Відмінності між версіями «Юзеф Клеменс Чорторийський»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (Augustus-ua перейменував сторінку з Йосиф Клеменс Чарторийський на Юзеф Клеменс Чорторийський поверх перенаправлення: так)
(→‎Життєпис: стиль)
 
Рядок 29: Рядок 29:
   
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
Батько — князь [[Станіслав Костка Чароторийський]], [[луцьк]]ий [[староста]], [[війт]], ловчий великий коронний. Мати — дружина батька Анна Рибіньська, донька хелмінського воєводи Якуба Зиґмунта Рибіньського та Йоанни Потоцької.
+
Батько — князь [[Станіслав Костка Чорторийський]], луцький староста, [[війт]], ловчий великий коронний. Мати — Анна Рибіньська, донька хелмінського воєводи Якуба Зиґмунта Рибіньського та Йоанни Потоцької.
   
Навчався спочатку вдома, одним з вчителів був монах-піяр кс. Новачиньський. Потім вирушив за кордон (зокрема, Дрезден, Берлін). Повернувся додому після смерті короля Авґуста ІІІ. Захопився німецьким способом господарювання. Потім навіть одягався по-німецьки, часто розмовляв німецькою.
+
Навчався спочатку вдома, одним з вчителів був монах-піяр кс. Новачиньський. Потім вирушив за кордон, відвідав [[Дрезден]], [[Берлін]] та інші міста. Повернувся додому після смерті короля [[Август III Фрідріх|Августа ІІІ]]. Захопився німецьким способом господарювання, навіть одягався по-німецьки, часто розмовляв німецькою.
   
Посади: [[луцьк]]ий [[староста]] (батько відступив 24 (25<ref>Władysław Konopczyński. ''Czartoryski Stanisław (†1766)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— t. IV/1, zeszyt 16.&nbsp;— 480 s.&nbsp;— S. 297. {{ref-pl}}</ref>) квітня 1763 року, урядувати почав по смерті батька 1766-го; з 1791-го через фінансові негаразди почав думати про його продаж) (також радошицький з 1768 року), [[війт]], [[стольник великий литовський]] з 11 грудня 1764 року, ключник волинський з 1772 року. 1767 року став кавалером ордену Білого Орла.
+
Луцький староста з 25<ref>Władysław Konopczyński. ''Czartoryski Stanisław (†1766)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— t. IV/1, zeszyt 16.&nbsp;— 480 s.&nbsp;— S. 297. {{ref-pl}}</ref> квітня 1763 року, урядувати почав по смерті батька 1766-го; з 1791-го через фінансові негаразди почав думати про його продаж. З 1768 також староста радошицький, [[стольник великий литовський]] з 11 грудня 1764 року, ключник волинський з 1772 року. 1767 року став кавалером [[Орден Білого Орла|ордену Білого Орла]].
   
1774 року в Корці заснував економічну школу, яка діяла недовго. Дав дозвіл на заснування 2-х жидівських друкарень: в Олексинці 1767-го, Корці&nbsp;— 1776 року, В Корці сприяв поселенню німецьких колоністів, які розвивали тут промисловість. Зокрема, 1783 року за його сприяння було засновано відоме виробництво порцеляни. Сприяв заснуванню, початку діяльності [[Вища Волинська гімназія|Волинської гімназії]]<ref>у джерелі вказано ліцею&nbsp;— але він почав діяти у 1819 році</ref>.
+
1774 року в [[Корець|Корці]] заснував економічну школу, яка однак діяла недовго. Дав дозвіл на заснування 2-х эврейських друкарень: в Олексинці 1767-го, Корці&nbsp;— 1776 року, В Корці сприяв поселенню [[Німці|німецьких]] [[Іноземні колоністи в Україні|колоністів]], які розвивали тут промисловість. 1783 року за сприяння князя було засновано відоме виробництво [[Порцеляна|порцеляни]]. Сприяв заснуванню та початку діяльності [[Вища Волинська гімназія|Волинської гімназії]]<ref>у джерелі вказано ліцею&nbsp;— але він почав діяти у 1819 році</ref>.
   
1809 року переїхав до Варшави. Помер на руках Князевича вночі 15 лютого 1810, був похований 20 лютого, промову мав Воронич Ю. (Я.) П. Був похований в кляшторі бернардинів Кальварії Зебжидовської.
+
1809 року переїхав до [[Варшава|Варшави]]. Вночі 15 лютого 1810 року Помер на руках Князевича{{Кого}}. Похований 20 лютого в кляшторі бернардинів Кальварії Зебжидовської; на похоронах мав промову Ю. П. Воронич.
   
 
=== Сім'я ===
 
=== Сім'я ===
Дружина&nbsp;— княжна Дорота Барбара Яблоновська, донька [[Антоній Барнаба Яблоновський|Антонія Барнаби]], уродженка [[Ганнопіль (Славутський район)|Ганнополя]]. Шлюб 1778 року. Мали 5 доньок:
+
Дружина&nbsp;з 1778 року — княжна [[Дорота Барбара Яблоновська|'''Дорота Барбара Яблоновська''']], донька [[Антоній Барнаба Яблоновський|Антонія Барнаби Яблоновського]], уродженка [[Ганнопіль (Славутський район)|Ганнополя]]. Мали 5 доньок:
  +
* Мaрія Антоніна
+
*'''Мaрія Антоніна'''
* Клєментина Марія Тереза
 
* Тереза
+
*'''Клементина Марія Тереза'''
  +
*'''Тереза'''
* Юзефіна&nbsp;— дружина І-го ордината [[Ланьцут]]а графа Альфреда Потоцького.
+
*'''Юзефіна'''&nbsp;— дружина І-го ордината [[Ланьцут]]а графа Альфреда Потоцького.
* Целєстина.
 
  +
*'''Целестина.'''
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Поточна версія на 02:42, 5 листопада 2019

Юзеф Клеменс Чорторийський
Loo Józef Klemens Czartoryski.png
Народився 21 листопада 1740(1740-11-21)
Помер 17 березня 1810(1810-03-17) (69 років)
Варшава, Варшавське герцогство
Громадянство
(підданство)
Річ Посполита
Діяльність дипломат
Членство Торговицька конфедерація
Посада Polish electord, Луцький староста, Стольник великий литовський, депутат Сейму Речі Посполитоїd і Q66200809?
Рід Чарторийські
Батько Станіслав Костка Чорторийський
У шлюбі з Dorota Barbara Jabłonowskad
Діти Клементина Чарторийськаd, Teresa Czartoryskad і Józefina Maria Czartoryskad
Нагороди
орден Білого Орла орден святого Станіслава
POL COA Czartoryski.svg

Юзеф Клєменс Чарторийський (21 листопада 1740(17401121), Брiн — 15 лютого 1810, Варшава) — князь, державний діяч Речі Посполитої. Останній представник молодшої гілки роду Чорторийських на Корці та Олексинці.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько — князь Станіслав Костка Чорторийський, луцький староста, війт, ловчий великий коронний. Мати — Анна Рибіньська, донька хелмінського воєводи Якуба Зиґмунта Рибіньського та Йоанни Потоцької.

Навчався спочатку вдома, одним з вчителів був монах-піяр кс. Новачиньський. Потім вирушив за кордон, відвідав Дрезден, Берлін та інші міста. Повернувся додому після смерті короля Августа ІІІ. Захопився німецьким способом господарювання, навіть одягався по-німецьки, часто розмовляв німецькою.

Луцький староста з 25[1] квітня 1763 року, урядувати почав по смерті батька 1766-го; з 1791-го через фінансові негаразди почав думати про його продаж. З 1768 також староста радошицький, стольник великий литовський з 11 грудня 1764 року, ключник волинський з 1772 року. 1767 року став кавалером ордену Білого Орла.

1774 року в Корці заснував економічну школу, яка однак діяла недовго. Дав дозвіл на заснування 2-х эврейських друкарень: в Олексинці 1767-го, Корці — 1776 року, В Корці сприяв поселенню німецьких колоністів, які розвивали тут промисловість. 1783 року за сприяння князя було засновано відоме виробництво порцеляни. Сприяв заснуванню та початку діяльності Волинської гімназії[2].

1809 року переїхав до Варшави. Вночі 15 лютого 1810 року Помер на руках Князевича[кого?]. Похований 20 лютого в кляшторі бернардинів Кальварії Зебжидовської; на похоронах мав промову Ю. П. Воронич.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина з 1778 року — княжна Дорота Барбара Яблоновська, донька Антонія Барнаби Яблоновського, уродженка Ганнополя. Мали 5 доньок:

  • Мaрія Антоніна
  • Клементина Марія Тереза
  • Тереза
  • Юзефіна — дружина І-го ордината Ланьцута графа Альфреда Потоцького.
  • Целестина.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Władysław Konopczyński. Czartoryski Stanisław (†1766) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 297. (пол.)
  2. у джерелі вказано ліцею — але він почав діяти у 1819 році

Джерела[ред. | ред. код]

  • Julian Niec. Czartoryski Józef Klemens (1740—1810) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 279—281. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]