Відмінності між версіями «Шелест Дмитро Вікторович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
м
м
 
Рядок 17: Рядок 17:
 
| нагороди =
 
| нагороди =
 
}}
 
}}
  +
[[Файл:Памятник на могилі Д.Шелеста..jpg|міні|Місце поховання Дмитра Шелеста]]
 
'''Дмитро Вікторович Шелест''' ([[1953]] — 29.04.1992, [[Львів]]) — український [[мистецтвознавець]].
+
'''Дмитро Вікторович Шелест''' ([[1953]] — 29.04.1992, [[Львів]]) — український [[мистецтвознавець]]. Працював у [[Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького|Львівській картинній галереї]] на посаді завідувача відділом західноєвропейського мистецтва. Загинув від рук зловмисників під час пограбування Львівської картинної галереї у квітні 1992 року.
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==

Поточна версія на 00:02, 5 грудня 2019

Дмитро Вікторович Шелест
Народився 1953(1953)
Львів, Українська РСР, СРСР
Помер 29 квітня 1992(1992-04-29)
м. Львів
Поховання
Громадянство
(підданство)
СРСР СРСРУкраїна УкраїнаУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність мистецтвознавець

Дмитро Вікторович Шелест (1953 — 29.04.1992, Львів) — український мистецтвознавець. Працював у Львівській картинній галереї на посаді завідувача відділом західноєвропейського мистецтва. Загинув від рук зловмисників під час пограбування Львівської картинної галереї у квітні 1992 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Протягом шістнадцяти років працював у Львівській картинній галереї на посаді завідувача відділом західноєвропейського мистецтва.

Автор праць:

  • «Західноєвропейський рисунок XVI–XVIII століть із збірок Львова»;
  • «Львівська картинна галерея. Польський живопис».

Загинув 29 квітня 1992 року, захищаючи від озброєних грабіжників цінності Львівської картинної галереї. Разом із ним загинув заступник директора з господарчої частини Ярослав Волчак. Таке вбивство під час викрадення витворів мистецтва було скоєно вперше у світі. Викрадено картину польського художника Яна Матейка «Ян Собеський під Віднем» і два полотна Артура Гроттгера «Ноктюрн» і «Поєднані». Довкола крадіжки було багато чуток, зокрема, казали те, що вона виконана «на замовлення», оскільки поцуплені картини не мають надвеликої мистецької вартості, оцінити їх може лише фахівець-колекціонер[1].

Дмитра Шелеста поховано у Львові на Янівському цвинтарі.

Вшанування[ред. | ред. код]

У Львові створено меморіальний фонд Дмитра Шелеста, який очолює дружина Дмитра — науковий співробітник Львівської галереї мистецтв Надія Анатоліївна Шелест.

6-7 грудня 2007 року у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбулася ХІІ Міжнародна наукова конференція «Могилянські читання» на тему: «Музейники XX століття — дослідники української сакральної культури», на якій із доповіддю «Дмитро Вікторович Шелест — дослідник, громадський діяч, особистість» виступила кандидат мистецтвознавства, провідний науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Аліна Кондратюк[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шелест Дмитро Вікторович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006. — С. 1397.
  • Кузьмович Ольга. В обороні культури можна втратити життя // Свобода. — 1992. — 22 травня. — С. 2, 3.
  • Сусак Віта. Про Вас, докторе Шелест… // Дзвін. — 1993.
  • Космолінська Наталка. Лише через 10 років знайшли пістолет, із якого було застрелено працівників Львівської галереї мистецтв // Postup — Поступ. — 2002. — 30 квітня. — № 64 (920).
  • Ониська Наталя. Без строку давності // Львівська газета. — 2004. — 14 вересня.
  • Щедра країна // Львівська пошта. — 2010. — 7 серпня. — № 86 (971).