Відмінності між версіями «Ядерна енергетика України»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Загальна характеристика)
(Ядерні установки)
(Мітка: редагування коду 2017)
 
(Не показані 38 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Kernkraftwerk Saporischschja.JPG|300px|right|thumb|''[[Запорізька АЕС]]'' — найбільша електростанція [[Європа|Європи]]]]
+
[[Файл:Kernkraftwerk Saporischschja.JPG|300px|right|thumb|''[[Запорізька атомна електростанція|Запорізька АЕС]]'' — найбільша електростанція [[Європа|Європи]]]]
 
'''[[Ядерна енергетика]] України''' — галузь української [[енергетика|енергетики]].
 
'''[[Ядерна енергетика]] України''' — галузь української [[енергетика|енергетики]].
   
В електроенергетиці України генеруюча потужність атомних електростанцій ([[АЕС]]) становить приблизно 24,5 %. В критичні зимові періоди на частку АЕС припадає понад 40 % електроенергії, яка виробляється в Україні. Частка виробленої електроенергії АЕС у загальному обсязі отриманої енергії склала в Україні: 1990 р. — 24,5 %; 1991 р. — 27,1 %; 1992 р. — 28,4 %; 1993 р. — 32,9 %; 1994 р. — 34,2 % 2015 – 56,5%. У 2010 році частка АЕС у виробленні електроенергії по Україні склала 47,4 %.
+
В електроенергетиці України генеруюча потужність атомних електростанцій (АЕС) становить приблизно 24,5 %. В критичні зимові періоди на частку АЕС припадає понад 40 % електроенергії, яка виробляється в Україні. Частка виробленої електроенергії АЕС у загальному обсязі отриманої енергії склала в Україні: 1990 р. — 24,5 %; 1991 р. — 27,1 %; 1992 р. — 28,4 %; 1993 р. — 32,9 %; 1994 р. — 34,2 % 2015 – 56,5%. У 2010 році частка АЕС у виробленні електроенергії по Україні склала 47,4 %.
   
 
== Загальна характеристика ==
 
== Загальна характеристика ==
Рядок 17: Рядок 17:
 
1977-й рік — рік народження української атомної енергетики. У промислову експлуатацію введено перший енергоблок [[Чорнобильська АЕС|Чорнобильської АЕС]] з реактором [[РБМК|РБМК-1000]] (1000 МВт). Зростаюча потреба в електроенергії, прагнення замінити теплові та гідроелектростанції на потужніші — атомні, сприяли їх швидкому будівництву. На час техногенної аварії на 4-му блоці [[Чорнобильська АЕС|Чорнобильської АЕС]] (квітень 1986) в Україні перебувало в експлуатації 10 енергоблоків, 8 з яких потужністю 1000 МВт.
 
1977-й рік — рік народження української атомної енергетики. У промислову експлуатацію введено перший енергоблок [[Чорнобильська АЕС|Чорнобильської АЕС]] з реактором [[РБМК|РБМК-1000]] (1000 МВт). Зростаюча потреба в електроенергії, прагнення замінити теплові та гідроелектростанції на потужніші — атомні, сприяли їх швидкому будівництву. На час техногенної аварії на 4-му блоці [[Чорнобильська АЕС|Чорнобильської АЕС]] (квітень 1986) в Україні перебувало в експлуатації 10 енергоблоків, 8 з яких потужністю 1000 МВт.
   
У 1986 та в 1990 роках&nbsp;— [[Верховна Рада УРСР|Верховною Радою УРСР]] було впроваджено мораторії на будівництво нових АЕС (в 1990 на 5-ть років)<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/134-12 Постанова Верховної Ради Української РСР «Про мораторій на будівництво нових АЕС на території УРСР» від 2 серпня 1990 N 134-XII ]</ref>. [[21 жовтня]] [[1993]] року мораторій було знято Верховною Радою України<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3538-12 Постанова Верховної Ради України «Про деякі заходи забезпечення народного господарства електроенергією» від 21 жовтня 1993 N 3538-XII]</ref>. Мораторії не стосувалися енергоблоків, які були в процесі будівництва, тому з 1986 по 1990 було введено в експлуатацію 6 атомних блоків потужністю 1000 МВт кожний: три на [[Запорізька АЕС|Запорізькій АЕС]] і по одному на [[Південно-Українська АЕС|Південно-Українській]], [[Рівненська АЕС|Рівненській]] та [[Хмельницька АЕС|Хмельницькій АЕС]]. На час здобуття незалежності (серпень 1991&nbsp;р.) в Україні працювало 15 енергоблоків на 5 атомних електростанціях, Після розпаду СРСР Чорнобильська АЕС поступово виведена з експлуатації. Взамін закритих на ній енергоблоків, на інших електростанціях було введено в експлуатацію три нових енергоблоки. Таким чином, станом на 2012 рік, працює 4 АЕС на яких працює 15 реакторів, які виробляють близько 50 відсотків загальної електроенергії України<ref name=" ">''Закон України Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року </ref>
+
У 1986 та в 1990 роках&nbsp;— [[Верховна Рада УРСР|Верховною Радою УРСР]] було впроваджено мораторії на будівництво нових АЕС (в 1990 на 5-ть років)<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/134-12 Постанова Верховної Ради Української РСР «Про мораторій на будівництво нових АЕС на території УРСР» від 2 серпня 1990 N 134-XII ]</ref>. [[21 жовтня]] [[1993]] року мораторій було знято Верховною Радою України<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3538-12 Постанова Верховної Ради України «Про деякі заходи забезпечення народного господарства електроенергією» від 21 жовтня 1993 N 3538-XII]</ref>. Мораторії не стосувалися енергоблоків, які були в процесі будівництва, тому з 1986 по 1990 було введено в експлуатацію 6 атомних блоків потужністю 1000 МВт кожний: три на [[Запорізька АЕС|Запорізькій АЕС]] і по одному на [[Південно-Українська АЕС|Південно-Українській]], [[Рівненська АЕС|Рівненській]] та [[Хмельницька АЕС|Хмельницькій АЕС]]. На час здобуття незалежності (серпень 1991&nbsp;р.) в Україні працювало 15 енергоблоків на 5 атомних електростанціях, Після розпаду СРСР Чорнобильська АЕС поступово виведена з експлуатації. Взамін закритих на ній енергоблоків, на інших електростанціях було введено в експлуатацію три нових енергоблоки. Таким чином, станом на 2012 рік, працює 4 АЕС на яких працює 15 реакторів, які виробляють близько 50 відсотків загальної електроенергії України<ref name=" ">''Закон України Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року </ref>
 
{| class="wikitable" style="text-align:center" align="right"
 
{| class="wikitable" style="text-align:center" align="right"
 
|Кількість реакторів у роботі ||15
 
|Кількість реакторів у роботі ||15
Рядок 29: Рядок 29:
   
 
Енергогенеруючі українські АЕС:
 
Енергогенеруючі українські АЕС:
* [[Запорізька АЕС]]
+
* [[Запорізька атомна електростанція|Запорізька АЕС]] ([[Енергодар]])
* [[Південноукраїнська АЕС]] ([[Миколаївська область|Миколаївська обл.]])
+
* [[Южно-Українська АЕС|Південноукраїнська АЕС]] ([[Южноукраїнськ]])
* [[Рівненська АЕС]]
+
* [[Рівненська атомна електростанція|Рівненська АЕС]] ([[Вараш]])
* [[Хмельницька АЕС]]
+
* [[Хмельницька атомна електростанція|Хмельницька АЕС]] ([[Нетішин]])
[[Файл:Крымская АЭС 1.jpg|300px|right|thumb| Недобудована [[Кримська АЕС]]]]
+
[[Файл:Крымская АЭС 1.jpg|300px|right|thumb| Недобудована [[Кримська атомна електростанція|Кримська АЕС]]]]
   
Чорнобильська АЕС з 2000 року не генерує енергії, всі енергоблоки зупинені і ведуться роботи по повному виводу її з експлуатації та усунення всіх екологічних наслідків.
+
[[Чорнобильська атомна електростанція|Чорнобильська АЕС]] ([[Прип'ять (місто)|Прип'ять]] / [[Славутич]]) з 2000 року не генерує енергії, всі енергоблоки зупинені і ведуться роботи по повному виводу її з експлуатації та усунення всіх екологічних наслідків.
   
 
В Україні, також, існує ще чотири недобудовані АЕС:
 
В Україні, також, існує ще чотири недобудовані АЕС:
* [[Харківська АТЕЦ]]
+
* [[Харківська АТЕЦ]] ([[Бірки (смт)|Бірки]])
* [[Одеська АТЕЦ]]
+
* [[Одеська АТЕЦ]] ([[Теплодар]])
* [[Кримська АЕС]]
+
* [[Кримська атомна електростанція|Кримська АЕС]] ([[Щолкіне]])
* [[Чигиринська АЕС]]
+
* [[Чигиринська АЕС]] ([[Орбіта (селище)|Орбіта]])
  +
  +
Також розглядалася побудова:
  +
* [[Закарпатська атомна електростанція|Закарпатська АЕС]] ([[Чорний Мочар]])<ref>{{cite web |url=https://zakarpattya.net.ua/News/82196-KHto-zupynyv-budivnytstvo-Zakarpatskoi-AES |title=Хто зупинив будівництво Закарпатської АЕС? |author= |date=2011-04-28 |archiveurl=http://web.archive.org/web/20180729071725/https://zakarpattya.net.ua/News/82196-KHto-zupynyv-budivnytstvo-Zakarpatskoi-AES |archivedate=2018-07-29 |website=https://zakarpattya.net.ua/ |publisher=Закарпаття онлайн |accessdate=29 липня 2018}}</ref>
   
 
== Енергоблоки українських АЕС ==
 
== Енергоблоки українських АЕС ==
Рядок 55: Рядок 58:
 
{| class="wikitable" style="text-align:center"
 
{| class="wikitable" style="text-align:center"
 
|-
 
|-
!style="width:15%"|Назва
+
!style="width:10%"|Назва
 
!style="width:8%"|[[Енергоблок]]и
 
!style="width:8%"|[[Енергоблок]]и
!style="width:10%"|[[ядерний реактор|Реактор]]
+
!style="width:9%"|[[ядерний реактор|Реактор]]
!style="width:8%"|[[Потужність]], <br/> [[Ват|МВт]]
+
!style="width:8%"|[[Потужність]],<br/>[[Ват|МВт]]
!style="width:8%"|Початок <br/> будівництва
+
!style="width:8%"|Початок<br/>будівництва
!style="width:10%"|Ввід в роботу
+
!style="width:8%"|Введення<br/>до експлуатації
!style="width:10%"|Вивід з <br/> експлуатації
+
!style="width:8%"|Виведення<br/>з експлуатації
  +
!style="width:10%"|Паливо
 
|-
 
|-
|rowspan="6" | '''[[Запорізька АЕС]]''' || 1 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 ||[[1980]] ||[[1984]] ||
+
|rowspan="6" | '''[[Запорізька атомна електростанція|Запорізька АЕС]]''' || 1 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1980]] || [[1984]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]] та [[Westinghouse]]
 
|-
 
|-
| 2 || [[ВВЕР-1000]] || 1000||[[1981]] ||[[1985]] ||
+
| 2 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1981]] || [[1985]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]]
 
|-
 
|-
| 3 || [[ВВЕР-1000]] || 1000||[[1982]] ||[[1986]] ||
+
| 3 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1982]] || [[1986]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]] та [[Westinghouse]]
 
|-
 
|-
| 4 || [[ВВЕР-1000]] || 1000||[[1983]] ||[[1987]] ||
+
| 4 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1983]] || [[1987]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]] та [[Westinghouse]]
 
|-
 
|-
| 5 || [[ВВЕР-1000]] || 1000||[[1985]] ||[[1989]] ||
+
| 5 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1985]] || [[1989]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]] та [[Westinghouse]]
 
|-
 
|-
| 6 || [[ВВЕР-1000]] || 1000||[[1986]] ||[[1995]] ||
+
| 6 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1986]] || [[1995]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]]
 
|-
 
|-
|rowspan="4" | '''[[Рівненська АЕС]]''' || 1 || [[ВВЕР-440]] || 440 ||[[1973]] ||[[1980]] ||
+
|rowspan="6" | '''[[Рівненська атомна електростанція|Рівненська АЕС]]''' || 1 || [[ВВЕР-440]] || 440 || [[1973]] || [[1980]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]]
 
|-
 
|-
| 2 || [[ВВЕР-440]] || 440||[[1973]] ||[[1981]] ||
+
| 2 || [[ВВЕР-440]] || 440 || [[1973]] || [[1981]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]]
 
|-
 
|-
| 3 || [[ВВЕР-1000]] || 1000||[[1980]] ||[[1986]] ||
+
| 3 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1980]] || [[1986]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]]
 
|-
 
|-
| 4 || [[ВВЕР-1000]] || 1000||[[1986]] ||[[2004]] ||
+
| 4 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1986]] || [[2004]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]]
 
|-
 
|-
|rowspan="4" | '''[[Хмельницька АЕС]]''' || 1 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 ||[[1981]] ||[[1987]] ||
+
| 5 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
 
|-
 
|-
| 2 || [[ВВЕР-1000]] || 1000||[[1985]] ||[[2004]] ||
+
| 6 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
 
|-
 
|-
  +
|rowspan="4" | '''[[Хмельницька атомна електростанція|Хмельницька АЕС]]''' || 1 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1981]] || [[1987]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]]
| 3 || [[ВВЕР-1000]] || 1000||[[1986]] ||план&nbsp;— 2018<ref name="25year">[http://web.archive.org/web/20120321141916/http://boell.org.ua/downloads/Atomenergie_final.pdf А. Денисенко, Я. Мовчан 25 років після Чорнобиля: перспективи розвитку атомної енергетики в Україні (2011) // Енергоатом]</ref> {{Сумнівно}}||
 
 
|-
 
|-
| 4 || [[ВВЕР-1000]] || 1000||[[1987]] ||план&nbsp;— 2020<ref name="25year"/> {{Сумнівно}}||
+
| 2 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1985]] || [[2004]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]]
 
|-
 
|-
  +
| 3 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1986]] || план&nbsp;— 2025<ref>{{cite web |url=http://uprom.info/news/energy/uryad-shvaliv-dobudovu-dvoh-energoblokiv-hmelnitskoyi-aes-z-vikoristannyam-reaktoriv-kompaniyi-skoda-js/ |title=Уряд схвалив добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС з використанням реакторів компанії Skoda JS |author= |date=2018-07-06 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=8 липня 2018}}</ref> || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]]
|rowspan="4" | '''[[Південноукраїнська АЕС]]''' || 1 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 ||[[1977]] ||[[1982]] ||
 
 
|-
 
|-
| 2 || [[ВВЕР-1000]] || 1000||[[1979]] ||[[1985]] ||
+
| 4 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1987]] || || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]]
 
|-
 
|-
| 3 || [[ВВЕР-1000]] || 1000||[[1985]] ||[[1989]] ||
+
|rowspan="4" | '''[[Південноукраїнська АЕС]]''' || 1 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1977]] || [[1982]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]]
 
|-
 
|-
| 4 || [[ВВЕР-1000]] || 1000||[[1987]] ||законсервовано ||
+
| 2 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1979]] || [[1985]] || || [[ТВЕЛ (компанія)|ТВЕЛ]] та [[Westinghouse]]
 
|-
 
|-
  +
| 3 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1985]] || [[1989]] || || [[Westinghouse]]<ref>{{cite web |url=http://uprom.info/news/energy/tretiy-energoblok-yuzhno-ukrayinskoyi-aes-povnistyu-pereveli-na-yaderne-palivo-kompaniyi-westinghouse/ |title=Третій енергоблок Южно-Української АЕС повністю перевели на ядерне паливо компанії Westinghouse |author= |date=2018-07-21 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=21 липня 2018}}</ref>
|rowspan="6" | '''[[Чорнобильська АЕС]]''' || 1 || [[РБМК|РБМК-1000]] || 1000 ||[[1970]] ||[[1977]] || [[1996]]
 
 
|-
 
|-
| 2 || [[РБМК|РБМК-1000]] || 1000 ||[[1973]] ||[[1978]] || [[1991]]
+
| 4 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1987]] || законсервовано || ||
 
|-
 
|-
| 3 || [[РБМК|РБМК-1000]] || 1000 ||[[1976]] ||[[1981]] || [[2000]]
+
|rowspan="6" | '''[[Чорнобильська атомна електростанція|Чорнобильська АЕС]]''' || 1 || [[РБМК|РБМК-1000]] || 1000 || [[1970]] || [[1977]] || [[1996]]
 
|-
 
|-
| 4 || [[РБМК|РБМК-1000]] || 1000 ||[[1979]] ||[[1983]] || [[1986]]
+
| 2 || [[РБМК|РБМК-1000]] || 1000 || [[1973]] || [[1978]] || [[1991]] ||
 
|-
 
|-
| 5 || [[РБМК|РБМК-1000]] || 1000 ||[[1981]] ||Відмінено ||
+
| 3 || [[РБМК|РБМК-1000]] || 1000 || [[1976]] || [[1981]] || [[2000]] ||
 
|-
 
|-
| 6 || [[РБМК|РБМК-1000]] || 1000 ||[[1981]] ||Відмінено||
+
| 4 || [[РБМК|РБМК-1000]] || 1000 || [[1979]] || [[1983]] || [[1986]] ||
  +
|-
  +
| 5 || [[РБМК|РБМК-1000]] || 1000 || [[1981]] || Скасовано || ||
  +
|-
  +
| 6 || [[РБМК|РБМК-1000]] || 1000 || [[1981]] || Скасовано || ||
  +
|}
  +
  +
=== Зупинені проекти ===
  +
{| class="wikitable" style="text-align:center"
  +
|-
  +
!style="width:10%"|Назва
  +
!style="width:8%"|[[Енергоблок]]и
  +
!style="width:9%"|[[ядерний реактор|Реактор]]
  +
!style="width:8%"|[[Потужність]],<br/>[[Ват|МВт]]
  +
!style="width:8%"|Початок<br/>будівництва
  +
!style="width:8%"|Введення<br/>до експлуатації
  +
!style="width:8%"|Виведення<br/>з експлуатації
  +
!style="width:10%"|Паливо
  +
|-
 
|rowspan="4" | '''[[Кримська атомна електростанція|Кримська АЕС]]''' || 1 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1982]] || - || ||
  +
|-
  +
| 2 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || [[1983]] || - || ||
  +
|-
  +
| 3 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
  +
|-
  +
| 4 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
  +
|-
  +
|rowspan="4" | '''[[Чигиринська АЕС]]''' || 1 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
  +
|-
  +
| 2 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
  +
|-
  +
| 3 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
  +
|-
  +
| 4 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
  +
|-
 
|rowspan="4" | '''[[Харківська АТЕЦ]]''' || 1 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
  +
|-
  +
| 2 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
  +
|-
  +
| 3 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
  +
|-
  +
| 4 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
  +
|-
  +
|rowspan="2" | '''[[Одеська АТЕЦ]]''' || 1 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
  +
|-
  +
| 2 || [[ВВЕР-1000]] || 1000 || - || - || ||
 
|}
 
|}
   
Рядок 118: Рядок 167:
   
 
Друге місце за своїм промисловим значенням займають родовища у вуглисто-піщаних відкладах [[палеоген]]у. Частина родовищ&nbsp;— [[Девладівське родовище|Девладівське]] у [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській області]]. [[Братське родовище|Братське]] у Миколаївській області&nbsp;— практично розроблені за методом кислотного підземного вилуговування. Хоча окремі родовища цього типу невеликі за запасами, але їх загальні ресурси значні. На сьогодні експлуатацію цих родовищ припинено головним чином через екологічні проблеми. Однак у світовій практиці застосовується содово-кисневе вилуговування, яке не створює екологічних проблем.
 
Друге місце за своїм промисловим значенням займають родовища у вуглисто-піщаних відкладах [[палеоген]]у. Частина родовищ&nbsp;— [[Девладівське родовище|Девладівське]] у [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській області]]. [[Братське родовище|Братське]] у Миколаївській області&nbsp;— практично розроблені за методом кислотного підземного вилуговування. Хоча окремі родовища цього типу невеликі за запасами, але їх загальні ресурси значні. На сьогодні експлуатацію цих родовищ припинено головним чином через екологічні проблеми. Однак у світовій практиці застосовується содово-кисневе вилуговування, яке не створює екологічних проблем.
  +
  +
== Виробництво палива ==
  +
{{main|Завод ядерного палива (Смоліне)}}
  +
  +
Питання про зняття російської монополії на постачання свіжого ядерного палива в Україну було порушено ще в 1998 році.
   
 
== Основні завдання ядерної промисловості України ==
 
== Основні завдання ядерної промисловості України ==
Рядок 157: Рядок 211:
 
[[9 лютого]] [[2012]] року було прийнято Верховною Радою України та підписано президентом [[Віктор Янукович|Віктором Януковичем]] закон «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій»<ref name='zakonpalyvo'>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4384-17 Закон України. Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій. 9 лютого 2012 року №&nbsp;4384-VI]</ref>. Згідно з ним централізоване сховище розміщується на майданчику, розташованому між селами [[Стара Красниця]], [[Буряківка_(Іванківський_район)|Буряківка]], [[Чистогалівка]] та [[Стечанка]] [[Київська область|Київської області]] в зоні відчуження території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Загальна місткість централізованого сховища становить 16529 відпрацьованих тепловидільних збірок реакторів типу ВВЕР-440 та ВВЕР-1000<ref name='zakonpalyvo'/>.
 
[[9 лютого]] [[2012]] року було прийнято Верховною Радою України та підписано президентом [[Віктор Янукович|Віктором Януковичем]] закон «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій»<ref name='zakonpalyvo'>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4384-17 Закон України. Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій. 9 лютого 2012 року №&nbsp;4384-VI]</ref>. Згідно з ним централізоване сховище розміщується на майданчику, розташованому між селами [[Стара Красниця]], [[Буряківка_(Іванківський_район)|Буряківка]], [[Чистогалівка]] та [[Стечанка]] [[Київська область|Київської області]] в зоні відчуження території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Загальна місткість централізованого сховища становить 16529 відпрацьованих тепловидільних збірок реакторів типу ВВЕР-440 та ВВЕР-1000<ref name='zakonpalyvo'/>.
   
  +
6 липня 2017 року НАЕК «<nowiki/>[[Енергоатом]]<nowiki/>» отримав ліцензію Державної інспекції ядерного регулювання України на «будівництво та введення в експлуатацію ядерної установки» ЦСВЯП. Згідно проекту ЦСВЯП затвердженого КМУ його вартість становить 37 млрд. грн. Перша черга розрахована на зберігання трьох контейнерів для збірок [[ВВЕР-1000|ВВЕР 1000]] і однієї одного контейнера для [[ВВЕР-440|ВВЕР 440]]. Очікується, що на реалізацію першого етапу буде потрібно 2,5 року. Термін закінчення будівництва всіх пускових комплексів ЦСВЯП орієнтовно 2033-2034 р (16,5 років від початку реалізації проекту).
 
 
== Заходи безпеки ==
 
== Заходи безпеки ==
 
Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють [[Державна інспекція ядерного регулювання України]], [[Міністерство енергетики та вугільної промисловості України]], [[Енергоатом|Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»]], [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій]], [[Український гідрометеорологічний центр]]. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують [[Кабінет Міністрів України]], [[Рада національної безпеки та оборони України|Раду національної безпеки та оборони України]], профільні комітети [[Верховна Рада України|Верховної Ради України щодо]] стану основних споруд АЕС та водосховищ-охолоджувачів.
 
Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють [[Державна інспекція ядерного регулювання України]], [[Міністерство енергетики та вугільної промисловості України]], [[Енергоатом|Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»]], [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій]], [[Український гідрометеорологічний центр]]. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують [[Кабінет Міністрів України]], [[Рада національної безпеки та оборони України|Раду національної безпеки та оборони України]], профільні комітети [[Верховна Рада України|Верховної Ради України щодо]] стану основних споруд АЕС та водосховищ-охолоджувачів.
Рядок 172: Рядок 226:
   
 
<center>
 
<center>
{| class="wikitable" align=center valign=top cellspacing=2
+
{| class="wikitable" align="center" cellspacing="2" valign="top"
|- bgcolor=#F0F8FF align=center valign=top
+
|- bgcolor="#F0F8FF" align="center" valign="top"
 
||[[Файл:Khnpp 2013 - 1.jpg|400px]]<p style="font-size: 85%">Хмельницька АЕС, 2013<small></p>
 
||[[Файл:Khnpp 2013 - 1.jpg|400px]]<p style="font-size: 85%">Хмельницька АЕС, 2013<small></p>
 
||[[Файл:Rivne NPP - 2011.jpg|410px]]<p style="font-size: 85%">Рівненська АЕС, 2011</p>
 
||[[Файл:Rivne NPP - 2011.jpg|410px]]<p style="font-size: 85%">Рівненська АЕС, 2011</p>
 
|}</center>
 
|}</center>
  +
  +
== Ядерні установки ==
  +
* [[Інститут ядерних досліджень НАН України]] - [[ВВР-М]] (м. [[Київ]])<ref>{{cite web |url=https://apostrophe.ua/ua/article/society/kiev/2017-04-02/pochemu-kievskiy-yadernyiy-reaktor-mogut-zakryit-i-pri-chem-tut-rossiya/11127 |title=Чому київський ядерний реактор можуть закрити і при чому тут Росія |author= |date=2017-04-02 |website=https://apostrophe.ua/ |publisher=Апостроф |accessdate=5 серпня 2018}}</ref>
  +
* [[Харківський фізико-технічний інститут]] - «[[Джерело нейтронів]]» (м. [[Харків]])<ref>{{cite web |url=http://www.president.gov.ua/news/v-ukrayini-zapushena-persha-yaderna-ustanovka-svitovogo-znac-36886 |title=В Україні запущена перша ядерна установка світового значення, розроблена українськими фахівцями – Президент на зустрічі з фізиками-ядерниками у Харкові |author= |date=2016-03-23 |website=http://www.president.gov.ua/ |publisher=[[Адміністрація Президента України]] |accessdate=1 серпня 2018}}</ref>
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
* [[Ядерна енергетика]]
 
* [[Ядерна енергетика]]
  +
* {{нп|Місто-супутник АЕС||ru|Город-спутник АЭС}}
 
  +
* [[Державна інспекція ядерного регулювання України]]
{{Commonscat|Nuclear power plants in Ukraine}}
 
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
{{reflist}}
+
{{reflist|3}}
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
{{Commonscat|Nuclear power plants in Ukraine}}
 
* [http://www.youtube.com/watch?v=hkEGASE2tko Видобування мирного атому для українських АЕС]
 
* [http://www.youtube.com/watch?v=hkEGASE2tko Видобування мирного атому для українських АЕС]
 
* [http://eco.com.ua/content/radiatsiina-situatsiya-v-ukraini-cherez-25-rokiv-pislya-avarii-na-chornobilskii-aes Радіаційна ситуація в Україні через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС]
 
* [http://eco.com.ua/content/radiatsiina-situatsiya-v-ukraini-cherez-25-rokiv-pislya-avarii-na-chornobilskii-aes Радіаційна ситуація в Україні через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС]
  +
* [https://ukr.lb.ua/economics/2017/06/09/368662_rivnenskiy_aes_pobuduyut.html На Рівненській АЕС побудують енергоблок нерадянської розробки]
  +
* [https://ukr.lb.ua/economics/2014/07/10/272488_energoatom_planiruet_postroit.html "Енергоатом" планує побудувати нові енергоблоки на ЗАЕС та ЮУАЕС]
  +
* {{cite web |url=https://economics.unian.ua/energetics/1744767-novi-bloki-hmelnitskoji-aes-zmojut-generuvati-dodatkovi-15-milyardiv-kvt-god-elektroenergiji-na-rik-energoatom.html |title=Нові блоки Хмельницької АЕС зможуть генерувати додаткові 15 мільярдів кВт-год електроенергії на рік – "Енергоатом" |author= |date=2017-01-26 |website=https://economics.unian.ua/ |publisher=[[УНІАН]] |accessdate=30 січня 2018}}
  +
* {{cite web |url=https://economics.unian.ua/energetics/2150271-energoatom-pochav-peregovori-z-bankom-barclays-pro-kredituvannya-budivnitstva-dvoh-energoblokiv-haes.html |title="Енергоатом" почав переговори з банком Barclays про кредитування будівництва двох енергоблоків ХАЕС |author= |date=2017-09-22 |website=https://economics.unian.ua/ |publisher=[[УНІАН]] |accessdate=30 січня 2018}}
  +
* {{cite web |url=http://uprom.info/news/energy/energoatom-pidpisav-novu-ugodu-iz-westinghouse-na-postavki-yadernogo-paliva-do-2025-roku/ |title=Енергоатом підписав нову угоду із Westinghouse на поставки ядерного палива до 2025 року |author= |date=2018-01-29 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=30 січня 2018}}
  +
* {{cite web |url=http://uprom.info/news/energy/kitayska-kompaniya-cneic-maye-namir-vikupiti-rosiysku-chastinu-v-proekti-budivnitstva-zavodu-z-virobnitstva-yadernogo-paliva-v-ukrayini/ |title=Китайська компанія CNEIC має намір викупити російську частину в проекті будівництва заводу з виробництва ядерного палива в Україні |author= |date=2018-07-11 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=11 липня 2018}}
 
* [http://web.archive.org/web/20120321141916/http://boell.org.ua/downloads/Atomenergie_final.pdf А. Денисенко, Я. Мовчан 25 років після Чорнобиля: перспективи розвитку атомної енергетики в Україні (2011) // Енергоатом]
  +
* [https://uatom.org/index.php/zagalni-vidomosti/ ДІЮЧІ АЕС]
  +
* {{cite web |url=https://www.dw.com/uk/нові-атомні-реактори-в-україні-іншої-альтернативи-немає/a-2476521 |title=Нові атомні реактори в Україні: іншої альтернативи немає? |author= |date=2005-05-11 |website=https://www.dw.com/ |publisher=[[Німецька хвиля]] |accessdate=1 серпня 2018}}
   
 
== Література ==
 
== Література ==

Поточна версія на 13:45, 5 серпня 2018

Запорізька АЕС — найбільша електростанція Європи

Ядерна енергетика України — галузь української енергетики.

В електроенергетиці України генеруюча потужність атомних електростанцій (АЕС) становить приблизно 24,5 %. В критичні зимові періоди на частку АЕС припадає понад 40 % електроенергії, яка виробляється в Україні. Частка виробленої електроенергії АЕС у загальному обсязі отриманої енергії склала в Україні: 1990 р. — 24,5 %; 1991 р. — 27,1 %; 1992 р. — 28,4 %; 1993 р. — 32,9 %; 1994 р. — 34,2 % 2015 – 56,5%. У 2010 році частка АЕС у виробленні електроенергії по Україні склала 47,4 %.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

За кількістю ядерних реакторів Україна посідає дев'яте місце у світі та п'яте в Європі. Всі реактори типу ВВЕР. В Україні діють 5 атомних електростанцій з 15 енергоблоками, одна з яких, Запорізька АЕС з 6 енергоблоками загальною потужністю в 6000 МВт є найпотужнішою в Європі. У 2009 році відсоток ядерної енергетики склав 48 % від усього виробництва електроенергії в Україні. Загальна потужність АЕС склала 13 835 МВт.[1]

Управління ядерною промисловістю в Україні представлено Державним департаментом ядерної енергетики, що є частиною Міністерства енергетики України.

Крім того в 1996 році була заснована Національна компанія ядерної енергетики «Енергоатом» для поліпшення енергозабезпечення промисловості та суспільного сектору, підвищення якості діяльності атомних електростанцій, забезпечення їх конкурентоспроможності в умовах енергетичного ринку. «Енергоатом» охоплювала п'ять атомних електростанцій: Запорізька АЕС, Південноукраїнська АЕС, Рівненська АЕС, Хмельницька АЕС, Чорнобильська АЕС. Відповідно до Постанови кабінету міністрів України від 25 квітня 2001 р. Чорнобильську АЕС виведено зі складу НАЕК «Енергоатом».

У 2000 році атомні електростанції згенерували 46,3 відсотків загальної електроенергії України[2].

Історія та сучасний стан[ред. | ред. код]

1977-й рік — рік народження української атомної енергетики. У промислову експлуатацію введено перший енергоблок Чорнобильської АЕС з реактором РБМК-1000 (1000 МВт). Зростаюча потреба в електроенергії, прагнення замінити теплові та гідроелектростанції на потужніші — атомні, сприяли їх швидкому будівництву. На час техногенної аварії на 4-му блоці Чорнобильської АЕС (квітень 1986) в Україні перебувало в експлуатації 10 енергоблоків, 8 з яких потужністю 1000 МВт.

У 1986 та в 1990 роках — Верховною Радою УРСР було впроваджено мораторії на будівництво нових АЕС (в 1990 на 5-ть років)[3]. 21 жовтня 1993 року мораторій було знято Верховною Радою України[4]. Мораторії не стосувалися енергоблоків, які були в процесі будівництва, тому з 1986 по 1990 було введено в експлуатацію 6 атомних блоків потужністю 1000 МВт кожний: три на Запорізькій АЕС і по одному на Південно-Українській, Рівненській та Хмельницькій АЕС. На час здобуття незалежності (серпень 1991 р.) в Україні працювало 15 енергоблоків на 5 атомних електростанціях, Після розпаду СРСР Чорнобильська АЕС поступово виведена з експлуатації. Взамін закритих на ній енергоблоків, на інших електростанціях було введено в експлуатацію три нових енергоблоки. Таким чином, станом на 2012 рік, працює 4 АЕС на яких працює 15 реакторів, які виробляють близько 50 відсотків загальної електроенергії України[5]

Кількість реакторів у роботі 15
Загальна потужність 13835 МВт
Кількість реакторів, що будуються 5
Кількість зупинених або закритих реакторів 4

Енергогенеруючі українські АЕС:

Недобудована Кримська АЕС

Чорнобильська АЕС (Прип'ять / Славутич) з 2000 року не генерує енергії, всі енергоблоки зупинені і ведуться роботи по повному виводу її з експлуатації та усунення всіх екологічних наслідків.

В Україні, також, існує ще чотири недобудовані АЕС:

Також розглядалася побудова:

Енергоблоки українських АЕС[ред. | ред. код]

З 15-ти діючих енергоблоків станом на початок 2012 року, дванадцять енергоблоків України були збудовані за СРСР, ще три були запущені після його розвалу, в 1995-му та 2004-х роках. Всі енергоблоки з реакторами РБМК, що працювали в Україні, входили в склад Чорнобильської АЕС. В результаті Чорнобильської аварії енергоблок-4 був зруйнований, решта були почергово закриті в період з 1991 по 2000 роки. Таким чином усі енергоблоки, що залишились в країні відносяться до ВВЕР, 2 —ВВЕР-440 і 13 — ВВЕР-1000[7].

Назва Енергоблоки Реактор Потужність,
МВт
Початок
будівництва
Введення
до експлуатації
Виведення
з експлуатації
Паливо
Запорізька АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1980 1984 ТВЕЛ та Westinghouse
2 ВВЕР-1000 1000 1981 1985 ТВЕЛ
3 ВВЕР-1000 1000 1982 1986 ТВЕЛ та Westinghouse
4 ВВЕР-1000 1000 1983 1987 ТВЕЛ та Westinghouse
5 ВВЕР-1000 1000 1985 1989 ТВЕЛ та Westinghouse
6 ВВЕР-1000 1000 1986 1995 ТВЕЛ
Рівненська АЕС 1 ВВЕР-440 440 1973 1980 ТВЕЛ
2 ВВЕР-440 440 1973 1981 ТВЕЛ
3 ВВЕР-1000 1000 1980 1986 ТВЕЛ
4 ВВЕР-1000 1000 1986 2004 ТВЕЛ
5 ВВЕР-1000 1000 - -
6 ВВЕР-1000 1000 - -
Хмельницька АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1981 1987 ТВЕЛ
2 ВВЕР-1000 1000 1985 2004 ТВЕЛ
3 ВВЕР-1000 1000 1986 план — 2025[8] ТВЕЛ
4 ВВЕР-1000 1000 1987 ТВЕЛ
Південноукраїнська АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1977 1982 ТВЕЛ
2 ВВЕР-1000 1000 1979 1985 ТВЕЛ та Westinghouse
3 ВВЕР-1000 1000 1985 1989 Westinghouse[9]
4 ВВЕР-1000 1000 1987 законсервовано
Чорнобильська АЕС 1 РБМК-1000 1000 1970 1977 1996
2 РБМК-1000 1000 1973 1978 1991
3 РБМК-1000 1000 1976 1981 2000
4 РБМК-1000 1000 1979 1983 1986
5 РБМК-1000 1000 1981 Скасовано
6 РБМК-1000 1000 1981 Скасовано

Зупинені проекти[ред. | ред. код]

Назва Енергоблоки Реактор Потужність,
МВт
Початок
будівництва
Введення
до експлуатації
Виведення
з експлуатації
Паливо
Кримська АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 1982 -
2 ВВЕР-1000 1000 1983 -
3 ВВЕР-1000 1000 - -
4 ВВЕР-1000 1000 - -
Чигиринська АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 - -
2 ВВЕР-1000 1000 - -
3 ВВЕР-1000 1000 - -
4 ВВЕР-1000 1000 - -
Харківська АТЕЦ 1 ВВЕР-1000 1000 - -
2 ВВЕР-1000 1000 - -
3 ВВЕР-1000 1000 - -
4 ВВЕР-1000 1000 - -
Одеська АТЕЦ 1 ВВЕР-1000 1000 - -
2 ВВЕР-1000 1000 - -

Сировина[ред. | ред. код]

Задоволення потреб сировини для атомної енергетики на 30 % досягається за рахунок розробки нині діючих родовищ — Ватутінського, Центрального та Мічурінського і введення в дію Новокостянтинівського родовища.

Загальний стан уранової мінерально-сировинної бази задовільний. Основу її становлять великі за запасами родовища урану в натрових метасоматитах. Однак уранові руди цього типу бідні за якістю. Добутий уран через відносно високу собівартість (40 — 80 доларів США за кілограм) не може конкурувати на світовому ринку.

Друге місце за своїм промисловим значенням займають родовища у вуглисто-піщаних відкладах палеогену. Частина родовищ — Девладівське у Дніпропетровській області. Братське у Миколаївській області — практично розроблені за методом кислотного підземного вилуговування. Хоча окремі родовища цього типу невеликі за запасами, але їх загальні ресурси значні. На сьогодні експлуатацію цих родовищ припинено головним чином через екологічні проблеми. Однак у світовій практиці застосовується содово-кисневе вилуговування, яке не створює екологічних проблем.

Виробництво палива[ред. | ред. код]

Питання про зняття російської монополії на постачання свіжого ядерного палива в Україну було порушено ще в 1998 році.

Основні завдання ядерної промисловості України[ред. | ред. код]

Частка ядерної енергії
від загального споживання електроенергії
окремими країнами,
на сер. 1998[5]
Литва 77.21
Франція 75.77
Бельгія 55.1
Україна 45.42
Японія 35.86
Німеччина 28.29
США 18.69

Основними завдання ядерної промисловості України є:

Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП)[ред. | ред. код]

Важливою проблемою ядерної енергетики залишається заховання радіоактивних відходів — впродовж роботи ядерного реактора в ньому накопичується велика кількість радіоактивних ізотопів із значним періодом напіврозпаду, які продовжуватимуть випромінювати ще тисячі років — це так зване відпрацьоване ядерне паливо(ВЯП).

Українські АЕС з реакторами типу ВВЕР, як і інші АЕС у колишньому СРСР, створювалися виходячи з концепції тимчасового зберігання й подальшої переробки ВЯП у м. Желєзногорську Красноярського краю РФ (для реакторів ВВЕР-1000) й переробки в м. Озерську Челябінської області (для реакторів ВВЕР-440). До сьогодні Україна продовжує вивозити ВЯП до Росії.[10] Щорічно на даний вивіз і зберігання в Росії, Україна витрачає 100—140 мільйонів доларів[11]. Час від часу через нестабільні політичні відносини з Росією даний процес призупиняється, що призводить до накопичення ВЯП при АЕС. Крім того, перероблені відходи все одно повинні повертатися до України, оскільки за міжнародними угодами ядерні відходи мають бути захоронені на території країни, де утворилися. Через відмову Росії в 2001 році значна кількість палива була накопичена при Запорізькій АЕС на прийнятому в експлуатацію в 2001 році «сухому» сховищі відпрацьованого ядерного палива. Аналогічні сховища планується побудувати і при інших АЕС.

З 2001 року ведуться домовленості між Енергоатомом, українською владою, іноземними компаніями та інвесторами, щодо будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у чорнобильській зоні відчуження[11].

9 лютого 2012 року було прийнято Верховною Радою України та підписано президентом Віктором Януковичем закон «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій»[12]. Згідно з ним централізоване сховище розміщується на майданчику, розташованому між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка та Стечанка Київської області в зоні відчуження території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Загальна місткість централізованого сховища становить 16529 відпрацьованих тепловидільних збірок реакторів типу ВВЕР-440 та ВВЕР-1000[12].

6 липня 2017 року НАЕК «Енергоатом» отримав ліцензію Державної інспекції ядерного регулювання України на «будівництво та введення в експлуатацію ядерної установки» ЦСВЯП. Згідно проекту ЦСВЯП затвердженого КМУ його вартість становить 37 млрд. грн. Перша черга розрахована на зберігання трьох контейнерів для збірок ВВЕР 1000 і однієї одного контейнера для ВВЕР 440. Очікується, що на реалізацію першого етапу буде потрібно 2,5 року. Термін закінчення будівництва всіх пускових комплексів ЦСВЯП орієнтовно 2033-2034 р (16,5 років від початку реалізації проекту).

Заходи безпеки[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховищ-охолоджувачів.

Chornobyl AES 53.JPG

Саркофаг Чорнобильської АЕС, 2013

PUNS-2013-3.JPG

Південноукраїнська АЕС, 2013

Міжнародний контроль[ред. | ред. код]

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ-Міжнародне агентство з атомної енергії, періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.

Khnpp 2013 - 1.jpg

Хмельницька АЕС, 2013

Rivne NPP - 2011.jpg

Рівненська АЕС, 2011

Ядерні установки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nuclear Power in Ukraine (англійською). Всесвітня ядерна асоціація. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 9 січня 2010 року. (англ.)
  2. Український Міжнародний Центр Ядерної Безпеки
  3. Постанова Верховної Ради Української РСР «Про мораторій на будівництво нових АЕС на території УРСР» від 2 серпня 1990 N 134-XII
  4. Постанова Верховної Ради України «Про деякі заходи забезпечення народного господарства електроенергією» від 21 жовтня 1993 N 3538-XII
  5. а б Закон України Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року
  6. Хто зупинив будівництво Закарпатської АЕС?. https://zakarpattya.net.ua/. Закарпаття онлайн. 2011-04-28. Архів оригіналу за 2018-07-29. Процитовано 29 липня 2018. 
  7. Search. Power Reactor Information System (англійською). IAEA. Процитовано 2012-04-05. 
  8. Уряд схвалив добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС з використанням реакторів компанії Skoda JS. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-07-06. Процитовано 8 липня 2018. 
  9. Третій енергоблок Южно-Української АЕС повністю перевели на ядерне паливо компанії Westinghouse. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-07-21. Процитовано 21 липня 2018. 
  10. А. Шевцов, М. Земляний, А. Дорошкеви Проблема відпрацьованого ядерного палива: світові тенденції та українські реалії // Національний інститут стратегічних досліджень
  11. а б Куди діти радіонукліди//Україна молода — 06.03.08
  12. а б Закон України. Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій. 9 лютого 2012 року № 4384-VI
  13. Чому київський ядерний реактор можуть закрити і при чому тут Росія. https://apostrophe.ua/. Апостроф. 2017-04-02. Процитовано 5 серпня 2018. 
  14. В Україні запущена перша ядерна установка світового значення, розроблена українськими фахівцями – Президент на зустрічі з фізиками-ядерниками у Харкові. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 2016-03-23. Процитовано 1 серпня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Перпективи розвитку уранової сировинної бази ядерної енергетики України: монографія / В. Г. Верховцев, Г. В. Лисиченко, Ю. Л. Забулонов та ін. ; Держ. установа «Ін-т геохімії навколиш. середовища НАН України». — Київ: Наук. думка, 2014. — 356 с. : іл. — (Проект «Наукова книга»). — Тит. арк. парал. англ. — Бібліогр.: с. 333—351 (352 назви). — ISBN 978-966-00-1463-3