Юрій Дрогобич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:24, 17 вересня 2019, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (Робот: заміна категорії Померли у Кракові на Померли в Кракові)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Дрогобич
Georgius Drohobich.jpg
Ім'я при народженні Юрій Михайлович Котермак
Псевдо Georgius Drohobicz
Народився 1450
Дрогобич, Україна
Помер 4 лютого 1494[1]
Краків, Польща
Поховання Краків
Громадянство
(підданство)
Kingdom of Poland-flag.svg Королівство Польське
Національність українець
Діяльність ректор Болонського університету, професор Ягеллонського університету
Alma mater Болонський університет і Яґеллонський університет
Вчителі Girolamo Manfredid
Знання мов латина, церковнослов'янська, українська і руська
Заклад Яґеллонський університет і Болонський університет
Титул професор
Конфесія католик
Батько Михайло Донат-Котермак

Юрій Котермак на українській поштовій марці
Лицевий бік пам'ятної медалі, випущеної до 500-ліття «Прогностичної оцінки поточного 1483 року Ю. Дрогобича»
Зворотний бік пам'ятної медалі, випущеної до 500-ліття «Прогностичної оцінки поточного 1483 року Ю. Дрогобича»

Юрій Дрогобич, при народженні Юрій Михайлович Донат-Котермак, до ХХ століття відомий як Джорджо да Леополі[2][3] (лат. Georgius Drohobicz de Russia[4], пол. Jerzy Drohobycz (Kotermak), Georgius Drohobicz[5]) (1450, Дрогобич, нині Львівська область, Україна — 4 лютого 1494, Краків) — русинський вчений епохи Відродження, освітній діяч, поет, філософ, астроном та астролог. Доктор медицини та філософії. Ректор Болонського університету медицини і вільних мистецтв, професор і віце-канцлер Істрополітанської академії у Братиславі, професор Ягеллонського університету у Кракові[6].

Перший український автор друкованої книжки. До ХХ століття його справжнє ім'я та національність були невідомі історії.

Життя

Народився у Дрогобичі (тоді — Руське воєводство, Королівство Польща) в сім'ї солевара Михайла-Доната.

Першу освіту отримав у священика церкви святого Юра о. Евтимія. Тоді ж отримав перші знання про розрахунок пасхалій і основні знання з латини.

Наприкінці 1468 або на початку 1469 вступив до Яґеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473). Вивчав медицину та вільні мистецтва в Болонському університеті, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482)

У Болоньї в 14781479 і 14801482 роках читав лекції з астрономії. Про високу оцінку його кваліфікації свідчить те, що Юрієві визначено подвійну платню — двісті лір замість звичайних ста.[7] 

З 1481 до 1482 був ректором Болонського університету — найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі»[2][3] — Юрія зі Львова. Ректор — адміністративний керманич університету — обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі чи навчався в університеті.

Підтримував тісні зв'язки з визначними італійськими вченими-гуманістами, серед них Марціо Галеотто, Реґіомонтан.[8]

З 1487 — професор Яґеллонського університету. Помер у м. Кракові, де й похований.

Праця

7 лютого 1483 у Римі видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXX III), яка є першою відомою друкованою книгою, написаною українцем. У цій книзі, окрім астрологічних прогнозів, були відомості з географії, астрономії, метеорології, філософії. Вчений подає визначені ним координати міст: Вільнюса (Вільно), Дрогобича, Львова, ряду міст Італії й Німеччини, чим виявляє ґрунтовну обізнаність у географії всієї Європи. «Прогностик» певною мірою знайомив європейського читача з країнами Східної Європи. У розділі «про становище Польщі» він підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою розуміє «Руське Королівство» — колишні володіння галицько-волинського короля Данила. Така характеристика тодішньої політичної карти Східної Європи свідчить, що за кордоном Юрій Дрогобич прагнув представляти саме Русь, під якою розумів насамперед Галичину.[7]

Юрій Дрогобич зазначав, що населенню християнських країн загрожують «великі небезпеки… у зв'язку з пригнобленням князями і панами». Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу.

З 1487 року працював професором медицини Ягеллонського університету, мав чин королівського лікаря.

Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження. Він вважав, що ідеал доброчесності — Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню.

У бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Юрія Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 рік, переписаний німецьким гуманістом Г. Шеделем. Ці праці свідчили про ґрунтовну обізнаність вченого з античною і середньовічною літературою.

Відомі учні

Серед його студентів був майбутній видатний астроном Миколай Коперник, автор трактату «Про обертання небесних сфер», що поклав початок нового геліоцентричного погляду на будову Сонячної системи.

Вшанування пам'яті

  • У Дрогобичі, на Батьківщині, споруджено пам'ятник українському вченому, який відкрив Президент України Леонід Кучма.
  • На честь 500-ліття з дня виходу у світ «Прогностика…» Юрія Дрогобича в Україні на громадських засадах було випущено (близько 100 примірників) пам'ятну медаль (відзнаку) з барельєфом Юрія Дрогобича. Вона передана як пам'ятка про визначну подію в історії українського народу відомим діячам культури і науки в Україні та за кордоном.
  • В незалежній Україні випущена поштова марка із зображенням Юрія Котермака-Дрогобича.
  • В 2009 випущено монету, присвячену Міжнародному Року Астрономії, на реверсі якої зображення Юрія Котермака-Дрогобича[9].
  • У 2014 році вийшла друком перша книга історичного роману про Юрія Дрогобича «Безмежна доля», автор Имир Ельник (Мельников Володимир Миколайович)[10][11].
  • В Дрогобичі діяла кав'ярня «Котермак» (2014—2015).
  • Іменем Юрія Дрогобича названі вулиці у Дрогобичі, Львові, Калуші, Краматорську, Смілі.
  • 2011 на фасаді Болонського університету відкрито меморіальну дошку Юрію Дрогобичу[12].
  • На честь Юрія Дрогобича названий 17 курінь УПЮ імені Юрія Котермака (Дрогобича).
  • 1994 вийшла друком історична повість Ярослава Ісаєвича «Юрій Дрогобич».[13]
  • Один з епізодів документально-історичного серіалу «У пошуках істини» присвячений Юрію Дрогобичу. [1]
  • Дрогобицькій школі № 16 присвоєно ім'я Юрія Дрогобича (рішення президії Дрогобицької міської Ради народних депутатів першого демократичного скликання від 25 червня 1990 року).
  • Іменем названо місцеве мандрівне радіо «Радіо Котермак».

Примітки

  1. https://day.kyiv.ua/ru/article/istoriya-i-ya/yuriy-drogobych-v-kontekste-formirovaniya-ukrainskoy-elity
  2. а б Українське небо / Студії над історією астрономії в Україні — Google книги
  3. а б Італійський слід великого українця Архівовано 1 грудень 2017 у Wayback Machine. // Marianna Soronevych, Gazeta Ukrainska / «Українська газета» в Італії
  4. Magister Georgius Drohobicz de Russia
  5. (пол.)Jerzy Drohobycz (Kotermak)
  6. Імена в медицині у відгомоні часу. 2015 рік. Календар знамен. та пам'ятн. дат / Укладачі: С. М. Булах, Л. Є. Корнілова, М. С. Слободенюк. Наук. консультант засл. працівник культури України Р. І. Павленко. Ред. Н. М. Бортнік.— К.: Національна наук. мед. бібліотека України, 2015.— С. 4.
  7. а б Юрій Дрогобич в контексті формування української еліти. Юрій Дрогобич в контексті формування української еліти. Процитовано 2016-06-16. 
  8. Він був ректором у Болоньї — Юрій Котермак
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 серпень 2009. Процитовано 15 липень 2010. 
  10. Имир Ельник (Володимир Мельников). Безмежна доля; про невідоме і неймовірне в житті видатного галичанина Юрія Дрогобича, 169 с. - 1000 экз.
  11. Історичний роман про Юрія Дрогобича в каталозі Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського
  12. Чит. Дмитро Федан, У Болонському університеті відкрили меморіальну дошку Юрію Дрогобичу // Каменярі. — 2011. — 11 березня. — № 9. — С. 2.
  13. Ісаєвич Я. Юрій Дрогобич. Історична повість… — С. 17—95.

Джерела

  • Кревецький Іван. Прогностик Юрія Дрогобича — наша найстарша печатана книжка. Появилася 1483 р. в Римі і присвячена Папі. Її автор: Галичанин// Нова Зоря. — 1932.– Ч. 32. — 1 трав.
  • Білецький В. С. 509 років тому: [про Ю. Котермака (Дрогобича) — д-ра медицини, філос., астрономії та його кн. «Прогностична оцінка поточного 1483 року»] // Східний часопис. — 1992. — 16 січ. (№ 1). — С. 8. — Подано під псевд.: Петро Плай. — Дод. до газ. «Сіл. Донеччина».
  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
  • Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
  • Ісаєвич Я. Дрогобич Юрій // Енциклопедія історії України  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К.  : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 466. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Ісаєвич Я. Д.  Юрій Дрогобич. Історична повість[недоступне посилання з серпень 2019]. — К. : Молодь, 1972. — 121 с. — («Життя славетних»). — Вип. 16.
  • Прогностичний погляд на 1483 рік. Дрогобич Юрій. Роки і пророцтва / Уклад. і наук. ред. В. М. Вандишев. — X. : Факт, 2002.
  • Прогностичне судження про 1478 рік. Дрогобич Юрій. Роки і пророцтва / Уклад. і наук. ред. В. М. Вандишев. — X. : Факт, 2002., українською
  • Імена в медицині у відгомоні часу. 2015 рік. Календар знаменних та пам'ятних дат / Укладачі: С. М. Булах, Л. Є. Корнілова, М. С. Слободенюк. Наук. консультант засл. працівник культури України Р. І. Павленко. Ред. Н. М. Бортнік.— К.: Національна наукова медична бібліотека України, 2015.— 114 с.
  • Ісаєвич Я. Юрій з Дрогобича// Український історичний журнал. — 1960. — № 4; Його ж. Юрій Котермак з Дрогобича і його книга// Бібліотекознавство і бібліографія, — 1969. — Вип. 7;
  • Вавричин М., Ісаєвич Я. Юрій Дрогобич: До 500-річчя виходу першої книги вітчизняного автора. Бібліографічний покажчик. — Львів, 1983;
  • Ісаєвич Я. Юрій з Дрогобича // Аксіоми для нащадків. Українські імена у світовій науці. — Львів, 1992;
  • Isajevych Ja. George Drohobych's astronomical treatises and their Arabic Sources// The Introduction of Arabic Philosophy into Europe. — Leiden, 1994;
  • Исаевич Я. Дрогобыч Юрий. Годы и пророчества. — Харьков, 2002.
  • Ісаєвич Я. Збереглися два томи// Друг читача (Київ). — 1983. — № 9. — 3 бер. — С 7.
  • Бічуя Ніна. Дрогобицький звіздар. — Київ: Рад. письменник, 1970. — 108 с.
  • Оксана Кравченко. Українець, який став доктором медицини в епоху Відродження. Газ. "Цікава газета на вихідні", 4 жовтня 2018 р., с. 7.

Посилання

Див. також