Яворський Геннадій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яв́орський Генн́адій Ів́анович
Геннадій Яворський - 08081208.jpg
Геннадій Іванович Яворський
Народився 10 серпня 1952(1952-08-10) (66 років)
с. Стінка, Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Діяльність управлінець, громадський і культурно-освітній діяч.
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Нагороди
Заслужений працівник культури України

Яв́орський Генн́адій Ів́анович у Вікісховищі?

Яв́орський Генн́адій Ів́анович (нар. 10 серпня 1952, с. Стінка, Україна) — український управлінець, краєзнавець, громадський і культурно-освітній діяч. Голова редакційної колегії ТЕС. Заслужений працівник культури України (2006). Депутат Тернопільської обласної ради (1990, 2002, 2006).

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Почесна грамота ВР України (2003),
  • іменна відзнака ВР України (2004),
  • грамоти Міністерства культури України та інші нагороди й відзнаки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Яворський Геннадій Іванович народився 10 серпня 1952 року в селі Стінці Бучацького району, Тернопільської області, нині Україна.

Закінчив Львівський університет (1971, нині національний університет).

Робота[ред. | ред. код]

Працював інспектором, інструктором організаційного відділу, керівник підрозділу апарату Тернопільського облвиконкому, в молодіжних організаціях (1975—1979), відповідальний секретар Тернопільської обласної організації товариства «Знання» (1979—1980), на громадській роботі (1980—1991), заступник начальника управління культури Тернопільського облвиконкому, генеральний директор Тернопільського обласного об'єднання «Кінодністер» (1991—1998), керівник секретаріату Тернопільської обласної ради (1998—2006). Від грудня 2006 — директор Тернопільського реґіонального центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади і місцевого самоврядування.

Від квітня 2017 — кореспондент газети «Сільський господар плюс».[1]

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

Належав до депутатської групи національно-патріотичного спрямування «Народна рада» (1990—1994) в обласній раді, учасник Галицької асамблеї депутатів обласних рад Західної України, представляв Тернопільщину в складі установчої комісії Галицької асамблеї, яку очолював В'ячеслав Чорновіл.

Голова постійної комісії, член президії обласної ради. Співорганізатор 1-ї в Україні міжнародної конференції «Національна ідея — основа державотворення». Керівник депутатської фракції в обласній раді «За розвиток і майбутнє Тернопільщини». 2003 р. очолював громадсько-патріотичний рух «Громадська ініціатива» відомих людей Тернопільщини за її збереження як області.

Ініціатор створення і голова комісії з впровадження власної символіки — Герба і Прапора області. Засновний і 1-й голова (2001—2006) редакційної ради інформаційно-методичного вісника «Рада», належав до редколегії наукового збірника «Археологія Тернопільщини».

Співголова міжнародних Нобелівських читань у м. Тернополі. Активно сприяв втіленню низки значних соціальних і економічних проектів розвитку області, зокрема, газифікації в Бучацькому районі.

Почесний громадянин сіл Бариша і Стінки Бучацького району. Співголова (2003—2006) обласної книговидавничої ради, за сприяння якої реалізовано близько 200 видавничих проектів місцевих авторів.

Ініціатор перекладу та видання українською мовою збірки творів лауреата Нобелівської премії Шмуеля Йосефа Аґнона «Бучач — моє родинне місто» (2002); співупорядник виданого у м. Тернополі збірника українських пісень (2006, 2007).

Член редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сільський господар плюс. — 2017. — № 5 (7 черв.).

Джерела[ред. | ред. код]