Відмінності між версіями «Юньґан»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Опис: стильові правлення за допомогою AWB)
(стиль)
 
(Не показані 6 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Infobox World Heritage Site
+
{{coord|40|06|35|N|113|07|20|E|region:CN_type:landmark|display=title}}
| WHS = Комплекс печер Юньґан
+
{{Об'єкт Світової спадщини
| Image =[[Файл:Lifo Dadao, Yungang Buddha.jpg|250px]]
+
| назва = Комплекс печер Юньґан
| State Party = [[Датун]], [[Китай]], <br />{{CHN}}
+
| назва(офіційна-WHS) = ''Yungang Grottoes''
| Type = культурний
+
| зображення =
| Criteria = i, ii, iii, iv
+
| підпис зображення =
| ID = 1039
+
| країна = [[Датун]], {{CHN}}
| Region = [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Азії і Тихоокеанському регіоні|Азія і Тихоокеанський регіон]]
+
| тип = Культурний
| Year = [[2001]]
+
| критерії = i, ii, iii, iv
| Session = 25
+
| ID = 1039
| Extension =
+
| регіон ЮНЕСКО = Азія і Океанія
| Danger =
+
| рік = [[2001]]
| Link = http://whc.unesco.org/en/list/1039
+
| внесено зміни =
  +
| під загрозою =
  +
| карта розташування =
  +
| підпис карти =
  +
| lat_NS = N |lat_deg = |lat_min = |lat_sec =
  +
| lon_EW = E |lon_deg = |lon_min = |lon_sec =
  +
| region =
  +
| CoordScale =
 
}}
 
}}
'''Юньган''' (雲岡石窟, «Храм захмарних вершин»)&nbsp;— комплекс печер, які знаходиться біля південного підніжжя гір Ужоу в 16&nbsp;км на захід від м.[[Датун]] (провінція [[Шаньсі]]).
+
[[Файл:Lifo Dadao, Yungang Buddha.jpg|280px|праворуч]]
  +
  +
'''Юньґан''' (雲岡石窟, «Храм захмарних вершин»)&nbsp;— комплекс печер, які знаходиться біля південного підніжжя гір Ужоу в 16&nbsp;км на захід від м.[[Датун]] (провінція [[Шаньсі]]).
  +
  +
== Історія ==
  +
Початок створення Юньґанських печер датується 453 роком, більшість печер і статуй були висічені протягом 40 років. Основна частина творів у Юньґан створена в 490—494 роках, часи династії [[Династія Північна Вей|Північна Вей]]. Печера №&nbsp;5, створена в початковий період. Колосальна статуя Будди Амітабхи з печери №&nbsp;20, створена в 460—493 роках.
   
 
== Опис ==
 
== Опис ==
Печери розташовані на схилах гір і тягнуться на 1&nbsp;км. Початок створення Юньґанських печер датується 453 роком, більшість печер і статуй були висічені протягом 40 років. До теперішнього часу збереглися 45 печер, більше 252 ніш, 51 тис. кам'яних скульптур. Висота найбільшої статуї Будди становить 17&nbsp;м, а найменшої&nbsp;— 2&nbsp;см. У печерах зображення буддійських святих, багатирів, небесних музикантів, що летять, і танцівниць неймовірно виразні. Барельєф на колонах храмів вишуканий і майстерний і поєднує прийоми реалістичного мистецтва часів правління дінастіїй [[Династія Цінь|Цінь]] і [[Династія Хань|Хань]] з романтичним стилем династії [[Династія Тан|Тан]].
+
Печери розташовані на схилах гір і тягнуться на 1&nbsp;км. До теперішнього часу збереглися 45 печер, більше 252 ніш, 51 тис. кам'яних скульптур. Висота найбільшої статуї будди становить 17&nbsp;м, а найменшої&nbsp;— 2&nbsp;см. У печерах зображення буддійських святих, багатирів, небесних музикантів, що летять, і танцівниць неймовірно виразні. Барельєф на колонах храмів вишуканий і майстерний і поєднує прийоми реалістичного мистецтва часів правління династій [[Династія Цінь|Цінь]] і [[Династія Хань|Хань]] з романтичним стилем династії [[Династія Тан|Тан]]. Іконографічна програма печер при всій численності форм і типів фігур композиційно повторюється і представляє типово махаянський (''дашен'') образотворчий комплекс сутр (''цзін'') з незліченними буддами (''фо'') і бодхисатв (''пуса'').
   
Споруда Юньґана урочиста і велична, а її вміст дуже насичений в релігійному відношенні. Юньґан увінчаний короною кам'яного скульптурного мистецтва Китаю 5 ст. Висікання статуй розділене на три стадії: рання, середня і пізня, а скульптури мають різні ознаки і особливості. Печера №&nbsp;5, створена в початковий період, прекрасна, дихає достовірністю і простотою. Печери середнього періоду славляться в світі витонченістю і обрядовою насиченістю декору, відображаючи характерні риси мистецтва часів династії Північна Вей. На пізній стадії печери стали менші в об'ємі, а зображення фігур тоншими і досконалішими, природнішими в своїх пропорціях. Це зразки скульптурного мистецтва північного Китаю. Крім того, в храмах є скульптури із зображенням музикантів і танцівниць, що відображають популярність буддизму того часу, реальне життя і побут в епоху Північної Вей.
+
Споруда Юньґана урочиста і велична, а її вміст дуже насичений в релігійному відношенні. Юньґан увінчаний короною кам'яного скульптурного мистецтва Китаю 5 ст. Висікання статуй розділене на три стадії: рання, середня і пізня, а скульптури мають різні ознаки і особливості. Статуя з печери №&nbsp;5 прекрасні, усе дихає достовірністю і простотою. Статую Будди Амітабхи створено з [[пісковик]]у. Вона заввишки близька 14&nbsp;м, й мала колись багатоярусний фасад, що повторює давньокитайські архітектурні конструкції, включаючи черепичний дах на кронштейнах. Архаїчна незграбність тіл і фігур при колосальності масштабів узгоджується з дещо ваговитим лінійним декором, позначеним неглибокою насічкою.
  +
  +
Печери середнього періоду славляться в світі витонченістю і обрядовою насиченістю декору, відображаючи характерні риси мистецтва часів династії Північна Вей. На пізній стадії печери стали менші в об'ємі, а зображення фігур тоншими і досконалішими, природнішими в своїх пропорціях. Це зразки скульптурного мистецтва північного Китаю. Крім того, в храмах є скульптури із зображенням музикантів і танцівниць, що відображають популярність буддизму того часу, реальне життя і побут в епоху Північної Вей.
   
 
== Значення ==
 
== Значення ==
У грудні 2001 року Юньґанський пещерно-храмовий комплекс був включений до «Списку всесвітньої культурної і природної спадщини». Комітет світової спадщини ЮНЕСКО констатував: «Юньґанські печери є зразком китайського печерного мистецтва буддизму періоду V–VI&nbsp;ст. Серед них печера №&nbsp;5 гідна називатися художнім шедевром початкового періоду створення китайсько-буддійського мистецтва».
+
У грудні 2001 року Юньґанський пещерно-храмовий комплекс був включений до «Списку всесвітньої культурної і природної спадщини». Комітет світової спадщини ЮНЕСКО констатував: «Юньґанські печери є зразком китайського печерного мистецтва буддизму періоду V—VI&nbsp;ст. Серед них печера №&nbsp;5 гідна називатися художнім шедевром початкового періоду створення китайсько-буддійського мистецтва».
   
Храмові комплекси Юньґан знаходяться в одному ряду з такими ж потужними печерними комплексами буддистів Китаю, як [[Лунмень]] і [[Печери Могао|Моґао]], будучи однією з відомих у світі скарбниць кам'яного скульптурного мистецтва.
+
Храмові комплекси Юньґан знаходяться в одному ряду з такими ж потужними печерними комплексами буддистів Китаю, як [[Лунмень]] і [[Печери Моґао|Моґао]], будучи однією з відомих у світі скарбниць кам'яного скульптурного мистецтва.
   
 
У комплексі Юньґанських печер образотворчими засобами зафіксована історичний шлях розвитку буддійського мистецтва Індії і Середньої Азії в Китаї, відображається процес популяризації і національного освоєння технології створення буддійських скульптур в Китаї. У Юньґанських храмах різні стилі, що представлені в скульптурах і статуях, злилися воєдино і сформувався власний&nbsp;— юньґанський стиль, який демонструє перелом у розвитку китайського буддійського мистецтва. Статуї в печерах [[Дуньхуан]]а і Лунменя, створені в період Північної Вей, різною мірою зазнали на собі вплив Юньґана.
 
У комплексі Юньґанських печер образотворчими засобами зафіксована історичний шлях розвитку буддійського мистецтва Індії і Середньої Азії в Китаї, відображається процес популяризації і національного освоєння технології створення буддійських скульптур в Китаї. У Юньґанських храмах різні стилі, що представлені в скульптурах і статуях, злилися воєдино і сформувався власний&nbsp;— юньґанський стиль, який демонструє перелом у розвитку китайського буддійського мистецтва. Статуї в печерах [[Дуньхуан]]а і Лунменя, створені в період Північної Вей, різною мірою зазнали на собі вплив Юньґана.
   
Кам'яні печери Юньґана збагачують печерне мистецтво. На середній стадії існування цієї пам'ятки з'явилися скульптури у вигляді китайської палацової архітектури, для яких були розгорнуті ніші китайської форми. Композиція і декор печер на пізній стадії помітно виявляють традиційний китайський стиль в створенні пещерно-храмового комплексу. 
+
Кам'яні печери Юньґана збагачують печерне мистецтво. На середній стадії існування цієї пам'ятки з'явилися скульптури у вигляді китайської палацової архітектури, для яких були розгорнуті ніші китайської форми. Композиція і декор печер на пізній стадії помітно виявляють традиційний китайський стиль у створенні печерно-храмового комплексу.
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* Alexander C. Soper: Imperial Cave-Chapels of the Northern Dynasties: Donors, Beneficiaries, Dates. Artibus Asiae, XXVIII, (4) 1966, Seiten 241–270.
+
* Alexander C. Soper: Imperial Cave-Chapels of the Northern Dynasties: Donors, Beneficiaries, Dates. Artibus Asiae, XXVIII, (4) 1966, Seiten 241—270.
+
* The Art of East Asia. Vol. 1. Cologne, 1998
{{coord|40|06|35|N|113|07|20|E|region:CN_type:landmark|display=title}}
 
 
{{commons|Category:Yungang Grottoes|Юньган}}
 
   
{{Культурна спадщина в Китаї}}
+
{{Світова спадщина в Китаї}}
   
 
[[Категорія:Світова спадщина в Китаї]]
 
[[Категорія:Світова спадщина в Китаї]]
  +
[[Категорія:Шаньсі]]

Поточна версія на 21:00, 22 січня 2016

Координати: 40°06′35″ пн. ш. 113°07′20″ сх. д. / 40.10972° пн. ш. 113.12222° сх. д. / 40.10972; 113.12222

Комплекс печер Юньґан
Yungang Grottoes *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Yungang11 2010.JPG
Юньґан
Координати: 40°06′34″ пн. ш. 113°07′19″ сх. д. / 40.10972222222199690° пн. ш. 113.12222222222000312° сх. д. / 40.10972222222199690; 113.12222222222000312
Країна Датун, Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Тип Культурний
Критерії i, ii, iii, iv
Об'єкт № 1039
Регіон ЮНЕСКО Азія і Океанія
Історія реєстрації
Зареєстровано: 2001 (25 сесія)
Юньґан is located in Китайська Народна Республіка
Юньґан

CMNS: Юньґан на Вікісховищі
Lifo Dadao, Yungang Buddha.jpg

Юньґан (雲岡石窟, «Храм захмарних вершин») — комплекс печер, які знаходиться біля південного підніжжя гір Ужоу в 16 км на захід від м.Датун (провінція Шаньсі).

Історія[ред.ред. код]

Початок створення Юньґанських печер датується 453 роком, більшість печер і статуй були висічені протягом 40 років. Основна частина творів у Юньґан створена в 490—494 роках, часи династії Північна Вей. Печера № 5, створена в початковий період. Колосальна статуя Будди Амітабхи з печери № 20, створена в 460—493 роках.

Опис[ред.ред. код]

Печери розташовані на схилах гір і тягнуться на 1 км. До теперішнього часу збереглися 45 печер, більше 252 ніш, 51 тис. кам'яних скульптур. Висота найбільшої статуї будди становить 17 м, а найменшої — 2 см. У печерах зображення буддійських святих, багатирів, небесних музикантів, що летять, і танцівниць неймовірно виразні. Барельєф на колонах храмів вишуканий і майстерний і поєднує прийоми реалістичного мистецтва часів правління династій Цінь і Хань з романтичним стилем династії Тан. Іконографічна програма печер при всій численності форм і типів фігур композиційно повторюється і представляє типово махаянський (дашен) образотворчий комплекс сутр (цзін) з незліченними буддами (фо) і бодхисатв (пуса).

Споруда Юньґана урочиста і велична, а її вміст дуже насичений в релігійному відношенні. Юньґан увінчаний короною кам'яного скульптурного мистецтва Китаю 5 ст. Висікання статуй розділене на три стадії: рання, середня і пізня, а скульптури мають різні ознаки і особливості. Статуя з печери № 5 прекрасні, усе дихає достовірністю і простотою. Статую Будди Амітабхи створено з пісковику. Вона заввишки близька 14 м, й мала колись багатоярусний фасад, що повторює давньокитайські архітектурні конструкції, включаючи черепичний дах на кронштейнах. Архаїчна незграбність тіл і фігур при колосальності масштабів узгоджується з дещо ваговитим лінійним декором, позначеним неглибокою насічкою.

Печери середнього періоду славляться в світі витонченістю і обрядовою насиченістю декору, відображаючи характерні риси мистецтва часів династії Північна Вей. На пізній стадії печери стали менші в об'ємі, а зображення фігур тоншими і досконалішими, природнішими в своїх пропорціях. Це зразки скульптурного мистецтва північного Китаю. Крім того, в храмах є скульптури із зображенням музикантів і танцівниць, що відображають популярність буддизму того часу, реальне життя і побут в епоху Північної Вей.

Значення[ред.ред. код]

У грудні 2001 року Юньґанський пещерно-храмовий комплекс був включений до «Списку всесвітньої культурної і природної спадщини». Комітет світової спадщини ЮНЕСКО констатував: «Юньґанські печери є зразком китайського печерного мистецтва буддизму періоду V—VI ст. Серед них печера № 5 гідна називатися художнім шедевром початкового періоду створення китайсько-буддійського мистецтва».

Храмові комплекси Юньґан знаходяться в одному ряду з такими ж потужними печерними комплексами буддистів Китаю, як Лунмень і Моґао, будучи однією з відомих у світі скарбниць кам'яного скульптурного мистецтва.

У комплексі Юньґанських печер образотворчими засобами зафіксована історичний шлях розвитку буддійського мистецтва Індії і Середньої Азії в Китаї, відображається процес популяризації і національного освоєння технології створення буддійських скульптур в Китаї. У Юньґанських храмах різні стилі, що представлені в скульптурах і статуях, злилися воєдино і сформувався власний — юньґанський стиль, який демонструє перелом у розвитку китайського буддійського мистецтва. Статуї в печерах Дуньхуана і Лунменя, створені в період Північної Вей, різною мірою зазнали на собі вплив Юньґана.

Кам'яні печери Юньґана збагачують печерне мистецтво. На середній стадії існування цієї пам'ятки з'явилися скульптури у вигляді китайської палацової архітектури, для яких були розгорнуті ніші китайської форми. Композиція і декор печер на пізній стадії помітно виявляють традиційний китайський стиль у створенні печерно-храмового комплексу.

Джерела[ред.ред. код]

  • Alexander C. Soper: Imperial Cave-Chapels of the Northern Dynasties: Donors, Beneficiaries, Dates. Artibus Asiae, XXVIII, (4) 1966, Seiten 241—270.
  • The Art of East Asia. Vol. 1. Cologne, 1998