Юзеф Анквич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:21, 31 серпня 2018, створена Mr.Rosewater (обговорення | внесок) (вилучено Категорія:Повішені; додано Категорія:Повішені в Російській імперії за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юзеф Анквич
Józef Ankwicz
Józef Ankwicz.PNG
Портрет Юзефа Анквича (після 1774 року)
Народився близько 1750
Помер 9 травня 1794(1794-05-09)
Варшава
·повішення
Поховання давній Свентокшиський цвинтар на Кошиках (Варшава)
Підданство Королівство Польське
Національність поляк
Діяльність суддя Коронного трибуналу, урядник, політичний діяч
Відомий завдяки діяч Торговицької конфедерації
Alma mater Колегіум нобіліум
Членство Торговицька конфедерація
Суспільний стан шляхтич
Титул граф
Посада сондецький каштелян
Конфесія римо-католик
Рід Анквичі
Батько Станіслав Анквич
Мати Саломея Чернянка
У шлюбі з Анна з Біберштайн Старовейська
Діти Анджей
Нагороди
орден Білого Орла
Герб

графський герб Абданк

Ю́зеф А́нквич графського гербу Абданк (пол. Józef Ankwicz; близько 1750, Новий Санч[джерело?] — 9 травня 1794, Варшава) — граф, польський шляхтич, суддя Коронного трибуналу, урядник, політичний діяч, торговицький конфедерат.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився близько 1750 року. Батько — Станіслав Анквич, сандецький каштелян, матір — дружина батька Саломея Чернянка.

Навчався в «Колегіум нобіліум» принаймні до 1766 року.

Був послом Сейму 1776 року від Краківського воєводства. Завдяки інтелігентності та здібностям правника за підтримки короля отримав посаду судді Коронного трибуналу та був нагороджений орденом святого Станіслава. Пізніше опікувався виділовими школами.

Мав посаду (уряд) сондецького каштеляна від 19 січня 1782 року після відставки батька[1] (до 1791 року). Був послом останнього сейму Речі Посполитої — Гродненського в 1793 році.

З 1793 року перебував на службі Російській імперії.

Під час Варшавської (костюшківської) інсурекції був заарештований 18 квітня 1794 року у м. Варшава. В ув'язненні поводився гідно, на відміну від частини інших в'язнів, визнаючи, що кожен, хто підписав поділ Польщі, вартий смерті.

Незважаючи на заступництво Яна Кілінського, повішений як зрадник 9 травня 1794 року у м. Варшава під час костюшківської інсурекції.[2] Був похований на давньому Свентокшиському цвинтарі на Кошиках (Варшава).[3]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Анна з Біберштайн Старовейська. Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nieć J. Ankwicz Józef (†1794)… — S. 115.
  2. Nieć J. Ankwicz Józef (†1794)… — S. 116.
  3. Józef hr. Ankwicz z Posławic h. Awdaniec (ID: 1.148.42).
  4. ks. Umiński J. Ankwicz Andrzej Alojzy hr. z Posławic Skarbek (1774—1838) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 115. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Nieć J. Ankwicz Józef (†1794) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa (Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane), 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 115—116. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]