Відмінності між версіями «Юхта Михайло Дмитрович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Біографія)
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
м
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 1: Рядок 1:
  +
[[Файл:Портрет_Михайла_Дмитровича_Юхти.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B0_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%AE%D1%85%D1%82%D0%B8.jpg|міні]]
[[:Файл:Портрет Михайла Дмитровича Юхти.jpg|Файл:Портрет Михайла Дмитровича Юхти.jpg]]'''Юхтá Михайло Дмитрович (03 [[Жовтень|жовтня]] 1946 року) -  [[Заслужений журналіст України|Заслужений Журналіст України]], ветеран волинської та загальнонаціональної журналістики'''<ref>{{Cite web|title=Жив у тещі Тарапуньки, розмовляв із Левітаном. Михайло Юхта. ОЧЕВИДЕЦЬ|url=https://www.volyn24.com/news/106212-zhyv-u-teschi-tarapunky-pyv-kavu-z-magomaievym-rozmovliav-iz-levitanom-myhajlo-yuhta-ochevydec|website=Волинь24|accessdate=2020-09-21|language=en}}</ref>''', член [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів]], [[Радіожурналістика|радіожурналіст]], [[письменник]], [[активіст]], [[громадський діяч]], [[Викладач університету|викладач]] [[Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки|Східноєвропейського Національного Університету]], [[Українофільство|українофіл]]'''<ref>{{Cite web|title=Жив у тещі Тарапуньки, розмовляв із Левітаном. Михайло Юхта. ОЧЕВИДЕЦЬ|url=https://www.volyn24.com/news/106212-zhyv-u-teschi-tarapunky-pyv-kavu-z-magomaievym-rozmovliav-iz-levitanom-myhajlo-yuhta-ochevydec|website=Волинь24|accessdate=2020-09-21|language=en}}</ref>'''.'''
+
'''Юхтá Михайло Дмитрович (03 [[Жовтень|жовтня]] 1946 року) -  [[Заслужений журналіст України|Заслужений Журналіст України]], ветеран волинської та загальнонаціональної журналістики'''<ref>{{Cite web|title=Жив у тещі Тарапуньки, розмовляв із Левітаном. Михайло Юхта. ОЧЕВИДЕЦЬ|url=https://www.volyn24.com/news/106212-zhyv-u-teschi-tarapunky-pyv-kavu-z-magomaievym-rozmovliav-iz-levitanom-myhajlo-yuhta-ochevydec|website=Волинь24|accessdate=2020-09-21|language=en}}</ref>''', член [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів]], [[Радіожурналістика|радіожурналіст]], [[письменник]], [[активіст]], [[громадський діяч]], [[Викладач університету|викладач]] [[Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки|Східноєвропейського Національного Університету]], [[Українофільство|українофіл]]'''<ref>{{Cite web|title=Жив у тещі Тарапуньки, розмовляв із Левітаном. Михайло Юхта. ОЧЕВИДЕЦЬ|url=https://www.volyn24.com/news/106212-zhyv-u-teschi-tarapunky-pyv-kavu-z-magomaievym-rozmovliav-iz-levitanom-myhajlo-yuhta-ochevydec|website=Волинь24|accessdate=2020-09-21|language=en}}</ref>'''.'''
   
 
Народився у селі [[Пристайлове]] [[Лебединський район|Лебединського району]] [[Сумська область|Сумської області]].
 
Народився у селі [[Пристайлове]] [[Лебединський район|Лебединського району]] [[Сумська область|Сумської області]].

Версія за 10:45, 28 жовтня 2020

Юхтá Михайло Дмитрович (03 жовтня 1946 року) -  Заслужений Журналіст України, ветеран волинської та загальнонаціональної журналістики[1], член Національної спілки журналістів, радіожурналіст, письменник, активіст, громадський діяч, викладач Східноєвропейського Національного Університету, українофіл[2].

Народився у селі Пристайлове Лебединського району Сумської області.

Батько був сільським ковалем. Мама – швачкою. Навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка на факультеті журналістики. З 60-х років - на ниві волинської журналістики[3].

Двадцять років працював на Волинському радіо, ще 20 – власкором Українського радіо, власкор газети ЦККПУ «Радянська Україна».

Писав для «Радянської України», на той час республіканської газети ЦККПУ.

Перше місце роботи - інспектор у облвиконкомі[4]. Свого часу, голова облвиконкому Юхим Ярощук пропонував вступати у вищу партійну школу, що несло б хороші перспективи для молодого М.Юхти. Але сам Михайло Дмитрович коментує: «... я вже спробував себе у журналістиці й відмовитися від неї не зміг, бо то для мене було, як повітря»[5].

Кар‘єру на Українському радіо почав на конкурсній основі - відразу по приїзду на співбесіду до Києва отримав завдання зробити репортаж із заводу «Більшовик», з чим справився «на відмінно».

Серед перших інтерв’ю - розмова із жителькою Колодяжного Варварою Дмитрук, яка була близькою із Лесею Українкою, дружила із нею; бесіда із праправнучкою Тараса Шевченка Євгенією Гончаревич-Голуб, яка прибула із Черкащини вчителювати в село Сокіл Рожищенського району.


Серед інтерв‘[6]юі - Володимир Литвин, Микола Томенко, Юрій Левітан, Євген Леонов, Штепсель і Тарапунька, останній з яких був близьким приятелем журналіста.

Файл:Із Ю.Левітаном.jpg
Фотокартка з Ю.Левітаном
Файл:На світлині М.Юхта та В.Литвин.jpg
На світлині: М.Юхта та В.Литвин

У ході співпраці також заприятелював із Муслімом Магомаєвим, якого здивував неочікуваним волинським сувеніром - консервами з лосятини. Ті, в свою чергу, так полюбилися артисту, що пан Магомаєв неодноразово звертався до Михайла Дмитровича із проханням переслати делікатес до Москви, з приводу святкування особливих для співака дат[7].

Файл:М.Д. Юхта у бесіді із М.Магомаєвим з дружиною.jpg
Михайло Дмитрович в дружній бесіді із Муслімом Магомаєвим з дружиною
Файл:Світлина із підписом та побажаннями Михайлові Юхті від Мусліма Магомаєва.jpg
Фотографія із підписом та побажаннями Михайлові Юхті від Мусліма Магомаєва

Задяки особистим якостям, небайдужості до чужої долі та численним знайомствам в галузі, за роки діяльності поєднав чимало родин та багатьом допоміг у пошуках рідних: в тому числі, учасникам операції «Вісла» та членам сімей загиблих учасників Другої Світової війни.

Останні роки Михайло Дмитрович присвятив дослідженню десидентського руху в Україні:

став ініціатором створення фонду особового походження Дмитра Полікарповича Іващенка;

Файл:Initiators of the foundation.jpg
На фото: ініціатори створення фонду особового походження Дмитра Полікарповича Іващенка

нещодавно закінчив написання об’ємної праці про страдницький шлях педагога, політв’язня, яка незабаром прийде до читача, а всі зібрані ним документальні та історичні джерела будуть передані до архіву та поповнять фонд.[8]

Сьогодні займається питаннями публікації книги власного авторства про відомого волинського дисидента, «волинського Чорновола»[9] Дмитра Іващенка, з ким тісно переплетена доля родиниПомилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву. Заслуженого Журналіста України.

Файл:Михайло Юхта за роботою над книгою власного авторства.jpg
Михайло Юхта за роботою над книгою власного авторства

Рецензії на книгу «Долю обрав сам» та коментар автора за посиланням: http://volynrada.gov.ua/sites/default/files/2019/doc/pitannya_6.pdf


Світлини: із власного архіву М.Д.Юхти та фот.Ірини Кабанової

[1] [2][3]

  1. Жив у тещі Тарапуньки, розмовляв із Левітаном. Михайло Юхта. ОЧЕВИДЕЦЬ. Волинь24 (en). Процитовано 2020-09-21. 
  2. Жив у тещі Тарапуньки, розмовляв із Левітаном. Михайло Юхта. ОЧЕВИДЕЦЬ. Волинь24 (en). Процитовано 2020-09-21. 
  3. Обласний Виконавчий Комітет
  4. Жив у тещі Тарапуньки, розмовляв із Левітаном. Михайло Юхта. ОЧЕВИДЕЦЬ. Волинь24 (en). Процитовано 2020-09-21. 
  5. eng. interviewee. Респондент. 
  6. з особистої розмови
  7. Дмитро Полікарпович Іващенко. https://archives.gov.ua/wp-content/uploads/2020/03/20-3.pdf (Українська). 15.10.2020. Процитовано 15.10.2020. 
  8. коментар М.Д.Юхти
  9. www.webmaestro.com.ua, веб-студія WebMaestro:. Фронтова любов луцького дисидента | Волинська газета. volga.lutsk.ua. Процитовано 2020-09-21.