;— високорозвинута індустріальна країна з інтенсивним високопродуктивним сільським господарством і майже повною відсутністю будь-яких корисних копалин. За підрахунками західних економістів, вона входить в першу десятку країн світу за рівнем конкурентоспроможності економіки. Швайцарська економіка тісно пов'язана із зовнішнім світом, перш за все з країнами [[ЄС]], тисячами ниток виробничої кооперації і зовнішньоторговельних операцій. Близько 80-85 % товарообігу Швайцарії припадає на держави ЄС. Через Швайцарію транзитом проходить понад 50 % всіх вантажів з північної частини Західної Європи на південь і у зворотному напрямі. Після помітного зростання в 1998—2000&nbsp;рр. економіка країни вступила в смугу спаду. У 2002&nbsp;р. [[ВВП]] зріс на 0,5 % і склав 417&nbsp;млрд шв. фр. Інфляція була на відмітці 0,6 %. Рівень безробіття досяг 3,3 %. У економіці зайнято близько 4&nbsp;млн чоловік (57 % населення), з них: у промисловості&nbsp;— 25,8 %, зокрема в машинобудуванні&nbsp;— 2,7 %, у хімічній промисловості&nbsp;— 1,7 %, у сільському і лісовому господарстві&nbsp;— 4,1 %, у сфері послуг&nbsp;— 70,1 %, зокрема в торгівлі&nbsp;— 16,4 %, у банківській і страховій справі&nbsp;— 5,5 %, у готельно-ресторанному бізнесі&nbsp;— 6,0 %. Політика нейтралітету дозволила уникнути розрухи двох світових воєн.
+
Швейцарія є одною з найрозвиненіших і найбагатших країн світу. Швейцарія&nbsp;— високорозвинута індустріальна країна з інтенсивним високопродуктивним сільським господарством і майже повною відсутністю будь-яких корисних копалин. За підрахунками західних економістів, вона входить в першу десятку країн світу за рівнем конкурентоспроможності економіки. Швейцарська економіка тісно пов'язана із зовнішнім світом, перш за все з країнами [[ЄС]], тисячами ниток виробничої кооперації і зовнішньоторговельних операцій. Близько 80-85 % товарообігу Швейцарії припадає на держави ЄС. Через Швейцарію транзитом проходить понад 50 % всіх вантажів з північної частини Західної Європи на південь і у зворотному напрямі. Після помітного зростання в 1998—2000&nbsp;рр. економіка країни вступила в смугу спаду. У 2002&nbsp;р. [[ВВП]] зріс на 0,5 % і склав 417&nbsp;млрд шв. фр. Інфляція була на відмітці 0,6 %. Рівень безробіття досяг 3,3 %. У економіці зайнято близько 4&nbsp;млн чоловік (57 % населення), з них: у промисловості&nbsp;— 25,8 %, зокрема в машинобудуванні&nbsp;— 2,7 %, у хімічній промисловості&nbsp;— 1,7 %, у сільському і лісовому господарстві&nbsp;— 4,1 %, у сфері послуг&nbsp;— 70,1 %, зокрема в торгівлі&nbsp;— 16,4 %, у банківській і страховій справі&nbsp;— 5,5 %, у готельно-ресторанному бізнесі&nbsp;— 6,0 %. Політика нейтралітету дозволила уникнути розрухи двох світових воєн.
   
 
=== Фінанси ===
 
=== Фінанси ===
[[Файл:Aerial view of Zurich.JPG|міні|[[Цюрих|Цюріх]]]]
+
[[Файл:Aerial view of Zurich.JPG|міні|[[Цюрих]]]]
Швайцарія&nbsp;— один з найважливіших банківських і фінансових центрів світу ([[Цюрих|Цюріх]]&nbsp;— третій після Нью-Йорка і Лондона світовий валютний ринок). У країні функціонує близько 4 тис. фінансових інститутів, зокрема безліч філій іноземних банків. На швайцарські банки припадає 35-40 % світового управління власністю і майном приватних і юридичних осіб. Вони користуються доброю репутацією у клієнтів завдяки стабільній внутрішньополітичній обстановці, твердій швайцарській валюті, дотриманню принципу «банківської таємниці». Швайцарія, яка є великим експортером капіталу, займає четверте місце у світі після [[США]], [[Японія|Японії]], [[ФРН]]. Прямі інвестиції за кордоном становлять 29 % швайцарського ВВП (середній показник у світі&nbsp;— близько 8 %). 75 % усіх швайцарських інвестицій прямує в промислово розвинені країни. Серед країн, що розвиваються, найбільше привертають швайцарські капітали Латинська Америка і Південно-Східна Азія. Частка Східної Європи в загальному об'ємі інвестицій поки що незначна.
+
Швейцарія&nbsp;— один з найважливіших банківських і фінансових центрів світу ([[Цюрих]]&nbsp;— третій після Нью-Йорка і Лондона світовий валютний ринок). У країні функціонує близько 4 тис. фінансових інститутів, зокрема безліч філій іноземних банків. На швейцарські банки припадає 35-40 % світового управління власністю і майном приватних і юридичних осіб. Вони користуються доброю репутацією у клієнтів завдяки стабільній внутрішньополітичній обстановці, твердій швейцарській валюті, дотриманню принципу «банківської таємниці». Швейцарія, яка є великим експортером капіталу, займає четверте місце у світі після [[США]], [[Японія|Японії]], [[ФРН]]. Прямі інвестиції за кордоном становлять 29 % швейцарського ВВП (середній показник у світі&nbsp;— близько 8 %). 75 % усіх швейцарських інвестицій прямує в промислово розвинені країни. Серед країн, що розвиваються, найбільше привертають швейцарські капітали Латинська Америка і Південно-Східна Азія. Частка Східної Європи в загальному об'ємі інвестицій поки що незначна.
   
1 квітня 1998&nbsp;р. у Швайцарії набув чинності федеральний закон про боротьбу з «відмиванням» грошей у фінансовому секторі, що дозволив дещо піднести завісу банківської таємниці з метою виявлення «брудних» грошей.
+
1 квітня 1998&nbsp;р. у Швейцарії набув чинності федеральний закон про боротьбу з «відмиванням» грошей у фінансовому секторі, що дозволив дещо піднести завісу банківської таємниці з метою виявлення «брудних» грошей.
   
'''Грошова одиниця'''. 1 [[швейцарський франк|швайцарський франк]], дорівнює 100 сантимам.
+
'''Грошова одиниця'''. 1 [[швейцарський франк]], дорівнює 100 сантимам.
   
 
=== Добувна галузь ===
 
=== Добувна галузь ===
У Швайцарії мало корисних копалин, окрім хіба що солі, що видобувалася в минулі сторіччя в долинах річок [[Рона]] і [[Рейн|Райн]].
+
У Швейцарії мало корисних копалин, окрім хіба що солі, що видобувалася в минулі сторіччя в долинах річок [[Рона]] і [[Рейн]].
   
 
=== Промисловість ===
 
=== Промисловість ===
У промисловості домінують великі об'єднання транснаціонального характеру, що, як правило, успішно витримують конкуренцію на світовому ринку і посідають провідні позиції: концерни «[[Nestle]]» (харчові продукти, фармацевтичні й косметичні вироби, дитяче харчування), «Новартіс» і «Гоффман-ла-рош» (хіміко-фармацевтична продукція), «Алюсюїсс» (алюміній), шведсько-швайцарський концерн АББ&nbsp;— «Асеа Браун Бовері» (електротехніка і турбінобудування). Швайцарію часто асоціюють з годинниковою фабрикою світу. Спираючись на старі традиції і високу технічну культуру, тут виробляють годинники найпрестижніших марок. Досить відомою є компанія [[Arctic Cooling]]&nbsp;— виробник систем охолодження для апаратного забезпечення комп'ютерів.
+
У промисловості домінують великі об'єднання транснаціонального характеру, що, як правило, успішно витримують конкуренцію на світовому ринку і посідають провідні позиції: концерни «[[Nestle]]» (харчові продукти, фармацевтичні й косметичні вироби, дитяче харчування), «Новартіс» і «Хоффман-ла-рош» (хіміко-фармацевтична продукція), «Алюсюїсс» (алюміній), шведсько-швейцарський концерн АББ&nbsp;— «Асеа Браун Бовері» (електротехніка і турбінобудування). Швейцарію часто асоціюють з годинниковою фабрикою світу. Спираючись на старі традиції і високу технічну культуру, тут виробляють годинники найпрестижніших марок. Досить відомою є компанія [[Arctic Cooling]]&nbsp;— виробник систем охолодження для апаратного забезпечення комп'ютерів.
   
 
=== Енергетика ===
 
=== Енергетика ===
Близько 37 % електроенергії в Швайцарії виробляється на АЕС, 50 % на ГЕС, решта 13 % на ТЕС з нафти, що імпортується. Більшість ГЕС знаходиться в Альпах, де створено понад 40 штучних озер&nbsp;— водосховищ. За ініціативою «зелених» будівництво нових АЕС тимчасово припинено, проте в перспективі Швайцарія не збирається згортати програму атомної енергетики.
+
Близько 37 % електроенергії в Швейцарії виробляється на АЕС, 50 % на ГЕС, решта 13 % на ТЕС з нафти, що імпортується. Більшість ГЕС знаходиться в Альпах, де створено понад 40 штучних озер&nbsp;— водосховищ. За ініціативою «зелених» будівництво нових АЕС тимчасово припинено, проте в перспективі Швейцарія не збирається згортати програму атомної енергетики.
   
З 1998 року розвивається ініціатива [[Спільнота 2000 ват]], запропонована [[Федеральна вища технічна школа Цюриха|Федеральною вищою технічною школою Цюріха]] задля оптимізації використання енергії споживачами.
+
З 1998 року розвивається ініціатива [[Спільнота 2000 ват]], запропонована [[Федеральна вища технічна школа Цюриха|Федеральною вищою технічною школою Цюриха]] задля оптимізації використання енергії споживачами.
   
 
=== Транспорт ===
 
=== Транспорт ===
 
{{main|Транспорт Швейцарії}}
 
{{main|Транспорт Швейцарії}}
[[Файл:Autobahnnetz schweiz DA.png|міні|[[Автобан]]и Швайцарії]]
+
[[Файл:Autobahnnetz schweiz DA.png|міні|[[Автобан]]и Швейцарії]]
 
[[Файл:Airbus-SWISS.jpg|міні|Аеробуси]]
 
[[Файл:Airbus-SWISS.jpg|міні|Аеробуси]]
Основні міжнародні аеропорти&nbsp;— [[Цюрих (аеропорт)|Цюріх]], [[Женева (аеропорт)|Женева]], [[Базель-Мюлуз-Фрайбург (аеропорт)|Базель]].
+
Основні міжнародні аеропорти&nbsp;— [[Цюрих (аеропорт)|Цюрих]], [[Женева (аеропорт)|Женева]], [[Базель-Мюлуз-Фрайбург (аеропорт)|Базель]].
   
 
=== Сільське господарство ===
 
=== Сільське господарство ===
Сільське господарство має яскраво виражену тваринницьку спрямованість (переважно виробництво м'ясо-молочної продукції), відрізняється високою врожайністю і продуктивністю праці. Характерне переважання дрібних господарств. [[Швейцарський сир|Швайцарський сир]] уже не одне сторіччя добре відомий у багатьох країнах світу. Загалом сільське господарство забезпечує потреби країни в продуктах харчування на 56-57 %.
+
Сільське господарство має яскраво виражену тваринницьку спрямованість (переважно виробництво м'ясо-молочної продукції), відрізняється високою врожайністю і продуктивністю праці. Характерне переважання дрібних господарств. [[Швейцарський сир]] уже не одне сторіччя добре відомий у багатьох країнах світу. Загалом сільське господарство забезпечує потреби країни в продуктах харчування на 56-57 %.
   
 
=== Зовнішня торгівля ===
 
=== Зовнішня торгівля ===
Швайцарія підтримує зовнішньоторговельні зв'язки практично зі всіма країнами світу. Економіка країни значною мірою залежить від зовнішньої торгівлі&nbsp;— як в імпорті сировини і напівфабрикатів, так і в експорті виробів промисловості (на експорт іде понад 50 % текстильної продукції, близько 70 % машинобудівної, понад 90 % хімічної і фармацевтичної, 98 % годинників). На розвинені індустріальні країни припадає 80 % обороту зовнішньої торгівлі Швайцарії. Основними її партнерами є країни ЄС&nbsp;— понад 3/4 експорту й імпорту. Серед найбільших зовнішньоторговельних партнерів&nbsp;— [[ФРН]], [[Франція]], [[США]], [[Італія]], [[Велика Британія]], країни [[Бенілюкс|Бенелюкс]]у.
+
Швейцарія підтримує зовнішньоторговельні зв'язки практично зі всіма країнами світу. Економіка країни значною мірою залежить від зовнішньої торгівлі&nbsp;— як в імпорті сировини і напівфабрикатів, так і в експорті виробів промисловості (на експорт іде понад 50 % текстильної продукції, близько 70 % машинобудівної, понад 90 % хімічної і фармацевтичної, 98 % годинників). На розвинені індустріальні країни припадає 80 % обороту зовнішньої торгівлі Швейцарії. Основними її партнерами є країни ЄС&nbsp;— понад 3/4 експорту й імпорту. Серед найбільших зовнішньоторговельних партнерів&nbsp;— [[ФРН]], [[Франція]], [[США]], [[Італія]], [[Велика Британія]], країни [[Бенілюкс]]у.
   
 
=== Туризм ===
 
=== Туризм ===
Швайцарія є традиційною країною туризму, вона утримує в цій сфері міцні позиції в Європі. Наявність розвиненої туристичної інфраструктури, мережі залізниць і автомобільних доріг у поєднанні з мальовничою природою і вигідним географічним розташуванням забезпечує притік в країну значної кількості туристів, передусім німців, американців, японців, а останніми роками також росіян, індійців, китайців.
+
Швейцарія є традиційною країною туризму, вона утримує в цій сфері міцні позиції в Європі. Наявність розвиненої туристичної інфраструктури, мережі залізниць і автомобільних доріг у поєднанні з мальовничою природою і вигідним географічним розташуванням забезпечує притік в країну значної кількості туристів, передусім німців, американців, японців, а останніми роками також росіян, індійців, китайців.
   
 
15 % національного доходу формується за рахунок туризму.
 
15 % національного доходу формується за рахунок туризму.
Рядок 296: Рядок 295:
 
23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів. (Кожний з трьох кантонів: Аппенцелль, Базель, Унтервальд поділяється на 2 напівкантони).
 
23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів. (Кожний з трьох кантонів: Аппенцелль, Базель, Унтервальд поділяється на 2 напівкантони).
   
Деякі кантони складаються практично з одного міста (наприклад Женева), на території інших &nbsp;— суцільні гори й долини (як в Урі). Деякі&nbsp;— не більше бразильської ферми, наприклад місцевий Базель (площа&nbsp;— 37&nbsp;км²), у ньому, однак, чисельність населення (187,7 тис. осіб) вища, ніж у найбільшому кантоні Ґраубюнден, де на території 7105&nbsp;км² проживає 186,7 тис. осіб. У кантоні Цюріх&nbsp;— 1,2&nbsp;млн жителів, а населення напівкантону Аппенцелля-Іннерродена (15 тис. осіб) ледь заповнить футбольний стадіон.
+
Деякі кантони складаються практично з одного міста (наприклад Женева), на території інших &nbsp;— суцільні гори й долини (як в Урі). Деякі&nbsp;— не більше бразильської ферми, наприклад місцевий Базель (площа&nbsp;— 37&nbsp;км²), у ньому, однак, чисельність населення (187,7 тис. осіб) вища, ніж у найбільшому кантоні Граубюнден, де на території 7105&nbsp;км² проживає 186,7 тис. осіб. У кантоні Цюрих&nbsp;— 1,2&nbsp;млн жителів, а населення напівкантону Аппенцелля-Іннерродена (15 тис. осіб) ледь заповнить футбольний стадіон.
   
 
Є молоді й старі кантони. Наймолодший&nbsp;— Юра, який у [[1978]] році відокремився від кантону Берн.
 
Є молоді й старі кантони. Наймолодший&nbsp;— Юра, який у [[1978]] році відокремився від кантону Берн.
Рядок 310: Рядок 309:
 
* [[Вале (кантон)|Вале]] (Valais)&nbsp;— 276,2 тис. осіб (16,5 % іноземців).
 
* [[Вале (кантон)|Вале]] (Valais)&nbsp;— 276,2 тис. осіб (16,5 % іноземців).
 
* [[Во (кантон)|Во]] (Vaud)&nbsp;— 620,3 тис. осіб (26,6 % іноземців).
 
* [[Во (кантон)|Во]] (Vaud)&nbsp;— 620,3 тис. осіб (26,6 % іноземців).
* [[Гларус (кантон)|Ґларус]] (Glarus)&nbsp;— 38,5 тис. осіб (19,8 % іноземців).
+
* [[Гларус (кантон)|Гларус]] (Glarus)&nbsp;— 38,5 тис. осіб (19,8 % іноземців).
* [[Граубюнден|Ґраубюнден]] (Graubünden)&nbsp;— 186,7 тис. осіб (13,2 % іноземців).
+
* [[Граубюнден]] (Graubünden)&nbsp;— 186,7 тис. осіб (13,2 % іноземців).
 
* [[Женева (кантон)|Женева]] (Geneva)&nbsp;— 408,8 тис. осіб (37,7 % іноземців).
 
* [[Женева (кантон)|Женева]] (Geneva)&nbsp;— 408,8 тис. осіб (37,7 % іноземців).
 
* [[Золотурн (кантон)|Золотурн]] (Solothurn)&nbsp;— 244,0 тис. осіб (16,5 % іноземців).
 
* [[Золотурн (кантон)|Золотурн]] (Solothurn)&nbsp;— 244,0 тис. осіб (16,5 % іноземців).
 
* [[Люцерн (кантон)|Люцерн]] (Lucerne)&nbsp;— 347,2 тис. осіб (15,0 % іноземців).
 
* [[Люцерн (кантон)|Люцерн]] (Lucerne)&nbsp;— 347,2 тис. осіб (15,0 % іноземців).
* [[Невшатель (кантон)|Нейшатель]] (Neuchâtel)&nbsp;— 165,7 тис. осіб (22.4 % іноземців).
+
* [[Невшатель (кантон)|Невшатель]] (Neuchâtel)&nbsp;— 165,7 тис. осіб (22.4 % іноземців).
* [[Санкт-Галлен (кантон)|Санкт-Ґаллен]] (St. Gallen)&nbsp;— 449,4 тис. осіб (19,6 % іноземців).
+
* [[Санкт-Галлен (кантон)|Санкт-Галлен]] (St. Gallen)&nbsp;— 449,4 тис. осіб (19,6 % іноземців).
 
* [[Тічино]] (Ticino)&nbsp;— 227,3 тис. осіб (25,6 % іноземців).
 
* [[Тічино]] (Ticino)&nbsp;— 227,3 тис. осіб (25,6 % іноземців).
* [[Тургау|Турґау]] (Thurgau)&nbsp;— 205,9 тис. осіб (18,9 % іноземців).
+
* [[Тургау]] (Thurgau)&nbsp;— 205,9 тис. осіб (18,9 % іноземців).
 
* Унтервальден
 
* Унтервальден
 
** [[Нідвальден]] (Nidwalden)&nbsp;— 38,0 тис. осіб (9,3 % іноземців).
 
** [[Нідвальден]] (Nidwalden)&nbsp;— 38,0 тис. осіб (9,3 % іноземців).
 
** [[Обвальден]] (Obwalden)&nbsp;— 32,4 тис. осіб (10.8 % іноземців).
 
** [[Обвальден]] (Obwalden)&nbsp;— 32,4 тис. осіб (10.8 % іноземців).
 
* [[Урі (кантон)|Урі]] (Uri)&nbsp;— 35,2 тис. осіб (8,2 % іноземців).
 
* [[Урі (кантон)|Урі]] (Uri)&nbsp;— 35,2 тис. осіб (8,2 % іноземців).
* [[Фрібур (кантон)|Фрібурґ]] (Fribourg)&nbsp;— 236,3 тис. осіб (14,1 % іноземців).
+
* [[Фрібур (кантон)|Фрібург]] (Fribourg)&nbsp;— 236,3 тис. осіб (14,1 % іноземців).
 
* [[Цуг (кантон)|Цуґ]] (Zug)&nbsp;— 99,4 тис. осіб (19,5 % іноземців).
 
* [[Цуг (кантон)|Цуґ]] (Zug)&nbsp;— 99,4 тис. осіб (19,5 % іноземців).
* [[Цюрих (кантон)|Цюріх]] (Zurich)&nbsp;— 1,2&nbsp;млн осіб (21,7 % іноземців).
+
* [[Цюрих (кантон)|Цюрих]] (Zurich)&nbsp;— 1,2&nbsp;млн осіб (21,7 % іноземців).
* [[Шаффхаузен (кантон)|Шаффгаузен]] (Schaffhausen)&nbsp;— 73,3 тис. осіб (19,8 % іноземців).
+
* [[Шаффхаузен (кантон)|Шаффхаузен]] (Schaffhausen)&nbsp;— 73,3 тис. осіб (19,8 % іноземців).
 
* [[Швіц (кантон)|Швіц]] (Schwyz)&nbsp;— 130,2 тис. осіб (15,1 % іноземців).
 
* [[Швіц (кантон)|Швіц]] (Schwyz)&nbsp;— 130,2 тис. осіб (15,1 % іноземців).
 
* [[Юра (кантон)|Юра]] (Jura)&nbsp;— 68,8 тис. осіб (12,1 % іноземців).
 
* [[Юра (кантон)|Юра]] (Jura)&nbsp;— 68,8 тис. осіб (12,1 % іноземців).
Рядок 332: Рядок 331:
 
У кожному кантоні своя конституція, свій уряд, свій парламент, свій суд, свої закони, що, природно, не повинні суперечити федеральним. Адміністративна автономія і законодавчі повноваження дуже значні. До прикладу, в кожному кантоні&nbsp;— та навіть у кожній громаді&nbsp;— своя поліція і право самостійно визначати розмір податків.
 
У кожному кантоні своя конституція, свій уряд, свій парламент, свій суд, свої закони, що, природно, не повинні суперечити федеральним. Адміністративна автономія і законодавчі повноваження дуже значні. До прикладу, в кожному кантоні&nbsp;— та навіть у кожній громаді&nbsp;— своя поліція і право самостійно визначати розмір податків.
   
Кантони поділяються на громади. Швайцарець у першу чергу&nbsp;— член громади, потім громадянин кантону і вже потім громадянин Швейцарії. У країні нараховується понад 3000 громад. У деяких громадах більше жителів, ніж у інших кантонах, у деяких&nbsp;— не більше ста. Громади також мають свою автономію: її члени, наприклад, вирішують, де прокладати нову вулицю або чи приймати на роботу нового вчителя.
+
Кантони поділяються на громади. Швейцарець у першу чергу&nbsp;— член громади, потім громадянин кантону і вже потім громадянин Швейцарії. У країні нараховується понад 3000 громад. У деяких громадах більше жителів, ніж у інших кантонах, у деяких&nbsp;— не більше ста. Громади також мають свою автономію: її члени, наприклад, вирішують, де прокладати нову вулицю або чи приймати на роботу нового вчителя.
   
 
{{Кантони Швейцарії}}
 
{{Кантони Швейцарії}}
Рядок 338: Рядок 337:
 
=== Столиця ===
 
=== Столиця ===
 
[[Файл:Bern luftaufnahme.png|міні|[[Берн]]]]
 
[[Файл:Bern luftaufnahme.png|міні|[[Берн]]]]
Столиця&nbsp;— [[Берн]] (кількість населення&nbsp;— 128 тис. осіб). Швайцарці офіційно називають Берн не столицею, а «федеральним містом», підкреслюючи при цьому рівноправність головних міст усіх кантонів. Берн заснований у [[1191]] році. Назва міста походить від німецького слова «Bär»&nbsp;— ведмідь. Ведмідь присутній на прапорі і гербі міста, у скульптурних композиціях фонтанів і соборів, назвах ресторанів і готелів. Берн також є адміністративним центром кантону Берн.
+
Столиця&nbsp;— [[Берн]] (кількість населення&nbsp;— 128 тис. осіб). Швейцарці офіційно називають Берн не столицею, а «федеральним містом», підкреслюючи при цьому рівноправність головних міст усіх кантонів. Берн заснований у [[1191]] році. Назва міста походить від німецького слова «Bar»&nbsp;— ведмідь. Ведмідь присутній на прапорі і гербі міста, у скульптурних композиціях фонтанів і соборів, назвах ресторанів і готелів. Берн також є адміністративним центром кантону Берн.
   
 
=== Найбільші міста ===
 
=== Найбільші міста ===
 
(Кількість населення станом на 2000 рік).
 
(Кількість населення станом на 2000 рік).
   
* [[Цюрих|Цюріх]] (Zurich)&nbsp;— 337,9 тис. осіб (28,7 % іноземців).
+
* [[Цюрих]] (Zurich)&nbsp;— 337,9 тис. осіб (28,7 % іноземців).
 
* [[Женева]] (Geneva)&nbsp;— 175,0 тис. осіб (43,8 % іноземців).
 
* [[Женева]] (Geneva)&nbsp;— 175,0 тис. осіб (43,8 % іноземців).
 
* [[Базель]] (Basel)&nbsp;— 166,0 тис. осіб (29,1 % іноземців).
 
* [[Базель]] (Basel)&nbsp;— 166,0 тис. осіб (29,1 % іноземців).
Рядок 351: Рядок 350:
 
== Демографія ==
 
== Демографія ==
 
{{main|Населення Швейцарії}}
 
{{main|Населення Швейцарії}}
[[Файл:Switzerland demography 1970-2005.png|міні|250px|Динаміка чисельності населення Швайцарії з 1970 по 2005&nbsp;р. р. Кількість жителів в тис. чол.]]
+
[[Файл:Switzerland demography 1970-2005.png|міні|250px|Динаміка чисельності населення Швейцарії з 1970 по 2005&nbsp;р. р. Кількість жителів в тис. чол.]]
'''Населення''' Швайцарії&nbsp;— 7,2&nbsp;млн осіб, з них 19,8 % іноземців (станом на [[2001]] рік).
+
'''Населення''' Швейцарії&nbsp;— 7,2&nbsp;млн осіб, з них 19,8 % іноземців (станом на [[2001]] рік).
   
 
Населення країни складається з етнічних груп, які використовують різні мови (німецьку, французьку, італійську і ретороманську) і нерідко відрізняються за віросповіданням. Але взаємна терпимість і доброзичливість дозволяють їм жити і працювати в одній країні.
 
Населення країни складається з етнічних груп, які використовують різні мови (німецьку, французьку, італійську і ретороманську) і нерідко відрізняються за віросповіданням. Але взаємна терпимість і доброзичливість дозволяють їм жити і працювати в одній країні.
   
Германо-швайцарці заселяють центральні і східні 15 кантонів країни, за віросповіданням більшість із них&nbsp;— протестанти.
+
Германо-швейцарці заселяють центральні і східні 15 кантонів країни, за віросповіданням більшість із них&nbsp;— протестанти.
   
Франко-швайцарці проживають у кантонах Во, Женева, Нейшатель, Фрібурґ, Вале і Берн (у кантоні Берн змішано з германо-швайцарцями), за віросповіданням&nbsp;— протестанти і католики.
+
Франко-швейцарці проживають у кантонах Во, Женева, Невшатель, Фрібург, Вале і Берн (у кантоні Берн змішано з германо-швейцарцями), за віросповіданням&nbsp;— протестанти і католики.
   
Італійці та італо-швайцарці зосереджені у південних кантонах (Тічино та Ґраубюнден), у деяких районах разом з германо-швайцарцями, за віросповіданням&nbsp;— католики.
+
Італійці та італо-швейцарці зосереджені у південних кантонах (Тічино та Граубюнден), у деяких районах разом з германо-швейцарцями, за віросповіданням&nbsp;— католики.
   
Ретороманці (близько 50 тис. осіб) проживають у високогірних районах кантону Ґраубюнден.
+
Ретороманці (близько 50 тис. осіб) проживають у високогірних районах кантону Граубюнден.
   
 
* Річний приріст населення у 2001 році становив 0,27 %.
 
* Річний приріст населення у 2001 році становив 0,27 %.
Рядок 370: Рядок 369:
   
 
=== Мови ===
 
=== Мови ===
[[Файл:Map Languages CH.png|міні|праворуч|200пкс|Офіційні мови в різних кантонах Швайцарії]]
+
[[Файл:Map Languages CH.png|міні|праворуч|200пкс|Офіційні мови в різних кантонах Швейцарії]]
Швайцарія&nbsp;— одна з небагатьох європейських країн, що послідовно підтримують багатомовність.
+
Швейцарія&nbsp;— одна з небагатьох європейських країн, що послідовно підтримують багатомовність.
   
Офіційні мови Швайцарії&nbsp;— [[німецька мова|німецька]], [[французька мова|французька]], [[італійська мова|італійська]] і [[ретороманська мова|ретороманська]] (похідна від [[латинська мова|латинської]]). 64 % населення вважають своєю рідною мовою німецьку, 19 %&nbsp;— французьку, 8 %&nbsp;— італійську і 1 %&nbsp;— ретороманську.
+
Офіційні мови Швейцарії&nbsp;— [[німецька мова|німецька]], [[французька мова|французька]], [[італійська мова|італійська]] і [[ретороманська мова|ретороманська]] (похідна від [[латинська мова|латинської]]). 64 % населення вважають своєю рідною мовою німецьку, 19 %&nbsp;— французьку, 8 %&nbsp;— італійську і 1 %&nbsp;— ретороманську.
   
Скрізь у Швайцарії поширена [[англійська мова]].
+
Скрізь у Швейцарії поширена [[англійська мова]].
   
 
Німецька мова&nbsp;— найпоширеніша. Її місцевим діалектом&nbsp;— [[Алеманський діалект|алеманським]] (швіцердюч)&nbsp;— користуються 73 % швейцарських громадян і 64 % населення країни.
 
Німецька мова&nbsp;— найпоширеніша. Її місцевим діалектом&nbsp;— [[Алеманський діалект|алеманським]] (швіцердюч)&nbsp;— користуються 73 % швейцарських громадян і 64 % населення країни.
   
Французькою мовою користуються близько 19 % населення, переважно у західних кантонах. У кантонах Берн, Фрібурґ і Вале розмовляють і німецькою, і французькою.
+
Французькою мовою користуються близько 19 % населення, переважно у західних кантонах. У кантонах Берн, Фрібург і Вале розмовляють і німецькою, і французькою.
   
 
Італійською розмовляють близько 4 % швейцарських громадян (переважно у кантоні Тічино), а з урахуванням іноземних робітників&nbsp;— 8 % населення країни.
 
Італійською розмовляють близько 4 % швейцарських громадян (переважно у кантоні Тічино), а з урахуванням іноземних робітників&nbsp;— 8 % населення країни.
   
Ретороманська мова поширена тільки в гірському кантоні Ґраубюнден.
+
Ретороманська мова поширена тільки в гірському кантоні Граубюнден.
   
Пересічний швайцарець володіє своєю рідною мовою, англійською і розуміє ще одну з офіційних мов.
+
Пересічний швейцарець володіє своєю рідною мовою, англійською і розуміє ще одну з офіційних мов.
   
 
== Культура ==
 
== Культура ==
 
[[Файл:Jean-Jacques Rousseau (painted portrait).jpg|міні|[[Жан-Жак Руссо]]]]
 
[[Файл:Jean-Jacques Rousseau (painted portrait).jpg|міні|[[Жан-Жак Руссо]]]]
Швайцарія не має багатої художньої спадщини, хоча багато іноземних письменників і художники (наприклад, Вольтер, Байрон, Шеллі, Джеймс Джойс і Чарлі Чаплін) жили у Швайцарії. Навпаки, багато талановитих швайцарців, наприклад, Чарльз Корбузьє, Поль Клі, Альберт Джіакометті і Жан-Люк Годар покинули країну і стали знаменитими за кордоном.
+
Швейцарія не має багатої художньої спадщини, хоча багато іноземних письменників і художники (наприклад, Вольтер, Байрон, Шеллі, Джеймс Джойс і Чарлі Чаплін) жили у Швейцарії. Навпаки, багато талановитих швейцарців, наприклад, Чарльз Корбузье, Поль Клі, Альберт Джіакометті і Жан-Люк Годар покинули країну і стали знаменитими за кордоном.
   
Письменник Герман Гессе, який прийняв швайцарське громадянство&nbsp;— найвідоміший «місцевий» автор. Екземпляр його роману «Сиддхарта» можна було знайти в рюкзаку кожного західного хіпі, що відправляється до Індії. Германо-швайцарський драматург і романіст Макс Фріш був одним з найшанованіших у Європі авторів у 50-ті роки. Його бестселер, виданий у 1957 році, «Хомо Фабер», був екранізований у 1991 році Уолком Шлондорфом і вийшов під назвою «Мандрівник». Твори, написані у 18 столітті Руссо, який народився в Женеві, відіграли величезну роль у розвитку демократії, а Карл Юнґ, що жив у Цюріху, зробив значний внесок до сучасного психоаналізу.
+
Письменник Герман Гессе, який прийняв швейцарське громадянство&nbsp;— найвідоміший «місцевий» автор. Екземпляр його роману «Сиддхарта» можна було знайти в рюкзаку кожного західного хіпі, що відправляється до Індії. Германо-швейцарський драматург і романіст Макс Фріш був одним з найшанованіших у Європі авторів у 50-ті роки. Його бестселер, виданий у 1957 році, «Хомо Фабер», був екранізований у 1991 році Уолком Шлондорфом і вийшов під назвою «Мандрівник». Твори, написані у 18 столітті Руссо, який народився в Женеві, відіграли величезну роль у розвитку демократії, а Карл Юнг, що жив у Цюриху, зробив значний внесок до сучасного психоаналізу.
   
Народна культура Швайцарії включає спів йодлем, гру на альпійському ріжку та швейцарську боротьбу.
+
Народна культура Швейцарії включає спів йодлем, гру на альпійському ріжку та швейцарську боротьбу.
   
Швайцарія є лінгвістичною сумішшю, що включає три офіційні мови. Німецька (найчастіше це діалект швіцердюч), якою говорять близько 66 % населення, французька, якою розмовляють 18 % населення, та італійська&nbsp;— 10 % населення. Четверта мова&nbsp;— ретороманська, якою говорить 1 % населення, в основному в кантоні Ґраубюнде. Остання має латинське коріння і є архаїчною романською мовою, що збереглася в ізольованих від решти світу міжгірських долинах.
+
Швейцарія є лінгвістичною сумішшю, що включає три офіційні мови. Німецька (найчастіше це діалект швіцердюч), якою говорять близько 66 % населення, французька, якою розмовляють 18 % населення, та італійська&nbsp;— 10 % населення. Четверта мова&nbsp;— ретороманська, якою говорить 1 % населення, в основному в кантоні Граубюнде. Остання має латинське коріння і є архаїчною романською мовою, що збереглася в ізольованих від решти світу міжгірських долинах.
   
У Швайцарії немає особливо розвинених національних традицій у приготуванні страв, натомість швайцарські страви об'єднали в собі найкраще з німецької і французької кухні. Важливу частину в кулінарії швайцарців відіграють сири. Для приготування фондю використовуються сири ементалер і груєр. Ця страва подається у великій посудині разом з білим вином і маленькими кубиками хліба. Рості (хрустка смажена, дрібно порізана картопля)&nbsp;— національна страва німецької Швайцарії. Часто в меню входить свіжа риба з численних озер, здебільшого щука або форель. Швайцарський шоколад, смачний сам по собі, часто використовується для приготування різних десертів і тортів. Національним напоєм у Швайцарії вважається солодкий газований напій [[Rivella]], вироблений із [[сироватка (їжа)|сироватки]].
+
У Швейцарії немає особливо розвинених національних традицій у приготуванні страв, натомість швейцарські страви об'єднали в собі найкраще з німецької і французької кухні. Важливу частину в кулінарії швейцарців відіграють сири. Для приготування фондю використовуються сири емменталер і груйер. Ця страва подається у великій посудині разом з білим вином і маленькими кубиками хліба. Рості (хрустка смажена, дрібно порізана картопля)&nbsp;— національна страва німецької Швейцарії. Часто в меню входить свіжа риба з численних озер, здебільшого щука або форель. Швейцарський шоколад, смачний сам по собі, часто використовується для приготування різних десертів і тортів. Національним напоєм у Швейцарії вважається солодкий газований напій [[Rivella]], вироблений із [[сироватка (їжа)|сироватки]].
   
 
=== Архітектура ===
 
=== Архітектура ===
Рядок 425: Рядок 424:
 
[[Файл:Karte Religionen der Schweiz 2013.04.14.png|міні|ліворуч|200пкс| Релігія в 2013]]
 
[[Файл:Karte Religionen der Schweiz 2013.04.14.png|міні|ліворуч|200пкс| Релігія в 2013]]
 
[[Файл:Bistuemer CH 2006.png|міні|праворуч|200пкс| Територіальна структура Римо-католицької церкви на 2006 рік]]
 
[[Файл:Bistuemer CH 2006.png|міні|праворуч|200пкс| Територіальна структура Римо-католицької церкви на 2006 рік]]
44 % населення Швайцарії&nbsp;— протестанти, 48 %&nbsp;— католики; близько 8 %&nbsp;— представники інших конфесій. До протестантської церкви належать кантони [[Во (кантон)|Во]], [[Шаффгаузен]], [[Базель-Штадт]], [[Цюрих|Цюріх]], [[Берн]], [[Гларус (кантон)|Ґларус]], [[Невшатель|Нейшатель]], [[Женева (кантон)|Женева]]. Швайцарія&nbsp;— батьківщина одного з напрямків сучасного [[протестантизм]]у&nbsp;— [[кальвінізм]]у. Католицизм поширений на більшій за площею, але меншій за чисельністю населення території країни (кантони: [[Швіц (кантон)|Швіц]], [[Урі (кантон)|Урі]], [[Унтервальден]], [[Тічино]], [[Фрібур (кантон)|Фрібургґ]], [[Золотурн (кантон)|Золотурн]], [[Вале (кантон)|Вале]], [[Люцерн (кантон)|Люцерн]] і [[Цуг (кантон)|Цуґ]]). У деяких кантонах ([[Аппенцелль|Аппенцеллі]], [[Аргау|Арґау]], [[Граубюнден|Ґраубюнден]]і) кількість католиків і протестантів майже однакова.
+
44 % населення Швейцарії&nbsp;— протестанти, 48 %&nbsp;— католики; близько 8 %&nbsp;— представники інших конфесій. До протестантської церкви належать кантони [[Во (кантон)|Во]], [[Шаффгаузен]], [[Базель-Штадт]], [[Цюрих]], [[Берн]], [[Гларус (кантон)|Гларус]], [[Невшатель]], [[Женева (кантон)|Женева]]. Швейцарія&nbsp;— батьківщина одного з напрямків сучасного [[протестантизм]]у&nbsp;— [[кальвінізм]]у. Католицизм поширений на більшій за площею, але меншій за чисельністю населення території країни (кантони: [[Швіц (кантон)|Швіц]], [[Урі (кантон)|Урі]], [[Унтервальден]], [[Тічино]], [[Фрібур (кантон)|Фрібург]], [[Золотурн (кантон)|Золотурн]], [[Вале (кантон)|Вале]], [[Люцерн (кантон)|Люцерн]] і [[Цуг (кантон)|Цуг]]). У деяких кантонах ([[Аппенцелль|Аппенцеллі]], [[Аргау]], [[Граубюнден]]і) кількість католиків і протестантів майже однакова.
   
 
== Збройні сили Швейцарії ==
 
== Збройні сили Швейцарії ==
Рядок 433: Рядок 432:
 
{{Main|Прапор Швейцарії}}
 
{{Main|Прапор Швейцарії}}
 
{{Main|Герб Швейцарії}}
 
{{Main|Герб Швейцарії}}
'''Державний прапор і герб'''. Швайцарія має схожі герб і прапор&nbsp;— білий усічений хрест на червоному полі (або щиті). Першою емблемою швайцарців були прості червоні прапори і щити. Але у 14 столітті особливою ознакою швайцарських стрільців став білий хрест на червоному щиті. У 15 столітті він з'явився і на бойових прапорах, а в [[16 століття|16 столітті]] став гербом Швайцарської Конфедерації. Швайцарський хрест уподібнювався емблемам хрестоносців і символізував боротьбу за свободу. У [[1814]] році швайцарський хрест було вкорочено. Такого ж вигляду набув і державний прапор, офіційно схвалений у [[1889]] році.
+
'''Державний прапор і герб'''. Швейцарія має схожі герб і прапор&nbsp;— білий усічений хрест на червоному полі (або щиті). Першою емблемою швейцарців були прості червоні прапори і щити. Але у 14 столітті особливою ознакою швейцарських стрільців став білий хрест на червоному щиті. У 15 столітті він з'явився і на бойових прапорах, а в [[16 століття|16 столітті]] став гербом Швейцарської Конфедерації. Швейцарський хрест уподібнювався емблемам хрестоносців і символізував боротьбу за свободу. У [[1814]] році швейцарський хрест було вкорочено. Такого ж вигляду набув і державний прапор, офіційно схвалений у [[1889]] році.
   
 
'''Національне свято'''. [[1 серпня]]&nbsp;— День заснування Конфедерації ([[1291]] рік). Відзначається з [[1899]]&nbsp;року.
 
'''Національне свято'''. [[1 серпня]]&nbsp;— День заснування Конфедерації ([[1291]] рік). Відзначається з [[1899]]&nbsp;року.
   
'''Національний гімн'''. Текст національного гімну Швайцарії був написаний [[Леонард Відмер|Леонардом Відмером]] ([[1809]]–[[1867]] роки) німецькою мовою. [[Вірш]] оспівує вічну природну красу Швайцарії&nbsp;— величні Альпи, тихі озера, широкі пасовища, мир, який знаходять у ній мешканці країни. Існують його переклади (іноді досить вільні) іншими трьома офіційними мовами.
+
'''Національний гімн'''. Текст національного гімну Швейцарії був написаний [[Леонард Відмер|Леонардом Відмером]] ([[1809]]–[[1867]] роки) німецькою мовою. [[Вірш]] оспівує вічну природну красу Швейцарії&nbsp;— величні Альпи, тихі озера, широкі пасовища, мир, який знаходять у ній мешканці країни. Існують його переклади (іноді досить вільні) іншими трьома офіційними мовами.
   
Музику в [[1841]] році написав Альберік Цвіссіґ (Alberik Zwyssig (1808—1854 роки), священик і композитор з Урі. Коли Цвіссіґ був музичним директором монастиря у Веттінґені, у [[1835]] році він написав музику до одного з псалмів&nbsp;— «Diligam te Domine»&nbsp;— для виконання обрядів. У 1841 році він зробив адаптацію церковного гімну на слова Леонарда Відмера. У [[1843]] році нова патріотична пісня пролунала під час святкування річниці вступу Цюріха до складу Швайцарської Конфедерації у [[1851]] році. Також вона була виконана на Національному пісенному фестивалі, де її схвально зустріла аудиторія. Незабаром «Swiss Psalm» виконувався чоловічими хорами по всій Швайцарії (завдяки перекладам) і його часто співали під час патріотичних свят.
+
Музику в [[1841]] році написав Alberik Zwyssig (1808—1854 роки), священик і композитор з Урі. Коли Zwyssig був музичним директором монастиря у Веттінгені, у [[1835]] році він написав музику до одного з псалмів&nbsp;— «Diligam te Domine»&nbsp;— для виконання обрядів. У 1841 році він зробив адаптацію церковного гімну на слова Леонарда Відмера. У [[1843]] році нова патріотична пісня пролунала під час святкування річниці вступу Цюриха до складу Швейцарської Конфедерації у [[1851]] році. Також вона була виконана на Національному пісенному фестивалі, де її схвально зустріла аудиторія. Незабаром «Swiss Psalm» виконувався чоловічими хорами по всій Швейцарії (завдяки перекладам) і його часто співали під час патріотичних свят.
   
Протягом [[1894]]–[[1953]] років було багато спроб оголосити цю пісню національним гімном, але вони відхилялися швайцарським урядом. Фактично у цей час національним гімном була інша пісня, що виконувалася на ту саму мелодію, що й британський гімн «Боже збережи Короля (Королеву)».
+
Протягом [[1894]]–[[1953]] років було багато спроб оголосити цю пісню національним гімном, але вони відхилялися швейцарським урядом. Фактично у цей час національним гімном була інша пісня, що виконувалася на ту саму мелодію, що й британський гімн «Боже збережи Короля (Королеву)».
   
З розширенням міжнародних контактів у [[20 століття|20 столітті]] використання однакової музики стало дедалі частіше призводити до незручних ситуацій. Тому в [[1961]] році швайцарський уряд оголосив «Swiss Psalm», який неможливо було сплутати з жодним іншим гімном, тимчасовим (попереднім) національним славнем. Але лише в квітні [[1981]] року «Swiss Psalm» було офіційно проголошено швайцарським національним гімном.
+
З розширенням міжнародних контактів у [[20 століття|20 столітті]] використання однакової музики стало дедалі частіше призводити до незручних ситуацій. Тому в [[1961]] році швейцарський уряд оголосив «Swiss Psalm», який неможливо було сплутати з жодним іншим гімном, тимчасовим (попереднім) національним славнем. Але лише в квітні [[1981]] року «Swiss Psalm» було офіційно проголошено швейцарським національним гімном.
   
 
=== Текст гімну німецькою мовою ===
 
=== Текст гімну німецькою мовою ===
Рядок 484: Рядок 483:
   
 
== Цікаві факти ==
 
== Цікаві факти ==
* Швайцарія не має офіційної столиці. [[Берн]] з 1848 року має статус «федерального міста» («Bundesstadt»), тобто міста, де розташовано федеральні органи влади. Місто є столицею [[Адміністративний поділ Швейцарії|кантону]] [[Берн (кантон)|Берн]].
+
* Швейцарія не має офіційної столиці. [[Берн]] з 1848 року має статус «федерального міста» («Bundesstadt»), тобто міста, де розташовано федеральні органи влади. Місто є столицею [[Адміністративний поділ Швейцарії|кантону]] [[Берн (кантон)|Берн]].
* Швайцарія межує з п'ятьма країнами: [[Італія|Італією]], [[Франція|Францією]], [[Німеччина|Німеччиною]], [[Австрія|Австрією]] і [[Ліхтенштейн|Ліхтенштайн]]ом.
+
* Швейцарія межує з п'ятьма країнами: [[Італія|Італією]], [[Франція|Францією]], [[Німеччина|Німеччиною]], [[Австрія|Австрією]] і [[Ліхтенштейн]]ом.
* Протяжність Швайцарії становить 350&nbsp;км зі сходу на захід і 220&nbsp;км з півночі на південь.
+
* Протяжність Швейцарії становить 350&nbsp;км зі сходу на захід і 220&nbsp;км з півночі на південь.
* Найвища гора в Швайцарії&nbsp;— пік [[Дюфур]] у кантоні [[Вале (кантон)|Вале]], він має висоту 4.634&nbsp;м.
+
* Найвища гора в Швейцарії&nbsp;— пік [[Дюфур]] у кантоні [[Вале (кантон)|Вале]], він має висоту 4.634&nbsp;м.
* Швайцарія лежить у трьох топографічних зонах: [[Альпи|альпійських горах]] (60 %), [[Швейцарське плато|центральному плато]] (30 %), [[Юра (гори)|Юрських горах]] (10 %).
+
* Швейцарія лежить у трьох топографічних зонах: [[Альпи|альпійських горах]] (60 %), [[Швейцарське плато|центральному плато]] (30 %), [[Юра (гори)|Юрських горах]] (10 %).
* Тривалість життя швайцарців у порівнянні з [[1900]] роком практично подвоїлася. Народжений сьогодні чоловік може прожити 81 рік, а жінка&nbsp;— 85,2 року.
+
* Тривалість життя швейцарців у порівнянні з [[1900]] роком практично подвоїлася. Народжений сьогодні чоловік може прожити 81 рік, а жінка&nbsp;— 85,2 року.
* Швайцарія має найвищий відсоток у [[Європа|Європі]] жителів, старше 100 років (0,01 %).
+
* Швейцарія має найвищий відсоток у [[Європа|Європі]] жителів, старше 100 років (0,01 %).
* Найбільшою швайцарською корпорацією є «<nowiki/>[[Nestlé|Nestle]]<nowiki/>». Створена [[1866]] році німецьким біженцем Гайнріхом Нестле (1814—1890), це найбільша харчова компанія у світі.
+
* Найбільшою швейцарською корпорацією є «<nowiki/>[[Nestlé|Nestle]]<nowiki/>». Створена [[1866]] році німецьким біженцем Генріхом Нестле (1814—1890), це найбільша харчова компанія у світі.
 
* На 99.5 відсотків економіка країни складається з [[Малий бізнес|малих]] і [[Середній бізнес|середніх підприємств]].
 
* На 99.5 відсотків економіка країни складається з [[Малий бізнес|малих]] і [[Середній бізнес|середніх підприємств]].
* З [[1945]] по [[1988]] р. Швайцарія розробляла власну ядерну програму, зокрема військового спрямування. 21 січня [[1969]]-го поблизу міста Лусенсьо (Lucens) в кантоні Вале сталася аварія на ядерному реакторі в горах, що суттєво вплинула на всю ядерну програму країни.
+
* З [[1945]] по [[1988]] р. Швейцарія розробляла власну ядерну програму, зокрема військового спрямування. 21 січня [[1969]]-го поблизу міста Лусенсьо (Lucens) в кантоні Вале сталася аварія на ядерному реакторі в горах, що суттєво вплинула на всю ядерну програму країни.
* Швайцарія є традиційно християнською країною, тут поширені католицька і протестантська віри.
+
* Швейцарія є традиційно християнською країною, тут поширені католицька і протестантська віри.
* Серед усіх сухопутних країн, що не мають виходу до моря, Швайцарія має найбільший торговельний морський флот.
+
* Серед усіх сухопутних країн, що не мають виходу до моря, Швейцарія має найбільший торговельний морський флот.
* Швайцарський національний герой [[Вільгельм Телль]]&nbsp;— вигаданий персонаж, але його особа може мати деякі історичні підстави.
+
* Швейцарський національний герой [[Вільгельм Телль]]&nbsp;— вигаданий персонаж, але його особа може мати деякі історичні підстави.
 
* Один з найвпливовіших філософів [[XVIII століття]] [[Жан-Жак Руссо]] був громадянином [[Женева|Женеви]].
 
* Один з найвпливовіших філософів [[XVIII століття]] [[Жан-Жак Руссо]] був громадянином [[Женева|Женеви]].
* У [[1959]] році під час так званої [[Суецька криза|Суецької кризи]] у Швайцарії була створена компанія Swisspetrol. Провівши декілька пробних бурінь, компанія виявила в громаді Ентлебух (Entlebuch) підземний газ на глибині 4.370&nbsp;м. З [[1985]] по [[1994]] роки з цієї свердловини в газопровід між [[Нідерланди|Нідерландами]] та Італією було закачано майже 75&nbsp;млн м<sup>3</sup> газу.
+
* У [[1959]] році під час так званої [[Суецька криза|Суецької кризи]] у Швейцарії була створена компанія Swisspetrol. Провівши декілька пробних бурінь, компанія виявила в громаді Ентлебух (Entlebuch) підземний газ на глибині 4.370&nbsp;м. З [[1985]] по [[1994]] роки з цієї свердловини в газопровід між [[Нідерланди|Голландією]] та Італією було закачано майже 75&nbsp;млн м<sup>3</sup> газу.
* Кельтське плем'я гельветів, що билися з військами [[Гай Юлій Цезар|Юлія Цезаря]], дало назву всій швайцарській території. Латинська назва країни Helvetia, як і раніше, з'являється на швайцарських марках. Букви CH на швейцарських автомобілях і в інтернет-адресах&nbsp;— це перші літери латинських слів Confoederatio Helvetica, що означає Швайцарська Конфедерація.
+
* Кельтське плем'я гельветів, що билися з військами [[Гай Юлій Цезар|Юлія Цезаря]], дало назву всій швейцарській території. Латинська назва країни Helvetia, як і раніше, з'являється на швейцарських марках. Букви CH на швейцарських автомобілях і в інтернет-адресах&nbsp;— це перші літери латинських слів Confoederatio Helvetica, що означає Швейцарська Конфедерація.
* [[Helvetica]]&nbsp;— це назва популярного шрифту, створеного в Швайцарії в [[1957]] році.
+
* [[Helvetica]]&nbsp;— це назва популярного шрифту, створеного в Швейцарії в [[1957]] році.
* Швайцарські жінки отримали право голосувати на національному рівні [[1971]] року. Кантон Аппенцелль-Іннерроден надав жінкам таке право тільки 1991 року.
+
* Швейцарські жінки отримали право голосувати на національному рівні [[1971]] року. Кантон Аппенцелль-Іннерроден надав жінкам таке право тільки 1991 року.
* Біля витоків автомобільної марки «<nowiki/>[[Chevrolet]]<nowiki/>» стояв швейцарський емігрант до [[Сполучені Штати Америки|США]] Луї Шевроле (Louis Chevrolet), який народився 25 грудня [[1878]]-го в Ла-Шо-де-Фоні (кантон [[Невшатель|Нейшатель]]) і помер 6 червня [[1941]] в [[Детройт]]і. Логотип створеної ним марки&nbsp;— розтягнутий по горизонталі швейцарський хрест.<ref>{{Cite news|url=http://www.swissinfo.ch/eng/did-you-know-/29050470|title=Did you know? - SWI swissinfo.ch|work=SWI swissinfo.ch|accessdate=2016-10-26}}</ref>
+
* Біля витоків автомобільної марки «<nowiki/>[[Chevrolet]]<nowiki/>» стояв швейцарський емігрант до [[Сполучені Штати Америки|США]] Луї Шевроле (Louis Chevrolet), який народився 25 грудня [[1878]]-го в Ла-Шо-де-Фоні (кантон [[Невшатель]]) і помер 6 червня [[1941]] в [[Детройт]]і. Логотип створеної ним марки&nbsp;— розтягнутий по горизонталі швейцарський хрест.<ref>{{Cite news|url=http://www.swissinfo.ch/eng/did-you-know-/29050470|title=Did you know? - SWI swissinfo.ch|work=SWI swissinfo.ch|accessdate=2016-10-26}}</ref>
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
* [[Список міст Швейцарії|Список міст Швайцарії]]
+
* [[Список міст Швейцарії]]
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Версія за 06:22, 12 жовтня 2019

Швейцарська Конфедерація
нім. Schweizerische Eidgenossenschaft
фр. Confédération suisse
італ. Confederazione Svizzera
рет. Confederaziun svizra

Прапор Герб
Девіз: Unus pro omnibus, omnes pro uno
(Один за всіх, і всі за одного.)
Гімн: (Швейцарський псалом)
Розташування Швейцарії
Столиця відсутня (де-юре)

Берн (де-факто)
46°57′ пн. ш. 7°27′ сх. д.country H G O

Найбільше місто Цюрих
Офіційні мови німецька, французька, італійська, ретороманська
Форма правління федеративна парламентська директоріальна республіка
 - Федеральна рада Улі Маурер
(Федеральний президент)
,

Симонетта Соммаруга
(Федеральний віце-президент)
,
Ігнаціо Кассіс,
Гі Пармелін,
Ален Берсе,
Віола Амхерд,
Карін Келлер-Зуттер

 - Фед. канцлер[1] Вальтер Турнгер
 - Парламент Федеральні збори
Незалежність Конфедерація 1848 p. 
 - Здобуття державності 12 вересня 1848 
Площа
 - Загалом 41 285 км² (132)
 - Внутр. води 4,2 %
Населення
 - оцінка 2016  8 401 120[2] (99)
 - перепис 2015  8 327 126[3]
 - Густота 202/км² (63)
ВВП (ПКС) 2017 р., оцінка
 - Повний $517 млрд (39)
 - На душу населення $61 360 (9)
ВВП (ном.) 2017 рік, оцінка
 - Повний $681 млрд (19)
 - На душу населення $80 837 (2)
ІЛР (2015) 0,939 (дуже високий) (2)
Валюта Швейцарський франк (CHF)
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Домен .ch
Телефонний код +41
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Швейцарія

Швейца́рія, також Швайца́рія (нім. die Schweiz, фр. la Suisse, італ. Svizzera, рет. Svizra), офіційна назва Швейца́рська Конфедера́ція (нім. Schweizerische Eidgenossenschaft, фр. Confédération suisse, італ. Confederazione Svizzera, рет. Confederaziun svizra) — нейтральна федеративна республіка в Західній Європі.

Датою створення Швейцарської Конфедерації вважають 1 серпня 1291 року, коли три лісові кантони (землі): Урі, Швіц і Унтервальден, відстоюючи незалежність від Габсбурґів, уклали заради оборони «вічний союз» (в рамках «Священної Римської імперії»). Як самостійна держава Швейцарія одержала міжнародне визнання за Вестфальським миром 1648 року. 19 серпня 1798 року в умовах французької окупації було проголошено Гельветійську Республіку, що проіснувала до 1803 року і мала єдину конституцію. Віденський конгрес 18141815 рр. встановив кордони Швейцарії, близькі до сучасних, і гарантував її «вічний нейтралітет». 12 вересня 1848 року ухвалено конституцію, що утвердила Швейцарію як єдину федеративну державу.

Латинська назва країни Швейцарії — Confoederatio Helvetica, таке скорочення зустрічається в абревіатурі національної валюти, автомобільних номерних знаках та назві швейцарського інтернет-домену (.ch). На поштових марках використовується латинська назва Helvetia.

Офіційними мовами Швейцарії є: німецька, французька, італійська та частково ретороманська (остання тільки для ділового спілкування з особами-носіями ретороманської мови).

Швейцарія є членом ООН з 2002 року, входить до Шенгенської угоди з 2004 року.

Федеративний устрій

Попри свою назву, Швейцарська Конфедерація є федеративною державою. Швейцарія складається з 23 кантонів (або з 20 кантонів і 6 напівкантонів): Аарґау — Aargau (Argovie), Аппенцелль — Appenzell, Базель — Basel, Берн — Bern, Вале — Valais (Валліс — Wallis), Во — Vaud (Ваадт — Waadt), Ґларус — Glarus (Glaris), Ґраубюнден — Graubünden (Grisons), Женева — Geneve (Genf), Золотурн — Solothurn (Soleure), Люцерн — Luzern (Lucerne), Невшатель — Neuchatel (Neuenburg), Санкт-Ґаллен — St. Gallen (St. Gall), Тічино — Ticino (Тессін — Tessin), Турґау — Thurgau (Thurgavie), Унтервальден — Unterwalden, Урі — Uri, Фрібур — Fribourg (Фрайбурґ — Freiburg), Цуґ — Zug (Zoug), Цюрих — Zurich, Шафгаузен — Schaffhausen, Швіц — Schwyz, Юра — Jura.

Кантони поділяються на громади.

Географія

Мапа Швейцарії.

Швейцарія — держава в Центральній Європі з територією 41,3 тис. км². На півночі вона межує з Німеччиною (довжина кордону — 334 км), на заході — з Францією (довжина кордону — 573 км), на півдні — з Італією (довжина кордону — 740 км), на сході — з Австрією (довжина кордону 164 км) і Ліхтенштейном (довжина кордону — 41 км). Північний кордон частково проходить по Боденському озеру і Рейну, який починається в центрі Швейцарських Альп і утворює частину східного кордону. Західний кордон проходить горами Юра, південний — італійськими Альпами і Женевським озером.

У Швейцарії можна виділити чотири райони — Північну Швейцарію, Західну, Центральну і Південну.

Найгустіше заселена та найбільш економічно розвинута Північна Швейцарія (кантони Базель, Аргау, Цюрих, Санкт-Галлен, Гларус, Тургау). Це найрівнинніший район країни. Він займає північну частину Швейцарського плоскогір'я, лівий берег Рейну, а на півдні заходить у передгір'я Альп.

Західна Швейцарія (кантони Берн, Невшатель, Фрібург, Во, Женева) гористіша, ніж північ країни. Цей район містить у собі центральну і південну частини Швейцарського плоскогір'я. З заходу до нього примикають хребти Юри, зі сходу — Альпи.

Центральна Швейцарія (кантони Люцерн, Швіц, Урі та Унтервальден) відрізняється суворістю своїх ландшафтів. Район включає північні схили Альп і Фірвальдштетське озеро.

Найбільший, але водночас рідко заселений район країни — Південна Швейцарія. Він містить у собі кантони Граубюнден, Тічино і Вале. Природа Південної Швейцарії надзвичайно мальовнича та різноманітна. Тут найвищі гірські хребти, широкі полонини і великі озера Лугано й Лаго-Маджоре.

Клімат

У Швейцарії виражені кліматичні відмінності, зумовлені висотами, впливом сонця і вітрів. Клімат вологий, на плоскогір'ї — помірно теплий, в горах — холодний. Добові температури у низинах в середньому коливаються протягом року від 10 до 16° С, влітку вони підвищуються до 27° С і більше. Найспекотніший місяць — липень, найхолодніший — січень.

Найвищі вершини Альп покриті вічними снігами. Снігова лінія піднімається до 2700 м на західних схилах і до 3200 м на східних. Взимку температура опускається нижче 0° С на всій території країни, за винятком північного берега Женевського озера та берегів озер Лугано й Лаго-Маджоре, частина яких належить Італії. Клімат там такий же м'який, як у Північній Італії, оскільки гори захищають від вторгнення холодних північних вітрів. У січні-лютому в умовах переважання високого тиску над Альпами встановлюється ясна холодна погода, сприятлива для занять зимовим спортом. Південні схили в цей час отримують багато сонячного тепла.

У Швейцарії часто бувають різкі сильні вітри, що супроводжуються дощами й снігопадами. Навесні, влітку і восени переважають фени — теплі сухі вітри, що дмуть зі сходу і південного сходу. Оскільки потоки вологого повітря з боку Середземного моря підіймаються вгору схилами Альп, а потім спускаються до Швейцарського плато, на південних схилах опадів випадає майже вдвічі більше, ніж на північних. Середня річна кількість опадів у Базелі (277 м над рівнем моря) — 810 мм, у Лозанні (375 м), на північному березі Женевського озера — 1040 мм, а в Давосі (1580 м), на південному сході країни — 970 мм.

Рельєф

Альпи в районі Оберстдорфа (Фельхорн)

На території Швейцарії розрізняють три природних райони: гірський масив Юра на північному заході, Швейцарське плато (плоскогір'я) у центрі та Альпи на південному сході. Понад 70 % території країни належить до двох гірських систем, Альп і Юри, розділених горбистим Швейцарським плоскогір'ям з численними тектонічними озерами. Максимальна висота — вершина Дюфур (4634 м).

Гори Юра, що розділяють Швейцарію і Францію, простягаються від Женеви до Базеля і Шаффхаузена. У них чергуються гірські складки, з переважанням вапняків, і долини; складки місцями прорізають невеликі річки, які утворюють долини з крутими схилами. Землеробство можливе лише в долинах; пологі схили гір покрити лісами або використовуються як пасовища.

Швейцарське плато утворилося на місці прогину між Юрою та Альпами. Поверхня плоскогір'я горбиста, в широких долинах розвинуте землеробство, міжріччя покриті лісами. Тут зосереджена більша частина населення країни, розміщені великі міста і промислові центри. У цьому ж районі сконцентровані найродючіші сільськогосподарські землі та пасовища.

Майже всю південну половину Швейцарії займають Альпи. Ці високі, нерівні, вкриті снігом гори розчленовані глибокими ущелинами. У гребеневій зоні — фірнові поля (зернистий лід, що складається з пов'язаних між собою крижинок) і льодовики (10 % території країни). Широке дно головних долин використовується під поля та ріллю. Район рідко населений. Альпи є основним джерелом прибутків, оскільки мальовнича природа високогір'я приваблює багато туристів і альпіністів. Найвищі вершини — Дюфур (4634 м) у масиві Монте-Роза на кордоні з Італією, Дом (4545 м), Вайсгорн (4505 м), Матергорн (4477 м), Гран-Комбін (4314 м), Фінстераархорн (4274 м) і Юнгфрау (4158 м).

Ґрунти Швейцарії не дуже родючі. Для обробки придатні лише бурі лісові ґрунти Швейцарського плоскогір'я і нижніх частин схилів гір. На гірських схилах нерідкі обвали і зсуви, що зносять ґрунтовий шар або оброблювані землі.

Річки і озера

Женевське озеро, найбільше озеро Швейцарії

У країні — густа мережа багатоводних річок, що належать басейнам трьох морів: Північного, Середземного і Чорного. Велика частина Швейцарії зрошується Рейном (375 км у межах країни). Південно-західні райони відносяться до водозбірного басейну Рони, південні — до басейну Тічино і південно-східні — до басейну річки Інн (притоки Дунаю). Річки Швейцарії не мають судноплавного значення. На Рейні судноплавство підтримується тільки до Базеля.

Швейцарія славиться своїми озерами, яких на її території налічується майже 600. Наймальовничіші з них розміщені по краях Швейцарського плато — Женевське, Тунське на півдні, Фірвальдштетське, Цюрихське на сході, Невшательське і Більське на півночі. Більшість цих озер має льодовикове походження, вони відрізняються витягнутою формою і великими глибинами. На південь від осі Альп в окрузі Тічино знаходяться озера Лугано й Лаго-Маджоре.

Найбільші озера Швейцарії — Женевське озеро, площею 581 км² (з них 370 км² належать Швейцарії), Невшательське (216 км²), Цюрихське (89 км²), Більське (39 км²) і Цугське (38 км²).

Рослинність і тваринний світ

Ліси Швейцарії займають близько 1/4 території країни. На Швейцарському плоскогір'ї знаходяться масиви широколистих лісів (з дуба, бука, ясена, в'яза, клена, липи). На південному схилі Альп росте каштан. На висоті понад 2000 метрів переважають хвойні ліси з ялини, ялиці, сосни і модрини. В долинах — зарості вільхи. Вище (до 2800 м) розміщені субальпійські та альпійські луки, де навесні розцвітають крокуси і нарциси, влітку — рододендрони, ломикамені, тирлич та едельвейси.

У горах із ссавців зустрічаються сарна, куниця, заєць-біляк, альпійський бабак, кам'яний козел, лисиця; із птахів — беркут, глухар, дрізд, підкоришник, серпокрилець, сніжна куріпка, на берегах річок та озер — мартини, у їхніх водах — форель, палія, сиг, харіус та інша риба. Фауна і природні ландшафти охороняються у Швейцарському національному парку Енгадин і в лісових масивах Алеч і Дерборанс.

Див. також: Список ссавців Швейцарії

Історія

Докладніше: Історія Швейцарії

Політика

Швейцарія

Coat of Arms of Switzerland (Pantone).svg
Політика та влада Швейцарії

Державний устрій. Швейцарія — федеративна парламентська республіка.

Офіційні мови — німецька (користується 64 % населення), французька (19 % населення), італійська (8 % населення), ретороманська (0,6 % населення).

Мовні діалекти країни. На цій мапі показані мовні діалекті країни: червоним позначені ретороманські діалекти, жовтим позначені германські діалекти, зеленим позначені італійські діалекти, фіолетовим показані французькі мовні діалекти.

Конституція

Перша конституція Швейцарії була прийнята в 1848 році. В 1874 році була прийнята нова Конституція, а з 1 січня 2000 року діє третя конституція, прийнята в 1999 році.

Основні принципи швейцарської конституції — федералізм і демократія.

Принцип федералізму. Стаття 3-я конституції гарантує 20 кантонам і 6 напівкантонам, на які розділена Швейцарія, усі права самоврядування, за винятком тих, котрі є прерогативою федерального уряду. До них відносяться оголошення війни і укладення миру, підписання міжнародних договорів і вступ у союзи, навчальна підготовка, матеріальне забезпечення збройних сил і керівництво ними, регулювання зовнішньої торгівлі. Федеральний уряд і влади кантонів мають право встановлювати податки. Крім того, федеральний уряд здійснює контроль над засобами зв'язку, вищою освітою і працею.

Прийняття принципу федералізму зіграло істотну роль у з'єднанні дуже різнорідних держав-кантонів у першу загальношвейцарську союзну державу в 1848. Згодом федеральний уряд став активніше впливати на всі аспекти життя країни. Проте швейцарці як і раніше почувають сильну прихильність до рідних кантонів і їх традицій.

Принцип прямої демократії. Парламент, обраний народом, визначає політику в загальних рисах, усі ж важливі для життя країни питання вирішуються на всенародних референдумах, які на федеральному рівні проходять двічі-тричі або й частіше на рік.

Існує кілька видів референдуму на федеральному рівні.

Перший з них стосується діючої конституції, зміни до якої можуть вноситися двома шляхами. За першим, їх може ініціювати парламент. Коли обидві його палати — Національна рада та Рада кантонів, згодні внести певні поправки до конституції, і ця згода зафіксована до референдуму, проводиться сам референдум. Зміни до головного закону країни вносяться, коли доповнення чи поправка здобувають не лише більшість голосів, але й більшість «за» від кількості кантонів, що взяли участь у голосуванні.

Другий шлях передбачає, що проект змін до конституції може запропонувати якась політична партія. Якщо зібрано понад 100 тисяч підписів, питання виноситься на розгляд парламенту, який у свою чергу може запропонувати власний проект. Тоді обидва проекти виносяться на референдум. Враховуючи, що за кількістю голосів можуть пройти обидва проекти, на референдумі всі голосуючі відповідають на три запитання: 1) я голосую за парламентський проект…; 2) я голосую за громадянський (партійний проект)…; 3) якщо будуть прийняті обидва проекти, то я віддав би перевагу такому-то проекту.

Другий вид референдуму — це коли парламент приймає якесь рішення, а група громадян з ним не згодна. Тоді опоненти мають зібрати 50 тисяч підписів, після чого це рішення виноситься на референдум. Трапляється так нерідко, тому обумовлено, що таке рішення набуває чинності лише через три місяці після його прийняття. Кожен, хто не згоден з ним, має таким чином можливість зібрати підписи і внести протест.

Третій вид референдуму — особливо важливий. Ще 1917 року було прийнято постанову, згідно з якою всі рішення, що стосуються вступу Швейцарії до різних світових організацій, пов'язаних із спільною безпекою та економічною інтеграцією, виносяться на федеральний референдум. Так, у 1986 році на референдумі було відхилене питання про членство Швейцарії в ООН.

До 1971 року Швейцарія була однією з деяких країн світу, де жінки не мали виборчого права на загальнонаціональному рівні. У лютому 1971 році чоловічий електорат схвалив поправку до конституції, що надавала жінкам країни право голосувати і бути обраними на федеральних виборах. На рівні кантонів надання виборчих прав жінкам затяглося: у німецькомовному напівкантоні Аппенцелль-Іннерроден жінки, нарешті, одержали право голосу тільки в 1991 році.

Президент

У Швейцарії президент обирається Федеральними зборами з числа членів Федеральної ради (уряд) терміном на один рік без права переобрання на наступний термін. Президент є також главою уряду. Основними функціями президента є: прийом високих іноземних гостей і ведення засідань Федеральної ради.

Законодавча влада

Законодавча влада належить Федеральним зборам (Bundesversammlung — Assemblee Federale — Assemblea Federale, які складаються з двох палат: нижньої — Національної ради (Nationalrat — Conseil National — Consiglio Nazionale) і верхньої — Ради кантонів (Standerat — Conseil des Etats — Consiglio degli Stati). Національна рада, що складається з 200 депутатів, обирається населенням шляхом прямих і рівних виборів при таємному голосуванні за системою пропорційного представництва терміном на 4 роки. Рада кантонів складається з 46 депутатів, кожен кантон обирає по 2 депутати, а напівкантон — одного. Строк повноважень депутатів 3 чи 4 роки в залежності від конституції кантону.

Виконавча влада

Виконавча влада здійснюється на колегіальній основі президентом і урядом (Федеральна рада Швейцарії — Bundesrat — Conceil Federal — Consiglio Federale), що складається з 7 федеральних радників (начальників федеральних департаментів), які обираються Федеральними зборами на 4 роки. Президент головує на щотижневих засіданнях у Федеральній раді, але не виконує функції прем'єр-міністра. Всі сім радників мають рівні права і кожен з них керує федеральним департаментом (міністерством).

Секретаріатом Федерального уряду є Федеральна канцелярія. Очолює її Федеральний канцлер.

Федеральний уряд безпосередньо керує Федеральною адміністрацією. Федеральна адміністрація складається з департаментів (міністерств); кожний департамент керується одним членом Федерального уряду. У той час як у багатьох країнах від 20 до 30 міністерств, у Швейцарії їх тільки сім:

  1. закордонних справ;
  2. внутрішніх справ;
  3. юстиції і поліції;
  4. оборони, захисту населення і спорту;
  5. навколишнього середовища, транспорту, енергетики та зв'язку;
  6. економіки, освіти та досліджень;
  7. фінансів.

Судова влада

Федеральний Верховний суд є найвищим федеральним судовим органом. При обранні суддів Федерального Верховного суду Федеральний парламент забезпечує представлення в суді всіх офіційних мов держави. До складу федерального суду входять 26—28 суддів і 11—13 присяжних, що засідають в окремих приміщеннях у залежності від характеру розглянутої справи. Члени суду обираються федеральними зборами терміном до шести років.

За згодою Федерального парламенту кантони можуть передавати розгляд спорів у галузі адміністративного права кантонів до юрисдикції Федерального Верховного суду.

Політичний режим

У Швейцарії переважає ліберально-демократичний режим, головним принципом якого є свобода громадянина, і головна мета демократії — захист цієї свободи від надмірного втручання держави. 

Найважливішими установами демократії є референдум і виборча система, через них здійснюється прямий зв'язок між громадянським суспільством і державою. 

Ліберально-демократичні режими перебувають у постійній зміні, їм властивий плюралізм партійної системи і вільна гра політичних сил, що веде до нестабільності виконавчої влади (уряду) і частим парламентським виборам.[4]

Виборча система

Пропорційна система, яка використовується в Швейцарії, припускає розподіл мандатів пропорційно голосам, отриманим партіями або виборчими коаліціями. Голосування відбувається за партійні списки, при цьому визначається так званий «виборчий метр» — найменше число голосів, необхідне для обрання одного депутата.[4]

Політичні партії

Конституція особливо нічого не говорить про партійну систему і статус політичних партій. Є усього лише одна ст. 137, у якій дана функціональна характеристика політичних партій, «політичні партії сприяють формуванню суспільної думки і народної волі», однак у політичному житті країни вони грають важливу роль. У Швейцарії традиційно існує багатопартійна система.[5]

Демократично-християнська партія Швейцарії — ДХПШ (Christlich-demokratische Partei der Schweiz; Parti democrate-chretien suisse). Заснована у 1881 році. Оформилась у 1912 році. До грудня 1970 року називалась Консервативна християнсько-соціальна народна партія Швейцарії. Налічує 60 тис. членів. Видає газету «Фатерланд» (Vaterland).

Демократи Швейцарії — ДШ (Schweizer Demokraten — SD; Democrates suisses — DS). Партія налічує близько 6 тис. членів.

Євангелістська народна партія — ЄП (Evangelische Volkspartei der Schweiz; Parti evangelique suisse; Protestant People's Party). Заснована у 1919 році.

Партія «зелених» Швейцарії — ПЗШ (Grune Partei der Schweiz — GPS). У французьких кантонах носить назву Швейцарська екологічна партія. Заснована у березні 1983 року. До травня 1986 року називалась Федерація екологічних партій Швейцарії. Налічує близько 1,5 тис. членів.

Радикально-демократична партія Швейцарії — РДПШ (Freisinning-Demokratische Partei der Schweiz — FDS; Parti radical democratique suisse — PRDS). Заснована в 1848 році. Оформилась у 1919 році. Налічує близько 150 тис. членів. Видає газету «Люцернер тагблат» (Luzerner Tagblatt).

Соціал-демократична партія Швейцарії — СДПШ (Sozial-demokratische Partei der Schweiz — SDPS), французькою мовою називається Соціалістична партія Швейцарії (Parti socialiste suisse — PSS). Заснована в 1888 році. Налічує 39 тис. членів. Входить до Соціалістичного інтернаціоналу.

Тічинська ліга — ТЛ (Lega dei Ticinesi — LT; Union of Ticino — UT).

Федеральний демократичний союз — ФДС.

Швейцарська ліберальна партія — ШЛП (Parti liberal suisse; Liberale Partei der Schweiz). Заснована у 1913 року. До березня 1977 року називалася Ліберально-демократичний союз Швейцарії. Налічує близько 100 тис. членів.

Швейцарська народна партія — ШНП (Schweizerische Volkspartei), французькою мовою називається Демократичний союз центру — ДСЦ (Union democratique du centre — UDC). Створена у вересні 1971 року на основі об'єднання Швейцарської партії селян, ремісників та бюргерів (заснована у 1919 році) і Демократичної партії Швейцарії (заснована у 1941 році). Налічує близько 50 тис. членів.

Профспілкові об'єднання

Об'єднання швейцарських профспілок — ОШП (Schweizerischer Gewerkschaftsbund; Union syndicale suisse — USS). Створене в 1880 році. Об'єднує 15 галузевих профспілок, які налічують 395 тис. членів. Входить до Міжнародної конфедерації вільних профспілок (МКВП) і до Європейської конфедерації профспілок (ЄКП).

Швейцарія і міжнародні організації

Швейцарія є членом ЄАВТ (Європейської асоціації вільної торгівлі), СОТ (Світової організації торгівлі), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового Банку, міжнародного банку реконструкції і розвитку, ОБСЄ та Організації економічної співпраці й розвитку (ОЕСР), Ради Європи (РЄ), ЄКА, МФКК.

Швейцарія і ООН

У Женеві розташована штаб-квартира ООН

3 березня 2002 року у Швейцарії відбувся референдум щодо її вступу до ООН. «Так» членству країни в ООН сказали 54,6 відсотка учасників референдуму, ідея членства також здобула підтримку більшості виборців у 12 з 23 кантонів.

Таким чином, винесене на референдум і схвалене так званою «подвійною більшістю» (населенням в цілому і окремо — жителями більшості кантонів) питання про приєднання Швейцарії до ООН вирішено позитивно. А це, відповідно до Конституції Конфедерації, дозволяє уряду розпочати офіційне оформлення вступу країни до Організації Об'єднаних Націй. Таким чином, багатовіковий традиційний нейтралітет Швейцарії іде в минуле. За 16 років, що минули після попереднього подібного референдуму, настрої у швейцарському суспільстві дуже змінилися. За членство в ООН нині виступають уряд, більшість депутатів парламенту і три з чотирьох партій правлячої коаліції: соціал-демократи, радикальні демократи і християнські демократи.

На всіх попередніх референдумах швейцарці відхиляли таку пропозицію, оскільки вважали, що членство навіть у цій шанованій організації може загрожувати традиційному нейтралітету країни. Під час останнього волевиявлення, у 1986 році, 75 відсотків швейцарців відхилили пропозицію членства своєї країни в ООН. Десятками років тривала дивна ситуація — Швейцарія була «європейською домівкою» ООН, але сама не належала до цієї організації.

Швейцарія була прийнята в ООН у вересні 2002 року на черговій 57-й сесії Генеральної Асамблеї і, таким чином, стала 190-м повноправним членом Об'єднаних націй, а єдиною визнаною країною світу, яка не входить до ООН, залишається Ватикан.

Швейцарія як міжнародний центр

У Женеві розташовані штаб-квартири Світової організації торгівлі, Міжнародної організації праці, Всесвітньої організації охорони здоров'я, Міжнародного союзу електрозв'язку, Всесвітньої метеорологічної організації, Європейської мовної спілки та Європейське відділення ООН і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Женева є домівкою Женевського інституту відносин та розвитку, чиє розташування серед розмаїття міжнародних організацій робить цю установу особливо привабливим місцем для навчання. У Берні, столиці країни, розмістився Всесвітній поштовий союз, у Лозанні — Міжнародний олімпійський комітет. Інші організації, які мають основну резиденцію у Швейцарії, — Всесвітня рада церков і Міжнародний Червоний Хрест, заснований швейцарцем Анрі Дюнаном, а також Банк міжнародних розрахунків.

Економіка

Годинник Omega SA

Швейцарія є одною з найрозвиненіших і найбагатших країн світу. Швейцарія — високорозвинута індустріальна країна з інтенсивним високопродуктивним сільським господарством і майже повною відсутністю будь-яких корисних копалин. За підрахунками західних економістів, вона входить в першу десятку країн світу за рівнем конкурентоспроможності економіки. Швейцарська економіка тісно пов'язана із зовнішнім світом, перш за все з країнами ЄС, тисячами ниток виробничої кооперації і зовнішньоторговельних операцій. Близько 80-85 % товарообігу Швейцарії припадає на держави ЄС. Через Швейцарію транзитом проходить понад 50 % всіх вантажів з північної частини Західної Європи на південь і у зворотному напрямі. Після помітного зростання в 1998—2000 рр. економіка країни вступила в смугу спаду. У 2002 р. ВВП зріс на 0,5 % і склав 417 млрд шв. фр. Інфляція була на відмітці 0,6 %. Рівень безробіття досяг 3,3 %. У економіці зайнято близько 4 млн чоловік (57 % населення), з них: у промисловості — 25,8 %, зокрема в машинобудуванні — 2,7 %, у хімічній промисловості — 1,7 %, у сільському і лісовому господарстві — 4,1 %, у сфері послуг — 70,1 %, зокрема в торгівлі — 16,4 %, у банківській і страховій справі — 5,5 %, у готельно-ресторанному бізнесі — 6,0 %. Політика нейтралітету дозволила уникнути розрухи двох світових воєн.

Фінанси

Швейцарія — один з найважливіших банківських і фінансових центрів світу (Цюрих — третій після Нью-Йорка і Лондона світовий валютний ринок). У країні функціонує близько 4 тис. фінансових інститутів, зокрема безліч філій іноземних банків. На швейцарські банки припадає 35-40 % світового управління власністю і майном приватних і юридичних осіб. Вони користуються доброю репутацією у клієнтів завдяки стабільній внутрішньополітичній обстановці, твердій швейцарській валюті, дотриманню принципу «банківської таємниці». Швейцарія, яка є великим експортером капіталу, займає четверте місце у світі після США, Японії, ФРН. Прямі інвестиції за кордоном становлять 29 % швейцарського ВВП (середній показник у світі — близько 8 %). 75 % усіх швейцарських інвестицій прямує в промислово розвинені країни. Серед країн, що розвиваються, найбільше привертають швейцарські капітали Латинська Америка і Південно-Східна Азія. Частка Східної Європи в загальному об'ємі інвестицій поки що незначна.

1 квітня 1998 р. у Швейцарії набув чинності федеральний закон про боротьбу з «відмиванням» грошей у фінансовому секторі, що дозволив дещо піднести завісу банківської таємниці з метою виявлення «брудних» грошей.

Грошова одиниця. 1 швейцарський франк, дорівнює 100 сантимам.

Добувна галузь

У Швейцарії мало корисних копалин, окрім хіба що солі, що видобувалася в минулі сторіччя в долинах річок Рона і Рейн.

Промисловість

У промисловості домінують великі об'єднання транснаціонального характеру, що, як правило, успішно витримують конкуренцію на світовому ринку і посідають провідні позиції: концерни «Nestle» (харчові продукти, фармацевтичні й косметичні вироби, дитяче харчування), «Новартіс» і «Хоффман-ла-рош» (хіміко-фармацевтична продукція), «Алюсюїсс» (алюміній), шведсько-швейцарський концерн АББ — «Асеа Браун Бовері» (електротехніка і турбінобудування). Швейцарію часто асоціюють з годинниковою фабрикою світу. Спираючись на старі традиції і високу технічну культуру, тут виробляють годинники найпрестижніших марок. Досить відомою є компанія Arctic Cooling — виробник систем охолодження для апаратного забезпечення комп'ютерів.

Енергетика

Близько 37 % електроенергії в Швейцарії виробляється на АЕС, 50 % на ГЕС, решта 13 % на ТЕС з нафти, що імпортується. Більшість ГЕС знаходиться в Альпах, де створено понад 40 штучних озер — водосховищ. За ініціативою «зелених» будівництво нових АЕС тимчасово припинено, проте в перспективі Швейцарія не збирається згортати програму атомної енергетики.

З 1998 року розвивається ініціатива Спільнота 2000 ват, запропонована Федеральною вищою технічною школою Цюриха задля оптимізації використання енергії споживачами.

Транспорт

Автобани Швейцарії
Аеробуси

Основні міжнародні аеропорти — Цюрих, Женева, Базель.

Сільське господарство

Сільське господарство має яскраво виражену тваринницьку спрямованість (переважно виробництво м'ясо-молочної продукції), відрізняється високою врожайністю і продуктивністю праці. Характерне переважання дрібних господарств. Швейцарський сир уже не одне сторіччя добре відомий у багатьох країнах світу. Загалом сільське господарство забезпечує потреби країни в продуктах харчування на 56-57 %.

Зовнішня торгівля

Швейцарія підтримує зовнішньоторговельні зв'язки практично зі всіма країнами світу. Економіка країни значною мірою залежить від зовнішньої торгівлі — як в імпорті сировини і напівфабрикатів, так і в експорті виробів промисловості (на експорт іде понад 50 % текстильної продукції, близько 70 % машинобудівної, понад 90 % хімічної і фармацевтичної, 98 % годинників). На розвинені індустріальні країни припадає 80 % обороту зовнішньої торгівлі Швейцарії. Основними її партнерами є країни ЄС — понад 3/4 експорту й імпорту. Серед найбільших зовнішньоторговельних партнерів — ФРН, Франція, США, Італія, Велика Британія, країни Бенілюксу.

Туризм

Швейцарія є традиційною країною туризму, вона утримує в цій сфері міцні позиції в Європі. Наявність розвиненої туристичної інфраструктури, мережі залізниць і автомобільних доріг у поєднанні з мальовничою природою і вигідним географічним розташуванням забезпечує притік в країну значної кількості туристів, передусім німців, американців, японців, а останніми роками також росіян, індійців, китайців.

15 % національного доходу формується за рахунок туризму.

Адміністративний устрій

Кантони і громади

23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів. (Кожний з трьох кантонів: Аппенцелль, Базель, Унтервальд поділяється на 2 напівкантони).

Деякі кантони складаються практично з одного міста (наприклад Женева), на території інших  — суцільні гори й долини (як в Урі). Деякі — не більше бразильської ферми, наприклад місцевий Базель (площа — 37 км²), у ньому, однак, чисельність населення (187,7 тис. осіб) вища, ніж у найбільшому кантоні Граубюнден, де на території 7105 км² проживає 186,7 тис. осіб. У кантоні Цюрих — 1,2 млн жителів, а населення напівкантону Аппенцелля-Іннерродена (15 тис. осіб) ледь заповнить футбольний стадіон.

Є молоді й старі кантони. Наймолодший — Юра, який у 1978 році відокремився від кантону Берн.

  • Ааргау (Aargau) — 544.3 тис. осіб (18,81 % іноземців).
  • Аппеннцель
  • Базель
    • Базель-Ланд («сільський») (Basel-Country) — 260,0 тис. осіб (16,9 % іноземців).
    • Базель-Штадт («міський») (Basel-City) — 187,7 тис. осіб (27,2 % іноземців).
  • Берн (Berne) — 943,7 тис. осіб (11,9 % іноземців).
  • Вале (Valais) — 276,2 тис. осіб (16,5 % іноземців).
  • Во (Vaud) — 620,3 тис. осіб (26,6 % іноземців).
  • Гларус (Glarus) — 38,5 тис. осіб (19,8 % іноземців).
  • Граубюнден (Graubünden) — 186,7 тис. осіб (13,2 % іноземців).
  • Женева (Geneva) — 408,8 тис. осіб (37,7 % іноземців).
  • Золотурн (Solothurn) — 244,0 тис. осіб (16,5 % іноземців).
  • Люцерн (Lucerne) — 347,2 тис. осіб (15,0 % іноземців).
  • Невшатель (Neuchâtel) — 165,7 тис. осіб (22.4 % іноземців).
  • Санкт-Галлен (St. Gallen) — 449,4 тис. осіб (19,6 % іноземців).
  • Тічино (Ticino) — 227,3 тис. осіб (25,6 % іноземців).
  • Тургау (Thurgau) — 205,9 тис. осіб (18,9 % іноземців).
  • Унтервальден
  • Урі (Uri) — 35,2 тис. осіб (8,2 % іноземців).
  • Фрібург (Fribourg) — 236,3 тис. осіб (14,1 % іноземців).
  • Цуґ (Zug) — 99,4 тис. осіб (19,5 % іноземців).
  • Цюрих (Zurich) — 1,2 млн осіб (21,7 % іноземців).
  • Шаффхаузен (Schaffhausen) — 73,3 тис. осіб (19,8 % іноземців).
  • Швіц (Schwyz) — 130,2 тис. осіб (15,1 % іноземців).
  • Юра (Jura) — 68,8 тис. осіб (12,1 % іноземців).

У кожному кантоні своя конституція, свій уряд, свій парламент, свій суд, свої закони, що, природно, не повинні суперечити федеральним. Адміністративна автономія і законодавчі повноваження дуже значні. До прикладу, в кожному кантоні — та навіть у кожній громаді — своя поліція і право самостійно визначати розмір податків.

Кантони поділяються на громади. Швейцарець у першу чергу — член громади, потім громадянин кантону і вже потім громадянин Швейцарії. У країні нараховується понад 3000 громад. У деяких громадах більше жителів, ніж у інших кантонах, у деяких — не більше ста. Громади також мають свою автономію: її члени, наприклад, вирішують, де прокладати нову вулицю або чи приймати на роботу нового вчителя.

Столиця

Столиця — Берн (кількість населення — 128 тис. осіб). Швейцарці офіційно називають Берн не столицею, а «федеральним містом», підкреслюючи при цьому рівноправність головних міст усіх кантонів. Берн заснований у 1191 році. Назва міста походить від німецького слова «Bar» — ведмідь. Ведмідь присутній на прапорі і гербі міста, у скульптурних композиціях фонтанів і соборів, назвах ресторанів і готелів. Берн також є адміністративним центром кантону Берн.

Найбільші міста

(Кількість населення станом на 2000 рік).

  • Цюрих (Zurich) — 337,9 тис. осіб (28,7 % іноземців).
  • Женева (Geneva) — 175,0 тис. осіб (43,8 % іноземців).
  • Базель (Basel) — 166,0 тис. осіб (29,1 % іноземців).
  • Берн (Berne) — 122,5 тис. осіб (22,0 % іноземців).
  • Лозанна (Lausanne) — 114,9 тис. осіб (35,3 % іноземців).

Демографія

Динаміка чисельності населення Швейцарії з 1970 по 2005 р. р. Кількість жителів в тис. чол.

Населення Швейцарії — 7,2 млн осіб, з них 19,8 % іноземців (станом на 2001 рік).

Населення країни складається з етнічних груп, які використовують різні мови (німецьку, французьку, італійську і ретороманську) і нерідко відрізняються за віросповіданням. Але взаємна терпимість і доброзичливість дозволяють їм жити і працювати в одній країні.

Германо-швейцарці заселяють центральні і східні 15 кантонів країни, за віросповіданням більшість із них — протестанти.

Франко-швейцарці проживають у кантонах Во, Женева, Невшатель, Фрібург, Вале і Берн (у кантоні Берн змішано з германо-швейцарцями), за віросповіданням — протестанти і католики.

Італійці та італо-швейцарці зосереджені у південних кантонах (Тічино та Граубюнден), у деяких районах разом з германо-швейцарцями, за віросповіданням — католики.

Ретороманці (близько 50 тис. осіб) проживають у високогірних районах кантону Граубюнден.

  • Річний приріст населення у 2001 році становив 0,27 %.
  • Кількість народжених — 10,12 на 1000 осіб.
  • Кількість померлих — 8,77 на 1000 осіб.
  • Кількість мігрантів — 1,37 на 1000 осіб.

Мови

Офіційні мови в різних кантонах Швейцарії

Швейцарія — одна з небагатьох європейських країн, що послідовно підтримують багатомовність.

Офіційні мови Швейцарії — німецька, французька, італійська і ретороманська (похідна від латинської). 64 % населення вважають своєю рідною мовою німецьку, 19 % — французьку, 8 % — італійську і 1 % — ретороманську.

Скрізь у Швейцарії поширена англійська мова.

Німецька мова — найпоширеніша. Її місцевим діалектом — алеманським (швіцердюч) — користуються 73 % швейцарських громадян і 64 % населення країни.

Французькою мовою користуються близько 19 % населення, переважно у західних кантонах. У кантонах Берн, Фрібург і Вале розмовляють і німецькою, і французькою.

Італійською розмовляють близько 4 % швейцарських громадян (переважно у кантоні Тічино), а з урахуванням іноземних робітників — 8 % населення країни.

Ретороманська мова поширена тільки в гірському кантоні Граубюнден.

Пересічний швейцарець володіє своєю рідною мовою, англійською і розуміє ще одну з офіційних мов.

Культура

Швейцарія не має багатої художньої спадщини, хоча багато іноземних письменників і художники (наприклад, Вольтер, Байрон, Шеллі, Джеймс Джойс і Чарлі Чаплін) жили у Швейцарії. Навпаки, багато талановитих швейцарців, наприклад, Чарльз Корбузье, Поль Клі, Альберт Джіакометті і Жан-Люк Годар покинули країну і стали знаменитими за кордоном.

Письменник Герман Гессе, який прийняв швейцарське громадянство — найвідоміший «місцевий» автор. Екземпляр його роману «Сиддхарта» можна було знайти в рюкзаку кожного західного хіпі, що відправляється до Індії. Германо-швейцарський драматург і романіст Макс Фріш був одним з найшанованіших у Європі авторів у 50-ті роки. Його бестселер, виданий у 1957 році, «Хомо Фабер», був екранізований у 1991 році Уолком Шлондорфом і вийшов під назвою «Мандрівник». Твори, написані у 18 столітті Руссо, який народився в Женеві, відіграли величезну роль у розвитку демократії, а Карл Юнг, що жив у Цюриху, зробив значний внесок до сучасного психоаналізу.

Народна культура Швейцарії включає спів йодлем, гру на альпійському ріжку та швейцарську боротьбу.

Швейцарія є лінгвістичною сумішшю, що включає три офіційні мови. Німецька (найчастіше це діалект швіцердюч), якою говорять близько 66 % населення, французька, якою розмовляють 18 % населення, та італійська — 10 % населення. Четверта мова — ретороманська, якою говорить 1 % населення, в основному в кантоні Граубюнде. Остання має латинське коріння і є архаїчною романською мовою, що збереглася в ізольованих від решти світу міжгірських долинах.

У Швейцарії немає особливо розвинених національних традицій у приготуванні страв, натомість швейцарські страви об'єднали в собі найкраще з німецької і французької кухні. Важливу частину в кулінарії швейцарців відіграють сири. Для приготування фондю використовуються сири емменталер і груйер. Ця страва подається у великій посудині разом з білим вином і маленькими кубиками хліба. Рості (хрустка смажена, дрібно порізана картопля) — національна страва німецької Швейцарії. Часто в меню входить свіжа риба з численних озер, здебільшого щука або форель. Швейцарський шоколад, смачний сам по собі, часто використовується для приготування різних десертів і тортів. Національним напоєм у Швейцарії вважається солодкий газований напій Rivella, вироблений із сироватки.

Архітектура

Медіа

Докладніше: Медіа Швейцарії

Релігія

Релігія в 2013
Територіальна структура Римо-католицької церкви на 2006 рік

44 % населення Швейцарії — протестанти, 48 % — католики; близько 8 % — представники інших конфесій. До протестантської церкви належать кантони Во, Шаффгаузен, Базель-Штадт, Цюрих, Берн, Гларус, Невшатель, Женева. Швейцарія — батьківщина одного з напрямків сучасного протестантизму — кальвінізму. Католицизм поширений на більшій за площею, але меншій за чисельністю населення території країни (кантони: Швіц, Урі, Унтервальден, Тічино, Фрібург, Золотурн, Вале, Люцерн і Цуг). У деяких кантонах (Аппенцеллі, Аргау, Граубюндені) кількість католиків і протестантів майже однакова.

Збройні сили Швейцарії

Інше

Докладніше: Прапор Швейцарії
Докладніше: Герб Швейцарії

Державний прапор і герб. Швейцарія має схожі герб і прапор — білий усічений хрест на червоному полі (або щиті). Першою емблемою швейцарців були прості червоні прапори і щити. Але у 14 столітті особливою ознакою швейцарських стрільців став білий хрест на червоному щиті. У 15 столітті він з'явився і на бойових прапорах, а в 16 столітті став гербом Швейцарської Конфедерації. Швейцарський хрест уподібнювався емблемам хрестоносців і символізував боротьбу за свободу. У 1814 році швейцарський хрест було вкорочено. Такого ж вигляду набув і державний прапор, офіційно схвалений у 1889 році.

Національне свято. 1 серпня — День заснування Конфедерації (1291 рік). Відзначається з 1899 року.

Національний гімн. Текст національного гімну Швейцарії був написаний Леонардом Відмером (18091867 роки) німецькою мовою. Вірш оспівує вічну природну красу Швейцарії — величні Альпи, тихі озера, широкі пасовища, мир, який знаходять у ній мешканці країни. Існують його переклади (іноді досить вільні) іншими трьома офіційними мовами.

Музику в 1841 році написав Alberik Zwyssig (1808—1854 роки), священик і композитор з Урі. Коли Zwyssig був музичним директором монастиря у Веттінгені, у 1835 році він написав музику до одного з псалмів — «Diligam te Domine» — для виконання обрядів. У 1841 році він зробив адаптацію церковного гімну на слова Леонарда Відмера. У 1843 році нова патріотична пісня пролунала під час святкування річниці вступу Цюриха до складу Швейцарської Конфедерації у 1851 році. Також вона була виконана на Національному пісенному фестивалі, де її схвально зустріла аудиторія. Незабаром «Swiss Psalm» виконувався чоловічими хорами по всій Швейцарії (завдяки перекладам) і його часто співали під час патріотичних свят.

Протягом 18941953 років було багато спроб оголосити цю пісню національним гімном, але вони відхилялися швейцарським урядом. Фактично у цей час національним гімном була інша пісня, що виконувалася на ту саму мелодію, що й британський гімн «Боже збережи Короля (Королеву)».

З розширенням міжнародних контактів у 20 столітті використання однакової музики стало дедалі частіше призводити до незручних ситуацій. Тому в 1961 році швейцарський уряд оголосив «Swiss Psalm», який неможливо було сплутати з жодним іншим гімном, тимчасовим (попереднім) національним славнем. Але лише в квітні 1981 року «Swiss Psalm» було офіційно проголошено швейцарським національним гімном.

Текст гімну німецькою мовою

Trittst im Morgenrot daher, Seh'ich dich im Strahlenmeer, Dich, du Hocherhabener, Herrlicher!

Wenn der Alpenfirn sich rotet, Betet, freie Schweizer, betet!

Eure fromme Seele ahnt

Gott im hehren Vaterland, Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.

Kommst im Abendgluhn daher, Find'ich dich im Sternenheer, Dich, du Menschenfreundlicher, Liebender!

In des Himmels lichten Raumen

Kann ich froh und selig traumen!

Denn die fromme Seele ahnt

Gott im hehren Vaterland, Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.

Ziehst im Nebelflor daher, Such'ich dich im Wolkenmeer, Dich, du Unergrundlicher, Ewiger!

Aus dem grauen Luftgebilde

Tritt die Sonne klar und milde, Und die fromme Seele ahnt

Gott im hehren Vaterland, Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.

Fahrst im wilden Sturm daher, Bist du selbst uns Hort und Wehr, Du, allmachtig Waltender, Rettender!

In Gewitternacht und Grauen

Lasst uns kindlich ihm vertrauen!

Ja, die fromme Seele ahnt, Gott im hehren Vaterland, Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.

Цікаві факти

  • Швейцарія не має офіційної столиці. Берн з 1848 року має статус «федерального міста» («Bundesstadt»), тобто міста, де розташовано федеральні органи влади. Місто є столицею кантону Берн.
  • Швейцарія межує з п'ятьма країнами: Італією, Францією, Німеччиною, Австрією і Ліхтенштейном.
  • Протяжність Швейцарії становить 350 км зі сходу на захід і 220 км з півночі на південь.
  • Найвища гора в Швейцарії — пік Дюфур у кантоні Вале, він має висоту 4.634 м.
  • Швейцарія лежить у трьох топографічних зонах: альпійських горах (60 %), центральному плато (30 %), Юрських горах (10 %).
  • Тривалість життя швейцарців у порівнянні з 1900 роком практично подвоїлася. Народжений сьогодні чоловік може прожити 81 рік, а жінка — 85,2 року.
  • Швейцарія має найвищий відсоток у Європі жителів, старше 100 років (0,01 %).
  • Найбільшою швейцарською корпорацією є «Nestle». Створена 1866 році німецьким біженцем Генріхом Нестле (1814—1890), це найбільша харчова компанія у світі.
  • На 99.5 відсотків економіка країни складається з малих і середніх підприємств.
  • З 1945 по 1988 р. Швейцарія розробляла власну ядерну програму, зокрема військового спрямування. 21 січня 1969-го поблизу міста Лусенсьо (Lucens) в кантоні Вале сталася аварія на ядерному реакторі в горах, що суттєво вплинула на всю ядерну програму країни.
  • Швейцарія є традиційно християнською країною, тут поширені католицька і протестантська віри.
  • Серед усіх сухопутних країн, що не мають виходу до моря, Швейцарія має найбільший торговельний морський флот.
  • Швейцарський національний герой Вільгельм Телль — вигаданий персонаж, але його особа може мати деякі історичні підстави.
  • Один з найвпливовіших філософів XVIII століття Жан-Жак Руссо був громадянином Женеви.
  • У 1959 році під час так званої Суецької кризи у Швейцарії була створена компанія Swisspetrol. Провівши декілька пробних бурінь, компанія виявила в громаді Ентлебух (Entlebuch) підземний газ на глибині 4.370 м. З 1985 по 1994 роки з цієї свердловини в газопровід між Голландією та Італією було закачано майже 75 млн м3 газу.
  • Кельтське плем'я гельветів, що билися з військами Юлія Цезаря, дало назву всій швейцарській території. Латинська назва країни Helvetia, як і раніше, з'являється на швейцарських марках. Букви CH на швейцарських автомобілях і в інтернет-адресах — це перші літери латинських слів Confoederatio Helvetica, що означає Швейцарська Конфедерація.
  • Helvetica — це назва популярного шрифту, створеного в Швейцарії в 1957 році.
  • Швейцарські жінки отримали право голосувати на національному рівні 1971 року. Кантон Аппенцелль-Іннерроден надав жінкам таке право тільки 1991 року.
  • Біля витоків автомобільної марки «Chevrolet» стояв швейцарський емігрант до США Луї Шевроле (Louis Chevrolet), який народився 25 грудня 1878-го в Ла-Шо-де-Фоні (кантон Невшатель) і помер 6 червня 1941 в Детройті. Логотип створеної ним марки — розтягнутий по горизонталі швейцарський хрест.[6]

Див. також

Примітки

  1. На відміну від Німеччини та Австрії, Федеральний канцлер Швейцарії не є головою уряду, а є головою Федеральної канцелярії, яка є допоміжним органом Федеральної ради. Найближчим українським аналогом цієї посади є Голова Адміністрації Президента.
  2. Recent monthly and quarterly figures: provisional data. Population and Households Statistics (STATPOP) (official website). Neuchâtel, Switzerland: Swiss Federal Statistical Office, Swiss Confederation. Архів оригіналу за 13 листопад 2015. Процитовано 24 March 2015. 
  3. Population – Key figures: Main indicators (official website). Neuchâtel, Switzerland: Swiss Federal Statistical Office, Swiss Confederation. Архів оригіналу за 2 квітень 2015. Процитовано 24 March 2015. 
  4. а б Швейцарія. Українські реферати. Процитовано 2017-10-08. 
  5. § 3. Партійна система і політичні партії. books.br.com.ua. Процитовано 2017-10-08. 
  6. Did you know? - SWI swissinfo.ch. SWI swissinfo.ch. Процитовано 2016-10-26. 

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Швейцарія

Франція Франція Німеччина Німеччина Німеччина Німеччина
Франція Франція Gray compass rose.svg Австрія Австрія
Ліхтенштейн Ліхтенштейн
Франція Франція Італія Італія Італія Італія