Відмінності між версіями «Юхта Михайло Дмитрович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
м
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 1: Рядок 1:
   
 
{{Письменник
 
{{Письменник
|зображення = Портрет М.Д.Юхти.jpg
+
|зображення =
 
|дата народження = 03.10.1946 року
 
|дата народження = 03.10.1946 року
 
|місце народження = с.Пристайлове, Лебединського району, Сумської області
 
|місце народження = с.Пристайлове, Лебединського району, Сумської області
Рядок 17: Рядок 17:
 
За роки журналістської діяльності, як представник української журналістики, побував у більше 20-ти країнах, де був відмічений за підготовлені матеріали. Так, [[Люблінське воєводство]] [[Республіка Польща|Республіки Польща]] відзначило Почесною нагородою за висвітлення міжнародного співробітництва двох сусідніх країн.
 
За роки журналістської діяльності, як представник української журналістики, побував у більше 20-ти країнах, де був відмічений за підготовлені матеріали. Так, [[Люблінське воєводство]] [[Республіка Польща|Республіки Польща]] відзначило Почесною нагородою за висвітлення міжнародного співробітництва двох сусідніх країн.
 
 
[[Файл:Portrait of Ukrainian Journalist Mykhailo Yukhta.jpeg|міні|ліворуч]]
+
[[Файл:Portrait of Ukrainian Journalist Mykhailo Yukhta.jpeg|міні|ліворуч|посилання=Special:FilePath/Portrait_of_Ukrainian_Journalist_Mykhailo_Yukhta.jpeg]]
   
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
Рядок 23: Рядок 23:
   
 
Батько - Дмитро Гордійович Юхта, був сільським ковалем, пройшов усю війну аж до Берліна. А мама, Євросинія Ульянівна, з родини Плішивих – швачкою. Дитинство пройшло на берегах [[Псел|Псла]] серед лісів та луків, мальовничої природи. За його словами, саме Її чарівність надихнула юнака на творчість, ще коли він навчався в Пристайлівській восьмирічній і Будильській середній школах. Перші вірші, оповідання , новели, етюди друкувала районна газета «Життя Лебединщини».
 
Батько - Дмитро Гордійович Юхта, був сільським ковалем, пройшов усю війну аж до Берліна. А мама, Євросинія Ульянівна, з родини Плішивих – швачкою. Дитинство пройшло на берегах [[Псел|Псла]] серед лісів та луків, мальовничої природи. За його словами, саме Її чарівність надихнула юнака на творчість, ще коли він навчався в Пристайлівській восьмирічній і Будильській середній школах. Перші вірші, оповідання , новели, етюди друкувала районна газета «Життя Лебединщини».
[[Файл:Юний_Михайло_Юхта.jpg|міні|Юний Михайло Юхта. Фото 1964 року, зроблене в Лебедині на одному із засідань літоб’єднання.|центр]]
+
[[Файл:Юний_Михайло_Юхта.jpg|міні|Юний Михайло Юхта. Фото 1964 року, зроблене в Лебедині на одному із засідань літоб’єднання.|центр|посилання=Special:FilePath/Юний_Михайло_Юхта.jpg]]
 
М.Юхту пам‘ятають як активного учасника літературного об’єднання при Лебединській районній газеті, створеного за ініціативою відомого українського письменника Костя Гордієнка. Побачивши здібності сільського хлопця той всіляко підтримував і допомагав йому, рекомендувавав йти в журналістику.
 
М.Юхту пам‘ятають як активного учасника літературного об’єднання при Лебединській районній газеті, створеного за ініціативою відомого українського письменника Костя Гордієнка. Побачивши здібності сільського хлопця той всіляко підтримував і допомагав йому, рекомендувавав йти в журналістику.
   
Рядок 29: Рядок 29:
   
 
По отриманню диплому журналіста був призваний на військову службу, яку відбував кореспондентом газети «Голос воїна»([[Мукачево]]), а також «Голос Родины» ([[Львів]]), на той час, [[Прикарпатський військовий округ|Прикарпатського військового округу.]]
 
По отриманню диплому журналіста був призваний на військову службу, яку відбував кореспондентом газети «Голос воїна»([[Мукачево]]), а також «Голос Родины» ([[Львів]]), на той час, [[Прикарпатський військовий округ|Прикарпатського військового округу.]]
[[Файл:Військовий_журналіст_Михайло_Юхта_із_своїм_російським_колегою_Олександром_Карловим.jpg|міні|Військовий журналіст Михайло Юхта із своїм російським колегою  Олександром Карловим]]
+
[[Файл:Військовий_журналіст_Михайло_Юхта_із_своїм_російським_колегою_Олександром_Карловим.jpg|міні|Військовий журналіст Михайло Юхта із своїм російським колегою  Олександром Карловим|посилання=Special:FilePath/Військовий_журналіст_Михайло_Юхта_із_своїм_російським_колегою_Олександром_Карловим.jpg]]
 
Демобілізувавшись, доля занесла Михайла Юхту на [[Волинь]]. Тут спочатку працював інспектором [[Облвиконкомзах|облвиконкому]]. Виходячи із факту природної обдарованості, Юхта міг би здобути кар’єру в органах державної влади, проте випускника Франкового університету найбільше вабила журналістика. Свого часу голова облвиконкому [[Ярощук Юхим Арсенійович|Юхим Ярощук]] пропонував вступити у [[Вища партійна школа при ЦК КПУ|Вищу партійну школу]], що принесло б небияку перспективу для молодого журналіста...Але сам Михайло Юхта коментує: «Я вже спробував себе у журналістиці і відмовитися від неї не зміг, бо то для мене було як повітря».
 
Демобілізувавшись, доля занесла Михайла Юхту на [[Волинь]]. Тут спочатку працював інспектором [[Облвиконкомзах|облвиконкому]]. Виходячи із факту природної обдарованості, Юхта міг би здобути кар’єру в органах державної влади, проте випускника Франкового університету найбільше вабила журналістика. Свого часу голова облвиконкому [[Ярощук Юхим Арсенійович|Юхим Ярощук]] пропонував вступити у [[Вища партійна школа при ЦК КПУ|Вищу партійну школу]], що принесло б небияку перспективу для молодого журналіста...Але сам Михайло Юхта коментує: «Я вже спробував себе у журналістиці і відмовитися від неї не зміг, бо то для мене було як повітря».
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta.jpg|міні|М.Юхта перед виходом в ефір|ліворуч]]
+
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta.jpg|міні|М.Юхта перед виходом в ефір|ліворуч|посилання=Special:FilePath/Portrait_of_Mykhailo_Yukhta.jpg]]
 
Тож, ж 70-х років - на ниві волинської [[Журналістика|журналістики]].
 
Тож, ж 70-х років - на ниві волинської [[Журналістика|журналістики]].
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_Working.jpg|міні|[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_getting_ready_to_going_live.jpg|міні|ліворуч]]|центр]]
+
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_Working.jpg|міні|[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_getting_ready_to_going_live.jpg|міні|ліворуч|посилання=Special:FilePath/Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_getting_ready_to_going_live.jpg]]|центр|посилання=Special:FilePath/Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_Working.jpg]]
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_Helping_colleagues_to_prepare_to_the_live_stream.jpg|міні|Михайло Юхта первіряє гототовність виходу в ефір своїх колег В.Дорощука та В. Черняка|центр]]
+
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_Helping_colleagues_to_prepare_to_the_live_stream.jpg|міні|Михайло Юхта первіряє гототовність виходу в ефір своїх колег В.Дорощука та В. Черняка|центр|посилання=Special:FilePath/Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_Helping_colleagues_to_prepare_to_the_live_stream.jpg]]
 
Двадцять років працював на Волинському радіо, ще 20 – [[Кореспондент (значення)|власкором]] [[Українське радіо|Українського радіо]], 10 - власним кореспондентом газети «<nowiki/>[[Радянська Україна (газета)|Радянська Україна]]<nowiki/>», на той час, республіканської газети [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦККПУ]].
 
Двадцять років працював на Волинському радіо, ще 20 – [[Кореспондент (значення)|власкором]] [[Українське радіо|Українського радіо]], 10 - власним кореспондентом газети «<nowiki/>[[Радянська Україна (газета)|Радянська Україна]]<nowiki/>», на той час, республіканської газети [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦККПУ]].
[[Файл:Михайло_Юхта_за_роботою.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%AE%D1%85%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%8E.jpg|міні|Михайло Юхта дає завдання кореспондентові Олесю Неділі та настанови перед його поїздкою у відрядження.]][[Файл:Михайло_Юхта_перед_виходом_в_ефір.jpg|міні|У студії Українського Радіо|центр]]
+
[[Файл:Михайло_Юхта_за_роботою.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%AE%D1%85%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%8E.jpg|міні|Михайло Юхта дає завдання кореспондентові Олесю Неділі та настанови перед його поїздкою у відрядження.]][[Файл:Михайло_Юхта_перед_виходом_в_ефір.jpg|міні|У студії Українського Радіо|центр|посилання=Special:FilePath/Михайло_Юхта_перед_виходом_в_ефір.jpg]]
   
 
Кар‘єру на Українському радіо почав на конкурсній основі - відразу по приїзду на співбесіду до Києва отримав завдання зробити репортаж із [[Завод «Більшовик»|заводу «Більшовик»]], з чим справився «на відмінно». Пройшов усі професійні щаблі від кореспондента, завідуючого кореспондентською мережею, редактора, старшого редактора до завідуючого інформаційним відділом Волинскої обласної телерадіокомпанії.
 
Кар‘єру на Українському радіо почав на конкурсній основі - відразу по приїзду на співбесіду до Києва отримав завдання зробити репортаж із [[Завод «Більшовик»|заводу «Більшовик»]], з чим справився «на відмінно». Пройшов усі професійні щаблі від кореспондента, завідуючого кореспондентською мережею, редактора, старшого редактора до завідуючого інформаційним відділом Волинскої обласної телерадіокомпанії.
[[Файл:Інтерв,ю_із_шахтарем_після_після_підняття_із_забою_шахти.jpg|міні|Інтерв’ю із шахтарем після після підняття із забою шахти|ліворуч]]
+
[[Файл:Інтерв,ю_із_шахтарем_після_після_підняття_із_забою_шахти.jpg|міні|Інтерв’ю із шахтарем після після підняття із забою шахти|ліворуч|посилання=Special:FilePath/Інтерв,ю_із_шахтарем_після_після_підняття_із_забою_шахти.jpg]]
 
Серед перших інтерв’ю М.Д. Юхти - розмова із найстарішою жителькою [[Колодяжне (Ковельський район)|Колодяжного]] Варварою Дмитрук, яка була близькою із [[Леся Українка|Лесею Українкою]], дружила із нею; бесіда із праправнучкою [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] Євгенією Гончаревич-Голуб, яка прибула із [[Черкаська область|Черкащини]] вчителювати в село [[Сокіл (Рожищенський район)|Сокіл,]] [[Рожищенський район|Рожищенського району]].
 
Серед перших інтерв’ю М.Д. Юхти - розмова із найстарішою жителькою [[Колодяжне (Ковельський район)|Колодяжного]] Варварою Дмитрук, яка була близькою із [[Леся Українка|Лесею Українкою]], дружила із нею; бесіда із праправнучкою [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] Євгенією Гончаревич-Голуб, яка прибула із [[Черкаська область|Черкащини]] вчителювати в село [[Сокіл (Рожищенський район)|Сокіл,]] [[Рожищенський район|Рожищенського району]].
   
Рядок 53: Рядок 53:
 
|isbn=
 
|isbn=
 
}}</ref>: [[Литвин Володимир Михайлович|Володимир Литвин]], [[Томенко Микола Володимирович|Микола Томенко]], [[Левітан Юрій Борисович|Юрій Левітан]], [[Леонов Євген Павлович|Євген Леонов]], [[Ріхтер Святослав Теофілович|Святослав Ріхтер]], [[Космонавт|космонавти]] [[Терешкова Валентина Володимирівна|Валентина Терешкова]], [[Попович Павло Романович|Павло Попович]], [[Яремчук Назарій Назарович|Назарій Яремчук]], [[Ротару Софія Михайлівна|Софія Ротару]], [[Білозір Оксана Володимирівна|Оксана Білозір]], [[Пугачова Алла Борисівна|Алла Пугачова]], [[Штепсель і Тарапунька]], останній з яких був близьким приятелем журналіста.
 
}}</ref>: [[Литвин Володимир Михайлович|Володимир Литвин]], [[Томенко Микола Володимирович|Микола Томенко]], [[Левітан Юрій Борисович|Юрій Левітан]], [[Леонов Євген Павлович|Євген Леонов]], [[Ріхтер Святослав Теофілович|Святослав Ріхтер]], [[Космонавт|космонавти]] [[Терешкова Валентина Володимирівна|Валентина Терешкова]], [[Попович Павло Романович|Павло Попович]], [[Яремчук Назарій Назарович|Назарій Яремчук]], [[Ротару Софія Михайлівна|Софія Ротару]], [[Білозір Оксана Володимирівна|Оксана Білозір]], [[Пугачова Алла Борисівна|Алла Пугачова]], [[Штепсель і Тарапунька]], останній з яких був близьким приятелем журналіста.
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_and_Volodymyr_Lytvyn.jpg|міні|Спільна світлина Михайла Юхти та Володимира Литвина|центр]]
+
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_and_Volodymyr_Lytvyn.jpg|міні|Спільна світлина Михайла Юхти та Володимира Литвина|центр|посилання=Special:FilePath/Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_and_Volodymyr_Lytvyn.jpg]]
[[Файл:Юхта і Левітан.jpg|міні|Михайло Юхта у розмові із всерадянським диктором Юрієм Левітаном]]
+
[[Файл:Юхта і Левітан.jpg|міні|Михайло Юхта у розмові із всерадянським диктором Юрієм Левітаном|посилання=Special:FilePath/Юхта_і_Левітан.jpg]]
 
У ході співпраці також заприятелював із [[Магомаєв Муслім Магометович|Муслімом Магомаєвим]], якого здивував неочікуваним волинським сувеніром - консервами з лосятини.
 
У ході співпраці також заприятелював із [[Магомаєв Муслім Магометович|Муслімом Магомаєвим]], якого здивував неочікуваним волинським сувеніром - консервами з лосятини.
   
 
Ті, в свою чергу, так полюбилися артисту, що пан Магомаєв неодноразово звертався до Михайла Дмитровича із проханням переслати делікатес до Москви, з приводу святкування особливих для співака дат.
 
Ті, в свою чергу, так полюбилися артисту, що пан Магомаєв неодноразово звертався до Михайла Дмитровича із проханням переслати делікатес до Москви, з приводу святкування особливих для співака дат.
[[Файл:М.Магомаєв_та_М.Юхта.jpg|міні|М.Юхта та М.Магомаєв з дружиною співачкою Тамарою Синявсткою у дружній бесіді[[Файл:Світлина_із_підписом_та_побажаннями_українському_журналісту_Михайлу_Юхті_від_Муслімаи_Магомаєва_та_дружини_Тамари_Синявської.jpg|міні|Світлина із підписом та побажаннями українському журналісту Михайлу Юхті від Мусліма Магомаєва та його дружини Тамари Синявської]]|центр]]
+
[[Файл:М.Магомаєв_та_М.Юхта.jpg|міні|М.Юхта та М.Магомаєв з дружиною співачкою Тамарою Синявсткою у дружній бесіді[[Файл:Світлина_із_підписом_та_побажаннями_українському_журналісту_Михайлу_Юхті_від_Муслімаи_Магомаєва_та_дружини_Тамари_Синявської.jpg|міні|Світлина із підписом та побажаннями українському журналісту Михайлу Юхті від Мусліма Магомаєва та його дружини Тамари Синявської|посилання=Special:FilePath/Світлина_із_підписом_та_побажаннями_українському_журналісту_Михайлу_Юхті_від_Муслімаи_Магомаєва_та_дружини_Тамари_Синявської.jpg]]|центр|посилання=Special:FilePath/М.Магомаєв_та_М.Юхта.jpg]]
   
 
== Громадська діяльність ==
 
== Громадська діяльність ==
Рядок 68: Рядок 68:
   
 
нещодавно закінчив написання об’ємного твору про страдницький шлях відомого волинського дисидента, політв’язня, «волинського [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|Чорновола]]<nowiki/>», яка незабаром прийде до читача, а всі зібрані ним документальні та історичні джерела будуть передані до архіву та поповнять фонд<ref>коментар М.Д.Юхти</ref>.
 
нещодавно закінчив написання об’ємного твору про страдницький шлях відомого волинського дисидента, політв’язня, «волинського [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|Чорновола]]<nowiki/>», яка незабаром прийде до читача, а всі зібрані ним документальні та історичні джерела будуть передані до архіву та поповнять фонд<ref>коментар М.Д.Юхти</ref>.
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_establishing_a_non-for-profit_organization.jpg|міні|Портрет ініціатора створення фонду у момент підписання паперів про реєстрацію некомерційної організації|центр]]
+
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_establishing_a_non-for-profit_organization.jpg|міні|Портрет ініціатора створення фонду у момент підписання паперів про реєстрацію некомерційної організації|центр|посилання=Special:FilePath/Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_establishing_a_non-for-profit_organization.jpg]]
   
 
== Творчий доробок ==
 
== Творчий доробок ==
Рядок 74: Рядок 74:
   
 
'''Рецензії видатних українців на книгу «[http://volynrada.gov.ua/sites/default/files/2019/doc/pitannya_6.pdf Долю обрав сам]» та коментар автора за посиланням:''' http://volynrada.gov.ua/sites/default/files/2019/doc/pitannya_6.pdf
 
'''Рецензії видатних українців на книгу «[http://volynrada.gov.ua/sites/default/files/2019/doc/pitannya_6.pdf Долю обрав сам]» та коментар автора за посиланням:''' http://volynrada.gov.ua/sites/default/files/2019/doc/pitannya_6.pdf
[[Файл:На_світлині_Михайло_Дмитрович_з_Дмитром_Полікарповичам_Іващенком.jpg|міні|Із героєм повісті Дмитром Іващенком. 1981 р.]]
+
[[Файл:На_світлині_Михайло_Дмитрович_з_Дмитром_Полікарповичам_Іващенком.jpg|міні|Із героєм повісті Дмитром Іващенком. 1981 р.|посилання=Special:FilePath/На_світлині_Михайло_Дмитрович_з_Дмитром_Полікарповичам_Іващенком.jpg]]
   
 
Михайло Юхта закоханий у таїну слова<ref>{{Cite book
 
Михайло Юхта закоханий у таїну слова<ref>{{Cite book
Рядок 87: Рядок 87:
 
|isbn=
 
|isbn=
 
}}</ref>. У позії та прозі прагне осмислити історичне минуле, красу природи, внутрішній світ людини, філософію життя. Він є автором багатьох видань, поетичних і прозових збірок, публікацій.
 
}}</ref>. У позії та прозі прагне осмислити історичне минуле, красу природи, внутрішній світ людини, філософію життя. Він є автором багатьох видань, поетичних і прозових збірок, публікацій.
[[Файл:Mykhailo_Yukhta’s_publication.jpg|міні|Публікація М.Юхти «Той, хто любить своє село, той полюбить і Україну»]]
+
[[Файл:Mykhailo_Yukhta’s_publication.jpg|міні|Публікація М.Юхти «Той, хто любить своє село, той полюбить і Україну»|посилання=Special:FilePath/Mykhailo_Yukhta’s_publication.jpg]]
[[Файл:Mykhailo_Yukhta_publication.jpg|міні|«Той, хто любить своє село, той полюбить і Україну»]]
+
[[Файл:Mykhailo_Yukhta_publication.jpg|міні|«Той, хто любить своє село, той полюбить і Україну»|посилання=Special:FilePath/Mykhailo_Yukhta_publication.jpg]]
 
=До прикладу, у 2004 році упорядкував і видав книгу «Краса і біль Золочівки» (про трагічну долю села [[Золочівка (Демидівський район)|Золочівка]] на [[Рівненська область|Рівненщині]], яке в роки [[Друга світова війна|війни]] було спалене [[Нацисти|нацистами]]).
 
=До прикладу, у 2004 році упорядкував і видав книгу «Краса і біль Золочівки» (про трагічну долю села [[Золочівка (Демидівський район)|Золочівка]] на [[Рівненська область|Рівненщині]], яке в роки [[Друга світова війна|війни]] було спалене [[Нацисти|нацистами]]).
   
Рядок 123: Рядок 123:
 
Із дружиною  знаменитого кіноактора [[Миколайчук Іван Васильович|Івана Миколайчука]] — Марійкою (перша зліва) та народною артисткою України [[Матвієнко Ніна Митрофанівна|Ніною Матвієнко]](в центрі).
 
Із дружиною  знаменитого кіноактора [[Миколайчук Іван Васильович|Івана Миколайчука]] — Марійкою (перша зліва) та народною артисткою України [[Матвієнко Ніна Митрофанівна|Ніною Матвієнко]](в центрі).
   
  +
|центр|посилання=Special:FilePath/М.Юхта_серед_творчої_інтелігенції_України_та_з_народною_артисткою_України_Ніною_Матвієнко_в_центрі.jpg]]
|центр]]
 
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_and_colleagues.jpg|міні|Зустріч українських та польських журналістів на державному кордоні в [[Ягодин|Ягодині]].Михайло Юхта у другому ряду третій справа.|центр]]
+
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_and_colleagues.jpg|міні|Зустріч українських та польських журналістів на державному кордоні в [[Ягодин|Ягодині]].Михайло Юхта у другому ряду третій справа.|центр|посилання=Special:FilePath/Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_and_colleagues.jpg]]
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_with_colleagues.jpg|міні|Зустріч із знаменитим українським поетом-піснярем, головним редактором журналу  «Дніпро» Миколою Луківим(другий справа)|центр]]Про Михайла Юхту написано багато: не лише про творчість, а й про життєву дорогу, погляди. Колеги до сьогодні по крупинках збирають таємниці його успіху та поради, переймаючи досвід - не лише професійний.
+
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_with_colleagues.jpg|міні|Зустріч із знаменитим українським поетом-піснярем, головним редактором журналу  «Дніпро» Миколою Луківим(другий справа)|центр|посилання=Special:FilePath/Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_with_colleagues.jpg]]Про Михайла Юхту написано багато: не лише про творчість, а й про життєву дорогу, погляди. Колеги до сьогодні по крупинках збирають таємниці його успіху та поради, переймаючи досвід - не лише професійний.
   
 
Цінна інформація про особу М.Д.Юхти з особистої розмови колег-журналістів: http://old.lebedinpress.com.ua/kategorii/novosti/727-toj-khto-lyubit-svoe-selo-toj-lyubitime-i-ukrajinu
 
Цінна інформація про особу М.Д.Юхти з особистої розмови колег-журналістів: http://old.lebedinpress.com.ua/kategorii/novosti/727-toj-khto-lyubit-svoe-selo-toj-lyubitime-i-ukrajinu
Рядок 133: Рядок 133:
   
 
== '''Наступним поколінням''' ==
 
== '''Наступним поколінням''' ==
[[Файл:Михайло_Юхта_серед_студентів.jpg|міні|Михайло Юхта (в центрі) серед  студентів. 2012 р.]]
+
[[Файл:Михайло_Юхта_серед_студентів.jpg|міні|Михайло Юхта (в центрі) серед  студентів. 2012 р.|посилання=Special:FilePath/Михайло_Юхта_серед_студентів.jpg]]
   
 
* - '''Михайле Дмитровичу, за свою багаторічну журналістську працю Ви допомогли багатьом людям. На Вашу думку, добро повертається?'''
 
* - '''Михайле Дмитровичу, за свою багаторічну журналістську працю Ви допомогли багатьом людям. На Вашу думку, добро повертається?'''

Версія за 10:18, 17 грудня 2020

Юхта Михайло Дмитрович
Народився 03.10.1946 року
с.Пристайлове, Лебединського району, Сумської області
Національність Українець
Alma mater Львівський університет ім.івана Франка

Юхта Михайло Дмитрович (03 жовтня 1946 року) -  Заслужений Журналіст України, ветеран Української журніалістики, член Національної спілки журналістів з 1978 року, радіожурналіст, прозаїк, поет, активіст, громадський діяч, викладач Східноєвропейського Національного Університету, українофіл[1].

Нагороджений іменним годинником від Президента України Леоніда Кучми. Володар почесного звання «Відмінник телебачення і радіо України», «Золотої медалі» української журналістики, «Призу Популярності», «Почесного Знаку» Національної Спілки журналістів України;

Його ім’я занесене до енциклопедичного словника «Українська журналістика в іменах».

Удостоєний численних Почесних Грамот, Дипломів, Подяк Держтелерадіо України, Національної радіокомпанії України, Національної спілки журналістів України, Волинської  облдержадміністрації, обласної ради, Луцької міської ради. І це далеко не повний перелік усіх нагород, які нанизала доля Михайлу Юхті за багаторічну працю, що принесла йому визнання і славу в українській журналістиці.

За роки журналістської діяльності, як представник української журналістики, побував у більше 20-ти країнах, де був відмічений за підготовлені матеріали. Так, Люблінське воєводство Республіки Польща відзначило Почесною нагородою за висвітлення міжнародного співробітництва двох сусідніх країн.

Життєпис

Народився у селі Пристайлове, Лебединського району, Сумської області.

Батько - Дмитро Гордійович Юхта, був сільським ковалем, пройшов усю війну аж до Берліна. А мама, Євросинія Ульянівна, з родини Плішивих – швачкою. Дитинство пройшло на берегах Псла серед лісів та луків, мальовничої природи. За його словами, саме Її чарівність надихнула юнака на творчість, ще коли він навчався в Пристайлівській восьмирічній і Будильській середній школах. Перші вірші, оповідання , новели, етюди друкувала районна газета «Життя Лебединщини».

Файл:Юний Михайло Юхта.jpg
Юний Михайло Юхта. Фото 1964 року, зроблене в Лебедині на одному із засідань літоб’єднання.

М.Юхту пам‘ятають як активного учасника літературного об’єднання при Лебединській районній газеті, створеного за ініціативою відомого українського письменника Костя Гордієнка. Побачивши здібності сільського хлопця той всіляко підтримував і допомагав йому, рекомендувавав йти в журналістику.

Михайло Дмитрович Юхта навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка на факультеті журналістики.

По отриманню диплому журналіста був призваний на військову службу, яку відбував кореспондентом газети «Голос воїна»(Мукачево), а також «Голос Родины» (Львів), на той час, Прикарпатського військового округу.

Файл:Військовий журналіст Михайло Юхта із своїм російським колегою Олександром Карловим.jpg
Військовий журналіст Михайло Юхта із своїм російським колегою  Олександром Карловим

Демобілізувавшись, доля занесла Михайла Юхту на Волинь. Тут спочатку працював інспектором облвиконкому. Виходячи із факту природної обдарованості, Юхта міг би здобути кар’єру в органах державної влади, проте випускника Франкового університету найбільше вабила журналістика. Свого часу голова облвиконкому Юхим Ярощук пропонував вступити у Вищу партійну школу, що принесло б небияку перспективу для молодого журналіста...Але сам Михайло Юхта коментує: «Я вже спробував себе у журналістиці і відмовитися від неї не зміг, бо то для мене було як повітря».

Файл:Portrait of Mykhailo Yukhta.jpg
М.Юхта перед виходом в ефір

Тож, ж 70-х років - на ниві волинської журналістики.

Файл:Portrait of Mykhailo Yukhta Helping colleagues to prepare to the live stream.jpg
Михайло Юхта первіряє гототовність виходу в ефір своїх колег В.Дорощука та В. Черняка

Двадцять років працював на Волинському радіо, ще 20 – власкором Українського радіо, 10 - власним кореспондентом газети «Радянська Україна», на той час, республіканської газети ЦККПУ.

Файл:Михайло Юхта за роботою.jpg
Михайло Юхта дає завдання кореспондентові Олесю Неділі та настанови перед його поїздкою у відрядження.
Файл:Михайло Юхта перед виходом в ефір.jpg
У студії Українського Радіо

Кар‘єру на Українському радіо почав на конкурсній основі - відразу по приїзду на співбесіду до Києва отримав завдання зробити репортаж із заводу «Більшовик», з чим справився «на відмінно». Пройшов усі професійні щаблі від кореспондента, завідуючого кореспондентською мережею, редактора, старшого редактора до завідуючого інформаційним відділом Волинскої обласної телерадіокомпанії.

Файл:Інтерв,ю із шахтарем після після підняття із забою шахти.jpg
Інтерв’ю із шахтарем після після підняття із забою шахти

Серед перших інтерв’ю М.Д. Юхти - розмова із найстарішою жителькою Колодяжного Варварою Дмитрук, яка була близькою із Лесею Українкою, дружила із нею; бесіда із праправнучкою Тараса Шевченка Євгенією Гончаревич-Голуб, яка прибула із Черкащини вчителювати в село Сокіл, Рожищенського району.

Із переліку респондентів-всесвітніх особистостей[2]: Володимир Литвин, Микола Томенко, Юрій Левітан, Євген Леонов, Святослав Ріхтер, космонавти Валентина Терешкова, Павло Попович, Назарій Яремчук, Софія Ротару, Оксана Білозір, Алла Пугачова, Штепсель і Тарапунька, останній з яких був близьким приятелем журналіста.

Файл:Portrait of Mykhailo Yukhta and Volodymyr Lytvyn.jpg
Спільна світлина Михайла Юхти та Володимира Литвина
Файл:Юхта і Левітан.jpg
Михайло Юхта у розмові із всерадянським диктором Юрієм Левітаном

У ході співпраці також заприятелював із Муслімом Магомаєвим, якого здивував неочікуваним волинським сувеніром - консервами з лосятини.

Ті, в свою чергу, так полюбилися артисту, що пан Магомаєв неодноразово звертався до Михайла Дмитровича із проханням переслати делікатес до Москви, з приводу святкування особливих для співака дат.

Файл:М.Магомаєв та М.Юхта.jpg
М.Юхта та М.Магомаєв з дружиною співачкою Тамарою Синявсткою у дружній бесіді
Файл:Світлина із підписом та побажаннями українському журналісту Михайлу Юхті від Муслімаи Магомаєва та дружини Тамари Синявської.jpg
Світлина із підписом та побажаннями українському журналісту Михайлу Юхті від Мусліма Магомаєва та його дружини Тамари Синявської

Громадська діяльність

Задяки особистим якостям, небайдужості до чужої долі та численним знайомствам в галузі, за роки діяльності поєднав чимало родин та багатьом допоміг у пошуках рідних: в тому числі, учасникам операції «Вісла» та членам сімей загиблих учасників Другої Світової війни.

Сьогодні Михайло Дмитрович активно досліджує десидентський рух 60-з років в Україні.

Ставши ініціатором створення фонду особового походження Дмитра Полікарповича Іващенка,

нещодавно закінчив написання об’ємного твору про страдницький шлях відомого волинського дисидента, політв’язня, «волинського Чорновола», яка незабаром прийде до читача, а всі зібрані ним документальні та історичні джерела будуть передані до архіву та поповнять фонд[3].

Файл:Portrait of Mykhailo Yukhta establishing a non-for-profit organization.jpg
Портрет ініціатора створення фонду у момент підписання паперів про реєстрацію некомерційної організації

Творчий доробок

У своїй художньо-документальній повісті «Долю обрав сам» йдеться про героїчне життя лідера дисидентського руху 60-х років на Волині Дмитра Іващенка, його вірних побратимів, однодумців, які не шкодуючи власного життя у непрості часи радянського режиму, виборювали незалежність, нашу з вами кращу долю, та волю України.

Рецензії видатних українців на книгу «Долю обрав сам» та коментар автора за посиланням: http://volynrada.gov.ua/sites/default/files/2019/doc/pitannya_6.pdf

Михайло Юхта закоханий у таїну слова[4]. У позії та прозі прагне осмислити історичне минуле, красу природи, внутрішній світ людини, філософію життя. Він є автором багатьох видань, поетичних і прозових збірок, публікацій.

Файл:Mykhailo Yukhta’s publication.jpg
Публікація М.Юхти «Той, хто любить своє село, той полюбить і Україну»
Файл:Mykhailo Yukhta publication.jpg
«Той, хто любить своє село, той полюбить і Україну»

=До прикладу, у 2004 році упорядкував і видав книгу «Краса і біль Золочівки» (про трагічну долю села Золочівка на Рівненщині, яке в роки війни було спалене нацистами).

На сьогодні у творчому доробку Михайла Юхти написані та підготовлені до друку ще три книги.  Це й автобіографічна повість «Ота стежина в ріднім краї» у якій ділиться саме тим, що не забувається з плином років; згадує стежку, на якій зробив перші життєві кроки на землі батьків, дідів, прадідів, село над Пслом, де народився та звідки пішов в журналістику. «Щемливі, з тонким ліризмом роздуми про дитинство, шкільні, студентські роки, життя, все те пропущене через серце[5]».

А в книзі «Скрижалі пам’яті» журналіст зібрав  спогади земляків про багатостраждальну долю рідного Пристайлова, яке не оминули трагічні роки голодомору — 1932-1933–го. «Тут чинилися такі кари над людьми, які жахали навіть саму уяву», - коментує автор. «Написана книга містить вселюдський осуд радянської системи і стане даниною пам’яті його земляків, та усіх, хто ковтнув сталінський геноцид; буде нев’януючою квіткою на могилах жертв голодоморів та анафемою антинародного режиму, який із Божої волі канув у небуття...».[6]

У книзі «Журналістика — моя доля» ділиться журналістськими спогадами та роздумами. «А мені є що згадати», - сміється Михайло Дмитрович в особистій розмові. Журналісту довелося зустрічатися та спілкуватися із Президентами України, визначними політиками, міністрами, провідними науковцями, видатними письменниками, акторами, співаками, всесвітньовідомими особистостями.

У творчому світі:

Файл:М.Юхта серед творчої інтелігенції України та з народною артисткою України Ніною Матвієнко в центрі.jpg
Михайло Юхта серед  творчої інтелігенції України. Із дружиною  знаменитого кіноактора Івана Миколайчука — Марійкою (перша зліва) та народною артисткою України Ніною Матвієнко(в центрі).
Файл:Portrait of Mykhailo Yukhta and colleagues.jpg
Зустріч українських та польських журналістів на державному кордоні в Ягодині.Михайло Юхта у другому ряду третій справа.
Файл:Portrait of Mykhailo Yukhta with colleagues.jpg
Зустріч із знаменитим українським поетом-піснярем, головним редактором журналу  «Дніпро» Миколою Луківим(другий справа)

Про Михайла Юхту написано багато: не лише про творчість, а й про життєву дорогу, погляди. Колеги до сьогодні по крупинках збирають таємниці його успіху та поради, переймаючи досвід - не лише професійний.

Цінна інформація про особу М.Д.Юхти з особистої розмови колег-журналістів: http://old.lebedinpress.com.ua/kategorii/novosti/727-toj-khto-lyubit-svoe-selo-toj-lyubitime-i-ukrajinu

Колишній Головний редактор Українського радіо Олексій Березенко та Заслужений журналіст України, голова Волинської обласної організації Національої спілки журналістів України Михайло Савчак, про свого коллегу М.Юхту пишуть:  

«Ім’я  Михайла Юхти  у журналістському світі доволі яскраве та популяне і потужне. Журналістиці віддав майже 50 років. Вона для нього стала не тільки улюбленою професією, а й справою усього життя. Його знають як професійного фахівця, щиру і чуйну людину, відомого визнаного українського жураліста. У нього виробився свій стиль подачі матеріалів, професійний глибокий аналіз життя Волині. Щоденно звучали на всю Україну актуальні та співзвучні з часом його розповіді, репортажі, коментарі. Як майстер ефіру вміє словом і думкою заговорити слухачів, привернути до себе їх увагу...А це вдається не кожному радіожурналісту. Працелюбності та журналістської вправності йому, як мовиться, не позичати. Радіожурналістську ниву Михайло Юхта засівав зернами добра і любові до Волинського краю, неньки України. Ім’я Михайла Юхти знають мільйони українців. Його слова і думки в ефірі завжди вагомі, виважено мудрі, оскільки збагачені власним життєвим досвідом та знаннями.Розповідаючи про життя Волині у Всеукраїнському просторі та за кордоном, він представляв інтереси волинян, розумів їхні сподівання, перемаймався проблемами...У нього  об’єктивне, відверте, щире слово журналіста сприяло торжеству справедливості заради утвердження принципів національної гордості не тільки за рідний край, а й за всю українську державу.

У розповідях вчувається вболівання за долю простих людей, гордість за багатате історичне  минуле Волині, її економічний та культурний розвиток. Чималий інформаційний пласт із життя Волині Михайло Юхта підняв в душах жителів усієї України. Про це свідчать численні листи  з областей на Українське радіо, з подяками Михайлові Юхті за журналістську працю. А він протягом декількох десятиріч  віддано і чесно служить улюбленій справі. Ще раз підтвердив, що журналістика для нього — не просто професія, а доля, поклик душі. Отож, впевнено йшов до своє мети. Про все це нагадував на зустрічах з майбутніми журналістами, передаючи їм свій багатий досвід радіожурналістики, працюючистаршим викладачем факультету журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки. Він з великою радістю йде на кожну зустріч з молоддю, яка обрала журналістику. У свій час школу радіожурналістики Михайла Юхти пройшли нині вже відомі журналісти».

Наступним поколінням

Файл:Михайло Юхта серед студентів.jpg
Михайло Юхта (в центрі) серед  студентів. 2012 р.
  • - Михайле Дмитровичу, за свою багаторічну журналістську працю Ви допомогли багатьом людям. На Вашу думку, добро повертається?

- Без сумніву. Мабуть, є певна закономірність, ланцюжкова реакція. Ти зробив щось добре людині, а вона ще комусь, і так далі, доки добро повертається й до тебе.

  • Завжди дотримуюсь істини, що «тільки той, хто шукає, знаходить, і до мети приходить той, хто до неї йде».

Примітки

  1. Жив у тещі Тарапуньки, розмовляв із Левітаном. Михайло Юхта. ОЧЕВИДЕЦЬ. Волинь24 (en). Процитовано 2020-09-21. 
  2. Особиста примітка М.Д.Юхти. 
  3. коментар М.Д.Юхти
  4. За словами самого Михайла Дмитровича. 
  5. Коментар Юхти М.Д. 
  6. Юхта М.Д. 

Посилання

[1] [2][3]