Юрій Жаткович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Жаткович
угор. Zsatkovics Kálmán
Юрій Жаткович.jpg
Народився 14 жовтня 1855(1855-10-14)
с. Дравці, Ужанський комітат, Угорське королівство, Австрійська імперія
Помер 25 вересня 1920(1920-09-25) (64 роки)
Стройне, Чехословацька республіка
Діяльність священик, історик, етнограф, письменник, літературознавець, перекладач
Відомий завдяки праці з історії закарпатських українців
Alma mater Ужгородський богословський інститут

Юрій (Георгій) Кальман Жаткович (14 жовтня 1855(18551014), Дравці біля Ужгорода — 25 вересня 1920, Стройне на Свалявщині) — дослідник історії Закарпаття, етнограф, священик, письменник, літературознавець, перекладач, член НТШ (Львів).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині учителя. Навчався в Ужгородській і Велико-Варадинській гімназіях, 1881 р. закінчив Ужгородську богословську семінарію. Служив священиком у селах Великий Раковець, Іза, Стройне. Писав угорською мовою та язичієм. Вивчав церковну історію й етнографію Закарпаття.

За працю «Влияние ягерских епископов и борьба против него в Мукачевской епархии» був обраний членом Мадярського історичного товариства (1884 р.). Друкувався у «Листку», «Місяцесловах» (Ужгород), «ЗНТШ» (Львів) та в угорській періодиці, сам редагував часопис «Русинъ». Автор першого в Угорщині «Короткого нарису української літератури» та «Короткої історії руської літератури до татарської навали».

Переклав угорською мовою окремі твори М. Вовчка (1897 р.), Ю. Федьковича (1898 р.), І. Франка (1902 р.), відомий протест західно-українських культурних діячів «І ми в Європі» (1896 р.), на укр. мову з угор. «Меморіал Е. Егана. Економічне становище руських селян в Угорщині» (Львів, 1901 р.).

Підручники Жатковича для закарпатських українських шкіл було заборонено; лише три з них (з географії, історії та суспільних наук 14 разів перевидавалися словацькою мовою. Багато творів Жатковича лишилися неопублікованими.

Був лідером руху народовців Закарпаття початку ХХ ст.

Твори[ред. | ред. код]

  • Князь Федор Корятович. «Листок», 1891, № 12
  • Замітки етнографічні з Угорської Руси // Етнографічний збірник, т. 2. Львів, 1896
  • Нарис історії Грушівського монастиря на Угорській Русі // Місяцеслов на 1906 р. Ужгород, 1905
  • Мадярські переклади творів Івана Франка // Привіт Іванові Франкові в сорок-літє його письменської праці. Львів, 1916
  • Короткий нарис малоросійської літератури (Уривок) // Світова велич Шевченка, т. 3. К., 1964
  • Этнографическій очерк угро-русских. «Новини Закарпаття», 1993, 27 трав., 2 груд.
  • Весілля. «Carpatica—Карпатика», 1999, вип. 6.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Герасимова Г. П. ЖАТКОВИЧ Юрій-Кальман. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003—2013. — ISBN 966-00-0632-2.
  • Гнатюк В. М. Юрій ЖатковиЧ // ЛНВ. — 1904. — т. XXVIII. — кн. 10—12.
  • Данилюк Д. Д. Жаткович Юрій-Кальман Юрійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — С. 509—510. — ISBN 978-966-02-5720-7.
  • Лелекач М. М., Гарайда І. А. Загальна біб-ліографія Подкарпаття. — Ужгород, 1943.
  • Мазурок О. С. Юрій Жаткович як історик та етнограф Угорської Руси // Український історик. — 1993. — т. 30. — № 116—119.
  • Микитась В. Л. З ночі пробивалися… — Ужгород, 1977.
  • Пагиря В. «Я світ узрів під Бескидом…»: Сторінки історії. — Ужгород, 1993.
  • Його ж. Подвижник національної науки і культури: До 140-річчя від дня народж. Ю. Жатковича // Календар «Просвіти» на 1995 р. — Ужгород, 1995.
  • Хланта І. Літературне Закарпаття у XX ст. — Ужгород, 1995.
  • Перфецкий Е. Обзор угрорусской историографии. «Известия отделения русского языка и словесности Императорской АН», СПб., 1914, кн. 1; Юрий Жаткович // Календарь «Унио» на 1921 г. — Ужгород, 1920.

Посилання[ред. | ред. код]