Відмінності між версіями «Юзеф Олександр Яблоновський»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(З життєпису)
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 42: Рядок 42:
   
 
== З життєпису ==
 
== З життєпису ==
Походив з впливового роду [[Яблоновські|Яблоновських гербу Прус ІІІ]]. Народився [[4 лютого]] 1711 року в [[Тихомель|Тихомлі]]<ref name="D225"/> на Волині, син хорунжого великого коронного [[Яблоновський Олександр Ян|Александра Яна Яблоновського]] і Теофіли, доньки [[польний гетьман коронний|гетьмана польного коронного]] [[Миколай-Єронім Сенявський|Миколая Єроніма Сенявського]].
+
Походив з впливового роду [[Яблоновські|Яблоновських гербу Прус ІІІ]]. Народився [[4 лютого]] 1711 року в [[Тихомель|Тихомлі]]<ref name="D225"/> на Волині, син хорунжого великого коронного [[Яблоновський Олександр Ян|Александра Яна Яблоновського]] і Теофіли, доньки [[польний гетьман коронний|гетьмана польного коронного]] [[Миколай-Єронім Сенявський|Миколая Єроніма Сенявського]].
   
Виховувався вдома під керівництвом ксьондза Аньола Остроруга, потім&nbsp;— єзуїта Купіньского і, в кінцевому підсумку,&nbsp;— вченого Ігнація Конарского (монаха-піяра).<ref name="D225">''Dobrzyniecka J.'' Jabłonowski Józef Aleksander (1711–1777) h. Prus III…&nbsp;— S. 225.</ref>
+
Виховувався вдома під керівництвом ксьондза Аньола Остроруга, потім&nbsp;— єзуїта Купіньского і, в кінцевому підсумку,&nbsp;— вченого Ігнація Конарского (монаха-піяра).<ref name="D225">''Dobrzyniecka J.'' Jabłonowski Józef Aleksander (1711—1777) h. Prus III…&nbsp;— S. 225.</ref>
   
У 1729–1731 роках подорожував Францією, Італією, Німеччиною, Голландією та Англією. Був прихильником союзу з Францією.
+
У 1729—1731 роках подорожував Францією, Італією, Німеччиною, Голландією та Англією. Був прихильником союзу з Францією.
   
 
12 червня 1737 року подав скаргу до Житомирського гродського суду на єврейський кагал міста [[Острог]]а у зв'язку з тим, що цей кагал, розділяючи податок на євреїв, вимагав його сплати і від корсунських євреїв. Але Яблоновський запевняв, що вони в місті вже не жили, оскільки ще 2 березня 1734 року гайдамаки напали вночі на Корсунь і, заставши євреїв, які жили там, 27 людей убили. Решта євреїв, які врятувалися, виїхали у Полісся та на 1737 рік жоден єврей не жив у Корсуні, а були там лише євреї-орендарі з інших кагалом, які податок віддавали до своїх кагалом. Через це домагання Острозького кагалу Яблоновський вважав безпідставними.
 
12 червня 1737 року подав скаргу до Житомирського гродського суду на єврейський кагал міста [[Острог]]а у зв'язку з тим, що цей кагал, розділяючи податок на євреїв, вимагав його сплати і від корсунських євреїв. Але Яблоновський запевняв, що вони в місті вже не жили, оскільки ще 2 березня 1734 року гайдамаки напали вночі на Корсунь і, заставши євреїв, які жили там, 27 людей убили. Решта євреїв, які врятувалися, виїхали у Полісся та на 1737 рік жоден єврей не жив у Корсуні, а були там лише євреї-орендарі з інших кагалом, які податок віддавали до своїх кагалом. Через це домагання Острозького кагалу Яблоновський вважав безпідставними.
Рядок 54: Рядок 54:
 
Як публіцист, протестував проти поділу Польщі. Після цього відійшов від політичного життя, перед виїздлом за кордон передав урядування маєтками в руки братанка&nbsp;— [[Антоній Барнаба Яблоновський|Антонія Барнаби Яблоновського]]. Осів у Лейпцигу, купив там палац у місті і маєтки під містом, які назвав «Яблоновбурґ». Весь свій час він повністю присвятив науці, оточив себе колом вчених, здебільшого професорами Лейпцізького університету.
 
Як публіцист, протестував проти поділу Польщі. Після цього відійшов від політичного життя, перед виїздлом за кордон передав урядування маєтками в руки братанка&nbsp;— [[Антоній Барнаба Яблоновський|Антонія Барнаби Яблоновського]]. Осів у Лейпцигу, купив там палац у місті і маєтки під містом, які назвав «Яблоновбурґ». Весь свій час він повністю присвятив науці, оточив себе колом вчених, здебільшого професорами Лейпцізького університету.
   
Ю.&nbsp;А.&nbsp;Яблоновський писав поеми та релігійні твори, працював над спрощенням монети, займався [[геральдика|геральдикою]], [[тригонометрія|тригонометрією]], [[географія|географією]], [[астрономія|астрономією]] та [[історія|історією]]. Підтримував стосунки з вченими та бібліографами, зокрема, Х. Ролліном (Ролланом), Бартельмі, де Польмі д'Арґенсоном, М. Енненом, С. Конарскі, [[Каспер Несецький|Каспером Нєсєцкі]], А. Вісьнєвскі, біскупом Залускі.<ref name="D27">''Dobrzyniecka J.'' Jabłonowski Józef Aleksander (1711–1777) h. Prus III…&nbsp;— S. 227.</ref>
+
Ю.&nbsp;А.&nbsp;Яблоновський писав поеми та релігійні твори, працював над спрощенням монети, займався [[геральдика|геральдикою]], [[тригонометрія|тригонометрією]], [[географія|географією]], [[астрономія|астрономією]] та [[історія|історією]]. Підтримував стосунки з вченими та бібліографами, зокрема, Х. Ролліном (Ролланом), Бартельмі, де Польмі д'Арґенсоном, М. Енненом, [[Станіслав Конарський|Станіславом Конарским]], [[Каспер Несецький|Каспером Нєсєцким]], А. Вісьнєвским, єпископом Залуским.<ref name="D27">''Dobrzyniecka J.'' Jabłonowski Józef Aleksander (1711—1777) h. Prus III…&nbsp;— S. 227.</ref>
   
 
Був похований в каплиці у Пляйссенбурґу.
 
Був похований в каплиці у Пляйссенбурґу.
   
 
=== Посади ===
 
=== Посади ===
[[Воєвода]] [[новогрудок|новогрудський]] (1755–1773&nbsp;р.), [[староста]] [[буськ]]ий, [[звенигородка|звенигородський]], вовпенський, раканциський, лаварицький.<ref name="Я1"/> 1723–1759&nbsp;р.&nbsp;— хорунжий великий коронний, староста [[Корсунь-Шевченківський|корсунський]]. [[1744]]–[[1755]]&nbsp;рр.&nbsp;— стольник великий литовський.
+
[[Воєвода]] [[Новогрудське воєводство|новогрудський]] (1755—1773&nbsp;р.), [[староста]] [[буськ]]ий, [[звенигородка|звенигородський]], вовпенський, раканциський, лаварицький.<ref name="Я1"/> 1723—1759&nbsp;р.&nbsp;— хорунжий великий коронний, староста [[Корсунь-Шевченківський|корсунський]]. [[1744]]–[[1755]]&nbsp;рр.&nbsp;— стольник великий литовський.
   
 
=== Творчість ===
 
=== Творчість ===
Рядок 65: Рядок 65:
   
 
=== Меценат, власність ===
 
=== Меценат, власність ===
Фінансував видавництва у Польщі, зокрема, «Acta litteraria» Мітцлєра де Колоффа.
+
Фінансував видавництва у Польщі, зокрема, «Acta litteraria» Мітцлєра де Колоффа.
   
Був ініціатором та меценатом атласу "Carte de la Pologne: Divisée par provinces et palatinats et subdivisée par districts, construite d'après quantité d arpentages d observations, et de mesures prises sur les lieux" (Карти Польщі з її провінціями, воєводствами, землями і регіонами)авторства [[Джованні Антоніо Рицци Занноні]]. Атлас складався з 21 карти. Це перший детальний й великомасштабний атлас Польщі до її поділів у 1772, 1793 і 1795 рр.. Карти атласу охоплюють територію сучасної України, Польщі, Литви, Білорусі та західних районів Росії. Карти гравіровані та ілюміновані від руки. <ref>[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. Назва «Винники» у першому атласі польських земель (1772 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/02/1772.html?spref=fb</ref>.
+
Був ініціатором та меценатом атласу «Carte de la Pologne: Divisée par provinces et palatinats et subdivisée par districts, construite d'après quantité d arpentages d observations, et de mesures prises sur les lieux» (Карти Польщі з її провінціями, воєводствами, землями і регіонами)авторства [[Джованні Антоніо Рицци Занноні]]. Атлас складався з 21 карти. Це перший детальний й великомасштабний атлас Польщі до її поділів у 1772, 1793 і 1795&nbsp;рр.. Карти атласу охоплюють територію сучасної України, Польщі, Литви, Білорусі та західних районів Росії. Карти гравіровані та ілюміновані від руки.<ref>[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. Назва «Винники» у першому атласі польських земель (1772&nbsp;р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/02/1772.html?spref=fb</ref>.
   
 
Допомагав діяльності Мацея Доґєля. Купив у 1753&nbsp;р. велику збірку книг Даніеля Зальтена (202 позиції, каталог виданий у Кеніґсберґу 1751&nbsp;р.). Сприяв виданню каталогів власних бібліотек у Ляхівцях, Яблунові, Підгірцях. 17 лютого 1774 року при підтримці саксонського [[курфюрст]]а Фрідріха Августа Яблоновський створив наукове товариство «Союз Яблоновіана» («Societas Jablonoviana») в Ляйпциґу. У ньому проводилися щорічні конкурси на призначення нагород авторам праць з [[математика|математики]], [[економіка|економіки]] та історії. «Союз Яблоновіана» існував до 1939 року.
 
Допомагав діяльності Мацея Доґєля. Купив у 1753&nbsp;р. велику збірку книг Даніеля Зальтена (202 позиції, каталог виданий у Кеніґсберґу 1751&nbsp;р.). Сприяв виданню каталогів власних бібліотек у Ляхівцях, Яблунові, Підгірцях. 17 лютого 1774 року при підтримці саксонського [[курфюрст]]а Фрідріха Августа Яблоновський створив наукове товариство «Союз Яблоновіана» («Societas Jablonoviana») в Ляйпциґу. У ньому проводилися щорічні конкурси на призначення нагород авторам праць з [[математика|математики]], [[економіка|економіки]] та історії. «Союз Яблоновіана» існував до 1939 року.
Рядок 73: Рядок 73:
 
Сприяв діяльності підданого&nbsp;— «хлопа» з Підгірців, поета, гуманіста Єжи Кароля Скопа. Як буський староста сприяв фортифікуванню міста згідно з планами діда, створив міський («ґродський») архів. Сприяв: відновл замку в Новогрудку, здобленню резиденцій в Підгірцях, Яблунові Королівському та Яблунові Литовському, Ксьонжечині, Старому Дворі, Прусові, юридиці в Гродно і найкращій&nbsp;— у Ляхівцях. З багатьох фундушів треба відзначити для костелів у Ляхівцях (дідичне володіння), Буську, обидвох Яблуновах, шпиталів у [[Білогір'я|Ляхівцях]] та [[Завалів|Завалові]].
 
Сприяв діяльності підданого&nbsp;— «хлопа» з Підгірців, поета, гуманіста Єжи Кароля Скопа. Як буський староста сприяв фортифікуванню міста згідно з планами діда, створив міський («ґродський») архів. Сприяв: відновл замку в Новогрудку, здобленню резиденцій в Підгірцях, Яблунові Королівському та Яблунові Литовському, Ксьонжечині, Старому Дворі, Прусові, юридиці в Гродно і найкращій&nbsp;— у Ляхівцях. З багатьох фундушів треба відзначити для костелів у Ляхівцях (дідичне володіння), Буську, обидвох Яблуновах, шпиталів у [[Білогір'я|Ляхівцях]] та [[Завалів|Завалові]].
   
Кошти для меценатства, подорожей отримував з власних маєтків, які складались з успадкованих після батьків (Яблунівський та Ляхівецький [[ключ (територія)|ключі]], маєтків на [[Покуття|Покутті]], в Перемиській та Лівській землях), доходів зі староств Буського, Корсуньського, Лаварийського, Раканцинського, Оникштанського, Новогрудського воєводства, куплених ним маєтків: Стшалківка, Березниця, Старий Двірець, Ридки, Ричулковець, міст Корничі, Чарноліс (з пієтетом зберіг дім поета Яна Кохановского).<ref>Там само.&nbsp;— S. 226–227.</ref>
+
Кошти для меценатства, подорожей отримував з власних маєтків, які складались з успадкованих після батьків (Яблунівський та Ляхівецький [[ключ (територія)|ключі]], маєтків на [[Покуття|Покутті]], в Перемиській та Лівській землях), доходів зі староств Буського, Корсуньського, Лаварийського, Раканцинського, Оникштанського, [[Новогрудське воєводство|Новогрудського воєводства]], куплених ним маєтків: Стшалківка, Березниця, Старий Двірець, Ридки, Ричулковець, міст Корничі, Чарноліс (з пієтетом зберіг дім поета Яна Кохановского).<ref>Там само.&nbsp;— S. 226—227.</ref>
   
 
=== Родина ===
 
=== Родина ===
Першою дружиною була княжна Кароліна Тереза Радзивілл (1707–1765; померла в [[Сторонибаби|Сторонибабах]]<ref>[http://www.genealogy.euweb.cz/poland/radziwill3.html Radziwiłł family] {{ref-en}}, {{ref-pl}}</ref>)&nbsp;— удова гетьмана військ литовських Казімєжа Сапєги. Діти:
+
Першою дружиною була княжна Кароліна Тереза Радзивілл (1707—1765; померла у [[Сторонибаби|Сторонибабах]]<ref>[http://www.genealogy.euweb.cz/poland/radziwill3.html Radziwiłł family] {{ref-en}}, {{ref-pl}}</ref>)&nbsp;— удова гетьмана військ литовських Казимира Сапеги. Діти:
* Теофіла Стшежислава&nbsp;— барська конфедератка, дружина короннного крайчого Юзефа Сапєги
+
* Теофіла Стшежислава&nbsp;— [[барська конфедерація|барська конфедератка]], дружина короннного крайчого Юзефа Сапеги
* Анна Доброгнєва&nbsp;— дружина краківського каштеляна Мацея Лянцкороньскі.
+
* Анна Доброгнєва&nbsp;— дружина [[краківські каштеляни|краківського каштеляна]] Мацея Лянцкороньского.
  +
 
Пасербиця Анна Сапіжанка (Яблоновська)&nbsp;— [[брацлавські воєводи|брацлавська воєводина]]&nbsp;— відома «пані на Коцьку та Семятичі».<ref name="D27"/>
 
Пасербиця Анна Сапіжанка (Яблоновська)&nbsp;— [[брацлавські воєводи|брацлавська воєводина]]&nbsp;— відома «пані на Коцьку та Семятичі».<ref name="D27"/>
   
Другою&nbsp;— княжна Франціска Вікторія Воронецька (1742–1827). Вона 1783 року взамін забраних до скарбниці соляних копалень в Яблунівських маєтках отримала [[Красне (смт)|Красне]].<ref>{{SgKP|IV|628|Krasnе (3), wś, pow. złoczowski}}&nbsp;— S. 628. {{ref-pl}}</ref> Син&nbsp;— [[Яблоновський Август Доброгост |Август Доброґост Станіслав Вольфганґ Жеґотa]].<ref name="Я1"/>
+
Друга дружина&nbsp;— княжна Франциска Вікторія [[Воронецькі|Воронецька]] (1742—1827). Вона 1783 року взамін забраних до скарбниці соляних копалень в Яблунівських маєтках отримала [[Красне (смт)|Красне]].<ref>{{SgKP|IV|628|Krasnе (3), wś, pow. złoczowski}}&nbsp;— S. 628. {{ref-pl}}</ref> Син&nbsp;— [[Яблоновський Август Доброгост |Август Доброґост Станіслав Вольфганґ Жеґотa]].<ref name="Я1"/>
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 87: Рядок 88:
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
  +
* ''[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар А]].'' [http://baitsar.blogspot.com/2017/02/1772.html?spref=fb Назва «Винники» у першому атласі польських земель (1772&nbsp;р.)]
 
* ''Betlej A.'' Sibi, Deo, posteritati. Jabłonowscy a sztuka w XVIII wieku.&nbsp;— Kraków, 2010.&nbsp;— S. 155—330.&nbsp;— ISBN 978-83-61033-38-7. {{ref-pl}}
 
* ''Betlej A.'' Sibi, Deo, posteritati. Jabłonowscy a sztuka w XVIII wieku.&nbsp;— Kraków, 2010.&nbsp;— S. 155—330.&nbsp;— ISBN 978-83-61033-38-7. {{ref-pl}}
* ''Boniecki Adam''. [https://polona.pl/item/10355916/124/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 8.&nbsp;— S. 114. {{ref-pl}}
+
* ''[[Адам Бонецький|Boniecki A]]''. [https://polona.pl/item/10355916/124/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— T. 8.&nbsp;— S. 114. {{ref-pl}}
* ''Dobrzyniecka J.'' Jabłonowski Józef Aleksander (1711—1777) h. Prus III // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963.&nbsp;— Tom Х/2, zeszyt 45.&nbsp;— 161—320 s.&nbsp;— S. 225—228. {{ref-pl}}
+
* ''Dobrzyniecka J.'' Jabłonowski Józef Aleksander (1711—1777) h. Prus III // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963.&nbsp;— T. Х/2, zeszyt 45.&nbsp;— 161—320 s.&nbsp;— S. 225—228. {{ref-pl}}
  +
* [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. Назва «Винники» у першому атласі польських земель (1772 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/02/1772.html?spref=fb
 
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
* [http://www.sejm-wielki.pl/b/8.192.353 Józef Aleksander ks. Jabłonowski z Jabłonowa h. Prus (III) (ID: 8.192.353)]. {{ref-pl}}
 
* [http://www.sejm-wielki.pl/b/8.192.353 Józef Aleksander ks. Jabłonowski z Jabłonowa h. Prus (III) (ID: 8.192.353)]. {{ref-pl}}

Поточна версія на 13:18, 7 грудня 2017

Юзеф Aлександeр Яблоновський
Juzef Alaksandar Jabłanoŭski. Юзэф Аляксандар Ябланоўскі (XVIII).jpg
Псевдо Юзеф Олександр Яблоновський
Народився 4 лютого 1711(1711-02-04)
Тихомель
Помер 1 березня 1777(1777-03-01) (66 років)
Лейпциг
Громадянство Річ Посполита
Діяльність мистецтвознавець
Володіє мовами польська[1]
Посада воєвода новогрудський[d]
Рід Яблоновські
Батько Олексанлр Ян Яблоновський
Мати Теофіла Сенявська
Родичі Яблоновські
Брати, сестри  • Marianna Jabłonowska[d]
У шлюбі з Кароліна Тереза Радзивілл
Фраціска Вікторія Воронецька
Діти Teofila Strzeżysława z Jabłonowskich Sapieżyna[d]
Герб

Юзеф Александер Яблоновський (пол. Józef Aleksander Jabłonowski, 4 лютого 1711 — 1 березня 1777) — польський магнат, державний діяч Корони Польської в Речі Посполитій. Князь Священної Римської імперії з 16 квітня 1743 р.[2]

З життєпису[ред. | ред. код]

Походив з впливового роду Яблоновських гербу Прус ІІІ. Народився 4 лютого 1711 року в Тихомлі[3] на Волині, син хорунжого великого коронного Александра Яна Яблоновського і Теофіли, доньки гетьмана польного коронного Миколая Єроніма Сенявського.

Виховувався вдома під керівництвом ксьондза Аньола Остроруга, потім — єзуїта Купіньского і, в кінцевому підсумку, — вченого Ігнація Конарского (монаха-піяра).[3]

У 1729—1731 роках подорожував Францією, Італією, Німеччиною, Голландією та Англією. Був прихильником союзу з Францією.

12 червня 1737 року подав скаргу до Житомирського гродського суду на єврейський кагал міста Острога у зв'язку з тим, що цей кагал, розділяючи податок на євреїв, вимагав його сплати і від корсунських євреїв. Але Яблоновський запевняв, що вони в місті вже не жили, оскільки ще 2 березня 1734 року гайдамаки напали вночі на Корсунь і, заставши євреїв, які жили там, 27 людей убили. Решта євреїв, які врятувалися, виїхали у Полісся та на 1737 рік жоден єврей не жив у Корсуні, а були там лише євреї-орендарі з інших кагалом, які податок віддавали до своїх кагалом. Через це домагання Острозького кагалу Яблоновський вважав безпідставними.

Напередодні Барської конфедерації у 1768 році виїхав до Саксонії, де продовжував цікавитися конфедератським рухом. Допомагав конфедератам грошима, 9 травня 1771 року офіційно оголосив про приєднання до Барської конфедерації, однак із застереженням, що не буде вести ніяких дій проти Франції. Після занепаду конфедерації і першого поділу Польщі відмовився від статусу сенатора, щоб не бути причетним до знищення польської державності.

Як публіцист, протестував проти поділу Польщі. Після цього відійшов від політичного життя, перед виїздлом за кордон передав урядування маєтками в руки братанка — Антонія Барнаби Яблоновського. Осів у Лейпцигу, купив там палац у місті і маєтки під містом, які назвав «Яблоновбурґ». Весь свій час він повністю присвятив науці, оточив себе колом вчених, здебільшого професорами Лейпцізького університету.

Ю. А. Яблоновський писав поеми та релігійні твори, працював над спрощенням монети, займався геральдикою, тригонометрією, географією, астрономією та історією. Підтримував стосунки з вченими та бібліографами, зокрема, Х. Ролліном (Ролланом), Бартельмі, де Польмі д'Арґенсоном, М. Енненом, Станіславом Конарским, Каспером Нєсєцким, А. Вісьнєвским, єпископом Залуским.[4]

Був похований в каплиці у Пляйссенбурґу.

Посади[ред. | ред. код]

Воєвода новогрудський (1755—1773 р.), староста буський, звенигородський, вовпенський, раканциський, лаварицький.[2] 1723—1759 р. — хорунжий великий коронний, староста корсунський. 17441755 рр. — стольник великий литовський.

Творчість[ред. | ред. код]

Серед його творів найбільш відомим є «Імперія сарматів», «Геральдіка». Також надавав опис замків та каплиць Речі Посполитої, твори з історичних подій держави, займався історією власної родини.

Меценат, власність[ред. | ред. код]

Фінансував видавництва у Польщі, зокрема, «Acta litteraria» Мітцлєра де Колоффа.

Був ініціатором та меценатом атласу «Carte de la Pologne: Divisée par provinces et palatinats et subdivisée par districts, construite d'après quantité d arpentages d observations, et de mesures prises sur les lieux» (Карти Польщі з її провінціями, воєводствами, землями і регіонами)авторства Джованні Антоніо Рицци Занноні. Атлас складався з 21 карти. Це перший детальний й великомасштабний атлас Польщі до її поділів у 1772, 1793 і 1795 рр.. Карти атласу охоплюють територію сучасної України, Польщі, Литви, Білорусі та західних районів Росії. Карти гравіровані та ілюміновані від руки.[5].

Допомагав діяльності Мацея Доґєля. Купив у 1753 р. велику збірку книг Даніеля Зальтена (202 позиції, каталог виданий у Кеніґсберґу 1751 р.). Сприяв виданню каталогів власних бібліотек у Ляхівцях, Яблунові, Підгірцях. 17 лютого 1774 року при підтримці саксонського курфюрста Фрідріха Августа Яблоновський створив наукове товариство «Союз Яблоновіана» («Societas Jablonoviana») в Ляйпциґу. У ньому проводилися щорічні конкурси на призначення нагород авторам праць з математики, економіки та історії. «Союз Яблоновіана» існував до 1939 року.

Сприяв діяльності підданого — «хлопа» з Підгірців, поета, гуманіста Єжи Кароля Скопа. Як буський староста сприяв фортифікуванню міста згідно з планами діда, створив міський («ґродський») архів. Сприяв: відновл замку в Новогрудку, здобленню резиденцій в Підгірцях, Яблунові Королівському та Яблунові Литовському, Ксьонжечині, Старому Дворі, Прусові, юридиці в Гродно і найкращій — у Ляхівцях. З багатьох фундушів треба відзначити для костелів у Ляхівцях (дідичне володіння), Буську, обидвох Яблуновах, шпиталів у Ляхівцях та Завалові.

Кошти для меценатства, подорожей отримував з власних маєтків, які складались з успадкованих після батьків (Яблунівський та Ляхівецький ключі, маєтків на Покутті, в Перемиській та Лівській землях), доходів зі староств Буського, Корсуньського, Лаварийського, Раканцинського, Оникштанського, Новогрудського воєводства, куплених ним маєтків: Стшалківка, Березниця, Старий Двірець, Ридки, Ричулковець, міст Корничі, Чарноліс (з пієтетом зберіг дім поета Яна Кохановского).[6]

Родина[ред. | ред. код]

Першою дружиною була княжна Кароліна Тереза Радзивілл (1707—1765; померла у Сторонибабах[7]) — удова гетьмана військ литовських Казимира Сапеги. Діти:

Пасербиця Анна Сапіжанка (Яблоновська) — брацлавська воєводина — відома «пані на Коцьку та Семятичі».[4]

Друга дружина — княжна Франциска Вікторія Воронецька (1742—1827). Вона 1783 року взамін забраних до скарбниці соляних копалень в Яблунівських маєтках отримала Красне.[8] Син — Август Доброґост Станіслав Вольфганґ Жеґотa.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Jablonowscy (01) (пол.)
  3. а б Dobrzyniecka J. Jabłonowski Józef Aleksander (1711—1777) h. Prus III… — S. 225.
  4. а б Dobrzyniecka J. Jabłonowski Józef Aleksander (1711—1777) h. Prus III… — S. 227.
  5. Байцар Андрій. Назва «Винники» у першому атласі польських земель (1772 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/02/1772.html?spref=fb
  6. Там само. — S. 226—227.
  7. Radziwiłł family (англ.), (пол.)
  8. Krasnе (3), wś, pow. złoczowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. (пол.) — S. 628. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]